Зобов’язальне право, основні його види, їх характеристика

- прощення боргу - внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора;

- поєднання боржника і кредитора в одній особі;

- неможливістю виконання - неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку кожна із сторін не відповідає (форс-мажорні обставини);

- смертю фізичної особи або ліквідацією юридичної особи (боржника чи кредитора) - зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора. Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема про зобов'язання про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Викладений вище матеріал дає нам можливість зробити наступний висновок: Договір - це домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків. Під ними також розуміють взаємне погодження волі двох або більше сторін, спрямоване на досягнення передбачуваного договором юридичного результату. Договори можуть бути як публічними, так і приєднання. За розподілом прав і обов'язків договори можуть бути односторонніми та двосторонніми; оплатними, безоплатними; реальні, консенсуальні; основні та попередні. Змістом договору є право і обов'язки сторін, які визначаються в умовах договору. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнута згода за всіма істотними умовами. Укладення договору може складатися з двох стадій - пропозиції укласти договір (оферта) та згоди прийняти пропозицію (акцепт).

ІІІ. НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ`ЯЗАННЯ

3.1 Загальні характеристики недоговірних зобов'язань

Не договірні зобов'язання - це зобов'язання, які виникають і за відсутності укладеного між сторонами договору, відповідно до певних юридичних фактів.

Ці зобов'язання можуть виникати як із неправомірних дій (заподіяння шкоди), так і правомірних (публічна обіцянка винагороди тощо).

До недоговірних зобов'язань ( зобов'язання з односторонніх дій) належать:

- публічна обіцянка винагороди;

- ведення чужих справ без доручення;

- запобігання загрози шкоди чужому майну;

- рятування здоровя та життя іншій особі;

- заподіяння шкоди;

- створення небезпеки (загрози) життю та здоровю фізичних осіб, а також їхньому майну та майну юридичних осіб.

Цивільні зобов'язання покликані не тільки регулювати відносини, які спрямовані на задоволення нормальних потреб громадян та організацій: передачу майна, використання робіт, надання послуг тощо. Поряд з регулятивною функцією зобов'язання також виконують охоронну функцію. Такі охоронні зобов'язання виникають з неправомірних дій - заподіяння шкоди, придбання або зберігання чужого майна без достатніх підстав та інше.

ЦК України до цієї групи підстав виникнення зобов'язань відносить створення небезпеки (загрози) життю і здоровю фізичних осіб, а також їхньому майну та майну юридичних осіб.

Такі зобов'язання виникають із неправомірних дій, самі вони спрямовані на досягнення правомірного результату - відновлення порушеного майнового становища учасників майнового обороту.

Публічна обіцянка винагороди - це односторонній право чин, при якому одна особа зобов'язується сплатити певну винагороду будь-якій особі, за умови досягнення нею зазначеного в оголошенні результату.

Спеціальним видом зобов'язання є такі не договірні зобов'язання, що виникають із дій, які вичиняються однією особою у майнових інтересах іншої, без спеціального доручення. Внаслідок вчинення таких дій виникає право вимагати від особи, в інтересах якої такі дії вчинялися, відшкодування витрат, які були понесені у зв'язку з цим . [1158-1160]

У житті мають місце випадки, коли людина, не рокуючись зі своїм здоров'ям, життям, рятує життя чи майно іншої особи.

Здебільшого підставою виникнення є саме правомірні дії - свідоме укладення договорів та інших право чинів, проте зобов'язання можуть і у зв'язку і з вчиненням дій неправомірних - наприклад, заподіяння шкоди (делікту).

Деліктне зобов'язання - це зобов'язання, в якому особа, що протиправна і винна (неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю) заподіяла шкоду особистим правом фізичної чи юридичної особи або шкоду їхньому майну, зобов'язана її відшкодувати в повному обсязі.

3.2 Види недоговірних зобов'язань

Не договірні зобов'язання - це зобов'язання, які виникають і за відсутності укладеного між сторонами договору, відповідно до певних юридичних фактів. Ці зобов'язання можуть виникати як із неправомірних дій (заподіяння шкоди), так і правомірних (публічна обіцянка винагороди ін.).

Існують такі види не договірних зобов'язань:

- публічна обіцянка винагороди; [2, 1144]

- вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення; [2, 1158]

- рятування здоровя та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи; [2, 1161]

- створення загрози життю, здоровю, майну фізичної особи або майну юридичної особи; [2, 1163]

- відшкодування шкоди; [2, 1166]

- набуття, збереження майна без достатньої правової підстави; [2, 1212]

Публічна обіцянка винагороди. Особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо). Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена в засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб. У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди.

Конкурс (змагання) має право оголосити фізична або юридична особа (засновник конкурсу). Конкурс оголошується публічно через засоби масової інформації. Оголошення про конкурс може бути зроблено іншим чином. Засновник конкурсу має право запросити до участі в ньому персональних учасників (закритий конкурс). Переможцем конкурсу є особа, яка досягла найкращого результату. Переможець конкурсу визначається в порядку, встановленому засновником конкурсу. Результати конкурсу оголошуються в тому ж порядку, в якому його було оголошено. [2, 1144]

Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення. Якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчиняти дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Якщо особа, яка розпочала дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має можливості повідомити про свою дію чи особу, вона зобов'язана вжити усіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи. Особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана взяти на себе всі обов'язки, пов'язані із вчиненням цих дій, зокрема обов'язки щодо вчинення правочинів. [2, 1158]

Рятування здоровя та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи. Шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоровя та життя фізичній особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою в повному обсязі. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується державою в повному обсязі.

Шкода, завдана майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується власником (володільцем) цього майна з урахуванням його матеріального становища[2, 1161]

Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Фізична особа, життю, здоров'ю, або майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює. У разі не усунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи зацікавлена особа має право вимагати:

вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози;

відшкодування завданої шкоди;

заборони діяльності, яка створює загрозу;

Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. [2, 1163]

Відшкодування шкоди. Майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням, здоровя або смертю фізичної або внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках встановлених законом.

Шкода, завдана особою при здійсненні нею право на самозахист від протиправних посягань, в тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується. Якщо у разі здійснення особою права на самозахист вона завдала шкоди іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка її завдала. Якщо такої шкоди завдано способами самозахисту, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну дію.

Шкода, завдана особі у зв'язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала. Особа, яка відшкодувала шкоду, має право пред'явити зворотну вимогу до особи, в інтересах якої вона діяла. Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікунами чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров'я чи іншого закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Неповнолітня особа ( у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини. Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється в разі поновлення її цивільної дієздатності.

Шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керуватися ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі. Якщо фізична особа, яка завдала шкоди, сама довела себе до стану, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керуватися ними в результаті вживання нею спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин тощо, шкода, завдана нею відшкодовується на загальних підставах.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Шкода завдана внаслідок взаємної кількості джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини. [2, 1166]

3.3 Підстави виникнення та припинення недоговірних зобов'язань

Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу зобов'язує особу, яка оголосила про виплату спеціальної винагороди за краще виконання певної роботи, виплатити обіцяну винагороду особі, робота якої визнана достойною відповідно до умов конкурсу.

Зобов'язання із конкурсу є видовим поняттям зобов'язань, що виникають із публічної обіцянки винагороди. Цивільно-правові зобов'язання, які виникають із конкурсу, необхідно відмежовувати від конкурсних зобов'язань у трудовому праві. У цивільному праві конкурс - це засіб створити умови для найкращого вирішення конкретного творчого завдання, певної роботи, у трудовому - підстава виникнення трудових правовідносин.

Спеціальним видом зобов'язання є такі недоговірні зобов'язання, що виникають із дій, які вчиняються однією особою у майнових інтересах іншої. Зобов'язання із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи можуть виникнути за таких умов: між учасниками правовідносин, які виникають, відсутні будь-які договірні відносини. Якщо між сторонами був укладений відповідний договір - доручення, зберігання, охорони, перевезення тощо, то відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами відповідного договору;

Вчинення дій щодо відвернення небезпеки від майна: не входить у коло службових обов'язків особи, яка ці дії вчинила (дії пожежника, охоронця, сторожа); не пов'язані зі статутною діяльністю певної організації (благодійного фонду); не випливає із вимог закону (дії батьків, опікунів щодо малолітніх дітей, недієздатних осіб);

Дії вчиняються саме в інтересах іншої особи, тобто громадянин, який їх вчиняє, не має свого самостійного інтересу в таких діях. Якщо громадянин вважає справу своєю і вчиняє певні дії не тому, що бажає піклуватися про чужий інтерес, а керуючись виключно своїми інтересами, то, відповідно, і положення цього інституту не можуть застосовуватися. Так, якщо співвласник виконує ремонт спільної речі, він вчиняє такі дії насамперед у своєму інтересі, тому і правовідносини, які виникають, будуть регулюватися відповідними статтями інституту спільної власності;

Дії, які вчинилися, є правомірними, тобто вони не суперечать чинним законам та підзаконним актам і не ставлять на мету досягнення протиправної дії. Дії, які вчиняються, не повинні суперечити фактичним намірам особи, в інтересах якої вони вчиняються. Наприклад, власник бажав знищити своє майно, а інша особа почала вживати заходів, щоб його зберегти; Особа, яка вчиняла такі дії, позбавлена можливості повідомити про те зацікавлену особу й отримати від неї певні вказівки. Дії за своїм характером становлять не лише користь для особи, а й є єдиною можливістю усунення негативних наслідків для неї у вигляді знищення, пошкодження чи псування майна. Громадян, який вчиняє дії в інтересах іншої особи, не переслідує мети набути будь-якої вигоди для такої особи, збільшити її майно чи надати майну додаткових якісних ознак, йог мета - вчинити такі дії, які дозволяють уникнути заподіяння шкоди інтересам іншої особи;

У ЦК України 2003 р. в порівнянні з ЦК УРСР 1963 р. розширенні підстави виникнення зобов'язань, пов'язаних із рятуванням. Якщо раніше норми цього інституту регулювали лише зобов'язання, які виникли у зв'язку з рятуванням державного чи колективного майна, то у чинному законодавстві виникають не залежно від форм власності майна, яке рятується. У зобов'язаннях, які виникають у зв'язку з рятуванням, шкода заподіюється у зв'язку з правомірними діями потерпілого, які він свідомо вчиняв, допускаючи заподіяння шкоди своєму майну, здоров'ю та життю. Тому поряд з умовами відшкодування шкоди такій особі, не повинні регламентуватися нормами ЦК, які передбачають відповідальність за заподіяння шкоди. Зобов`язання, які виникають із рятуванням, зовні схожі із зобов'язаннями , які виникають внаслідок заподіяння шкоди, але між ними існує й істотна відмінність. Відшкодування шкоди у зобов'язаннях, які виникають у зв'язку із заподіянням шкоди, є цивільно-правовою відповідальністю за заподіяння шкоди. Здебільшого підставою виникнення зобов'язання є саме правомірні дії - свідоме укладення договорів та інших право чинів, проте зобов'язання можуть виникати і у зв'язку і з вчиненням дій неправомірних - наприклад, заподіяння шкоди (делікту). Обов'язковою умовою виникнення деліктних зобов'язань є протиправне, винне заподіяння шкоди, за відносності шкоди немає чого відшкодовувати. Зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється у разі: досягнення результату і виплати винагороди; закінчення визначеного для виконання строку; закінчення «розумного» для виконання строку; Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення зобов'язання. У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку на виконання завдання, має право на їх відшкодування. [2, 1149]Засновник конкурсу має право відмовитися, або припинити проведення конкурсу, якщо проведення конкурсу стало неможливим за обставин, які від нього залежать. Уразі відмови засновника від проведення конкурсу з інших підстав учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, які були ним понесені для підготовки до участі у конкурсі.

Викладений вище матеріал дає нам можливість зробити наступний висновок: Недоговірні зобов'язання - це зобов'язання які виникають і за відсутності укладеного між сторонами договору, відповідно до певних юридичних фактів. Ці зобов'язання можуть виникати як із неправомірних дій (заподіяння шкоди), так і правомірних (публічна обіцянка винагороди тощо).

Публічна обіцянка винагороди - це звернення до невизначеного кола осіб обіцянка майнової винагороди за досягнення обумовленого результату тому, хто досягне цього результату. Зобов'язання з оголошенням конкурсу виникають не по досягненню єдиного чи бажаного результату, а в результаті визначення кращого з представлених на конкурс. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення - це вид зобов'язань, який був розроблений ще римськими юристами. ЦК України передбачає новий вид зобов'язань - які виконують внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.

Висновки

Викладений вище матеріал дає нам можливість зробити наступні висновки. Зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. У зобов'язальному правовідношенні встановлена певна визначеність осіб, які беруть участь у зобов'язанні. Для таких зобов'язань характерний особливий правовий зв'язок між суб'єктами: зобов'язання опосередковують процес переміщення матеріальних благ; уповноваженій особі кореспондується певний зобов'язаний суб'єкт, відомий уже на момент виникнення зобов'язання; у зобов'язанні найбільше значення має можливість уповноваженої особи вимагати певної поведінки у зобов'язаної особи; головний зміст обов'язку боржника становить перевага у здійсненні активних дій, причому їх зміст конкретизується в законодавстві або в договорі; суб'єктивні права в зобов'язанні залежать від його виникнення, типу і виду зобов'язання. Зобов'язання складається з трьох елементів: суб'єктів, об'єктів, змісту. Суб'єктами є юридичні і фізичні особи, об'єктом - певна поведінка зобов'язаної особи, змістом - суб'єктивні права та обов'язки їх учасників. Зобов'язальні правовідносини відрізняються від інших, вони є майновими правовідносинами, при примусовому виконанні цього зобов'язання використовуються метод влади і підкорення. Суб'єктами зобов'язання є юридичні і фізичні особи, кредитор і боржник. Кредитор виступає в ролі активної сторони, оскільки він має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Боржник - пасивний учасник, на ньому лежить обов'язок здійснити дію на користь кредитора. Досить часто у зобов'язанні на стороні боржника або на стороні кредитора беруть участь декілька осіб, це називається множинністю осіб в зобов'язанні, яка може бути пасивною або змішаною. Змішана множинність - коли в зобов'язанні беруть участь декілька осіб з кожної сторони. За підставою виникнення зобов'язання поділяються на договірні та позадоговірні. До договірних зобов'язань відносяться: догові купівлі-продажу, поставки, міна, дарування, рента, довічне утримання, постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу;зобов'язання з передачі майна у користування - найм, прокат, лізинг, позичка, найм житла; договори страхування, доручення, комісії, управління майном, позики, кредиту, банківського вкладу, факторингу, договір комерційної концесії (франчайзинг).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Це найбільш поширений вид право чинів. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення, якщо інше не витікає з договору або закону. Договір є вольовим актом сторін. Сторони є вільними в укладенні договору. Вони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства. Через договір забезпечується цивільний, товарно-грошовий оборот в суспільстві, забезпечується задоволення інтересів учасників обороту. Договори класифікують за різними підставами: за розподілом обов'язків між сторонами (односторонні, двосторонні); За наявністю зустрічного відшкодування (відплатним, безоплатним); за моментом виникнення договору (консенсуальний, реальний); договір основний та додатковий, договори основні та попередні, договори, укладені на користь контрагентів і третіх осіб, договори речові та зобов'язальні, публічні, приєднання. Договір вважається укладеним в місті проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. У разі розірвання договору зобов'язання припиняється. Діловій практиці також відомо і пролонгація дії договору на новий строк. Застереження про порядок пролонгації договору може містить і в самому тексті договору, а також здійснювати шляхом укладення додаткової угоди до договору. Підстави виникнення зобов'язань - це певні юридичні факти або їх сукупність, з настанням яких правові норми пов'язують виникнення зобов'язальних відносин між кредитором і боржником. За своїм змістом припинення зобов'язання означає, що з відповідного моменту боржник перестає бути боржником, а кредит - кредитором, і будь-які вимоги, які кредитор раніше міг заявити боржникові, виходячи із даного зобов'язання, стають юридично не можливими.

Крім договірних зобов'язань, законодавство передбачає також недоговірні зобов'язання, що виникають з інших підстав, ніж договір, тобто це може бути правочин, інші юридичні факти чи закон. Це такі зобов'язання, що виникають і за відсутності укладеного між сторонами договору чи інших фактів. Ці зобов'язання можуть виникати як із неправомірних дій, так і правомірних дій. Існують таки види не договірних зобов'язань : публічна обіцянка винагороди; вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення; рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи; відшкодування шкоди; набуття збереження майна без достатньої правової підстави;

Істотні зміни в історичному розвитку країни та радикальні економічні, політичні та соціальні перетворення відбуваються у сфері відносин власності, суспільного виробництва, обігу капіталу. Автор вважає що, реалізації цих завдань сприяє інститут зобов'язального права. Його правові норми регулюють майнові відносини, що виникають у разі відчуження майна, надання послуг, виконання робіт, заподіяння шкоди або безпідставного придбання майна.

Разом з усталеними поняттями про зобов'язальні правовідносини, виконання зобов'язань, способи забезпечення їх виконання розглядаються й такі, раніше нетрадиційні види зобов'язань, як: зобов'язання, пов'язані з захистом прав споживачів; договори купівлі-продажу об'єктів приватизації; договори купівлі-продажу на біржах та особливості їх правового регулювання; договори постачання енергетичними та іншими ресурсами та ін. В розділах розглянуто склад, класифікації зобов'язання, договірні та недоговірні зобов'язання, Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Список використаних джерел

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. № 30. - ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.93 р., К. - Атака, 2003.

3. Господарський кодекс України від 16.01.03. // Відомості Верховної Ради Кураїни. - № 18 - 22. - ст. 144.

4. Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» від.1.12.1994р.//Відомості Верховної Ради України. - 1995р. - № 1 - ст. 490.

5. Про судову практику в справах по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995р. //Вісник Верховного Суду України. - 1996. - №1.

6. Цивільно-правові засоби захисту прав споживачів (покупців): Монографія. - К.: Юмана, 1998. - С. 224.

7. Агарков М.М. Обязательство в праве. - М, 1940.

8. Гражданское право України./ Под ред. проф. Пушкина А.А и доц. Самійленко В.М. - Х.,1996

9. Цивільне право України: підручник, у 2кн./ Дзера О.В, Боброва Д.В., Кузнєцової Н.С. - К.: Юрінком Інтер,2002.с.630

10. Українське Цивільне право: Заіка Ю.О. Навчальний посібник. - 2-е вид. змін. і доп. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність»,2008.-368с.

11. Гражданское право Украины. Часть ІІ: Учебное пособие /( Под редакцией Слипченко С.А., Кройтер В.А) - Харьков : Єспада,200

12. Дашков П.П., Бризгалін А.В. Комерційний договір: від укладання до виконання. - К.,1996.

13. Загулько А.И.Обязательства о возмещении вреда, приченённого субьектами гражданського права - Х.: Консул, 1996.

14. Иоффе О.С. Обязательственное право - М., 1975.

15. Цивільне право України: підручник. Заіка Ю.О., Бірюков І.А., Співак В.М. 2000. С. 300.

16. Науково-практичний коментар до Цивільного законодавства України.: (В 4т)/ Ярема А.Г., Карабань В.Я. та ін. Т.3 - К.:А.С.К.; Севастополь. Ін-т юрид. Дослідження., 2005.С. 928.

17. Новицкий И.Б., Лунц П.А. Общее учение об обязательстве. - М., 1950.

18. Красавчиков О.А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание, функции: Сб. Гражданско-правовой договор и его функции. - С. 1980.

19. Зразки юр.документів. Вид. ІІ, перероб. та доповн. - Х.: ТОВ «Одісей». 2007. - С. 336.

20. Цивільне право: Підручник. За ред. колегією Дзера О.В.,.Боброва Д.В. - К.: Вентурі., 1997. - С. 544

21. Зобовязальне право: Навч. Посібник.О.В. Дзера. К.: 1998

22. Гордон М.В. система договоров в гражданском праве // Учёные записки Харьковского юридического института. - 1954.- Вип. 5.

23. Цивільне право України. Академічний курс, загальна частина /За ред.. Я.М. Шевченко, К.: Видавничий дім 2003.

24. Коментар до Цивільного кодексу України. - Харків, Одісей, 2003.

25. Зобов'язальне право:теорія і практика./ Дзера О.В., Луць В.В. та ін./ За ред. Дзери О.В. - К.: Хрінком. 1998. - С. 912

26. Брагинський М. І. Витрянський В.В. Договірне право. Загальні положення. - М.: Статут, 1997 - С. 682

27. Цивільне право України. Книга перша.: Підручник. У 2 книгах. /Боброва Д.В., Дзера О.В., Довгерт А.С. та ін. /За ред. О.В.Дзери та Н.С. Кузнєцової. - К.: Хрінком Інтер, 1999. - С. 864

28. Цивільне право. Загальна частина. \ Півдопригора О.А, Боброва Д.В., Дзера О.В. та ін. \ Під ред. Підопригори О.А., Бобрової Д.В. - К.: 1995. - С. 416

29. Цивільне Право України. Практикум: Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007 - С. 408

30. Ярошенко К.Б. Обязательства вследствие причинения вреда // Хозяйство и право. - 1996. - №12.

Додаток 1

ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ КВАРТИРИ

Місто Вінниця, перше березня дві тисячі дев'ятого року.

Ми, що підписалися: гр. Пушкін Дмитро Миколайович, (ідентифікаційний номер 7070800956), що мешкаю за адресою: м. Вінниця, вул.. Нагорна 89 кв.1, з однієї сторони, іменований у подальшому «Продавець» та гр.Латіва Олена Михайлівна, (ідентифікаційний номер 2066754400), Черкасова Катерина Михайлівна, (ідентифікаційний номер 9999977001), яка діє від свого імені та як законний представник від імені та в інтересах свого малолітнього сина Черкасова Михайла Миколайовича, 22 листопада 2001 року народження, (ідентифікаційний номер 0101100205), що мешкає за адресою: м. Вінниця, вул. Возз'єднання 28 кв.25, з другої сторони, іменовані у подальшому «Продавці», а також Черкасов Микола Миколайович (ідентифікаційний номер 0708090302), що мешкає за адресою: м. Вінниця, вул. Возз'єднання 28 кв.25, який діє як законний представник від імені і в інтересах згаданого вище малолітнього сина гр. Черкесова Михайла Миколайовича, попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів, розуміючи значення своїх дій, діючи добровільно, без будь-якого примусу, як фізичного так і морального, уклали цей договір про нижченаведене:

1.Предмет договору

1.1. Громадянин Сушкін Дмитро Миколайович продав, а громадяни Латіва Олена Михайлівна, Черкасов Михайло Миколайович, Черкасова Катерина Михайлівна купили в рівних частках кожний квартиру під

№ ____ у будинку під №____ по вулиці __________ у місті Вінниці, яка складається з 2(двох) житлових кімнат, загальною площею 51,0 кв., в тому числі, житловою площею 28,6 кв., м.

1.2.Вказана квартира належить продавцю на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 07.03.1997 року, зареєстрованим №______, зареєстрованого в Вінницькому міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 01.07.1997 року, в книзі пр., на ст. 80, за номером 460, реєстраційний номер №_____.

1.3. «Продавець» гарантує, що: незастережених недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням, зазначеної в цьому договорі квартири, немає; від покупців неприховано обставин, які мають істотне значення для цього договору; усі інженерні комунікації, котрі знаходяться в квартирі, перебувають у робочому стані і функціонують за призначенням; до укладення цього договору квартира іншим особам не відчужена; під забороною (арештом) та в заставі , в тому числі, податковій заставі не перебуває; боргом за житлово-комунальні послуги не обтяжена; як внесок до статутного юридичних осіб не передана, як юридична адреса не використовується; щодо квартири відсутні судові спори; самовільних переобладнань немає; окрім продавця ніхто в цій квартирі не зареєстрований та не проживає; внаслідок продажу квартири не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі, неповнолітніх, малолітніх дітей, непрацездатних та інших осіб, яких продавець зобов'язаний утримувати за законом чи договором; квартира не надана в користування наймачам (орендарям); обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо квартири немає; квартира не належить до пам'яток історії та культури; будинок, в якому знаходиться квартира, не визнано аварійним або таким, що підлягає зносу: договір не укладається під впливом тяжкої для покупця обставини; квартира знаходиться у стані, повністю придатному для використання їх за цільовим призначенням.

1.4.«Продавець» свідчить, що квартира належить йому на праві особистої приватної власності.

1.5. Відчужувана квартира оглянута «Покупцями». Недоліків, які перешкоджають використанню квартири за цільовим призначенням, на момент огляду не виявлено. Претензій до «Продавця» щодо якісних характеристик відчужуваної квартири покупці не мають.

2. Ціна договору.

2.1. Продаж квартири здійснюється за 70600 (сімдесят тисяч шістсот) гривень, які продавець повністю отримав від покупців до підписання договору.

2.2. Сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану квартиру.

2.3. Оціночна вартість відчужуваної квартири, згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 20.10.2006 року № _____складає 70600 (сімдесят тисяч шістсот) гривень.

3. Права та обов'язки сторін

3.1 Обов'язки Продавця:

3.1.1. Передати квартиру покупцям у стані, що відповідає санітарним та технічним нормам щодо житлових приміщень й умовам цього договору.

3.1.2. Зберігати майно у випадку, якщо права власності на майно перейде до покупців раніше передання речі.

3.2. Правила Продавця:

3.2.1.Вимагати прийняття квартири покупцями у стані, що відповідає санітарним та технічним нормам щодо житлових приміщень й умовам цього договору.

3.3.Обов'язки Покупців:

3.3.1.Прийняти квартиру у стані, що відповідає санітарним та технічним нормам щодо житлових приміщень й умовам цього договору.

3.4. Правила Покупців:

3.4.1. Вимагати від продавця передачі квартири у стані, що відповідає санітарним та технічним нормам щодо житлових приміщень й умовам цього договору.

3.4.2. Вимагати від продавця виконання інших обов'язків за цим договором.

4. Інші умови.

4.1. Вимоги законодавства щодо змісту і правових наслідків правочину, що укладається сторонами, їм роз'яснено нотаріусом. Сторони підтверджують, що цей договір не носить характеру уявного та удаваного правочину.

4.2. Зміст ст.190 Кримінального кодексу України, ст. ст.13, 15 Закону України « Про об'єднання співвласників багатоповерхового будинку» від.29.11.2001 року, п. 13 Правил користування приміщенням житлових будинків та при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року, за № 572, сторонам роз'яснено.

4.3. Витрати за посвідчення цього договору сплачують «Покупці».

4.4. Цей договір підлягає державній реєстрації. Також необхідно здійснити державну реєстрацію права власності.

4.5. Цей договір складений у двох примірниках, один з яких зберігається у справах нотаріуса, а інший видається «Покупцям» .

4.6. Всі спори, які випливають з цього договору, сторони вирішують згідно з діючим законодавством України. Таке ж правило діє у разі протиріччя цього договору імперативним нормам чинних законодавчих актів.

4.7.Відповідальність сторін встановлюється згідно з чинним законодавством.

4.8. Всі зміни і доповнення до цього договору, повинні бути нотаріально посвідчені.

4.9. Право власності на вказану квартиру виникає у «Покупців» з моменту державної реєстрації цього договору.

Підписи:

«ПРОДАВЕЦЬ»____________________________

В зв'язку з тим, що гр., Латіва Олена Михайлівна є глухонімою, текст договору перекладено їй усно з української мови на дактильну мову перекладачем-дактолологом Вороніною Мариною Євгенівною.

ПЕРЕКЛАДАЧ_____________________________

«ПОКУПЦІ»_______________________________

Від імені малолітнього учасника__________________________________

01 листопада 2008року цей договір посвідчений мною, __________________,

Приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу.

Договір підписано сторонами у моїй присутності. Особи сторін встановлено, їх дієздатність, повноваження представників, а також належність Пушкіну Дмитру Миколайовичу відчужуваної квартири перевірено.

При цьому засвідчую справжність підпису перекладача Вороніної Марини Євгенівни, яка зробила усний переклад тексту договору з української мови на дактильну мову.

Згідно зі ст.. 210 Цивільного кодексу України цей договір підлягає державній реєстрації.

Зареєстровано в реєстрі за №______

Стягнуто оплату згідно зі ст. 31 Закону України « Про нотаріат».

Приватний нотаріус

Додаток 2

ДОГОВІР МІНИ

Місто Вінниця, другого вересня дві тисячі восьмого року.

Ми, що підписалися» гр. Сонячкін Микола Дмитрович (ідентифікаційний номер 3040506070), що мешкає за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова 6, з однієї сторони, гр. Бунін Михайло Олегович ((ідентифікаційний номер 3040505848), який мешкає за адресою: м. Вінниця, вул. Бригадна, буд.10, з другої сторони, попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства щодо недійсності право чинів, розуміючи значення своїх дій , діючи добровільно, без будь-якого примусу, як фізичного так і морального, уклали цей договір про нижченаведене:

1. Гр. Сонячкин Микола Дмитрович міняє земельну ділянку площею 0,0195 га, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, розташованої по вулиці Пирогова,6, у місті Вінниці, із цільовим призначенням земельної ділянки - дачне будівництво. Земельна ділянка належить гр. Сонячкіну Миколі Дмитровичу на підставі державного акта на право приватної власності на землю сер. ОД № 483000, виданого Вінницькою міською радою народних депутатів______ року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1555/6800,

на земельну ділянку площею 0,0195 га, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 0,0540га, розташованої по вулиці Пирогова, 6, у місті Вінниці, , із цільовим призначенням земельної ділянки - дачне будівництво. Земельна ділянка належить гр.. Буніну Михайлу Олеговичу на підставі Державного акта про право приватної власності на землю сер. ОД № 062000, виданого Вінницьким міським управлінням земельних ресурсів______ року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та права постійного користування землею, договір оренди на землі за № 010550502000.

2. Експертна оцінка земельної ділянки, що належить гр. Сонячкіну Миколі Дмитровичу, складає 200000 ( двісті тисяч) гривень, згідно з висновку про експертну вартість земельної ділянки, видану Вінницьким міським Управлінням земельних ресурсів 01.09.2007 року за № 220 /К.

3. Експертна оцінка земельної ділянки, що належить гр. Буніну Михайлу Олеговичу, складає 200000( двісті тисяч) гривень, згідно з висновком про експертну вартість земельної ділянки, видану Вінницьким міським Управлінням земельних ресурсів 01.09.2006року за №221/К.

4. Сторони оцінюють земельну ділянку, що належить гр. Сонячкіну Миколі Дмитровичу, в суму 200000 (двісті тисяч) гривень.

5. Сторони оцінюють земельну ділянку, що належить гр. Буніну Михайлу Олеговичу, в суму 200000 (двісті тисяч) гривень.

6. Міна здійснюється без доплати.

7. Сторони свідчать. Що вищезазначені об'єкти, які є предметом цього договору, вільні від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, як в межах так і за межами України, про які в момент укладання цього договору сторони не могли знати, а також свідчать, що згадані земельні ділянки нікому іншому не продані, не подаровані , не заставлені, у спорі і під забороною (арештом) не значаться, не здані в оренду, судового спору щодо них не має , що вони не є внеском до статутного фонду інших юридичних осіб, заборгованості по податках чи інші платежів, які б стосувалися відчужуваних земельних ділянок, немає.

9. витрати за посвідчення цього договору сторони сплачують в рівних частках.

10. Цей договір складений у трьох примірниках, один з яких зберігається у справах нотаріуса, а інші видаються сторонам.

11. Право власності на предмети міни виникає після одержання сторонами Державних актів про право приватної власності на землю та їх державної реєстрації.

12. Всі спори які випливають з цього договору, сторони вирішують згідно з діючим законодавством України.

Підписи:

ПІДПИС____________________

ПІДПИС____________________

02 вересня 2006 року цей договір посвідчений мною, _________________, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу.

Договір підписаний сторонами у моїй присутності. Особи сторін встановлено, їх дієздатність, а також належність відчужуваних земельних ділянок, що обмінюються, громадянам Сонячкіну Миколі Дмитровичу, Буніну Михайлу Олеговичу перевірено.

Цей договір підлягає державній реєстрації в Вінницькій міській раді.

Зареєстровано у реєстрі за №________.

Стягнуто оплату згідно зі ст.31 Закону України «Про нотаріат» .

Приватний нотаріус

Додаток 3

ДОГОВІР ДАРУВАННЯ КВАРТИРИ

Місто Вінниця, четвертого вересня дві тисячі восьмого року.

Ми, що підписалися: гр. Дмитрова Ганна Олександрівна (ідентифікаційний номер 1090708023), що мешкає за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти 1, кв.5, з однієї сторони, іменована у подальшому «Дарувальник» та гр. Дмитров Євген Петрович(ідентифікаційний номер 1090705963) , що мешкає за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти 1, кв.5, з другої сторони, іменований у подальшому «Обдарований», попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства щодо недійсності право чинів, розуміючи значення своїх дій, діючи добровільно, без будь-якого примусу, як фізичного так і морального, уклали цей договір про нижченаведене:

1.Громадянка Дмитрова Ганна Олександрівна подарувала, а громадянин Дмитров Євген Петрович прийняв в дар квартиру під№1 (першому) у будинку під№5 (п'ять) по вулиці Гонти у місті Вінниці, яка складається з 1-єї житлової кімнати, загальною площею 48,3 кв.м, в тому числі, житловою площею - 31,8 кв.м.

Вищезазначена квартира належить «Дарувальнику» на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Восьмої винницької державної нотаріальної контори_______року за реєстровим №_____, зареєстрованого в комунальному підприємстві «Вінницьке бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» _______року в реєстровій книзі № 19 доп. на сторінці № 11за реєстровим №52; реєстраційний номер №______.

2.Цей дар сторони оцінюють в 8120 (вісім тисяч сто дводцять) гривень.

3. Інвентаризаційна оцінка квартири згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП «Вінницьке бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» № ______ від 19.08.2008року складає 8120 (вісім тисяч сто дводцять) гривень.

4. «Дарувальник» гарантує, що квартира, яка є предметом цього договору, на момент його укладання, нікому іншому не продана, не подарована, не заставлена, заборону на арешт на неї не накладено, спору щодо неї немає, прихованих недоліків, а також прав у третіх осіб, в тому числі малолітніх та неповнолітніх, як у межах так і за межами України немає, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесена, боргом за житлово-комунальні послуги не обтяжена та заявляє, що відносно зазначеної квартири договори оренди чи найму житлового приміщення не укладені, сервітути відносності.

5. Витрати за посвідчення цього договору сплачує « Обдарований» .

6. Право власності на вказану квартиру виникає у « Обдарованого» з моменту її прийняття. Сторони домовились, що під передачею квартири за цим договором слід вважати символічну передачу ключів.

7. Зміст ст. 190 Кримінального кодексу України, ст. ст. 13,15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоповерхового будинку» від 29.11.2001 року, п. 13 Правил користування приміщеннями житлових будинків та при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року, за №572, сторонам роз'яснено.

8. Всі спори, які випливають з цього договору, сторони вирішують згідно з діючим законодавством України.

9. Цей договір складений у двох примірниках, один з яких зберігається у справах нотаріуса, а інший видається « Обдарованому».

Підписи:

«ДАРУВАЛЬНИК»____________________

«ОБДАРОВАНИЙ»____________________

04 вересня 2008 року цей договір посвідчений мною _________________, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу.

Договір підписаний сторонами у моїй присутності за адресою: м. Вінниця, вул.. Гонти,3, кв.57, куди мене було запрошено в зв'язку з хворобою дарувальника. Особи сторін встановлено, їх дієздатність, а також належність Дмитровій Ганні Олександрівни відчужуваної квартири перевірено.

У відповідності до статті 210 Цивільного кодексу України цей договір підлягає державній реєстрації.

Зареєстровано у реєстрі за №________.

Стягнуто оплату згідно зі ст.31 Закону України «Про нотаріат» .

Приватний нотаріус

Размещено на Allbest.ru