Завдання та значення Конституції України

Схожі обмеження встановлені Конституцією України, частина перша статі 157 якої передбачає, що Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

Питання правової охорони конституції в сучасній конституційній державі не може бути справою якогось одного державного органу чи суспільно-політичного інституту. Це зумовлено значимістю основного закону для держави, суспільства, а також людини і громадянина. Тому для забезпечення охорони конституційного ладу держави, конституційних принципів і норм відповідними повноваженнями наділяються вищі органи державної влади (парламент, глава держави, уряд), створюються спеціальні органи правової охорони конституції (конституційний суд). Повноваження у сфері забезпечення верховенства конституції в Україні здійснюють і інші органи: Рада національної безпеки і оборони України, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суди, органи прокуратури, інші правоохоронні органи. Проте перелічені органи здійснюють в основному контроль (нагляд) за законністю у відповідних сферах суспільного життя, а не конституційністю. Забезпечення конституційності не є сутнісною характеристикою їх діяльності. Крім цього, поняття правової охорони конституції передбачає насамперед реалізацію відповідних повноважень щодо забезпечення верховенства конституції вищими органами державної влади. При цьому їх компетенція визначена нормами Конституції України. Виходячи з цього, організаційно-правовий механізм правової охорони Конституції України складає спрямована на забезпечення її верховенства організаційна діяльність таких суб`єктів як Верховна Рада України, Президент України і Конституційний Суд України.

Аналіз чинного законодавства України дозволяє зробити висновок, що певними повноваженнями у сфері правової охорони Конституції України наділений також Український народ. Це випливає з наступного:

¦ саме Український народ є суб'єктом прийняття Конституції України (відповідно до преамбули чинної Конституції України, вона прийнята Верховною Радою України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей);

¦ згідно з ст. 5 Конституції України, народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні, виключно народові належить право визначати і змінювати конституційний лад в Україні. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (ст. 69 Конституції); всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу (ст. 72 Конституції);

¦ згідно з ст 73 Конституції, виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України;

¦ відповідно до ч. 1 ст. 156 Конституції України, всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України, затверджується законопроект про внесення змін до розділу І “Загальні засади”, розділу III “Вибори. Референдум” і розділу XIII “Внесення змін до Конституції України”, що прийнятий не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Верховна Рада України як орган законодавчої влади, будучи суб'єктом (органом) правової охорони Конституції України, здійснює відповідну функцію у наступних формах:

¦ усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту);

¦ здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції та закону (в тому числі, у формі прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів України);

¦ вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;

¦ призначення на посади та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України;

¦ дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України;

¦ затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях;

¦ надання законом згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;

¦ здійснення парламентського контролю у межах, визначених Конституцією та законом;

¦ прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;

¦ затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї (вище перелічені повноваження парламенту передбачені ст. 85 Конституції України)[16].

Функція правової охорони Конституції України (конституційного контролю) здійснюється Верховною Радою України також у формі діяльності Рахункової палати, парламентських комітетів, а також тимчасових спеціальних комісій і тимчасових слідчих комісій. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Крім цього, Верховна Рада України функцію правової охорони Конституції України здійснює в процесі своєї повсякденної діяльності, реалізуючи свої повноваження відповідно до Основного закону держави. Аналогічно це стосується і Президента України.

Президент України, відповідно до Конституції України, є главою держави і виступає від її імені. Як глава держави Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (відповідно до статті 102 Конституції).

Як гарант додержання Основного Закону держави Президент України, відповідно до статті 106 Конституції України, здійснює наступні повноваження:

¦ припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених Конституцією (ст. 90, п. 8 ст. 106 Конституції);

¦ реалізує своє право законодавчої ініціативи (ст. 93 Конституції);

¦ призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою (п. 8 ст. 106 Конституції);

¦ зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності (п. 15 ст. 106 Конституції);

¦ скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим (п. 16 ст. 106 Конституції);

¦ приймає відповідно до закону рішення про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях (пункти 20, 21 ст. 106 Конституції);

¦ призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України (п. 22 ст. 106 Конституції);

¦ підписує закони, прийняті Верховною Радою України (п. 29 ст. 106 Конституції);

¦ має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України (п. 30 ст. 106 Конституції);

¦ за поданням Кабінету Міністрів України звільняє з посади голів місцевих державних адміністрацій; скасовує рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України (ч. ч. 4, 8 ст. 118 Конституції);

¦ зупиняє дію нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим з мотивів їх невідповідності Конституції України та законам України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності (ч. 2 ст. 137 Конституції);

¦ звертається з конституційним поданням до Конституційного Суду України щодо: 1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (пункт 1 ст. 150 Конституції); 2) офіційного тлумачення Конституції України та законів України (пункт 2 ст. 150 Конституції); надання висновків про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість (ч. 1 ст. 151 Конституції).

Спеціалізованим органом правової охорони Конституції України є Конституційний Суд України. В його діяльності реалізуються усі засоби (гарантії) правової охорони Конституції України - конституційний контроль, конституційно-правова відповідальність, гарантії стабільності Конституції України. Ці засоби (гарантії) правової охорони Конституції України реалізуються Конституційним Судом України при здійсненні повноважень щодо:

¦ вирішення питань про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, а також правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;.

¦ надання висновку про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів України, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди та їх обов'язковість;

¦ надання висновку щодо додержання процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

¦ офіційного тлумачення Конституції України та законів України;

¦ надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157, 158 Конституції України[16].

Здійснюючи визначені Конституцією повноваження, Конституційний Суд України виконує завдання щодо гарантування верховенства Конституції як Основного Закону на всій території України.

конституція україна нормативний правовий

Висновок

Конституція (Основний Закон держави або система правових актів) - це нормативно правовий акт, що має юридичні властивості, за допомогою якого народ або органи держави, що виступають від його імені, закріплюють права і свободи людини і громадянина, основи громадянського суспільства, які охороняються державою, утверджують основні засади устрою суспільства і держави, визначають суб'єктів влади та механізм її організації й здійснення.

Зміст Конституції виявляється в її формі і являє собою спосіб організації матеріалу, який у ній міститься. Незважаючи на те, що конституційні норми відображають політику держави, Конституція, перш за все, є правовим актом. Тому важливо визначити її місце і роль в системі національного права України, її юридичну силу та особливості. На всі ці питання може дути відповідь висвітлення юридичних властивостей Конституції як юридичного нормативного правового акта.

Отже, як і все, що є у цьому світі має свої властивості. Конституція теж має такі юридичні властивості. КУ є елементом системи нормативно правових актів. Її не можна винести за межі чинного права, оскільки вона є його складовою і в той же час - специфічним законодавчим актом.

Конституція України - це особливий нормативно-правовий акт - Основний Закон Української держави.

За радянського періоду в юридичній науці внаслідок розширення меж правого регулювання за рахунок тільки “державної сфери” був зроблений висновок, що Конституція - це Основний Закон не тільки держави, а й суспільства. Справді Конституція звернута і до суспільства.

Конституція України - це найвищий за юридичною силою правовий акт. Вона закріплює організацію органів, що здійснюють публічну владу на основі принципу народного суверенітету, їх взаємовідносини між собою, людиною і громадянином.

Норми Конституції України сприяють погодженню всього правового розвитку країни, систематизації права. Конституції України, з одного боку, є свого роду підсумком, вершиною у розвитку законодавчих праць у країні, втіленням досягнень теорії і практики попередніх часів, а з другого - вона є основною для вдосконалення права у майбутньому.

Говорячи про найвищу юридичну силу КУ, в Основному Законі, зазначається, що всі інші нормативні акти державних органів видаються на основі і у відповідності до КУ.

Будь-яка конституційна норма незалежно від функцій, які вона виконує та переслідуваної мети, є обов'язковою для всіх суб'єктів конституційно-правових відносин. Тим самим конституція прямо регулююче впливає на суспільні відносини. Застосування "прямої дії" конституційно-правових норм зумовлене бажанням цих країн подолати досвід, згідно якому положення конституції фактично не сприймаються як правові.

Виступає юридичною базою поточного законодавства. Усі нові закони повинні відповідати Конституції, розвиваючи далі її положення і в жодному разі не виходячи за межі, визначені конституцією;

Специфічний предмет правового регулювання. Регулює найважливіші в державі суспільні відносини;

Особливий порядок розробки та прийняття. З цією метою парламент України - Верховна Рада застосовує спеціальну процедуру, яка вимагає схвалення конституції не простою, а кваліфікованою більшістю голосів;

Високий рівень захисту з боку держави. Фактично весь апарат держави працює на дотримання конституційних положень. Крім того, в Україні є орган для якого захист Конституції є основним завданням. Зокрема, діє Конституційний Суд України - єдиний орган, який може вирішувати питання про конституційність тих чи інших актів вищих органів влади;

Пряма дія норм Конституції. Це означає, що є можливість звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина безпосередньо на основі Конституції, навіть за умови відсутності регулювання правових відносин іншими нормативними актами.

Список використаних джерел та літератури

1. Орленко В.І., Паливода А.В. Конституційне право України. Навчальний посібник./ В. І. Орленко, А. В. Паливода. - К.:Ін Юре, 2011.- 156 c.;

2. Фрицький О.Ф., Конституційне право України: Підручник./ О. Ф. Фрицький. -- К: Юрінком Інтер, 2003.- 536 с.;

3. Пам'ятка Миколаївського міського управління юстиції на тему: "Поняття, сутність та роль Конституції України" [Електронний ресурс]. - Режим доступу до документа: http://kor-dvs.at.ua/publ/ponjattja_sutnist_ta_rol_konstituciji_ukrajini/1-1-0-2;

4. Поняття, юридичні властивості та класифікація конституцій - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до документа: http://info-library.com/content/1081_Ponyattya_uridichni_vlastivosti__ta_klasifikaciya_konstitycii.html;

5. Прийняття Конституції України 1996 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до документа: http://histua.com/istoriya-ukraini/ukraina-v-umovax-nezalejnosti/konstituciya-ukraini-1996;

6. В.Ф. Погорілка Конституційне право України/ В.Ф. Погорілка - К.: Наук. думка, 2002. -- 355с.;

7. Копейчикова В.В. Правознавство. Навчальний посібник./ В.В. Копейчикова. - К.: Юрінком Інтер. - 2000р. - 224с.;

8. Оніщенко О.В. До питання юридичної природи Конституції України // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки./ - Вип. 23./ О.В. Оніщенко. - К.: Інт держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. -396с.;

9. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Система і структура Конституції України: проблеми теорії та практики/В.Ф. Погорілко, В.Л. Федоренко - 2006. - 383с.;

10. Скрипнюк О.В. Конституція України та її функції: проблеми теорії та практики реалізації / О.В. Скрипнюк.- К.: Академія правових наук України, 2005. - 495с.;

11. Скрипнюк О.В. Конституційні основи побудови соціально-правової держави в Україні // Конституція України - основа модернізації держави та суспільства. / О.В. Скрипнюк. - Х.: Право, 2001. - 342с.;

12. Кормич Л.О. Історія України: Підручник/ Л.О. Кормич. - К.: Алерта, 2006. - 412 с.

13. Тесленко М. Юридична природа правової охорони конституції // Вісник Конституційного Суду України. - 2006. - № 3. -240с.;

14. Шаповал В.О. Сутнісні характеристики конституційного контролю // Право України./В.О.Шаповал. - 2005.. - С. 23-27.;

15. Селіванов А.О. Конституційні проблеми в сучасній теорії права: доктрина стабільності та охорони Конституції України в контексті модернізації та ефективного конституційного правосуддя/А.О.Селіванов. -- К.: Логос, 2012. -- 450 с.;

16. Конституція України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до документа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

Размещено на Allbest.ru