Поняття переведення на іншу роботу

Обґрунтувати правомірність дій суб'єктів трудового договору.

Що має місце в даному випадку: переведення чи переміщення?

Вирішення.

Ця ситуація вирішується відповідно до ст. 32 КЗпП України. За умовами задачі Піскаренко, яка працювала процедурною медичною сестрою була переміщена медичною сестрою в терапевтичне відділення тієї ж лікарні. Медсестра заперечувала проти такого переміщення, так як по новому місцю роботи їй повинна була надаватись відпустка менша від попередньої і змінювався режим роботи. Потрібно обґрунтувати правомірність дій суб'єктів трудового договору і визначити, що має місце в даному випадку: переведення чи переміщення.

У даному випадку має місце переведення на іншу роботу, оскільки змінюються істотні умови, передбачені трудовим договором, за відсутності змін в організації виробництва і праці.

Таким чином, дії головного лікаря є неправомірними, оскільки, вважаючи, що в даному випадку має місце переміщення, він не отримав згоду Піскаренко. Відповідно до ч. 1 ст. 32 КЗпП переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що дії головного лікаря є неправомірними, оскільки він не отримав згоди Піскаренко на переведення, яке помилково вважав переміщенням. Переведення незаконне, і Піскаренко слід звернутися до суду з позовною заявою про поновлення на роботі.

ВИСНОВКИ

В ході написання курсової роботи автор поглибила і закріпила свої знання з даної теми, виявила цікаві нюанси здійснення переведення на іншу роботу.

На підставі вищевикладеного матеріалу можна зробити висновок, що на сучасному етапі розвитку держави питання правового регулювання переведення на іншу роботу є недостатньо врегульованим.

В умовах кризових явищ в економіці та соціальних протиріч у суспільстві виникає потреба в розробленні науково обґрунтованого бачення дальшого розвитку трудового потенціалу, яке може бути покладено в основу практичних дій, спрямованих на кардинальне поліпшення стану справ у цій сфері.

Серед основних напрямів розвитку трудового потенціалу в сфері зайнятості державна політика України передбачає раціональне використання робочої сили та здійснення заходів щодо перерозподілу зайнятого населення між державним та недержавним секторами економіки у зв'язку із зміною форм власності підприємств. У вирішенні цих проблем велике значення можуть відіграти переведення на іншу роботу.

Переведення на іншу роботу - категорія правова. Тому вона знаходиться у тісному взаємозв'язку з усією системою трудового права: трудовим договором, умовами і дисципліною праці, заробітною платою тощо. Викликане об'єктивною реальністю і наділене специфічними правовими ознаками, переведення має велике значення для охорони прав особистості та розвитку її здібностей. Викладене свідчить про необхідність дослідження теоретичних і практичних питань, пов'язаних зі здійсненням переведень на іншу роботу, з урахуванням сучасних економічних і соціальних завдань, які стоять перед нашою державою. Це сприятиме подальшому розвитку законодавства про працю України, забезпечить його соціальну спрямованість на забезпечення балансу інтересів найманих працівників та роботодавців.

Варто зазначити, що, незважаючи на актуальність проблеми, сучасне законодавче визначення поняття «переведення» є досить загальним і неточним. Неоднозначність у визначенні завжди була предметом дискусій та обговорень учених як радянського періоду, так і сучасності. На жаль, одностайності ні в законодавчому, ні в науковому колах немає і досі.

Аналіз висловлених у літературі думок дозволяє виділити два основні концептуальні підходи: концепція «вузького» розуміння поняття «переведення», згідно з якою під переведенням розуміється зміна необхідних умов трудового договору, а саме - місця роботи і роду роботи, і концепція «широкого» розуміння поняття «переведення», відповідно до якої переведенням вважається зміна трудової функції та інших істотних умов трудового договору. Автор курсової роботи вважає найбільш точним визначення, в якому переведення на іншу роботу розуміється як зміна трудової функції працівника, інших умов трудового договору, обумовлених угодою сторін, які не були викликані загальними змінами в організації виробництва і праці на підприємстві та вимагають згоди працівника.

Існує декілька критеріїв класифікації переведень: залежно від терміну; за територіальною ознакою; за ініціативою сторін. Переведення на іншу роботу вимагає згоди працівника. Однак обумовлені певні форс-мажорні обставини, за яких все ж допускається тимчасове переведення без згоди працівника. Всі переведення - як постійні, так і тимчасові - оформляються наказом. Відомості про постійне переведення на іншу роботу заносяться в трудову книжку

Законодавство детально не регламентує порядок здійснення окремих видів переведення, тому на практиці права працівника при здійсненні переведення роботодавцями часто порушуються. Це приводить до трудових спорів, а в деяких випадках - і до судового розгляду. Наприклад, для переведення на інше підприємство з ініціативи працівника потрібна домовленість між керівниками, а такої домовленості вони можуть і не досягнути. В такому випадку працівник втратить можливість влаштуватися на кращу роботу або буде вимушений звільнитися за власним бажанням, що є для нього менш вигідним. У той же час неоднозначне тлумачення підстав, перелічених у ст. 33 КЗпП, за яких роботодавець може тимчасово перевести працівника без його згоди на практиці часто приводить до неправомірного переведення працівника без його згоди у той час, коли відсутні реальні підстави для такого переведення.

У даній курсовій роботі були наведені правові норми інституту переведення інших країн, на підставі аналізу яких можна зробити висновок про доцільність внесення деяких змін до трудового законодавства України.

Так, у російському законодавстві більше уваги приділено питанню переведення, його оформленню та процедурі здійснення. Встановлено, що тимчасове переведення на роботу, яка вимагає більш низької кваліфікації, допускається лише за письмовою згодою працівника. Вказана позиція відповідає концепції захисту прав працівника, що є досить позитивним моментом.

На Заході власник має більш широкі права змінювати трудову функцію працівника, переводити його на іншу роботу, інше робоче місце. Згоди працівника вимагають лише зміни, які прирівнюються до новації трудового договору. Також підприємці інколи провокують працівника до звільнення за власним бажанням, проводячи реорганізацію виробництва, що веде до переведення працівника на іншу, неприйнятну для нього роботу Очевидно, що цей приклад не вартий запозичення. Необхідно посилювати роль трудового договору і вимагати дотримання його умов обома сторонами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение. - М.: Юридическое изд-во МЮ СССР, 1948 - 336 с.

2. Андреев В.С. Советское трудовое право. - М.: Знание, 1971. - 350 с.

3. Бєліков О. Особливості припинення трудового договору в зв'язку з переведенням // Юридичний журнал. - 2007. - № 3. - С. 15-17.

4. Богданюк Я. Концептуальні підходи до визначення поняття «переведення» // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - № 4. - С. 113-116.

5. Бойко М.Д. Порівняльне трудове право: Навч. Посібник. - К.: Атіка, 2007. - 384 с.

6. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник. - 4-те вид., стер. - К.: Вікар, 2006. - 725 с.

7. Бугров Л.Ю. Советское законодательство о переводах на другую работу (некоторые вопросы развития). - Красноярск: Кн. изд., 1987. - 156 с.

8. Бугров Л.Ю. Перевод на другую работу // Хозяйство и право. - 1980. - № 3. - С. 76-78.

9. Бурак В.Я. Трудові спори: порядок їх вирішення в Україні. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. - 382 с.

10. Гетьманцева Н. Новація умов трудового договору // Юридична Україна. - 2007. - № 3. - С. 64-69.

11. Голованова А.Е. Переводы рабочих и служащих на другую работу. - М.: Юрид. лит., 1986. - 95 с.

12. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97. (зі змін. і доп.) - Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002. - № 10. - Ст. 17.

13. Захаров М.Л., Ставцева А.И. Советское трудовое право. - М.: Госюриздат, 1989. - 180 с.

14. Згурський О. Звільнення через переведення // Школа бухгалтера. - 2005. - № 15. - С. 11-14.

15. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 p. № 322-VIII (зі змін. і доп.) // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1971. - № 50-51.

16. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. (зі змін. і доп.) - Донецьк: ВКФ "БАО"- 1997.

17. Костян И. Перевод на другую работу: вопросы применения трудового кодекса РФ // Кадровик. Трудовое право для кадровика. - 2007. - № 12. - С. 9-13.

18. Морейн И.Б. Перевод на другую работу. - М.: Юрид. лит., 1965. - 205 с.

19. Пасічник М. Переведення та переміщення працівників: у чому різниця? // Кадровик. Трудове право і управління персоналом. - 2007. - № 8 (14). - С. 12-17.

20. Постанова Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2009 р. http://www.licasoft.com.ua/

21. Постанова КМУ від 02.03.1998 № 255 «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість». - ОВУ. - 1998. - № 9. - Ст. 51.

22. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" // Трудове право України: Збірник НПА / Упоряд. Бущенко П.А., Вєтухова І.А. - Харків: Консум, 2001. - 464 с.

23. Российское трудовое право: Учебник для вузов / Под ред. А. Д. Зайкина. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998. - 415 с.

24. Ротань В.Г., Зуб І.В., Стичинський Б.С. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. - К.: А.С.К., 2008. - 680 с.

25. Сергеев А.В. Переводы на другую работу: теоретические аспекты и практика. - М., 2001. - 127 с.

26. Трудове право України: академічний курс / За ред. П.Д. Пилипенко. - К.: Ін Юре, 2004. - 536 с.

27. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. / За ред. Н.М. Хуторян.- К.: А.С.К., 2004. - 608 с.

28. Трудовое право России / Под ред. С.П. Маврина, Е.Б. Хохлова. - М.: Юристъ, 2003. - 560 с.

29. Трудовой кодекс Российской Федерации от 30.12.2001 № 197-Ф3. - (зі змін. і доп.). // «Российская газета», - 2001. - № 256-257.

30. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. - К.: Укр. енцикл, 2002. - Т. 4 - 820 с.

ДОДАТОК 1

Директору

житлово-комунальної контори № 9907 Бондарю В.К.

Іваненко К.С.

спеціаліста І категорії фінансово-економічного відділу

Заява

Прошу перевести мене у відділ постачання та збуту на посаду провідного спеціаліста. До заяви додаю копію диплома.

14.07.2010 К.С. Іваненко

ДОДАТОК 2

ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНА КОНТОРА № 9907

НАКАЗ

17.07.2010 Київ № 78-К

Про переведення Іваненко К.С.

ПЕРЕВЕСТИ:

ІВАНЕНКО Катерину Степанівну, спеціаліста І категорії фінансово-економічного відділу, за її згодою у відділ постачання та збуту на посаду провідного спеціаліста з 18 липня 2010 р. з посадовим окладом 1400 грн. на місяць.

Підстава: заява Іваненко К.С. від 14.07.2010.

Директор В.К. Бондар

Размещено на Allbest.ru