Труднощі перекладу засобів мовної економії з німецької на російську мову

- запит про уточнення усієї репліки-стимула або її частини:

1) Sie lдchelte.”Welchen den?” - “Den da”. (5)

2) “Wohin denn?” fragte ich. “Nach Дgypten? Oder noch weiter? Nach Indien und China?” (5)

3) “Und heute?” (5)

4) “Warum?” fragte der Fischer. “Was sol dich den damit?”

“Verkaufen!” sagte der Mann.

“Wozu?” fragte der Fischer. (6)

- повідомлення нової інформації;

1) Auf ganz etwas anderes. […] Was anderes eben. Na, denn nicht. […] Wie alt bist du denn? Neun. […] Vor allem die Jungen. […] Von Menschen. […] Auf die doch nicht! […] Und er auch. […] Erst vier. […] Lauter kleine Kaninchen. WeiЯe, graue, weiЯgraue. (7)

2) Die rote Wandbespannung und die Truhe davor, der gang zur Kьche, jedes Bild an der Wand, die alten Klubsessel und die Bьcherregale - jedes Buch darinnen. DrauЯen die Brotdose und die Vorhдnge an den Fenstern. (8)

3) Kein Wort mehr darьber. (5)

4) Nacht, der Regen rieselte, schwarzer Regen. (13)

5) Riesenbuchstaben, kalt, bleich, Leichen. (13)

6) Ein Soldat! (13)

- підтвердження та (або) уточнення змісту;

1) Keine leere Bank, kein Gestrдuch ohne Gekicher. (9)

2) Sonst nichts. (10)

3) Rцhr und Mercedes, Fiat und Opel, blitzend von Chrom und Glas. (11)

4) Zwei Minuten zum Cafй Alpenrose. (11)

5) In der Mitte ein kleiner Marktplatz mit einem Brunnen, an der Seite ein kleines, altes Rathaus, umher auf dem Markt die Hдuser der angesehenen Kaufleute, und in ein paar engen StraЯen wohnen die ьbrigen Menschen. (12)

Еліптичні речення часто вживаються і поза діалогом. Найчастіше еліпсис використовується для того, щоб уникнути повторюваності. Опущені компоненти в еліптичному реченні можуть бути відновлені завдяки контексту, що передує цьому реченню або ж слідує за ним, а в усному мовленні завдяки інтонації.

В еліптичних реченнях можуть опускатися:

- підмет;

- присудок та частини складного присудка;

- кілька частин речень (особливо часто у відповідях на питання та у живій розмовній мові).

3.3 Номіналізація або субстантивація

У сучасній німецькій мові процеси номіналізації або субстантивації (від лат. substantivum - іменник) - перехід в розряд іменників слів з інших частин мови, - надзвичайно активні. Цьому сприяє розвиток таких провідних способів словотворення як словотвір (деривації) і словоскладання (композиція), а також яскраво виражені синтаксичні здатності похідних і складних слів «стягувати» зміст пропозиції і словосполучення в одне щільнооформленне слово. Стрижневий елемент словникової номіналізаціі найчастіше виражається девербатівнимі і деад'ектівнимі іменниками, які виступають у різних синтаксичних позиціях у реченні, за винятком финитної форми присудка.

Одним з найбільш яскравих, надзвичайно активних, продуктивних і частотних явищ, службово стрижневим компонентом номіналізованної (субстантивованої) конструкції і несе основне семантико-синтаксичне і комунікативно смислове навантаження, є словотворча модель «дієслівна / предикативне основа + суфікс-ung», що здійснює «субстантивацію» дієслівного (предикативного ) змісту на лексичному рівні і позначається на комунікативно-синтаксичному рівні терміном «номіналізація» (термін З. Вендлера). Субстантивації дієслівної лексеми за участю словотворчих формантів або без них (у випадку з субстантівірованним інфінітивом і безаффіксним словопроізводство), здійснюючи на ономасіологіческом рівні, відображає процеси номінації, найменування денотатів: Ср.: Aufforderung - требование, Bearbeitung - обработка, Einteilung - разделение, распределение, классификация; Euroisierung - евроизация (введение евро); Finanzfцrderung - финансовая поддержка, финансирование; Gleitung - скольжение, Wechselwirkung - взаимодействие и т.д. (14)

Субстантивації (субстантиви, похідні слова, девербатіви), з'являючись спочатку як окказіональні освіти, в силу легкості освіти, знаходять своє місце в лексиконі конкретної мови, закріплюються в словнику і мають тенденцію до лексикалізації і, таким чином, можуть ставати узуальними лексичними одиницями. Однак далеко не всі номіналізації відображені в лексикографічних джерелах, що вже само по собі становить труднощі при перекладі на іншу мову.

Германістська традиція пояснює явище номіналізації, характерною для сучасної німецької мови, тенденцією до «понятійного способу вираження» змісту висловлювання в рамках «номінального стилю» [26]. Скорочення числа придаткових пропозицій за рахунок номіналізації їх дієслівних предикатів з усіма супутними характеристиками - членами даної пропозиції - відбиває позитивні закономірності в розвитку відносин між пропозицією, словосполученням і похідним або складним словом. Інтерпретація і, відповідно, переклад похідних іменників на іншу мову не представляє таких проблем, як у випадку з номіналізаціями-композитами [11: 244-248].

Розглянемо приклад:

Und wenn die Verдnderungen im Medium der Wahrnehmung, deren Zeitgenossen wir sind, sich als Verfall der Aura begreifen lassen, so kann man dessen gesellschaftliche Bedingungen aufzeigen. - И если изменения в среде восприятия, современниками которых мы являемся, понимаются как распад ауры, то можно вскрыть его общественные предпосылки. (15)

Виділені жирним курсивом іменники тут є дериватами з виключно інтегрованою формою подання дієслівного змісту. Цій формі протиставляється пропозіціональне розгортання дериватів в тематичну передумову і рематіческі висловлювання, що і перетворює цей дериват, тобто субстантивацію, в номіналізацію [10: 89-91].

Ср.: die Verдnderungen im Medium der Wahrnehmung - изменения в среде восприятия - jemand nimmt etwas wahr - кто-то что-то воспринимает, das bildet ein Medium der Wahrnehmung - это создает среду восприятия, in diesem Medium der Wahrnehmung gehen einige Verдnderungen von sich - в этой среде восприятия происходят некоторые изменения, die(se) Wahrnehmung verдndert sich im Medium - восприятия изменяются в среде; Verдnderungen sind Verfall - изменения = распад; als Verfall der Aura - как распад ауры; dessen gesellschaftliche Bedingungen - его общественные предпосылки (условия); der Verfall ist gesellschaftlich bedingt - распад обусловлен общественными явлениями (обществом).

Наведені трансформації демонструють модифікації засобів вираження дієслівних змістів в рамках дієслівних і номіналізованних пропозицій. Тут необхідно враховувати семантичну структуру номіналізації даного типу при виявленні їх синтаксичних зв'язків, які значно відрізняються за своїм набором і якістью від валентностей звичайних іменників. При цьому номіналізація як ядро іменній групи обумовлює певні модифікації у приєднанні другорядних членів речення (членів словосполучення), прийменників і залежного постпозитивного генитива.

Своєрідну картину з точки зору щільнооформленності (однослівні) номіналізації в плані розгортання їх структури представляють варіанти перекладу німецьких номіналізацій-композитів на російську мову, ср.:

1. Німецький - російський композит або дериват:
Neuorientierung - переориентация; Stellvertretung - заместительство (замена) ; Wechselwirkung - взаимодействие. (14)

2. Німецький композит відповідає російському
постпозитивному генитиву або падежному словосполученю, ср.: Erbewдhlung - избрание наследника; Kopfschьtteln - качание головы (головой), (кивок); Rьckzahlung - возмещение (выплата) денег. (14)

3. Німецький композит - російсько атрибутивне словосполучення, ср.: Massenwanderung - массовое переселение; Weltverbrechen - мировое преступление (преступление против мирового сообщества); Wertvorstellung - нравственные ценности.(15)

4. Німецький композит відповідає російській предложний
конструкції, напр., Ausstellungsbeteiligung - участие в выставке; Ausdrucksvorstellung - представления (о) выразительности; Liebeserklдrung - объяснение в любви; Schreckenbetдubung -оцепенение от ужаса; Steuerhinterziehung - уклонение от уплаты налогов. (15)

5. Німецький композит відповідає російському постпозитивному генитиву, ср.: Krisenbewдltigung - преодоление кризиса; Schlafstellung - состояние сна; Raumbezwingung - покорение космоса; Unrechtbewusstmachung - осознание неправоты. (14)

Аналіз прикладів перекладацьких еквівалентів німецьких композитів дає нам наступну картину формально-структурних аналогів: з п'яти наведених вище груп лише одна (перша) група представляє повну ідентичність морфолого-словотворчих засобів вираження дієслівного змісту в німецькій та російській мовах - через композит. У другій групі російський варіант пропонує відмінкові словосполучення (постпозітивний генитив або датив). У третій і четвертій групі німецькому композиту відповідають російські еквіваленти - атрибутивні словосполучення (3) і прийменниково-відмінкові словосполучення (4). П'ята група демонструє повну відмінність формальної структури: німецький композит - російський безприйменниковий постпозітивний генитив.

Таким чином, порівняльний аналіз перекладацьких варіантів семантико-синтаксичної структури похідних і складних номіналізацій німецької та російської мов дає можливість більш чітко простежити розвиток феномена "номіналізації" або субстантивації в словотворенні відповідних мов.

Останнім часом великий інтерес у дослідників викликають проблеми мовної економії як прагнення звести до мінімуму розумову та фізичну діяльність мовця, та особливості відтворення її функціональних засобів російською мовою. Для перекладу використовуються певні синтаксичні виражальні засоби. Було виділено такі засоби мовної економії: апосіопеза, еліпсис, номіналізація або субстантивація.

Засоби мовної економії німецької мови мають певні особливості перекладу російською мовою. Апосіопеза, еліпсис перекладаються відповідно до німецького еквіваленту, тобто ці мовленнєві засоби зберігають свою конструкцію. Ці явища є типовими для російської мови, тому і відтворюються в перекладі відповідними засобами. Порівняльний аналіз перекладацьких варіантів семантико-синтаксичної структури похідних і складних номіналізацій німецької та російської мов дав можливість більш чітко простежити розвиток феномена "номіналізації" в словотворенні відповідних мов.

Використання засобів мовної економії зробило надзвичайно великий внесок у розвиток мови, адже подальше дослідження та вивчення особливостей відтворення синтаксичних засобів допоможе мовознавцям та перекладачам найточніше передати значення оригіналу рідною мовою.

Загальні висновки

німецький мова лексичний еліпсис

Таким чином, ми можемо зробити наступні висновки, що мовна економія надає можливість передати інформацію, витрачаючи якомога менше часу та розумових зусиль. Розрізняють кількісну та якісну економію. Мовна економія проявляється на різних рівнях:

- фонетичному (редукція звуків/букв, редукція, що супроводжується скороченням слів, асиміляція);

- лексичному (складноскороченні слова (професійні абревіатури, усічені слова, складові скорочення, зрощення), англіцизми, розмовні скорочення, акроніми, універбація (російська мова), інфлективні форми (німецька мова));

- синтаксичному (конверсія, еліптичні конструкції (опущення підмета, опущення предиката, опущення головних членів речення, опущення інших членів речення, відтворенних з попередніх повідомлень)).

Проаналізувавши німецькі та російські форуми, ми можемо дійти висновку, що найпоширенішими засобами мовної економії є засоби лексичного рівня, які є професійними жаргонізмами. За різноманітністю мовних рівнів і по кількості прикладів переважну більшість представляють засоби невимушено-розмовного спілкування. Засоби мовної економії в наш час відіграють дуже важливу роль в повсякденному спілкуванні.

Важливо під час перекладу обирати саме ту структуру цільової мови, що найточніше їй відповідає, враховуючи при цьому вимоги функціонального стилю та інші норми мови перекладу. У випадку нерозуміння перекладачем глибинної і поверхневої структури повідомлення можливі помилки подвійного характеру: неадекватність поверхневої структури може призвести до перекручення глибинної структури і смислу вихідного тексту або ж, не перекручуючи зміст повідомлення, спричинити порушення норм цільової мови.

Список використаної літератури

1. Адмони В.Н. Пути развития грамматического строя в немецком языке / В.Н. Адмони. - Москва: Высшая школа, 1973. - 89-102с.

2. Алексеева И.С. Введение в переводоведение / И.С. Алексеева. - Академия 2006.

3. Архипов А.Ф. Самоучитель перевода с немецкого языка на русский / А.Ф. Архипов. - Москва: Высшая школа, 1991. - 83-85с.

4. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник / Ф.С. Бецевич: Вид. центр «Академія», 2004. - 344с.

5. Бельчиков Ю.А. Как уст румяных без улыбки / Ю.А. Бельчиков

6. Богданов В.В. Функции вербальных и невербальных компонентов в речевом общении / В.В. Богданов // Языковое общение: Единицы и регулятивы: межвуз. сб. науч. тр. - Калинин: Изд-во Калинин. гос. ун-та, 1987. - с. 18-25.

7. Загнітко А.П. Імплікація як тип мовленнєвої комунікації / А.П. Загнітко // Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть - Ялта: 2001. - с. 84-85.

8. Комиссаров В.Н. Общая теория перевода / В.Н. Комиссаров

9. Латышев Л.К. Технология перевода / Л.К. Латышев.- Акадаемия 2005.

10. Маслова Н.А. Семантика и синтаксис производных имен существительных в современном немецком языке / Н.А. Маслова. - Казань: Изд-во КГУ. - 1985. - с. 170.

11. Маслова Н.А. Словообразование и контрастивная лингвистика: отглагольное именное словообразование // Beitrдge zur Slavistik. Band XVI. Die Beziehungen der Wortbildung zu bestimmten Sprachebenen und sprachwissenschaftlichen Richtungen - Frankfurt-am-Main, Berlin: Peter Lang Verlag. - 1991. s. 241-251.

12. Прищепа В.Є. Явище компресії в німецькій мові (мовно-історичний аспект проблеми) / В.Э. Прищепа

13. Розен Е.В. На пороге XXI века. Новые слова и словосочетания в немецком языке / Е.В. Розен. - Москва, 2000. - 51с.

14. Сиротинина О.Б. Современная разговорная речь и ее особенности / О.Б. Сиротинина. - Москва: Высшая школа, 1974. - 101-108с.

15. Степанова М.Д. Лексикология современного немецкого языка / М.Д. Степанова, И.И. Чернышева. - М.: Высшая школа, 1962. - 152-153с.

16. Тигран А. T9 или предикативный ввод текста в мобильных телефонах / А. Тигран

17. Троянская Е.С. Лингвостилистическое исследование немецкой научной литературы / Е.С. Троянская. - Москва: Наука, 1982 - 76с.

18. Федоров А.В. Основы общей теории перевода / А.В. Федоров - М., Филология, 2002.

19. Хант Г.О. Конверсія на синтаксичному рівні як один із проявів мовної економії в сучасній німецькій мові / Г.О. Хант

20. Щипицина Л.Ю. Cредства языковой экономии в русских и немецких компьютерных форумах / Л.Ю. Щипицина, А.Н. Некрасова

21. Языковая экономия как стилистический эффект.

22. Brьndl M.E. Lexikalische Dynamik: kognitiv-linguistische Untersuchungen am englischen Computerwortschatz / M.E. Brьndl. - Tьbingen: Niemeyer, 2001. - 59S.

23. Carstensen, Broder / Galinsky, Hans. Amerikanismen der deutschen Gegenwartsprache. Entlehnungsvorgange und ihre stilistischen Aspekte. - Heidelberg, Carl Winter Universitatsverlag, 1975.

24. Fleischer W. Entwicklungstendenzen in der deutschen sprache der Gegenwart. / W. Fleischer // Sprachwissenschaft - Leipzig, 1991. - s.450-475.

25. Herring S. Bridging the Gap: A Genre Analysis of Weblogs / S. Herring, L.A. Schneidt, S. Bonus, E. Wright

26. Mцller G. Guter Still im Alltag / G. Mцller. - Leipzig: VEB Enzyklopдdie. - 1970.

27. Oguy O.D. Lexikologie der gegenwдrtigen deutschen Sprache / O.D. Oguy. - Winnyts'a Nowa Knyha, 2003. - s.320-370.

28. Prisiera V.E. Zur Struktur und Funktion einiger Kompressiva im Deutschen // Питання германської філології та методики викладення іноземних мов. - Житомир, 1983. - с.118-122.

29. Quasthoff U. Kommunikative Normen im Entstehen: Beobachtungen zu Kontextualisierungsprozessen in elektronischer Kommunikation / U. Quasthoff // Sprachwandel durch Computer. - Opladen: 1997. - 41S.

30. Riesel E. Stilistik der deutschen Sprache / E. Riesel. - Moskau: Wysschaja Schkola, 1963. - 475-477S.

Размещено на Allbest.ru