Перекладацька адаптація та типологія прагматичного аспекту складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn

Крім цих випадків, будь-яке інше weil-речення з нормативною конструкцією може бути замінене на weil-речення з ненормативною конструкцією, якщо є дотриманими такі умови:

а)підрядне речення виступає у постпозиції;

б)підрядне речення рематичне;

в) те, що повідомляється підрядним реченням, не повинно бути очевидним для слухача [57, 253].

У вищевказаних випадках, як ми бачимо, weil-речення з ненормативним розташуванням дієслова не є симптоматичними.

Згідно з дослідженнями П. Шлобінські, у розмовному стилі одна п'ята усіх речень має конструкцію з дієсловом на другому місці, і, на думку даного автора, основна мета використання у weil-реченнях конструкції з дієсловом на другому місці - зменшення напруження слухача при декодуванні [49, 336]. Таким чином, П. Шлобінські не бачить ніякого глибокого смислу за змінами у структурі weil-речення, він взагалі не приписує новому weil якого-небудь значення, а причиною появи інновації вважає намагання спростити конструкцію речення для полегшення комунікації.

Ф. Айзенманн зазначає, що з кожних трьох weil у розмовному стилі два вживаються з нормативною конструкцією (присудок у кінцевій позиції) і один - з ненормативною конструкцією (присудок на другому місці).

Позиція Р. Келлера зазнала різкої критики з боку К. Віллемса: на його думку, Р. Келлер намагається врятувати честь конструкції weil з дієсловом на другому місці, яка має погану репутацію. К. Віллемс стверджує, що проблема конструкції weil з дієсловом-присудком на другому місці - це зовсім не проблема самого сполучника weil, це проблема розташування дієслова-присудка на другому місці у підрядному реченні взагалі. Значення втілене не в сполучнику, а в самому підрядному і навіть цілому складнопідрядному реченні, тобто проблема полягає не в сполучнику, а в порядку слів після цього сполучника [74, 276]. Ми не можемо повністю погодитися з К. Віллемсом, який зводить стіну між сполучником та реченням, яке цей сполучник вводить. Проблема дійсно полягає в порядку слів,однак він зумовлюється саме сполучником. Крім того, сам сполучник має багато значень, наприклад, якщо ми говоримо про weil як рематичний сполучник, ми маємо на увазі, що він вводить речення з новою, рематичною, незгаданою раніше інформацією. Таким чином, приписуючи сполучнику певне значення, ми маємо на увазі, що таким значенням буде володіти інформація, яка ним вводиться. Отже, значення сполучника буде зумовлювати його вибір відповідно до контексту, характеру інформації, яка вводиться. А. Реддер навіть вважає сполучник оперативним знаком з трьома необхідними компонентами: формою (фонологічною матрицею), значенням (вказівкою на які-небудь відносини) та денотатом (мовленнєвими операціями, що спираються на цю вказівку) [53, 87].

К. Віллемс стверджує, що невірно вважати, нібито weil з дієсловом-присудком на другому місці може виражати щось, чого не в змозі виразити weil з кінцевою позицією дієслова-присудка [74, 276]. З цією тезою К. Віллемса ми згодні, але лише частково. Згодні тому, що симптоматичне значення може виражатися як weil-реченням з дієсловом-присудком на другому місці, так і weil-реченням з дієсловом-присудком у кінці. Частково, оскільки, як довела Р. Паш, є випадки, коли можуть вживатися лише weil-речення з дієсловом-присудком на другому місці.

Отже, конектор weil може мати симптоматичне значення у дискурсі. При цьому дієслово-присудок може виступати і на другому місці, і у кінцевій позиції. Однак в останній час вимальовується раціональна тенденція до вживання дієслова-присудка на другому місці у weil-реченнях з симптоматичним значенням, що дозволить відрізняти їх від weil-речень з фактологічним значенням, де дієслово-присудок виступає у кінцевій позиції.

На даний момент проблема вживання дієслова-присудка у кінці підрядного н'ег7-речення або на другому місці у ньому може бути вирішена таким чином: два види we/7-речень, які вказала Р. Паш (див. вище), не можуть мати дієслово у кінці, у цих випадках можлива лише конструкція з дієсловом-присудком на другому місці. Та ж сама Р. Паш встановила три умови, недотримання яких призводить до того, що можливою є тільки нормативна конструкція з дієсловом-присудком у кінцевій позиції. У тих weil-реченнях, які не відносяться до двух вищевказаних видів і відповідають трьом вимогам, може вживатися як нормативна (дієслово-присудок у кінці), так і ненормативна (дієслово-присудок на другому місці) конструкції.

Усі вищевказані висновки засновані на дослідженнях усного мовлення, на матеріалі розмовного стилю німецької мови. Ми вивчили письмові джерела (дискурси художнього, газетно-публіцистичного та наукового стилів) на предмет вживання підрядних weil-речень з ненормативною конструкцією, а також наявності зв'язку між симптоматичим значенням weil-речення та порядком слів у ньому. Такий зв'язок нами виявлений не був. Ми знайшли weil-речення з дієсловом-присудком на другому місці чотири рази в одній з наукових статей. Дані weil-речення були висловлюваннями учасників наукового експерименту про їх психологічні проблеми, тобто відносились до відображення усного повсякденного мовлення й імітували розмовний стиль:

(68) Sonst wьrden sie's nicht erfahren (lacht) weil ich ьberleg mir dann schon wemich was sag. /"Psychologie heute" -1999/

(69)Ist ja klar ihm Aber Sie haben da ja positive Erfahrungen gemacht, also -E: Gott sei Dank, weil sonst weil ich mit Sicherheit heut net hier, /"Psychologieeute" - 1999/

Слід пам'ятати, що порушення рамкової конструкції у підрядному реченні не обов'язково передбачає розміщення дієслова-присудка на другому місці, але і розташування після дієслова-присудка інших членів речення, їх винесення за рамки. П. Браун, який досліджує тенденції сучасної німецької мови, вказує на порушення рамкової конструкції як на одну з них [79, 104]. Заслуга рамкової форми німецького речення полягає в тому, що його елементи зібрані в одну змістовну єдність. Однак є недолік: адресат повинний утримувати в пам'яті все сказане написане до кінця речення. М. Твен говорив: «Якщо німецький письменник занурюється в речення, його не буде видно дуже довгий час, поки він не зрине на іншій стороні свого океану зі своїм дієсловом» [цит. за: 79, 127]. На думку П. Брауна, тенденція порушення рамкової конструкції має три основних напрямки розвитку:

а) порушення рамок стає граматичною нормою;

б)порушення рамок стилістично мотивоване, воно використовується для досягнення певного стилістичного ефекту;

в)тенденція порушення рамкової конструкції тим більше, чим більший обсяг має речення [79, 129].

На основі фактичного матеріалу ми вивчили прояв цієї тенденції в підрядних weil-реченнях як компонентах дискурсу. Дана тенденція має місце у цих реченнях. Таким чином, буде доцільно розрізняти weil-речення з непорушеною рамковою конструкцією і weil-речення з порушеною рамковою конструкцією.

Не можна сказати, що порушення рамок стало граматичною нормою для розглянутих речень, тому що weil-2-речення зустрічаються досить рідко. З досліджених художніх творів конектор weil-2 зустрічається лише в творах Г. Бьолля (одна одиниця) і Г.Г. Консаліка (чотири одиниці). У дослідженому публіцистичному матеріалі даний конектор має місце п'ять разів, у науковому - два.

Вживання weil-речень стилістично мотивоване. Так, наявність даного виду речень у художній літературі має місце лише в діалогах, тобто відображеннях розмовного мовлення, а, значить, розмовного стилю, наприклад:

(67) "Fragen Sie nicht wieder von Ihren dunklen Hintermдnnern an!" -- "Ich muЯ, weil Sie offensichtlich ein dummer Mensch sind bei all Ihrem Genie!" /H.G. Konsalik

(70) "Ich mцchte wissen, warum ". - "Vielleicht, weil es dort Menschen gibt wieSie, Kusma Borisowitsch... "/H.G. Konsalik/

Використання даного виду речень може бути мотивоване прагненням адресанта досягти певного стилістичного ефекту: винесена за рамки частина речення акцентується, їй надається особливе значення, особлива вага, наприклад:

Die Kasachen sind gegen die Russen, jetzt brechen alle Feindschaften wieder hervor, und alle Feindschaften sind gegen euch RuЯlanddeutsche, weil Stalin euch hierher abgeschoben hat und ihr die schцnsten Dцrfer habt, Kulturzentren, deutsche Schulen, deutsche Theatervereine... alles und immer deutsch! /H.G. Konsalik/

Nein, ich will aus Ihrem Mund nur hцren, daЯ ich kein Deutscher bin, weil es mir in Kasachstan gutgeht, ich nicht jeden Tag ein Volkslied singe, meine Sцhne eine sowjetische Schule besucht haben und besser russisch sprechen als deutsch. /H.G. Konsalik/

Третій напрямок розвитку тенденції порушення рамок також має місце, наприклад:

(73) Gerade weil offensichtlich nichts so interessant ist wie eine neue, abweichendeund provokante psychologische Theorie oder These, sollten wir unser Augenmerk daraufrichten, dass nichts so praktisch ist wie eine gute psychologische Theorie. /"Psychologieheute" - 1998/

Дуже часто weil-2-речення мають місце, якщо підрядне речення із сполучником weil є в той же час головним для пов'язаного з ним іншого підрядного. У цьому випадку за рамки виноситься той член речення із сполучником weil, з яким безпосередньо пов'язане наступне інше підрядне речення, наприклад:

(74) Aber die Kurden drьcken ihre Verzweiflung und ihre Wut aus. Weil Europaebenso verantwortlich ist fьr das, was passiert ist. /"Stern" - 1999/

Таким чином, адресант робить інформацію в цьому випадку більш доступною для розуміння і сприйняття, що дозволяє досягти більш ефективної реалізації комунікативної інтенції.

Висновки

Прагматика - це наукова дисципліна, що вивчає вживання мови в реальних процесах комунікації. Отже, вивчити прагматичний аспект речення значить вивчити речення в процесі мовної комунікації. На наш погляд, найбільш прийнятною теорією мовної комунікації є теорія мовленнєвих актів. Відповідно до цієї точки зору, не окремі слова чи речення є базисними елементами людської комунікації, а мовленнєві акти. Кожен мовленнєвий акт складається з т.зв. субактів:

а)локутивний акт (прагматично релевантні структурні компоненти);

б)пропозиціональний акт (прагматично релевантні семантичні компоненти);

в)і локутивний акт (наявність певного наміру, певної мети);

г)перлокутивний акт (вплив мовленнєвого акта).

На основі теорії мовної комунікації можна побудувати модель мовної комунікації (див. схему 1.3), в якій центральне місце відведене поняттю текст. Речення є компонентом тексту. Саме у тексті і лише у тексті може бути встановлений прагматичний статус речення.

Текст може існувати в двох варіантах - усному і письмовому.

Необхідно розрізняти текст на мовному, докомунікативному рівні (як абстрактно-теоретичну категорію) і текст на мовленнєвому, комунікативному рівні. У першому випадку слід вживати безпосередньо термін "Текст", у другому випадку - "дискурс" у вузькому розумінні.

Крім того, існує широке розуміння дискурсу: об'єктивна реальність сприймається індивідуумами і переломлюється в їхній свідомості у суб'єктивні світи, втілені в мовній формі. Такий суб'єктивний світ і є диcкурсом у широкому розумінні. Причини мають у дискурсі широкого плану статус не подій, не просто пропозицій, а фактів.

Те, що поняття "дискурс" у вузькому розумінні (далі "дискурс") тісно пов'язане з екстралінгвістичною ситуацією, у рамках якої проходить процес мовної комунікації, зумовлює його взаємодію з поняттям "функціональний стиль".Виходячи з цього, варто розрізняти дискурси офіційно-ділового стилю, розмовного стилю, наукового стилю, газетно-публіцистичного стилю, художнього стилю. Тому надалі ми будемо розглядати складне речення з точки зору прагматики як компонент дискурсів різних функціональних стилів.

В результаті проведеного дослідження дискурсів художнього, газетно-публіцистичного та наукового стилів були отримані дані про вживаність складних речень з конекторами da, weil, denn. Ці каузальні таксиси найбільш вживані в дискурсах художнього стилю, менш вживані в науковому стилі і найменш вживані в газетно-публіцистичному стилі. В дискурсах усіх трьох стилів перевага віддається формі підрядного речення. В художньому стилі найбільш уживані паратаксиси з конектором denn (66%), найменш уживані гіпотаксиси з конектором weil (25%); в газетно-публіцистичному стилі найбільш часто зустрічаються причинні речення з конектором weil (57%), найбільш рідко - з конектором da (6%); в науковому стилі перевага віддається конектору weil (40%), найменш уживаним є конектор da (27%). В цілому розподіл вживаності таксисів з цими конекторами від більшого до меншого виглядає так:

а)таксиси з denn;

б)таксиси з weil;в)таксиси з da.

В розмовному стилі провідне місце серед досліджуваних конекторів з величезним відривом посідає конектор weil (98%), а da (1%) і denn (1%) відіграють другорядну роль.

Підрядні речення причини із сполучником da відносяться до розряду т.зв. підрядних речень, що примикають, які прагматично виконують допоміжну роль. На них у дискурсі не робиться особливий акцент. Тому конектор da слід вживати, якщо наслідок важливіший за причину.

Підрядні речення причини із сполучником weil відносяться до розряду т.зв. зв'язаних підрядних речень, які відрізняється значною автономністю по відношенню до головного. На них у дискурсі робиться особливий акцент. Тому конектор weil слід вживати, якщо причина важливіша за наслідок.У складному реченні з denn причинний зв'язок, взаємозалежність частин відчувається значно слабкіше, зате значеннєва й емоційна вага окремого речення зростає.

Denn орієнтований на те, щоб перетворити нерозуміння адресата у розуміння та уникнути непорозумінь між комунікантами у подальшому дискурсі. Тому даний конектор є адресатоорієнтованим. Da, навпаки, є адресантоорієнтованим конектором, оскільки у цьому випадку мовець використовує інформацію, відому як йому, так і слухачу, щоб у плані змісту сформувати комунікативний ланцюжок висновків, оцінок, рішень. Weil орієнтується на дійсність, сприяє одержанню знання і перетворенню незнання у знання.

На основі фактичного матеріалу ми вивчили модифікації каузальності та можливості прагматичної корекції у складних реченнях. Перший напрямок модифікації каузальності - корекція причинного статусу: за допомогою прагматичного коректора адресант уточнює свою думку про причину. Найбільш підданий прагматичній корекції конектор weil. Його можуть супроводжувати акцептанти одиничності причини {bloЯ, nur), актуалізатори першорядності, важливості висунутої причини {vor allem, besonders) та багато інших прагматичних коректорів. Конектор da може контактувати з прагматичними коректорами besonders і erst. Конектор denn не контактує з прагматичними коректорами.

Об'єктом прагматичної корекції може виявитися не сполучник, а сам мотивуючий факт, при цьому каузальний статус того, що повідомляється (його мотивуюча сила), сумніву не піддається: такий вид корекції властивий усім трьом розглянутим видам складних речень.

Другий напрямок модифікації фіксує стадію пошуку для протилежного фрагмента інформації - наслідку, тому прагматичні коректори фігурують у головному реченні, а каузальна частина корекції не піддається, її мотивуюча сила не обговорюється. Усі три розглянуті види складних речень можуть підлягати модифікації другого напрямку.У результаті проведених досліджень ми встановили комунікативно-прагматичні типи складних речень з конекторами da, weil, denn. Для гіпотатксисів з конектором da це є:

а) константи в у головному реченні - констатив у підрядному реченні;

г) квеситив у головному реченні - констатив у підрядному реченні;

є) директив у головному реченні - констатив у підрядному реченні.

Для конектора weil:

а)констатив у головному реченні - констатив у підрядному реченні;

б)констатив у головному реченні - квеситив у підрядному реченні;

в)констатив у головному реченні - директив у підрядному реченні;

г)квеситив у головному реченні - констатив у підрядному реченні;

д)квеситив у головному реченні - квеситив у підрядному реченні;є) директив у головному реченні - констатив у підрядному реченні,де варіанти б) і в) характерні для усного мовлення.

Для конектора denn:

а) констатив у реченні, що не вводиться denn (далі "без denn") - констатив уреченні, що вводиться denn (далі "з denn");

б)констатив у реченні без denn - квеситив у реченні з denn;

в)констатив у реченні без denn - директив у реченні з denn;є) директив у реченні без denn - констатив у реченні з denn,де варіант в) властивий лише розмовному стилю.

У результаті дослідження прагмаепістемічних особливостей каузальних таксисів з конекторами da, weil, denn було встановлено, що сурядний сполучник denn виступає показником (маркером) вивідного знання, каузальні паратаксиси з da мають епістемічне значення "досвідно-достовірне знання", а каузальні конструкції з weil передбачають фактологічне, а тому абсолютно достовірне знання мовця і мають епістемічне значення "об'єктивно-достовірне (емпіричне) знання".

Однак поряд з вищевказаним значенням сполучник weil набуває нового -симптоматичного. Підрядне речення, яке вводиться фактологічним weil, відповідає на питання "Чому це так?". Підрядне речення, що вводиться симптоматичним weil,дає відповідь на питання "Звідки ти це знаєш?" або "Як ти до цього прийшов?". Тобто фактологічне weil репрезентує причину відповідного стану речей, а симптоматичне weil обґрунтовує епістемічний стан мовця.

Паратаксиси з denn і гіпотаксиси з новим (симптоматичним) weil конкурують між собою, але якщо речення з denn традиційно сигналізує епістемічний стан "вивідне знання", то конструкція з новим weil сигналізує більш ускладнений епістемічний стан - "вивідне знання" плюс "емпіричне знання". Контамінація двох епістемічних станів в одній синтаксичній формі є цілком закономірним явищем на фоні інформаційної революції, що відбувається в сучасному суспільстві: жива повсякденна мова жваво відреагувала на потреби сьогодення, створивши конструкцію, яка поєднує в собі і фактологічне, і вивідне знання.

У цілому ж можна вважати, що каузальні таксиси як констатив не переслідують мети глобального впливу на епістемічний світ слухача. їх прагмаепістемічний потенціал зводиться до інтенції мовця "Доводжу до фонду твоїх знань, що Q, тому що Р. А розпорядитись цим знанням ти маєш за власним розсудом".

Отже, конектор weil може мати симптоматичне значення у дискурсі. При цьому дієслово-присудок може виступати і на другому місці, і у кінцевій позиції. Однак в останній час вимальовується раціональна тенденція до вживання у weil-реченнях з симптоматичним значенням дієслова-присудка на другому місці, що дозволить відрізняти їх від weil-речень з фактологічним значенням, де дієслово-присудок виступає у кінцевій позиції.

На даний момент проблема вживання дієслова-присудка у кінці підрядного weil-речення або на другому місці у ньому може бути вирішена таким чином: два види weil-речень не можуть мати дієслово-присудок у кінці, у цих випадках можлива лише конструкція з дієсловом-присудком на другому місці:

а) речення, яке виражає причину, співвідноситься не з цілим реченням, а з одним членом речення й обґрунтовує вибір саме такого слова або словосполучення;

б)речення, яке виражає причину, є спонукальним або питальним.-_r

Встановлені три умови, недотримання яких призводить до того, що можливою є тільки нормативна конструкція з дієсловом-присудком у кінцевій позиції:

а)підрядне речення виступає у постпозиції;

б)підрядне речення рематичне;

в)те, що повідомляється підрядним реченням, не повинно бути очевидним для слухача.

У тих weіl-реченнях, які не відносяться до двух вищевказаних видів і відповідають трьом вимогам, може вживатися як нормативна (дієслово-присудок у кінці), так і ненормативна (дієслово-присудок на другому місці) конструкції, при цьому ненормативна конструкція має за мету зменшення напруги адресата при декодуванні отриманої інформації.

Але ці дані відносяться до розмовного стилю, побудовані на матеріалі усного мовлення. Після вивчення письмових джерел (дискурсів художнього, газетно-публіцистичного та наукового стилів), ми з'ясували, що weil-речення з дієсловом-присудком на другому місці тут - велика рідкість (чотири одиниці на весь досліджений фактичний матеріал (тобто ~1%), у той час коли для розмовного стилю дослідники називають такі цифри як 1/3 або 20% усіх weil-речень). Однак слід пам'ятати, що порушення рамкової конструкції у підрядному реченні не обов'язково передбачає розміщення дієслова-присудка на другому місці, але і розташування після дієслова інших членів речення, їх винесення за рамки. Буде доцільно розрізняти weil-речення з непорушеною рамковою конструкцією і weil-речення з порушеною рамковою конструкцією. Порушення рамок не стало граматичною нормою для розглянутих речень, тому що weil-речення зустрічаються досить рідко (~3% усіх weil-речень). Порушення рамок стилістично мотивоване, воно використовується для досягнення певного стилістичного ефекту (для імітації розмовного стилю; для акцентуації винесеної за рамки частини речення, надання їй особливої ваги тощо). Тенденція порушення рамкової конструкції тим більше, чим більший обсяг має речення. Тобто адресант робить інформацію в цьому випадку більш доступною для розуміння і сприйняття, що дозволяє досягти більш ефективної реалізації комунікативної інтенції.

Бібліографія

Почепцов ОТ. Основы прагматического описання предложения. - К.: Вища школа, 1986. - 116 с.

Арутюнова Н.Д., Падучева Е.В. Истоки, проблеми и категории прагматики: Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресе, 1985. - Випуск 16. - С. З - 42.

Кифер Ф. О роли прагматики в лингвистическом описаний: Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресе, 1985. - Випуск 16. - С. 333 - 348.

Brьnner G., Graefen G. Texte und Diskurse. - Opladen: Westdeutscher Verlag, 1994. -440 S.

Wцrterbuch: Linguistische Grundbegriffe. - Wьrzburg: Verlag Ferdinand Hirt, 1987. -224 S.

Петров В.В. Философия, семантика, прагматика: Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресе, 1985. - Випуск 16. - С. 471 - 476.

Wittgenstein L. Philisophische Bemerkungen. - Frankfurt a/Main: Rhees, 1964. - 115 S.

Schmidt S.J. Sprachliches und soziales Handeln. Ьberlegungen zu einer Handlungstheorie der Sprache // Linguistische Berichte. - 1969. - № 2. - S. 64 - 69.

Austin J.L. How to do things with words. - London: Clarendon Press, 1962. - 167 p.

lO.Searle J.R. What is a speech act? //' The philosophy of language. - London: Clarendon Press, 1971.-P. 39-53.

П.Иванова И.П., Бурлакова В.В.. Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного английского язика. - М.: Внсшая школа, 1981. - 285 с.

12.Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат. 1977. - 304 с.

13.Леонтьев A.A. Язык, речь, речевая деятельность. - М.: Просвещение, 1969. - 214 с.

14.Heusinger S. Pragmalinguistik. - Frankfurt a/Main: Haag und Herchen, 1995. - 112 S.

15.Жеребков В.А. Стилистическая грамматика немецкого языка. - М.: Высшая школа, 1988. -222 с.

Іб.Азнаурова Э.С. Прагматика текстов различных функциональных стилей: Общественно-политический и научный текст как предмет обучения иностранным языкам. - М.: Наука, 1987. - С. 3 - 20.

17.Beaugrande R., Dressler W. Introduction to Text Linguistics. - London: Clarendon Press, 1981.-77 p.

18.Богданов В.В. Текст и текстовое общение. - СПб.: Санкт-Петербургский государственный университет, 1993. - 68 с.

19.Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. - М.: Наука, 1981.-140 с.

20.Brinkmann Н. Die deutsche Sprache. Gestalt und Leistung. - Dьsseldorf: 1971. 195S.

21.Колшанский Г.В. Коммуникативная функция и структура языка. - М.: Наука, 1984. - 176 с.

22.3индер Л.Р. Лингвистика текста и фонология // Тез. докл. науч.-метод, конф. "Просодия текста". - М.: Прогресс, 1982. - С. 20 - 25.

23.Hartmann Р. Text, Texte, Klassen von Texten: Strukturelle Textanalyse. -N.-Y.: 1972. -S. 1-22.

24.Бенвенист Э. Общая лингвистика. - M.: Наука, 1974. - 383 с.

25.Hausenblas К. Zu einigen Grundfragen der Texttheorie: Probleme der Textgrammatik. -Berlin: 1977. - S. 140-153.

26.Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. - Л.: Наука, 1972. - 153с.

27.Danes F. Zum Status der Textebene II Probleme der Textgrammatik. - Berlin: 1977. -S. 153-157.

28.Николаева Т.М. Краткий словарь терминов лингвистики текста: Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресе, 1978. - Випуск 8. - С. 467 - 472.

29.Беллерт И. Об одном условии связности текста: Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресе, 1978. - Випуск 8. - С. 172 - 207.

30.Варт Р. Лингвистика текста: Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресе, 1978. - Випуск 8. - С. 442 - 449.

ЗІ.Тодоров Ц. Грамматика повествовательного текста: Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресе, 1978. - Випуск 8. - С. 450 - 463.

32.Reboul А., Moeschier J. Reduction and Contextualization in Pragmatics and Discourse Analysis // Linguistische Berichte. - 1997. - № 8. - S. 283 -295.

ЗЗ.Кох В. Предварительннй набросок дискурсивного анализа семантического типа: Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресе, 1978. - Випуск 8. - С. 149 -171.

34.Серио П. В поисках четвертей парадигми 7 Философия язика: в границах и вне границ. - Харьков: 1993. - С. 46 - 49.

35.Фуко М. Археология знання. - СПб.: Наука, 1994.- 352 с.

Зб.Аиег Р. Sprachliche Interaktion. Eine Anfьhrung anhand von 22 Klassikern. -Tьbingen: Max-Niemeyer Verlag, 1999. - 282 S.

37.Ревзина О.Г. Язик и дискурс II Вестник МГУ. Серия 9. Филология. - 1999. - № 1. -С.25 33.

38.Longman Dictionary of Contemporary English. - London: Longman Group Limited, 1995.-734 p.

39.Язнкознание. Большой знциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. - М.: Большая Российская знциклопедия, 1998. - 685 с.

40.Кубрякова Е.С., Александрова О.В. Виды пространств текста и дискурса II Категоризация мира: пространство и время. Материалы научной конференции. -М.: Наука, 1997. -С. 14-19.

41.Бисималиева М.К. О понятиях "текст" и "дискурс" II Филологические науки. -1999.-№2. -С. 78-85.

42.Степанов Ю.С. Альтернативный мир, Дискурс, Факт и принцип Причинности // Язык и наука конца 20 века. - М.: Наука, 1995. - С. 35 - 73.

43.Вендлер 3. Причинные отношения: Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1986. - Выпуск 18. - С. 264 - 276.

44.Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. - К.: Вища школа, 1987. -352 с.

45. Corte s С. Zur semantisch-pragmatischen Leistung der Hypotaxe im Deutschen /, Subordination in Syntax, Semantik und Textlinguistik. - Tьbingen: Stauffenburg-Verl.,2000.-S. 85-100.

46.Бейкер А. Пресуппозиция и типы предложений: Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1985. - Выпуск 16. - С. 406 - 418.

47. Schecker М. Zur kommunikativ-funktionalen Leistung von Nebensдtzen /7 Subordination in Syntax, Semantik und Textlinguistik. - Tьbingen: Stauffenburg-Verl., 2000. -S. 115-122.

48.Krivonosov A. Zum logischen Wesen der kausalen Konjunktionen // Linguistische Arbeiten: Neue Fragen der Linguistik. - Tьbingen: Max Niemeyer, 1991. - S. 105-108.

49.Schlobinski P. Funktionale Grammatik und Sprachbeschreibimg. - Opladen: Westdeutscher Verlag, 1992. - 366 S.

50.Pasch R. Die Kausalkonjunktionen „da", „denn" und „weil": drei Konjunktionen - drei lexikalische Klassen // DaF. - 1983. - № 6. - S. 332-337.

51.Патиш СМ. Причинный союз denn в немецком языке II Вопросы синтаксиса немецкого языка. - Л.: Ленинградский университет, 1959. - С. 68 - 92.

52.Диденко A.C. Система гипотаксиса немецкого язьїка в семантическом аспекте. Некоторые вопросы зкспликации и импликации, парадигматики и синтагматики. - Краснодар: КубГУ, 1977.-106 с.

53.Redder А. Grammatiktheorie und sprachliches Handeln: „denn" und „da" // Linguistische Arbeiten. - Tьbingen: Max Niemeyer, 1990. - № 239. - 350 S.

54.Eisenmann F. Die Satzkonjunktionen in gesprochener Sprache. Vorkommen und Funktion. -Tьbingen: Max Niemeyer, 1973. -417 S.

55.Каменская О.Л. Первая международная научная конференция «Гендер: язык, культура, коммуникация" .// Филологические науки. - 2000. - № 3. - С. 137-141.

56.Ляпон М.В. Смысловая структура сложного предложения и текст. - М.: Наука, 1986.-201 с.

57.Pasch R. Weil mit Hauptsatz - Kuckucksei im цfeww-Nest // Deutsche Sprache. - 1997. -№25.-S. 252-271.

58.Кондаков H.P1. Логический словарь-справочник. - M.: Наука, 1975. - 720 с.

59.Петрушенко В.Л. Епістемологія як філософська теорія знання. - Львів: Вид-во держ. ун-ту "Львівська політехніка", 2000. - 296 с.

60.Ішмуратов AT. Вступ до філологічної логіки. - К.: Абрис, 1997. - 350 с.

61.Знаков В.В. Психология понимания правды. - Спб.: Алетейя, 1999. - 282 с.

62.Переверзев К.А. Высказывание и ситуация: об онтологическом аспекте философии язьїка // Вопросы языкознания. - 1998. - № 5. - С. 24 - 52.

6З.Ору С. История. Эпистемология. Язык. - М.: Прогресс, 2000. -408 с.

64.Рябцева Н.К. Ментальный модус: от лексики к грамматике /У Логический анализ языка. Ментальные действия. - М.: Наука, 1993. - С. 51 - 57.

65.Lutzeier P. Linguistische Semantik. - Stuttgart: Mettzier, 1985. - 193 S.

66.Булыгина Т.И., Шмелев АД. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). - М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. - 574 с.

67.Лауфер Н.И. Уверен и убежден: два типа эпистемических состояний /У Логический анализ языка; Ментальные действия. - М.: Наука, 1993. - С. 105-110.

68.Иоанесян Е.Р. Знание и восприятие II Прагматика и проблемы интесиональности. -М.: 1988.-С. 112-120.

69.Doherty M. Epistemische Bedeutimg: Studia grammatica. - Berlin: Akademie, 1985. -№ 23. - 160 S. сторінки статті (S. 100-114).

70.Разлогова Е.Э. Когнитивные установки в прямых и непрямых ответах на вопрос У Логический анализ языка. Проблемы интенсиональных и прагматических контекстов. - М.: Наука, 1989. - С. 133-155.

71.Frege G. Gedankengefьge. - Berlin: 1976. - 91 S.

72.Kьper С. Zum sprechaktbezogenen Gebrauch der Kausalverknьpfer denn und weil: Grammatisch-pragmatische Interrelationen //' Linguistische Berichte. - 1984. - №92. -S. 15-30.

73.Stojanova N. Zur Problematik der ьfewz-Sдtze // DaF. - 1987. - № 2. - S. 93-97.

74.Willems K. Weil es hat mit Bedeutung nicht viel zu tun... Zum Sprachwandel einer Konjunktion // Deutsche Sprache. - 1994. - №22. - S. 261-279.

75.Wegener H. Syntaxwandel und Degrammatikalisierung im heutigen Deutsch? Noch einmal zu wei/-Verbzweit II Deutsche Sprache. - 1999. - № 27. - S. 3-26.

76.Grabarek J. Die Ebenen und Mittel des sprachlichen Ausdrucks der Grund-Folge-Beziehung und die Grundlagen des Erkennens dieser Relation // Linguistische Arbeiten: Neue Fragen der Linguistik. - Tьbingen: Max Niemeyer, 1991. - S. 357-362.

77.Gьnthner S. „...weil - man kann es wissenschaftlich untersuchen" -Diskurspragmatische Aspekte der Wortstellung in fFE/Z-Sдtzen // Linguistische Berichte. - 1993. - № 143.- S. 37-59.

78. Keller R. Das epistemische weil. Bedeutungswandel einer Konjunktion У Sprachgeschichte und Sprachkritik. - Berlin, New York: Walter de Gruyter, 1993.- S. 219-227

79.Braun P. Tendenzen in der deutschen Gegenwartssprache. - Stuttgart, Berlin, Kцln: Kohlhammer, 1998.-268 S.

Фактичний матеріал

Storm T. Der Schimmelreiter. - Leipzig: Philipp Reclam jun., 1973. - 127 S.

Kafka F. Die Verwandlung // www.digitale-bibliothek.de

Kafka F. Der ProzeЯ // www.digitale-bibliothek.de

Bцll H. Die verlorene Ehre der Katharina Blum. - Kцln: Kiepenheuer & Witsch, 1975.-177 S.

Konsalik H.G. Westwind aus Kasachstan. - Mьnchen: Heyne, 1997. - 187 S.

"Stern" (1998 - 2000) // www.stem.archiv.de

"Psychologie heute" (1998 -1999) //' www.psy-heute.com.de

Додаток А

Вживаність каузальних таксисів з конекторами da, weil, denn у різних функціональних стилях

Таблиця А.1. Художній стиль

Конектор	Кількість речень
	Т. Storm	F. Kafka (1)	F. Kafka (2)	Н. Bцll	H.G. Konsalik	Усього
da	ЗО	19	86	48	8	191 29%
weil	11	9	36	55	50	161 25%
denn	49	53	107	41	47	297 66%
Загальна кількість рядків -19 977	649 1 100%

Таблиця А.2. Газетно-публіцистичний стиль

Конектор	Кількість речень	%
da	13	6%
weil	143	57%
denn	95	37%
Усього	252	100%
Загальна кількість рядків - 16 238

Таблиця А.З. Науковий стиль

Конектор	Кількість речень	%
da	37	33%
weil	43	40%
denn	26	27%
Усього	106	100%
Загальна кількість рядків - 5 455

Таблиця А.4. Зведені дані по письмовим стилям

Конектор	Художній стиль	Газетно-публіцистичний Стиль	Науковий стиль
da	29%	6%	33%
weil	25%	57%	40%
denn	46%	37%	27%

Таблиця А.5. Розмовний стиль

Конектор	Вживаність (%)
da	1%
weil	98%
denn	1%

Додаток Б

Комунікативні парадигматичні варіанти каузальних таксисів з конекторами da, weil, denn

Таблиця Б.1. Конекгор da

Варіанти	Художній стиль	Газетно-публіцистичний стиль	Науковий стиль	Усього
а)	186	12	37	235
б)	0	0	0	0
в)	0	0	0	0
г)	4	0	0	4
д)	0	0	0	0
є)	0	0	0	0
є)	1	1	0	2
ж)	0	0	0	0
з)	0	0	0	0
Загальна кількість досліджених речень	191	13	37	241

Таблиця Б.2. Конектор weil

Варіанти	Художній стиль	Газетно-публіцистичний стиль	Науковий стиль	Усього
а)	137	135	43	315
б)	0	0	0	0
в)	0	0	0	0
г)	11	6	0	17
д)	10	2	0	12
є)	0	0	0	0
є)	3	0	0	3
ж)	0	0	0	0
з)	0	0	0	0
Загальна кількість досліджених речень	161	143	43	347

Таблиця Б.З. Конектор denn

Варіанти	Художній стиль	Газетно-публіцистичний стиль	Науковий стиль	Усього
а)	294	95	26	415
б)	2	0	0	2
в)	0	0	0	0
г)	0	0	0	0
Д)	0	0	0	0
є)	0	0	0	0
є)	1	0	0	1
ж)	0	0	0	0
з)	0	0	0	0
Загальна кількість досліджених речень	297	95	26	418

RESЬMEE

Die gegebene Diplomarbeit zum Thema "Der pragmatische Aspekt der Ьbersetzung der zusammengesetzten Sдtze mit den kausativen Konnektoren da, weil, denn" hat zum Ziel die Untersuchung des pragmatischen Aspekts der Funktionierung der zusammengesetzten Sдtze mit den kausativen Konnektoren da, weil denn in der deutschen Gegenwartssprache. Der Autor ist der Meinung, dass die Erlernung des pragmatischen Aspekts eines Satzes die Erlernung eines Satzes im Prozess der sprachlichen Kommunikation bedeutet. Der Begriff "Text" spielt in diesem Prozess eine wichtige Rolle. Der Satz ist eine Komponente des Textes. Gerade im Text und nur im Text kann der pragmatische Status des Satzes festgestellt werden.

Jedoch soll man nicht vergessen, dass man den Text auf der sprachlichen, prдkommunikativen Ebene und den Text auf der kommunikativen Ebene (Sprechebene) unterscheiden muss. Im ersten Fall gebraucht man den Terminus "Text", im zweiten Fall gebraucht man den Terminus "Diskurs".

Der Begriff "Diskurs" ist eng mit der extralinguistischen Situation verbunden, in deren Rahmen der Prozess der sprachlichen Kommunikation verlдuft. Es verursacht das Zusammenwirken dieses Begriffs mit dem Begriff "Funktionalstil". Deshalb muss man den zusammengesetzten Satz vom pragmatischen Standpunkt als Komponente der Diskurse verschiedener Funktionalstile betrachten. In der gegebenen Arbeit wurden die Diskurse des Stils der schцnen Literatur (die Werke von T. Storni, F. Kafka, H. Bцll, H.G. Konsalik), des Stils der Presse und Publizistik (die Zeitschrift "StenT), des Stils der Wissenschaft (die Fachzeitschrift "Psychologie heute'"), und auch die Elemente der Diskurse des Stils der Alltagsrede untersucht. Infolge der kontinuierlichen Erarbeitung des pragmatischen Aspekts der zusammengesetzten Sдtze mit den kausativen Konnektoren da, weil, denn auf Grund der obenerwдhnten Diskurse hat man die Ergebnisse ьber die Gebrдuchlichkeit der gegebenen Konnektoren, ihre emphatische Kraft, ihre pragmatischen Bedeutungen bekommen; man hat die Modifikationen der Kausalitдt und die Mцglichkeiten der pragmatischen Korrektur in den gegebenen Sдtzen untersucht; man hat die neue, und zwar die kommunikativpragmatische Typologie der gegebenen Sдtze vorgeschlagen.

Auf Grund der festgestellten pragmaepistemischen Besonderheiten der zusammengesetzten Sдtze mit den kausativen Konnektoren da, weil, denn hat man das Potential der gegebenen Sдtze als Komponenten der mentalen Grammatik bestimmt. AuЯerdem hat man die Entwicklungsrichtungen der Ausklammerungstendenz in den Nebensдtzen mit dem Konnektor weil erforscht.

Die vorgestellte Konzeption ist ein Beitrag zu einem der aussichtsreichsten Bereiche in der modernen philologischen Wissenschaft - zur Pragmatik des zusammengesetzten Satzes und fцrdert ihre Entwicklung. Auf solche Weise kann diese Diplomarbeit bei der Vorbereitung der Vorlesungsreihen und Seminarveranstaltungen in der theoretischen Grammatik der deutschen Gegenwartssprache, und auch der Spezialkurse im pragmatischen Aspekt der grammatischen Erscheinungen in der deutschen Gegenwartssprache verwendet werden.

РЕЗЮМЕ

Запропонована до захисту дипломна робота на тему "Перекладацька адаптація та типологія прагматичного аспекту складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn" має за мету дослідження прагматичного аспекту функціонування складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn у сучасній німецькій мові.

Автор приходить до висновку, що вивчити прагматичний аспект речення значить вивчити речення в процесі мовної комунікації. У даному процесі провідне місце займає поняття "текст". Речення є компонентом тексту. Саме у тексті і лише у тексті може бути встановлений прагматичний статус речення.

Проте не слід забувати, що необхідно розрізняти текст на мовному, докомунікативному рівні та текст на мовленнєвому, комунікативному рівні. У першому випадку слід вживати безпосередньо термін "текст", у другому випадку -"дискурс".

Те, що поняття "дискурс" тісно пов'язане з екстралінгвістичною ситуацією, у рамках якої проходить процес мовної комунікації, зумовлює його взаємодію з поняттям "функціональний стиль". Тому складне речення з точки зору прагматики потрібно розглядати як компонент дискурсів різних функціональних стилів.

У нашій роботі було досліджено дискурси художнього стилю (твори Т.Шторма, Ф. Кафки, Г. Бьолля, Г. Консаліка), газетно-публіцистичного стилю (журнал "Stern"), наукового стилю (фаховий журнал "Psychologie heute"), а також елементи дискурсів розмовного стилю.

У результаті послідовної розробки прагматичного аспекту складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn на матеріалі вищевказаних дискурсів були одержані результати про вживаність досліджуваних конекторів, їх емфатичну силу, прагматичні значення; були досліджені модифікації каузальності та можливості прагматичної корекції у досліджуваних реченнях; була запропонована нова типологія даних речень, а саме: комунікативно-прагматична.

На основі встановлених прагмаепістемічних особливостей складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn був виявлений потенціал даних речень як компонентів ментальної граматики. Крім того, були визначені напрямки розвитку тенденції порушення нормативної конструкції у підрядних реченнях з конектором weil.

Представлена концепція є внеском в одну з найбільш перспективних галузей сучасної філологічної науки - прагматику складного речення і сприяє її розвитку. Таким чином, даний дипломний проект може бути використаний при підготовці лекційних курсів та семінарських занять з теоретичної граматики сучасної німецької мови, а також спеціальних курсів щодо прагматичного аспекту граматичних явищ у сучасній німецькій мові.

Размещено на http://www.allbest.ru/