Договір чартеру (фрахтування) у цивільному праві України

При укладенні даного договору КТМ України передбачає обов'язок лізингодавця передати лізингоодержувачу судно у стані, придатному для його використання з метою передбаченою договором, а також лізингодавець несе відповідальність за будь-які недоліки судна, які існували в момент його передачі лізингоодержувачу і про які він не заявив під час передачі судна Кодекс торговельного мореплавства України // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №47. - Ст.34.

Що стосується експлуатації судна то у договорі лізингу на відміну від тайм-чартеру обов'язок підтримувати судно у морехідному стані та нести витрати пов'язані з його утриманням та ремонтом покладений на лізингоодержувача. Більше того, відповідно до ч.2 ст.219 КТМ України ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження судна переходить до лізингоодержувача після передачі судна.

Як вже згадувалося особливістю даного договору є те, що судно переходить у власність лізингоодержувача після укладення договору купівлі-продажу та сплати встановленої договором суми. Відповідно до цієї особливості КТМ України передбачені права і обов'язки сторін у разі повернення судна лізингодавцю. В такому випадку лізингодавець має право на частину лізингової плати, належної за користування судном. Внески, сплачені лізингоодержувачем у рахунок договірної ціни, підлягають поверненню лізингоодержувачу.

Лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю судно в тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу. У разі погіршення стану судна лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю спричинені цим збитки. Зроблені лізингоодержувачем удосконалення на судні, якщо їх можна відділити, можуть бути вилучені лізингоодержувачем у разі незгоди лізингодавця відшкодувати їх вартість Кодекс торговельного мореплавства України // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №47. - Ст.34.

Ознайомившись з характеристиками договорів лізингу судна та тайм-чартеру судна можемо дійти до висновку що вони суттєво відрізняються один від одного. Укладення того чи іншого договору залежить, перш за все, від мети з якою укладається договір. Якщо судно орендарю необхідне для здійснення кількох рейсів, то доречним буде укладення договору тайм-чартеру, якщо ж орендар має намір викупити судно для використання його з метою торговельного мореплавства необхідно надати перевагу договору лізингу морського судна.

лізинг чартер морський повітряний

РОЗДІЛ 2.ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВОРУ ЧАРТЕРУ(ФРАХТУВАННЯ)

2.1 Документи, що підтверджують укладення сторонами договору

При укладенні договору чартеру (фрахтування) як повітряного так і морського судна безпосередньо сам договір не є єдиним документом, який використовується сторонами для реалізації своїх прав та обов'язків передбачених договором, або при визначенні меж відповідальності чи доведенні умов договору.

Відповідно до Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 25 січня 2013 року договір чартеру (фрахтування) повітряних суден - це договір, за яким одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох повітряних суднах на один або кілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу Про затвердження Правил повітряних перевезень пасажира і багажу : Наказ Міністерства інфраструктури України від 25 січня 2013 р. // Офіційний вісник України. - 2013. - №4. - Ст.136.. Відповідно до даного визначення, можемо стверджувати що пасажири, які користуватимуться послугами даного перевізника отримуватимуть певний пакет документів, необхідний для можливості використання послуг авіаперевізника. До основного переліку таких документів входять: квиток та транспортна накладна (авіаційна вантажна накладна). Дані документи в свою чергу містять певні складові, які засвідчують наявність у пасажира вантажу, багажу і т.п.

Відповідно до ПК України від 19 травня 2011 року квиток (пасажирський квиток та багажна квитанція) - це виданий перевізником (його агентом) документ, у тому числі електронний, який містить умови договору перевезення, повідомлення, польотні та пасажирські купони. Зміст даного поняття говорить про те, що квиток складається з декількох елементів, основними з яких є пасажирський квиток та багажна квитанція. Але крім них, до цього документа входять електронний квиток, польотні та пасажирські купони. Пасажирський квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображають його умови. Відсутність, помилковість в оформленні або втрата квитка та багажної квитанції не впливають на дійсність договору перевезення.

Квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов'язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов'язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення, за винятком якщо особа пред'явить пошкоджений квиток або квиток, до якого було внесено зміни не перевізником або його уповноваженим агентом з продажу, якщо встановлено, що квиток придбано за фальшивою/краденою або недійсною платіжною карткою (кредитною карткою), або якщо особа не пред'явить квиток, який містить польотний купон на відповідний рейс, усі інші невикористані польотні купони, а також пасажирський купон.

Правила повітряних перевезень пасажира і багажу містять норми, які регулюють відносини між пасажиром і перевізником у разі втрати або псування квитка пасажиром. Зокрема., відповідно до ч.1 Глави 2 даних правил у разі втрати або псування квитка (його частини) пасажиром перевізник за клопотанням пасажира може замінити такий квиток (його частину) шляхом видачі дубліката квитка за умови підписання пасажиром угоди про відшкодування перевізнику збитків до вартості оригіналу квитка, які зазнав або може зазнати перевізник у зв'язку з використанням оригіналу квитка третьою особою. Якщо пасажир не підписує таку угоду, перевізник, який видає дублікат квитка, має право вимагати від пасажира сплатити його повну вартість. Перевізник має право на стягнення з пасажира плати за послуги з оформлення дубліката квитка, якщо втрата або псування не були зумовлені недбальством перевізника (його агента). У разі втрати або псування квитка іншого перевізника дублікат квитка оформлюється тільки за наявності письмової згоди такого перевізника Про затвердження Правил повітряних перевезень пасажира і багажу : Наказ Міністерства інфраструктури України від 25 січня 2013 р. // Офіційний вісник України. - 2013. - №4. - Ст.136..

Частиною 2 цієї ж глави передбачені випадки, у яких перевізник має право відмовити пасажиру у видачі дубліката квитка, а саме, якщо пасажир не підписав угоду про відшкодування перевізнику збитків до вартості оригіналу квитка, які зазнав або може зазнати перевізник у зв'язку з використанням оригіналу квитка третьою особою., і відмовився оплатити послуги з оформлення дубліката квитка або, якщо пасажир вимагає видачі дубліката квитка в аеропорту в день здійснення рейсу, якщо до вильоту рейсу згідно з розкладом менше ніж три години або рейс здійснюється у години, коли офіс авіакомпанії, який повинен надати згоду, не працює.

Квиток наданий авіаперевізником пасажиру має строк чинності, який включає в себе загальний строк чинності та строк чинності для перевезення. Загальний строк чинності це період часу від моменту видачі квитка і до закінчення строку, який передбачений для повернення коштів за невикористаний квиток. Протягом даного строку пасажир може використати його для всіх операцій, які можуть бути здійснені з допомогою квитка. Квиток може бути з гарантованою датою вильоту, в якому зазначені усі необхідні реквізити рейсу, та квиток з відкритою датою вильоту, що дає право пасажиру на здійснення вильоту лише після здійснення бронювання та внесення до квитка необхідних реквізитів. Квиток, виданий за нормальним тарифом, чинний для перевезення протягом одного року з дати початку перевезення, якщо частина квитка використана, або з дати його видачі - якщо не використаний весь квиток. Квиток, виданий за спеціальним тарифом, чинний для перевезення лише до дати, визначеної у квитку, і на умовах, установлених правилами застосування тарифів перевізника.

Однією із складових квитка є пасажирські купони, це частина пасажирського квитка або в разі електронного квитка електронний купон, у якому визначено відповідні пункти відправлення та прибуття, між якими купон є дійсним для перевезення пасажира і багажу. Перевізник приймає польотні купони лише послідовно, починаючи з першого аеропорту відправлення, визначеного у квитку.

Електронний квиток, який є складовим елементом пасажирського квитка відповідно до вищезгаданих Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу це електронний документ, що включає маршрут-квитанцію, видану авіаперевізником або від імені авіаперевізника, електронні купони та, у разі використання, документ для посадки. Пасажир може використовувати для посадки як електронний так і звичайний пасажирський квиток.

Електронний квиток включає такий елемент, як маршрут-квитанцію - це документ (документи), який (які) є складовою частиною електронного квитка і містить(ять) необхідні відомості (наприклад, прізвище пасажира, маршрут, тариф тощо), сповіщення та повідомлення Про затвердження Правил повітряних перевезень пасажира і багажу : Наказ Міністерства інфраструктури України від 25 січня 2013 р. // Офіційний вісник України. - 2013. - №4. - Ст.136..

Що стосується транспортної накладної (авіаційна вантажна накладна) то відповідно до п.101 ч.1 ст.1 ПК України це оформлений вантажовідправником чи від його імені документ, у тому числі його електронний аналог (у разі застосування), який засвідчує укладення договору про перевезення і прийняття вантажу до перевезення на умовах, визначених у такому договорі. Зазвичай даний документ видається у разі відправлення несупроводжуваного багажу.

Таке перевезення здійснюється відповідно до правил повітряних перевезень вантажів, що затверджуються перевізником. Оплата здійснюється згідно з тарифами на перевезення вантажів, встановленими перевізником.

Перевізник або агент з обслуговування зобов'язаний зазначити у багажній квитанції квитка кількість і вагу прийнятого до перевезення багажу та видати на зареєстрований багаж відривний талон ідентифікаційної багажної бирки. За наявності у пасажира квитка в електронному вигляді відомості щодо кількості та ваги багажу зазначаються в електронному вигляді. Для позначення особливих умов перевезення зареєстрованого багажу додатково до ідентифікаційної багажної бирки кріпиться спеціальна попереджувальна багажна бирка без номера. На речі, що перебуватимуть під час польоту разом з пасажиром у салоні повітряного судна і які дозволені до перевезення, прикріпляється спеціальна бирка без номера. Також, в багажній квитанції перевізником або його агентом з обслуговування зазначається інформація про наявність зовнішніх пошкоджень, що не впливають на цілісність багажу під час перевезення і не можуть заподіяти шкоду пасажирам, членам екіпажу, третім особам, повітряному судну, багажу інших пасажирів та іншому майну. Така інформація має бути підтверджена самим пасажиром.

Після того як перевізник прийняв багаж він несе відповідальність за нього, що підтверджується виданим пасажиру відривним талоном ідентифікаційної багажної бирки та багажною квитанцією Про затвердження Правил повітряних перевезень пасажира і багажу : Наказ Міністерства інфраструктури України від 25 січня 2013 р. // Офіційний вісник України. - 2013. - №4. - Ст.136..

Що стосується повітряних перевезень вантажів, то відповідно до Правил повітряних перевезень вантажів затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації повітряне перевезення - транспортування вантажів повітряним транспортом, включаючи період, коли товари перебувають під контролем перевізника як повітряного перевізника. При укладенні такого договору перевезення видається авіавантажна накладна. Замість авіавантажної накладної можуть застосовуватися інші засоби, що забезпечують збереження інформації щодо його транспортування в електронному вигляді. При застосуванні таких засобів перевізник має право видати вантажовідправнику документ, що замінює авіавантажну накладну, а формат електронного вигляду таких засобів повинен базуватися на міжнародних стандартах обміну інформації Про затвердження Правил повітряних перевезень вантажів : Наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14 березня 2006 р. // Офіційний вісник України. - 2006. - №25. - Ст.1840.

Авіавантажна накладна підтверджує існування договору перевезення вантажу між перевізником і вантажовідправником, які зазначені в цьому документі, і прийняття вантажу до перевезення на умовах, визначених у цьому документі. Відсутність, неправильність чи втрата авіавантажної накладної не впливають ні на існування, ні на дійсність договору перевезення.

Обов'язок оформлення авіавантажної накладної та її надання перевізнику разом з вантажем покладається на вантажовідправника у формі, кількості копій і способом які установлюються перевізником. Перевізник за заявою вантажовідправника може оформити авіавантажну накладну і стягнути за це з вантажовідправника відповідну плату. При цьому перевізник діє за згодою і від імені вантажовідправника. Якщо вантажовідправником надана авіавантажна накладна (або інша інформація та інструкції щодо товарів), яка неправильно заповнена, не містить усіх необхідних даних та інструкції щодо вантажу або містить будь-яку помилку, перевізник має право, але не зобов'язаний, зробити в авіавантажній накладній необхідні правки або оформити нову авіавантажну накладну. При цьому перевізник діє від імені вантажовідправника, не беручи на себе ніяких зобов'язань щодо таких дій Про затвердження Правил повітряних перевезень вантажів : Наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14 березня 2006 р. // Офіційний вісник України. - 2006. - №25. - Ст.1840.

Розпочавши аналіз нормативної бази щодо документів, необхідних при укладенні договору морського чартеру, то варто відзначити що їхній перелік значно менший в порівнянні з договором повітряного чартеру. Відповідно до ст.134 КТМ України, документами, що підтверджують наявність і зміст конкретних видів договору чартеру є рейсовий чартер, який надається за умови, що договором передбачено надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень; коносамент, який надається у випадку якщо договором не передбачена умова надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень; та інші письмові докази.

Характеризуючи документ рейсового чартеру, перш за все варто вказати на його реквізити, до яких відносяться: найменування сторін, судна і вантажу, порти відправлення і призначення (або місця направлення судна). До рейсового чартеру можуть бути включені за згодою сторін інші умови і застереження. Рейсовий чартер підписується фрахтівником (перевізником) і фрахтувальником або їх уповноваженими представниками.

Беручи до уваги той факт, що в більшості випадків чартери використовуються для перевезення масових однорідних вантажів до укладення такого документа сторонами застосовується чимало спеціальних проформ, які використовуються в залежності від вантажу, який буде перевозитись.

Що до спільності та зв'язку чартеру і коносамента слід відзначити, що при укладенні чартеру, перевезення потім оформлюється видачею коносамента. Різниця між цими двома документами полягає в тому що, по-перше, чартер є двостороннім документом, що оформлює договірні відносини по фрахтуванню морського судна, а коносамент - одностороннім документом. По-друге, чартер укладається за участю і підписом фрахтівника і фрахтувальника, тоді як коносамент - за участю відправника, перевізника і одержувача, але за підписом перевізника. По-третє, чартер укладається перед навантаженням вантажу, а коносамент оформлюється після навантаження.

Крім коносаменту і чартеру, у сфері торговельного мореплавства використовуються для перевезень вантажів морські накладні. Морська накладна виконує дві функції: а) доказом наявності договору перевезення вантажу; б) є документом (розпискою), що підтверджує отримання перевізником вантажу для перевезення Булгакова І.В. Коментар до кодексу торговельного мореплавства України : [Електронний ресурс] / І.В.Булгакова, О.В.Клептікова. - Режим доступу : http://legalexpert.in.ua/komkodeks/ktm.html.

2.2 Поняття і функції коносаменту у договорі чартеру

Коносамент за своєю правовою природою є унікальним документом, оскільки може бути наданий як доказ наявності та змісту договору чартеру, як розписка перевізника про прийом вантажу або як товаророзпорядчий документ та цінний папір.

Історія виникнення коносамента бере свій початок ще в XVI столітті, коли чітко почала проявлятись тенденція розподілу функцій купця, торговця від функцій судновласника, морського перевізника. З самого початку коносамент представляв собою лише розписку про отримання вантажу судновласником від купця, який продав свій товар і хоче відправити його покупцю.

Перший нормативним документом, який містив норми, що врегульовували дані відносини був королівський Ордонанс про морську торгівлю 1681 року, виданий Людовіком XIV.

В процесі свого розвитку коносамент набуває функцію доказу наявності та змісту договору морського перевезення вантажу та регулює відносини між перевізником та отримувачем вантажу, навіть при наявності договору чартеру. В XIX столітті відбулося становлення коносамента майже в сучасному значенні.

В 1885 році Асоціацією міжнародного права були опубліковані Гамбурзькі правила, а згодом, в 1893 році - Лондонські правила фрахтування, які в основному відображали інтереси вантажовласників.

25 серпня 1924 року в Брюсселі була прийнята Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент, яка отримала назву Гаазькі правила. Ці правила отримали широке визнання, та все ж не вирішили всіх суперечностей. Для вдосконалення міжнародно-правового режиму перевезення вантажів 23 лютого 1968 року в Брюсселі був підписаний Протокол про зміну Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент, який отримав назву Правила Вісбі, що вступили в силу 23 червня 1977 року. Та ці правила також не задовольнили потреби держав, що розвивалися, оскільки вони врегульовували відносини лише між розвинутими державами і надавали надмірні переваги перевізникам.

Внаслідок такого невдоволення була розроблена нова Конвенція про морське перевезення вантажів, яка була підписана в Гамбурзі 30 березня 1978 року, а вступила в силу 1 січня 1992 року. Прийняттям цієї конвенції був введений третій правовий режим морського перевезення вантажів.

Наступним кроком у розвитку морських перевезень вантажів і значення у них коносаменту стала розробка Міжнародним морським комітетом проекту нової конвенції. В рамках Комісії ООН був доопрацьований проект нової конвенції, яка була підписана 23 вересня 2009 року в Роттердамі, Нідерланди з офіційною назвою Конвенція ООН про договори повного або часткового морського перевезення вантажів Коносамент. От теории к практике. Серия: практика морского бизнеса / [А.А. Ницевич, Н.В.Мельников, Н. Мирошниченко]; под ред. Н.В.Мельникова / Международная юридическая служба. - Одесса: Феникс, 2010. Ст.7 . України, нажаль, не приймає участі в жодній з вищезгаданих конвенцій, але положення Конвенції 1924 року отримали закріплення в КТМ України.

Поняття «коносамент» вживається в досить різноманітних значеннях при укладенні договору чартеру, і відрізняються ці значення в залежності від виду коносамента, який застосовується.

Відповідно до ст.134 КТМ України коносамент надається у випадку, якщо договором не передбачена умова надання для перевезення всього судна або його частини чи окремих суднових приміщень. В такому випадку складається ціла система відносин перевізника з відправниками та отримувачами вантажів. Для більш зручного та швидкого досягнення згоди між сторонами договору використовується коносамент, який виступає як доказ наявності і умов договору. Більше того, міжнародною практикою були сформовані форми організації відносин не лише перевізника з відправником вантажів, але і відносини перевізника з отримувачем вантажів Не зважаючи на те, що укладається він між перевізником і вантажовідправником, такий договір встановлює взаємні права та обов'язки між вантажоодержувачем та перевізником, в наслідок чого такий договір набуває правової природи договору на користь третьої особи - вантажоодержувача.

Залежно від проформи, яка використовується сторонам при складанні коносаменту, він буде містити різні реквізити, необхідні для його дійсності. Коносамент оформлюється вантажовідправником, та передається перевізнику який повинен заповнити певні реквізити, які залишилися без запису, та передати його вантажовідправнику на його вимогу. Коносамент завжди підписується від імені перевізника. Зазвичай такий підпис ставить капітан судна, або інша, уповноважена капітаном особа. Кількість примірників коносамента зазвичай становить 3 оригінали, кожен з яких має свій номер, хоча їх може бути і більше. Всі примірники мають рівну силу, але вантаж видається першому, хто пред'явить коносамент, якщо в капітана не виникає сумнівів щодо добросовісності власника коносаменту.

В практичному застосуванні коносамента можливі випадки виявлення помилок у вказаній інформації після підписання та видачі коносамента. У такому випадку перевізник може попросити відправника вантажу повернути коносамент для переоформлення. Але внесення поправок в коносамент можливе лише за умови повернення вантажоодержувачем всіх його оригінальних екземплярів. Якщо це зробити неможливо, то перевізник має право надіслати зацікавленим сторонам нотис, який міститиме помилкову інформацію коносаменту та правильні дані. Якщо ж помилку помітив вантажовідправник, він має право вимагати її виправлення, але за умови якщо може надати перевізнику всі екземпляри оригіналів коносаменту Коносамент. От теории к практике. Серия: практика морского бизнеса / [А.А. Ницевич, Н.В.Мельников, Н. Мирошниченко]; под ред. Н.В.Мельникова / Международная юридическая служба. - Одесса: Феникс, 2010. Ст.38.

Наступною функцією коносамента є його застосування як розписки перевізника про прийом вантажу. Оформлення такого коносамента розпочинає вантажовідправник, а перевізник в свою чергу завершує таке оформлення співставляючи дані вказані вантажовідправником з інформацією штурманської розписки, яка видається відправнику до видачі коносамента і також має значення розписки про прийом вантажу, але не є товаророзпорядчим документом. Штурманська розписка виписується помічником капітана на підтвердження окремої партії вантажу на борт судна Козик В.В. Економічні операції і контракти : [Електронний ресурс] / В.В.Козик. - Режим доступу : http://pidruchniki.ws/15840720/ekonomika/zovnishnoekonomichni_operatsiyi_i_kontrakti_-_kozik_vv.

Оскільки коносамент видається після прийняття вантажу перевізником розрізняють два види коносамента: не бортовий та бортовий. Не бортовий коносамент видається на вантаж прийнятий на склад, але ще не навантажений на борт. Такий коносамент згодом переходить в бортовий, шляхом зазначення назви судна, на яке прийнятий вантаж. А безпосередньо бортовий коносамент надається вантажовідправнику в розумний строк після прийняття вантажу на борт судна перевізником і обов'язково до відправлення судна в рейс.

Дата видачі коносамента відіграє важливе значення, оскільки, зазвичай, вона вважається датою укладення договору перевезення та датою виконання поставки. Інколи, важливе значення має не лише дата, але і точний час доби.

За ще однією з класифікацій можна виділити чистий коносамент та такий, що містить застереження. Чистим вважається коносамент, який не містить жодних застережень або позначень, або якщо вони є то не спричиняють факту неналежної якості вантажу чи його тари. Якщо ж коносамент містить певні застереження, які впливають на якість товару, то такий коносамент вважається «брудним».

Коносамент також може використовуватися у якості товаророзпорядчого документа або цінного паперу. Необхідність набуття коносаментом властивостей цінного паперу викликана тим, що під час перевезення вантаж становив заморожений капітал, і для того щоб його «розморозити» коносаменту були надані такі правові особливості, які дозволяли вважати його еквівалентом вантажу, що перевозився Коносамент. От теории к практике. Серия: практика морского бизнеса / [А.А. Ницевич, Н.В.Мельников, Н. Мирошниченко]; под ред. Н.В.Мельникова / Международная юридическая служба. - Одесса: Феникс, 2010. Ст.17. Особливістю коносаменту, як цінного паперу є те, що він, будучи об'єктом речового права, сам по собі ніякої цінності не становить. Таку цінність мають саме ті майнові права, які засвідчені в ньому і які можуть бути реалізовані його володільцем шляхом пред'явлення коносамента Гвізда М.В. Коносамент як цінний папір : [Електронний ресурс] / М.В.Гвізда. - Режим доступу : http://libfor.com/index.php?newsid=758.

Сутність коносамента, як цінного паперу розкривається через механізм цивільно-правового регулювання випуску й обігу коносамента, який полягає в тому, що в процесі перевезення вантажу його власник може розпоряджатися цим майном, шляхом відчуження коносамента іншій особі. Зважаючи на таку особливість коносамент може бути ордерним, на пред'явника та іменним. Статтею 140 КТМ України передбачено способи передання коносамента залежно від його виду. Відповідно іменний коносамент може передаватися за іменними передаточними написами або в іншій формі з дотриманням правил, установлених для передачі боргової вимоги, ордерний коносамент може передаватися за іменними або бланковими передаточними написами, а коносамент на пред'явника може передаватися шляхом простого вручення Кодекс торговельного мореплавства України // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №47. - Ст.34.

З врахуванням того, що коносамент наділений властивостями цінного паперу виникла потреба надати йому сталої, бланкової форми. В наслідок цього перевезення за коносаментом стали оформлятися з допомогою віддрукованих проформ, які в свою чергу поділяються на види залежно від форми судноплавства, в якій застосовується коносамент: лінійна або трампова (чартерна) форми судноплавство. Лінійний коносамент - це самостійний документ, який підтверджує наявність і зміст договору перевезення вантажу, прийняття вантажу до перевезення і право власності на вантаж. Чартерний коносамент являє собою розписку перевізника про отримання вантажу до перевезення, а умови договору перевезення залежать від співвідношення положень коносаменту і умов чартеру, за яким зафрахтоване судно. За чартерним коносаментом, якщо договір укладено на користь третьої особи - вантажоодержувача, положення чартеру про відносини між перевізником і вантажоодержувачем набувають обов'язковості, у тому випадку, якщо в коносаменті є посилання на них Коносамент. От теории к практике. Серия: практика морского бизнеса / [А.А. Ницевич, Н.В.Мельников, Н. Мирошниченко]; под ред. Н.В.Мельникова / Международная юридическая служба. - Одесса: Феникс, 2010. - Ст.33.

В процесі розвитку змішаних перевезень коносамент набув широкої популярності як документ, з допомогою якого оформлялися такі перевезення. У зв'язку з цим відбулася класифікація коносамента на наскрізний, збірний та прямий. Наскрізний коносамент видається на все перевезення вантажу від порту відправлення до місця кінцевого призначення, але його особливістю є те що перевізників може бути декілька і коносамент передбачає перевантаження вантажу з одного судна на інше, причому в такому коносаменті обов'язково вказуються потри перевантаження вантажу.

З допомогою збірного коносамента оформляється перевезення типу «від дверей до дверей». В даному випадку коносамент представляє собою транспортний документ, за яким вантаж перевозиться не менше як двома видами транспорту. Такий коносамент видається експедитору, який слідує за вантажем і несе за нього відповідальність від прийому до передачі вантажоодержувачу в пункті призначення Коносамент. От теории к практике. Серия: практика морского бизнеса / [А.А. Ницевич, Н.В.Мельников, Н. Мирошниченко]; под ред. Н.В.Мельникова / Международная юридическая служба. - Одесса: Феникс, 2010. - Ст.18.

Прямим вважається коносамент без перевалювання. За таким коносаментом покривається перевезення вантажу між безпосередніми портами вантаження і вивантаження на одному і тому ж судні.

Ознайомившись з різними класифікаціями та видами коносаментів, все ж варто відзначити що, для всіх коносаментів спільними є реквізити, обов'язкові для відзначення при видачі даного документа. Відповідно до ст.138 КТМ України загальноприйнятими реквізитами коносаменту є: найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному судні; найменування перевізника; місце приймання або навантаження вантажу; найменування відправника; місце призначення вантажу чи, при наявності чартеру, місце призначення або направлення судна; найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або зазначення, що коносамент видано "наказу відправника", або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано "наказу одержувача" (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред'явника (коносамент на пред'явника); найменування вантажу, його маркування, кількість місць чи кількість та/або міра (маса, об'єм), а в необхідних випадках - дані про зовнішній вигляд, стан і особливі властивості вантажу; для небезпечних вантажів - найменування вантажу, порядковий номер виробу або речовини відповідно до прийнятої Організацією Об'єднаних Націй системи, клас (підклас), група сумісності для вантажів класу 1, додаткові види небезпеки та група пакування (якщо визначена), а також маса нетто вибухової речовини; фрахт та інші належні перевізнику платежі або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згідно з умовами, викладеними в рейсовому чартері або іншому документі, або зазначення, що фрахт повністю сплачено; час і місце видачі коносамента; кількість складених примірників коносамента; підпис капітана або іншого представника перевізника Кодекс торговельного мореплавства України // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №47. - Ст.34.

Загалом коносамент досить універсальний документ, що надає йому розповсюдженого використання як у міжнародній торгівлі так і при перевезенні вантажів. Коносамент широко використовується як в лінійних так і в чартерних перевезеннях, а його подальший розвиток сприяє визнанню коносамента як досить надійного і практичного документа.

2.3 Відповідальність сторін у договорі фрахтування

При укладені договору сторонами обумовлюються межі їхніх прав та обов'язків за недотримання чи невиконання яких вони несуть відповідальність. Договір чартеру за своєю правовою природою відноситься до договорів перевезення, загальні правила відповідальності яких закріплені у Главі 64 ЦК України. Зокрема ст.920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Перевізник вантажу, а за договором фрахтування - фрахтівник, за своїм правовим становищем набуває право власності на вантаж після навантаження його на судно, відповідно з правом власності до перевізника переходять також ризики втрати, нестачі та пошкодження вантажу. Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до моменту передачі їх одержувачу, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради. - 2003 - №40. - Ст.356 .

Перевізник несе матеріальну відповідальність за вантаж, багаж, пошту у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини, а в наслідок: дії непереборної сили; виникнення небезпеки і випадковостей на морі та в повітрі; пожежі, що виникли не з вини перевізника; рятування людей, суден та вантажів; дій або розпоряджень представників влади (затримання, арешт, карантин тощо); воєнних дій, терористичних актів, народних заворушень; дій або упущень відправника або одержувача; прихованих недоліків вантажу, його властивостей або природних втрат; непомітних за зовнішнім виглядом недоліків тари і упаковки вантажу; недостатності чи нечіткості маркування вантажу; страйків або інших обставин, що спричинили зупинку або обмеження роботи повністю чи частково; дій щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища; якщо доведе, що вони сталися внаслідок дій або упущень капітана, або інших членів екіпажу, агентів, які діють у межах своїх службових обов'язків; внаслідок навігаційної помилки; інших обставин, що спричинили зупинку або обмеження роботи повністю чи частково Кодекс торговельного мореплавства України // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №47. - Ст.34.

Також винятком з даного правила є випадки звільнення перевізника від відповідальності за нестачу вантажу, що прибув у порт призначення: у справних суднових приміщеннях, ліхтерах, контейнерах із справними пломбами відправника; цілій і справній тарі без слідів її розпакування в дорозі; у супроводі провідника відправника або одержувача, якщо тільки одержувач не доведе, що нестача вантажу сталася з вини перевізника.

Якщо ж перевізником не було доведено що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталося не з його вини, то він несе відповідальність перед відправником у таких розмірах: за втрату і недостачу вантажу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу і вантажу, якого не вистачає; за пошкодження або зіпсуття вантажу - у сумі, на яку знизилась вартість вантажу. Перевізник також повертає одержаний ним фрахт, якщо він не входить у ціну втраченого вантажу або вантажу, якого не вистачає Кодекс торговельного мореплавства України // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №47. - Ст.34.

КТМ України передбачена також відповідальність фрахтівника за надання для перевезення судна, що перебуває у не морехідному стані. Якщо ж фрахтівник доведе, що не морехідний стан судна був викликаний недоліками, які не могли бути виявлені при прояві ним належної дбайливості (приховані недоліки) відповідальність не наставатиме.

Фрахтівник також несе відповідальність за шкоду, заподіяну в разі затримки в доставці вантажу. Однак він не відповідає за шкоду, заподіяну в результаті затримки в доставці, якщо доведе, що ним та його службовцями і його агентами були вжиті всі необхідні заходи для того, щоб уникнути шкоди, або що такі заходи неможливо було вжити.

У разі перевезення за договором фрахтування пасажирів КТМ України передбачена відповідальність фрахтівника за шкоду, заподіяну внаслідок смерті пасажира або ушкодження його здоров'я, а також в результаті втрати або пошкодження багажу, якщо подія, внаслідок якої було заподіяно шкоду, сталася під час перевезення і була наслідком вини або недбалості перевізника, його працівників, агентів, які діють у межах своїх службових обов'язків. Перевізник відповідає за нестачу або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, а також за прострочення в його доставці, якщо не доведе, що нестача, пошкодження або прострочення в доставці сталися не з його вини. Перевізник зобов'язаний забезпечити схоронність валізи (сумки), особистих речей пасажира (крім дорогоцінностей та грошей), які пасажир перевозить у відведеному місці.

Перевізник не відповідає за втрату чи пошкодження грошей, цінних паперів, дорогоцінних металів і виробів з них, коштовностей, прикрас, виробів мистецтва або інших цінностей, за винятком випадків, коли такі цінності були здані на збереження перевізнику, який погодився їх зберігати в безпеці.

Якщо перевізник доведе, що вина або недбалість пасажира стали причиною або сприяли його смерті або ушкодженню здоров'я, втраті або пошкодженню його багажу, суд, що розглядає справу, може звільнити перевізника від відповідальності повністю чи частково. За невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного морського перевезення пасажира наявність у нього документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом Кодекс торговельного мореплавства України // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №47. - Ст.34.

Що до відповідальності фрахтувальника то він несе перед перевізником відповідальність за простій судна та інші збитки, які виникли внаслідок: несвоєчасної передачі вантажних документів; несвоєчасної передачі, неправильності або недостатності документів, наявність яких вимагається портовими, санітарними, митними або іншими правилами; неправильності, неточності або неповноти даних в експертній поруці, вантажному ордері або накладній; несвоєчасного подання вантажу; несвоєчасного видання поруки для навантаження; затримання вантажних робіт, які виконуються силами відправника або його експедитора; інші обставини, які залежать від відправника.

Також фрахтувальник несе відповідальність перед перевізником за всі наслідки, що виникли в результаті неправильності або неповноти відомостей зазначених у коносаменті. А у випадку надання недостовірної інформації про небезпечний вантаж, який надається до перевезення фрахтувальник відповідає за всі збитки, заподіяні перевізнику або третім особам у зв'язку з перевезенням такого вантажу, що передбачено ст.153 КТМ України.

Як ми бачимо з аналізу основних прав та обов'язків сторін договору фрахтування і меж їх відповідальності у разі порушення норм договору, більша частина випадків відповідальності за договором покладена на перевізника вантажу, в той час як фрахтувальник несе відповідальність зазвичай у випадках явного порушення або недотримання ним норм, які передбачають його права та обов'язки. Підтвердженням цього може слугувати зміст Правил повітряних перевезень вантажів, у скалі якого міститься Розділ 20. Відповідальність перевізника і межі компенсації за шкоду. В той час як відповідальність фрахтувальника передбачена лише окремими нормами у випадках особистого порушення ним норм.

ВИСНОВКИ

В умовах підвищеного інтересу суспільства до договорів трампового перевезення, у зв'язку з розвитком торгівельних відносин такий вид договору як договір фрахтування потребує високого рівня дослідження і вдосконалення не доопрацьованих норм та заповнення прогалин у законодавчих актах державного рівня.

На мою думку недоліком законодавчого забезпечення даного договору є те, що Україна не є учасницею жодної міжнародної конвенції, які врегульовують міжнародні відносини у сфері перевезень пасажирів, багажу, вантажу і т.д.

Що стосується безпосередньо договору фрахтування та його видів можна сказати, що він тісно поєднується з договором морського перевезення вантажу, що викликає певні складнощі при охарактеризуванні основних рис договору.

В КТМ України виділений окремий розділ, що має назву «Фрахтування суден» в якому чітко визначені поняття різних видів договору фрахтування, їх реквізити, особливості, права та обов'язки сторін. Не можна сказати таке ж про ПК України, що також є вагомим недоліком та ускладненням при укладені сторонами договору фрахтування повітряного судна. Але на відміну від сфери морський перевезень у повітряній міститься низка підзаконних нормативних актів, які регулюють відносини у сфері повітряних перевезень.

Опрацювавши нормативно-правову базу яка забезпечує врегулювання відносин у сфері повітряних та морських перевезень, зокрема норми що стосуються окремих видів основних документів, які необхідні при укладені між сторонам договору фрахтування, можна стверджувати що їх кількість значно більша у сфері повітряних перевезень на відміну від морських.

Однак, при здійсненні морських перевезень важливе місце займає коносамент, як окремий документ, який у процесі свого розвитку набув досить широкої класифікації за різними критеріями, та який має низку функції які відіграють особливе значення для учасників договору фрахтування .

Останнє питання теми наукової роботи стосується відповідальності сторін у договорі фрахтування. Особливістю є те, що відповідальність перевізника є дуже наближеною до підвищеної, оскільки, зазвичай він звільняється від відповідальності лише у випадках об'єктивної неможливості уникнення шкоди.

Певною особливістю договорів фрахтування є те, що вони укладаються на основі типових договорів, так званих проформ, розроблених і рекомендованих низкою міжнародних та іноземних неурядових організацій. Проформи детально визначають умови перевезень конкретного виду вантажу або містять загальні вимоги до чартерного перевезення будь якого вантажу чи пасажирів, враховуючи інтереси обох сторін договору, що спрощує процедуру укладання договору чартеру.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Нормативно-правові акти

1. Кодекс торговельного мореплавства України // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №47. - Ст.34

2. Повітряний кодекс України // Відомості Верховної Ради. - 2011. - №48-49. - Ст.536.

3. Про затвердження Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України : Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 1997 р. // Офіційний вісник України. - 1997. - №40. - Ст.24.

4. Про затвердження Правил повітряних перевезень вантажів : Наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14 березня 2006 р. // Офіційний вісник України. - 2006. - №25. - Ст.1840

5. Про затвердження Правил повітряних перевезень пасажира і багажу : Наказ Міністерства інфраструктури України від 25 січня 2013 р. // Офіційний вісник України. - 2013. - №4. - Ст.136

6. Про збори і плату за послуги, що надаються суднам закордонного плавання в портах України : Наказ Міністерства транспорту України від 27 червня 1996 року. : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0374-96

7. Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон України від 1 червня 200 р. // Відомості Верховної Ради. - 2000. - №36. - Ст.299.

8. Про фінансовий лізинг : Закон України від 16 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради. - 1998. - №16. - Ст.68.

9. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради. - 2003 - №40. - Ст.356

2. Монографії, статті, навчальні та практичні посібники

10. Бєлова Н.М. Особливості лізингових операцій при міжнародних морських перевезеннях / Н.М.Бєлова // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. - Випуск 1. - К.:2012. - Т.1. - С.129

11. Дзера О.В. Цивільне право України. : Підручник : у 2-х книгах / О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцова. - К. : Юрінком Інтер, 2002. - С.303

12. Діковська І.А. Місце договору повітряного чартеру в системі приватно-правових договорів / І.А. Діковська // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2001. - № 125. - С. 36.

13. Козлов С. Знову оренда? - Ні, чартер! / С. Козлов // Юридична газета. - 31 серпня 2004 р. - № 16(28). - С. 4.

14. Коносамент. От теории к практике. Серия: практика морского бизнеса / [А.А. Ницевич, Н.В.Мельников, Н. Мирошниченко]; под ред. Н.В.Мельникова / Международная юридическая служба. - Одесса: Феникс, 2010. - Ст.7

15. Макаров И.М. Понятие договора морской перевозки груза. /И.М. Макаров // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. - 2011. - №1. - С.79

16. Науково-практичний коментар цивільного кодексу України : в 2-х тт. / [О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та ін.]; за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. - К. : Юрінком Інтер, 2011. - Т.ІІ. - С.380

17. Оніщенко О.В. Договір повітряного перевезення : деякі цивільно-правові аспекти / О.В.Оніщенко // Наукові праці Національного авіаційного університет: серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право» Зб. наук. пр. - К.: НАУ, 2009.-No4 (13) --С.76.

18. Павлова А.М. Історичне обґрунтування виникнення лізингових операцій та їх сутність / А.М. Павлова //Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. - Випуск 1. - К.:2012. - Т.2. - С. 227

19. Самойленко Г.В. Договір перевезення вантажу: реальний чи консенсуальний? / Г.В.Самойленко // Вісник Запорізького національного університету. - Запоріжжя : Запорізький національний університет. - 2010. - №1. - С.108.

20. Тарасенко Л.Л. Особливості договору найму морського судна / Л.Л.Тарасенко // Вісник Академії адвокатури України. - 2011. - №12. - С.1-2.

21. Цивільне право України. Договірні та не договірні зобов'язання : Навчальний посібник / [С.С.Бичкова, І.А.Бірюков, В.І.Бобрик та ін.] ; за ред. С.С.Бичкової. К.:КНТ, 2006. - С.221.

3. Дисертації та автореферати

22. Безлюдько І.О. Договір перевезення вантажу за цивільним правом України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук : спец. 12.00.03 / І.О.Безлюдько. - К. , 2005. - Ст.5.

Размещено на Allbest.ur