Зовнішні та внутрішні функції держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

Зовнішні та внутрішні функції держави



Вступ

економічний оборона співробітництво світовий

Теорія держави і права для опису, пояснення і прогнозування діяльної сторони держави використовує поняття функції держави - характеристики саме того, що і як держава «робить».

Поняття функції в теорії держави і права означає напрямок, предмет діяльності того чи іншого політико-правового інституту, зміст цієї діяльності, її забезпечення. Саме цей сенс мається на увазі під поняттям функція держави.

Термін «функції держави» застосовується для позначення основних, найбільш важливих напрямів діяльності держави, в яких проявляється його соціальне призначення. Основні напрямки діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади в правовій державі мають спільну природу. Їх першочерговою метою є забезпечення гармонійної життєдіяльності суспільства

У функціях держави виражається його сутність, та реальна роль, яку держава відіграє у вирішенні основних питань суспільного розвитку і, перш за все в задоволенні різноманітних інтересів населення країни.

Функції держави встановлюються залежно від основних завдань, що стоять перед державою на тому чи іншому етапі його розвитку, і являють собою засіб реалізації цих завдань.

Зміст завдань держави визначається різними внутрішніми та зовнішніми чинниками.

Так, наприклад, кризові явища в економічному житті країни вимагають концентрації зусиль держави, всіх її органів на вирішенні економічних завдань.

Зростання злочинності змушує держава своєчасно вживати серйозні практичні дії щодо посилення боротьби з нею, виявлення та усунення причин і умов, які її породжують.

Загроза зовнішньої агресії мобілізує державний механізм на підготовку населення країни до її відбиття.

Вся функціональна діяльність держави спрямована на досягнення головної мети: формування громадянського суспільства, створення умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини, його морального, матеріального та фізичного благополуччя, максимальної правової та соціальної захищеності особистості.

Держава завжди має виступати як верховний хранитель і захисник законних інтересів особистості.

Саме через особистість держава сприяє суспільному прогресу в цілому, удосконалює й збагачує всю систему суспільних відносин.

Держава відіграє важливу роль у житті будь-якого сучасного суспільства.

Розвиток суспільства і всіх його інститутів, включаючи державу, являє собою природний історичний процес, що протікає за об'єктивними законами.

Одним з проявів дії цих законів є функції держави, які можна визначити як характерні особливості держави, що відрізняють його від інших елементів системи суспільства.

Запитання про державу та її функціях завжди належали до числа основоположних і дискусійних і в суспільстві і в теорії держави і права, оскільки сутність держави прямо і безпосередньо зачіпає інтереси різних верств, класів суспільства, політичних партій.

Це і обумовлює актуальність даної теми в рамках дослідження з теорії держави і права.

Об'єкт дослідження представленої роботи - функції держави в сучасний період часу, а також форми і методи їх здійснення.

Предметом дослідження виступають суспільні відносини в частині реалізації державних функцій, діяльність держави в здійсненні державних функцій, форми і методи правового регулювання суспільних відносин.

Мета курсової роботи - найбільш повне розкриття поняття і ознак функцій сучасної держави, класифікація видів функцій держави і освітлення форм і методів їх здійснення.

Для досягнення зазначеної мети поставлені такі завдання:

- Розкриття поняття функцій держави з урахуванням різних думок правознавців та визначення ознак функцій держави;

- Характеристика функцій держави на основі критеріїв класифікації;

- Короткий розгляд пропозицій сучасних правознавців про виділення нових функцій держави;

- Розгляд форм і методів здійснення функцій держави.

Робота виконана з використанням нормативно-правових актів, що застосовуються при реалізації державних функцій., навчальної літератури для юридичних вузів.

При всьому обсязі та розмаїтті літератури з теорії держави і права, я віддала перевагу підручниками, написаними під керівництвом. Дмитрієв О.Ю (с. 87 - 89) [3], Комаров С.А (с. 97 - 99) [4], Лутфулін Р.Р. (с. 36 - 39) [6].

Актуальність дослідження полягає у тому, що вивчивши функції (внутрішні та зовнішні) можна зрозуміти суть держави, його роль і значення в житті суспільства.

Це питання дуже важливе та актуальне, тому що якщо до кінця не розібратися в тім, що і як держава робить, що вона повинна робити, у нашій країні неможливо буде знайти шляхи виходу з кризи, що склалася.

Крім цього, здається, що докладне вивчення даної теми допоможе глибше розвинути уявлення про державу як про соціальний інститут, про те як цей інститут живе, діє, змінюється, які основні тенденції його розвитку, як він виконує своє соціальне призначення.

Задля досягнення поставленої мети, необхідно вирішити ряд завдань:

- визначити поняття функцій держави;

- виявити суть і значення функцій держави;

- надати характеристику внутрішнім функціям держави;

- проаналiзувати зовнішні функції держави;

Методологічною основою роботи в першу чергу виступає об'єкт дослідження.

Держава в різних формах його прояву, виступаючи в якості об'єкта дослідження, детермінує комплексний методологічний підхід, оскільки воно одночасно є предметом багатьох галузей наукового знання.

Даний фактор зумовлює ту обставину, що в основу методології даного дослідження покладено загальнонаукові методи-історичний, системний, структурний, функціональний та ряд інших.

Крім того, використані загальні логічні методи, як аналіз і синтез, абстракція й аналогія.

Використовувалися і приватно-наукові методи, що застосовуються в правових науках, основними з яких по праву вважаються формально-юридичний метод і метод порівняльного правознавства.

Теоретичну основу курсової роботи склали наукові розробки в галузі загальної теорії держави і права, викладені працях таких вчених, як: Алексєєв С.С. (с. 45 - 47) [1]. Венгеров А.Б (c. 67-71) [2]. Комаров С.А (с. 97-99), [4], Лазарєв В.В (с. 12-15), [5]. Лівшиць Р.З (с. 13) [8], Нерсесянц В.С. (с. 20 - 22) [13].

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що складаються в зв'язку з функціональною діяльністю держави, у зв'язку з реалізацією ним окремих функцій.

Предметом данної роботи є і буде становити питання про цілі, завдання і функції держави: їх поняття, класифікації функцій і характеристиці цілей, завдань і функцій сучасної держави. Поняття цілей і завдань держави. Функції як засіб реалізації державних завдань.

Курсова робота складається з вступу, трьох розділів і висновку. Термін «функція» у вітчизняній та іноземній науковій літературі має різні значення. Саме поняття «функції» не є власне юридичним.

У філософському і загальносоціологічні плані воно розглядається як «Зовнішній прояв властивостей якого-небудь об'єкта в даній системі відносин»; як сукупність звичайних або ж специфічних дій окремих осіб або органів, обумовлених їх природою або необхідністю виживання; нарешті, як наявність у окремої особи або групи осіб специфічних обов'язків, виконання яких їм пропонується в процесі виконання ними службової діяльності (функції лікаря, полісмена і.т. п.) Стосовно до держави трактування терміна функції стає ще більш багатогранною. У працях значної частини правознавців країн ближнього і далекого зарубіжжя функції держави розглядаються як основні напрямки його діяльності, як сторони їх соціального призначення, види соціальної діяльності. Подібну точку зору висловлює і. Любашіц В.Я (с. 14 - 16) [7]. Він вважає, що функції держави - це її соціальне призначення всередині та поза країни.

Широке визнання має визначення функцій держави як напрямки (і сторони) його діяльності, в яких виражаються і конкретизуються його класова сутність, службова роль, завдання і цілі, закономірності розвитку.

Макові Р.Х (с. 20 - 22), [9]., посилаючись на двоїстий характер природи всякої функції, стосовно до функції держави визначає її не як «Здатність, властивість», а як «реалізацію здатності» - сторону діяльності.

На його думку, в понятійному апараті теорії держави і права функція держави займає місце між «сутністю» держави і його «діяльністю».

Протасов В.І (с. 22 - 24) [14]., підкреслює, що у зв'язку з різноманіттям державної діяльності і суспільних відносин перед теорією держави постає проблема визначення основних напрямів його внутрішньої і зовнішньої діяльності, в яких виражається і конкретизуються його класова і загальнолюдська сутність і соціальне призначення.

Однак, не можна вважати, що у функціях держави знаходить відображення лише його сутність. У держави виникають завдання і функції, зумовлені особливостями пережитого моменту, політичними особливостями, специфікою управління суспільством.

Ржевський В.А. (с. 25 - 27) [16]., визначив функцію держави як соціально-класове призначення держави, що реалізуються в цілеспрямованому його впливі на суспільні відносини (об'єкти функцій).

У ряді робіт функції держави розглядаються, наприклад, як сутність (зміст) діяльності держави у внутрішній і зовнішній сферах, як відношення політично пануючого класу до решти класам і політичним групам та ін.

Прихильники першої тези по суті ставлять знак рівності між сутністю і функціями держави, другого - допускають елемент змішування поняття функцій держави з відомим ленінським визначенням політики як області відносин усіх класів і верств до держави.

Ряд авторів, і зокрема Сирих В.М (с. 45 - 47) [17], під функціями держави розуміють не «напрямок», а «частини його діяльності», з яких складається вся державна робота, і підкреслюють, що уявлення про функції держави дає практична діяльність державного апарату. З цією думкою навряд чи можна погодитися повністю, так як далеко не всяку діяльність або частину діяльності держави слід ототожнювати з поняттям «функція держави». До того ж в даному трактуванні гіпертрофується роль державного апарату.

Абсолютно відособлено виглядає тлумачення функції держави. Толстік В.А. (с. 20 - 25) [18]., Червонюк В.М. (с. 70 - 73) [19]., яке грунтується на філософській трактуванні категорії функції як цілі діяльності конкретного суб'єкта, як системоутворюючого фактора такої діяльності.

Іншими словами, під функцією держави ці автори розуміють його кінцеві цілі, які залишаються незмінними на всьому протязі існування державності або, у всякому разі, на протязі існування держави певного історичного типу.

Деякі автори виходять з ототожнення функцій держави з його діяльністю. При визначенні функції вони використовують такі категорії як «Управління», «вплив» і т.д.

Наприклад, такої точки зору дотримується Хропанюк В.Н (с. 32) [22]. Його визначення функцій держави піддається серйозній критиці в журналі «Держава і право» при обговоренні концепції нового підручника з Теорії держави і права. «Функції держави, - пише Хропанюк В.Н (с. 35) [22]., - це основні напрямки його діяльності, у яких виявляється суть і соціальне призначення державного управління суспільством».

Знову не точно (в журнальної статті вказуються недоліки підручника. Хропанюка В.Н (с. 156). У функціях держави виражається сутність і соціальне призначення самої держави.

«Сутність і соціальне значення державного управління» виражаються у функціях державного управління, які не слід ототожнювати з функціями держави.

Морозова Л.А с. (.103-108) [12], пропонує трактування функцій не тільки як напрямків. діяльності держави, але і як механізм державного впливу на суспільні процеси, посилаючись на те, що виконуючи певні функції в тих чи інших сферах життя суспільства, держава одночасно за допомогою проведених реформ, різного роду перетворень, правового регулювання суспільних відносин впливає на стан суспільних процесів.

Однак, Марченко М.М (с. 80 - 84) [10], видається, що включення механізму державного впливу на розвиток суспільних процесів у поняття функції держави не зовсім справедливо, оскільки тим самим робиться спроба звести функції держави в цілому до функціонування його механізму, а також підмінити функціонування держави різними способами правового впливу, хоча в науці існує таке самостійне поняття, як правові форми здійснення функцій держави.

Зарубіжні юридичні і політичні теорії зводять проблему функцій держави до діяльності його окремих органів і обговорюють законодавчу, судову, податкову і тому подібні функції держави.

Деякі західні автори виділяють функції держави як організації захисту «загального блага», «загального благоденства», «охорони справедливості».

В цілому для західного вчення про державу характерно розуміння функцій держави, засноване на запереченні закономірної залежності суті держави і реального змісту його діяльності від матеріальних і економічних умов існування панівних класів.

Що стосується нашого недавнього минулого, то в 60-і роки в радянській юридичній науці отримало широке поширення уявлення про функції держави як про предметно-політичній характеристиці змісту його діяльності.

Мордовцев А.Ю (c. 10 - 12) [11], розглядає функції держави в логічного зв'язку

«Мета-завдання-функції» і на цій підставі дає наступне їх визначення: «Функції держави - це основні (головні) напрямки (сторони, види) діяльності держави з реалізації поставлених перед ним завдань для досягнення певних цілей, обумовлених як класової, так і загальносоціальної його сутністю та соціальним призначенням»

Таке визначення, як мені здається, логічно вибудуване і заслуговує на увагу. Таким чином, аналіз наукової полеміки з питання про поняття функцій держави показує, що, незважаючи на певні розбіжності в визначенні цього поняття, йде тенденція до зближення поглядів, використанню всього найбільш раціонального, що внесено в теоретичну розробку даної проблеми різними авторами.

З урахуванням досягнутого до теперішнього часу рівня розробленості концепції йде процес синтезування існуючих тлумачень і точок зору, що дозволяє значною мірою подолати протиріччя і розбіжності.

Багато теоретичні погляди все більше зводяться до визнання того, що у всіх випадках обговорення функцій держави мова йде про діяльність та ролі держави, а функції держави в будь-який історичний період обумовлюються об'єктивними суспільними потребами.

Поняття функції держави з'явилося і стало розвиватися на попередньому етапі розвитку вітчизняної історії держави і права.

В рамках марксистко-ленінського підходу виділялася класова сутність держави, а предмет, напрямок і зміст діяльності держави змінюються в залежності від зміни класової сутності і форми держави.

На сучасному етапі також зберігається класовий підхід до діяльної стороні держави, але з важливим уточненням: розширюється і поглиблюється розуміння соціального призначення держави, відкидається жорсткий зв'язок між змінами класових характеристик держави і його функцій.

Як показала історія, цей зв'язок більш багатогранна, а на функції більш впливають не стільки класові характеристики держави, скільки нові умови і проблеми сучасної життєдіяльності суспільства, існування цивілізації (Екологія, ядерне озброєння, демографія, сировинні та інші глобальні проблеми).

Як справедливо зазначає Морозова Л.А (с. 100) [13]., загальносоціальна діяльність держави забезпечує певну ступінь стійкості відносин і зв'язків усередині суспільства, його цілісність і єднання на базі громадських інтересів. Чим більша питома вага загальносоціальних функцій, тим вище роль держави як інструменту подолання суперечностей, засоби досягнення суспільного компромісу, стабілізації суспільних зв'язків.

Така роль держави змушує його відмовлятися в своїй практичній діяльності від використання виключно методів насильства, примусу.

Все частіше йому доводиться звертатися до авторитету загальнодемократичних, гуманістичних інститутів та ідей, наприклад до ідеї правової держави, панування права в суспільному і політичному житті, дотримання прав людини, захисту національних меншин, різних форм участі населення в державного і суспільного життя, до підтримки почав самоврядування, забезпеченню свободи друку і гласності, судового захисту прав законних інтересів громадянина та ін.



1. Загальна характеристика функцій держави

У сучасних умовах наша держава виконує досить багато функцій всередині країни і за її межами (спрямованих ззовні).

Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава (ст. 1 Конституції України). Внутрішні і зовнішні функції держав соціально-демократичної орієнтації можна класифікувати залежно від сфери впливу в економічній, політичній та гуманітарній сферах.

В економічній сфері до внутрішніх функцій можна віднести економічну функцію держави, але вона досить складна і для зручності аналізу її конкретизують на інші великі функції.

Зокрема, виділяють: господарсько-організаторську функцію, яка спрямована на організацію виробництва на державних підприємствах, забезпечення права громадян на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції); господарсько-стимулюючу; науково-організаторську.

Нині залишається і функція регулювання міри праці та міри споживання, особливо в державному секторі економіки.

В умовах економічної кризи ця функція виконується державою незадовільно.

Однією з функцій держави є здійснення економічних реформ і подолання економічної кризи, створення власної грошово-фінансової системи і подолання інфляції тощо.

У ст. 116 Конституції України закріплено, що Кабінет Міністрів України забезпечує економічну самостійність України, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного розвитку, і забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності та т. п.

У політичній сфері держава також виконує декілька основних функцій, характерних для правової держави. До однієї з таких функцій відноситься:

Функція соціального компромісу.

Її суть зводиться до того, щоб знаходити і проводити у життя такі рішення, в тому числі і закони, які враховували б інтереси різних груп населення, не тільки більшості, але і меншості; створення умов для існування легальної опозиції, для вільного розвитку всіх політичних партій, які діють в межах Конституції та інших законів України.

Окремо слід виділити функції: охорони і захисту конституційного порядку, законності і правопорядку, забезпечення громадянського миру, умов для вільного розвитку всіх надій і народностей, ідеологічну функцію.

Ці функції закріплені в ст. ст. 5, 15, 36, 37, 38, 39 Конституції України.

У гуманітарній сфері держава виконує такі функції:

Гуманістична - забезпечення, охорона і захист основних прав людини;

Екологічна - охорона навколишнього середовища;

Соціальна - охорона здоров'я населення, соціальний захист та соціальне забезпечення;

Культурно-виховна - розвиток освіти, культури, виховання особи.

Ці функції держави закріплені в І-II розділах Конституції України.

Зовнішні функції.

До зовнішніх функцій відносяться: участь у міжнародному економічному співробітництві; участь у вирішенні глобальних економічних і наукових проблем по енергетиці, використання космічного простору, використання морів і океанів; оборона країни від зовнішнього нападу і анексії ймовірними противниками; участь у забезпеченні миру; участь у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку і невтручання у внутрішні справи інших держав. У ст. 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу. У статті 18 Конституції записано, що зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальними принципами і нормами міжнародного права.

1.1 Поняття функцiй держави

Функції держави - це основні напрямки діяльності держави, в яких виражаються і конкретизуються його сутність, роль і соціальне призначення в суспільному житті.

Елементи функцій держави:

Об'єкт - сфера суспільних відносин;

Зміст - конкретні дії, прийняті державою для досягнення поставлених перед ним соціально корисних цілей;

У кожній державі державні функції різні, так як їх перелік і зміст визначається сукупністю чинників зовнішнього та внутрішнього характеру, серед яких особливо виділяють своєрідність суті конкретної держави, особливості та актуальність на даний момент часу економічних, політичних, національних, екологічних та інших проблем.

Функції держави показують напрямки діяльності держави в певний історичний період. Поняття функції держави з'явилося і стало розвиватися на попередньому етапі розвитку вітчизняної історії держави і права.

В рамках марксистко-ленінського підходу виділялася класова сутність держави, а предмет, напрямок і зміст діяльності держави змінюються в залежності від зміни класової сутності і форми

На сучасному етапі також зберігається класовий підхід до діяльної стороні держави, але з важливим уточненням: розширюється і поглиблюється розуміння соціального призначення держави, відкидається жорсткий зв'язок між змінами класових характеристик держави і його функцій держави. Як показала історія, цей зв'язок більш багатогранна, а на функції більш впливають не стільки класові характеристики держави, скільки нові умови і проблеми сучасної життєдіяльності суспільства, існування цивілізації (Екологія, ядерне озброєння, демографія, сировинні та інші глобальні проблеми).

Як справедливо зазначає Морозова Л.А (с. 100) [13]., загальносоціальна діяльність держави забезпечує певну ступінь стійкості відносин і зв'язків усередині суспільства, його цілісність і єднання на базі громадських інтересів. Чим більша питома вага загальносоціальних функцій, тим вище роль держави як інструменту подолання суперечностей, засоби досягнення суспільного компромісу, стабілізації суспільних зв'язків. Така роль держави змушує його відмовлятися в своїй практичній діяльності від використання виключно методів насильства, примусу.

Все частіше йому доводиться звертатися до авторитету загальнодемократичних, гуманістичних інститутів та ідей, наприклад до ідеї правової держави, панування права в суспільному і політичному житті, дотримання прав людини, захисту національних меншин, різних форм участі населення в державного і суспільного життя, до підтримки почав самоврядування, забезпеченню свободи друку і гласності, судового захисту прав законних інтересів громадянина та ін.

1.2 Значення функцій держави

Процес функціонування держави припускає певний вплив його на окремі інститути та елементи, суспільні відносини і людини. За допомогою цього впливу держава виконує свої функції.

Виконання своїх функцій державою, передбачає певні зміни в суспільних відносинах та інститутах. Може відбуватися стабілізація суспільства, лібералізація економіки і т.д. Відповідно значення функцій держави полягає в можливості, за допомогою їх можливостей впливати на всі процеси, що відбуваються в державі та суспільстві.

1.3 Основні характерні риси функцій держави

Державні функції характеризуються деякими спільними рисами:

1. Зміст кожної функції держави складається з сукупності однорідних аспектів державної діяльності. Подібні боку державної діяльності об'єднуються в одну функцію, виходячи із специфіки і характеру тих суспільних відносин, на які вони впливають.

2. На відміну від численних функцій державних органів (фінансових, народної освіти, прокуратури), спеціально призначених для певної діяльності, функції держави охоплюють його діяльність

в цілому. Сказане не применшує значення окремих органів у здійсненні певних функцій держави, оскільки іноді ці органи відіграють провідну роль у вирішенні основних завдань держави (наприклад, провідна роль збройних сил у виконанні функції оборони країни від нападу ззовні).

Таким чином, функції держави необхідно відрізняти від функцій його окремих органів. Якщо функції держави відповідають основним, суспільно значимою, напрямками його діяльності, яким підпорядкована робота всього державного апарату і кожного з його органів, то далеко не завжди у функції окремих державних органів знаходять вираз соціальне призначення й сутність держави.

3. Функції держави носять комплексний, колективний характер. У них втілюється зосередження зусиль держави на вирішальних, життєво важливих напрямках його внутрішньої чи зовнішньої діяльності.

4. Функції держави також необхідно відрізняти від видів державної діяльності, які можуть здійснюватися або спеціально уповноваженими на те органами, або структурними підрозділами різних органів держави. Видами державній діяльності є, наприклад, розслідування кримінальних справ, митний контроль.

5. Функції держави не можна ототожнювати з формами та методами їх реалізації. Основними правовими формами здійснення функцій сучасної держави є правотворчість, виконавчого комітету.-распорядительная і правоохоронна діяльність.

Держава відповідно з тими завданнями, які стоять перед ним на тому або іншому етапі розвитку, може використовувати методи переконання, заохочення або примусу в різних поєднаннях. Конкретна ж функція держави являє собою єдність змісту, форм і методів здійснення державної влади, нерозривно пов'язаних з даним напрямком діяльності держави.

Вся функціональна діяльність держави спрямована на досягнення генеральної мети: блага людини, його морального, матеріального і фізичного благополуччя, максимальної правової та соціальної захищеності особистості. Держава завжди має виступати як верховний зберігач і захисник законних інтересів особистості.

Через особистість держава сприяє суспільного прогресу в цілому, вдосконалює і збагачує всю систему суспільних відносин.

Таким чином, функції держави - це основні напрямки його діяльності, у яких виражається сутність і соціальне призначення державного управління суспільством.

Всі основні напрямки діяльності держави в залежності від того, в якій сфері суспільного життя вони протікають, поділяються на внутрішні і зовнішні. Життя будь-якого сучасного суспільства здійснюється в двох основних сферах: всередині країни і на міжнародній арені.

По тривалості дії функції держави поділяються на постійні і тимчасові. Постійні функції здійснюються на всіх етапах розвитку держави.

Тимчасові функції припиняють свою дію з рішенням певної задачі, як правило має надзвичайний характер (до них належать, наприклад, ліквідація стихійних лих, масштабних катастроф, антиконституційних виступів).



2. Внутрішні функції держави

Друга половина XX століття характеризується тим, що в розвинених країнах світу в число основних стала входити економічна функція. Тепер держава втручається в економіку, визначає темпи її зростання, встановлює пропорції між окремими її галузями.

Виникли державний сектор економіки, в більшості країн держава виступає найбільшим підприємцем: численні акціонерні товариства є державними підприємствами. Воно відіграє роль великого банкіра, який зосередив у своїх руках більшу частину позичкового капіталу. Сучасна держава здатна прогнозувати і гнучко регулювати економічні процеси в масштабі всієї країни

Можна відзначити, що за останнє десятиліття вже позначилися деякі важливі елементи ринкових відносин: економічна свобода, право власності, що працюють ринки товарів і послуг.

Разом з тим виникла необхідність пошуку оптимальних способів участі держави в економічних процесах, налагодження ефективного державного регулювання, сумісного з ринковими механізмами.

У цьому головна особливість економічної функції сучасної України в порівнянні з господарсько-організаторської функцією Радянської держави по всеосяжного керівництву економікою. Економічна функція держави знаходить своє відображення у статтях 8, 34 Конституції України.

Шумілов В.М (с. 14 - 19), виділяють основні завдання у сфері економіки, що стоять перед Україною: встановлення основних правил та координація економічних взаємовідносин; контроль за дотриманням встановлених правил і захист учасників економічного обороту; безпосереднє здійснення економічної діяльності; підтримка недержавних організацій в економічному обороті.



2.1 Економічна функція

Ця функція держави сильно змінилася в ході історичного існування держави від повного невтручання в економіку (концепція «держави - нічного сторожа») до повного контролю всієї господарської діяльності та регулювання всіх питань економічної життя (тоталітарні держави соціалістичного типу). У сучасних умовах, коли незмірно помножилися і ускладнилися господарські зв'язки, демократична держава не залишається спостерігачем з боку. Воно активно розробляє і проводить економічну політику, яка будується на принципах вільного ринку і вільного підприємництва. Держава використовує різні важелі впливу на економіку: податкову і митну політику, позики і субсидії приватним виробникам, контроль за виробництвом, контроль за цінами, якістю продукції, насамперед продуктів харчування, ліків тощо; регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема використання загороджувальних мит і більш жорстоких заходів - встановлення державної монополії на всю зовнішню торгівлю або на торгівлю окремими товарами, встановлення винної та тютюнової монополії, використання державних замовлень промислової і сільськогосподарської продукції. Держава використовує досить широкий арсенал засобів - від м'якого, непрямого впливу шляхом економічних важелів (податки, мита, субсидії і.т.д.) до більш жорстоких способів, шляхом прямих приписів. Завдання держави встановити з допомогою законів «правила гри» і примусово забезпечити їх виконання. В періоди економічних криз, стану депресії, на перехідних етапах втручання держави в економіку збільшується. Це характерно, наприклад для сучасного етапу розвитку України. Як показує досвід, економічні реформи, які зараз реалізуються в нашій країні, не можуть бути результативними без адекватного впливу держави на розвиток економічних процесів. Звідси - великий масив законодавчих актів у цій області і економічні заходи, проводяться державою, наприклад, приватизація житлового фонду, державної і муніципальної власності, земельна реформа і т.д.

2.2 Соціальна функція

Ця функція сполучена з економічної, значною мірою залежить від економічної лінії держави. В цілому вона є прояв патерналізму держави до особистості, до тієї частини суспільства, яка в силу ряду причин потребує підтримки з боку держави. У зазначених сферах соціальна функція здійснюється у формі державної підтримки (фінансової, матеріальної, програмної та ін.) освітніх, освітніх та наукових установ, а так само установ культури. Що стосується управління та організації їх роботи, то вони автономні, вільні у своїй діяльності і втручання держави тут неприпустимо. Суспільство в цілому і держава зацікавлені в тому, щоб кожен громадянин мав освіту, що відповідає прийнятим стандартом. Без освіти в даний час немислимо активну участь громадян в суспільного життя, у виробництві, у всіх сферах державної діяльності, у зв'язку з чим у багатьох державах освіта є обов'язковою.

2.3 Фінансова функція держави

Оборонна функція - це забезпечення існування нації, захист її суверенітету, національних кордонів.

Для виконання цієї функції необхідно мати оснащену армію, поліцію, розвідувальні органи, комплекс підприємств, які виробляють озброєння, мережа науково-дослідницьких лабораторій і інститутів. Крім цього, для захисту своїх національних інтересів ряд держав мають за кордоном військові бази, військовослужбовці збройних сил.

Витрати на ці цілі у всіх країнах значні. Як правило, вони перевищують всі інші витрати, складаючи 20-30% всіх витрат держави. Особливо швидко зростають витрати на проведення науково-дослідницьких робіт та дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) по створенню озброєнь і військової техники. Контрольная функція. Здійснюється державою при формуванні різних грошових фондів. Вона включає: контроль за правильністю нарахування та стягнення податків, розробку податкової бази, визначення форм пільгового оподаткування, контроль за правильністю використання фінансів. У контрольну функцію включається також аналіз виконання фінансових зобов'язань приватними компаніями (сплата федеральних і місцевих податків).

Крім зазначених функцій, у всіх країнах зростає населення, а в його складі - міське населення («урбанізація»). В результаті уряд змушений збільшувати витрати на душу населення, забезпечуючи суспільні блага і послуги (утримання міського господарства, громадського транспорту, поліції, пожежної охорони і т. п.).



3. Зовнішні функції держави

Зовнішні функції держави - це напрями діяльності з вирішення зовнішньополітичних завдань.

Корінні зміни, що відбулися в світі і в Україні в останні десятиліття, істотно змінили зовнішні функції держави.

Одні з них відпали (функції співробітництва та взаємодопомоги з соціалістичними країнами, допомоги державам, що розвиваються), інші - отримали подальший розвиток у нових умовах (функції у галузі оборони країни, боротьби за мир), треті - виникли знову (функції співробітництва з країнами СНД, інтеграції у світову економіку.

Зовнішніми функціями держави традиційно були захист країни від нападу ззовні, ведення загарбницьких воєн, забезпечення дипломатичних відносин. У зв'язку з формуванням світового ринку активізувалася міждержавна взаємовигідна торгівля, розвивається колективна безпека, створюються міжнародні миротворчі збройні сили.

Все це і зумовило появу відповідних зовнішніх функцій. Автори статті Чістякова Л.М (с. 64 - 68), Хропанюк В.Н (с. 32 - 35)., про охоронно-захисної функції держави детально аналізують проблеми забезпечення інтересів держави, національних інтересів різних країн і відзначають для Росії збільшення стратегічної загрози вторгнення з боку країн азіатсько-тихоокеанського регіону. [20], [21].

Для мінімізації цієї загрози необхідно таке вибудовування зовнішньої економічної політики, яке пов'язувало б інтереси розвитку Росії з іншими найбільш потужними в економічному плані країнами Азії, в першу чергу з Індією, з країнами Південно-Східної Азії (Малайзія, Індонезія, В'єтнам, Сінгапур та ін), КНДР і Південною Кореєю, в тому числі на рівні правоохоронних структур. Деякі автори стосовно до України виділяють окрему функцію, що з'явилася відносно недавно - функцію співробітництва та зміцнення зв'язків з країнами СНД. Здійснюючи розглянуту функцію, Україна виступає за зміцнення співдружності насамперед по лінії формування економічного союзу, спільного ринку СНД, системи колективної безпеки, спільної охорони кордонів; громадянства та захисту переселенців, турботи про росіян, що опинилися за межами Російської Федерації; створення єдиного інформаційного простору.

Наочним вираженням цієї функції є різні рішення міждержавного Ради Євразійського економічного співтовариства, рішення економічної ради СНД, Ради глав держав СНД, рішення Ради міністерств закордонних справ держав-членів СНД, закріплені в Статусі міжнародних договорів Євразійського економічного співтовариства.

На додаток до викладеного можна відзначити, що в даний час важливим стає виділення глобальних функцій держави, що характеризують діяльність сучасної держави в екологічній, демографічній, сировинній, космічній сферах, в галузі створення та використання ядерної, інформаційної технологій, в області захисту прав і свобод людини і інших глобальних сферах діяльності, які зачіпають всю цивілізацію.

Зовнішня діяльність держав (у тому числі і України) в сучасних умовах буде ефективною і плідною лише тоді, коли вона базуватиметься на міжнародно-правових актах з обов'язковим урахуванням національних, соціально-економічних, культурних та інших особливостей та інтересів усіх народів, що входять у світове співтовариство.

3.1 Функція співробітництва та взаємодопомоги з іншими державами

Виражає інтереси всіх держав. На цій основі створюються різні організації діяльність яких спрямована на поліпшення економічної, політичної і культурної життя суспільства (ООН, НАТО, Варшавський договір, СЭВ і т.д.) Як вже було сказано вище, кожна держава пов'язане з іншими державами різними відносинами: політичними, економічними та культурними.

Ці відносини необхідно встановлювати, розвивати і регулювати. Слід зазначити, що перелік зовнішніх функцій держави, наведений у цій частині є, як мені здається, найбільш повним і коротким.

Багато автори виділяють велику кількість функцій, мабуть вважаючи, що на сучасному етапі життя України є найбільш актуальними і потрібно їх виділення в окремі функції. Ця проблема буде розглянута далі.

3.2 Функція оборони

Пов'язана з охороною кордонів держави. Це, мабуть, історично перша зовнішня функція держави. Збройні сили - необхідний інститут держави, - створюються насамперед для оборони від намірів сусідніх держав.

Ця функція виражає інтереси всього суспільства, часто стає справою не тільки держави, але і всього народу як необхідне умова його існування. Згідно Конституції України. Захист Вітчизни є боргом і обов'язком громадянина Громадянин України несе службу в згідно з законом.».

Практичне виконання функції оборони так само покладено на особливі державні збройні організації. Вони призначені для забезпечення суверенітету, захисту території, межі та населення від зовнішніх зазіхань і забезпечення громадського порядку і безпеки громадян.

Особливі збройні організації наділяються компетенцією у відповідність з конституцією. Характер виконуваних завдань збройними державними організаціями обумовлює особливості їх формування, діяльності, управління і забезпечення.

До особливих збройним державним організаціям відносяться: Служби зовнішньої розвідки. Вони здійснюють збір інформації на випадок ведення військових дій.

Служба безпеки.

Вона призначена для захисту державної безпеки і конституційного ладу від зовнішніх посягань. Поліція (міліція) є основою і гарантом громадського порядку. Поліція покликана служити всьому суспільству, забезпечувати порядок, спокій і безпеку громадян.

3.3 Функція подтримки світового порядку

Передбачає діяльність по збереженню миру, врегулювання міжнаціональних конфліктів, ліквідації ядерної зброї та іншої зброї масового знищення людини, оздоровлення міжнародної обстановки за рахунок зміцнення взаємної довіри між державами.

У зміст даної функції входить також співробітництво держав у таких сферах, як боротьба з організованою злочинністю, міжнародним тероризмом.



Висновок

Отже, соціальне призначення та сутність держави проявляються в його функціях і завданнях. Під функціями держави розуміють основні напрямки його діяльності, що випливають з його сутності і ролі у суспільному житті. На відміну від завдань держави, які можуть носити тимчасовий, локальний характер, функції держави мають постійний характер і загальносоціальна спрямованість, хоча в різні історичні епохи вони могли бути спрямовані і на вузькокорпоративні мети.

Якщо в Стародавньому світі або Середньовіччя держава активно здійснювало такі класові функції, як придушення опору рабів і кріпаків, забезпечення умов для їх експлуатації, то функції сучасних розвинених демократичних держав спрямовані на здійснення загальносоціальних проблем, пов'язаних із захистом прав і свобод особистості, підтриманням громадського порядку, забезпеченням миру та безпеки і т.д.

Функції держави та їх конкретний зміст залежать від форми організації державної влади, від того, які цілі держава ставить перед собою. В залежності від соціальної спрямованості функції держави можуть значною мірою відрізнятися один від одного.

Так, при ліберально-демократичному режимі держава визнає за собою функцію охорони прав і свобод людини і громадянина, забезпечення миру і злагоди, соціальної безпеки, а при тоталітарному політичному режимі, навпаки, прагне повністю тримати монополію своєї влади над суспільством (свобода особистості обмежена, відсутні політичний плюралізм і гласність, економіка повністю управляється державою).

Основні функції держави поділяються на види по різних підставах. Найбільш загальною класифікацією основних функцій держави є поділ їх на внутрішні (діяльність усередині даної країни) і зовнішні (діяльність на міжнародній арені).

Між внутрішніми і зовнішніми функціями існує нерозривний зв'язок, бо зовнішня політика будь-якої держави зумовлюється внутрішніми умовами його існування, а міжнародні зобов'язання, у свою чергу, взяті державою на себе, диктують необхідність будувати свою діяльність у внутрішніх відносинах відповідно до загальнолюдськими стандартами.

Держава впливає на основні сфери і процеси суспільного життя за різними напрямками.

В залежності від тих чи інших сфер впливу держави на життя суспільства і від змісту напрямків самої діяльності, в системі основних внутрішніх функцій сучасної держави виділяються наступні.

1. Політична - проявляється в забезпеченні функціонування механізму державної влади. Зміст даної функції розкривається через такі напрями діяльності держави, як формування органів державної влади, правотворчість, захист державного суверенітету і конституційного ладу.

2. Економічна. Відображає ступінь участі держави в економічних процесах, рівень його впливу на економіку.

3. Соціальна. Ця функція проявляється у підтримці необхідного рівня життя громадян, у турботі про поганозахищених верствах населення.

Держава здійснює її через організацію систем охорони здоров'я, пенсійного забезпечення, створення установ соціального захисту (будинки престарілих, інтернати, бібліотеки для сліпих тощо), сприяння розвитку науки, культури та освіти.

4. Культурно-виховна.

Культура завжди виступала найважливішим компонентом суспільного життя. Приймаючи нормативні правові акти у сфері культури, держава цілеспрямовано формує морально-естетичну і етичну модель в суспільстві.

5. Екологічна функція обумовлена ??обов'язком держави по створенню екологічно безпечних умов життя своїх громадян, забезпечують їм право на сприятливе навколишнє середовище.

Сюди входить діяльність держави щодо охорони природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, збалансоване вирішення проблем збереження навколишнього середовища з метою задоволення потреб нинішнього і майбутніх поколінь.

6. Правоохоронна. Проявляється в охороні державою прав та законних інтересів особи (у тому числі в захисті права власності), в організації охорони правопорядку та забезпеченні законності, в попередженні правопорушень та боротьбі з ними.

Ці завдання вирішуються за допомогою створеної державою системи правоохоронних органів (судові органи, прокуратура, органи внутрішніх справ, безпеки).

До числа зовнішніх функцій сучасних держав відносяться такі напрямки діяльності, які здійснюються державою у відносинах з іншими державами або пов'язані з участю держави в міжнародних організаціях.

Це забезпечення безпеки і цілісності країни, її суверенітету (захист від нападу з боку інших держав, у тому числі і протидія іноземним розвідкам); співпрацю з іншими державами щодо політичних, економічних, культурних та інших питань і, насамперед, з питань, які зачіпають інтереси багатьох держав і вимагають колективного реагування світового співтовариства, організації спільних заходів.

Мова йде про здійснення спільних космічних проектів, боротьбі з наркобізнесом, з міжнародним тероризмом, участю в запобіганні та ліквідації наслідків великих екологічних катастроф, у забезпеченні світового правопорядку.

Зміст функцій держави може змінюватися під впливом різних факторів, таких як міжнародна обстановка (процеси роззброєння, загроза міжнаціональних конфліктів і т. п.), реальна небезпека техногенних та екологічних катастроф, процеси глобалізації, що відбуваються в сучасному світі. Існує також певний зв'язок функцій і форм держави.

Цілком зрозуміло, що у федеративної держави набір функцій буде трохи іншим, ніж у держави унітарної, оскільки федеративній державі доводиться вирішувати ще і задачі федеративних відносин: щоб уникнути розпаду федерації, держава повинна виявляти і узгоджувати інтереси суб'єктів Федерації, враховувати національний фактор у своїй політиці, використовувати державно-правові механізми для вирішення демократичним шляхом виникаючих протиріч.

Функції держави визначаються залежно від основних завдань, що стоять перед державою на тому чи іншому етапі його розвитку. Їх формування відбувається в процесі становлення і розвитку держави.

Мета роботи досягнута настільки, на скільки дозволяли це зробити перераховані бібліографічні джерела.

Треба відзначити, що незважаючи на існування безлічі як загальноприйнятих, так і новаторських точок зору на ті чи інші питання функцій держави, я постаралася хоча б коротко, але згадати про них у своїй роботі, щоб зберегти об'єктивність і повноту висвітлення питання.

На основі сформульованих на початку роботи завдань можна зробити наступні короткі висновки:

Функції держави являють собою основні напрямки діяльності держави з реалізації поставлених перед ним завдань для досягнення певних цілей, обумовлених його сутністю і соціальним призначенням.

Суттєвими ознаками функцій держави є їхній безпосередній зв'язок з сутністю і соціальним призначенням держави, спрямованість на вирішення завдань в інтересах досягнення державних цілей, які бувають різними на певних історичних відрізках часу, видозмінюються у процесі становлення, зміцнення і подальшого розвитку держави.

Функції держави змінюються з часом, їх виникнення і втрата обумовлюється поточними завданнями держави.

Держава тільки тоді функціонує плідно, коли його функції повною мірою відповідають об'єктивним потребам суспільства.

Класифікація функцій держави проводиться за багатьма підставами, найбільш загальноприйнятим з яких є розподіл функцій на внутрішні і зовнішні.

Серед внутрішніх функцій розрізняють економічну, соціальну, функцію оподаткування, функцію розвитку культури, науки і освіти, екологічну функцію та функцію охорони правопорядку.

До зовнішніх функцій відносять функцію оборони країни, функцію забезпечення миру і підтримки світового порядку, функцію інтеграції у світову економіку і співробітництва з іншими країнами у вирішенні глобальних проблем,

Останнім часом можна говорити про міграційну, інформаційної функціях, які володіють всіма ознаками функцій держави.

Для останніх десятиліть характерні глобальні функції держави, що характеризують діяльність сучасної держави в масштабних сферах діяльності (космічна, екологічна та ін), які зачіпають всю цивілізацію.

Функції держави - це цілісна, взаємопов'язана діяльність всієї системи державних органів, при неодмінному взаємодію та співробітництво з іншими державами.

Кожна функція держави здійснюється одночасно і в правових, і в організаційних формах.

Методи здійснення функцій держави - це способи і прийоми, за допомогою яких державні органи реалізують функції держави.

Головною метою держави має бути забезпечення благополуччя його громадян на основі економічного розвитку, екологічної стійкості та соціальної стабільності суспільства.

Тому на державному рівні необхідно найбільш повно працювати всі механізми і напрямки діяльності щодо забезпечення сталого розвитку у вигляді економічної, соціальної та екологічної політики.

Отже, мною в роботі розглянуті переважна більшість аспектів поняття «функції держави».

Діяльність держави широка і різноманітна. Для того щоб охопити, охарактеризувати її в цілому, потрібен високий рівень наукової абстракції і відповідні йому поняття. Вони дозволяють побачити, що з моменту виникнення і до справжніх днів завдання держави не залишаються без змін. Одні здійснюються до кінця, на зміну їм приходять інші, більш складні.

У майбутньому будуть виникати і нові функції, а разом з ними і певні труднощі, які необхідно буде вирішувати.

Таким чином, з розглянутих нами функцій, ми бачимо, що держава є не тільки апаратом придушення, представником інтересів пануючого класу, але й організацією що виражає інтереси всього суспільства

Кожна функція держави має певний зміст, оскільки передбачає діяльність в конкретній сфері суспільного життя. Зміст функцій показує, що робить держава, чим займаються її органи, які питання вони вирішують.

Аналіз основних напрямків діяльності держави необхідний для того щоб спочатку виділити і описати основні функції держави, ідеали і зразки, до яких слід прагнути законодавцю, правопріменітелю, громадянину і суспільству в цілому, а потім, оцінити з цієї точки зору реальний стан справ, шукати шляхи і засоби досягнення намічених ідеалів побудови правової держави і суспільства, в якому забезпечуються відповідні його соціально-економічному і духовному строю держави і свободи людини.



Список використаних джерел

1. Алексєєв С.С. Держава і право: підручник / С.С. Алексєєв. - М., 1996. (356 стор).

2. Венгеров А.Б. Теорія держави і права: підручник / А.Б. Венгеров. - М., 2005. (528 стор).

3. Дмитрієв А.Ю. Загальна теорія права: підручник / О.Ю. Дмитрієв. - М., 2009. - 87 - 89 с.

4. Комаров С.А. Загальна теорія держави і права: підручник / С.А. Комаров. - М., 1998. (571 стор).

5. Лазарєв В.В. Теорія держави і права: підручник / В.В. Лазарєв. - М., 1998. (296 стор).

6. Лутфуллін Р.Р. Теорія держави і права: Навчальний посібник / Р.Р. Лутфуллін. - Нижньокамськ, 2010. - 36 - 39 с.

7. Любашіц В.Я. Теорія держави і права: підручник / В.Я. Любашіц. - М., 2003. - 14 - 16 с.

8.Лівшиц Р.з. Держава й право в сучасному суспільстві\Теорія права: нові ідеї.-М., 1991. (345 стор).

9. Макові Р.Х. Теорія держави і права: підручник / Р.Х. Макові. - М., 2006. - 20 - 22 с.

10. Марченко М.М. Теорія держави і права: підручник / М.Н. Марченко. - М., 2006. (407 стор).

11. Мордовцев А.Ю. Теорія держави і права: підручник / О.Ю. Мордовець. - М., 2005. - 10 - 12 с.

12. Морозова Л.А. Вказ.твор. с. 103-108. (М.: МАУП, 2002. - 414 с.).

13. Морозова Л.А. Вказ.твор с 100. (М.: МАУП, 2002. - 414 с.).

14. Нерсесянц В.С. Загальна теорія держави і права: підручник / В.С. Нерсесянц. - Просвітництво, 2002. - 20 - 22 с.