Особливості американського варіанту англійської мови у фільмі виробництва Сполучених Штатів Америки "Диявол носить Прада"

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

Особливості американського варіанту англійської мови у фільмі виробництва Сполучених Штатів Америки «Диявол носить Прада»

Зміст

Вступ

Розділ 1. Особливості та відмінності американського варіанту англійської мови

1.1 Морфологічні особливості американського варіанту англійської мови

1.2 Орфографічні особливості американського варіанту англійської мови

Розділ 2. Емпіричне дослідження

2.1 Лексичні особливості американського варіанту англійської мови

2.2 Граматичні особливості американського варіанту англійської мови

2.3 Фонетичні особливості американського варіанту англійської мови

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

американський британський англійський мова

Актуальність дослідженн: Англійська мова є в наш час загальновизнаною мовою міжнародного спілкування. Вона використовується на всіх національних авіалініях, на ній говорять і пишуть сотні мільйонів людей різних національностей (наприклад, тільки в Індії англійською виходять до трьох тисяч газет) [13, 67]. Це мова сучасного бізнесу, науки, діловодства, інформаційних технологій і, звичайно ж, спілкування. Зараз більше мільярда людей на землі говорять і прагнуть говорити по-англійськи, англійська є найбільш досліджуваною мовою в світі, чий вплив настільки великий, що здатна впливати не тільки на словник, але і на лінгвістичний лад інших мов. Широке поширення англійської в сучасному світі провокує англоцентризм. Одна з можливих причин поширення англійської - багатство словника (близько 600.000 слів, за даними Оксфордського словника, не враховуючи спеціальної технічної лексики) і великий відсоток інтернаціональних понять (до 200.000 слів). Сюди слід додати багатство синонімічних рядів, що дозволяє носіям англійської розрізняти відтінки значень. Американський варіант англійської мови виявився більш вдалим суперником британського, і для цього було кілька причин. Одна з них полягає в тому, що американська англійська була у мовному відношенні особливо чистою і правильною, так як поселенці, люди з різних кутів Британії, опинившись разом в нових і ризикованих умовах, були змушені відкинути діалектні відмінності й утримати в мові лише те, що було загальним для них усіх. Цікаво, що, будучи модернізованим варіантом англійської, мова американців в той же час зберігає очевидні риси англійської «єлизаветинської» мови 17 і навіть 16 століть, які для сучасних британців є цілком архаїчними, зниклими ще в 18 столітті. Розбіжність між американським та англійським варіантами було набагато більш істотним ще на початку минулого століття (на початку 20-х років роман Сінклера Льюїса «Бабіт» був опублікований в Англії зі словником), але пізніше завдяки засобам масової інформації, перш за все телебаченню, ця розбіжність згладилася. «В цілому ряді сфер життя і діяльності людини - в області матеріальної культури, економіки та фінансів, освіти й охорони здоров'я та багатьох інших областях - американський варіант дедалі більше поширюється в усьому світі і має тенденцію до витіснення бритицизмів ...»[16, 130]. У США в даний час проживає найбільша кількість носіїв англійської мови. Саме Америка в ХХ столітті найбільшою мірою сприяла поширенню англійської. Відмінності між англійською мовою в Америці (American English, далі AE) та англійською у Великобританії (British English, далі BE) протягом тривалого часу обговорювалися як у спеціальній лінгвістичній, так і в популярній літературі. Суперечки з приводу того, який з варіантів англійської мови слід вважати «зразковим» і чи слід вважати А.Е. самостійною мовою, остаточно відокремити від В.Е., тривають і донині. Велику увагу проблемам дослідження відмінностей американського і британського варіантів англійської мови приділили у своїх працях цілий ряд вітчизняних лінгвістів, зокрема: В.М. Ярцева, А.Д. Гальперін, Л.П. Швейцер, Т.И. Ступін, Т.І. Беляева, І. А. Потапова, Г.Д. Звіададзе.

Тема нашого дослідження: основні відмінності між американським і британським варіантами англійської мови.

Об'єктом дослідження є американськй варіант англійської мови.

Предметом дослідження є лексичні, граматичні, фонетичні, синтаксичні та орфографічні особливості американського варіанта англійської мови.

Метою дослідження є виявлення особливостей американського варіанту англійської мови у фільмі виробництва Сполучених Штатів Америки «Диявол носить Прада» («Devil wears Prada»).

Розділ 1. Особливості та відмінності американського варіанту англійської мови

1.1 Морфологічні особливості американського варіанту.

Одиницями зіставлення на морфологічному рівні є морфеми і аломорфи. Відмінності, які відзначаються між BE і АЕ на морфологічному рівні, охоплюють такі пари, як got - gotten, struck - stricken, pleaded - pled, dived - dove. Ясно, що мова тут йде не про наявність в американському або британському варіанті якихось особливих морфем. Справді, якщо виходити з того, що морфема - це клас семантично подібних аломорф, що знаходяться у відношенні додаткової дистрибуції, то слід зазначити, що в обох варіантах дієслівна парадигма характеризується одними і тими ж словозмінними морфемами. Більш того, немає ніяких підстав говорити і про відмінності в інвентарі алломорф. Якщо звернутися до наведених вище прикладів, то неважко переконатися в тому, що тут протиставляються один одному аломорфи морфем, які є в наявності в обох варіантах і не є елементом розрізнення АЕ або BE. Сам по собі набір цих алломорф, як, втім, і всіх інших, що характеризують дієслівну та іменну, парадигми, не виявляє ніяких варіацій при зіставленні АЕ і BE. У цьому легко переконатися хоча б з таких прикладів використання зазначених алломорф в обох варіантах: swollen, fed, wrote, led, mended. Звідси випливає, що ми можемо констатувати відсутність яких би то не було інвентарних розходжень між АЕ і BE на морфологічному рівні. Відмінності між АЕ і BE в галузі морфології носять субсистемний характер, і всі одиниці морфологічної системи входять у загальне ядро. Залишається з'ясувати питання про дистрибуційні відмінності на цьому рівні. У граматиці розрізняється фонологічно і морфологічно обумовлена дистрибуція алломорф. У першому випадку мова йде про сукупність фонематичних оточень, у яких зустрічається той чи інший алломорф. Сюди відносяться закономірності, що визначають дистрибуцію /-d,-t,-id /. Зрозуміло, що ці закономірності одні й ті ж як для британського, так і для американського варіантів літературної англійської мови. Трохи інакше йде справа з морфологічно обумовленою дистрибуцією аломорф. Огляд матеріалів свідчить про те, що і тут в більшості випадків дистрибуція алломорф в АЕ і BE збігається. Однак в окремих випадках спостерігаються коливання у дистрибуції аломорф словозмінних морфем. Ці коливання обумовлені морфологічним оточенням, тобто кореневою морфемою, з якою поєднується дана словозмінна морфема. Для того щоб з'ясувати природу цих розбіжностей, розглянемо докладніше наведені вище приклади. Прийнято вважати, що формі got в BE відповідає gotten в АЕ. Розглянемо наступні приклади: For if we had missed our train and gotten home later (Dreiser). His stuff had already been moved into Number Two for him, and the men in Number Two had gotten together and fixed it up for him (Jones). You never would have gotten anything like this in Paris (Hemingway). При цьому, однак, часто випускається із виду, що словоформа got також використовується в Америці, хоч і значно рідше. Показовим у цьому відношенні наступний приклад з п'єси американського драматурга Едварда Олбі: George (very cheerful). Well, now let me see. I've got the ice. Martha...gotten... George. Got, Martha. Got is perfectly correct ... It's just a little archaic like you. У цьому прикладі цікаво те, що один з персонажів сприймає більш рідко використовувану в американському варіанті форму got як архаїзм (хоча, насправді, більш архаїчна форма gotten). У той же час форма have got регулярно використовується в АЕ як поєднання, еквівалентного дієслова have:

What have you got to eat? (Hemingway). I've got plenty of material if I can just handle it (Lardner). Форма gotten, чужа британському варіанту, є єдиним локально маркірованим членом цього протиставлення, яке може бути, таким чином, охарактеризовано як протиставлення з однобічним локальним маркуванням. З іншого боку, форма got може зустрічатися і в АЕ. При цьому, якщо у вказаному вище значенні вона є обов'язковою, то в інших значеннях вона вільно варіює з gotten. Схожим протиставленням є struck-stricken, де stricken також є локально маркованою формою дієприкметника II. В Англії stricken зустрічається лише в порівняно невеликій кількості стійких словосполучень: stricken heart (пригнічене серце), stricken field (поле бою), stricken in years (похилого віку). У цих стійких словосполученнях stricken піддалося повній ад'єктивації. Його відрив від дієслівної лексеми підтверджується тим, що ні одне зі значень, що виявляються ним у зазначених словосполученнях, не простежується у лексичному значенні дієслова to strike. Необхідно зазначити, що діапазон використання форми stricken в АЕ суворо обмежений. Досліджений матеріал показує, що ця форма зустрічається лише в тих контекстах, в яких дієслово to strike вживається в значенні «викреслювати»: Objection to this interminable irrelevancy about the crate and request it be stricken from the record (Wоuk). The clause was stricken out (Evans). Як видно з наведених прикладів, словоформа stricken відповідає лише одному з лексико-семантичних варіантів дієслова to strike. Іншим лексико-семантичним варіантам цього дієслова відповідає словоформа struck, що використовується як в АЕ, так і в BE. Таким чином, в даному випадку в наявності не тільки морфологічні, але й лексико-семантичні обмеження дистрибуції алломорф. Інша картина спостерігається при зіставленні словоформ proved і proven. Якщо в Англії proven використовується лише в застиглій формулі not proven, що представляє собою цитату з шотландського закону, то в США обидві форми використовуються паралельно у всіх значеннях і у всіх синтаксичних оточеннях дієслова prove:

Getting these two problems ... ironed out before going to the bowling alley has proven to be a great help. I have used a little different method in teaching bowling that has proved very successful [16, 213]. За даними Б. і К. Еванс, авторів «Словника сучасного американського вживання», різниця між dived і dove полягає в тому, що другі члени обох протиставлень (тобто dove і pled) тяжіють до сфери розмовної мови. Іншими словами, локально марковані члени цих протиставлень мають яскраво виражене стилістичне забарвлення і, отже, більш обмежену сферу вживання, ніж протистоять їм стилістично нейтральні елементи загального ядра (dived і pleaded). Не dove for them, heard the club whistle over his head (Saxtоn). And he begged and pled so humble... (Benet). В окремих випадках дієслова, які в британському варіанті відносяться до продуктивного парадигматичного підкласу /-d,-t,-id /, в американському варіанті можуть відноситися до непродуктивного підкласу з нульовим алломорфом словозмінного афіксу. Не quit smoking. Не sweat during the night.

Створювачі цитованого вище «Словника сучасного американського вживання», з якого запозичені обидва приклади, вважають, що в АЕ quit вживається частіше, ніж quitted, a sweat частіше, ніж sweated. Проте відносно sweat слід зробити суттєве застереження: дистрибуція цієї форми обмежена певними синтаксичними і лексико-семантичними контекстами. У конструкціях з прямим доповненням у значенні «to cause to sweat» єдиною допустимою формою в АЕ є sweated:

The doctor sweated him.

З наведених вище прикладів можна зробити висновок про те, що в міжваріантних відмінностях, пов'язаних з морфологічно обумовленою дистрибуцією окремих алофонів, форма з /-en / в американському варіанті протистоїть формі без /-en / в британському варіанті (пор. stricken-struck, gotten - got, proven - proved), а форма, що входить у продуктивний парадигматичний підклас /-d,-t,-id /, використовувана в британському варіанті, протистоїть формі, що входить в один з непродуктивних парадигматичних підкласів, використовуваної в американському варіанті (пор. proved: proven, quitted: quit, sweated: sweat). Виняток становлять дієслова to thrive (форми в BE - throve, thriven, а в АЕ - thrived, thrived) і to beget (форми другої дієвідміни в АЕ - begot і begotten, а в BE - тільки begotten). Морфологічно обумовлені дистрибуційні відмінності у іменників найчастіше виражаються в різній сполучуваності нульового суфікса однини та суфікса множини з різними субстантивними основами. Як приклад можна навести іменник inning (s) («чергу подачі м'яча»), основа якого в британському варіанті не поєднується з нульовим суфіксом однини. У BE цей іменник входить в особливий парадигматичний підклас pluralia tan-turn:

The first batsman had a short innings.

Mr. X had a good long innings. У АЕ цей іменник входить у продуктивний парадигматичний підклас, в якому суфікс множини контрастує з нульовим суфіксом однини: Now I've got to hurry to the old Stadium and see what the old Babe does in the first inning (Lагdner). They're already starting to play the third inning. Sometimes the game can go on to the last inning, and the score will be nothing to nothing (Dixоn). Іменник accommodation в BE відноситься до розряду абстрактних іменників, основа яких не поєднується з суфіксом множини: Hotel accommodation was scarce during the Olympic Games (Hornby). У АЕ це дистрибуційне обмеження відсутнє: One wires a hotel for accommodations. Pullman accommodations may be a roomette, a bedroom, or several sleeping sections thrown together (Evans). Поряд з цим відзначаються і такі випадки, коли обидві форми співіснують в обох варіантах, розрізняючись лише за своїм функціональним використанням. Так, наприклад, форми crouched, squatted, stooped, sprawled в АЕ зустрічаються в атрибутивній і предикативній функціях (в активному значенні), тобто в тих функціях, в яких у BE зазвичай використовуються відповідні форми першої дієвідміни (crouching, squatting, etc.): A crouched tiger is ready to spring on any prey that is weak and wounded (The Philadelphia Inquirer). The man ... was tall, slightly stooped and in his forties (Corоnеt). He sat sprawled against the bar (Saxtоn). В інших випадках граматичні форми, які протиставляються відрізняються лише за своєю уживаність в тому чи іншому варіанті англійської мови. Наприклад, порівняльний аналіз вживання дієслівних форм Present Perfect і Past Indefinite у британській та американській англійській свідчить про те, що співвідношення цих форм у BE і АЕ різне. У середньому співвідношення Present Perfect: Past Indefinite дорівнює 1: 2 в BE і 1: 3, 5 в АЕ. Розбіжності в уживаності виявляють і синтетична (проста) і аналітична форми кон'юнктива. Синтетична форма з її нульовою морфемою використовується значно частіше в американському варіанті - головним чином, у складі придаткових додаткових реченнях після дієслів типу suggest, demand, insist, а також у підметах, визначальних, умовних і предикативних придаткових реченях: It is very necessary that I have the above recommendation. It is my earnest desire that you grant him a formal discharge (з листів інформантів Ч. Фріза). The recommendation was that it the license 1 be renewed only on Condition it be checked periodically (The Worker). They ignored the mate insisting that he not be in on the discussions. Patterson was expelled from the hearing when he demanded that evidence which, he had contended, was introduced illegally be expunged (The Worker). 'If it be necessary to shoot a man / said my grandfather,' then I suppose I shall shoot him. Розбіжності у вживані форм, як правило, виявляються пов'язаними з певними стилістичними відмінностями. Наприклад, в АЕ синтетична форма є стилістично нейтральною, а форма з should «книжковою». Порівняємо наступний типовий для АЕ приклад використання синтетичної форми в усно-розмовної мовленні: "But the only plan I know of ... was the one I offered over and over." "And what was that?" "Why, that she go away and take a room somewhere and let me help her and come over and see her once in a while" (Dreiser). З іншого боку, в BE більш вживана форма з should є стилістично нейтральною, тоді як синтетична форма тяжіє до офіційно-ділового стилю. Відносні протиставлення, тобто протиставлення, пов'язані не з наявністю або відсутністю тієї чи іншої форми, а з її уживаністю, являють собою дуже характерне явище в області граматики. У зв'язку з цим слід особливо зупинитися на використанні допоміжних дієслів will і shall, а також would і should в англійських формах Future і Future in the Past. У науковій літературі вже зазначалося вживання в АЕ will і would як універсальних допоміжних дієслів Future і Future in the Past: "What will you do when the war is over if it is over?" he asked me. "Speak grammatically." "I will go to the States" (Hemingway). "I said that ... as soon as I could get the money ... I would come for her in about a month" (Dreiser). У той же час і форма з shall іноді поєднується в АЕ з займенником першої особи без модального відтінку повинності (долженствования), хоч і значно рідше, ніж конкуруюча форма з will: If I am lucky, by spring I shall have twelve or fifteen. In another year I shall be able to begin advertising ferrets for sale in the sporting paper (Anderson). З іншого боку, в ВЕ формі з will в першій особі, всупереч розпорядженням нормативної граматики, іноді використовуються в суто тимчасовому значенні. If we add too much to these demands we will be in grave danger of getting nothing. We are facing the consequences today and will have to face them for many years to come in the affairs of Europe. Хоча в цілому shall і should використовуються в BE в подібних випадках значно регулярніше, вважається неправомірним розглядати will і would у поєднанні з займенником 1-ої особи як «шотланізми, ірланізми або провінціалізми»[6, 97]. Що ж стосується стану речей в американському варіанті, то тут можна послатися на думку американського лінгвіста Тводдела, який пише: «Для деяких американців чергування shall і will у значенні пророкування визначається традиційним розпорядженням у термінах граматичного значення підмета. Більшість вживає shall, головним чином або виключно, у питаннях, в яких мовець просить вказівок щодо своєї поведінки в майбутньому, тоді як питання з will вимагають простого пророкування ». Іншими словами, мова йде про співіснування в АЕ двох моделей майбутнього часу і « майбутнього в минулому ». У першій, найбільш поширеній моделі універсальним показником майбутності служать допоміжні дієслова will і would. В цьому випадку shall і should використовуються тільки як модальні дієслова зі значенням повинності. У другій моделі shall і will (а також should і would) знаходяться у відношенні додаткової дистрибуції. І в цьому випадку розбіжність у вживанні супроводжується функціонально-стилістичною відмінністю. «Shall» в АЕ значно частіше зустрічається в письмовій мові, особливо в освічених американців старшого покоління під впливом старої шкільної граматики, яка неухильно слідувала британській нормі. У той же час у невимушеному усно-розмовному мовленні вживаність shall в АЕ надзвичайно низька. В Англії співвідношення між цими моделями за ступенем уживаності протилежно тому, яке спостерігається в США. Домінуванням другої моделі тут в чималому ступені сприяє регламентована дія норми. Пояснюється це питомою вагою умовного з should і would в обох варіантах англійської мови, оскільки зв'язок між описовим майбутнім і описовим умовним характерна для всіх німецьких і деяких інших індоєвропейських мов, у яких характер форм майбутнього часу визначається характером форм умовного способу. Існує певна різниця у вживанні часів дієслова. Так, замість Present Perfect американець може використовувати Past Simple. Відмова від Perfect Tenses у розмовній мові стала настільки звичним явищем, що його вже пора вводити в граматиці; фраза: «Did you go see« Redheat »with Arnold?» видається багатьом американцям цілком природною і вірної, хоча ситуаційно за всіма нормами, в тому числі описаним в американських граматиках, потрібно вжити Perfect: «Have you seen ...?» Або хоча б у розмовній формі: «Seen« Redheat »yet?» Зазвичай головний внесок в ігнорування часів групи Perfect приписують іммігрантам з тих країн, в мові яких відсутні такі часові форми, згадують і українців. Проте будь-який англомовий американець скористається саме Perfect, якщо інший вибір зробить висловлювання двозначним або незрозумілим. Замість допоміжного дієслова shall в Америці використовують will, який, у свою чергу, витісняється формою gonna - розмовний варіант going to. Це є нині загальною тенденцією англійської мови. У складній системі часів дієслів, яка поступово прийшла на зміну бінарної тимчасової системи давньоанглійської мови, яка спочатку висловлювала уявлення про час як про протиставлення теперішньо-майбутнього часу минулому, вбачаються дві важливі зміни. Перша полягає у все більш широкому вжитку розширених форм типу I am eating «я їм (у даний момент)» за рахунок простих форм типу I eat «я їм (взагалі)». Ця зміна випливає з бажання надати дії, описуваного дієсловом, більше жвавості і реалістичності - і цим воно відрізняється від інших сучасних тенденцій у мові, в цілому прагнуть до більшої економічності і стислості мовного вираження. Друга зміна полягає в більш широкому використанні розширених форм дієслова go для передачі найближчого майбутнього, як у вислові We are going to write «Ми зараз будемо писати» замість We will write «Ми будемо писати». Дієслово go, яке спчатку означало walk «йти пішки», сьогодні настільки позбулося свого колишнього головного значення, що може використовуватися як допоміжне дієслово при самому собі, як у виразі: We are going to go a long way «Ми збираємося пройти довгий шлях». Також в американському розмовному варіанті англійської мови яскраво виражена така тенденція англійського дієслова to do, як поступове витіснення форми третьої особи does формою першої і другої особи do. Це відноситься і до негативної форми цього дієслова. Ця тенденція виявляє себе і в британському варіанті мови (як приклад можна навести рядок з пісні гурту «The Beatles» - «She's got a ticket to ride, and she don't care»), тобто не є власне американською. Однак літературною нормою, як і раніше залишається вживання в третій особі дієслова does. У американському варіанті мови не використовується should після дієслів demand, insist, require та ін подібних, наприклад: «I demanded that he apologize» замість «I demanded that he should apologise» в британському варіанті. По-різному вживаються артиклі. Наприклад, «to / in the hospital» в американському варіанті, в той час як в британському «to / in hospital» без артикля. Часто в одному й тому ж вираженні замість одного прийменника використовується інший, наприклад, «on the weekend / on weekend» замість «at the weekend / at weekend» в британському варіанті; «on a street» замість «in a street». Багато стійких висловів в американському варіанті мови піддаються зміні. Наприклад, американець скаже «take a shower / a bath» замість «have a shower / a bath». Замість «needn't» використовується складна форма «don't need to». Прикметники slow і real в американському варіанті англійської мови вживаються як прислівники: He likes to drive slow (замість slowly). She's real nice (замість really). Американці менш охоче, ніж англійці, вживають множину дієслова при збірних іменниках (the audience were, the government have). Однак, незважаючи на все викладене вище, більшість граматичних особливостей американського варіанту англійської мови не мають у сучасній англійській статусу нормативних.

1.2 Орфографічні особливості американського варіанту англійської мови

Основні відмінності у орфографії американського і британського варіантів англійської мови беруть свій початок від реформ Ноа Вебстера та його «Американського словника англійської мови» 1828 року. Ноа Вебстер поставив собі за мету виведення єдиних стандартів американського варіанту англійську мови і у 1828 році був надрукований «Американський словник англійської мови», над яким він працював 20 років і який включав у себе 70 тисяч словникових статей. Так у фільми ми зіткнулися із таким прикладом:

«trought» - «thru» у британському варіанті.

Отже, проаналізувавши всі отриманні ми зобразили їх кількісно у наступній діаграмі. Основним критерієм є кількість тих чи інших одиниць (лексичних, граматичних чи орфографічних), які зустрічаються у фільмі. Повтори цих одиниць не враховуються. (Додаток 2)

Тобто, згідно даним на діаграмі ми можемо побачити, що найбільше особливості американської англійської мови проявляються лексично, хоча відмінності ми можемо побачити і на граматичному, і на орфографічному рівнях.

Розділ 2. Емпіричне дослідження

Для нашого дослідження ми обрали фільм виробництва Сполучених Штатів Америки «Диявол носить Прада» («Devil wears Prada») [8], знятий режисером Девідом Френкелом по однойменній книзі Лорен Вайсбергер, який вийшов на екрани у 2006 році. Не дивлячись на те, що фільм американського виробництва, але у ньому рівномірно використовується як американська, так і суто британська лексика. Ніше дослідження цікавть саме американська лексика, тому саме її ми і будемо розглядати.

2.1 Лексичні особливості американського варіанту англійської мови

Аналізуючи цей фільм, ми виявили такі лексичні особливості, притаманні американському варіанту англійської мови:

1. Особливу групу американський лексичних одиниць складають ті, що увійшли не лише у загально англійський лексикон, але і у лексикон багатьох інших країн світу. Зокрема це такі слова, як «ok» [8, 9.27] - цей вираз використовують як схвалення або підтвердження чогось. У якості означення цей вираз може означати «модний», «престижний», «той, що відноситься до вищого класу». Згідно даних асоціації Global Language Monitor, вираз «ok» є найбільш вживаним по всьому світу. Існує декілька гіпотез, що пояснюють етимологію виразу «ok». Найбільш розповсюдженою є гіпотеза, що O.K. пішло від назви місця народження президента США Мартіна Ван Бюрена - Kinderhook, штат Нью-Йорк. Ван Бюрен обрав собі псевдонім Old Kinderhook , що призвело у подальшому до рекламного слогану «Old Kinderhook is O.K.» його передвиборної кампанії у 1840 році. Згідно іще однієї гіпотези, вираз О.К. пішов від слів «oll korrekt», який писав у своїх звітах на німецький манер президент США Ендрю Джексон. Не менш цікавою є версія французів, згідно якої цей вираз виник під час війни, коли у звітах використовували позначки «0 killed», тобто «0 вбитих», що згодом увійшло до лексикону американських льотчиків і вони таким чином передавали на базу, що із авіацією немає жодних проблем.

Також до цієї групи слів належить слово «mail» [8, 13.18] або «e-mail» [8, 28.00] - (британський відповідник «post»), що перекладається як «пошта», «електронна поштова адреса». Це слово також є дуже розповсюдженим по всьому світу. Також сюди можна віднести слово «cowboy» [8, 42.08], що також отримало розповсюдження по всьому світу завдяки американським фільмам про Дикий Захід, та має суто американське походження. Ще одне таке слово це «poncho» [8, 42.08] (у перекладі на українську - пончо). Це слово походить з мови індійців-арауканів та означає плащ із прямокутного шматка тканини із круглим отвором посередині для голови - традиційний одяг індійців Північної та Центральної Америки. Світового розповсюдження це слово набуло завдяки дизайнерам, які модернізували цей традицій одяг та ввели такий фасон у свої колекції одягу.

2. Наступну групу лексичних одиниць складають американізми, що застосовуються лише в американському варіанті англійської мови, не є розповсюдженими по всьому світу і мають певні відповідники у інших діалектах, зокрема у британському варіанті англійської мови. Одним з таких слів є «napkin» [8, 10.47] - що має відповідник у британському варіанті - «serviette» та перекладається на українську мову як «серветка». Слово «schedule» [8, 14.07] має відповідник у британському варіанті - «timetable» та перекладається на українську мову як «розклад». Слово «apartment» [8, 14.36] - має відповідник у британському варіанті англійської мови «flat» та перекладається на українську мову як «квартира» або «помешкання». Слово «corn» [8, 19.55] - має відповідник у британському варіанті англійської мови «maize» і перекладається на українську як «кукурудза». Слово «multibillion» [8, 20.46] - що має британський відповідник «multimilliard» і перекладається на українську мову як «багатомільйонний». Слово «closet» [8, 23.17] - що має британський відповідник «wardrobe» і перекладається на українську мову як «шафа для одягу». Слово «movie» [8, 57.27] - що має британський відповідник «film» і перекладається на українську мову як «фільм». Слово «elevator» [8, 71.32] - що має відповідник у британському варіанті англійської мови «lift» і перекладається на українську як «ліфт».

3. Ще одну групу склали ідіоми - сталі вирази, що використовуються у переносному значенні. Для англійської мови є характерним використання багатьох ідіом та фразових дієслів. У даному фільми були представленні лише деякі, зокрема: «gird one's loins» [8, 7.28] - що означає «приготуватись до чогось важливого (у негативному забарвленні)»; «huge deal» [8, 10.37] - у британському варіанті використовується «big deal» і перекладається на українську мову як «важлива подія» - ця зміна складової сталого виразу є своєрідною особливістю американського варіанту англійської мови та зустрічаються досить часто у сталих виразах, не лише у ідіоматичних; «bloody time» [8, 12.48] - використовується для надання негативного забарвлення мові, вираження незадоволення, обурення; «fix something up» [8, 91.55] - перекладається як «виправити щось», «владнати», слово «fix» американський відповідник слова «repair» і перекладається як «полагодити».

Отже, всі отриманні дані з цього розділу ми звели в одній діаграмі. (Додаток 1)

Отже, проаналізувавши отримані дані, ми виявили, що більшу части лексичних особливостей американського варіанту англійської мови складають власне американізми, що не мають розповсюдження по всьому світу, але мають певні відповідники у інших діалектах (47%), на другому місці по розповсюдженості є інтернаціональні американізми, тобто ті, що увійшли до вжитку у інших, не англомовних країнах (30%) і на третьому місці за вживаністю - ідіоматичні (сталі) вирази (23%).

2.2 Граматичні особливості американського варіанту англійської мови

Аналізуючи фільм, ми помітили деякі граматичні особливості американського варіанту англійської мови. Зокрема те, що при використанні слів «already», «just», «yet» у британському варіанті англійської мови повинен використовуватись час «Present Perfect», у той час як в американському варіанті англійської мови у цих випадках переважно використовують «Past Simple», хоча обидва варіанти у американській англійській є правильними. Ось декілька прикладів з фільму:

- «Did anybody speak with Salma's people yet?» [8, 57.23] - Хтось вже говорив із людьми Сальми?».

Америка створила практично нову мову: зміни торкнулися не тільки фонетики і лексики, а й самої стійкої частини мови - граматики. На відміну від британського варіанту американський англійський більш гнучкий, відкритий до змін і легкий для сприйняття.

Замість допоміжного дієслова shall в Америці використовують will Приклад з фільму: «I will tell…» [8, 13.56] - «Я скажу…».

2.3 Фонетичні відмінності американського варіанту англійської мови.

Розглядаючи найбільш змінну частину англійської мови, тобто фонетичну сторону англійської мови ми можемо побачити велике різнобарв'я відмінностей між американським та британським варіантами англійської мови, які так чи інакше ми можемо зустрічаюти у досліджуваному нами фільмі «Диявол носить Прада» («Devil wears Prada») [8]. Приклади яких ми можемо побачити трохи нижче.

Наприклад - дуже по-різному вживаються артиклі, to / in the hospital в американському варіанті, в той час як в британському to / in hospital без артикля.

Також ми можемо бачити, що часто в одному і тому ж вираженні замість одного прийменника використовується інший, наприклад, on the weekend / on weekend замість at the weekend / at weekend в британському варіанті; on a street замість in a street.

Велика кількість стійких виразів в американському варіанті англійської мови отримують зміни. Наприклад такі: американець скаже take a shower / a bath замість have a shower / a bath. Зтакож ми можемо спостерігати, що замість needn 't використовується складна форма don' t need to.

Коли ми вимовляємо [r] то можемо відчути, як язик злегка загинається назад, тобто [r] в американському варіанті англійської мови ретрофлексивний.

[t] вокалізується, знаходячись між двома голосними, один із яких неударний, як наприклад у “pity”, “better”,” city”, чи знаходячись між голосним і сонантом, як у “battle”,”twenty”,”getting”.

Фонема [l] представлена тільки «темним» алофоном, «світлий» варіант фонеми не виявляється навіть перед голосними (“film”, ”look” звучать як [film], [lu:k] ).

Ми також бачимо, що [sh] вокалізується в таких виразах, як “Asia”, ”version”, ”excursion”, ”Persia” - де [dз] замість [sh] у британському варіанті. [h] часто випадає в тих випадках, коли знаходиться в ненаголошеному складі, але вимовляється в ударних складах. Наприклад ”I saw him” [ai 'so: im], him”[him].

Глайд [j] перед [u] у словах “duty”, ”student” пропадає, і виходить [du:ty], [stu:dent].

[d] не вимовляється, якщо стоїть після сонант [l]і [n], e.g. “cold”, ”individual”, ”old”.

Часто ми можемо почути, що [k] випадає у вимові слів, де цей звук стоїть після [t]. наприклад у слові “asked” [st].

В аменриканському варіанті англійської мови [ou] набагато більш короткий, ніж у британському варіанті, і більше нагадує довгий [o:]. А [w] і [hw] в американському англійському протиставляються і виконують змістовідмінну функцію, наприклад [wer] - “wear” і [hwer] -“where”. Також є тенденція вважати їх навіть різними фонемами, у той час як у британському англійському, це алофони однієї фонеми. Нейтральний голосний у дифтонгах у словах ”dear”, “fairy” пропадає і переходить у монофтонг.

З'являється африката [tsh] у сполученнях типу “don't you”.

Прикметники slow і real вживаються як прислівники:

- He likes to drive slow замість slowly.

- She's real nice замість really.

Багато неправильних дієслів в американському варіанті мови є правильними. По-різному вживаються артиклі. Однак більшість фонетичних особливостей американського варіанту англійської мови не мають у сучасній англійській статусу нормативних.

Висновки

Отже, відмінності між АЕ і ВЕ досить помітні. Однак думка про істотні відмінності між американським і британським варіантами англійської мови - всього лише міф. Насправді їх не так уже й багато. Досить важко часом буває зрозуміти, написана та чи інша книга американським або британським автором. «...Окремі словникові особливості в мові мешканців різних англійських домініонів не настільки великі, щоб можна було б хоча говорити про окремі діалекти, характерних для того чи іншого району: їх граматичний лад і основний словниковий фонд повністю збігаються з тими ж основними компонентами англійської національної мови в метрополії» [2, 168].

Обидва варіанти належать до цілісного мовного тіла і насправді нівелюються переважною більшістю подібностей, які всетаки помітно домінують. Відомі сучасні лінгвісти твердять, що "два варіанти англійської ніколи так не різнилися, як люди собі уявляли, і домінантною тенденцією упродовж кількох десятиліть є збіг і значна подібність". Більшість британців і американців можуть легко порозумітися, хоча можуть виникнути якісь проблеми з огляду на вимову чи семантику слів.

Писемна мова дуже подібна в обидвох варіантах. Проте, ці два варіанти істотно змінилися упродовж останніх трьох століть, і природно, що вони не розвиваються ідентично. Найбільш стійкі відмінності між двома варіантами виявляються не в диференційованій денотації, а в різній словесній реакції на ті самі екстралінгвістичні фактори.

Яких відмінностей і подібностей можна очікувати в майбутньому, залежатиме тільки від мовлення і письма в обох варіантах, оскільки немає чіткої однозначності щодо цього питання. За припущеннями, кількість відмінностей між обома варіантами не збільшуватиметься. Знання іноземної мови і надалі залишається показником соціального престижу.

З огляду на тенденції до спрощення, зближення письмово-літературної форми з усним мовленням і впливової ролі США у світовій економіці, політиці і повсякденному житті, американський варіант як засіб міжнародногоспілкування і друга мова також має чимало симпатиків.

Тим не менше відмінностей між цими двома варіантами мови з кожним роком налічується все більше.

Список використаної літератури

1. Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В. Лексикология английского языка. - М., 2009

2. Бархударов Л.С., Штелинг Д.А. Грамматика английского языка. - М., 1973

3. Бабенко А.П., Христинко Е.В. Американський вариант английского языка. - Харьков: Рубикон, 2008

4. Бурова В. Л. Межкультурная коммуникация в контексте когнитивной лингвистики. // Лингводидактические проблемы обучения иностранным языкам в школе и в вузе. Межвузовский сборник научных статей / Под ред. Л. Н. Борисовой. Вып. 3. 3. - Белгород, 2003

5. Жлуктенко Ю.О. Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова в США і Канаді. - К.: Вид-во Київського університету. 1964

6. Варіанти полі національних літературних мов - К., 1981

7. Голденков М. А. Осторожно! Hot dog! Современный активный English.- М., 2000

8. Доступ до ресурсу «Диявол носить Прада» («Devil wears Prada») -

http://vk.com/video116429683_162277384?section=search

9. Євдокимов М. С., Шлеев Г. М. Короткий довідник американо-британських відповідностей. - М., 2000 - М., 2000

10. Ільїш Б. А. Побудова сучасної англійської мови: Навч.посібник для студ.пед.ін-тов.-2-е вид. - Л., 1971

11. Комова Т. А., Гарагуля С. И. Имя личное в истории и культуре Великобритании и США. - Белгород, 2008

12. Коптелова Є. Speak English! / / Іноземець, 2000 - N25

13. Кристалл Д. Английский язык как глобальный. - М., 2011

14. Мостовий М.І., Лексикологія англійської мови. - Харків: Основа, 1993

15. Ніколенко А.Г. Лексикологія англійської мови - теорія і практика. - Вінниця: Нова Книга, 2007

16. Чернов Г. В. Американский вариант. Англо-русский/русско-английский словарь. М., 2011

17. Семчинський С.В., Загальне мовознавство: Підручник для філологічних факультетів університетів. - К.: Вища шк., 1988

Додаток 1

Додаток 2

Размещено на Allbest.ru