Цивільний процес

Вивчення завдання органів прокуратури в цивільному процесі, залучення прокурора до участі у справі. Аналіз зустрічного позову, позовної вимоги, заявленої відповідачем у процесі. Огляд заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.

Рубрика Государство и право
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 21.07.2011
Размер файла 23,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1. Завдання органів прокуратури в цивільному процесі

2. Зустрічний позов

3. Поняття, суть і значення апеляційного провадження

4. Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю

Список використаної літератури

1. Завдання органів прокуратури в цивільному процесі

Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом (п. 2 ст. 121 Конституції, ст. 17 в редакції Закону України № 2531-НІ від 21 червня 2001 р. «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України»). Законом України № 2540-ІП від 21 червня 2001 р. «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України» була змінена редакція ст. 121 ЦПК, за якою прокурор, у випадках, передбачених законом, може звертатися до суду із заявами на захист прав і свобод інших осіб.

Прокурор може бути залучений судом до участі у справі або вступати в справу за своєю ініціативою для надання висновків з метою здійснення покладених на нього обов'язків. Участь прокурора у процесі для надання висновків у справі є обов'язковою у випадках, передбачених законом, або коли суд визнає це за необхідне.

Прокурор бере участь у розгляді цивільних справ за його заявами про захист інтересів держави або прав і законних інтересів громадян, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть захистити свої права.

Прокурор, який бере участь у розгляді цивільних справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, має завдання сприяти виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі (ст. 34 Закону «Про прокуратуру», ст. 13 ЦПК).

Стаття 35 Закону «Про прокуратуру» надає прокуророві право вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави і суспільства, та зобов'язує його своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони не виходили. Отже, участь прокурора в цивільному процесі спрямована: на захист прав і законних інтересів громадян та інтересів держави; на сприяння судові у виконанні вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановлення судових рішень, що ґрунтуються на законі; на своєчасне вжиття заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, керуючись принципами законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом. За наявності порушень закону при здійсненні судочинства прокурор має вживати заходів до їх усунення, а також використовувати право внесення подань до кваліфікаційних комісій про притягнення до дисциплінарної відповідальності тих суддів, які порушили закон (п. 11 наказу Генерального прокурора України № 8 від 28 жовтня 1998 p.).

Для забезпечення об'єктивності в процесуальній діяльності прокурора, спрямованої на виконання покладених на нього завдань і функцій в цивільному судочинстві, прокурор не може брати участь у справі і підлягає відводу (самовідводу), якщо він: особисто, прямо чи побічно заінтересований в результатах справи; є родичем сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі; перебуває в особливих стосунках з особами, які беруть участь у справі; якщо будуть встановлені інші обставини, які викликають сумнів у його безсторонності (статті 18, 19 ЦПК).

Заява про відвід має бути мотивована і подана до початку розгляду справи по суті, тобто вчинення процесуальних дій, передбачених ст. 178 ЦПК. Після цього відвід може бути заявлений лише тоді, коли про підстави відводу суд або особа, яка заявляє відвід, дізналися після початку розгляду справи по суті (ч. З ст. 20 ЦПК).

Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Прокурор може бути залучений судом до участі у справі або вступати в справу за своєю ініціативою для надання висновків з метою здійснення покладених на нього обов'язків. Участь прокурора у процесі для надання висновків у справі є обов'язковою у випадках, передбачених законом, або коли суд визнає це за необхідне. Прокурор бере участь у розгляді цивільних справ за його заявами про захист інтересів держави або прав і законних інтересів громадян, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть захистити свої права. Прокурор, який бере участь у розгляді цивільних справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, має завдання сприяти виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі.

Отже, участь прокурора в цивільному процесі спрямована: на захист прав і законних інтересів громадян та інтересів держави; на сприяння судові у виконанні вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановлення судових рішень, що ґрунтуються на законі; на своєчасне вжиття заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, керуючись принципами законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом.

2. Зустрічний позов

Із реалізацією мети на звернення за судовим захистом пов'язаний і інститут зустрічного позову, що не має безпосереднього відношення до стадії відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.І ст.123 діючого ЦПК України відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов.

Отже, зустрічний позов -- самостійна позовна вимога, заявлена відповідачем у процесі, який вже виник, для спільного розгляду з первісним з метою захисту своїх інтересів.

Таким чином, для зустрічного позову характерно те, що:

1) це позов відповідача;

2) позов заявлений у процесі, який вже виник;

3) позов заявлений для спільного розгляду з первісним позовом;

4) поряд з реалізацією права на звернення за судовим захистом, яке могло бути реалізоване відповідачем і в самостійному провадженні, пред'явлення зустрічного позову у процесі, який вже виник, сприяє виконанню завдання процесуальної економії.

Зв'язок зустрічного позову з первісним може обумовлюватися різними причинами і відповідно мати різний зміст: а) відповідач протиставляє вимозі позивача однорідну вимогу, строк якої наступив, пред'являючи її для заліку первісної вимоги; б) задоволення зустрічного позову виключає повністю або частково задоволення первісного позову; в) закон допускає і інші випадки взаємного зв'язку між первісним і зустрічним позовами, коли їх спільний розгляд призводить до більш швидкого та правильного вирішення спорів. Необхідність зв'язку між зустрічною та первісною вимогами не усуває самостійного характеру зустрічного позову. Практично це проявляється у наступному:

а) хоча задоволення зустрічного позову звичайно спричиняє відмову від первісного позову, не виключена можливість відмови від основного позову з причин, які не мають відношення до зустрічного позову, в якому суд також відмовляє з причин його незаконності або необґрунтованості;

б) через самостійний характер зустрічного позову суд зобов'язаний вирішити його і у тому випадку, якщо по первісному позову рішення не приймається (наприклад, внаслідок відмови позивача від позову). Але і у тих випадках, коли обидва позови розглядаються судом, кожному з них -- первісному і зустрічному -- повинна бути надана у спільному рішенні у справі окрема відповідь разом з мотивуванням, яке відноситься до того, що саме присуджується первісному і зустрічному позивачеві та у якій частині. Зустрічна позовна заява, надана з дотриманням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ЦПК. Якщо зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог ЦПК, вона може бути залишена без руху або повернута заявникові (ст. 124 ЦПК).

Відповідач мас право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно до ст. 140 ЦПК право на пред`явлення зустрічного позову виникає з порушенням цивільної справи - не пізніше як за 3 дні до судового засідання. Прийняття заяви після закінчення строку залежить від суду. Суд приймає зустрічну позовну заяву для розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані, тобто випливають з одних правовідносин, або коли вимоги по них можуть взаємозараховуватись, та коли сумісний їх розгляд є доцільним (ст. 141 ЦПК).

3. Поняття, суть і значення апеляційного провадження

Забезпечення апеляційного оскарження рішень суду (п. 8 ст. 129 Конституції України) віднесено до основних засад судочинства. Проте реалізація даної засади довгий час була неможливо, до того часу, поки цивільне процесуальне законодавство було приведене у відповідність до положень Конституції України. Тому Законом України від 21 червня 2001 року “Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України” дану прогалину було ліквідовано. Цивільним процесуальним законодавством запроваджена нова стадія, новий механізм перевірки законності та обґрунтованості рішень, ухвал суду першої інстанції, що не набрали законної сили - апеляційне провадження.

Провадження в суді апеляційної інстанції являє собою комплексне явище. Апеляційний суд, розглядаючи справу, здійснює перевірку законності, обґрунтованості рішення суду першої інстанції, що не набрало законної сили, а також торкається самої суті спору, в певній мірі повторно перевирішуючи його.

Аналіз норм, що регламентують апеляційне провадження (ст.ст. 291-322 ЦПК), дає підстави визначити наступні характерні риси цієї стадії:

1) апеляційна скарга подається на рішення, ухвалу суду першої інстанції, що не набрали законної сили;

2) справа в зв'язку з подачею апеляційної скарги направляється на розгляд суду вищого рівня (апеляційного суду);

3) суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, вирішує питання не тільки питання відповідності судового рішення вимогам законності та обґрунтованості, але торкається суті спірних правовідносин;

4) апеляційний суд здійснює розгляд справи у відповідних межах.

Завдання апеляційного провадження визначені у ст. 303 ЦПК шляхом встановлення меж дій суду по перевірці рішень, ухвал суду першої інстанції, що не набрали законної сили. Згідно із ст. 303 ЦПК апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Проте апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Крім того, суд апеляційної інстанції перевіряє справу в повному обсязі, якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась явна незаконність або необґрунтованість рішення першої інстанції у справах окремого провадження. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Зміст норм ЦПК, що регулюють апеляційне провадження, зокрема, що визначають можливість подачі нових доказів до суду апеляційної інстанції лише за певних виключних умов чітко вказаних в законі, встановлюють повноваження апеляційного суду щодо можливості передачі ним справи до суду першої інстанції для нового розгляду, свідчить про закріплення неповної апеляції.

Розгляд справ в апеляційному порядку дозволяє виправити помилки допущені судом першої інстанції, сприяє єдиному розумінню і правильному застосуванню законів судами першої інстанції.

Апеляційне провадження -- самостійна стадія кримінального процесу, в якій суд інстанції вищого рівня на підставі апеляцій перевіряє законність і обґрунтованість вироків, ухвал суду першої інстанції та постанов судді, що не набрали законної сили, а також постанов про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, ухвалених місцевими судами.

Перед судом апеляційної інстанції при перегляді ним кримінальної справи в порядку апеляційного провадження стоять такі завдання:

а) не допустити виконання незаконного, необґрунтованого та несправедливого вироку;

б) швидко виправити допущені на попередніх стадіях помилки, прорахунки та порушення;

в) забезпечити захист і реалізацію прав, законних інтересів учасників процесу;

г) сприяти однаковому розумінню та застосуванню законів судами першої інстанції.

Апеляційне провадження є важливою гарантією досягнення цілей і виконання завдань кримінального судочинства. Воно допомагає попередити набрання законної сили неправосудними вироками, ухвалами і постановами, швидко виправити допущені судом першої інстанції помилки і цим самим забезпечити охорону прав, свобод і законних інтересів учасників процесу, а також сприяє поліпшенню якості роботи судів нижчого рівня та формуванню судової практики відповідно до вимог матеріального і процесуального закону.

Основними рисами касаційного провадження є:

1) свобода оскарження вироків учасниками судового розгляду кримінальної справи;

2) поєднання перевірки законності з перевіркою обґрунтованості вироку;

3) ревізійне начало касаційного провадження;

4) можливість подання в касаційну інстанцію нових(додаткових) матеріалів;

5) заборона погіршення становища засудженого при перегляді справи за його скаргою;

6) обов'язковість вказівок апеляційної інстанції для суду нижчого рівня.

4. Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю

прокуратура цивільний відповідач позов

Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.

У заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім'я представника заявника, коли заява подається представником;

3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;

4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;

5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.

До Дубенського районного суду м. Дубна

адреса: м. Дубно, вул. Д. Галицького, 25

Заявник: державна податкова інспекція м. Дубна,

адреса: м. Дубно, вул. Грушевського, 18, тел.: 0365625629

Заінтересовані особи: приватне підприємство «Назва»,

юридична адреса: м. Дубно, вул. Шашкевича, 15,

Акціонерний комерційний банк «НазваБанк», адреса: м. Дубно, вул. М.Вовчка, 19, тел.: 0365645448

Заява

про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю

16 квітня 2007 року ПП «Назва» зареєстровано та узято на облік, як платник податків.

04 червня 2008 року працівниками податкової інспекції здійснено вихід за місцем реєстрації підприємства, і внаслідок того, що за цим місцем воно відсутнє, складено акт № 3709/1501/34954830. Внаслідок відсутності підприємства за місцем реєстрації з метою недопущення завдання збитків економічним інтересам держави у вигляді ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах у вигляді податків та зборів, виникла необхідність у проведенні позапланової документальної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період часу з 17 квітня 2007 року по 01 липня 2008 року. За цей період часу підприємство задекларувало проведення фінансово-господарської діяльності на суму 12596010 гривень. Однак відсутність цього платника податків за своєю юридичною адресою, унеможливлює проведення такої перевірки. З метою визначення податкових зобов'язань, упередження ухилення від оподаткування, вивчення кола контрагентів, всебічного, повного та об'єктивного вивчення фінансово-господарської діяльності ПП «Назва», необхідно отримати у АКБ «НазваБанк» інформацію, що містить банківську таємницю, за період часу з 18 січня по 01 липня 2008 року.

Відповідно до вимог ст. 1076 ЦК України, відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам та їх представникам, або іншим особам, у тому числі органам державної влади, їх посадовим і службовим особам, виключно у випадках та у порядку, встановлених законом про банки та банківську діяльність.

Згідно з вимогами ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року, інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: відомості про стан рахунків, у тому числі стан кореспондентських рахунків у Національному Банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнтів, здійснені ним угоди. Однак, згідно зі ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмову вимогу суду або за рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, та здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Згідно з вимогами ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органам Державної податкової служби надано право на одержання від банківських установ довідок та (або) копій документів про обсяг та обіг коштів на рахунках платників податків (у тому числі і про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності) лише на підставі рішення суду.

Листом першого заступника голови правління АКБ «НазваБанк» від 03 липня 2008 року за № 8959/10/15-129 від 03 липня 2008 року, у наданні інформації на запит державної податкової інспекції м. Дубна щодо господарської діяльності ПП «Назва», відмовлено. З цих підстав вважаю, що заява Державної податкової інспекції м. Дубна про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, підлягає задоволенню, так як завданнями цього органу є контроль за повнотою, правильністю та своєчасністю сплати суб'єктами господарювання податків і зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності до вимог п. 6 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємниця щодо юридичних та фізичних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1076 ЦК України, ст.ст. 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 3, 215, 287-290, 367 ЦПК України

ПРОШУ:

Розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю щодо приватного підприємства «НАЗВА» (код ЄДРПОУ 23650259), юридичною адресою якого є б. № 15 по вул. Шашкевича у м. Дубно, а саме: надати довідку про обсяг та обіг коштів на розрахунковому рахунку приватного підприємства «Назва» за № 236012 за період часу з 18 січня по 01 липня 2008 року, із зазначенням контрагентів та призначенням проведених платежів;

надати довідку про обсяг та обіг коштів на розрахунковому рахунку приватного підприємства «Назва» № 236012 за період часу з 18 січня по 01 липня 2008 року, із зазначенням контрагентів та призначення проведених платежів;

надати інформацію щодо осіб, які були уповноважені підписувати банківські документи за розрахунковими банківськими рахунками за період з 18 січня по 01 липня 2008 року.

Зазначену інформацію надати працівникам державної податкової інспекції м. Дубна (адреса: м. Дубно, вул. Грушевського, 18, індекс 35600).

Рішення допустити негайному виконанню.

28.06.2010 Підпис

Список використаної літератури

1. Конституція України. Прийнята 28 червня 1996 року. - К.: Парламентське видавництво.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: Атіка. 2007.

3. Ковтун Н. Судебный контроль в уголовном судопроизводстве. - Спб.: Питер. 2002. - 223 с.

4. Козаченко О.В. Кримінальний процес України: Навчально-практичний посібник. - М.: Видавництво „Іліон”, 2008. - 236 с.

5. Костюченко О.Ю. Апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному процесі України// Юрист. - 2005. - № 4. - С. 11-13.

6. Кримінальний процес/ За ред. Є.Г. Коваленка, В.Т. Маляренка. - К.: Юрінком Інтер. 2006. - 365 с.

7. Кримінально-процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар/ За ред. В.Т.Маляренка, В.Г.Гончаренка. - К.: Юрисконсульт, 2007. - 336 с.

8. Лобойко Л.М. Стадії кримінального процесу. - К.: Юридична книга, 2005. - 205 с.

9. Маляренко В.Т. Про подання апеляцій на судові рішення у кримінальних справах// Вісник Верховного суду України. - 2002. - № 1. - С. 11-12.

10. Омельяненко Г. Поняття, суть і форми перегляду вироків, постанов і ухвал суду в кримінальних справах// Юридична практика. - 2005. - № 7. - С. 15-17.

11. Сліпченко В. Завдання апеляційного провадження як форми судового контролю на стадії досудового розслідування// Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 10. - С. 9-11.

12. Тертишніков В.М. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. - Харків, 2007. - 265 с.

13. Черечукина Л. Судебный контроль за досудебным производством. - Луганск, 1998. - 211 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття зустрічного позову у юридичній літературі. Основні ознаки зустрічного позову. Умови прийняття судом зустрічного позову. Обмеження у часі на звернення із зустрічним позовом. Основні відмінності зустрічного позову від заперечень проти позову.

    реферат [25,9 K], добавлен 22.04.2012

  • Принцип диспозитивності цивільного судочинства у цивільному процесуальному законодавстві. Права та обов’язки позивача. Мета, підстави та форми участі у цивільному процесі. Класифікація суб’єктів в залежності від підстав участі у цивільному процесі.

    реферат [24,6 K], добавлен 29.03.2011

  • Поняття заочного розгляду справи та його процесуально-правова суть. Порядок заочного розгляду справи в цивільному судочинстві. Заочний розгляд справи при пред’явленні зустрічного позову та участі у справі третіх осіб. Перегляд та оскарження рішення.

    курсовая работа [53,5 K], добавлен 17.11.2009

  • Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх інтересів проти позову. Зміна позову у цивільному процесі, в позовному спорі. Форми відмови другої сторони. Суть провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин.

    реферат [38,3 K], добавлен 25.03.2009

  • Право грамадян України на захист в суді. Підстави та умови представництва в цивільному процесі. Критерії класифікації представництва в цивільному процесі України. Особливості представництва адвокатом інтересів осіб в цивільному процесі України.

    дипломная работа [112,3 K], добавлен 13.07.2015

  • Розгляд правового механізму відшкодування майнової та моральної шкоди від злочинних посягань, яким є цивільний позов. Аналіз підходів вчених щодо ролі прокурора як посадової особи, що бере участь у провадженні по цивільному позову в кримінальному процесі.

    статья [22,2 K], добавлен 10.08.2017

  • Прийняття судом до розгляду цивільної справи. Сторони в цивільному процесі (позивач і відповідач), їх процесуальні права й обов’язки. Класифікація цивільно-процесуальних прав. Експертиза в цивільному процесі. Справи окремого провадження: усиновлення.

    контрольная работа [38,5 K], добавлен 21.07.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.