Організаційно-правові проблеми реформування правоохоронних органів

Мін'юст України очолює Міністр, якого за поданням Прем'єр-міністра України призначає Президент України. Міністр несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Мін'юст України завдань і здійснення ним своїх функцій. Міністр має заступників, які виконують за дорученням Міністра окремі його функції та заміщують Міністра у разі його відсутності або неможливості здійснення ним своїх повноважень. Міністр:

- здійснює керівництво Міністерством, управліннями юстиції та підприємствами, установами і організаціями, що належать до сфери його управління;

- за власною ініціативою чи за дорученням Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України готує питання на розгляд Кабінету Міністрів України;

- організовує роботу колегії Міністерства і головує на її засіданнях;

- відповідно до Конституції України є членом Вищої ради юстиції;

- є розпорядником коштів Міністерства;

- розподіляє обов'язки між заступниками Міністра, визначає ступінь відповідальності керівників підрозділів центрального апарату Міністерства;

- затверджує положення про структурні підрозділи центрального апарату, управління юстиції та підприємства, установи і організації, що належать до сфери управління Міністерства;

- здійснює у встановленому порядку призначення на посаду та звільнення з посади керівників управлінь юстиції та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства;

- призначає на посаду та звільняє з посади керівника Центру правової реформи і законопроектних робіт при Мін'юсті України, а також його заступників, затверджує структуру, штатний розпис і кошториси витрат Центру;

- присвоює у встановленому порядку працівникам центрального апарату Міністерства та підпорядкованих йому органів і установ, а також Центру ранги державних службовців.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мін'юсту України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою, а також інших керівних працівників Міністерства. До складу колегії можуть входити керівники управлінь юстиції. Членів колегії затверджує та увільняє від обов'язків Кабінет Міністрів України за поданням Міністра. Рішення колегії проводяться в життя наказами Міністра.

6.2 Органи державної виконавчої служби, їх система та повноваження

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Систему органів державної виконавчої служби складають:

- Департамент державної виконавчої служби Мін'юсту України;

- відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, обласних, Київського і Севастопольського міських управлінь юстиції;

- районні, міські (міст обласного значення), районні у містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Безпосередньо роботу по виконанню рішень судових та юрисдикційних органів покладено на державних виконавців районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби, які є юридичними особами, мають розрахункові та інші рахунки в установах банків, гербову печатку.

Державною виконавчою службою підлягають виконанню: 1) рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах; 2) вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень; 3) вироки судів у частині позбавлення прав займати певні посади або займатися певною діяльністю; 4) постанови судів у частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення; 5) мирові угоди, затверджені судом; 6) рішення, ухвали, постанови арбітражних судів; 7) виконавчі написи нотаріусів; 8) рішення Конституційного Суду України у випадках, передбачених законом; 9) не сплачені в строк платіжні вимоги, акцептовані платником; 10) рішення третейських судів відповідно до законів України; 11) рішення комісій по трудових спорах; 12) постанови, винесені органами (посадовими особами), уповноваженими законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 13) рішення іноземних судів і арбітражів у передбачених законом випадках; 14) рішення державних органів з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; 15) рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень у передбачених законом випадках; 16) постанови державного виконавця про виконавчий збір та накладення штрафу; 17) рішення інших державних або недержавних органів у випадках, передбачених законом.

7. Реформування органів Служби безпеки України

7.1 Правовий статус та завдання органів Служби безпеки України

Правове положення Служби безпеки України (СБУ) визначене Законом України "Про службу безпеки України" від 25 березня 1992 року.

Закон закріплює, що СБУ - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Він підпорядкований Президенту України і підконтрольний Верховній Раді України.

На СБУ покладається захист:

- державного суверенітету;

- конституційного ладу;

- економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України;

- законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.

До завдань СБУ також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Правову основу діяльності СБУ становлять:

а) Конституція України;

б) закони України: '

o "Про службу безпеки України";

o "Про оперативно-розшукову діяльність"; o "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю";

в) міжнародно-правові акти, ратифіковані Верховною Радою України;

г) інші законодавчі акти України.

СБУ здійснює свою діяльність на основі принципів:

1) законності;

2) поваги до прав та гідності особи;

3) відповідальності перед народом України;

4) позапартійності;

5) в оперативно-службовій діяльності - поєднання єдиноначальності і колегіальності, гласності і конспірації.

Систему СБУ складають:

- Центральне Управління СБУ;

- регіональні органи СБУ;

- Служба безпеки Автономної республіки Крим;

- органи військової контррозвідки;

- військові формування СБУ";

- навчальні, науково-дослідницькі органи СБУ;

- інші підрозділи та установи СБУ.

Центральне Управління СБУ відповідає за стан державної безпеки, координує і контролює діяльність інших органів СБУ. До його складу входять апарат Голови СБУ та функціональні підрозділи:

o розвідки;

o контррозвідки;

o військової контррозвідки;

o захисту національної державності;

o боротьби з корупцією і організованою злочинною приступністю;

o інформаційно-аналітичний;

o оперативно-технічний;

o оперативного документування;

o слідчий;

o урядового зв'язку;

o по роботі з особовим складом;

o адміністративно-господарський;

o фінансовий;

o військово-медичний та інші, згідно з організаційною структурою СБУ.

У межах своєї компетенції Центральне управління СБУ вносить Президенту України пропозиції про видання актів з питань збереження державної таємниці, обов'язкових для виконання органами державного управління, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

З метою ефективного виконання завдань СБУ, створюються її регіональні органи:

- обласні управління СБУ;

- районні, міжрайонні та міські підрозділи СБУ. Розміщення і компетенція вказаних органів може не збагатися з адміністративно-територіальним поділом України, Органи і підрозділи СБУ можуть створюватись на окремих державних стратегічних об'єктах і територіях, у військових формуваннях. У своїй оперативно-службовій діяльності органи СБУ є незалежними від органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування, посадових осіб/ партій і рухів.

СБУ взаємодіє з Управлінням охорони вищих посадових осіб України, правоохоронними та митними органами України в порядку і на засадах визначених законами, указами Президента України та прийнятими на їх основі актами СБУ і відповідного відомства, а також може встановлювати контакти з органами безпеки іноземних держав і взаємодіяти з ними на підставі норм міжнародного права, відповідних договорів та угод.

СБУ відповідно до своїх основних завдань зобов'язана:

o здійснювати розвідувальну та інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами держаної влади та управління України внутрішньої та зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов'язаних з національною безпекою України;

o здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов'язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном;

o виявляти, припиняти та розкривати злочини, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції СБУ, проводити дізнання і досудове слідство у цих справах, розшукувати осіб, які переховуються у зв'язку із вчиненням зазначених злочинів;

o здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України;

o забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об'єднань;

o здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного комплексу, Збройних Сил України, інших військових формувань, дислокованих на території України, енергетики, транспорту, зв'язку, а також важливих об'єктів інших галузей господарства;

o брати участь у розробці і здійсненні заходів щодо захисту державних таємниць України, сприяти у порядку, передбаченому законодавством підприємствам, установам, організаціям, та підприємствам у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України;

o здійснювати інші обов'язки, повний перелік яких закріплено у ст. 24 Закону України "Про службу безпеки України".

СБУ, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов'язків надається право:

- вимагати від громадян та посадових осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень СБУ, перевіряти у зв'язку з цим документи, які посвідчують '6с особу, а також проводити огляд осіб, їх речей і транспортних засобів, якщо є загроза втечі підозрюваного або знищення чи приховування речових доказів злочинної діяльності;

- подавати органам державного управління обов'язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки України, в тому числі про припинення роботи, пов'язаної з державними таємницями, яка виконується з порушенням встановлених правил;

- одержувати на письмовий запит керівника відповідного органу СБУ від міністерств, державних комітетів, інших відомств, підприємств, установ, організацій, військових частин, громадян та їх об'єднань, дані і відомості, необхідні для забезпечення державної безпеки України, а також користуватися з цією метою службовою документацією і звітністю;

- входити у порядку, погодженому з адміністрацією підприємств, установ та організацій і командуванням військових частин, на їх територію та в службові приміщення;

- мати слідчі ізолятори для тримання осіб, взятих під варту та затриманих органами СБУ;

- використовувати з наступним відшкодуванням витрат та збитків транспортні засоби, які належать підприємствам, установам і організаціям, військовим частинам і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представників іноземних держав і організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, припинення злочинів, переслідування та затримання осіб, які підозрюються в їх вчиненні, доставки до лікувальних установ осіб, що потребують термінової медичної допомоги;

- виключно при безпосередньому припиненні злочинів, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції СБУ, переслідування осіб, що підозрюються в їх вчиненні, заходити в жилі, службові, виробничі та інші приміщення, на території і земельні ділянки та оглядати їх з наступним повідомленням прокурора протягом 24 годин;

- інші права, перелік яких закріплено в ст. 25 Закону України "Про службу безпеки України".

Кадри СБУ складають:

o співробітники - військовослужбовці;

o працівники, які уклали трудовий договір із СБУ;

o військовослужбовці строкової служби.

До органів СБУ приймаються на конкурсній основі громадяни України здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки.

Кількісний склад співробітників СБУ визначається Президентом України за поданням Голови СБУ, виходячи з потреб надійного захисту державної безпеки України, в межах встановленого бюджету.

Держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників СБу. Законні вимоги співробітників СБУ при виконанні ними службових обов'язків є обов'язковими для громадян і посадових осіб.

Нагляд за додержанням і застосуванням законів Службою безпеки України здійснює Генеральний прокурор України та уповноважені ним прокурори.

7.2 Система органів Служби безпеки України

Систему СБУ становлять Центральне управління СБУ, підпорядковані йому регіональні органи, Служба безпеки Автономної Республіки Крим, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади СБУ. Організаційну структуру СБУ визначає Президент України.

Центральне управління СБУ, інші органи та установи, що належать до системи СБУ, є юридичними особами, мають печатку із зображенням державного герба України та своїм найменуванням, інші печатки й штампи, рахунки в банках, у тому числі валютні. Для організації і проведення антитерористичних операцій і координації діяльності суб'єктів, які ведуть боротьбу з тероризмом чи залучаються до антитерористичних операцій, при СБУ функціонує Антитерористичний центр. Положення про Антитерористичний центр при СБУ затверджує Президент України за поданням Кабінету Міністрів України.

Боротьбі з тероризмом надають великого значення. В багатьох країнах світу ця проблема вже потіснила інші й вийшла на перший план. Саме завдяки вжитим запобіжним і профілактичним заходам в Україні не було масштабних і серйозних проявів тероризму. Останнім часом у взаємодії з іншими правоохоронними органами розкрито низку проявів терористичного спрямування.

Зокрема відвернуто протизаконні екстремістські акції стосовно деяких дипломатичних представництв, які збиралися здійснити на території України іноземні громадяни. Всілякі спроби використати перебування в нашій країні для приготування до терористичних актів або з метою переховування від покарання за таку Діяльність рішуче припиняють і будуть припиняти. Сьогодні в Україні проявів тероризму, в класичному розумінні Цього поняття, немає. Однак іноді доводиться мати справу з різноманітними погрозами вчинення насильницьких дій щодо державних діячів України, представників органів влади всіх рівнів, лідерів партій і громадсько-політичних об'єднань, із випадками кіднепінзі захоплення заручників. Зважаючи на серйозність цієї проблеми, в Україні ухвалено низку законів, спрямованих на підвищення ефективності боротьби з тероризмом. Крім цього, законодавче закріплено новий напрям у діяльності українських правоохоронців - забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. В СБУ цими питаннями займається управління боротьби з тероризмом та захисту учасників кримінального судочинства. Його співробітники здійснили понад 300 оперативно-бойових операцій захоплення особливо небезпечних злочинців і звільнення заручників. Жодна особа, яку охороняли бійці управління, не постраждала. Скоординовані керівництвом країни заходи правоохоронних органів, у тому числі Служби безпеки, в боротьбі зі злочинністю дозволили на деяких пріоритетних напрямах припинити або локалізувати протиправну діяльність кримінальних угруповань. Перед спецпідрозділами по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю стоїть завдання діяти ефективніше, особливо проти стійких груп, які чинять злочини на міжрегіональному та міжнародному рівнях. Центральне управління СБУ відповідає за стан державної безпеки, координує й контролює діяльність інших органів СБУ. До його складу входять апарат Голови СБУ та функціональні підрозділи: розвідки, контррозвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, боротьби з корупцією й організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналітичний, оперативно-технічний, оперативного документування, слідчий, урядового зв'язку, по роботі з особовим складом, адміністративно-господарський, фінансовий, військово-медичний та інші згідно з організаційною структурою СБУ. Функціональний підрозділ розвідки в складі Центрального управління СБУ має статус розвідувального органу СБУ. Центральне управління СБУ видає положення, накази, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов'язкові для виконання в системі СБУ. Зазначені акти не підлягають виконанню, якщо в них встановлено не передбачені законодавством додаткові повноваження органів і співробітників СБУ або антиконституційні обмеження прав і свобод громадян. У межах своєї компетенції Центральне управління СБУ вносить Президентові України пропозиції про видання актів з питань збереження державної таємниці, обов'язкових для виконання органами державного управління, підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Розвідка й контррозвідка є найважливішими напрямами СБУ. Інша річ, що змінюються підходи до здійснення цієї роботи, вносяться певні корективи, враховуються зміни, що відбуваються в світі, в сфері міждержавних стосунків. Українська спецслужба відмовляється від "тотального" принципу застосування контррозвідувального пошуку, впроваджує диференційований підхід до організації протидії конкретним іноземним спецслужбам. Позиція СБУ в новій історичній добі ґрунтується/на засадах підпорядкованості контррозвідувальних заходів нормам чинного законодавства, захисту на цій основі прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави як на території України, так і за її межами специфічними засобами та методами спецслужби. Відповідно до поставлених вимог співробітниками контррозвідки припинено протиправну діяльність кількох агентів спецслужб іноземних держав, не допущено низки спроб громадян України передати за кордон інформацію науково-технічного й економічного характеру. Не допущено здійснення низки протизаконних акцій щодо вивезення з України й ввозу контрабандним шляхом на її територію великих партій зброї. Заблоковано спроби організувати відтік із України технологій і матеріалів подвійного призначення, здійснити нелегальні операції з ядерними матеріалами та радіоактивними речовинами. В результаті вжитих заходів не допущено жодного випадку порушення Україною взятих зобов'язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки. З метою ефективного виконання своїх завдань Службою безпеки України створено її регіональні органи: обласні управління СБУ, їхні міжрайонні, районні та міські підрозділи, розміщення й територіальна компетенція яких можуть не збігатися з адміністративно-територіальним поділом України. В інтересах державної безпеки органи й підрозділи СБУ можуть створювати на окремих державних стратегічних об'єктах і територіях, у військових формуваннях. У своїй оперативно-службовій діяльності регіональні органи СБУ є незалежними від органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування, посадових осіб, партій і рухів.

Органи військової контррозвідки створено для контррозвідувального забезпечення Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України та інших військових формувань, дислокованих на території України.

Керівництво всією діяльністю СБУ, її Центральним управлінням здійснює Голова СБУ. Він несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на СБУ. Голову СБУ призначає Верховна Рада України за поданням Президента України, він має заступників, яких за його поданням призначає Президент України.

У СБУ створено колегіальний дорадчий орган - колегію, яка визначає шляхи виконання покладених на СБУ завдань, приймає рішення з основних напрямів і проблем оперативно-службової діяльності та роботи з кадрами. Рішення колегії приймають більшістю голосів і оголошують наказами Голови СБУ. До складу колегії входять Голова СБУ, його заступники, Голова Служби безпеки Автономної Республіки Крим та інші особи, крім народних депутатів України, призначені Президентом України за погодженням з Верховною Радою України. Перебування членів колегії в партіях, рухах, інших громадських об'єднаннях, що мають політичні цілі, відповідно до ст. 6 Закону України "Про Службу безпеки України" зупиняють. Положення про колегію СБУ затверджує Президент України.

Начальників підрозділів Центрального управління СБУ: розвідки, контррозвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, боротьби з корупцією й організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналітичного, оперативно-технічного, оперативного документування, слідчого, урядового зв'язку, по роботі з особовим складом, а також начальників регіональних органів - обласних управлінь СБУ призначає Президент України за поданням Голови СБУ. Голову Служби безпеки Автономної Республіки Крим призначають відповідно до законодавства Автономної Республіки Крим за погодженням з Головою СБУ. Порядок призначення інших посадових осіб СБУ визначає Голова СБУ. Начальників регіональних органів СБУ призначають з відома глави місцевої державної адміністрації. Для розв'язання покладених завдань СБУ може встановлювати контакти з органами безпеки іноземних держав і взаємодіяти з ними на підставі норм міжнародного права, відповідних договорів і угод. СБУ взаємодіє з Управлінням охорони вищих посадових осіб України, правоохоронними та митними органами України в порядку й на засадах, визначених законами, указами Президента України та прийнятими на їхній основі актами СБУ й відповідного відомства. Фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення СБУ здійснюють Кабінет Міністрів України в порядку, визначеному Верховною Радою України, за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування сприяють СБУ, її органам і підрозділам у розв'язанні житлових та інших соціально-побутових проблем, забезпеченні транспортом і зв'язком. СБУ має адміністративні приміщення та інші споруди, об'єкти охорони здоров'я, навчального, науково-дослідного, господарського та соціально-культурного призначення, відомчий житловий фонд.

Размещено на Allbest.ru