Організація та припинення господарської діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація та припинення господарської діяльності

1. Порядок і особливості державної реєстрації суб'єктів господарської діяльності

підприємництво реєстрація ліцензування

Державна реєстрація суб'єктів господарської діяльності проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, районній міст Києва та Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено законом.

Для державної реєстрації суб'єкта господарської діяльності - юридичної особи подаються такі документи:

- рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом;

- статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва;

- реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію;

- документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом;

- документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають реєстраційну картку встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Місцезнаходженням суб'єкта господарської діяльності (юридичної особи) на дату державної реєстрації може бути місцезнаходження (місце проживання) одного із засновників або місцезнаходження за іншою адресою, що підтверджується договором оренди або іншим відповідним договором.

Органам державної реєстрації забороняється вимагати від суб'єктів господарської діяльності додаткові документи, не передбачені цим законом.

Державна реєстрація суб'єктів господарської діяльності проводиться за наявності всіх необхідних документів за заявочним принципом протягом не більше трьох робочих днів для юридичних осіб і двох робочих днів - для фізичних осіб-підприємців. Органи державної реєстрації зобов'язані протягом цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів господарської діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом (для юридичних осіб), який надається органам державної реєстрації органами державної статистики, або ідентифікаційним номером фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів.

За порушення термінів реєстрації та вимогу подання для реєстрації документів, не передбачених законом, посадові особи несуть адміністративну відповідальність згідно із законодавством.

У п'ятиденний термін з дати реєстрації органи державної реєстрації направляють примірник реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію відповідному державному податковому органу і органу державної статистики та подають відомості про державну реєстрацію суб'єкта господарської діяльності до органів Фонду соціального страхування і Пенсійного фонду України.

Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта господарської діяльності та копію документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб'єкта господарської діяльності і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України.

Повідомлення про відкриття або закриття рахунків у банках суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний направити державному податковому органу, в якому він обліковується як платник податків і зборів (обов'язкових платежів). Таке повідомлення протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку (включаючи день відкриття або закриття) подається особисто або направляється на адресу відповідного державного податкового органу з повідомленням про вручення. Форма і зміст повідомлення про відкриття або закриття рахунків у банках встановлюється центральним податковим органом України.

У разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта господарської діяльності, а також форми власності суб'єкти господарської діяльності у місячний термін з моменту настання зазначених змін зобов'язані подати документи для перереєстрації.

Перереєстрація суб'єкта господарської діяльності проводиться в порядку, встановленому для його реєстрації.

У разі перереєстрації суб'єкта господарської діяльності, що визначається правонаступником підприємства, приватизованого як цілісний майновий комплекс, подається документ, який засвідчує право власності на зазначений об'єкт.

Суб'єкт господарської діяльності має право відкривати свої філії (відділення), представництва без створення юридичної особи. Відкриття зазначених підрозділів не потребує їх державної реєстрації. Суб'єкт господарської діяльності повідомляє про відкриття філії (відділення), представництва орган державної реєстрації шляхом внесення додаткової інформації в свою реєстраційну картку.

Відповідальність за відповідність чинному законодавству установчих документів, що подаються для проведення реєстрації, несе власник (власники) або уповноважені ним органи, які подають документи для реєстрації суб'єкта господарювання.

У разі зміни свого місцезнаходження суб'єкт господарської діяльності в семиденний термін повинен повідомити про це орган державної реєстрації.

Невиконання цієї вимоги дає право органам державної реєстрації звернутися до суду (господарського суду) з позовом про скасування державної реєстрації.

Відмову в державній реєстрації може бути оскаржено в судовому порядку.

За державну реєстрацію справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Одержані кошти використовуються у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Законами України можуть бути встановлені спеціальні правила державної реєстрації певних видів суб'єктів господарської діяльності.

Положення про державну реєстрацію суб'єктів господарської діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Ліцензування господарської діяльності та патентування підприємницької діяльності

Дія Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» поширюється на всіх суб'єктів господарювання.

Ліцензування банківської діяльності, діяльності з надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування каналів мовлення, ліцензування в сфері електроенергетики та використання ядерної енергії, ліцензування в сфері освіти, ліцензування в сфері інтелектуальної власності, виробництва й торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напайками та тютюновими виробами, у сфері телекомунікацій здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини в цих сферах.

Види господарської діяльності, які не включені до переліку видів господарської діяльності, встановленого статтею 9 вказаного Закону, не підлягають ліцензуванню.

Основними принципами державної політики у сфері ліцензування є:

- забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;

- захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської діяльності на території України;

- встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Ліцензування не може використовуватися для обмеження конкуренції в провадженні господарської діяльності.

Верховна Рада України визначає основні напрямки державної політики в сфері ліцензування, законодавчі основи її реалізації. Реалізацію державної політики в сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади визначені Кабінет Міністрів України, спеціально уповноваженні виконавчі органи радий, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.

Зміст ліцензії становлять необхідні реквізити.

У ліцензії вказується:

найменування органу, що видав ліцензію;

для юридичних осіб - найменування та юридична адрес;

* для фізичних осіб-підприємців - прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані (серія, номер, ким, коли виданий, місце проживання);

вид діяльності, на здійснення якої видається ліцензія;

строк дії ліцензії;

умови здійснення діяльності, що ліцензується;

реєстраційний номер ліцензії та дата видачі.

Ліцензія підписується керівником (у випадку його відсутності -заступником керівника) органа ліцензування й засвідчується печаткою цього органа.

Бланки ліцензій мають ступінь захищеності на рівні цінного папера на пред'явника, облікову серію й номер. Вони є документом суворої звітності. Придбання, облік і зберігання бланків ліцензій здійснює орган ліцензування.

Термін дії ліцензії може бути продовжений за заявою ліцензіата, якщо інше не передбачено положенням про ліцензування конкретного виду діяльності.

У продовженні терміну дії ліцензії може бути відмовлене у випадку, якщо за час дії ліцензії зафіксовані порушення ліцензійних вимог і умов.

Відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 р. патент - це державне свідоцтво, що засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на здійснення певних видів діяльності.

Патентуванню підлягають такі види підприємницької діяльності:

- торгівля за готівкові кошти та інші готівкові платіжні засоби з використанням кредитних карток на території України;

- обмін готівкових валютних цінностей;

- послуги у сфері грального бізнесу;

- побутові послуги.

Зазначений закон України передбачає використання суб'єктами підприємницької діяльності таких видів патентів:

- торгового - для здійснення торговельної діяльності, надання побутових послуг і послуг у сфері грального бізнесу, а також для обміну готівкових валютних цінностей;

- короткострокового і пільгового - для здійснення торговельної діяльності;

- спеціального - для здійснення торговельної діяльності та надання побутових послуг.

Перелічені види патентів мають певні особливості, наприклад, короткострокові - мінімальні терміни дії (від 1 до 15 днів), пільгові - мінімальну вартість (25 грн за весь термін дії патенту), спеціальні - особливий порядок оподаткування.

На кожний вид діяльності, що патентується, приватному підприємцю необхідно придбати відповідний торговий патент.

Торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта господарювання займатися певними видами підприємницької діяльності впродовж встановленого строку.

Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів і асортиментного переліку товарів.

Термін дії торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить 12 календарних місяців.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності вноситься щомісяця до 15 числа місяця, що передує звітному. При придбанні торгового патенту на здійснення торговельної діяльності суб'єкт підприємницької діяльності крім згаданої попередньої щомісячної оплати вартості торгового патенту вносить одноразову плату в розмірі його вартості за один місяць, на величину якої буде зменшено розмір плати за торговий патент, що підлягає внесенню в останній місяць його дії.

3. Поняття та способи припинення суб'єктів господарської діяльності

Припинення суб'єктів підприємництва можливо в різних формах і порядку. Згідно зі ст. 104 Цивільного кодексу (ЦК) України юридична особа припиняється в результаті передачі усього свого майна, прав і обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділ, перетворення) чи в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилися, з дня внесення в єдиний державний реєстр запису про його припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення його чи платоспроможності банкрутства встановлюється законом.

Згідно ст. 51 Господарського кодексу (ГК) України підприємницька діяльність припиняється:

за власною ініціативою підприємця;

при витіканні терміну дії ліцензії; при припиненні існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених Господарським кодексом і іншими законами.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства діяльність підприємця може бути припинена як у добровільному порядку (за власної ініціативою підприємця), так і в примусовому порядку (на підставі рішення суду у випадках, передбачених законодавством України). Якщо суб'єктом підприємницької діяльності є юридична особа, то добровільне його припинення здійснюється за рішенням його засновників (учасників) або відповідною органа, уповноваженого на рішення питання про припинення.

Якщо перелік основ, по яких можливе припинення суб'єкта підприємництва в добровільному порядку, не зумовлений законодавством, то примусове припинення суб'єкта підприємництва можливо лише по підставам зазначеним у законодавстві. їхній перелік має вичерпуючий характер.

За формою припинення суб'єктів підприємництва - юридичних осіб воно підрозділяється на реорганізацію і ліквідацію.

Основна відмінність реорганізації від ліквідації полягає в тім, що при реорганізації здійснюється універсальне правонаступництво, тобто усі права й обов'язки суб'єкта (суб'єктів) підприємництва, що реорганізується, переходять до одному чи декільком іншим підприємцям. При ліквідації відбувається припинення прав і обов'язків юридичної особи без правонаступництва, тобто без переходу прав і обов'язків до інших облич.

Згідно ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ і перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників чи органа юридичної особи, уповноваженої на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду чи відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачене одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття чи приєднання.

Реорганізація суб'єктів підприємництва можлива в декількох різновидах: злиття, приєднання, поділ, перетворення.

При злитті кілька суб'єктів підприємництва - юридичних осіб поєднуються в одне; при цьому всі майнові права й обов'язки кожного з них переходять до знову виниклого суб'єкта відповідно до передатного акта.

Приєднання характеризується тим, що один суб'єкт підприємництва - юридична особа приєднується до іншого; при цьому приєднаний суб'єкт підприємництва утрачає свою юридичну самостійність і стає частиною іншого суб'єкта, до якого і переходять права й обов'язки приєднаного суб'єкта відповідно до передатного акта.

При поділі один суб'єкт підприємництва поділяється на два чи трохи нових; при цьому створюється два чи кілька нових юридичних осіб на основі раніше одного діючого; усі його майнові права й обов'язки переходять до знову виниклих суб'єктів відповідно до розділового акта.

При перетворенні суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа змінює свою організаційно-правову форму, що волоче зміну структури керування, прав і обов'язків учасників, звітності і т.п., а також перехід усіх майнових прав і обов'язків до нового суб'єкта відповідно з передатним актом.

Припинення діяльності підприємців можливо по різних підставах, обумовленим як самими суб'єктами підприємництва, так і законодавством.

Особливістю законодавства України є те, що в ньому поряд із загальними підставами припинення діяльності підприємців, передбаченими в ГК і ЦК України, установлені підстави і способи припинення окремих суб'єктів підприємництва - юридичних осіб (наприклад, підприємств, господарчих товариств) спеціальними законами.

Процес ліквідації юридичної особи можна підрозділити на кілька стадій.

Перша стадія - призначення ліквідаційної комісії, установлення порядку і термінів ліквідації.

У відповідності до ст. 60 ГК України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, що утвориться власником (власниками) майна суб'єкта господарювання або його (їх) представниками (органами), чи іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідація суб'єкта господарювання може бути також покладена на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), що прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, установлює порядок і визначає терміни проведення ліквідації, а також термін для заяви претензій кредиторами, що не може бути менш двох місяців із дня оголошення про ліквідацію.

Законодавство детально регулює діяльність ліквідаційної комісії (наприклад, ст. 20 Закону «Про господарські товариства»).

Друга стадія - поміщення у друкованому виданні оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія чи інший орган, що проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, розміщує у друкованих засобах, зазначених у ГК, повідомлення про його ліквідацію і про порядок та строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально в писемній формі у встановлені цим Кодексом або спеціальним законом терміни.

Третя стадія - стягнення дебіторської заборгованості ліквідовано] підприємства і задоволення вимог кредиторів.

Ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів до стягнені дебіторської заборгованості ліквідованого суб'єкта господарювання виявленню претензій кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з ні про ліквідацію суб'єкта господарювання (ч. 4 ст. 60 ГК).

Що стосується розподілу засобів у господарських товариствах при їхній ліквідації, то в першу чергу погашається заборгованість перед особами, які працюють на правах найма, потім - перед бюджетом, а потім - перед іншими кредиторами, і тільки після погашення всіх заявлених претензій дозволу усіх виниклих у процесі ліквідації споровши засоби, що залишилися розподіляються між учасниками товариства (ст. 21 Закону «Про господарські товариства»).

Четверта стадія - складання ліквідаційною комісією ліквідаційного балансу.

Згідно ч. 5 ст. 60 ГК ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс подає його чи власнику органу, що призначив ліквідаційну комісією. Вірогідність і повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені встановленому законодавством порядку.

П'ята, заключна стадія - внесення запису про ліквідацію підприємства до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності.

Ліквідація юридичної особи - суб'єкта підприємництва може бут зв'язана зі скасуванням його державної реєстрації, що здійснюється органом державної реєстрації шляхом виключення його з Реєстру суб'єкті підприємницької діяльності після здійснення ліквідаційною комісією заході для ліквідації суб'єктів підприємництва і представлення в орган державно реєстрації наступних документів:

заяви (рішення) власника (власників) чи уповноваженого їм (ними органа чи рішення господарського суду у випадках, передбачених законодавством;

акта ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, затвердженого органом, що призначив ліквідаційну комісію;

довідки аудитора, якщо це необхідно відповідно до вимог законодавства для перевірки вірогідності ліквідаційного балансу;

довідки установ банків про закриття рахунків;

довідки органа державної податкової служби про зняття з обліку;

підтвердження про опублікування в друкованих засобах масової інформації оголошення про ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності;

довідки архіву про прийняття документів, що підлягають довгостроковому збереженню;

довідки органа внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів;

оригінали установчих документів (утомившись, установчий договір);

свідчення про державну реєстрацію.

Одним з основ примусової ліквідації господарчого товариства на підставі рішення чи суду господарського суду по представленню органів, що контролюють діяльність господарчого товариства, є систематичне чи грубе порушення їм законодавства (п.«в» ч. 4 ст. 19 Закону України «Про господарські товариства»).

Систематично порушують законодавство варто вважати господарчі товариства, що раніше двічі допускали порушення законодавства і зробили його знову, незалежно від того, чи залучалися вони до відповідальності за попередні порушення. Як виключення з урахуванням конкретних обставин, зв'язаних з характером зробленого порушення законодавства, причин його здійснення, тривалості в часі і наслідків систематичним може бути також визнане і повторне порушення законодавства. Грубим може вважатися одноразове порушення законодавства, що свідчить про явну і навмисну зневагу його вимогами з боку суспільства (наприклад, здійснення без спеціального дозволу (ліцензії) підприємницької діяльності, щодо якої чинним законодавством встановлене обмеження) і (чи) спричинило наслідку у виді значного збитку, заподіяного державі, юридичним чи фізичним особам (п. 16 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики дозволу споровши, зв'язаних зі створенням, реорганізацією і ліквідацією підприємств» від 12.09.96 р. № 02-5/334)).

Примусова реорганізація суб'єкта підприємництва можлива, наприклад, у виді примусового розділу монопольних утворень за рішенням Антимонопольного комітету України відповідно до антимонопольного законодавства.

Останнім часом багато суб'єктів підприємницької діяльності використовують реорганізацію для поліпшення свого економічного становища і залучення інвесторів. Для позначення процесів реорганізації, що націлені на посилення самостійності структурних підрозділів підприємств, залучення нових інвестицій для модернізації, випуск нових видів продукції, зменшення собівартості, а в остаточному підсумку, відновлення ефективності і конкурентноздатності, використовується термін «реструктуризації підприємств».

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. (далі - Закон) передбачена державна реєстрація припинення юридичних осіб і фізичних осіб - суб'єктів підприємництва.

Державна реєстрація припинення юридичної особи. Згідно зі ст. 33 Закону юридична особа припиняється в результаті передачі усього свого майна, прав і обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) чи в результаті ліквідації за рішенням, прийнятому засновниками (учасниками) юридичної чи особи уповноваженим їм органом, по судовому чи рішенню за рішенням органа державної влади, прийнятому у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є таким, котре припинилося з дати внесення в Єдиний державний реєстр запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Для внесення в Єдиний державний реєстр запису про рішення про припинення юридичної особи засновники (учасники) юридичної чи особи уповноважені ними орган або обличчя повинні представити (направити рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору наступні документи:

нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) уповноваженого ними органа про припинення юридичної особи;

документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлені про прийняття засновниками (учасниками) чи уповноваженим ними органом рішення про припинення юридичної особи в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації (виданні спеціально уповноваженого органа з питань державної реєстрації, у якому публікуються зведення з Єдиного державно] реєстру).

У випадках, установлених законом, крім вищевказаних документ додатково представляється документ, що підтверджує одержання його; відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи.

Державний реєстратор при відсутності основ для залишення документі представлених для внесення в Єдиний державний реєстр запису про рішення засновників (учасників) юридичної чи особи уповноваженого ними органа щ припинення юридичної особи, без розгляду, повинний у день надходження ці документів внести в Єдиний державний реєстр запис про рішення засновник (учасників) юридичної чи особи уповноваженого ними органа про припинені юридичної особи і направити відповідне повідомлення органам статистик державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціально] страхування зведення про внесення такого запису.

З дати внесення в Єдиний державний реєстр запису про рішення засновників (учасників) юридичної чи особи уповноваженого ними органа щодо припинення юридичної особи забороняється:

проведення державної реєстрації змін в установчі документи юридичної особи, щодо якого прийняте рішення про припинення;

внесення змін у Єдиний державний реєстр щодо зведень про відособлені підрозділи;

проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якого є юридична особа, у відношенні якого прийняте рішення про припинення.

У ст. 36-39 Закону передбачені особливості порядку проведення державної реєстрації припинення юридичної особи:

у результаті його ліквідації;

у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення;

3) на підставі судового рішення, не зв'язаного з банкрутством юридичної особи;

4) по судовому рішенню про визнання юридичної особи банкрутом. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної

особи - підприємця. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться при:

прийнятті фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності:

смерті фізичної особи - підприємця;

постанові судового рішення про оголошення фізичної особи померлим чи визнанні безвісно відсутнім;

постанові судового рішення про визнання фізичної особи, що є підприємцем, недієздатним чи про обмеження його цивільної дієздатності;

постанові судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Підставами для постанови судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є:

визнання фізичної особи - підприємця банкрутом;

проведення їм підприємницької діяльності, забороненої законом;

непредставлення протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення в Єдиний державний реєстр запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Размещено на Allbest.ru