Поняття держави та її типи

Остання вимагає певної методологічної переорієнтації вітчизняного правознавства, його спрямованості на дослідження питань, пов'язаних з дією у національному законодавстві України міжнародного договірного і міжнародного звичаєвого права, імплементації багатосторонніх міжнародних договорів та норм міжнародного звичаєвого права у національне законодавство нашої країни. Ставиться питання про формування спільного європейського науково-дослідного простору, в тому числі щодо наукових досліджень у галузі держави і права[8].

Типологічна характеристика теж залежить від вибору формаційного чи цивілізаційного підходу. Розглядаючи Україну за першим підходом ми можемо сказати що вона - постсоціалістична держава.

Постсоціалістична (перехідна) держава, її сутність і теоретико - юридичні характеристики протягом періоду незалежності України стали, на жаль, предметом дослідження лише кількох дослідників, котрі представляють здебільшого не юридичну, а політичну науку. Тому такий аналіз є справою потрібною і своєчасною. Завважимо на доцільність вживання терміну "постсоціалістична держава", а не "посткомуністична", виходячи з розуміння попереднього режиму, котрий функціонував у цих країнах, - режиму тоталітарного соціалізму.

Визначення поняття постсоціалістичної держави досі не з'ясовано у вітчизняній юридичній науці. На нашу думку, постсоціалістична держава - це держава, котра здійснює модернізацію своєї сутності у напрямі від тоталітарного соціалізму до державно-правової організації суспільства, заснованого на принципах демократії та ринкової економіки. Хоча інтенсивність перетворень і реальні здобутки є різними в таких державах, сіле їх вектор - єдиний. Наприклад, у Китаї і В'єтнамі політичну систему реформовано лише частково і правлячі партії зберігають монополію на владу, проте перетворення економічної системи виступають глибшими порівняно з цілим рядом пострадянських країн.

Вітчизняний вчений Ю. Тодика сформулював ознаки перехідного етапу державності, котрі притаманні постсоціалістичній державі, а саме: тимчасове послаблення її соціально-політичної основи, падіння моральності, домінування в системі поділу влад виконавчої влади, конфронтація між владними структурами, посилення суб'єктивного фактора в розвитку держави і права, органічне поєднання в державно-правовому механізмі перехідного періоду елементів старого і нового, періодична зміна політичних режимів[13].

Класифікація постсоціалістичних країн здійснюється за різними критеріями. З огляду на тип постсоціалістичної модернізації, їх можна умовно розділити на дві групи:

1) країни, в яких провадиться азіатська модель модернізації;

2) східноєвропейські країни.

Останні, у свою чергу, також поділяються на дві групи:

а) центральноєвропейські;

б) пострадянські.

Проте англійські вчені Д. Копстейн і Д. Рейлі запропонували власну систему типологізації 27 "посткомуністичних держав" (до них вони не зарахували, природно, Китай і В'єтнам, у яких владну монополію зберігають комуністичні партії, та Югославію). Ця система базується на критерії "віддаленості від Заходу" тієї чи іншої країни, причому "межею Заходу" вважаються східні кордони ФРН та Австрії.

Отже, за цим критерієм посткомуністичні держави поділяються на 4 групи: 1) 35- 500 миль (Словаччина, Угорщина, Чехія, Хорватія, Словенія, Боснія та Герцеговина, Польща, Македонія); 2) 501 - 1000 миль (Албанія, Болгарія, Литва, Латвія, Румунія, Молдова, Білорусь, Естонія, Україна); 3) 1001 - 1500 миль (Росія, Грузія, Вірменія); 4) 1501-4080 миль (Азербайджан, Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан, Казахстан, Монголія). Відзначимо також, що вказані автори доводять певну закономірність між ступенем віддаленості від Заходу тієї чи іншої посткомуністичної країни і ступенем її модернізації.

Разом із тим особливістю постсоціалістичних держав виступає той факт, що переважна більшість із них виникли внаслідок реорганізації державно-правового простору на євразійському континенті, суть якої полягає в припиненні існування трьох колишніх соціалістичних федерацій та основі нових незалежних держав. СРСР припинив функціонування в 1991 р. і на його колишній території було створено 15 нових держав, серед яких і Україна.

Сутність постсоціалістичної держави проявляється в характері здійснюваних нею функцій щодо суспільства'. Деякі відомі вчені (наприклад, професор П.М. Рабінович) розглядають соціальну сутність держави в її здатності забезпечувати - у процесі свого функціонування і розвитку - задоволення основних потреб усього суспільства, а також створювати умови для можливого, за наявних конкретно-історичних обставин, задоволення потреб та інтересів окремих груп індивідів та їхніх спільнот[19].

Але якщо оцінювати не тільки процеси лібералізації та стабілізації, а й становлення інституцій та мікроекономічні перетворення, то стає очевидним, що про завершення трансформацій в цих країнах говорити зарано. Українським політикам, науковцям та експертам необхідно детально розібратися в механізмах, які задіяні в таких державах, щоб мати можливість вибирати найкращі стратегії довгострокового розвитку, не тільки в плані фінансів та торгівлі, а й в сфері соціальних проблем та екології. Нам потрібно знаходити ефективні методи досягнення давно проголошених цілей та пріоритетів: побудови високо розвиненої, демократичної та правової держави.

Ґрунтуючись ж на цивілізаційному підході в основі якого полягає більш широкий аналіз процесів розвитку, систем и цілей держави, а також історичних надбань народу, відомий американський історик Л.Г.Морган (1818-1884 рр.) також цивілізацією називав заключний етап розвитку суспільства (дикість, варварство, цивілізація). Базуючись на цьому ми можемо охарактеризувати Україну як постіндустріальну державу. Саме державу, яку можна тісно пов'язати з загальнолюдськими цінностями, адже цивілізоване суспільство - це таке, в якому захищені права людини, де існують широкі можливості для всебічного її розвитку.

Неодмінною рисою сучасною України, нашого цивілізованого суспільства є сприйняття людини, її потреб як абсолютної цінності цивілізаційного процесу, єдність людського роду та універсалізація людського розвитку. Нашій державі притаманні як певні суспільні цінності людства (право на життя, свобода творчості, право на саморозвиток, право на самовираження, право на самореалізацію), так і національні елементі цивілізації, а сам культурні, соціальні, політичні, релігійні, етнічні.

Поглиблюючись у питання сучасної типології ми можемо виділити окремі типи держав: світську та теократичну. Що певним чином відносяться і до України, яка відноситься до світського типу.

Світською вважається така держава, в якій не існує офіційної, "державної" релігії і жодне з віровчень не визнається обов'язковим чи переважним. У такій державі релігія, її канони і догми, а також релігійні об'єднання, котрі діють у ній, не мають права здійснювати вплив на державний лад, діяльність державних органів і їх посадових осіб, на систему державної освіти та інші сфери діяльності держави.

В Україні право на свободу світогляду і віросповідання закріплене у ст. 35 Конституції й включає "свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособове чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність"[1].

Що означає відокремленість церкви від держави в Україні? Передовсім, така модель державно-церковних відносин означає, що наша держава не втручається у визначення громадянином свого ставлення до релігії та релігійної приналежності, до виховання дітей батьками чи особами, котрі їх замінюють, відповідно до своїх переконань та із врахуванням права дитини на свободу совісті і свободу віросповідання. Врешті, держава не покладає на релігійні об'єднання виконання функцій органів державної влади, державних установ і органів місцевого самоврядування та не втручається в діяльність релігійних об'єднань, якщо вона не протирічить діючому законодавству .

У той же час Україна регулює надання релігійним організаціям податкових та інших пільг, надає їм іншу фінансову, матеріальну допомогу тощо.

Висновок

Розглядаючи тему « Поняття держави та її ознаки» ми опрацювали безліч різноманітних точок зору та теорій. З огляду на розкриття питання поняття в даній курсовій роботі необхідно підвести певні висновки.

Вищевикладені поняття дають змогу зрозуміти принцип демократизму та гуманізму в правовій діяльності нашої держави, тобто усвідомити вагомість волі суспільства, силу держави, направлену на здійснення, охорону та захист основних прав людини та принципів.

Розглядаючи тему, в літературі досить часто зустрічався термін «правова держава», саме такий підхід, на мою думку, є найбільш наближеним до правильного розуміння держави і включає в себе також її комплексне.

Цікавим є обсяг роботи, який у різні часи у цьому напрямку вели сотні вчених, що ще раз підтверджує неабияку важливість цього питання. Тим не менш, здебільшого вони приходили до по-своєму особливих висновків.

Аналізуючи ж вітчизняну та російську літературу можу сказати що вона й досі пройнята крайнощами: праці часу СРСР пропонують нам розуміти державу та підходи до її розуміння суто з ідеології марксизму-ленінізму, а більш сучасна література кидається у крайнощі відкидаючи усі радянські наукові надбання, вбачаючи суто гуманістичні начала у цих явищах[16].

Більш-менш визначеним є питання щодо ознак держави: тут ,в науковій літературі є певне складене традиційне уявлення про структурні елементи держави, але я на мене не досить чіткою є класифікація ознак на основні та факультативні. Надто багато ознак, які є атрибутивними на мою думку відносяться до допоміжних. Наприклад загальнообов'язковий характер актів держави відноситься до головних лише з юридичної точки зору.

Проте різноманіття поглядів ні в якому разі не повинна заважати чіткому, єдиному визначенню цих питань, це надзвичайно важливо, данні питання мають суто теоретичний характер, ми повинні розуміти їх глобальний вплив на право, суспільство та державу в цілому. Такі визначення мають бути закріплені на державному рівні.

Отже, актуальність питань, розглянутих у даній курсовій роботі є беззаперечною. Знання і розуміння цього правового матеріалу зміцнює розуміння правової політики нашої держави, забезпечує знання і розуміння засобів, їх дотримання, - підносить правосвідомість і культуру населення України в цілому і кожного громадянина окремо.

Література

1. Конституція України від 28 червня 1996.

2. Кодекс Законів про Працю України від 10.12.1971Із змінами, внесеними згідно із Законом станом на 20.12.2005.

3. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004ю

4. Цивільний кодекс України від 16.01.

5. Загальна теорія держави і права. Підруч. за ред. М.В. Цвіка, В.Д, Петришина. - X., 2002.

6. Чиркин В.Е. Об определении государства. "Государство и право", 1993.

7. Політологія (теорія та історія політ. науки) / Шляхтун П.П. К.: Либідь, 2002.

8. О.В. Зайчук, Н.М. Оніщенко "Теорія держави і права”. Юрінком Інтер. 2006.

9. Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология. М., 1971.

10. Правовий словник Фішера.

11. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. - К., 2000.

12. Кельман М., Мурашин О. Загальна теорії права (зі схемами, кросвордами, тестами): Підруч. - К., 2002.

13. Графський, В.Г. Загальна історія держави і права / В.Г. Графський. - М.: НОРМА - ИНФРА-М, 2006.

14. Конституционное право. СПб., 1908; Социальное право, индивидуальное право и преобразование государства. М., 1909.

15. Габриэмль Фемликсович Шершенемвич Общее учение о праве и государстве (М., 1978).

16. Теорія держави і права (Волинка К.Г.) К.-2003.1.

17. Теория государства и права. Под ред. В.М. Корельского М., 1999 г.

18. Липинский Д.А., Малько А.В., Березовский Д.В., Мусаткина А.А. Теория государства и права. Учебник риф МО РФ М.: КноРус, 2009.

19. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави.// Київ, 1994.

20. Скакун О. Теорія держави і права: Підруч. для студ. виш навч. закладів. - 2-е вид. -Х., 2005.

21. Скакун О. Теория государства и права. - X., 2000.

22. Теорія держави і права / Упоряд. М.В. Кравчук. - Тернопіль, 2002.

23. Теорія держави і права: Підруч. / С.П. Лисевков. А.М. Колодій. О.Д. Тихомиров, В.С. Ковальський. - К., 2005.

24. Wikipedia. Электронная энциклопедия.

Размещено на Allbest.ru