2

ПЛАН.

• Вступ 3
• I. Поняття, зміст і ознаки функції держави 4
• 1.1 Поняття “функція держави” 4
• 1.2 Зміст функцій 4
• 1.3 Ознаки функцій 5
• 1.4 Еволюція функцій 5
• 1.5 Класифікація функцій 8
• II. Внутрішні функції: 10
• 2.1 Забезпечення народовладдя ( політична ) 10
• 2.2 Економічна функція 11
• 2.3 Соціальна функція 12
• 2.4 Екологічна функція 14
• 2.5Оподатковування 15
• 2.6 Захист прав і свобод громадян 16
• III. Зовнішні функції: 17
• 3.1 Інтеграція у світову економіку 17
• 3.2 Підтримка іноземних інвестицій 18
• 3.3 Функція оборони 19
• 3.4 Функція підтримки світового порядку 20
• 3.5 Функція співробітництва з іншими державами в рішенні глобальних проблем 20
• IV. Правові форми і методи виконання функцій 22
• 4.1Правові форми 22
• 4.2Правовіметоди..........................................................................................23
• Висновок............................................................................................................24 Використана література 25
• Вступ
• Варто помітити, що перетворення і реформи останніх років не обійшли і такий предмет, як теорія держави і права. Занадто очевидний розрив між традиційно сформованим змістом монографій, підручників і навчальних видань і тими державними і правовими реаліями, що характеризували стан і розвиток людського суспільства взагалі, українського суспільства зокрема.
• На сьогоднішній день істотно збагатилося наукове знання про важливі сторони функціонування і розвитку держави і права. Нові процеси в державно-правовому житті суспільства вимагають перегляду багатьох звичних уявлень.
• Як дані процеси відбилися на такому понятті як “функції держави” ? Я вважаю це питання дуже важливим і актуальним, тому що якщо до кінця не розібратися в “тім, що і як держава робить”, що вона повинна робити, нашій країні неможливо буде знайти шляхи виходу з кризи, що сформувалась нині. Тому серед запропонованих тем до написання курсової роботи я обираю саме цю.
• Крім цього, мені здається, що докладне вивчення даної теми допоможе глибше розвинути уявлення про державу як про соціальний інститут, про те, як цей інститут живе, діє, змінюється, які основні тенденції його розвитку, як він виконує своє соціальне призначення.
• I. Поняття, зміст і ознаки функції держави

1.1 Поняття “функція держави”

Загальносоціальні функції характеризують у більшій мірі діяльну сторону держави.

До таких функцій відносяться:

· забезпечення національної безпеки;

· ліквідація наслідків стихійних лих і екологічних катастроф;

· реалізація соціальних програм підтримки охорони здоров'я;

· соціального забезпечення непрацездатних;

· захист прав і свобод громадян.

Невиконання або неякісне виконання саме цих функцій держави приводило і приводить до ослаблення держави, а часом і до її розпаду, руйнуванню і навіть зникненню.

Найбільш мінливими, жорстко прив'язаними до сутності і форми держави є класові функції держави.

Класові функції - це ті напрямки діяльності держави, що у найбільш повній, яскравій мірі виражають класові інтереси, волю того класу, тієї соціальної сили, групи, що панують у даному суспільстві, захоплюють і здійснюють державну владу. Таким чином, тут мова йде про широке розуміння класів як певних соціальних, організованих структур суспільства.

До класових функцій відноситься:

придушення панівним класом за допомогою держави (головним чином використовуючи каральні органи держави - армію, поліцію) своїх класових супротивників. Причому придушення на первісних етапах розвитку державності здійснюється позаекономічним примусом: привласнюються результати чужої праці, чуже майно, класові супротивники усуваються від участі в політичному, духовному житті суспільства, використовується судове й в основному позасудове переслідування, здійснюється їхнє переселення в регіони з досить тяжкими умовами життя, а іноді і взагалі класові супротивники усуваються фізично.

Але класові функції можуть здійснюватися й економічним шляхом: за допомогою системи податків, зборів, мита, тарифів, участю держави в грошовій системі, наприклад шляхом емісій, інфляцій, за допомогою трудового законодавства, що установлює тверду систему штрафів, обмежень у заробітній платі, тривалість робочого дня, трудову повинність тощо.

Можна відзначити, що саме певні класові функції проголошувалися на попередньому етапі вітчизняної теорії держави, найбільш значимими, основними, такими, що виражають сутність держави . При цьому цілком ігнорувалася та обставина, що, здійснюючи класові функції, держава одночасно формує особливий шар, "номенклатуру", правлячу еліту, що за допомогою династичного механізму привласнює суспільні і державні посади, соціальні, побутові, медичні привілеї, і, прикриваючи демагогічною завісою служіння класові, певній соціальній групі або навіть суспільству, народові, фактично за допомогою держави забезпечує лише свої власні номенклатурні, бюрократичні, елітарні інтереси.

Поряд із класовим змістом функцій держави, велике значення в життєдіяльності державно організованого суспільства завжди мав і національний зміст функцій.

Це теж є дуже важливою характеристикою держави. Цей зміст пов'язаний із саме тією специфічною діяльністю держави, що спрямована на збереження і розвиток національної культури, мови, самобутності, традицій, самого існування і відтворення етносу, що, власне, і виступає в державній формі як діючий суб'єкт всесвітньої історії.

Національний зміст функцій держави близький до загальносоціального, але не зливається з ним. Досить часто державна діяльність повинна забезпечувати саме національні інтереси етносу, що формує державу, стосовно геополітичних інтересів, захисту співвітчизників, що опинилися в силу тих або інших історичних, політичних процесів на території інших держав, розвитку національної самосвідомості, релігійного відродження тощо. Сюди ж також входить і задача гармонізації інтересів етносу та етнічних меншостей на самій території держави, якщо населення має багатонаціональний характер.

Національна характеристика функцій держави охоплює не тільки їхній зміст, спрямованість, але і те, як цей зміст реалізується, тобто в яких формах, за допомогою яких способів ці функції здійснюються: у демократичній або авторитарній, політичній або насильницькій формах.

Аналіз національного змісту функцій держави демонструє і соціальну цінність держави, ефективність існування етносу в державно організованій формі. Цей аналіз показує, чому розпад, руйнування, а тим більше зникнення держави являє собою не що інше як національну катастрофу. Стає зрозумілим, чому право націй на самовизначення у своєму фінальному змісті формулюється як право на утворення власної держави, чому цю ж кінцеву мету мають більшість національно - визвольних рухів, чому, часом не зважаючи на майнові жертви, людські життя, так люто борються за формування власної державності ті або інші соціальні і національні сили.

Тут також можна відзначити, що деякі функції держави мають змішаний зміст: загальносоціальний, класовий, національний. Наприклад, загальносоціальний характер може бути властивий ідеологічній функції держави, коли вона виражається в захисті державою пануючої релігії, що є цементуючою суспільство силою. Це особливо характерно для теократичних держав. Як відомо, у таких державах справа часом доходить навіть до фізичного знищення невірних, незгодних. І тоді уже функція захисту релігії перестає бути загальносоціальною, перетворюється в вузькогрупову.

На додаток до всього сказаного відзначимо, що в теперішній час більш важливим стає виділення глобальних функцій держави, що характеризують діяльність сучасної держави в екологічній, демографічній, сировинній, космічній сферах, в області створення і використання ядерних, інформаційних технологій, в області захисту прав і свобод людини та в інших сучасних глобальних державних сферах діяльності, що стосуються всієї цивілізації.

Після докладно розглянутого змісту функцій держави зупинимося на класифікаціях функцій по різних ознаках, а також на різних точках зору фахівців на класифікування функцій держави.

1.5. Класифікація функцій

У пізнанні державно-правових явищ і процесів у теорії держави і права застосовують класифікацію функцій тому, що без цього упорядкувати і зіставити все різноманіття державно-правових явищ і процесів попросту неможливо.

Ефективно використовується класифікації і при вивченні безпосередньо функцій самої держави.

З метою розуміння та вивчення функцій держави їх класифікують за різними критеріями .

1.За часом здійснення функції поділяються на:

- постійні (напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку);

-тимчасові ( напрямки діяльності держави ,що здійснюються лише на певних етапах її розвитку ,наприклад : захист від агресії , ліквідація стихійного лиха , ведення війни ) .

2.Залежно від територіальної спрямованості (внутрішня і зовнішня політика) функції держави поділяються на:

- внутрішні (такі, що представляють її діяльність всередині країни, що визначають її роль у житті даного суспільства);

- зовнішні (діяльність за її межами, у якій виявляється роль держави у взаєминах з іншими державами).

Внутрішні і зовнішні функції будь-якої держави тісно пов'язані, оскільки зовнішня політика, що визначає лінію поводження з іншими державами, багато в чому залежить від внутрішніх умов існування даної держави.

3.По сферах громадського життя функції держави можуть бути розділені на:

· економічні ( напрями діяльності держави по перебудові її економіки ).

· політичні ( ( забезпечення народовладдя ) забезпечення умов для формування і здійснення державної влади на засадах демократії ).

· гуманітарні ( забезпечення належних умов життя для кожної людини ) .

4. За соціальним значенням діяльності держави їх поділяють на :

основні ( напрямки діяльності держави зі здійснення стратегічних завдань і цілей , що стоять перед нею у конкретний історичний період ) .

неосновні ( напрямки діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя ) .

Можна сказати, що кожна функція держави, як правило, є об'єктивно необхідною для даної держави. Усі види діяльності держави однаково важливі, але це не виключає, зрозуміло, можливості визначення на різних етапах пріоритетних напрямків, на яких варто зосередити увагу в першу чергу. І от ці напрямки стають тоді для держави основними.

До числа критеріїв також можна віднести принцип поділу влади і спробувати класифікувати функції держави на основі цього принципу. Тут відповідно функції підрозділяються на:

- законодавчі (правотворчі);

- управлінські;

- правоохоронні (у тому числі судові);

- інформаційні.

Особливість даної класифікації полягає в тому, що вона відображає процес реалізації державної влади. У Конституції України поділ влади закріплений у якості одного з основних принципів конституційного ладу країни. Таким чином, зазначена класифікація функцій держави отримує конституційне обґрунтування. Цю класифікацію можна назвати чисто формальною, прив'язаною до сукупності галузей державної влади - законодавчої (представницької), виконавчої, судової, проте її досить часто використовують в наукових і практичних цілях. Тут варто звернути особливу увагу на інформаційну функцію, що характеризує діяльність четвертої влади - засобів масової інформації. Ця функція має свій власний зміст, способи і структуру, своє забезпечення. Специфіка цієї функції виражається в особливих способах її впливу на суспільство - цілеспрямована інформованість населення, а часом і маніпулювання суспільною свідомістю (прикладом тому можуть служити вибори: перемога кандидата, що тримає у своїх руках засоби масової інформації, практично вирішена), інші способи передачі інформації створюють необхідні умови для існування і функціонування інших галузей влади, усієї держави.

Класифікація функцій держави, що спирається на поділ влади, далеко не у всіх вчених-юристів викликає визнання. Справа полягає в тому, що це, як вважають багато вчених, власне, навіть і не функції держави, а функції здійснення державної влади або галузей влади: правотворчість, керування, судова діяльність і так далі. Відбувається, за їх глибокою думкою, змішування функцій держави і державної влади.

II. Внутрішні функції.

Внутрішні функції - це такі напрямки діяльності держави , в яких конкретизується внутрішня політика відносно економічних, ідеологічних екологічних, культурних та інших аспектів життя громадянського суспільства. До внутрішніх функцій відносять функції: політичну ,економічну, соціальну, екологічну, функцію оподаткування правоохоронну .

2.1. Політична функція ( забезпечення народовладдя ).

Політична функція - це напрямок діяльності держави ( органів держави ) зі створення умов для формування й функціонування державної влади на засадах демократії .

Безумовно, усі функції держави носять політичний характер, однак у політичній області діє ціла система політичних інститутів, установ державних органів, через які здійснюється функції народовладдя. Це насамперед представницькі органи, обирані народом і уповноважені від імені народу здійснювати державну владу в країні, органи місцевого самоврядування, а також здійснення народом своєї влади безпосередньо, через референдум .

Володіючи верховенством у системі державної організації, представницькі органи зосереджують у своїх руках державне керівництво суспільством, виконують функцію публічної влади, захисту конституційного ладу. Зміст даної функції складають:

1) реалізація волевиявлення народу у формі законодавства (правотворчості).

2). забезпечення державного суверенітету , визначення правового положення конкретних територій і керування ними.

3). офіційне представництво суспільства, тобто будучи носієм політичної влади, держава являє собою юридичну особу, суб'єкт права. Разом з тим здійснення функції забезпечення народовладдя припускає наявність правових відносин між державою і суспільством, залежність держави від суспільства, відповідальність перед ним.

4). захист конституційного ладу, що реалізується як спеціальними органами (Конституційним судом), так і безпосередньо народом, шляхом здійснення права на опір, будь-якій спробі насильницької зміни або усунення існуючого конституційного ладу.

В Україні існують два види податків і зборів:

· Загальнодержавні ;

· Місцеві ;

Загальнодержавні податки і збори : податок на додану вартість , акцизний збір , податок на прибуток підприємства , державне мито, плата за землю , податок на промисел , збір за спеціальне використання природних ресурсів , збір на обов'язкове державне пенсійне страхування , рентні платежі та інші .

Місцеві податки і збори : податки - податок з реклами , комунальний податок; збори - готельний збір , збір з припаркування автотранспорту , ринковий збір , курортний збір , збір за видачу ордера на квартиру та інші.

Прийнято законодавчі акти, де регламентуються права, обов'язки і відповідальність платників податків і податкових органів, порядок встановлення і скасування податків та інших платежів, об'єкти оподатковування, пільги по оподатковуванню, види податків і контроль за стягненням податків на території України. Створено централізовану незалежну Державну податкову службу, яка підлегла Президенту й Уряду України, що контролює правильність вирахування податків, повноту і своєчасність їхньої сплати.

2.6. Захист прав і свобод громадян. ( правоохоронна).

Суспільний порядок охороняється державними органами, громадськими організаціями і громадянами. Особлива роль у забезпеченні суспільного порядку належить органам внутрішніх справ, міліції , СБУ.

За усі види правопорушень, що посягають на суспільний порядок встановлені різні види покарань. Міри покарань повинні бути розмірні провині порушника.

Охорона прав і свобод громадян гарантується Конституцією України та інших нормативно-правових актів.

Таким чином, будь-яке зазіхання на приватну власність громадян, їхнє майно, а також і на державне майно спричиняє адміністративні і карні покарання.

III. Зовнішні функції.

Зовнішні функції - це основні напрямки діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами , світовими громадськими організаціями і світовим товариством у цілому . До них відносяться такі функції як : інтеграція у світову економіку , підтримка іноземних інвестицій,функція оборони , функція підтримки світового порядку , функція співробітництва з іншими державами в рішенні глобальних проблем .

Розглядаючи зовнішні функції держави, слід зазначити, що інтеграція України у світове співтовариство істотно змінила її зовнішню політику і спонукала до визнання ряду гуманістичних і загальнодемократичних норм і принципів у міждержавних відносинах. І якщо раніше позиція нашої держави виходила з того, що дотримання прав людини - внутрішня її справа і не підпадає під дію міжнародного права, то на сучасному етапі Україна співпрацює з іншими країнами з питань захисту прав людини, а також в рішенні глобальних проблем світового значення. При цьому проголошується, що загальновизнані норми міжнародного права складають частину українського права; встановлено пріоритет міжнародного договору перед внутрішньодержавним законом.

Здійснення функції інтеграції у світову економіку стало можливим з ослабленням напруженості між державами і переходом України до ринкових відносин. Ця функція ґрунтується на визнанні економічної взаємозалежності держав у сучасному світі.

Проблема економічної інтеграції відіграє важливу роль у збереженні світового порядку і встановленні стабільних відносин між державами. Тому прагнення України до інтеграції у світову економіку привело до створення в нашій країні нового механізму зовнішньоекономічної діяльності. Держава відмовилася від надмірно централізованого керування в зазначеній сфері і від пріоритету зовнішньополітичних інтересів перед економічними, що перешкоджало розвиткові нормальних торгово-економічних відносин з іншими державами. В даний час право на ведення зовнішньоекономічної діяльності належить усім підприємствам і організаціям незалежно від форми власності. Кожне з них вільно визначає свого контрагента в будь-якій державі.

Однак відсутність у нашій країні сформованої ринкової економіки в універсальному розумінні (ринок капіталу, ринок робочої сили і ринок товарів) ускладнює інтеграцію України у світову економіку. Буде потрібен певний час і великі зусилля, головним чином економічного характеру, щоб зняти бар'єри на шляху до інтеграції.

3.2. Підтримка іноземних інвестицій.

Несумісність економічних систем різних типів суспільства, а також обмеження торгівлі з нашою країною, встановлювані в минулому західним світом по політичних розуміннях, не дозволяли налагодити стосунки партнерства. Перехід до партнерства в зовнішньоекономічних відносинах поставив перед Україною нові проблеми державно-правового характеру. Найбільш важливі з них: захист права власності та іноземних інвестицій в Україні. В області захисту права власності видані такі важливі закони як Закон “Про власність”, патентне законодавство, Закон “про підприємства і підприємницьку діяльність” та ін. Визначаючи умови і порядок діяльності на території України підприємств з іноземними інвестиціями, законодавець надає, як правило, їм ті ж права і покладає ті ж обов'язки, що і на вітчизняних підприємців, а в ряді випадків передбачає пільги для підприємств, що діють у пріоритетних галузях економіки або в так званих вільних економічних зонах. Наприклад, для іноземних інвесторів у цих зонах діє спрощений порядок реєстрації, пільговий податковий і митний режими, знижені ставки плати за користування землею й іншими природними ресурсами, дозволено безвізовий в'їзд і виїзд іноземних громадян.

В даний час широке розповсюдження мають спільні підприємства з іноземними капіталовкладеннями, що стали основною формою залучення в країну іноземних інвестицій.

Варто помітити, що створення даних спільних підприємств, охоплює, на жаль, не всі галузі сфери виробництва товарів і послуг. В основному, дані підприємства створюються для витягу максимально більшого прибутку за мінімальний термін. Іноземні інвестиції не охоплюють або дуже слабо охоплюють такі галузі, як, наприклад, важка промисловість та ін.

3.3. Функція оборони.

Відповідно до Конституції України “ Захист суверенітету і територіальної цілісності України , забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави , справою всього Українського народу. Оборона України , захист її суверенітету ,територіальної цілісності і недоторканосиі покладаються на Збройні Сили України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів , - наголошено у ст 65 Конституції України,- є обов'язком громадян України .Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону “. Відповідно до цього закону: усі чоловіки - громадяни України, незалежно від походження, соціального і майнового положення, місця проживання, зобов'язані проходити дійсну військову службу в лавах Збройних Сил України. На дійсну військову службу призиваються громадяни чоловічої статі, яким до дня призову виповнюється 18 років.

Загальний військовий обов'язок - це конституційний обов'язок громадян України захищати свою Вітчизну , її незалежність, територіальну цілісність ,опановувати військову справу , нести військову службу в Збройних Силих України . Цей обов'язок включає:

- підготовку громадян до військової служби

- їх приписку до призовних дільниць

- призов на військову службу

- проходження служби за призовом

- виконання військового обов'язку особами, які перебувають у запасі

- дотримання правил військового обліку

Відповідно до конституції України “Президент України є Верховним головнокомандуючим збройними силами України. У випадку агресії проти Української держави або безпосередньої погрози агресії Президент України вводить на території держави або в її окремих місцевостях воєнний стан.

За військовий злочин - злочину проти встановленого порядку несення військової служби, військовослужбовці, а також військовозобов'язані під час проходження ними навчальних або перевірочних зборів, несуть відповідальність (карну).

Практичне виконання функції оборони так само покладено на особливі державні збройні організації. Вони призначені для забезпечення суверенітету, захисту території, кордонів і населення від зовнішніх зазіхань і забезпеченні суспільного порядку і безпеки громадян. Особливі збройні організації наділяються компетенцією у відповідності з конституцією. Характер задач виконуваних збройними державними організаціями обумовлює особливості їхнього формування, діяльності, керування і забезпечення. До особливих збройних державних організацій відносяться:

1. Служби зовнішньої розвідки. Вони здійснюють збір інформації на випадок ведення воєнних дій.

2. Служба безпеки. Вона призначена для захисту державної безпеки і конституційного ладу від зовнішніх зазіхань.

3. Міліція є основою і гарантом суспільного порядку. Поліція покликана служити всьому суспільству, забезпечувати порядок, спокій і безпеку громадян.

3.4. Функція підтримки світового порядку.

Функція підтримки світового порядку означає діяльність по збереженню світу, запобіганню війни, роззброюванню, ліквідації ядерної зброї. Процес оздоровлення міжнародної обстановки, зміцнення довіри між державами уможливили досягти реального роззброювання і домовленості про обмеження ядерних іспитів та ін. Забезпеченню світового правопорядку сприяє співробітництво нашої держави з іншими державами в таких сферах, як боротьба з організованою злочинністю, зокрема з контрабандою, наркобізнесом, тероризмом.

Жодна держава не в змозі поодинці справитися з цією проблемою. Очевидна необхідність спільних дій держав по боротьбі з міжнародною злочинністю.

Конкретними діями держав у цій області є створення міжнародних організацій по боротьбі зі злочинами.

Однієї з таких організацій є ІНТЕРПОЛ. Держава планує свою діяльність по попередженню і припиненню цих злочинів, проводить спільні заходи, обмінюється інформацією. Це дозволяє більш ефективно боротися з міжнародною злочинністю.

Функція підтримки світового порядку охоплює і таку сферу, як участь світового співтовариства в урегулюванні міжнаціональних конфліктів. Це обумовлено тим, що такого роду конфлікти супроводжуються порушенням прав людини, особливо у відношенні національних меншостей, що вимагає міжнародного втручання. Події в Югославії і Боснії - яскраві приклади участі світового співтовариства як посередників у врегулюванні міжетнічних конфліктів.

3.5. Функція співробітництва з іншими державами в рішенні глобальних проблем

1).Політичні відносини: Держава зобов'язана захищати своїх громадян, громадян інших держав, що знаходяться на території, і робити їм заступництво. Для підтримки міжнародних політичних відносин держави забезпечуються представниками в особі дипломатів, послів, консулів і ін.

2).Економічні відносини: Держава, будучи членом світового співтовариства, входить в систему світового господарства. Економічний розвиток, природні ресурси визначають місце держави на світовому ринку. Жодна держава не може існувати без економічних зв'язків з іншими державами. Зовнішня торгівля, кредити і позики, інвестиції, спільні проекти - це найбільш розповсюджені складові зовнішньоекономічної діяльності держави.

3). Культурні відносини: Культура кожного народу, держави є надбанням усього людства. Вона не може розвиватися усталено, тому що пов'язана зі світовою культурою. Держава підтримує і розвиває культурні зв'язки, що служить взаємному духовному росту і збагаченню. Конкретними видами діяльності держави в цьому напрямку є: міжнародні виставки, фестивалі, олімпіади, міжнародний туризм і багато чого іншого.

4). Участь в охороні навколишнього середовища: У даний час гостро постало питання про охорону навколишнього середовища. Дане питання постійно знаходиться в центрі уваги усього світу. Охорона навколишнього середовища стає складовою частиною програми завершення будівництва матеріально - технічної бази в державі.

У ряді держав це виявляється в особливій мірі, у зв'язку зі складними кліматичними умовами.

Великі вчені ряду держав стурбовані екологічним станом природи в різних куточках світу. З державного бюджету усе більше і більше виділяється коштів на підтримку екології в належному стані , також надають різну допомогу і громадські організації. У ряді держав уряд вживає різних заходів до порушення нормативних актів по охороні природи. Чільне місце займає переконання, а також штрафи і карні покарання.

IV. Правові форми і методи виконання функцій .

Функції держави здійснюються у визначених формах і визначених методах.4.1 Форми здійснення функцій держави .

Форми здійснення функцій держави - це спеціальні сторони її діяльності , за допомогою яких реалізуться державні функції .

За правовими наслідками названі форми поділяються на правові і неправові ( організаційні ) .

Правові форми - це такі види здійснення функцій держави , які тягнуть за собою правові наслідки .

Види правових форм здійснення функцій держави :

o Правотворча;

o Виконавчо - розпорядча;

o Правоохоронна;

o Правозастосовна;

Правотворча - відображається у діяльності держави з підготовки і прийняття нормативно - правових актів та інших джерел права .

Виконавчо - розпорядча - характеризується діяльністю держави та її органів з оперативного застосування , виконання , використання та додаржання правових норм у процесі організації здійснення державних функцій.

Правоохоронна - виявляється в організації охорони правових норм від правопорушень, у контролі й нагляді за здійсненням законності , дисципліни та правопорядку .

Правозастосовна - застосування правових норм і винесення обов'язкових для виконання індивідуально - правових рішень .

Неправові форми (організаційні ) - це специфічні види фактичної діяльності , які не тягнуть за собою правових наслідків .

Види неправових форм :

o Організаційно - регламентуюча ;

o Організаційно - економічна ;

o Організаційно - контролююча ;

o Організаційно - виховна ;

Організаційно - регламентуюча - добір , розстановка , виховання та визначення ефективності діяльності кадрів у сфері здійснення державних функцій .

Організаційно - економічна - організація матеріально - технічного забезпечення , здійснення державних функцій .