Місце принципу законності у системі загальних засад кримінального провадження

Особливість ролі принципу законності у системі нормативно закріплених у Кримінальному процесуальному кодексі України засад злочинного провадження. Характеристика взаємозв’язку державного керівництва з іншими кримінально-процесуальними принципами.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.09.2017
Размер файла 23,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІСЦЕ ПРИНЦИПУ ЗАКОННОСТІ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНИХ ЗАСАД КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Павленко К.К.

Всі явища оточуючої нас дійсності, у тому числі й правової, та, зокрема, принципи кримінального провадження, найбільш повною мірою розкриваються не тоді, коли вони взяті абстрактно та відокремлено від інших явищ, а тоді, коли вони знаходяться у тому середовищі, функціонування в якому є їх призначенням. У даному разі утворюється система такого явища, суміжних із ним явищ та сфери їх цільового призначення. При цьому будь- яке явище, розглядуване у системі, набуває додаткових своїх якостей та більш яскраво демонструє свої особливості.

З такого правила принцип законності кримінального провадження, що є надзвичайно важливим та у частині першій статті 9 Кримінального процесуального кодексу України розкривається як обов'язок суду, державних органів та службових осіб під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства [1], не є виключенням. Більш того, принцип законності виступає одним із найяскравіших прикладів системної взаємодії загальних засад кримінального провадження.

Багато у чому вказані властивості є наслідком самого існування феномену «система». У тлумачному словникові ми знаходимо, що система - певний порядок розташування та взаємозв'язку частин чого-небудь; форма організації чого-небудь; щось ціле, що представляє собою єдність закономірно розташованих та взаємопов'язаних частин [2, с. 534]. Система (від грец. system - ціле, складеністьчастин) - сукупність елементів, що знаходяться у взаємовідносинах і взаємозв'язках, які створюють відповідну цілісність і єдність [3, с. 835]. Має рацію вітчизняна вчена у галузі кримінального процесу І.Л. Беспалько, яка вказує, що система - це в першу чергу цілісність, яка полягає в тому, що об'єднання її складників є обов'язковим. Це зумовлюється єдністю їх завдань, органічним зв'язком і взаємодією в процесі функціонування. Причому, незважаючи на те, що частини створюють ціле, саме ціле,, об'єднуючи свої частини, визначає їх сукупність, зміст і форму, функціональне призначення й роль у складі цілісної системи, форми та способи їх взаємодії [4, с. 29]. Це доводить те, що повноцінної своєї функціональної реалізації принцип законності кримінального провадження здатен досягти лише у системі кримінально-процесуальних принципів.

Для повного і всебічного розуміння окреслених взаємозв'язків принципу законності та системи принципів кримінального провадження важливо розуміти й те, що самі по собі засади кримінального провадження - це закріплені в законі панівні в державі ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кримінальних справах, які визначають спрямованість і побудову кримінального процесу в цілому, форму і зміст його стадій та інститутів [5, с. 23]. Такі ідеї виступають фундаментальними положеннями кримінально-процесуального законодавства щодо закономірностей і найбільш суттєвих властивостей кримінального провадження, що обумовлює їх значення як засобу захисту прав і свобод людини і громадянина, а також для врегулювання діяльності органів та посадових осіб, які ведуть кримінальний процес [6, с. 62]. Вказані ідеї й закономірності можуть бути повноцінно розкриті лише у їх налагодженій системі, коли одна частина органічно доповнюється іншою.

У даному разі цілком можливим є порівняння принципів кримінального процесу з цілісним живим організмом та його окремими системами, кожна з яких має можливість виконувати свої функції лише у взаємозв'язку з іншими складовими та системами. Як слушно зазначає Т.М. Добровольська, система принципів процесу є не випадковою сумою довільно взятих і згрупованих положень. Це пронизана єдністю цілей і завдань сукупність самостійних за змістом, але взаємопов'язаних і об'єктивно зумовлених положень, створюючих саме в цій сукупності якісний засіб [7, с. 34]. Також влучно відмічає Р.Х. Якупов, що система принципів кримінального процесу повинна будуватись на підставі певних вимог - адекватності, повноти, несуперечливості тощо [8, с. 54].

З вказаного можна зробити висновок, що повноцінно реалізовуватись принципи кримінального процесу здатні лише у своїй системі як органічно побудованій спільності панівних та нормативно закріплених фундаментальних положень, ідей та закономірностей, що визначають діяльність суб'єктів кримінального провадження. При цьому має бути враховано, що спільність - це єдність та нерозривність певного явища, феномену [2, с. 317]. На цих позиціях додатково стає зрозумілою й суперечність висновку І.Л. Беспалько щодо визнання засади законності кримінального провадження інтегративною якістю системи принципів кримінального процесу, що спричинює позбавлення законності її провідної ролі принципу кримінального провадження та перетворення її лише на «інтегративну якість системи принципів кримінального процесу» [4, с. 34]. Натомість, виходячи з сутності явища системи кримінально-правових принципів, ми маємо підкреслити, що інтегративність є властивістю такої системи у цілому, що привноситься до неї лише із об'єднанням до неї всієї сукупності кримінально-процесуальних принципів.

Слід підкреслити, що до системи принципів кримінального провадження можуть бути віднесені лише найсуттєвіші, фундаментальні ідеї, що визначають порядок діяльності суб'єктів кримінального процесу. Лише за цієї умови буде збережена цілісність й інтегративність такої системи. У свою чергу, інтегративність системи загальних засад кримінального провадження висуває певні критерії віднесення того чи іншого положення до свого складу.

Такими критеріями є: по-перше, фундаментальність значення положення-принципу для кримінального процесу, здатність ідеї визначати його спрямованість, побудову в цілому, форму та зміст його стадій та інститутів; по-друге, панівний характер ідей, що стосуються завдань і способу здійснення судочинства в кримінальних справах;

по-третє, нормативність як визначеність нормами права таких засад; по-четверте, здатність діяти у всіх або принаймні у кількох стадіях кримінального процесу і обов'язково в його центральній стадії - стадії судового розгляду [5, с. 23]. Враховуючи зазначені критерії В.Я. Тацій підкреслює, що усі засади кримінального провадження тісно пов'язані між собою, зумовлюють одна одну, мають наскрізний характер щодо стадій кримінального провадження. «Для кожної стадії характерне їх вираження певною мірою, однак всі вони без винятку діють у судовому провадженні у першій інстанції, якщо воно здійснюється за загальним порядком» [6, с. 62-63]. законність нормативний кримінальний процесуальний

Логічним наслідком вказаної цілісності та взаємопов'язаності, що утворюється системою принципів кримінального процесу є їх вихідне, засадниче значення для усієї кримінально-процесуальної діяльності. Як цілком справедливо зазначає В.Я. Тацій, значення засад кримінального провадження як норм вищого ступеня нормативності полягає у тому, що вони: 1) служать гарантією правосуддя; 2) є гарантією дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; 3) є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин; 4) є гарантією ухвалення законних і обґрунтованих рішень; 5) синхронізують усю систему норм кримінального процесуального права та забезпечують узгодженість кримінальних процесуальних інститутів та єдність процесуальної форми; 6) служать основою й вихідними положеннями для вдосконалення окремих кримінальних процесуальних інститутів і норм права, розвитку процесуальної форми, подальшого вдосконалення кримінального процесуального законодавства [6, с. 62]. Із зазначеного стає зрозумілим, наскільки важливим є будь-який з принципів кримінального провадження для одночасного досягнення як захисту інтересів суспільства у цілому, так і дотримання основоположних прав, свобод та інтересів людини і громадянина, що виступають учасниками кримінального процесу.

Разом із тим, як вже підкреслювалось, принцип законності, а так само й принцип верховенства права, займають особливо відповідальне місце у системі засад кримінального провадження. Це є наслідком відомої ієрархічності кримінально-процесуальних принципів. Як доречно вказує І.Л. Беспалько, система принципів кримінального процесу є ієрархічною та припускає, що система містить свої підсистеми. Це не вказує на вищу юридичну силу одних принципів і на нижчу іншу. Усі основоположні вимоги є рівновеликими, єдиними, існують у взаємозв'язку в рамках цілісної системи. Однак певні принципи, будучи відбиттям загальної спрямованості функціонування всього кримінального процесу, формують підсистему принципів, які відображають цей напрям конкретніше [4, с. 35]. Дійсно, принципи у системі засад кримінального провадження підрозділяються на окремі функціональні групи. Причому слід підкреслити, що не лише певні, а усі без виключення принципи кримінального провадження входять до тієї або іншої підгрупи принципів. Питання лише у застосованому видотвірному критерії, що розподіляє родове поняття «принципи кримінального процесу» на окремі види, або групи.

Таких видотвірних критеріїв може бути декілька, залежно від того, що є метою відповідної класифікації. Саме тому, як зазначає В.Я. Тацій, у юридичній літературі відсутня єдність поглядів вчених на класифікацію принципів кримінального провадження. Зокрема пропонується поділяти їх залежно від суб'єкта легітимації (на міжнародно-правові та внутрішньодержавні); залежно від типу кримінального процесу (засади інквізиційного, розшукового, змагального, змішаного типів); залежно від характеру нормативних актів, у яких вони закріплюються (конституційні - закріплені в Конституції України, та інші - закріплені в інших законах). Пропонується також залежно від спрямованості загальних засад кримінального провадження у питанні врегулювання кримінальних процесуальних правовідносин поділяти принципи на ті, що забезпечують: стабільність кримінальної процесуальної діяльності; захист прав і свобод людини у кримінальному провадженні; змагальність кримінального провадження [6, с. 63].

Однак не всі ці критерії класифікацій однаковою мірою виражають важливість окремих підгруп принципів, що отримані внаслідок застосування таких критеріїв. Наприклад, за формою закріплення принципи кримінального процесу можна поділити на: ті, що закріплені в Основному Законі України; ті, що хоча прямо в Конституції не закріплені, але з неї випливають і мають застосовуватися виходячи із її положень, що у тому числі містяться у чинних міжнародних нормативно-правових актах; ті, що закріплені у інших законах України (Кримінально процесуальному кодексі України). Як зазначає В.В. Вапнярчук, така класифікація має право на існування, оскільки вона дає можливість підкреслити не тільки процесуальне, а й важливе політичне значення окремих, зокрема конституційних, принципів кримінального процесу. Разом з тим, не слід уявляти, що існує різниця в силі імперативу, нормативності принципів, що закріплені у Конституції України та інших законах, «оскільки принцип - завжди узагальнена сутність явища, а суті не буває більше або менше, її завжди буває стільки, щоб надати явищу, предмету якісної самобутності» [5, с. 23]. Вказаний наслідок є певним чином закономірним, адже за основу тільки-но представленого поділу була взята саме форма закріплення, а не зміст відповідного принципу, тобто в усіх аспектах вказана класифікація може бути визнана формальною.

Більш глибокою в аспекті наближення до елементів кримінально-процесуальних правовідносин є класифікація принципів кримінального провадження, запропонована

О.В. Гриненком. Російський фахівець як основу класифікації обрав пріоритет інтересів, що становлять зміст принципів. Так, останні за цим критерієм надається за можливе класифікувати на вимоги, які забезпечують належну кримінально-процесуальну процедуру, та положення, які спрямовані на реалізацію прав і забезпечення свобод осіб - учасників провадження у справі. До першої групи вчений відносить: законність; публічність; незалежність суддів та підкорення їх тільки закону; принцип всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи; гласність. У свою чергу, до спрямованих на забезпечення прав і свобод учасників кримінального процесу - принцип поваги до честі та гідності особи; принцип особистої недоторканності; охорони прав та свобод громадян; забезпечення підозрюваному, обвинуваченому права на захист; презумпцію невинуватості [9, с. 31]. У такій класифікації підставою поділу є не тільки суто виокремлюваний інтерес, а й безпосередньо відношення і спрямованість принципів до конкретних суб'єктів кримінального процесу.

Утім, навіть й у представленій класифікації існує певна недовершеність, які зумовлена, зокрема, тим, що засаду законності віднесено лише до першої групи принципів, внаслідок чого може скластися враження, що принцип законності не стоїть на варті забезпечення прав і свобод учасників кримінального процесу. Звісно ж, у правовій державі, якою і є Україна, засада законності відіграє одну з вирішальних ролей у забезпеченні прав, свобод та законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача тощо.

В аспекті вибору ключового класифікаційного критерію для групування принципів кримінального провадження ми поділяємо точку зору В.Я. Тація, який вважає, що «найбільш прийнятною є класифікація загальних засад кримінального провадження залежно від їх поширюваності стосовно галузей права на загальноправові, загальнопроцесуальні та кримінальні процесуальні» [6, с. 63]. Саме така класифікація є найбільш об'єктивною та такою, що як демонструє дійсне положення принципу законності у системі засад кримінального провадження, так і надає змогу зробити аргументоване пояснення цьому факту.

Застосовуючи вказаний класифікаційний критерій, що бере до уваги природу того або іншого принципу кримінального провадження, ми маємо визначитися з обсягом та кількістю тих принципів, що входять до системи засад кримінального процесу. При цьому, якщо «у теорії кримінального процесу можна зустріти спроби значно розширити систему його принципів» [4, с. 43], то звернення до чинного вітчизняного кримінально-процесуального законодавства надає нам чітку відповідь щодо того, які ідеї та засади у сфері кримінально-процесуальних правовідносин отримали вищий ступінь нормативності та, відповідно, визнаються принципами кримінального провадження.

Відповідно до частини першої статті 7 Кримінального процесуального кодексу України загальними засадами кримінального провадження є: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність перед законом і судом; 4) повага до людської гідності; 5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; 6) недоторканність житла чи іншого володіння особи; 7) таємниця спілкування; 8) невтручання у приватне життя; 9) недоторканність права власності; 10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; 11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї; 12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; 13) забезпечення права на захист; 14) доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; 15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 1б) безпосередність дослідження показань, речей і документів; 17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; 18) публічність; 19) диспозитивність; 20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; 21) розумність строків; 22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження [1]. Слід зауважити, що формально вітчизняний законодавець залишив цей перелік засад кримінального провадження відкритим, однак на практиці практично усі найбільш важливі та всесвітньо визнані засади кримінального процесу, у тому числі закріплені у міжнародних нормативно-правових актах, є врахованими.

Вкрай важливо наголосити, що за обраним критерієм галузевої приналежності принцип законності кримінального процесу належить саме до групи загальноправових засад. Останні мають своїм джерелом Конституцію України [10] та поширюються на всі галузі та інститути права. Це багато у чому надає пояснення тому, що законність відбивається у кожному з окремо взятих інших принципів кримінального провадження, оскільки у правовій державі не повинно існувати якої-небудь сфери законодавчого регулювання, що не підкорялася б законності як вимозі неухильного дотримання і виконання Основного Закону та інших законів усіма без виключення особами, установами, організаціями.

Саме таким чином конкретними засобами реалізації принципу законності стають як окремо взяті кримінальні процесуальні, або галузеві, засади кримінального провадження (що діють лише в межах останнього: презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї; заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; забезпечення права на захист; публічність), так і загальнопроцесуальні, або міжгалузеві, засади кримінального провадження (що діють у декількох галузях процесуального права: рівність перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; розумність строків; мова, якою здійснюється кримінальне провадження), а так само й інші загальноправові принципи (що закріплені у Конституції України та чинних міжнародних нормативно-правових актах: верховенство права; повага до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; таємниця спілкування; невтручання у приватне життя; недоторканність права власності; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень). Порушення будь-якого із вказаних принципів буде тягнути й автоматичне порушення законності кримінального провадження.

Не менш значимим є й те, що законність у групі загальноправових принципів набуває, у свою чергу, значення засобу, яким досягається реалізація інших загальноправових засад. Це є наслідком закріплення останніх у правових нормах як Основного Закону України, так і актів міжнародного законодавства, передусім - Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому особливістю законності як засади кримінального провадження можна визнати взаємозв'язок законності і кримінального процесу: дотримання законності є умовою реалізації кримінальним процесом своїх завдань, а останній виступає засобом зміцнення законності.

Таким чином, можемо зробити висновок, що повноцінно реалізовуватись принципи кримінального процесу здатні лише у своїй системі як органічно побудованій спільності панівних та нормативно закріплених фундаментальних положень, ідей та закономірностей, що визначають діяльність суб'єктів кримінального провадження. При цьому принцип законності, разом із принципом верховенства права, займає особливо відповідальне місце у системі засад кримінального провадження. Це є наслідком ієрархіч- ності кримінально-процесуальних принципів, та їх поділу на окремі функціональні групи.

Принцип законності у системі засад кримінального процесу належить до групи загальноправових засад, які поширюються на всі галузі та інститути права. Внаслідок цього законність відбивається у кожному з окремо взятих інших принципів кримінального провадження, оскільки у правовій державі не повинно існувати якої-небудь сфери законодавчого регулювання, що не підкорялася б засаді законності як вимозі неухильного дотримання і виконання Основного Закону та інших законів усіма без виключення особами, установами, організаціями.

Література

1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р. № 4651-У[ // Голос України. - 2012. - № 90-91 (від 19 трав.)

2. Лопатин В.В. Малый толковый словарь русского языка: ок. 35 000 слов / В.В. Лопатин, Л.Е. Лопатина. - Москва : Рус. яз., 1990. - 704 с. - (Малая библиотека словарей рус. яз.).

3. Советский энциклопедический словарь / под ред. А.М. Прохорова. - Изд. 3-е. - Москва : Советская энциклопедия, 1984. - 1600 с.

4. Беспалько І.Л. Система принципів кримінального процесу та проблема їх класифікації : [монографія] / І.Л. Беспалько. - Харків : ФІНН, 2011. - 216 с.

5. Вапнярчук В.В. Кримінальний процес України (в схемах і таблицях) : [навч. посібник] / В.В. Вапнярчук. - Вид. 3-е, перероб. і доп. - Харків : Вид. ФОП Вапнярчук Н. М., 2007. - 228 с.

6. Кримінальний процес : [підручник] / [Ю.М. Грошевий, В.Я. Тацій, А.Р. Туманянц та ін.] ; за ред. В.Я. Тація, Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної, О.Г. Шило. - Харків : Право, 2013. - 824 с.

7. Добровольская Т.Н. Принципы уголовного процесса / Т.Н. Добровольская. - Москва : Юрид. лит., 1971. - 200 с.

8. Якупов РХ. Уголовный процесс : [учебник для вузов] / РХ. Якупов. - Москва : Зерцало, 1998. - 448 с.

9. Гриненко А.В. Система принципов уголовного процесса и ее реализация на досудебных стадиях : автореф. дис. на соискание ученой степени докт. юрид. наук / А.В. Гриненко. - Воронеж, 2001. - 44 с.

Анотація

Стаття присвячена визначенню місця принципу законності у системі нормативно закріплених у Кримінальному процесуальному кодексі України засад кримінального провадження, аналізу взаємозв'язку законності з іншими кримінально-процесуальними принципами.

Ключові слова: кримінальний процес, кримінально-процесуальні правовідносини, принципи кримінального провадження, засада законності кримінального провадження, система засад кримінального провадження.

Статья посвящена определению места принципа законности в системе нормативно закрепленных в Уголовном процессуальном кодексе Украины основ уголовного производства, анализу взаимосвязи законности с другими уголовно-процессуальными принципами.

Ключевые слова: уголовный процесс, уголовно-процессуальные правоотношения, принципы уголовного производства, основа законности уголовного производства, система основ уголовного производства.

The article deals with determination of the place of principle of legality in the system of normatively established in the Criminal Procedure Code of Ukraine foundations of criminal proceedings, analysis of interaction of the principle of legality with other criminal procedure's principles.

Key words: criminal procedure, criminal procedure legal relations, principles of criminal proceedings, foundation of legality of criminal proceedings, system offoundations of criminal proceedings.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Визначення категорії "засади кримінального провадження", їх значення. Класифікації кримінально-правових принципів. Характеристика міжгалузевих засад. Особливості їх реалізації на досудовому розслідуванні і судових стадіях кримінального провадження.

    курсовая работа [32,5 K], добавлен 13.04.2014

  • Класифікація засад кримінального провадження. Правовідносини, що виникають при реалізації такого спеціального принципу як забезпечення права на захист. Міжнародно-правове закріплення принципу забезпечення права на захист в кримінальному судочинстві.

    курсовая работа [50,5 K], добавлен 25.11.2014

  • З'ясування особливостей характеристики окремих засад кримінального провадження, встановлення критеріїв їх класифікації. Верховенство права, диспозитивність, рівність перед законом і судом. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.

    курсовая работа [45,0 K], добавлен 30.03.2014

  • Поняття принципу змагальності і його значення. Зв'язок принципу змагальності з іншими принципами цивільного процесуального права (законності, об'єктивної істини, диспозитивності). Зміст принципу змагальності в різних стадіях цивільного судочинства.

    курсовая работа [34,3 K], добавлен 26.04.2002

  • Природне та позитивне право. Теорія правової законності. Загальна характеристика принципу верховенства закону. Закріплення в Конституції України принципу верховенства права. Дослідження вимог законності у сфері правотворчості і реалізації права.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 31.08.2014

  • Поняття законності як методу, принципу, режиму. Зміст та гарантії законності. Настання правопорядку у суспільстві за умов виконання вимог законності. Співвідношення правопорядку і суспільного порядку. Співвідношення законності, правопорядку та демократії.

    курсовая работа [105,8 K], добавлен 19.02.2011

  • Поняття і значення принципу диспозитивності в кримінальному процесі як принципу, регламентованого Конституцією України. Співвідношення принципу диспозитивності з принципами змагальності і публічності. Правові гарантії реалізації принципу диспозитивності.

    курсовая работа [54,8 K], добавлен 15.04.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.