Особливості взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами у сфері протидії рейдерству

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Особливості взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами у сфері протидії рейдерству

Цибульник Т.А., здобувач

кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності

Стаття присвячена особливостям взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами у сфері протидії рейдерству на основі аналізу чинного законодавства та наукових досліджень.

Ключові слова: рейдерство, схема рейдерського захоплення, відчуження власності, державні реєстри, адміністративна відповідальність, виконавчі комітети, правоохоронні органи, органи місцевого самоврядування.

Статья посвящена особенностям взаимодействия органов местного самоуправления с правоохранительными органами в сфере противодействия рейдерству на основе анализа действующего законодательства и научных исследований.

Ключевые слова: рейдерство, схема рейдерского захвата, отчуждение собственности, государственные реестры, административная ответственность, исполнительные комитеты, правоохранительные органы, органы местного самоуправления.

Tsybulnyk TA. PECULIARITIES OF INTERACTION BETWEEN LOCAL GOVERNMENTS AND LAW ENFORCEMENT BODIES IN COMBATING RAIDING

The article is devoted to the peculiarities of interaction between local government and law enforcement agencies in combating raiding based on the analysis of current legislation and scientific researches.

Key words: raiding, schemes of raider attacks, alienation of property, public registries, administrative responsibility, Executive Committee, law enforcement agencies, local governments.

Постановка проблеми. Нещодавно Верховна Рада України підтримала у другому читанні резонансний в українському законодавстві законопроект № 4194 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями», адже його норми передбачають повне скасування використання печаток. Зазначимо, що законопроект стосується не всіх громадян, а лише суб'єктів господарювання. Законом передбачається виключити використання печаток у взаєминах суб'єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування [1].

Головний ризик скасування печаток - це спрощення можливостей для рейдерських захоплень підприємств. На жаль, найпоширенішими економічними злочинами в Україні на сьогодні є саме незаконне привласнення майна. Рейдерська атака протікає миттєво, а відсутність печаток грає саме на оперативність шахраїв. Тепер рішення органу управління підприємством, наприклад, ради директорів, не підлягає обов'язковому скріпленню фірмовою печаткою. У той же час державні реєстратори не зобов'язані і навіть не мають повноважень перевіряти підписи на документах, які їм надаються. Тобто, будь-яка людина може за кодом ЄДРПОУ або назвою компанії подивитися, хто є директором або підписан- том підприємства, і просто «намалювавши» рішення, наприклад, про зміну керівництва, подати його державному реєстратору. Або підробивши статут, прописавши, що підприємство працює без печатки, швидко зареєструвати документ і вивести цінні активи. Нагально постає питання вирішення проблеми рейдерських захоплень на регіональному рівні, але треба враховувати комплексний підхід до проблеми, адже боротьба з окремо взятими схемами стає надалі неефективною.

Ступінь розробленості проблеми. Необхідно відзначити, що тема поширення протиправних схем перерозподілу та відчуження власності на ринку злиття та поглинання підприємств та можливість адміністративно-правового регулювання цього питання залишається актуальною у сфері протидії рейдерським процесам. Багато аспектів проблеми рейдерства вивчали такі науковці, як Б. Андрушків, С. Анісімов, П. Астахов, Т. Бабич, А. Бандурка, М. Бондаренко, П. Бер- наз, О. Бєліков, М. Бондаренко,Ю. Борисов, З. Варналій, С. Васильчик, Л. Венгер, В. Гра- чов, М. Грішенков, О. Дічек, Є. Дмитрієва, З. Живко, Д. Зеркалов, В. Ілюхін, В. Ісправні- ков, К. Каліцінська, Р. Кірюшин, С. Кравченко, М. Кричевський, М. Колєсник, М. Лящунко, В. Мандибура, П. Некрасов, Л. Нечипоренко, Н. Олексюк, О. Осипенко, Г. Паламарчук, А. Пиманова, Н. Приймак, С. Симаков, В. Стадник, Є. Стрельцова, О. Тарасова, О. Шустик, М. Фаенсон, Н. Яковенко та ін. правоохоронний орган рейдерство

Мета статті - на основі аналізу чинного законодавства України, наукових праць дослідників проаналізувати особливості взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами у сфері протидії рейдерству. Досягнення сформульованої мети у першу чергу передбачає удосконалення законодавства та вироблення ефективних пропозицій щодо протидії рейдерству в Україні.

Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день живильне середовище українському рейдерству, крім високої ступені корумпованості чиновників і правоохоронців, недосконалості законодавства та від-

сутності адаптації його до сучасних умов, створює відсутність у країні чітких антирей- дерських мір та нормально працюючого фондового ринку, «розмита» взаємодія органів публічної влади у сфері протидії рейдерству та непублічність більшості власників підприємств, непрозорість фінансових потоків підприємств, прагнення приховати прибуток, за допомогою виплати зарплат у конвертах та ручного розподілу дивідендів тощо. Першими кроками в покращенні ситуації Євросоюз вважає удосконалення законів про акціонерні товариства, введення боротьби з корупцією на усіх рівнях, просування судової реформи, збереження рівних умов для всіх приватних підприємств та взаємодію на усіх рівнях влади у сфері боротьби з рейдерством.

Приємно констатувати, що динаміка співпраці органів державної влади щодо протидії рейдерству позитивна, наприклад, 12 вересня 2016 року офіційно був підписаний Меморандум про співпрацю між Міністерством юстиції України та Національною поліцією України, який націлено на посилення прав суб'єктів господарювання в Україні, протидії протиправному позбавленню права власності, недопущення використання схем і методів рейдерського захоплення суб'єктів господарювання. В рамках співпраці сторонами створено робочі групи із представників Міністерства юстиції й Національної поліції України, а також представників інших органів влади та громадськості.

Спільна робота органів поліції, прокуратури та суду також має місце. Як приклад, 26.06.20l6 р. Новокаховським відділом поліції зареєстровано кримінальне провадження за статтею 356 Кримінального Кодексу України (далі - КК) за фактом самоуправних дій по збору врожаю озимої пшениці вартістю близько 9 млн. грн. на земельних ділянках одного з фермерських господарств. У цей же день прокурором підтримано та спрямовано до Новокаховського міського суду клопотання щодо накладення арешту на врожай пшениці. Судом розглянуто та визнано законною позицію прокуратури, задоволено вказане клопотання і винесено ухвалу про накладення арешту на майно. Фактично зазначеним рішенням вжито заходів щодо запобігання рейдерському захопленню врожаю пшениці, що вирощено громадянами Каланчацько- го району, які мають земельні паї на вказану земельну ділянку. Водночас, інша сторона оскаржила ухвалу суду до Апеляційного суду Херсонської області. Проте, принципово відстоюючи правову позицію, працівниками місцевої прокуратури у судовому процесі доведено правомірність рішення суду, внаслідок цього ухвалою апеляційної інстанції рішення місцевого суду залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Таким чином, завдяки активним діям працівників Новокаховської місцевої прокуратури, забезпечено захист прав громадян, вжито заходів до запобігання рейдерському втручанню у діяльність фермерського господарства [2].

Аналізуючи особливості взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами у сфері протидії рейдерству,констатуємо, що згідно Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування наділені низкою певних повноважень щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, в галузі зовнішньоекономічної діяльності тощо, а це передбачає насамперед урахування поточної ситуації для вирішення питання адміністративно-правового регулювання економічної безпеки країни, зокрема щодо протидії рейдерству, та визначення пріоритетних аспектів у спільній роботі з правоохоронними органами [3].

В адміністративному праві існує багато класифікацій суб'єктів адміністративно-правового регулювання боротьби з рейдерством. Ми проаналізуємо групу залежно від того, яким обсягом компетенції наділені суб'єкти адміністративно-правового регулювання боротьби з рейдерством. Вони поділяються на: органи загальної компетенції; органи галузевої компетенції; органи спеціальної (функціональної або міжгалузевої) компетенції; органи предметної компетенції [4, с. 68-69].

Органи загальної компетенції, а саме: Президент України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, здійснюють свої повноваження у сфері адміністративно-правового регулювання боротьби з рейдерством.

Реалізація державної політики у певному секторі покладається на органи галузевої компетенції. Критерієм ефективності виступають міра адаптації керівної системи до змін зовнішнього середовища, що дає їй можливість забезпечити самоорганізацію і досягнення мети, причому органи галузевої компетенції вирізняються рівнем складності структурної організації, функціональними можливостями [5].

Відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» [6] органами галузевої компетенції вважаються міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні спеціальні підрозділи, на які покладені обов'язки забезпечувати боротьбу з рейдерством, інші структури, і, відповідно, керують певною галуззю (Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України тощо), а також місцеві органи цих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

До суб'єктів адміністративно-правового регулювання боротьби з рейдерством, які наділені спеціальною (функціональною або міжгалузевою) компетенцією, слід віднести дві групи органів: по-перше, групу державних органів, що регулюють організацію боротьби з рейдерством; по-друге, групу державних органів, діяльність яких впливає на формування оперативно-тактичних та матеріально-технічних заходів.

Органом предметної компетенції є суд, який приймає рішення або виносить постанову щодо проведення заходів боротьби з рейдерством.

Нагадаємо, що під рейдерством слід розуміти систематичну недружню діяльність на ринку корпоративного контролю, спрямовану на несилове (або силове) отримання контролю над активами інших суб'єктів економічної діяльності всупереч їх волі, як законними, так і незаконними методами, із завданням їм економічних та інших видів збитків, що здійснюється з використанням недостатності правової бази, шляхом ініціювання бізнес-конфліктів та з корупційним використанням державних, адміністративних та силових ресурсів.

Звісно специфічність українського ринку злиття і поглинання очевидна, але неможна називати суто економічним явище, пов'язане з поглинанням чи злиттям підприємств, терміном «рейдерство». Таке явище має більше відноситься до правової сфери, адже в Україні, як і у більшості пострадянських країн, злиття та поглинання підприємств часто відбувається не задля оптимізації їх економічної діяльності, а з метою привласнення чужого майна. Це явище в Україні має значну кримінальну складову. Так, на думку фахівців Генеральної прокуратури, ознаками рейдерства є незаконні дії щодо скуповування акцій у дрібних акціонерів, розголошення даних реєстрів власників акцій, винесення незаконних судових ухвал (рішень) у справах з вирішення корпоративних конфліктів, неправомірні дії органів державної виконавчої служби на виконання судових ухвал (рішень), злочинні дії приватних охоронних структур та груп людей щодо захоплення підприємств тощо. З позиції Міністерства внутрішніх справ України, «рейдерство» - це силове захоплення спірних підприємств, у тому числі на виконання відповідних судових рішень на користь тих чи інших власників. Проте важко визначити, чим застосування сили під час привласнення чужого майна відрізняється від інших злочинів, передбачених КК України. Фахівці Служби безпеки України розглядають «рейдерство» як протиправне захоплення акціонерних товариств (у тому числі з державною часткою власності) сторонніми комерційними структурами через міноритарних акціонерів, які діють на їх користь. На їх думку, реалізація протиправних схем заволодіння акціонерними товариствами, що супроводжується силовим захопленням адміністративних приміщень та зміною керівництва товариства, є окремим видом економічного злочину [7].

Підкреслимо, що правоохоронні органи України є тими органами державної влади, діяльність яких, крім іншого, має бути спрямовано на ведення цілеспрямованої боротьби з проявами силових захоплень приміщень підприємств, установ та організацій усіх форм власності, недопущення порушень вимог чинного законодавства щодо ведення підприємницької діяльності тощо. У зв'язку з цим актуальним є визначення адміністративно-правових засад діяльності правоохоронних органів України у сфері протидії рейдерству.

Перш ніж перейти безпосередньо до дослідження особливостей взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами України у сфері протидії рейдерству та визначення їх компетенції у цій сфері, треба проаналізувати поняття «правоохоронні органи» та які саме органи державної влади слід відносити до числа правоохоронних. На основі аналізу чинного національного законодавства можна зробити висновок про те, що нормативне закріплення поняття правоохоронних органів та їх системи відсутнє (лише приблизно визначено перелік цих органів). Подібний висновок випливає також із аналізу численних наукових праць, присвячених цьому питанню [7].

У широкому розумінні до правоохоронних органів належать органи державної влади, що безпосередньо формують державну політику у правоохоронній сфері, керують її реалізацією, та ті органи державної влади, що реалізують державну політику у правоохоронній сфері. Що ж стосується визначення поняття «правоохоронні органи» у вузькому розумінні, то під цим поняттям слід розуміти органи державної влади, що реалізують державну політику у правоохоронній сфері, основним завданням яких є забезпечення нормального функціонування правоохоронної сфери, безпосереднє підтримання законності та правопорядку, боротьба зі злочинами та правопорушеннями [8].

Визначаючи особливості адміністративно-правових засад взаємодії органів місцевого самоврядування з тими правоохоронними органами України, які мають відповідні повноваження щодо протидії рейдерству, характеризувати ми будемо компетенцію лише декількох із правоохоронних органів України, а саме: органів прокуратури, органів внутрішніх справ, органів служби безпеки та органів поліції, оскільки діяльність саме цих органів має безпосередній стосунок до боротьби з рейдерством.

Органи прокуратури України, уповноважені відповідно до чинного національного законодавства розробляти та впроваджувати низку заходів щодо протидії рейдерству. Так, до їх функцій у сфері протидії рейдерству можна віднести: представництво інтересів

громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян; підтримання державного обвинувачення в суді [9]. У результаті проведеного аналізу функцій органів прокуратури та основних принципів діяльності зазначених органів можна зробити висновок, що органи прокуратури у разі виявлення фактів рейдерських атак обов'язково мають вживати відповідні заходи щодо усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Органи прокуратури мають також значні можливості щодо взаємодії з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування в частині протидії рейдерським атакам та недопущення здійснення силових захоплень підприємств, установ та організацій усіх форм власності. Зважаючи на значущість ефективного підтримання законності та правопорядку в державі шляхом встановлення взаємодії з усіма правоохоронними органами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування вважаємо за доцільне, що органи прокуратури мають розробляти нові та вдосконалювати вже існуючі форми та схеми спільної роботи, зокрема, організовувати роботу спільних слідчо-оперативних груп для розкриття та розслідування резонансних справ (зокрема, що стосуються силових захоплень приміщень підприємств) тощо.

Іншим суб'єктом, який має широку компетенцію у сфері протидії рейдерству, є органи внутрішніх справ. Слід підкреслити, що згідно Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України» від 28.10.2015 р. № 878 Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг, захисту об'єктів права власності, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань тощо [10].

Зокрема, відповідно до покладених на нього завдань, МВС розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції; проводить відповідно до закону оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність; розробляє проекти державних програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, безпеки дорожнього руху, охорони державного кордону, захисту об'єктів і територій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій, а також з питань міграції; здійснює інформаційну взаємодію з іншими державними органами, правоохоронними органами іноземних держав та міжнародними організаціями; взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також з підприємствами, установами та організаціями.

Ураховуючи визначення компетенції Міністерства внутрішніх справ України, можна зробити висновок, що одним із його пріоритетних завдань є недопущення силових захоплень приміщень підприємств, установ та організацій усіх форм власності, недопущення виникнення конфліктних ситуацій під час таких захоплень, тобто боротьба з рейдерськими атаками на рівні світових стандартів із врахуванням світового досвіду протидії рейдерству.

Розділ 4 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначає повноваження поліції, серед яких: здійснення охорони об'єктів права державної власності у випадках та порядку, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також бере участь у здійсненні державної охорони (пункт 19); здійснення на договірних засадах охорону фізичних осіб та об'єктів права приватної і комунальної власності (пункт 20).

Згідно статті 5 Закону України «Про Національну поліцію» відбувається взаємодія поліції з органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів. Поліція забезпечує постійне інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадськості про свою діяльність у сфері охорони та захисту прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку (стаття 9).

Розділ VIII «Громадський контроль поліції» передбачає звіт про поліцейську діяльність, тобто з метою інформування громадськості про діяльність поліції керівник поліції та керівники територіальних органів поліції раз на рік готують та опубліковують на офіційних веб-порталах органів поліції звіт про діяльність поліції. Щорічний звіт про діяльність поліції та територіальних органів поліції повинен містити аналіз ситуації зі злочинністю в країні чи регіоні відповідно, інформацію про заходи, які вживалися поліцією, та результати цих заходів, а також інформацію про виконання пріоритетів, поставлених перед поліцією та територіальними органами поліції відповідними поліцейськими комісіями. Керівники територіальних органів поліції зобов'язані регулярно оприлюднювати статистичні та аналітичні дані про вжиті заходи щодо виявлення, запобігання та припинення порушень публічного порядку на офіційних веб-порталах органів, які вони очолюють (стаття 86). Доцільно було б доповнити дану статтю вищеназваного закону окремим пунктом стосовно інформації щодо ризиків рейдерських захоплень та результативність роботи органів поліції у даному напрямку. Більш того, статтею 88 даного закону передбачена взаємодія між керівниками територіальних органів поліції та представниками органів місцевого самоврядування, а саме:

Керівники територіальних органів поліції повинні не менше одного разу на два місяці проводити відкриті зустрічі з представниками органів місцевого самоврядування на рівнях областей, районів, міст та сіл з метою налагодження ефективної співпраці між поліцією та органами місцевого самоврядування і населенням. На таких зустрічах обговорюється діяльність поліції, визначаються поточні проблеми та обираються найефективніші способи їх вирішення.

Керівники територіальних органів поліції з метою підвищення авторитету та довіри населення до поліції систематично інформують громадськість про стан правопорядку, заходи, які вживаються щодо попередження правопорушень [11].

Розробивши чітку регламентацію спільних дій представників місцевого самоврядування та поліції на рівні подзаконного акту у вигляді інструкції саме у сфері протидії рейдерства можна уникнути більшості ризиків.

Наступним правоохоронним органом, наділеним компетенцією у сфері протидії рейдерству, є Служба безпеки України. Відповідно до чинного національного законодавства, Служба безпеки України має статус державного правоохоронного органу спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України [12]. Серед її завдань у сфері протидії рейдерству можна виділити: захист економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від посягань з боку окремих організацій, груп і осіб; забезпечення охорони державної таємниці; попередження, виявлення, припинення та розкриття випадків корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. Зокрема, статтею 25 Закону України «Про Службу безпеки України» передбачено, що Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов'язків надається право подавати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності обов'язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки, у тому числі із забезпечення охорони державної таємниці.

Аналізуючи обов'язки та права органів Служби безпеки у зазначеній сфері, можна дійти висновку, що чинним законодавством передбачено можливість залучення цих органів до найбільш резонансних і значущих справ, пов'язаних із рейдерськими атаками, шкода від яких може заподіяти (або вже заподіяла) серйозні збитки державі та суспільству, зашкодити її зовнішньоекономічній діяльності. Тобто, частіш за все органи Служби безпеки уповноважені реагувати на рейдерські атаки, які відбулися на державних підприємствах, діяльність та продукція яких має загальнодержавне значення.

Варто підкреслити, що Служба безпеки України також активно налагоджує взаємодію з громадськістю, зокрема, шляхом постійного інформування через засоби масової інформації та в інших формах про власну діяльність, про заходи, що розроблюються та впроваджуються з метою боротьби зі злочинністю, у тому числі із збільшенням кількості рейдер- ських захоплень підприємств, установ та організацій усіх форм власності. Звісно ж, не вся інформація про діяльність Служби безпеки України у сфері, що аналізується, може бути розголошена, виняток становить державна, військова, службова та комерційна таємниця, а також інформація конфіденційного характеру, розголошення якої може завдати шкоду національній безпеці України, честі й гідності особи або порушити її законні права, крім випадків, передбачених законодавством в інтересах правосуддя [13].

Висновки

Серед змін, які можуть удосконалити систему суб'єктів протидії рейдерству, і перш за все на регіональному рівні, є необхідність визначення адміністративно-правового статусу кожного з суб'єктів через внесення змін до Закону України «Прооргани місцевого самоврядування», а також до статті 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо повноважень місцевих рад та їх виконавчих комітетів у частині висвітлення дій суб'єктів державної реєстрації.

З огляду на зазначене, особливої актуальності набуває формування ефективної державної регіональної політики у сфері протидії рейдерству, розробка та прийняття концепції якої, є нагальним у зв'язку з тим, що відповідна політика обумовлюється необхідністю ефективного захисту прав територіальних громад в умовах децентралізації, враховуючи, що територіальна структура України має певний перелік особливостей, де серед іншого є власність, яка належить цій структурі [14], і тому - припиненням захоплень підприємств, що мають важливе економічне значення для регіонів, а також необхідністю підвищення ан- тирейдерського статусу органів місцевого самоврядування.

Література

Марченко Н. Скасування печаток: нові правила ведення бізнесу / Н. Марченко. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://espreso.tv/article/2017/03/26/skasuvannya_pechatok_ novi_pravyla_vedennya_biznesu

Прокуратура продовжує звітувати про боротьбу із рейдерством. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.gazeta.ks.ua/prokuratura-prodovzhuye-zvituvati-pro- borotbu-iz-rejderstvom/

Про місцеве самоврядування : Закон Украї

ни від 21.05.199 р. № 280/97-ВР. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/280/97-%D0%B2%D1%80/page3

Битяк Ю.П. Административное право Украины : [учеб. для студ. вузов юрид. спец.] / Ю.П. Битяк. - Харьков : Право, 2003. - 576 с.

Хатнюк Ю.А. Класифікація суб'єктів боротьби з рейдерством в Україні / Ю.А. Хатнюк // Науковий вісник. - Л. : Львів. держ. ун-т внутр. спр., 2013. - № 1.

Про центральні органи виконавчої влади : Закон України від 17 березня 2011 р. № 3166-VI. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3166-17

Поняття рейдерства та його суспільна небезпечність. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pozov. com.ua/ua/rejderstvo_ua.html

Судебные и правоохранительные органы Украины : [учебник] / [А.М. Бандурка, А.К. Безсмертний и др.] ; под ред. проф. А.М. Бандурки. - X. : Ун-т внутр. дел. - 350 с.

Про прокуратуру : Закон України від 14.10.2014 р. № 1697-VII. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1697-18

Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України : Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 р. № 878. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/878-2015- %D0%BF

Про Національну поліцію : Закон України від 02.07.2015 р. № 58. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19

Про Службу безпеки України : Закон України від 25.03.1992 р. № 2229-XII. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2229-12

Компетенція. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=12451&chapter=1

Shapoval, Roman Vladimirovich et al. (2016). Administrative - Territorial Reform in Ukraine: Implementation Challenges and Control Mechanism Improvement, Journal of Advanced Research in Law and Economics, (Volume VII, Summer), 3(17): 1160 - 1169, DOI: 10.14505/jarle. v7.5(19).23. Available from: http://www.asers.eu/journals/ jarle/jarle-issues.

Размещено на Allbest.ru