Главная
База знаний "Allbest"
Государство и право
Норми конституційного і бюджетного законодавства, які визначають предмет і зміст закону про Державний бюджет України
Норми конституційного і бюджетного законодавства, які визначають предмет і зміст закону про Державний бюджет України
Предмет та зміст Закону України "Про Державний бюджет України". Конституційні основи розробки, внесення, розгляду та затвердження Закону "Про Державний бюджет України". Конституційні основи виконання та затвердження звіту про виконання даного Закону.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | магистерская работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.08.2011 |
| Размер файла | 161,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1) введення воєнного стану;
2) оголошення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях;
3) оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, необхідність усунення природних чи техногенних катастроф Див.: стаття 3 Бюджетного кодексу України // Відомості Верховної Ради. - 2001. - №37-38. - Ст. 189..
За своєю природою бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування, і який є невід'ємною частиною закону про державний бюджет. Бюджет виступає як головний фінансовий план держави і являє собою кошторис доходів і видатків держави, котрий затверджується законодавчою владою у вигляді закону і відображає економічну, соціальну, оборонну, міжнародну, екологічну та боргову політику країни. Державний бюджет України складається зі статей, якими затверджено загальний обсяг доходів та видатків державного бюджету, дефіцит державного бюджету, граничний обсяг державного боргу, розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, а також таблиць, якими визначено доходи Державного бюджету, розподіл видатків Державного бюджету між органами державної влади та розподіл міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами. Необхідно наголосити, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Фінансування, утворення, реорганізація та ліквідація органів державної влади здійснюється в межах коштів, передбачених на утримання органів державної влади законом про Державний бюджет України на відповідний рік або (у разі недостатності такого фінансування) після внесення відповідних змін до такого Закону. Кошти на фінансування органу державної влади передбачаються у Державному бюджеті України окремим рядком. При цьому, відповідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів Конституція України. Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2222-IV від 08.12.2004. // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 2. - Ст. 44.. Слід зазначити, що відповідно до статті 143 Конституції України обласні та районні ради затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів Державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами. Тобто, відповідні ради при затвердженні місцевих бюджетів повинні враховувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місцевих бюджетів, що були затверджені Верховною Радою України при прийняті закону про Державний бюджет. Таким чином, неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет унеможливлює прийняття обласних та районних бюджетів, а також бюджетів територіальних громад, які відповідно до норм Конституції затверджуються лише після прийняття Верховною Радою України Державного бюджету України. Будучи відносно самостійними, органи місцевого самоврядування тісно пов'язані з державними органами. Вони, згідно з частиною третьою статті 143 Конституції України можуть наділятися окремими повноваженнями органів виконавчої влади Конституція України. Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2222-IV від 08.12.2004. // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 2. - Ст. 44.. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Дана конституційна норма знайшла свій розвиток, зокрема, у статті 67 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” Закон України Про місцеве самоврядування в Україні // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 24. - Ст.170., відповідно до якої держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в законі про Державний бюджет. Здійснення органами місцевого самоврядування окремих державних повноважень є важливим фактором взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Така взаємодія сприяє більш ефективному вирішенню питань місцевого значення, поліпшенню обслуговування населення, демократизує процес здійснення державних функцій, а також забезпечує максимально можливе наближення надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача. Принцип покриття витрат, які несуть, зокрема, органи місцевого самоврядування, здійснюючи повноваження органів виконавчої влади, є однією з важливих гарантій місцевого самоврядування і відмова у наданні їм компенсації може розглядатись як порушення прав територіальних громад.
Несвоєчасне прийняття закону про Державний бюджет України фактично блокує діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування всіх рівнів і призводить до порушення принципів встановлених статтею 5 Конституції України, згідно з якою народ здійснює владу, зокрема через органи державної влади та органи місцевого самоврядування; статтею 7 Конституції України, згідно з якою в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування Конституція України. Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2222-IV від 08.12.2004. // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 2. - Ст. 44.. Крім того, відсутність Державного бюджету України призводить до порушення частини другої статті 3 Конституції України, оскільки зазначене унеможливить реалізацію державою прав і свобод людини та їх гарантій, які визначають зміст і спрямованість діяльності держави, внаслідок відсутності фінансування. Враховуючи вищезазначене, а також необхідність безперервної взаємодії різних гілок влади, спрямованої на забезпечення ефективної реалізації державної політики та функціонування громадянського суспільства в цілому, на нашу думку, невчасний початок дії Державного бюджету України може призвести до порушення встановленого Конституцією України порядку організації і здійснення влади, а відповідно і до її недієздатності. Виходячи з подібних позицій, Кабінет Міністрів України шукаючи можливості обійти право вето Президента України на Закон про Державний бюджет в 2006 році звернувся до Конституційного Суду України з поданням, у якому просив дати офіційне тлумачення того, чи має Президент право вето на Закон про Державний бюджет. Відповідне подання уряд схвалив на засіданні 29 листопада, про що повідомила прес-служба Міністерства юстиції України Чимний Р. Вето до бюджету? Кабмін шукає в КС, як обійти право Президента// Закон і бізнес. - 2006. - №12. - С. 14.. На думку суб'єкта права на конституційне подання, закон про Державний бюджет має особливу правову природу, оскільки Конституцією для цього закону передбачено спеціальний суб'єкт права законодавчої ініціативи - виключно Кабінет Міністрів, а також особливий порядок подання на розгляд Верховної Ради, затвердження і виконання. Як відзначається у поданні Кабінету Міністрів України, положення Конституції виключають ситуацію, коли в країні відсутній бюджет. Зокрема, стаття 96 Основного Закону встановлює, що Державний бюджет затверджується щорічно Верховною Радою на період з 1 січня до 31 грудня. Винятками можуть бути особливі обставини: введення воєнного стану, оголошення надзвичайного стану в Україні або в окремих її регіонах, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації та необхідність усунення природних чи техногенних катастроф.
Уряд також відзначив окрему правову природу закону про Державний бюджет, оскільки більшість його положень визначають показники надходжень до Державного бюджету та видатків і не мають ознак нормативності. Адже вони не встановлюють правила поведінки, а визначають фінансові гарантії реалізації правил, передбачених іншими законами. Кабінет Міністрів України наголосив, що закон про Державний бюджет за своєю природою є фінансовим документом, який встановлює розподіл державних фінансових ресурсів і який не може розглядатися як базовий нормативно-правовий акт. Крім того, зауважив уряд, стаття 85 Конституції розмежовує повноваження Верховної Ради при прийнятті законів та затвердженні Державного бюджету. Також уряд звернув увагу Конституційного Суду України на те, що в разі застосування Президентом права вето на Державний бюджет це призведе до блокування діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування всіх рівнів. Це, своєю чергою, спричинить порушення конституційних принципів, відповідно до яких народ здійснює владу через органи державної влади та місцевого самоврядування, а також згідно з якими в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Відсутність закону про Державний бюджет також унеможливлює функціонування судової влади, яка прямо залежить від наявності затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету на рік. Крім того, на думку уряду, застосування Президентом права вето на Державний бюджет може призвести до невиконання або неналежного виконання Україною міжнародних зобов'язань, зокрема за зовнішніми запозиченнями.
Експерти здійснивши аналіз даного подання, відзначили, що його перспективи скоріше політичні, ніж правові, оскільки з огляду на попередні рішення судді Конституційного Суду не схильні виокремлювати будь-які правові акти із загальної системи законодавства. Якби Державний бюджет дійсно був спеціальним правовим актом, він мав би називатися якось інакше або, наприклад, затверджуватися не законом, а постановою. До того ж у поданні залишили поза увагою той факт, що законом про Державний бюджет визначаються не тільки розміри видатків та надходжень, а і, як, правило, вносяться зміни до податкових та інших законів. Це, звичайно, потребує законодавчого закріплення і, відповідно ухвалення акта у формі закону, на який Президент має право вето Чимний Р. Вето до бюджету? Кабмін шукає в КС, як обійти право Президента// Закон і бізнес. - 2006. - №12. - С. 14..
Конституційним Судом України ухвалою №26-у/2007 від 30 травня 2007 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Кабінету Міністрів України про офіційне тлумачення пункту 30 частини 1 статті 106 Конституції України щодо можливості застосування Президентом права вето до закону про Державний бюджет України. Відмовляючи у відкритті конституційного провадження за поданням Кабінету Міністрів України, Конституційний Суд України виходив з того, що подання не містить правового обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні зазначених положень Конституції, а також прикладів неоднозначного розуміння можливості застосування Президентом права вето щодо закону про Державний бюджет, а відтак подання не відповідає вимогам, встановленим Законом “Про Конституційний Суд України”. Правова позиція Конституційного Суду України сформульована так: дія положень статей 94 та 106 Конституції України, якими регламентується порядок підписання та офіційного оприлюднення законів, здійснення Президентом права вето з наступним поверненням законів на повторний розгляд Верховної Ради, а також процедура повторного розгляду таких законів поширюється на всі закони, що приймаються Верховною Радою, крім законів про внесення змін до Конституції Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Кабінету Міністрів України щодо офіційного тлумачення положення пункту 30 частини першої статті 106 Конституції України від 30 травня 2007 року №2-29/2007// www.rada.gov.ua. Як бачимо, наведена ухвала містить не лише рішення про відмову у відкритті провадження, а й подає докладну аргументацію з викладом правових позицій Конституційного Суду, які мають бути застосовані зацікавленими особами при вирішенні спірних питань, з яких Конституційний Суд відмовив у відкритті провадження. Тобто, як зауважує А. Селиванов, Конституційний Суд пояснює мотиви відмови в офіційному розгляді справи, а головне - окреслює шлях подальших дій суб'єктів звернення для досягнення своєї мети Селіванов А. Поновлення авторитету Конституційного Суду України// Голос України. - 2007. - №113 (4113) - 3 липня. - С. 7..
Підсумовуючи вище зазначене, можна зробити висновок, що закон про Державний бюджет України є особливим нормативно-правовим актом з спеціальним предметом та змістом правового регулювання, оскільки Конституція України:
- розмежовує повноваження Верховної Ради України щодо затвердження Державного бюджету України та її повноваження з прийняття законів;
- визначає спеціального суб'єкта законодавчої ініціативи щодо проекту закону про Державний бюджет України, яким є лише Кабінет Міністрів України;
- встановлює особливий порядок подання Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України проекту закону про Державний бюджет України;
- визначає спеціальний предмет та зміст закону про Державний бюджет;
- встановлює окрему процедуру затвердження та виконання Державного бюджету України;
- передбачає щорічне затвердження Державного бюджету України та визначає період його дії - з 1 січня по 31 грудня;
- передбачає обов'язкове подання Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України звіту про виконання Державного бюджету України та його оприлюднення.
Крім того, згідно правових позицій Конституційного Суду України:
- закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби;
- законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватись окремі закони.
1.3 Висновки до розділу
1. Конституція, являючись основним законом в ієрархії джерел системи законодавства, закріплює важливі начала функціонування фінансово-кредитної системи країни та встановлює базові принципи бюджетного, податкового, та інших інститутів фінансового права, основи грошового обігу та валютного законодавства. Включення в тексти сучасних конституцій великої кількості положень фінансово-кредитного характеру пояснюється зростанням значення соціальної і господарсько-економічної функції в діяльності держави. Без знання механізму формування і функціонування публічних фінансів, неможливо з'ясувати картину конституційного устрою конкретної держави.
2. Конституціоналізація фінансових правовідносин зумовлена їх взаємозв'язком та взаємовпливом на конституційний лад та такі його елементи як державний та суспільний лад. Такі елементи як державний устрій, форма правління держави, політичний режим напряму визначаються публічними фінансами. Конституція України, як основний закон, який встановлює та закріплює основи конституційного ладу, а саме форму державного правління, державний устрій, політичний режим, загальні засади правового статусу особи, гарантії дотримання прав і свобод людини і громадянина, систему органів державної влади та їх компетенцію, не може не враховувати цього впливу і, відповідно, конституціоналізує фінансові правовідносини.
3. Дослідження конституціоналізації фінансових правовідносин передбачає приділення особливої уваги організації бюджетного процесу, це пояснюється тією роллю, яку державний бюджет відіграє в фінансовому механізмі держави. Знання бюджетного процесу дозволяє зрозуміти правові основи формування фінансової політики. Дослідження бюджетного процесу передбачає детальний аналіз конституційного законодавства. Особливість Конституції України як політико-правового документу, що встановлює основи конституційного ладу, знайшла своє відображення в регулюванні фінансового механізму в найбільш загальних рисах, через норми-принципи. Єдиним фінансовим інститутом, який найбільш детально врегульований на конституційному рівні, є державний бюджет. Основний закон України дає вичерпний опис процедури прийняття бюджету - важливого документу, який визначає “економічне буття” держави і всієї політичної системи суспільства. Це обумовлено перш за все тим, що питання складення і затвердження бюджету напряму зв'язані з компетенцією вищих органів влади і управління, а відповідно, з державною формою правління, яка існує в Україні. Аналіз тексту Конституції України показує, що абсолютна більшість бюджетних норм зосереджена в розділах IV, VI, X та XI. Саме ці розділи закріплюють взаємовідносини Верховної Ради України з Кабінетом Міністрів України та центру з регіонами, тобто, безпосередньо визначають форму правління та державний устрій України.
4. За своєю природою бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування, і який є невід'ємною частиною закону про державний бюджет. Бюджет виступає як головний фінансовий план держави і являє собою кошторис доходів і видатків держави, котрий затверджується законодавчою владою у вигляді закону і відображає економічну, соціальну, оборонну, міжнародну, екологічну та боргову політику країни. Державний бюджет України складається зі статей, якими затверджено загальний обсяг доходів та видатків державного бюджету, дефіцит державного бюджету, граничний обсяг державного боргу, розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, а також таблиць, якими визначено доходи Державного бюджету, розподіл видатків Державного бюджету між органами державної влади та розподіл міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами.
5. Органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Фінансування, утворення, реорганізація та ліквідація органів державної влади здійснюється в межах коштів, передбачених на утримання органів державної влади законом про Державний бюджет України на відповідний рік або (у разі недостатності такого фінансування) після внесення відповідних змін до такого Закону. Кошти на фінансування органу державної влади передбачаються у Державному бюджеті України окремим рядком.
6. Відповідно до статті 143 Конституції України обласні та районні ради затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів Державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами. Тобто, відповідні ради при затвердженні місцевих бюджетів повинні враховувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місцевих бюджетів, що були затверджені Верховною Радою України при прийняті закону про Державний бюджет. Таким чином, неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет унеможливлює прийняття обласних та районних бюджетів, а також бюджетів територіальних громад, які відповідно до норм Конституції затверджуються лише після прийняття Верховною Радою України Державного бюджету України.
7. Несвоєчасне прийняття закону про Державний бюджет України фактично блокує діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування всіх рівнів і призводить до порушення принципів встановлених статтею 5 Конституції України, згідно з якою народ здійснює владу, зокрема через органи державної влади та органи місцевого самоврядування; статтею 7 Конституції України, згідно з якою в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Крім того, відсутність Державного бюджету України призводить до порушення частини другої статті 3 Конституції України, оскільки зазначене унеможливить реалізацію державою прав і свобод людини та їх гарантій, які визначають зміст і спрямованість діяльності держави, внаслідок відсутності фінансування.
8. Закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби. Закон про Державний бюджет України створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової. Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства.
9. Зі змісту частини другої статті 95 Конституції України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, випливає, що вони не можуть визначатися іншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення відповідних бюджетних видатків у законі про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспільних потреб, порушення прав людини і громадянина, встановлених Конституцією України.
10. Закон про Державний бюджет має особливу правову природу, оскільки Конституцією для цього закону передбачено спеціальний суб'єкт права законодавчої ініціативи - виключно Кабінет Міністрів, а також особливий порядок подання на розгляд Верховної Ради, затвердження і виконання. Положення Конституції виключають ситуацію, коли в країні відсутній бюджет. Зокрема, стаття 96 Основного Закону встановлює, що Державний бюджет затверджується щорічно Верховною Радою на період з 1 січня до 31 грудня. Винятками можуть бути особливі обставини: введення воєнного стану, оголошення надзвичайного стану в Україні або в окремих її регіонах, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації та необхідність усунення природних чи техногенних катастроф.
11. Законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватись окремі закони.
12. Дія положень статей 94 та 106 Конституції України, якими регламентується порядок підписання та офіційного оприлюднення законів, здійснення Президентом права вето з наступним поверненням законів на повторний розгляд Верховної Ради, а також процедура повторного розгляду таких законів поширюється на всі закони, що приймаються Верховною Радою, крім законів про внесення змін до Конституції, в тому числі і на закон про Державний бюджет України.
Розділ ІІ Конституційні основи розробки та прийняття Закону України “Про Державний бюджет України”
2.1 Конституційні основи розробки проекту бюджету
Своєчасне прийняття закону України “Про Державний бюджет”, в якому будуть втілені інтереси всіх соціальних верств населення, передбачені всі необхідні статті видатків та економічні перетворення які можуть вплинути на перегляд бюджетних показників впливає на розвиток держави. Отже, як слушно зауважує А.М. Чвалюк, процедура розробки державного бюджету потребує наукового підходу Чвалюк А.М. Етапи формування Закону про Державний бюджет// Форум права. - 2007. - №3. - С. 272..
Порядок створення тексту закону України “Про державний бюджет” і етапи його проходження у Верховній Раді України від вперше зареєстрованого законопроекту до остаточного варіанту підготовленого до підписання Президентом України не привертали особливого інтересу в наукових колах. По-перше, тому, що законодавець визначив порядок розгляду законопроектів в цілому, і проекту Закону України “Про Державний бюджет” зокрема, в Регламенті Верховної Ради України Див.: Регламент Верховної Ради України// Офіційний вісник України. - 2008. - №73. - ст. 2451., а по-друге, за останні роки не було приводу сумніватися в неправильній роботі системи.
Проте, враховуючи, що основний фінансовий план держави щорічно приймається значно пізніше зазначеного в Бюджетному кодексі України терміну Див.: Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради. - 2001. - №37-38. - Ст. 189., можна припустити, що це відбувається не тільки через те, що закон України “Про Державний бюджет” є найбільш заполітизованим законодавчим актом і на своєчасність його ухвалення впливають спроби представників різних соціальних груп і політичних партій добитися через бюджет певних благ для себе. А також через те, що механізм створення тексту бюджетного закону і набуття ним правових якостей далекий від досконалості.
Як відзначав ще на початку ХХ століття М.І. Боголєпов, питання про те, хто повинен здійснити підготовку бюджету для внесення його в парламент, на практиці вирішується майже одноманітно, в теорії має дві протилежні відповіді. Для позитивного бюджетного законодавства, що визначає практику культурних держав, питання про органи влади до обов'язків яких належить підготовка бюджету настільки видається ясним, що в багатьох конституціях не можливо знайти прямих вказівок з даного питання. Основні закони неначе припускають порядки, що встановились на практиці як природні і необхідні. В тих державах, де законодавча влада чітко і точно відмежована від влади виконавчої, розробка бюджету є обов'язком виконавчої влади взагалі, і фінансової адміністрації зокрема Боголепов М.И. Финансы, правительство и общественные интересы. Бюджет и бюджетное право; налоги и налоговая политика; государственный долг- С-Петербургъ: Издательство О.Н. Поповой, 1907 - С. 18.. Разом з тим, продовжує цей вчений, створюється ціла теорія, яка доказує, що розробка бюджету повинна бути покладено в обов'язки парламенту. Для такої теорії існує ґрунт в сучасній побудові системи парламентаризму, який приводить до спорідненості між законодавчою та виконавчою владою. В багатьох країнах орган виконавчої влади - Кабінет міністрів виділяється з парламентської більшості. Кабінет існує до того часу, поки існує більшість, яка його створила. Але, резюмує вчений, допускати парламент до розробки бюджету не рекомендую, оскільки парламент, що розробляє бюджет і обговорює його, в даному випадку був би суддею у своїй власній справі. Бюджетні помилки при виконанні бюджету легко могли б стати помилками самого парламенту, і тоді був би порушений найбільш основний принцип - конституційний принцип відповідальності влад Боголепов М.И. Финансы, правительство и общественные интересы. Бюджет и бюджетное право; налоги и налоговая политика; государственный долг- С-Петербургъ: Издательство О.Н. Поповой, 1907 - С. 20-21..
Конституція України та Регламент Верховної Ради України передбачають можливість розробки законопроектів за власною ініціативою, за дорученням та за обов'язком Див.: Конституція України. Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2222-IV від 08.12.2004. // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 2. - Ст. 44; Регламент Верховної Ради України// Офіційний вісник України. - 2008. - №73. - ст. 2451.. За власною ініціативою розробка законопроектів може здійснюватись будь-якими фізичними та юридичними особами. В другому випадку, розробка законопроектів здійснюється за дорученням Верховної Ради України. За власною ініціативою та за дорученням Верховної Ради України може здійснюватись розробка будь-якого законопроекту. Розробку законопроекту “Про Державний бюджет України” Конституція України в якості обов'язку покладає виключно на Кабінет Міністрів України Див.: пункт 6 статті 116 Конституції України. Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2222-IV від 08.12.2004. // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 2. - Ст. 44.. Таким чином, існує лише один вид законопроектів - законопроекти про Державний бюджет, розробка яких здійснюється за обов'язком і реалізація цього обов'язку покладається на один орган - Кабінет Міністрів України.
На підставі частини 2 статті 36 Бюджетного кодексу України Див.: Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради. - 2001. - №37-38. - Ст. 189., проаналізувавши отримані від головних розпорядників бюджетних коштів бюджетні запити, Міністерство фінансів України складає проект Державного бюджету, після чого готує проект закону про Державний бюджет. Разом із тим, для підготовки проекту закону про Державний бюджет використовуються не тільки бюджетні запити. Так, в обов'язковому порядку враховуються положення й інших найважливіших документів, таких як: Основні макропоказники економічного і соціального розвитку України, підготовлені Міністерством економіки; Основні принципи грошово-кредитної політики України, підготовлені Національним банком України; Основні напрями бюджетної політики, затверджені Верховною Радою України; звіти про виконання Державного бюджету України за попередній бюджетний період, а також прогнозні показники на наступні за плановим три роки та ін Научно-практический комментарий Бюджетного кодекса Украины/ Под общ. ред. Н.П. Кучерявенко. - Х.: Одиссей, 2005. - С. 133..
З наведеного вислову О.А. Дмитрик, після завершення аналізу бюджетних запитів, проект Державного бюджету існує тільки у вигляді безликого кошторису, що містить цифровий і смисловий опис того, скільки потрібно фінансових ресурсів для здійснення державою своїх функцій в наступному році. З початку перших планувань та до закінчення аналізу бюджетних запитів проект Державного бюджету формується як фінансовий план - структурно нестабільний та не наділений правовим змістом. Для перетворення його в проект закону Про Державний бюджет необхідно погоджувати його з іншими нормативно-правовими актами. Це, на нашу думку, вносить до тексту проекту нові категорії.
Дійсно, правовий зміст починає наповнювати проект бюджету, коли йому починають надавати властиві законопроекту атрибути, додають до нього необхідні, передбачені Бюджетним кодексом України, матеріали (хоча самі ці матеріали, як зазначає А.М. Чвалюк, не несуть в собі правового змісту Чвалюк А.М. Етапи формування Закону про Державний бюджет// Форум права. - 2007. - №3. - С. 273.), перевіряють проект на відповідність програмним документам Парламенту і вимогам, що пред'являються до проектів законів загалом і проекту закону Про Державний бюджет зокрема. Але статус законопроекту проект Державного бюджету отримує тільки при реєстрації його як такого у Верховній Раді України, з наданням номера і початком відліку процесуальних термінів.
В той же час, О.А. Дмитрик, коментуючи частину 1 статті 37 Бюджетного кодексу України пише, що на початку серпня (після ґрунтовного аналізу всіх отриманих необхідних даних, проведення погоджувальних заходів) закінчується робота Міністерства фінансів України по розробці проекту державного бюджету. Підготовлений Міністерством фінансів України відповідно до Бюджетної класифікації проект закону про Державний бюджет разом із необхідними документами подається до 15 серпня Кабінету Міністрів України Научно-практический комментарий Бюджетного кодекса Украины/ Под общ. ред. Н.П. Кучерявенко. - Х.: Одиссей, 2005. - С. 134-135.. І тут же в коментарі до частини 2 статті 37 Бюджетного кодексу України пише, що надані Міністерством фінансів України проект Державного бюджету та документи і матеріали пояснень вивчаються урядовими комітетами. … Після аналізу проекту закону про Державний бюджет урядовим комітетом до 25 серпня проект Державного бюджету подається для розгляду на засідання Кабінету Міністрів України Научно-практический комментарий Бюджетного кодекса Украины/ Под общ. ред. Н.П. Кучерявенко. - Х.: Одиссей, 2005. - С. 136..
На нашу думку, якщо О.А. Дмитрик вважає, що правову природу Державний бюджет остаточно отримує, коли Міністерство фінансів України передає його текст разом із додатками в Кабінет Міністрів України, то з цієї миті і до ухвалення Закону України “Про Державний бюджет”, проект Державного бюджету необхідно називати не інакше, як проект закону про Державний бюджет. Оскільки проект Державного бюджету і проект закону про Державний бюджет - це різні наукові категорії, що відображають дві його сторони, економічну і правову, тому з наведеним прикладом чергування цих категорій в тлумаченні Бюджетного кодексу України треба не тільки не погоджуватись, але й категорично заперечувати.
Однак, ми повністю згодні з О.А. Дмитрик, що передбачені частиною 1 статті 38 Бюджетного кодексу України матеріали, які готує Міністерство фінансів України, а Кабінет Міністрів України подає разом із проектом закону про Державний бюджет Верховній Раді України, не мають правової форми Научно-практический комментарий Бюджетного кодекса Украины/ Под общ. ред. Н.П. Кучерявенко. - Х.: Одиссей, 2005. - С. 139.. Аналогічним чином, на нашу думку, несуть в собі тільки економічний зміст і окремі додатки до Закону України “Про Державний бюджет”, які є його невід'ємною частиною. Отже, Закон України “Про Державний бюджет” є яскравим прикладом нормативного акту в якому рівноправно співіснують такі різні за змістом ланки науки, як право та економіка.
Складанню проекту Державного бюджету України та формуванню проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік має передувати робота Кабінету Міністрів України та його центральних органів влади з підготовки Програми соціально-економічного розвитку України на наступний рік, Національного банку України - з визначення Основних засад грошово-кредитної політики на відповідний бюджетний період. Ці програмні документи мають бути подані на розгляд і затвердження до Верховної Ради України відповідно до встановлених термінів Булгакова С.О., Василенко Л.І., Єрмошенко Л.В., Александров В.Т., Недбаєва С.М. Державні фінанси: Фінанси. Бюджетна система України: У 5-ти т. - Т.1. - К.: НВП “АВТ лтд.”, 2004. - С. 249..
Як вважає І.Д. Мацуляк, безпосередньому складанню проекту бюджету на черговий фінансовий рік передує підготовка ряду документів і матеріалів, складених на черговий фінансовий рік. До них відносяться прогноз соціально-економічного розвитку, основних напрямів бюджетної і податкової політики, прогноз зведеного фінансового балансу Мацуляк И.Д. Экономика: научные очерки. - М.: Изд-во РАГС, 2005. - С. 358..
Під формуванням бюджету, на думку А.М. Чвалюка, необхідно розуміти, з юридичної точки зору, процедуру його складання Чвалюк А.М. Етапи формування Закону про Державний бюджет// Форум права. - 2007. - №3. - С. 274.. Бюджетне законодавство України, як і законодавство держав зі схожою бюджетною системою характеризується значними прогалинами. Однією з таких прогалин є дотепер не визначені принципи формування основного фінансового плану держави - Державного бюджету. Науковцями пропонується використовувати та закріпити в Бюджетному кодексі наступні принципи формування Державного бюджету: 1) Принцип незалежності - Державний бюджет України формується незалежно від волі й політичних поглядів інших держав. Його кошти призначені для реалізації загальнодержавних завдань винятково в інтересах українського народу; 2) Принцип верховенства - провідна роль приписів Закону про Державний бюджет перед іншими бюджетами держави та підзаконними правовими нормами; 3) Принцип повноти - до складу Державного бюджету підлягають включенню всі бюджетні надходження, що закріплені за ним, які здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади; 4) Принцип обґрунтованості - Державний бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного й соціального розвитку держави й розрахунках надходжень і витрат бюджету, які здійснюються відповідно до затверджених методик, правил й термінів; 5) Принцип ефективності - при формуванні Державного бюджету всі учасники бюджетного процесу повинні прагнути досягти запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів; 6) Принцип гласності - сформований Державний бюджет і всі ланки його проектів підлягають публікації в засобах масової інформації в повному обсязі; 7) Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу - кожен учасник бюджетного процесу, що приймає участь у формуванні Державного бюджету відповідає за свої дії й (або) бездіяльність Чвалюк А.М. Принципи формування Державного бюджету України// Міжнародна науково-практична Інтернет конференція: Фінансове право. Банківське право. 27.11.2007// www.nmosula.gamma.biz.ua.
Формування Державного бюджету як законодавчого акту проходить багато стадій та етапів до того, як закон про Державний бюджет на відповідний рік буде опубліковано і він вступить в законну силу. Перший етап - проектний, тому що саме з нього починається робота над підготовкою проекту бюджету. Під час цього етапу здійснюється бюджетне планування, яке є невід'ємною частиною формування Державного бюджету. Для ретельного планування треба володіти завжди свіжими економічними показниками, якщо при складанні бюджету використовувати приблизні показники та прогнози, головний фінансовий план держави виявиться нереальним для виконання. До того ж, неправильне формування бюджету призведе до зростання політичної та соціальної напруги в суспільстві й подальшого погіршення стану економіки. На погляд А.І. Ротова, “подолання бюджетної кризи, якої останнім часом зазнала Україна, слід почати з вирішення проблем формування державного бюджету” Ротов А.І. Формування державного бюджету України// Фінанси України. - 1999. - №9. - С. 18..
Відомо, що спроби створити “нормальний” бюджет, показники якого з року в рік залишатимуться без змін, зазнали невдач ще в кінці позаминулого століття Див.: Энциклопедический словарь/ Под изд. Ф.А. Брокгауза, И.А. Ефрона. - Т.5. - СПб., 1891. - С. 281., але відмовлятись від ідеї, що цього можна досягти теоретично, на нашу думку, не варто.
Як вважають деякі вчені, складання проекту бюджету розпочинається підведенням підсумків виконання закону про Державний бюджет України за минулий рік, здійсненням оцінки та аналізу причин, які вплинули на відхилення бюджетних показників звітного періоду та ухвалення рішення щодо звіту про виконання бюджету за минулий (звітний) рік Булгакова С.О., Василенко Л.І., Єрмошенко Л.В., Александров В.Т., Недбаєва С.М. Державні фінанси: Фінанси. Бюджетна система України: У 5-ти т. - Т.1. - К.: НВП “АВТ лтд.”, 2004. - С. 250.. На нашу думку, цими вченими абсолютно правильно висвітлюється початок роботи над проектом Державного бюджету, але тільки з економічної точки зору. Тому, у контексті дискусій, що ведуться з проблеми вибору черги заходів, з яких потрібно розпочинати складання проекту Державного бюджету, ми вважаємо, що робота над Державним бюджетом повинна починатись ще раніше. По-перше, у Міністерстві фінансів України повинні встановити наявність у розпорядженні техніки, інформації, часу та фахівців, необхідних для нормальної роботи; по-друге, розпланувати роботу так, щоб уникнути порушення встановлених законом термінів. І вже потім, використовуючи за зразки діючий бюджетний закон та текст державного бюджету за минулий рік, провести їх аналіз і почати формулювати бажані зміни. Для прикладу можна зазначити, що робота по складенню проекту бюджету в зарубіжних країнах починається за рік - півтора до початку нового фінансового року (у Франції - за 12 місяців, в США - за 18 місяців, в Канаді - за 15 місяців) Финансовое право. Учебник/ Под ред. Е.Ю. Грачева, Г.П. Толстопятенко. - М.: ООО «ТК Велби», 2003. - С. 421.. Стадія складення проекту федерального бюджету в Російській Федерації починається з направлення Федеральному Зібранню РФ Бюджетного послання Президента РФ, в якому визначається бюджетна політика країни на черговий фінансовий рік. Бюджетне послання повинно надійти у Федеральне Зібрання не пізніше березня року, що передує черговому фінансовому року Горбунова О.Н., Селюков А.Д., Другова Ю.В. Бюджетное право России. Учебное пособие. - М.: ООО “ТК Велби”, 2002. - С. 134.. Ні Конституція України, ні Бюджетний кодекс України не передбачають бюджетного послання Президента України, як це передбачено, наприклад, статтею 170 Бюджетного кодексу Російської Федерації Див.: Бюджетный кодекс Российской Федерации. - М.: ТК Велби, 2003. - С. 82.. Однак, в останні роки Президент України в кінці травня звертається з бюджетним посланням до Верховної Ради України, що на думку сучасних українських вчених юристів-фінансистів, необхідно зробити легальним, включивши відповідне положення в Конституцію України або в Бюджетний кодекс України Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учебное пособие для студентов юридических вузов и факультетов. - Харьков: Легас, 2003. - С. 109..
Основною передумовою успішного завершення планування має стати єдина база визначення доходів і видатків, тобто матеріали, прогнози та розрахунки, на основі яких складають майбутній бюджет. Необхідно також налагодити субординацію та здорову співпрацю виконавчої та законодавчої влади у процесі формування бюджету Ротов А.І. Формування державного бюджету України// Фінанси України. - 1999. - №9. - С. 20.. Ця робота повинна включати: закріплення пріоритетів бюджетної політики згідно проголошеної урядом програми розвитку; встановлення граничного розміру дефіциту (профіциту) Державного бюджету України у відсотках до прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту; встановлення частки прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через зведений бюджет України; встановлення граничного обсягу державного боргу та його структури; обґрунтування і розрахунки питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету України і коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів; розрахунки питомої ваги капітальних вкладень у видатках Державного бюджету України та пріоритетних напрямів їх використання; визначення взаємовідносин Державного бюджету України з місцевими бюджетами в наступному бюджетному періоді; пропозиції щодо змін до законодавства, прийняття яких є необхідним для реалізації бюджетної політики держави; встановлення переліку головних розпорядників коштів Державного бюджету України; встановлення переліку захищених статей витрат Державного бюджету; обґрунтування необхідності поділу бюджету на загальний та спеціальний фонди; встановлення розміру мінімальної заробітної плати та рівня забезпечення прожиткового мінімуму на плановий бюджетний період; оцінка об'єму фінансування бюджету; аналіз доповіді про хід виконання Державного бюджету України поточного року; аналіз звіту про виконання Державного бюджету за минулий рік.
На підставі вище зазначеного можна підвести наступні підсумки. Розробка проекту бюджету є початком бюджетного процесу та від ретельності її проведення залежить якість складання основного фінансового плану держави і нормативного акту про нього. Під розробкою проекту бюджету, з юридичної точки зору, варто розуміти процедуру його складання. Проект Державного бюджету України набуває правового змісту, коли він починає відповідати вимогам, які законодавець висуває до проекту закону про Державний бюджет, але остаточно набуває статусу законопроекту тільки після його реєстрації у Верховній Раді України.
2.2 Конституційні основи внесення проекту закону “Про Державний бюджет України” до Верховної Ради України
Законодавством України регулюється існування інституту права законодавчої ініціативи. Реалізація права має певний механізм, що на рівні нормативних приписів щодо законодавчої ініціативи включає формально визначену форму втілення права або те, з приводу чого воно здійснюється, суб'єктів права, процедуру його реалізації. У законодавстві України, стосовно термінологічного оформлення реалізації права законодавчої ініціативи, існує декілька нормативних дефініцій:
- Закон України “Про статус народного депутата України” вказує, що право законодавчої ініціативи народного депутата реалізується у формі внесення законопроекту, проекту постанови, іншої законодавчої пропозиції і порядок внесення визначається законом про Регламент Верховної Ради України Закон України “Про статус народного депутата України”// Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 42. - Ст. 212.. Вище згаданий Закон України для термінологічного визначення реалізації зазначеного права також застосовує термін “форма внесення”. Потрібно зауважити, що дефініція “форма” у спеціальній літературі зустрічається у контексті розуміння права законодавчої ініціативи як суб'єктивного права - як наслідок можливості його здійснення лише у визначених формах Див.: Мудра О.М. Конституційний статус суб'єктів права законодавчої ініціативи: Автореф. дис. … канд. юрид. наук/ КНУ імені Тараса Шевченка. - К., 2003. - С. 7; Тополянська Т.О. Система форм реалізації права законодавчої ініціативи за українським законодавством// Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. Випуск 9. - Ужгород: Поліграф-центр “ЛІРА”, 2008. - С. 174.;
- Регламент Верховної Ради України визначає, що право законодавчої ініціативи здійснюється шляхом внесення проектів законів, постанов, проектів актів Верховної Ради України, пропозицій та поправок до законопроектів Регламент Верховної Ради України// Офіційний вісник України. - 2008. - №73. - ст. 2451.;
- у Положенні про порядок роботи у Верховній Раді України із проектами законів, постанов, інших актів Верховної Ради України йде мова про оформлення і внесення законопроектів (проектів постанов, постанов та інших актів Верховної Ради України) суб'єктами права законодавчої ініціативи (пункт 1) і про внесення пропозицій і поправок (пункт 34) Положення про порядок роботи у Верховній Раді України з проектами законів, постанов, інших актів Верховної Ради України. Затверджене Розпорядженням Голови Верховної Ради України №428 від 22 травня 2006 року// zakon.rada.gov.ua.;
- Інструкція про порядок реєстрації, обліку та ведення справ законопроектів і законодавчих пропозицій застосовує словосполучення внесення проектів законів і законодавчих пропозицій Інструкція про порядок реєстрації, обліку та ведення справ законопроектів і законодавчих пропозицій. Затверджена Розпорядженням Голови Верховної Ради України №123 від 11 липня 1995 року// zakon.rada.gov.ua.;
- у Положенні про Апарат Верховної Ради України йдеться про облік та узагальнення пропозицій і зауважень, висловлених при обговоренні законопроекту Положення про Апарат Верховної Ради України. Затверджене Розпорядженням Голови Верховної Ради України №459 від 31 травня 2000 року// zakon.rada.gov.ua.;
- Положення про порядок роботи з проектами законодавчих актів та матеріалами, що містять законодавчі пропозиції, які подаються на розгляд Верховної Ради України вказує на прийняття проектів законодавчих актів та законодавчих пропозицій, окрім того, застосовує терміни поправки та пропозиції, щодо редакції законопроекту, які внесені в установленому порядку Положення про порядок роботи з проектами законодавчих актів та матеріалами, що містять законодавчі пропозиції, які подаються на розгляд Верховної Ради України. Затверджене Розпорядженням Голови Верховної Ради України №548 від 29 грудня 1997 року// zakon.rada.gov.ua.;
- Положення про порядок роботи з документами у Верховній Раді України визначає, що законопроекти (проекти законів України та постанов Верховної Ради України) вносяться до Верховної Ради України у порядку, визначеному Регламентом, суб'єктами права законодавчої ініціативи Положення про порядок роботи з документами у Верховній Раді України. Затверджене Розпорядженням Голови Верховної Ради України №448 від 25 травня 2006 року// zakon.rada.gov.ua..
Узагальнення форм реалізації права законодавчої ініціативи відповідно до нормативних актів дозволяє виділити досить суперечливу систему форм. Прозорим, на перший погляд, у термінологічному розумінні, є застосування законодавцем термінів “проект закону” та “проект постанови” як форм реалізації права законодавчої ініціативи за Регламентом Верховної Ради України. Та більше у жодному акті не зустрічається тотожне вживання цих термінів при регламентації реалізації права законодавчої ініціативи. Регламентом до юридичної термінології введено і спільну дефініцію для вище згаданих понять - законопроект. Але, тлумачення поняття “законопроект” за контекстом чинної редакції Закону України “Про статус народного депутата України” відрізняється від регламентного, оскільки терміни “законопроект” і “проект постанови” вживаються в ньому як однорівневі одночасно при переліку форм реалізації права законодавчої ініціативи народним депутатом України. Окрім цього, за законодавством, законопроект одночасно розуміється і як проект закону, постанови, іншого акту Верховної Ради України, і як текст закону, і як загалом акт Верховної Ради України. Так, наприклад, стаття 125 Регламенту Верховної Ради України містить формулювання “текст закону, не ідентичний тексту законопроекту” Регламент Верховної Ради України// Офіційний вісник України. - 2008. - №73. - ст. 2451..
Форма проекту закону у якості реалізації права законодавчої ініціативи найчастіше беззаперечно визначається у літературі, іноді навіть у якості єдиної можливої форми реалізації права законодавчої ініціативи. Так, О.І. Ющик вважає, що пропозиція про необхідність прийняття, скасування або зміни закону не має самостійного значення, а є лише організаційною передумовою внесення відповідного законопроекту. Окрім того, відзначає, що у вітчизняній практиці законодавчого процесу не сприйнята така форма депутатської ініціативи як внесення законодавчих пропозицій без подання відповідного законопроекту Ющик О.І. Теоретичні основи законодавчого процесу. - Монографія. - К.: Парламентське видавництво, 2004. - С. 315.. Аналогічної думки притримуються й інші вчені Див.: Васелевич Г.А. Парламент Республики Беларусь. - Минск: Право и экономика, 1995. - С. 216.. У сенсі, тотожному поняттю “проект закону”, застосовується у спеціальній літературі термін “законопроект”. Так, А.З. Георгіца, надаючи визначення поняття законодавчої ініціативи, зауважує, що це є право офіційного внесення законопроекту - тексту майбутнього закону з усіма його атрибутами Георгіца А.З. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії та практики. - Чернівці: Рута, 1998. - С. 385.. Щодо практики зарубіжного законодавства, то, наприклад, у Данії, Норвегії та Ісландії усі законодавчі пропозиції, незалежно від того, ким вони були подані, повинні мати форму законопроекту. У Швеції така форма є обов'язковою лише для уряду, а ініціатива депутатів має форму депутатської пропозиції, яка може представляти законопроект, поправки до нього, пропозиції щодо зміни закону, його скасування, розробки законопроекту урядом Могунова М.А. Скандинавский парламентаризм: теория и практика. - Москва: Российский государственный гуманитарный университет, 2001. - С. 228..
Подобные документы
Історико-правовий аспект формування бюджету. Поняття, зміст та механізм проходження стадій бюджетного процесу. Розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
курсовая работа [47,5 K], добавлен 11.02.2011Бюджетна система України як сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, її принципи та призначення. Розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України, органи, що конролюють даний процес. Міжбюджетні відносини, їх регулювання.
реферат [34,1 K], добавлен 17.12.2010Основний текст Декларації про державний суверенітет України, її зміст та призначення. Місце і роль Декларації про державний суверенітет України в історії України та українців. Напрямки впливу Декларації в створенні демократичної держави – України.
курсовая работа [64,3 K], добавлен 05.01.2014Правоохоронна діяльність як владна державна діяльність, яка здійснюється спеціально уповноваженими державою органами на підставі закону. Історія правоохоронних органів України, поняття та зміст їх діяльності. Огляд правоохоронної системи України.
реферат [29,9 K], добавлен 27.04.2016Бюджетна класифікація - підстава для формування, використання та здійснення фінансового контролю. Вивчення структури та правової сутності доходів загального фонду Державного бюджету України. Аналіз юридичної природи та складу видатків Державного бюджету.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 30.11.2014Конституційні положення про організацію державної території та державний устрій. Адміністративно-територіальний устрій як складова частина державного. Роль місцевого самоврядування в політичній системі України. Децентралізація влади та самоврядування.
курсовая работа [33,8 K], добавлен 06.08.2008Конституція як Основний закон суспільства та держави. Конституція України як соціальна цінність. Зміст Конституції та її властивості, форма і структура; соціальні й правові функції. Порядок внесення змін та правова охорона Основного закону України.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 01.08.2010Правове регулювання конституційного права України. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України та гарантії їх дотримання. Основи конституційно–правового статусу людини і громадянина. Зв’язок між конституційним і фінансовим правом.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 08.12.2013Аналіз актуальності дослідження категорії конституційні цінності в сучасних умовах конституційних перетворень. Особливості відображення даного явища в законодавстві України. Основи конституційного ладу та взаємодії особи, суспільства та держави.
статья [19,7 K], добавлен 14.08.2017З проголошенням України суверенною державою об'єктивно виникла необхідність у реформуванні державного апарату, зокрема прокуратури. Зростання ролі не тільки прокуратури, а й взагалі контрольно-наглядової функції держави, щодо виконання вимог закону.
реферат [21,9 K], добавлен 22.06.2010
