Портретні характеристики, репрезентовані в образах персонажів англійської мови в українському перекладі

Отже, портрет, це не просто інформативний малюнок, а опис зовнішності, який дає ключ до розуміння внутрішнього потенціалу людини. Портретна динаміка сприяє дослідженню прихованих механізмів внутрішнього світу персонажа. Ф. Фіцджеральд через портретні деталі, їх динаміку передає сутність людини, її внутрішній світ, а читач, сприймаючи їх, засвоює письменникові візію людини й концепцію особистості ,що сприяє процесу естетично-духовної комунікації.

2.2 Особливості перекладу

Художня література відображає світ засобами не тільки логічного, але переважно чуттєвого пізнання, в художніх образах, що створююься та передаються у формах мови. Естетика охоплює світ не тільки прекрасного, але й потворного, не тільки піднесеного, але й негідного, оцінює його захоплено або іронічно.

Та неможливо переоцінити переклад художньої літератури, оскільки з її допомогою різні народи обмінюються один з одним думками та ідеями. І коли ми читаємо перекладений текст, ми сприймаємо його як художній, і не замислюємось про те, які зусилля приклав перекладач для максимально достовірної передачі змісту оригінала літературного твору.

В художньому перекладі особливе місце займають описи зовнішності героїв, оскільки портретний опис відіграє важливу роль у створенні художнього образу. Справжнє проникнення в образ, осягнення образу у всій його багатогранності та глибині можливе лише в рамках цілого тексту. Система портретних описів безпосередньо пов'язана з естетико-філософською концепцією автора і є найбільш особистісним компонентом стилю, індивідуальної манери письменника. Тому досить важливим для перекладача є передати всі образи читачеві.

Однією з найважливіших проблем перекладу портретних описів є «адекватність» вихідного і перекладеного тексту. Її основоположними детермінантами є діалектична єдність форми і змісту, цілого й частини, гносеологічного й естетичного, авторського й індивідуально-перекладацького. Основою всіх цих перекладацьких принципів служить структурно-типологічний підхід, який уможливлює найповніше відтворювати в перекладі семантико-стилістичну, ідейно-образну та формально-композиційну структуру першотвору. Цілісний (комплексний) підхід забезпечує, у свою чергу, врахування при перекладі не тільки суто мовних, але й екстралінгвістичних чинників.

Головним критерієм адекватності художнього перекладу є естетичний вплив перекладу на читача. Вихідний і перекладений текст повинні володіти (відносно) рівнозначними комунікативно-функціональними властивостями; в семантико-структурному відношенні вони повинні бути максимально аналогічними; при наявності всіх «компенсуючи» відхилень між вихідним і перекладеним текстом, не повинні виникати недопустимі в перекладі семантико-структурні розбіжності. Максимально можлива семантично-структурна близькість вихідного і перекладеного текстів дозволяє максимально зберегти в перекладі ідентичність авторської думки; збільшити діапазон адекватного заміщення вихідного тексту перекладеним; підвищує об'єктивність процесу перекладу і перекладацького рішення.

Припускається, що перекладач в рівному (чи майже рівному) ступені володіє як вихідною культурою, так і культурою мови, якою перекладає. Між тим, це далеко не так, та в більшості випадків перекладач достатньо приблизно оцінює, а отже, та перекладає ті и інші елементи або цілі категорії вихідного тексту в порівняльно-культурному плані [61].

Виходячи із вищесказаного, буквальний переклад неможливий вже в силу того, що різні мови відрізняються як граматичним складом, так і кількістю слів, не говорячи вже про відмінність культури, що також може мати вплив на спосіб та результати перекладу. При цьому, якщо порівняльні граматики та двомовні словники існують і навіть в достатньо докладних варіантах, в тому й числі і для співвідношення української та англійської мов, то практично не існує ніяких порівняльних довідників по культурам різних народів. Від правильного підходу до проблеми передачі національного колориту багато в чому залежить вирішення проблеми сполучення точності перекладу то творчої свободи. Припускається, що перекладач в рівному (чи майже рівному) ступені володіє як вихідною культурою, так і культурою мови, якою перекладає. Між тим, це далеко не так, та в більшості випадків перекладач достатньо приблизно оцінює, а отже, та перекладає ті и інші елементи або цілі категорії вихідного тексту в порівняльно-культурному плані [18].

Аналіз перекладу романів Ф.С. Фіцджеральда «Ніч ніжна» і «Великий Гетсбі» показує, що основними способами перекладу є еквівалентний переклад та лексико-семантичні, граматичні та лексико-граматичні трансформації.

Лексико-семантичні трансформації

Модуляція - лексико-семантична трансформація, при якій здійснюється заміна слова чи словосполучення вихідної мови перекладу, значення якої логічно виводиться із значення вихідної одиниці. Найбільш часто значення співвіднесених слів в оригіналі та перекладі виявляються зв'язаними причинно-наслідковими відносинами.

У наступному прикладі деталь очей у портретному описі Бебі перекладена за допомогою лексико-семантичної заміни, а саме модуляції. Оскільки згідно з контекстом ми бачимо, що ця жінка є достатньо впевненою, та ї погляд не є сумнівним чи мінливим:

Following him for an instant with the uncertain eyes of an American girl in the grip of a life-long Anglophilia, Baby continued defiantly. (Бебі провела його томним поглядом американки, з колиски полюбляючої все англійське, а потім повернулась до попередньої розмови) [84, p. 186].

Для відтворення художнього образу Розмері, красивої жінки, яка впродовж усього роману захоплює читача своєю вродливістю, у перекладі використаний спосіб модуляції:

«Beside him in the car she glowed away fresh and new in the morning sunshine». (У машині вона сиділа поруч з ним, свіжа, сяюча, вся немов пронизана ранковим сонцем) [84, p. 188].

Образ миловидної незнайомки вдало відтворений у перекладі:

«She was a young English girl, with blonde hair and a healthy, pretty English face and she smiled at him again with an invitation he understood, that denied the flesh even in the act of tendering it». (Дівчина була англійкою, білява, зі здоровим англійським рум'янцем на обличчі, і вона знову посміхнулась знайомій йому посмішкою, що навіть в плотському поклику заперечувала жадобу плоті) [84, p. 241].

Яскравий образ потворного чоловіка у романі «Ніч ніжна» відтворений такою лексико-семантичною трансформацією як модуляція:

«His face was of a monstrous and unnatural pink, vivid yet dead, and over his mouth was fastened what appeared to be a gag». (У нього було жахливе, неприродно рожеве обличчя, що здавалось мертвим, не дивлячись на свій яскравий колір, а під носом стирчало дещо схоже на затичку) [84, p. 249].

Слід зазначати, що словосполучення over his mouth перекладене протиставленням під носом.

Ще один приклад використання перекладачем модуляції можна побачити у образі тендітної й романтичної Ніколь, головної героїні роману «Ніч ніжна»:

«Nicole flung her arms wide on the bed and stared at the ceiling; the powder had dampened on her to make a milky surface». (Ніколь широко розкинула руки на постіль та уставились у стелю; її тіло змокло під пудрою й немов затягнулось молочною плівкою) [84, p. 314]. Слід зауважити, що при перекладі з'являється порівняння, для підкреслення образності.

У романі «Великий Гетсбі» Ф. Фіцджеральд дуже виразно описав Тома Бьюкенена, завдяки його портретному опису читач відразу розіміє що за людина постає перед ним. Можна зазначити, що і в перекладі цей художній образ є чітко відтвореним:

«Now he was a sturdy straw-haired man of thirty with a rather hard mouth and a supercilious manner». (Зараз це був плечистий тридцятилітній блондин з твердо окресленим ротом та достатньо пихатими манерами) [83, p. 9].

Граматичні трансформації

Членування речення - граматична трансформація, при якій синтаксична структура речення в оригіналі перетворюється у дві чи більше предикативні структури мови перекладу. Трансформація членування приводить до перетворення простого речення вихідної мови в складне речення мови перекладу, або до перетворення простого чи складного речення вихідної мови у два чи більше самостійних речень в мові перекладу.

Описуючи сильні муки хворої жінки, Ф. Фіцджеральд намагається зобразити, що все одно і зовнішньо, і внутрішньо ця жінка залишилась привабливою та цікавою для Діка Дайвера. Та при перекладі ми бачимо, що речення розчленоване на два простих речення таким способом перекладу як членування речення:

«She was fine-spun, inbred -- eventually she might find rest in some quiet mysticism». (Занадто вона була тонка, тендітна душевно - продукт виродження. Можливо, з часом їй поталанить знайти покій в який-небудь містичній вірі) [84, p. 201].

При перекладі наступного прикладу використана граматична трансформація членування речення. Таким чином зі складного речення тексту оригіналу у перекладі утворилось два речення, одне просте з портретним описом Еміля та друге складне. Ця трансформація зробила акцент на портреті чоловіка:

«Taking advantage of Emile's reality, the wide black apron, the sweat upon the rolls of his face, Dick signalled to Nicole in a matter-of-fact way to let him help her from the car; whereupon she jumped over the lower side, lost her balance on the slope, fell to her knees and got up again». (Присутність Еміля, такого реального в своєму чорному фартуху, з краплинами поту на пухлому обличчі, повернуло Діку душевну рівновагу. Він жестом показав Ніколь, що хоче допомогти їй вилізти із машини;але вона, не дочекавшись на допомогу, перестрибнула через борт, впала було, посковзнувшись на схилі, але зараз же встала на ноги) [84, p. 210].

Лексико-граматичні трансформації

Компенсація - це вид перекладацької трансформації, при якій елементи сенсу, втрачені при перекладі одиниці вихідної мови в оригіналі, передаються у тексті перекладу яким-небудь іншим засобом, при чому не обов'язково в тому самому місці тексту, що і в оригіналі. Тим самим заповнюється, «компенсується» втрачений сенс, і, в цілому, зміст оригіналу відтворюється з більшою повнотою. При цьому нерідко граматичні засоби оригіналу замінюються лексичними і навпаки.

У поданому прикладі опис очей пацієнтки перекладений саме цим способом перекладу, що глибше розриває нам самопочуття персонажу, та її фізичний стан в цілому:

«The woman in room twenty could not see him when he came in -- the area about her eyes was too tightly swollen». (Коли він увійшов у кімнату двадцять, жінка, що лежала на ліжку не помітила його - очі її так запухли, що вже не відкривались) [84, p. 199].

Створений Фіцджеральдом образ містера Хенена, також перекладений за допомогою такої лексико-граматичної трансформації як компенсація:

«Mr. Hannan, the latter was a lively ball of black eyes and hair, a clown; and he said immediately to Dick». (Хенен, вертлявий, кругленький, з чорними оченятками, що поблискували з-під чорної кучерявої шевелюри - добровільний блазень компанії, - відразу же сказав Діку, котрий протягнув руку, щоб привітатись) [84, p. 47].

При перекладі такої деталі портретного опису персонажу як волосся, перекладач використовує компенсацію для створення більш яскравого уявлення зовнішності героя, описуючи не тільки колір волосся, а й його структуру. Та необхідно зауважити, що метафора a lively ball відтворена епітетом кругленький. Така заміна є доречною, оскільки образність не втрачається.

A clown перекладене як добровільний блазень компанії, не додає до художнього образу героя жодного негативного чи легковажного забарвлення, яке могло б з'явитись при буквальному перекладі «клоун».

Створений Ф. Фіцджеральдом образ незнайомця, який налякав Бебі, відтворений у тексті перекладу саме способом компенсації:

«On an upper landing, just aroused from sleep and wrapped in a white embroidered Persian robe, stood a singular young man». (На верхній площині, кутаючись від сну в білий розшитий персидський халат, стояв молодий чоловік, надзвичайно дивного виду) [84, p. 249]. Для того, щоб передати образ цього дивного чоловіка, словосполучення a singular young man при перекладі уточнене вираженням його дивності - надзвичайно дивного вигляду.

Еквівалентний переклад

Описуючи зовнішність Розмері після розлучення з Діком на чотири роки, Ф. Фіцджеральд дає їй короткий портретний опис, що засвідчує про наявність молодості та краси жінки. Переклад цього художнього образу не потребує жодних трансформацій та є еквівалентним:

«She was young and magnetic». (Вона була молода та приваблива) [84, p. 225].

Зображуючи образ життя Діка Дайвера, який належить до багатого прошарку суспільства, дні якого уходять на відвідування ресторанів, нечувані витівки перед гостями, покупки коштовних речей в розкішних магазинах, пляжні прогулянки, Ф. Фіцджеральд створює і відповідний зовнішній вигляд героя. Цей образ адекватно відтворений у еквівалентному перекладі:

«When the valet returned he put on a white shirt and collar and a black tie with a pearl; the cords of his reading-glasses passed through another pearl of the same size that swung a casual inch below. After sleep, his face had resumed the ruddy brown of many Riviera summers». (Коли прийшов коридорний з костюмом, Дік одягнувся в білу сорочку, пов'язав чорну краватку та заколов її булавкою з великою перлиною; через іншу таку ж саму перлину був перепущений шнурок від пенсне. Після сну обличчя його знову прийняло цегляно-смуглявий відтінок, придбаний за роки життя на Ривьєрі) [84, p. 228].

Наступний приклад використання еквівалентного перекладу є портретний опис Розмері, яка знаходиться у обіймах Діка:

In reaction he put his arms about her but she relaxed wearily backward; he held her like that for a moment as in the end of an adagio, her eyes closed, her hair falling straight back like that of a girl drowned. (Затихнув, він обіймав її за талію, але вона стомлено відклонилась назад та на хвилину застигла так, немов в остаточній позі адажіо, з закритими очима, зі спущеним волоссям утоплениці) [84, p. 237].

Дуже виразно внутрішній стан Гетсбі Ф. Фіцджеральд зобразив у його портретному описі. При перекладі ця виразність образу персонажу відтворена еквівалентним перекладом:

Gatsby, pale as death, with his hands plunged like weights in his coat pockets, was standing in a puddle of water glaring tragically into my eyes. (Гетсбі, блідий як смерть, руки точно свинцеві гирі в кишенях піджака, стояв в калюжі біля порога і дивився на мене трагічними очима) [83, p. 41].

Кількісні підрахунки, проведені при зіставленні текстів оригіналу з текстами перекладів показують, що 61,45% з проаналізованих 180 портретних описів відтворено лексико-семантичними замінами (40,18% - модуляцією, 14,2% - конкретизацією, 7,07% - генералізацією), 9,7% - граматичними трансформаціями (8% - членування речень, 1,7% - об'єднання речень), лексико-граматичними трансформаціями - 15,20% (13, 20% - компенсація, 2% - описовий переклад) і 13,85% - еквівалентним перекладом.

2.3 Стилістичні засоби в аспекті перекладу

Проблема адекватного перекладу досить часто виникає при перекладі художнього тексту. Головним для перекладача художньої прози в стилістичному плані є відтворити індивідуальний «почерк» автора, передати його голос засобами іншої мови. Тому при перекладі виникає питання: чи потрібно передавати стилістичну своєрідність тексту та якщо так, то якими засобами.

Будь-які стилістичні засоби експресивні, оскільки мають емоційну або оцінювальну дію. Нерідко навіть нейтральні в стилістичному відношенні мовні засоби можуть набувати експресивного значення. Перекладач має враховувати і стилістичний і експресивний бік оригіналу. Аналізуючи стилістичну і експресивну характеристику окремих ланцюгів мовної тканини та співвідносячи їх з загальним ідейно-художнім задумом автора, він встановлює експресивно-стилістичну тональність оригіналу.

Звісно, навіть кваліфікований перекладач не завжди може знати стилістичну характеристику слова, що визначається його приналежністю до функціонально-стилістичного прошарку лексики. Ці труднощі модна подолати за допомогою тлумачних або паралельних словників. Як відомо, слова нейтрального в стилістичному відношенні прошарку (біля 90% лексики) зазвичай не мають ніяких позначок. Слова, що знаходяться «нижче» або «вище» цього прошарку забезпечені стилістичними позначками. На жаль, різноманітні словники нерідко по-різному кваліфікують одні й ті ж самі слова.

Але визначити стилістичну приналежність слова - це лише половина справи. Важливо знайти в українській мові слово, що відповідає не лише смислу, але й стилю. Дуже часто в українській мові немає повної стилістичної відповідності, периферійної англійському слову. Навіть коли паралельний словник дає український відповідник, що належить до тієї чи іншої відповідності, нерідко ця відповідність не може бути використана через неадекватність експресивного значення.

Звісно, лексичний матеріал важлива, але не завжди найважливіша характеристика перекладу. Характер перекладу визначається всією сукупністю засобів з їх відношенням до виражаючого змісту, для ідейно-художнього задуму автора.

Причини лексичних та граматичних трансформацій при перекладі портретних характеристик з англійської мови на українську кореняться в національних особливостях обох мов. Їх стилістичні системи також мають свій національний характер. Стилістичні прийоми різних мов в основному одні й ті ж самі, однак функціонування в мові різне. Одні й ті ж самі прийоми мають різний ступінь використання, виконують різні функції та мають різну питому вагу у стилістичній системі кожної мови, чим і пояснюється необхідність трансформацій. Стилістичні заміни також можливі й необхідні, як заміни граматичні й лексичні.

При здійсненні лексичних і граматичних трансформацій перекладач керується принципом передачі лексичного або граматичного значення слова або форми. При передачі стилістичного значення перекладач повинен керуватися тим самим принципом - відтворювати в перекладі такий же ефект, тобто викликати у читача аналогічну реакцію, хоча часто йому доводиться досягати цього, прибігаючи цілком до інших засобів.

Портретний опис може бути переданий різними стилістичними прийомами, але їх функція має бути передана адекватно. Перекладач не повинен намагатись зберегти той самий прийом, але повинен обов'язково відтворити його функцію в контексті.

Не потрібно також забувати про те, що майже всі стилістичні прийоми багатофункціональні. І так само як в багатозначному слові англійської та української мов можуть не співпадати окремі лексико-семантичні варіанти, також можуть відрізнятись окремі функції одного й того ж стилістичного прийому. Таким чином, і при порівнянні стилістичних прийомів виявляються повні збіги, часткові збіги та незбіжності функцій.

Вивчення стилістичних засобів має велике значення для перекладу. Перекладачу слід усвідомлювати не тільки лінгвістичні і стилістичні особливості, характерні для портретного опису в англійській мові, але й в специфічних особливостях відповідних портретних характеристик української мови. Це виключає можливість привнесення стилістично чужих елементів у переклад ,що є важливим для перекладу портретів.

Дуже важливим є розрізнення в портретних характеристиках тексту, що перекладається оригінальне і тривіальне для того, щоб уникнути, з одного боку, нівелювання, а з іншого - зміни акцентування, та зберегти стилістичну рівноцінність - цей необхідний компонент адекватного перекладу. Завжди існує небезпека згладити та знебарвити оригінал або зробити переклад яскравішим та більш стилістично забарвленим.

Зіставлення перекладів з англійської на українську мови показує, що усюди замість стилістично нейтральних слів в портретних характеристиках оригіналу з'являються експресивно забарвлені слова. Закономірність цього явища підтверджується аналізом перекладів з української на англійську. Наряду з більш яскраво вираженою експресивністю українська лексика відрізняється і більшою конкретністю.

Повтор є більш розповсюдженим стилістичним прийомом в англійській мові, ніж в українській. Але дуже складно зберегти його, більш актуальним є передати в такому повторі емфазу якими-небудь лексичними підсилювачами.

В деяких випадках повтор як стилістичний прийом обов'язково має бути збереженим в перекладі, але через різну сполучуваність та різну семантичну структуру багатозначного слова або слова в широкому значені в англійській мови та українській мові доводиться удаватись до заміни та компенсації.

Для того, щоб портретний опис був емоційним, експресивним, яскравим досить часто використовується таке явище як алюзії.

Алюзія - складне і багатогранне явище, що потребує уваги в перекладі, оскільки від відображення її внутрішніх художніх ресурсів залежить правильне розкриття авторського задуму. Основною умовою реалізації механізму алюзії є відомість її джерела, його включеність у вертикальний контекст учасників міжкультурної комунікації. Основне завдання перекладача при відтворенні алюзії - зберегти її асоціативний фон, забезпечити її впізнаваність реципієнтом, що має викликати в нього необхідні асоціації. У перекладі потрібно якомога повніше передати весь комплекс асоціацій, які викликає алюзія в читача оригіналу. Зазвичай алюзії перекладаються транскрипцією, транслітерацією та калькуванням.

Метафора використовується в усіх емоційно-забарвлених стилях мови. Однак в стилі художньої літератури метафора завжди носить оригінальний характер. Збереження оригінальної метафори в перекладі портретних описів є обов'язковим. Якщо це неможливо через які-небудь мовні причини (різна сполучуваність, різна семантична структура) перекладачу слід звернутися до компенсації або заміни.

Іноді труднощі відтворення метафори в перекладі полягає в тому, що в її основі лежить фразеологічне сполучення, яке не має власного еквівалента в українській мові.

Немає необхідності зберігати в перекладі застиглу метафору. Навпаки, живу фігуру мови слід зберігати, якщо це можливо. Це означає, що перекладач має вміти зберегти обрану відсилку, що міститься у живих тропах, а не просто замінити їх не фігуральними виразами.

Питання про переклад епітета по суті пов'язаний з перекладом метафори, якщо мова йде про метафоричний епітет, а також з перекладом слів емоційного значення і з сполученістю.

Значна частина епітетів у портретних описах передається на українську мову з урахуванням їх структурних та семантичних особливостей, також з урахуванням ступені індивідуалізованого та урахуванням позиціях по відношенню до означу вального слова та її функції.

В окремих випадках епітети у портретних описах Ф. Фіцджеральда неможливо перекласти на українську мову без втрати образності, в таких випадках автори перекладу звертаються до методу компенсації. Неточності, які виникають при перекладі. Обумовлені, на наш погляд, як мовними особливостями, так і недооцінкою значущості епітета в художній палітрі оригіналу.

В портретних описах в англійській мові більш розповсюджене використання перенесеного епітета, який оснований на тій чи іншій синтаксичний сполученості, ніж в українській.

У романі Ф.С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі» фраза з епітетом "dimmed a little by many paintless days under sun" перекладена як «вже не підновлювалась», де втрачений метафоричний епітет «paintless». Але більш вдалим перекладом буде «…хоча за багато безкольорових днів фарба потьмяніла від сонця». В цьому прикладі зберігається семантична інформація епітета.

Особливість перенесеного епітета в його приналежності, а не у структурі. Його характерною рисою є незбіжність логічної та синтаксичної приналежності. Синтаксично він є відірваним від означу вального слова та приєднаний до слова, з яким він семантично не пов'язаний, що є порушенням існуючих норм сполучення означу вального та означення. Норма потребує у збігу обох цих елементів - семантичного й синтаксичного.

А така незбіжність викликає ефект не очікування, яке лежить в основі будь-якого стилістичного прийому та обумовлює його не очікування.

Переклад порівнянь в портретних характеристиках зазвичай відбувається за допомогою дослівного перекладу і перекладу зі зміною окремих компонентів. До заміни образа оригіналу автори перекладу звертаються в тих випадках, коли переклад не передає образ оригіналу. На жаль, в досліджуваних перекладах це враховується не завжди, іноді мають місце випадки заміни образа порівняння, при можливості дослівного перекладу. Аналіз показав, що до методу компенсації перекладачі звертаються, коли в мові оригіналу зустрічаються порівняння, які не піддаються окремій передачі засобами української мови. Тут мова йде про втрату змістовного та стилістичного порядку, в подібних випадках перекладачі намагаються відшкодувати цю втрату прийомом компенсації. Прийом порівняння нерідко викликає труднощі, оскільки, те, що є допустимим в англійській мові, може бути несприйнятим в українській.

Стилістичний засіб	Англійський варіант	Переклад	Спосіб перекладу
Епітет	white-haired woman	сива особа	модуляція
	long face	довге обличчя	калькування
	one of the saddest faces	надзвичайно сумний вираз його обличчя	модуляція
	a long upper lip	довга верхня губа	калькування
	thin thighs	худі стегна	калькування
	lovely body	струнке тіло	модуляція
	complexion was reddish	шкіра червонуватого відтінка	модуляція
	delicate mouth	ніжний рот	калькування
	the red cheeks	рожеві щоки	калькування
	the starched blue shirt	крохмальна блакитна блузка	калькування
	tall, broad	високий, широкоплечистий	модуляція
	cream-colored dress	кремова сукня	калькування
	very blonde hair	дивовижне світле волосся	модуляція
	a sweater of powder blue	сиво-блакитний светр	модуляція
	with big thighs	з широкими стегнами	калькування
	thick ankles	товстими щиколотками	калькування
Метафора	normous deep-set dark golden eyes	величезні глибоко запалі очі кольору темного золота	конкретизація
	cold eyes	холодні очі	калькування
	kind mouth	ласкаві губи	модуляція
	Dick thought of the shoulders of a violin	Дік думав, що вона схожа на скрипку	модуляція
	a lively ball	кругленький	модуляція
Порівняння	her face lighting up like an angel's	її обличчя сяяло, як ангельські лики	компенсація
	whose hair was dashed with white like a piano keyboard	у якого у чуприні темні пасми чергувались з сивими, як чорні й білі клавіші на роялі	модуляція
	like a young horse dosed with Black-seed oil	наче виплекана молода конячка з лискучими боками та насиченою збруєю	конкретизація
	pale as death	блідий як смерть	калькування
	with his hands plunged like weights in his coat pockets	руки точно свинцеві гирі в кишенях піджака	модуляція
	they were poster-like	як плакати	калькування
	as imprisoned as in the Iron Maiden	вся покрита струпами, наче закута в залізо	модуляція
Алюзія	He had a dark and magnificent aspect of Cagliostro about him, contrasted with holy eyes.	У нього була ефектна, романтична зовнішність - очі святого на смуглявому обличчі Каліастро.	транскрипція

Для відтворення портретних описів у романах Ф.С. Фіцджеральда у перекладі для створення такого ж ефекту як і в оригіналі, для викликання у читача аналогічної реакції використана поява нових стилістичних засобів.

Метафора	there was a faint disgust always in his face	її кисла гримаска	модуляція
	short hair	легка поросль волосся	модуляція
	fair hair had darkened	волосся, золотаве в юнацтві	модуляція
	his reddish Irish coloring	цегловий відтінок його шкіри	модуляція
	rich, deep, thrilling voice	глибокий, звучний, хвилюючий голос	модуляція
Порівняння	the high cheekbones of an Indian	вилицюватого, як у індійця	модуляція
	she was the first morning in May	вона була наче перший травневий ранок	модуляція
	her breathing was young and eager and exciting	її подих був легким та свіжим, як у дитини	модуляція
	fresh and new in the morning sunshine	свіжа, сяюча, вся немов пронизана ранковим сонцем	модуляція

Отже, проведене дослідження дає змоги дійти висновку, що формальні та змістові характеристики епітета в портретному описі мають досить сталий характер: вони представлені наборами моделей, різними за частотністю вжитку. Разом із тим, виявлені тенденції є загальними і можуть мати різні прояви в творах різних авторів реалістів ХХ ст.

Як показав аналіз досліджуваного матеріалу, найбільш частотними стилістичними засобами в романах Фіцджеральда є епітет (56,2%), порівняння (21,6%), метафора (12,1%, ), гіпербола (3%), метонімія (2,8%), алюзія (1,2%) та інші стилістичні засоби (3,1%). Використання різних стилістичних засобів є важливою умовою у створенні портретних описів в художньому дискурсі. При цьому в текстах художніх творів розглянуті нами стилістичні засоби використовуються не ізольовано, а перетинаються, взаємодіють. При перекладі з англійською на українську мову більшість стилістичних засобів зберігаються (72,1%) та досить рідко опускаються (10,3%). Та існують випадки, коли при відсутності певних стилістичних засобів у тексті оригіналу, вони з'являються у перекладі (17,6%).

Дослідження портретних характеристик, відібраних із романів Ф.С. Фіцджеральда «Ніч ніжна» і «Великий Гетсбі» та їх перекладу українською мовою дозволило виявити види портретних характеристик та особливості їх перекладу.

1. За допомогою семантичною деталізації створюються моно тематичні портрети: туалетоцентричний (опис одягу персонажу), кольороцентричний (кольорова характеристика персонажу), характероцентричний (опис характеру персонажу), зооцентричний (порівняння персонажу з тваринами) і флороцентричний (порівняння персонажу з рослинами) та політематичні портрети.

2. Опис зовнішності, будучи елементом структури образу персонажу, вирішує в художньому творі задачу всебічного розкриття особистості. Художня цілісність бачення персонажа досягається завдяки висвітленню портретних деталей. Основними деталями портретної характеристики у творах Фіцджеральда є опис волосся, очей, одягу героїв.

3. Найбільш ефективним способом реалізації прагматичного потенціалу портретних характеристик у перекладі є лексико-семантичні заміни, а саме модуляція і конкретизація.

4. Система портретних описів безпосередньо пов'язана з естетико-філософською концепцією автора і є найбільш особистісним компонентом стилю, індивідуальної манери письменника. Тому досить важливим для перекладача є передати всі образи читачеві.

Однією з найважливіших проблем перекладу портретних описів є «адекватність» вихідного і перекладеного тексту.

5. Переклад деяких деталей портретного опису може не співпадати з оригіналом, основне правило полягає у тому, щоб для носіїв мови перекладу створювався той самий образ героя, що і для носіїв мови тексту оригіналу.

6. Характерною рисою перекладу портретних описів є те, що головною задачею перекладача є породження мовою, якою перекладається, твору, здатного здійснювати художньо-естетичний вплив на читача.

Висновки

У магістерській роботі досліджується питання про використання портретних характеристик та їх перекладу українською мовою. Питання про збереження художнього образу персонажу в перекладі є актуальним, оскільки саме образ зумовлює впливову функцію на читача. Це питання є ще маловивченим, що має негативний вплив на перекладацьку практику, оскільки перекладачі у згаданому аспекті не мають достатньої теоретичної бази для своєї роботи. Мета нашої роботи була обґрунтувати особливості відтворення портретних характеристик, репрезентованих в образах персонажів англійської мови, в українському перекладі художнього твору.

Критичний аналіз літератури засвідчив, що існують розбіжності у визначеннях портретного опису серед лінгвістів. Портретна характеристика інтерпретується як опис зовнішнього та внутрішнього стану героя, його дії та взаємовідносин з іншими персонажами, манери говоріння та образ мислення, тобто в портрет також включається опис характеру персонажу.

У процесі дослідження виявлено такі види портретних характеристик: туалетоцентричний, кольороцентричний, зооцентричний і флоро центричний портрети.

Портрет персонажу є суттєвим елементом всієї образотворчої системи художнього твору не тому, що в ньому взаємодіють різноманітні аспекти зовнішнього вираження, а тому що ця взаємодія забезпечує головну задачу - задачу виявлення сутнього в тому чи іншому літературному образі через зовнішні моменти. Тобто портрет персонажа як зовнішня характеристика дійових осіб глибоко й наочно відображає особливості внутрішнього світу людини, його характеристику, його соціальні зв'язки. Іншими словами, опис зовнішності, будучи елементом структури образу персонажу, вирішує в художньому творі задачу всебічного розкриття особистості.

Художній портретний опис багатофункціональний. В межах художнього твору він може виконувати найрізноманітніші функції: дескриптивну, естетичну, характерологічну та оціночну.

Характерною рисою перекладу портретних описів є те, що головною задачею перекладача є породження мовою, якою перекладається, твору, здатного здійснювати художньо-естетичний вплив на читача.

Основними виражальними стилістичними засобами створення портретних описів у романах Ф.С. Фіцджеральда «Ніч ніжна» і «Великий Гетсбі» є порівняння, метафори й епітети. Тропи у портретних описах виконують функції ідентифікації, характеризації, емотивну, експресивну, оцінну і виступають у Ф.С. Фіцджеральда не поодинокими конструкціями, а структурами, що взаємодіють.

При перекладі стилістичні засоби у більшості випадків зберігаються, рідше замінюються чи опускаються.

Портретний опис персонажу є одним з найважливіших компонентів твору, органічно злитий з самим персонажем, з композицією твору та ідеєю письменника, тому важливою особливістю перекладу є збереження образу персонажу, оцінки автора.

Ключовими деталями портретних характеристик у романах Ф.С. Фіцджеральда є опис волосся, очей та одягу. Вони яскраво створюють образ персонажу, читач легко може уявити героя.

Портретні характеристики в аспекті перекладі відтворюються найчастіше за допомогою таких лексико-семантичних замін як модуляція й компенсація.

Список використаної літератури

І. Теоретичні джерела

1. Агаджанова М.Г. Образ автора как семантическая составляющая художественного текста. - Дис. … канд. филол. наук. - М.: 1997. - 179 с.

2. Азнаурова Э. Прагматика художественного слова. - Ташкент, 1988. - 119 с.

3. Аканаева С.Ш. Сатирическое многоголосие речевых характеристик и язык автора в романе Ивлина В.О. «Упадок и разрушение». - Дис. … канд. филол. наук. - М.: 1986. - 165 с.

4. Альбрузи М.Г. Жанр художественно-биографического литературного портрета // Тезисы докл. Междунар. науч. конф. «Язык и культура». Москва, 14-17 сент. 2001. - М.: 2001. - С. 162-163.

5. Андронникова М.И. От прототипа к образу (к проблеме портрета в литературе и кино). - М.: 1974. - 200 с.

6. Андросенко В.П. Цитата как элемент сообщения и как фактор эстетического воздействия. - Автореф. дис. … канд. филол. наук. - М.: 1988. - 20 с.

7. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. - М.: высшая школа, 1991. - 140 с.

8. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. - Л.: 1981. - 295 с.

9. Арнольд И.В., Банникова Н.А. Лингвистический и стилистический контекст // Стиль и контекст. - Л.: 1972. - С. 3-13.

10. Артемова О.Г. Семантическая корреляция образов персонажей, окружающего мира и времени как концептуально значимый аспект художественного текста: На материале текстов Р. Брэдбери и их переводов на русский язык. - Дис. … канд. филол. наук. Воронеж, 1999. - 221 с.

11. Арутюнова Н.Д. Жанры общения // Человеческий фактор в языке. Коммуникация, модальность, дейксис. - М.: Наука, 1992. - С. 113-156.

12. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата // Известия АН СССР. Сер. Лит. и яз. 1981. Т. 40. - С. 429-443.

13. Ахманова И.С., Изделис Р.Ф. Курс практической стилистики современного английского языка. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. - 157 с.

14. Бабенко Л.Г., Васильев И.Е., Казарин Ю.В. Лингвистический анализ художественного текста. Екатеринбург, 2000. - 509 с.

15. Бакумова Е. Ролевая структура политического дискурса. - Дис. … канд. филол. наук. Волгоград, 2002. - 197 с.

16. Баранов А.Г. Двукомпонентность когниотипа в жанровой специфичности // Жанры речи: Сб. научн. статей. Саратов: Изд-во ГосУНЦ «Колледж», 1999. Вып. 2. - С. 46-52.

17. Барахов В.С. Литературный портрет. - Л.: Наука, 1985. - 312 с.

18. Баскакова Г.В. Сложное синтаксическое целое в системе портретной характеристики // Язык прозы Чехова. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. гос. ун-та, 1981. - С. 44-56.

19. Баталова Т.П. Типология семантических связей в художественном произведении // Основные понятия и категории лингвостилистики. Пермь, 1982. - С. 108-113.

20. Батаршев А. В. Темперамент и характер: психологическая диагностика. - М.: 2001. - 324 с.

21. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. - М.: искусство, 1979. - 424 с.

22. Белецкий А.И. Избранные труды по теории литературы. - М.: Просвещение, 1964. - 478 с.

23. Беляевская Е.Г. Понятие «когнитивная модель» в современной лингвистике (научно-аналитический обзор) // Реферативный журнал ИНИОН РАН. - Серия 6. - Вып. 2. - М.: 1996. - С. 10-28.

24. Белянин В.П. Психолингвистические аспекты художественного текста. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1988. - 121 с.

25. Беспалов А.Н. Структура портретных описаний в художественном тексте среднеанглийского периода. - Дис. … канд. филол. наук. - М.: 2001. - 160 с.

26. Богин Г.И. Модель языковой личности в ее отношении к разновидностям текстов. - Автореф. дис. … доктора филол. наук. - Л.: 1984.

27. Быкова И.А. Линвгостилистические особенности портрета персонажа в художественной прозе А. Чехова. Автореф. дис. … канд. филол. наук. Ростов-на-Дону, 1988. - 24 с.

28. Богуславский В.М. Словарь оценки внешности человека. - М.: 1990.

29. Бушмин А.С. Имя литературного героя // Страницы истории русской литературы. - М.: Наука, 1971. - С. 86-91.

30. Быкова И.А. Линвгостилистические особенности портрета персонажа в художественной прозе А. Чехова. Автореф. дис. … канд. филол. наук. Ростов-на-Дону, 1988. - 24 с.

31. Быкова И.А. Типология портрета персонажа в художественной прозе А.П. Чехова // Языковое мастерство А.П. Чехова. Ростов н/Д., 1990. - С. 38-46.

32. Васильева А.Н. Стилистический анализ художественного произведения. М.: Изд-во Московск. ун-та, 1966. - 254 с.

33. Вежбицка А. Речевые жанры // Жанры речи: Сб. научн. статей. Саратов: Изд-во ГосУНЦ «Колледж», 1997. Вып. 1. - С. 99-112.

34. Виноградов В.В. О теории художественной речи. - М.: Высшая школа, 1971. - 240 с.

35. Виноградов В.В. О языке художественной литературы. - М.: Худож. лит-ра, 1959. - 653 с.

36. Винокур Г.О. О языке художественной литературы. - М.: Высшая школа, 1991. - 448 с.

37. Винокуров Н.А. К вопросу о компрессии как стилевой черте немецкой научной речи // Анализ стилей художественной и научной литературы. - М.: Изд-во Ленингадского ун-та, 1985. - № 4. - С. 5-10.

38. Вольф А.С. Стилистические средства создания образа человека в романах Л. Фейхтвангера. - Автореф. дис. … канд. филол. наук. - Л.: 1971. - 22 с.

39. Галанов Б.Е. Живопись словом. Человек, пейзаж, вещь. - М.: Советский писатель, 1972. - 184 с.

40. Галанов Б.Е. Искусство портрета. - М.: Сов. писатель, 1967. - 208 с.

41. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. - М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1958. - 459 с.

42. Гамалей Т.В. Система лексико-синтаксических средств описания внешности человека в современном русском языке. - Дис. … канд. филол. наук. - Л.: 1989. - 227 с.

43. Гинзбург Л.Я. О литературном герое. - М.: Советский писатель, 1979. - 222 с.

44. Голуб И.Б. Стилистика современного русского языка. - М.: Высшая школа, 1986. - 335 с.

45. Голубков В.В. Мастерство А.П.Чехова. - М.: Учпедгиз, 1958. - 199с.

46. Гончарова Е.А. Категории автор-персонаж и их лингвистическое выражение в структуре художественного выражения (на материале немецкоязычной прозы). - Дис. … доктора филол. наук. - Л.: 1981. - 209 с.

47. Горбунов А.Н. Романы Френсиса Скотта Фицджеральда. Новосибирск: - Л.: 1981. - 178 с.

48. Гореликова М.И., Магомедова Д.М. Лингвистический анализ художественного текста. - М.: 1989.

49. Горшенева Е.С. Портрет персонажа в системе целостного художественного текста на материале американской реалистической прозы): Автореф.дис. … канд.филол.наук. - Киев, 1984. - 25 с.

50. Григорян А.П. Художественный стиль и структура образа. Ереван: Изд-во АН Армян. ССР, 1971. - 307 с.

51. Гришина О.Н. Проблемы контекстно-вариативного членения текста в стиле языка художественной и научной прозы // Функциональные стили и преподавание иностранного языка. - М.: Наука, 1982. - С. 52-68.

52. Гришина О.Н. Соотношение повествования, описания и рассуждения в художественном тексте (на материале английской и американской прозы ХХ века) : Автореф.дис. … канд.филол.наук. - М.: 1982. - 20 с.

53. Домашнев А.И. и др. Интерпретация художественного текста. - М.: Просвещение, 1983. - 192 с.

54. Зверев А.М. Американский роман 20-х 30-х годов. - М.: Худож. лит. - 1982. - 159 с.

55. Кожин А.Н. Стилистика художественной литературы. - М.: 1982. - 464 с.

56. Коренева М.М. Творческое наследие Ф.Скотта Фицджеральда // Современная художественная литература. - 1981. - № 5. - 171 с.

57. Кричевская Л.И. Портрет в прозе Пушкина // Научн.докл.высш.шк. Филологические науки. - 1979. - № 3. - С. 3-10.

58. Круглик Л.Я. Портрет в трилогии Л.Н.Толстого «Детство», «Отрочество», «Юность» // Уч.зап.Моск.обл.пед. ин-та. - Т.122. - Вып.8 - 1963. - С. 49-61.

59. Куликова И.С. Эстетическая функция и ее отношение к эстетическому значению. - Л.: 1983. - 190 с.

60. Кухалашвили В.К. Ф.С. Фицджеральд и американский литературный процесс 20-30 годов XX в. - Киев: Наукова думка, 1983. - 237 с.

61. Кухаренко В.А. Практикум по стилистике английского языка. - М.: 1986. - 176 с.

62. Кусько Е.Я. Лексико-синтаксические средства языковой характеристики персонажей в романах А. Шаррера. - Дис. … канд. филол. наук. Львов, 1969. - 348 с.

63. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. - М.: - 1988. - 192 с.

64. Кухаренко В.А. Практикум по стилистике английского языка. - М.: - 1986. - 183 с.

65. Лидский Ю.Я. Творчество Э.Хемингуэя. 2-е изд. Киев, 1978. - 176 с.

66. Маймин Е.А. Опыты литературного анализа. - М.: Просвещение, 1979. - 205 с.

67. Мальцева О.А. Лингвостилистические особенности словесного художественного портрета в современном английском романе // дис.канд.филол.наук. - Л.: 1986. - 21с.

68. Мальцева О.А. Семантико-стилистическая интерпретация словесного портрета и повторной номинации в художественном прозаическом тексте. - Л.: 1986. - 198 с.

69. Москальская О.И. Грамматика текста. - М.: Высшая школа, 1981. - 183 с.

70. Мороховский А.Н. Стилистика английского языка. Киев, 1991. - 241 с.

71. Нечаева О.А. Функционально-смысловые типы речи (описание, повествование, рассуждение). Улан-Удэ, 1974. - С. 30-201.

72. Новиков Л.А. Художественный текст и его анализ. - М.: 1988.

73. Поспелов Г.Н. Введение в литературоведение. З-е издание исправленное и дополненное. - М.: 1988. - 160 с.

74. Седова Н.А. Речевой жанр - «портрет человека»: коммуникативно-прагматическая интерпретация // Вестник Омского университета. Омск: Изд-во Омского ун-та, 1999. - Вып. 4. - С. 94-98.

75. Сизова К.Л. Динамика портрета как отражение образа героя // Речевое мышление и текст. Воронеж, 1993.

76. Сизова К.Л. Типология портрета героя: на материале художественной прозы И.С. Тургенева. - Дис. … канд. филол. наук. Воронеж, 1995. - 186 с.

77. Слащев Е. Портрет и пейзаж в романе Лермонтова «Княгиня Лиговская». Уч. зап. филол. фак-та Киргизск. Ун-та, 1964, Вып. Ю, С. 99 - 107.

78. Старикова Г.В. Лексика портретных описаний: Автореф.дис. … канд.филол.наук. - Л.: 1985. - 21с.

79. Старцев А.И. Молодой Хемингуэй и потерянное поколение/Ют Уитмена до Хемингуэя. - М.: Сов. Писатель, 1981. - 241 с.

80. Стойкова Т.А. Речь персонажа в художественной системе произведения: Роман М.А. Булгакова «Мастер и Маргарита». - Дис. … канд. филол. наук. СПб., 2000. - 201 с.

81. Тимофеев Л.И. Проблемы теории литературы. - М.: 1955. - С. 113-134.

82. Футлик А.И. О художественном образе. Пермь: Кн. изд., 1961. - 46 с.

ІІ. Словники, довідники та джерела фактичного матеріалу

83. Fitzgerald F.S. The Great Gatsby. N.Y.: Charles Scribner's Sons, 1953.

84. Fitzgerald F.S. Tender is the Night. N.Y.: Charles Scribner's Sons, 1956.

III. Електронні ресурси

85. http://www.fitzgerald.narod.ru/icritic.html

Размещено на Allbest.ru