Методологія правознавства: осмислення, тенденції та розвиток

Таблиця 1 Рівні методології та особливості методологічного аналізу на кожному з них

Рівні методології	Основні особливості методологічного аналізу та його результатів
1. Філософська методологія	· філософський аналіз, який виконує методологічні функції, визначаючи найзагальніший підхід чи спосіб пізнання явищ дійсності, перетворення її певного фрагмента; · філософія відіграє подвійну методологічну роль: здійснює конструктивну критику наявного наукового знання з позиці умов і меж його застосування, адекватності його методологічного фундаменту та загальних тенденцій розвитку і воднораз дає світоглядну інтерпретацію результатів науки з погляду тієї чи іншої картини світу; · як регулятивні принципи, методи і форми пізнання діють філософські ідея, положення, способи умогляду і рефлексії, які за певних умов можуть бути застосовані до вивчення науково-пізнавальної діяльності; · основний зміст цієї методології становлять загальні принципи пізнання категорійне наповнення науки і система філософських знань загалом, а її підсумок - світоглядне узагальнення одержаних результатів й удосконалення наукової картини світу.
2. Загально-наукова методологія	· методологічний аналіз принципів, методів і форм організації знань, що функціонують у багатьох науках і відповідають їх об'єкту і предмету дослідження; · дає вказівки щодо способів розробки змістовних і формальних теорій та концепцій, допомагає обґрунтувати принципову структуру й основні лінії взаємозв'язків у досліджуваному об'єкті; · задіює методи емпіричного дослідження (спостереження, вимірювання, експеримент), загальнологічні методи (аналіз, синтез, індукція, аналогій, дедукція та ін.), а також такі форми знання, як поняття і закони, гіпотези і теорії, і водночас оперує такими загальнонауковими процедурами, як ідеалізація, формалізація, абстрагування, моделювання тощо; · специфіка аналізу тут визначається певною нейтральністю до конкретних типів предметного змісту і разом з тим апеляцією до тих чи тих загальних рис процесу наукового пізнання у його достатньо розвинених формах.
3. Спеціально-наукова методологія	· методологічний аналіз оперує сукупністю методів, прийомів дослідження і процедур, котрі вироблені і застосовуються у спеціальній науковій дисципліні; · передбачає залучення методологічних засобів із вищих рівнів аналізу за умови, що вони неодмінно одержують належну предметну інтерпретацію і розробку (наприклад, правила та умови проведення фізичних та хімічних експериментів, з одного боку, і соціологічних та психологічних - з іншого); · має також справу з технічними прийомами, приписами, нормами та методами конкретно-наукової діяльності, котрі здебільшого підлягають деталізованому розмежуванню (скажімо, загальна методологія економічного дослідження, методологія економічного аналізу, методологія економічного інжинірингу тощо); · в аналітичній практиці дослідження всі методики розглядаються разом із філософською та загальнонауковою методологією, у контексті вирішення більш принципових завдань наукового пізнання.
4. Окремонаукова методологія	· методологічний аналіз на цьому рівні дослідження має ситуативний характер, тобто з допомогою відповідних методик і технік практично зреалізовує той чи інший метод за конкретних умов і завдань пошукування; · зорієнтований на тематичну локалізацію та чітке упредметнення набору дослідницьких процедур, котрі забезпечують одержання достовірного емпіричного матеріалу і його адаптивну первинну обробку, · конкретні методологічні прийоми є відносно незалежні від методологічних принципів і застосовуються майже завжди в однаковій формі у межах різних методологічних орієнтацій; маючи відносну самостійність, вони залежать від теоретичної позиції дослідника і від парадигми тієї наукової школи, у просторі якої були створені; · на цьому рівні аналіз має справу із високоспеціалізованим методологічним знанням, яке через властиві йому функції безпосередньої регламентації наукової діяльності завжди характеризується явною нормативністю.

Висновки

Очевидно, аналітична характеристика структури і процесу наукового дослідження, хоча й не виходить за межі предмета наших методологічних пошукувань - професійного методологування, все ж потребує окремого деталізованого розгляду. Тому обмежимося визначенням найважливіших концептів, схем організації та спрямування дослідницького процесу. Зокрема, до набору концептів, що повно характеризують статичну структуру науково-пізнавальної діяльності, на наш погляд, належать такі:

1.Сфера проблемних ситуацій, системних проблем і об'єктів. Наукові проблемні ситуації завжди характеризуються поліпроблемністю, котра спричинена, з одного боку, логікою розгортання предметного змісту - від відомих знань до гіпотетичних, інтуїтивних та невідомих, з іншого - соціально-культурним простором конкретного історичного сьогодення, ще з іншого - ситуаціями колективної взаємодії людей, котрі причетні до життєдіяльності певних груп, складних організацій, соціумів. Саме ці ситуації, виникаючи й оформляючись завдяки людській свідомості як системна цілісність, єдність реального та ідеального, наповнюють змістом, формами і методами пізнавальну діяльність індивідуальних та групових суб'єктів-професіоналів і водночас створюють умови її здійснення. Вони здебільшого виникають із чотирьох найбільш поширених джерел - усвідомлення дослідником невизначеності, осмислення інтелектуального утруднення, пізнавальної суперечності чи розриву між поставленою в культурі проблемою і недостатністю наявних для її розв'язку наукових засобів [127, c. 187], а почасти системно охоплюють кілька джерел, котрі суттєво впливають на обґрунтування предмета дослідження, вимоги кінцевого наукового продукту, вибір засобів організації та реалізації дослідницької програми. Сутність системної проблеми полягає у наявності кількох різних предметів й, відповідно, кількох різних уявлень про предмет, що принципово несумісні між собою, оскільки кожен існує у своєму особливому «предметному просторі». Іншими словами, «системна проблематика і системні дослідження, - вважав Г.П. Щедровицький, - є там і тільки там, де ми зберігаємо декілька різних предметів і повинні працювати із цими різними предметами, немов би над ними і по них, домагаючись зв'язного опису об'єкта за різноманітності і множинності предметів, що його фіксують» [181, c. 72, 76].

2.Суб'єкт наукової діяльності, котрий функціонує у сучасному світі на чотирьох рівнях: на індивідуальному - це дослідник, науковець, який акумулюючи певний соціокультурний досвід, працює у системі пізнавальної творчості автономно, самостійно; на груповому чи колективному - творча група чи наукове співтовариство як «сукупний науковець» (лабораторія, інститут, академія тощо), котрий інтегрує в собі низку умов і можливостей продуктивної пізнавальної діяльності; на соціумному - суспільство в цілому, яке так чи інакше розв'язує проблеми) соціальної організації науки та аналізує її особливості в різних соціально-економічних структурах; на глобальному - людство загалом із його сучасною науковою картиною світу, спеціальними організованостями розвитку та популяризації науково-дослідної діяльності як важливої складової сучасної культури: прикладом тут може бути діяльність такої міжнародної організації, як «Римський клуб» [20, c. 833-839].

3.Об'єкт дослідження. В методологічному обґрунтуванні це не просто зовнішня реальність, а та, котра спеціально окреслена у своїх межах наукою шляхом здійснення принаймні чотирьох рівнів аналізу: філософсько-методологічний дає змогу осмислити самі процедури дослідження, з допомогою яких відбувається перехід від об'єкта як спостережуваної реальності до об'єкта дослідження (як системи наукових абстракцій), а також допомагає розрізняти власний зміст об'єкта, незалежно від пізнавального суб'єкта, і пізнавальну форму, в якій відображений цей зміст (поняття, судження тощо); загально-методологічний, спираючись на відповідні принципи, визначає тип об'єкта і конкретний спосіб установлення його меж (скажімо, пізнання системного об'єкта вимагає не тільки з'ясування його структури, типів зв'язків, елементів, особливостей взаємодії з оточенням та ін., а й розгортання в моделях і в онтології такого його уявлення, щоб воно потім пояснювало різні предметні уявлення та зображувало їх у вигляді своїх проекцій); спеціально-методологічний, задіює визначений об'єкту рамки певної наукової дисципліни й у такий спосіб уможливлює його експериментальне вивчення, систематичний опис, пояснення причин і тенденцій розвитку тощо; спеціалізовано-методологічннй тематично окреслює формат розупредметнювання виокремленого об'єкта та розробляє конкретні процедури мисленнєвого оперування ним. Отож об'єкт наукової діяльності не тотожний відповідному фрагменту реальності, він стає таким лише внаслідок матеріально-практичної і теоретичної діяльностей дослідника. Здебільшого спочатку він підтягає прєдметно-знаряддєвому впливу під час експерименту (фізичного, соціологічного, психологічного та ін.), а для того щоб стати об'єктом теоретичного мислення, його мисленнєво перетворюють в ідеальний об'єкт з допомогою системи понять і спеціально створених наукових абстракцій. Серед умов ефективної аналітичної роботи з об'єктами пізнання основними є максимально точна постановка проблеми, чітке формулювання дослідницького завдання і розробка критеріально обґрунтованої програми дослідження.

Отже, отримані результати дослідження і окреслені проблеми дозволяють з достатньою упевненістю стверджувати, що методологія сучасного правознавства може і повинна розглядатися сьогодні як самостійний напрям юриспруденції, як визначальний фактор її розвитку.

Список використаних джерел

1. Аверинцев С.С. Античная риторика и судьбы античного рационализма / С.С. Аверинцев // Риторика и истоки европейской литературной традиции. - М.: Русский язык, 1996. - С. 122-128.

2. Айзерман М.А. Выбор вариантов: основы теории / М.А. Айзерман, Ф.Т. Алескеров. - М.: Наука, 1990. - 397 c.

3. Александров Н.Г. Право и законность в период развернутого строительства коммунизма/ Н.Г. Александров. - М.: Юрид. лит., 1961. - 341 с.

4. Алексеев Н.Н. Введение в изучение права / Н.Н. Алексеев. - М.: Тип. Сазонова, 1918. 184 с.

5. Алексеев С.С. Объективное в праве / С.С. Алексеев // Правоведение. 1971. № 1. С. 112118.

6. Алексеев С.С. Право: азбука теория философия. Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. М.: Статус, 1999. 712 с.

7. Алексеев С.С. Теория права / С.С. Алексеев. 2-е изд. - М.: БЕК, 1995. 311 с.

8. Алексеев С.С. Философия права / С.С. Алексеев. - М.: НОРМА, 1997. 336 с.

9. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения / С.С. Алексеев. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: НОРМА, 2002. - 608 с.

10. Андерсон П. Размышления о западном марксизме на путях исторического материализма / П. Андерсон; пер. с англ. М.: Прогресс, 1991. - 322 с.

11. Андреев И.Д. Методологические основы познания социальных явлений/ И.Д. Андреев. - М.: Юрид. лит., 1977. - 217 с.

12. Андреев И.Д. Теория как форма организации научного знания / И.Д. Андреев. - М.: Юрид. лит., 1979. - 311 с.

13. Андрієвський А. Право як соціальне явище / А. Андрієвський // Науковий ювілейний збірник, присвячений президентові Т.Г. Масарикові: у 2-х т. - Прага, 1930. - Т. 2. - С. 220-229.

14. Анисимов О.С. Методология: функция, сущность, становление / О.С. Анисимов. - М.: ЛМА, 1996. - 380 с.

15. Антологія української юридичної думки. в 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. Том 1: Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права / упоряд.: В.Д. Бабкін, І.Б. Усенко, Н.М. Пархоменко; відп. ред. В.Д. Бабкін, І.Б. Усенко. - К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. - 568 с.

16. Аристотель. Топика / пер. с греч. А.В. Кубицкого. - М.: Эксмо, 1978. - 318 с.

17. Аристотель. Метафизика / пер. с греч. А.В. Кубицкого. - М.: Эксмо, 2008. - 608 с.

18. Арістотель. Нікомахова етика пер. з давньогрецьк. В. Ставнюк. - К.: Аквілон-Плюс, 2002. - 480 с.

19. Арендт Г. Становище людини / Г. Арендт; пер. з англ. - Львів: Центр гуманіт. досліджень ЛДУ ім. І. Франка, 1999. 254 с.

20. Арнаутова Л. П. Методологія та методи в правовій спадщині О. В. Стрілова / Л. П. Арнаутова // Актуальні проблеми держави і права. - 2010. - Вип.12. - С. 289-295.

21. Арно А.-Ж. Изучение предзаконодательного процесса - вклад в развитие теории нормотворчества / А.-Ж. Арно // Социальные аспекты правотворчества. - М.: Наука, 1980. - С. 78-90.

22. Арон Р. Этапы развития социологической мысли / Р. Арон - М.: Универс, 1993. - 606 с.

23. Артикуца Н.В. Термінологія законодавства і проблеми законодавчих дефініцій / Н.В. Артикуца // Актуальні проблеми юридичної науки: зб. тез міжнар. наук. конф. «Шості осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 26-27жовт. 2007 р.): у 3 ч. - Хмельницький: вид-во Хмельн. ун-ту управління та права, 2007. - Ч. І. - С. 6-13.

24. Аскиназий С.И. Общие вопросы методологии гражданского права / С.И. Аскназий // Ученые записки Ленинградского государственного университета. Серия Право. - 1948. - Вып. 1. - С. 38.

25. Байниязов Р.С. Духовно-культурологический подход к правоведению и праву / Р.С. Байниязов // Новая правовая мысль. - 2003. - № 1. - С. 26.

26. Байниязов Р.С. Правосознание и российский правовой менталитет / Р. С. Байниязов // Правоведение. - 2000. - № 2. С. 3140.

27. Байтин М.И. Сущность права. Современное нормативное правопонимание на грани двух веков / М.И. Байтин. - М.: ООО ИД «Право и государство», 2005. 544 с.

28. Бакиров В.С. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора / В.С. Бакиров. Харьков: Выща школа. Изд-во при ХГУ, 1988. 152 с.

29. Бандура О.О. Єдність цінностей та істини у праві / О.О. Бандура. - К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2000. 200 с.

30. Бандура О.О. Філософія права доби постмодерну: людина та її права / О.О. Бандура // Проблеми філософії права. - 2005. - Т. ІІІ. - № 1-2. - С. 250255.

31. Баранов В.М. Истинность норм советского права. Проблемы теории и практики / В.М. Баранов. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1989. 400 с.

32. Бартошек М. Римское право: понятие, термины, определения / М. Бартошек; пер. с чешск. - М.: НОРМА, 1989. - 448 с.

33. Бачинин В.А. Морально-правовая философия / В.А. Бачинин. - Харьков: Консум, 2000. 208 с.

34. Бахтин М.М. К методологии гуманитарных наук. Эстетика словесного творчества // М.М. Бахтин. - М.: Наука, 1979. - 489 с.

35. Белкин Р.С. Ленинская теория отражения и методологические проблемы советской криминалистики / Р.С. Белкин. - М.: Наука 1970. - 189 с.

36. Бентам И. Введение в основание нравственности и законодательства. Основные начала гражданского кодекса. Основные начала уголовного кодекса / И. Бентам. Избранные сочинения в 4-х т. - СПб.: Русская книжная торговля, 1967. - Т. 1. 678 с.

37. Бережнов А.Г. Теоретические проблемы правопонимания и формирования содержания права / А.Г. Бережнов // Вестник Московского университета. Сер. 11. Право. - 1999. - № 4. С. 3-13.

38. Берман Г.Дж. Вера и закон: примирение права и религии / Г.Дж. Берман; пер. с англ. - М.: Норма, 1999. - 432 с.

39. Берман Г.Дж. Западная традиция права: эпоха формирования / Г.Дж. Берман; пер. с англ. М.: Изд-во МГУ, 1994. 592 с.

40. Бернал Дж. Наука в истории общества / Дж. Бернал. - М.: Соцэкгиз, 1956. - 532 с.

41. Бистрицький Є. Політична філософія посткомунізму: горизонти методології / Є. Бистрицький // Політична думка. - 1995. - № 1 (5). С. 313.

42. Бігун В.С. Євген Ерліх: життя і правознавча спадщина (актуальний наукознавчий нарис) / В.С. Бігун // Проблеми філософії права. - 2005. - Т. ІІІ. - № 1-2. - С. 105127.

43. Блауберг И.В. Системный подход и системный анализ / И.В. Блауберг, Э.Н. Мирский, В.Н. Садовский // Системные исследования. Методологические проблемы. - М.: Наука, 1982. - С. 47-65.

44. Блок М. Апология истории, или Ремесло историка / М. Блок. - М.: Медиум, 1986. - 248 с.

45. Боброва Д.В. Цивільне право: в 2-х ч. / Д.В. Боброва, О.В. Дзера та ін. - К.: Вентурі, 2004. - Ч. 1. - 544 с.

46. Большая Советская Энциклопедия: в 30-ти т. - М.: Советская энциклопедия, 1968-1979.

47. Братасюк М Г. Філософсько-світоглядне знання як засіб формування сучасного юридичного мислення / М.Г. Братасюк, В.М. Братасюк // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. 2006. № 2. С. 2127.

48. Буева Л.П. Человек: деятельность и общение / Л.П. Буева. - М.: Мысль, 1978. 284 с.

49. Булатов М.А. Логические категории и понятия / М.А. Булатов. - К.: Наук. думка, 1981. - 234 с.

50. Бурлай Е.В. Философский уровень государственно-правовых исследований / Е.В. Бурлай // Методологические проблемы юридической науки: сб. науч. тр. / отв. ред. Н.И. Козюбра. К.: Наук. думка, 1990. С. 1940.

51. Бугерко Я. Процеси розгортання інтелектуальної рефлексії у модульно-розвивальному освітньому циклі / Я. Бугерко // Психологія і суспільство. - 2003. - № 4. - С. 46-53.

52. Валицкий А. Нравственность и право в теориях русских либералов конца XIX - начала XX веков / А. Валицкий // Вопросы философии. - 1991. -№ 8. С. 25-40.

53. Васильев А.М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / А. М. Васильєв. - М.: Наука, 1976. 234 с.

54. Васьковский Е.В. Руководство по толкованию и приминению права для начинающих юристов / Е.В. Васьковский. - М., 1913. - 203 с.

55. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер; пер. с нем. / общ. ред. Ю. Н. Давидова. - М.: Прогресс, 1990. - 808 с.

56. Виготский Л.С. Психология / Л.С. Виготський. - М.: ЭКСМО-Пресс, 2002. - 1008 с.

57. Винер Н. Творец и Робот / Н. Винер. - М.: Аспект-прогресс, 1966. - 253 с.

58. Витрук Н.В. Об онтологическом статусе объективного и субъективного права / Н.В. Витрук // Правоведение. 1973. № 1. С. 8693.

59. Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права: монографія / Ю.Л. Власов - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. - 196 с.

60. Власть и право: из истории русской правовой мысли. Л.: Лениздат, 1990. 320 с.

61. Воротилин Е.А. Онтология права в теории институционализма / Е.А. Воротилин // Правоведение. - 1990. - № 5. - С. 42-47.

62. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления: логико-гносеологический анализ / Е.К. Войшвилло. - М.: Изд-во МГУ, 1989. - 239 с.

63. Войшвилло Е.К. Проблема взаимоотношения эмпирического и теоретического знаний / Е.К. Войшвилло, А.Л. Никифоров // Диалектика научного познания: очерк диалектической логики - М.: Наука, 1978. - С. 417-420.

64. Всеобщая декларация ЮНЕСКО о культурном разнообразии, принятая Генеральной конференцией ООН по вопросам образованя, науки и культуры, на ХХХІ сессии, 2 ноября 2001г. [Электронный ресурс].

65. Вступ до сучасної юридичної логіки: навч. посібник / за ред. М. І. Панова і В. Д. Титова. Харків: Ксилон, 2001. 198 с.

66. Вышинский А.Я. Некоторые вопросы науки советского права / А.Я. Вышинский // Советское государство и право. - 1953. - №4. - С. 24 - 45.

67. Габермас Ю. До легітимації через права людини / Ю. Габермас. К.: Український філософський фонд, 1999. 62 с.

68. Гадамер Г.-Г. Истина и метод / Г.-Г. Гадамер. М.: Прогресс, 1990. 700 с.

69. Гайденко П.П. История и рациональность. Социология М. Вебера и веберовский ренессанс / П.П. Гайденко, Ю.Н. Давыдов. - М.: Политиздат, 1991. 367 с.

70. Галкин Б.А. Право как социальная реальность / Б.А. Галкин // Вопросы философии. - 1978. - № 8. С. 7480.

71. Гарник А.В. На пути «объективистского разволшебствования права»: М. Вебер, Т. Парсонс / А.В. Гарник // Вісник Дніпропетровського університету. Історія і філософія науки і техніки. - 2001. - Вип. 8. - С. 30-35.

72. Гарник А.В. Право в системно-теоретической интерпретации Н. Лумана: контингентность и аутопойэсис / А.В. Гарник // Філософсько-антропологічні студії 2001: спецвипуск. К.: Стилос, 2001. С. 244257.

73. Гарник А.В. Философия права: предметная специфика, место и значение в системе социально-гуманитарного знания / А.В. Гарник. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 1998. 160 с.

74. Гегель Г.В.Ф. Философия права / Г.В.Ф. Гегель; пер. с нем. - М.: Мысль, 1990. 524 с.

75. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: в 3 т. / Г.В.Ф. Гегель; пер. с нем. - М.: Мысль, 1977. - Т. 3: Философия духа. 471 с.

76. Герасимов И.Г.Структура научного исследования: философский анализ познавательной деятельности в науке / И.Г. Герасимов. - М.: Мысль, 1985. - 248 с.

77. Гиляров А.Н. Разложение политических и общественных идеалов / А.Н. Гиляров // Философская и социологическая мысль. 1990. № 6. С. 102109; № 7. С. 8799.

78. Головатий С.П. «Верховенство закону» versus «верховенство права»: філологічна помилка, професійна недбалість чи науковий догматизм / С.П. Головатий // Вісник Академії правових наук України. 2003. № 2-3. С. 96-114.

79. Головин А.И. Что такое методологическое исследование / А.И. Головин // Актуальные проблемы диалектической логики. - Алма-Ата: Наука, 1971. - С. 379-388.

80. Голоскоков Л.В. Правовые доктрины: от древнего мира до информационной эпохи / Л.В. Голоскоков. - М.: Научный мир, 2003. - 317 с.

81. Горшенeв В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В.М. Горшенeв. - М.: Юрид. лит., 1972. - 258 с.

82. Гойман-Калинский И.В. Элементарное начало общей теории права / И.В. Гойман-Калинский, Г.И. Иванец, В.И. Червонюк. - М.: Экзамен, 2003. - 318 с.

83. Гражданское общество, правовое государство и право («Круглый стол» журналов «Государство и право» и «Вопросы философии») // Вопросы философии. 2002. № 1. С. 350.

84. Графский В.Г. Интегральная (синтезированная) юриспруденция: актуальный и все еще незавершенный проект / В. Г. Графский // Правоведение. 2000. № 2. С. 4964.

85. Гревцов Ю.И. Правовые отношения и осуществление права / Ю.И. Гревцов. - Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1987. - 128 с.

86. Гредескул Н.А. Общая теория права / Н.А. Гредескул. - СПб.: Изд-во Сабашниковых, 1909. - 317 с.

87. Громыко Ю.В. Московская методологическая школа: социокультурные условия возникновения, идейное содержание, проблемы развития / Ю.В. Громыко // Вопросы методологии. - 1991. - № 4. - С. 21-39.

88. Гроф С. За пределами мозга / С. Гроф. - М.: Academia, 1993. - 457 с.

89. Гримич М. В. Звичаєве цивільне право українців XIX - початку XX ст. / М. В. Гримич. - К.: Аристей, 2006. - 275 с.

90. Грицанов А.А. Аналитическая философия / А.А. Грицанов, А.В. Филипович // Новейший философский словарь. - 3-е изд., испр. - Мн.: Книжный Дом, 2003. - С. 34-36.

91. Грязин И. Текст права (Опыт методологического анализа конкурирующих теорий) / И. Грязин. - Таллин: Ээсти раамат, 1983. 187 с.

92. Грязин И.Н. Методология права как диалектика правопознания (о структуре методологии права) / И.Н. Грязин // Методология права: общие проблемы и отраслевые особенности. - Тарту, 1988. - С. 4-24.

93. Губаева Т.В. Язык и право. Искусство владения словом в профессиональной юридической деятельности / Т.В. Губаева. - М.: Норма, 2003. - 538 с.

94. Гудима Д.А. Права людини: антрополого-методологічні закони дослідження / Д.А. Гудима // Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України / ред. кол.: П. М. Рабінович (голов. ред.) та ін. - Серія. Дослідження та реферати. Вип. 20. - Львів: Край, 2009. - 292 с.

95. Гуренко-Вайман М.М. Історичні традиції формування сучасного громадянського суспільства в Україні / М.М. Гуренко-Вайман, М.М. Філик // Кримський юридичний вісник. Науковий збірник. - 2009. - № 1 (5). - С. 121-127.

96. Гусарєв С.Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти/ С.Д. Гусарєв. - К.: Знання, 2005. - 375 с.

97. Гуторович О. В. Стиль мышления в научном познании / О. В. Гуторович. - Саратов: Сарат. гос. ун-т., 2002. - 198 с.

98. Давид Р. Основные правовые системы современности (сравнительное право) / Р. Давид; пер. с фр. М. А. Круглова и В. А. Туманова. - М.: Прогресс, 1967. - 495 с.

99. Даррест Р. Исследования по истории права / Р. Даррест. - СПб., 1894. - 268 с.

100. Дворкін Р. Серйозний погляд на право / Р. Дворкін; пер. з англ. - К.: Основи, 2000. 519 с.

101. Декарт Р. Избранные произведения / Р. Декарт - М.: Мысль, 1950. - 298 с.

102. Декарт Р. Россуждение о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскать истину в науках. Метафизические размышления. Начала философии / Р. Декарт. - М.: Мысль, 1998. - 396 с.

103. Денежкин А. «Фактичность и значимость» Ю. Хабермаса. Новые исследования по теории права и демократического правового государства / А. Денежкин // Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. Московские лекции и интервью. - М.: Academia, 1995. C. 181208.

104. Денис Ллойд. Идея права / Денис Ллойд; пер. с англ. - М.: ЮГОНА, 2007. - 416 с.

105. Денисов Ю.А. Абстрактное и конкретное в советском правоведении / Ю.А. Денисов, Л.И. Спиридонов. - Л.: Наука, 1987. 207 с.

106. Депенчук Л.П. Богдан Кістяківський / Л.П. Депенчук. К.: Основи, 1995. 136 с.

107. Дністрянський С.С. До юридичної методології // Державний архів Тернопільської обл., ф. Р3430, оп. 1, спр. 35, арк. 1-27.

108. Дністрянський С.С. Загальна наука права і політики / С.С. Дністрянський. - Прага, 1923. - Т. 1. - 212 с.

109. Дністрянський С.С. Погляд на теорію права та держави / С.С. Дністрянський. - Львів, 1925. - 176 с.

110. Дністрянський С. Соціальні форми права / С. Дністрянський // Записки соціально-економічного відділу ВУАН. (+Київ). - 1927. - Т. 5/6. - С. 1-32.

111. Добреньков В.И. Методология и методика социологического исследования / В.И. Добреньков, А. Н. Кравченко. - М.: Наука, 1991. - 343 с.

112. Добреньков В.И. Методология и методы научной работы / В. И. Добреньков, Н. Г. Осипова. - М.: Инфра, 2009. - 179 с.

113. Драгоманов М.П. Политические сочинения: в 2-х т. / под ред. И.М. Гревса, Б.А. Кистяковского. М.: Тип. Сытина, 1908. Т. 1. 486 c.

114. Дротянко Л.Г. Феномен фундаментального та прикладного знання (постнекласичне дослідження) / Л.Г. Дротянко. К.: Атіка, 2000. 324 с.

115. Дудченко В.В. Концепт позитивізму в юриспруденції: генезис та обґрунтування / В.В. Дудченко // Актуальні проблеми держави і права. - 2005. - Вип. 25. - С. 6-11.

116. Дудченко В.В. Плюралістичне праворозуміння: досягнення української юриспруденції / В.В. Дудченко // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. - 2006. - Вип. 13. - С. 42-54.

117. Дудченко В.В. Трансцендентність західної традиції права / В.В. Дудченко // Юридический вестник. - 2003. - №4. - С. 69-73.

118. Дюркгейм Є. О разделении общественного труда. Метод социологии / Є. Дюркгейм; пер. с фр. - М.: Наука, 1991. - 343 с.

119. Егоров С.А. Политическая юриспруденция в США / С.А. Егоров. - М.: Наука, 1989. - 248 с.

120. Еремеев В.Я. Социологический метод: теория, онтология, логика / В.Я. Еремеев. - СПб.: Петрополис, 1995. - 144 с.

121. Ершов Ю.Г. Философия права (материалы лекций) / Ю.Г. Ершов. - Екатеринбург: Урал. кадр. центр, 1995. 55 с.

122. Жени Ф. Законодательная техника в современных гражданско-правовых кодификациях / Ф. Жени // Журнал министерства юстиции. - 1906. № 8-9. - С. 130-158.

123. Жерар Косейньяк. Ясне законодавство. Нариси з нормотворення. / Жерар Косейньяк. - у 2-х кн. - Кн. 1. Видання центру правової реформи і законопроектних робіт. К.: - 2000. - С. 165-180.

124. Жеребкін В.Є. Логіка: підруч. для студ. юрид. ін-тів і фак., що вивчають дисципліну «Логіка» / В.Є. Жеребкін. - Х.: Основа, 1995. - 256 с.

125. Жоль К.К. Методы научного познания и логика (для юристов): учеб. пособие / К.К. Жоль. - К.: Атіка, 2001. - 288 с.

126. Жилин А.А. Учебник государственного права. (Пособие к лекциям): в 2-х ч. - Петроград, - 1916. Ч. І. Общее учение о государстве.- 258 с.

127. Заботин В.В. Этап усмотрения проблемы в мышлении и обучении / В.В. Жаботин. - Владимир, 1973. - 187 с.

128. Забигайло В.К. Право и общество: Новые проблемы и методы буржуазного правоведения / В.К. Забигайло. - К.: Наук. думка, 1981. - 277 с.

129. Завальний А. Юридичні факти: історичні та сучасні аспекти розуміння / А. Завальний // Право України. - 2006. - № 1. - С. 112114.

130. Завальнюк В.В. Взаємодія суспільства та права: антропологічний вимір / В.В. Завальнюк // Актуальні проблеми держави і права. - 2009. - Вип. 51. - С. 349-356.

131. Загальна теорія держави і права: підручник за ред. В.В. Копєйчикова. - К.: Юрінком, 1997. - 349 с.

132. Загвязинский В.И. Методология и методика дидактического исследования / В.И. Загвязинский. - М.: Педагогика, 1982. - 160 с.

133. Заєць А.П. Світоглядні основи праворозуміння / А.П. Заєць // Вісник Академії правових наук України. 1997. № 2. С. 312.

134. Зайчук О.В. Правовая система США (историко-теретический анализ) / О.В. Зайчук. - К.: Наукова думка, 1992. - 136 c.

135. Зиброва Г.П. Сравнительные исследования в социальных и гуманитарных науках: методология и история / Г.П. Зиброва // Журнал социологии и социальной антропологии. - 2001. - Т. IV. - № 3. - С. 171-176.

136. Зивс С.Л. О методе сравнительного правоведения в науке государства и права / С.Л. Зивс // Советское государство и право. - 1964. - № 3. - С. 2936.

137. Зиманов С. Опыт внедрения метода конкретно-социолгического исследования в правовую науку / С. Зиманов // Советское государство и право. - 1964. - № 12. - С. 1229.

138. Зорин Г.А. Криминалистическая методология / Г.А. Зорин. - Минск: Наука, 2000. - 189 с.

139. Зорькин В.Д. Позитивистская теория права в России / В.Д. Зорькин. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. 268 с.

140. Иеринг Р. Дух римского права на различных ступенях его развития / Р. Иеринг; пер. с нем. СПб., 1875. 427 с.

141. Иконникова Г.И. Основы философии права / Г.И. Иконникова, В.П. Ляшенко. М.: ИНФРА-М; Весь мир, 2001. 256 с.

142. Ильин В.В. Классика - неклассика - неонеклассика: три эпохи в развитии науки / В.В. Ильин // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. - 1993. - № 2. - С. 16-35.

143. Ильин В.В. Политическая антропология / В.В. Ильин. - М.: Знание, 1998. - 284 с.

144. Ильин И.А. О сущности правосознания. Сочинения в 2 т. // И. А. Ильин. - М.: Медиум, 1993. - Т. 1: Философия права. Нравственная философия. С. 73300.

145. Ильин И.А. Понятие права и понятие силы (опыт методологического анализа) // И.А. Ильин. Сочинения: в 10 т. - М.: Медиум, 1994. - Т. 4. С. 730.

146. Иоффе О.С. Вопросы теории права / О.С. Иоффе, М.Д. Шаргородский. - М.: Юриздат, 1961. - 380 с.

147. Казимирчук В. П. Право и методы его изучения / В.П. Казимирчук. - М.: Юрид. лит., 1965. - 204 с.

148. Каган М.С. Человеческая деятельность / М. С. Каган. - М.: Политиздат, 1974. - 189 с.

149. Кальной И.И. Философия права / И.И. Кальной. - Спб: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр пресс», 2006. - 259 с.

150. Кант И. Метафизика нравов // И. Кант. Сочинения: 6 т. М.: Мысль, 1965. Т. 4. - Ч. 2. 478 с.

151. Кант И. Трактаты и письма / И. Кант. - М.: Наука, 1980. 709 с.

152. Кант І. Критика чистого розуму / пер. з нім. та прим. І. Бурковського. - К.: Юніверс, 2000. - 504 с.

153. Канторович Я. Первая статья гражданского кодекса / Я. Канторович // Право и жизнь. - 1925. - Кн. 2-3. - С. 1-8.

154. Карбонье Ж. Юридическая социология / Ж. Карбонье; пер. с фр. - М.: Прогресс, 1986. 351 с.

155. Карбонье Ж. Принцип «никто не вправе ссылаться на незнание закона» во французском праве / Ж. Карбонье // СССР-Франция. Социологический и международно-правовой аспекты сравнительного правоведения: Сб. статей. - М.: Наука, 1987. - С. 1417.

156. Карнап Р. Значение и необходимость. Исследования по семантике и модальной логике / Р. Карнап. - М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1959. - 350 с.

157. Карнер И. Социальные функции права / И. Карнер - М.-Пгр.: Госиздат, 1923. - 123 с.

158. Карсавин Л.П. Заблуждающийся разум? Многообразие вненаучных форм знания / Л.П. Карсавин. - М.: Юрид. лит., 1999. - 261 с.

159. Карсавин Л.П. Философия истории / Л.П. Карсавин. - СПб.: Изд-во. СПб. юрид. ин-та, 1993. - 204 с.

160. Карпович В.Н. Объяснение в социальном познании / В. Н. Карпович. - Новосибирск: Наука, 1989. - 175 с.

161. Карташов В.Н. О многообразии подходов к праву и интегративному его определению / В.Н. Карташов // Юридические записки Ярославского государственного университета. 2003. Вып. 7. - С. 314.

162. Касавин И.Т. Проблема и контекст. О природе философской рефлексии / И. Т. Касавин // Вопросы философии. - 2004. - № 11. - С. 1926.

163. Кацан В.С. Системный подход и гуманитарное знание. Избр. статьи / М. С. Кацан - СПб.: А.С.Р., 1991. - 489 с.

164. Кацапова И.А. Русская школа права: П. И. Новгородцев о необходимости этико-нормативного анализа права / И А. Кацапова // Вопросы философии. - 2003. № 4. - С. 152-159.

165. Кедров В.М. Философия как общая наука / В. М. Кедров // Вопросы философии. - 1962. - № 6. - С. 60.

166. Келле В.Ж. Переосмысление системной методологии: версия Ч. Чекленда / В.Ж. Келле // Системные исследования. Методологические проблемы. Ежегодник 1995-1996 гг. - М.: Эдиториал УРСС, 1996. - С. 361-376.

167. Кельман М.С. Розуміння методології правознавства в юридичній літературі / М. С. Кельман // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. - 2009. - № 2. - С. 3-12.

168. Керимов Д.А. Потребность, интерес и право (к вопросу об объективном и субъективном в праве) / Д.А. Керимов // Правоведение. 1971. № 4. С. 95103.

169. Новиков А.М. Образовательный проект. Методология практической образовательной деятельности. - М.: Эгвес, 2004. - 260 с.

170. Философский энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1983. - 758 с.

171. Рузавин Г.И. Методология научного познания: учеб. пособие для вузов / Г.И. Рузавин - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 287 с.

172. Методология: вчера, сегодня, завтра: в 3-х т. / ред.-сост. Г.Г. Крылов, М.С. Хромченко. - М.: Изд-во Школы культурной политики, 2005. - 323 с.

173. Новая философская энциклопедия: в 4-х т. - М.: ИФРАН; Мысль, 2000. - 2660 с.

174. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: методологические проблемы современной науки / Э. Юдин. - М.: Наука, 1978. - 392 с.

175. Краевский В.В. Методология научного исследования: пособие для студентов и аспирантов гуманитарных ун-тов. - СПб.: ГУП, 2001. - 278 с.

176. Франк С. Л. Духовные основы общества / С. Л. Франк. - М.: Республика, 1992. 511 с.

177. Сырых В.М. Метод правовой науки (основные элементы, структура) / В.М. Сырых. - М.: Юрид. лит., 1980. - 176 с.

178. Ленин В. Философские тетради. К вопросу о диалектике // В. И. Ленин. Полн. собр. соч. - Т. 29. - С. 301-318.

179. Пионтковский А.А. О методологии изучения действующего права / А.А. Пионтковский // Ученые записки ВИЮН. - 1947. - Вып. 7. - С. 11- 21.

180. Нерсесянц В. С. Процессы универсализации права и государства в глобализирующемся мире/ В.С. Нерсесянц // Государство и право. - 2005. - № 5. - С. 50-56.

181. Щедровицкий Г.П. Избранные труды / Г.П. Щедровицкий - М.: Шк. культ. полит., 1995. - 760 с.

Размещено на Allbest.ru