У теорії кримінального права висловлені дві позиції стосовно визначення сукупності порівнюваних норм. Перша з них зводиться до того, що незалежно від характеру діяння, вчиненого в інтересах хабародавця, дії службової особи, яка одержала хабар, ні з теоретичного, ні з практичного погляду не можна додатково кваліфікувати, як зловживання владою або службовим становищем. Обґрунтовуючи це, О.Я. Свєтлов вказує, що «закон прямо не говорить про виконання тим, хто отримує хабар, законних дій, а передбачає можливість будь-яких дій з використанням службового становища винного. Законодавець головну небезпеку одержання хабара бачить не в тих діях, які за хабар вчиняє службова особа, а в самому факті хабара» [2, с.109-111].

Інший погляд, що підтримується більшістю вітчизняних і закордонних вчених, полягає в тому, що одержання хабара не може охоплювати собою вчиненого за хабар будь-якого злочину в т.ч. зловживання владою або службовим становищем. Цілком слушними видаються такі аргументи на користь цього, що узагальнені В.О. Клименком, М.І. Мельником та М.І. Хавронюком: «Давання-одержання хабара в законі пов'язується з виконанням чи невиконанням службовою особою в інтересах хабародавця будь-якої дії з використанням наданої влади або службового становища. Однак саме виконання чи невиконання службовою особою відповідних дій перебувають за межами об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.168 КК (1960 р.). Отже, відповідальність за одержання хабара наступає незалежно від того, виконала чи не виконала службова особа обумовлені дії...» [7, с.72-73]. Підтримує цю позицію і вища судова інстанція держави, за роз'ясненнями якої: «Якщо виконані службовою особою у зв'язку з одержанням хабара дії є злочинними (службове підроблення, зловживання владою чи службовим становищем тощо), вчинене належить кваліфікувати за сукупністю злочинів» [115, с.315-316].

Підсумовуючи сказане варто відмітити таке.

1. Досліджуваний склад злочину є суміжним зі складами перевищення влади або службових повноважень і службової недбалості. Кримінально-правові норми, які встановлюють відповідальність за службове підроблення, одержання хабара, провокацію хабара та ряд інших суспільно - небезпечних діянь, вчинених службовими особами з використанням влади та службового становища, є спеціальними щодо ч.1 ст.364 КК, а відтак і щодо її частини 3-ої, а тому при конкуренції повинні застосовуватись саме вони.

2. Порівняльний аналіз двох суміжних складів злочинів, передбачених ч.3 ст.364 та ч.1, 2, 3 ст.365 КК дає підстави приєднатись до думки науковців, які вважають недоцільним існування в теперішній редакції норми про перевищення влади або службових повноважень. Поряд з виключенням ст.365 КК слід запропонувати нову редакцію кримінально-правової норми про зловживання владою або службовим становищем, однією з кваліфікуючих ознак якого будуть, зокрема, ті, що тепер передбачені частиною другою вказаної статті КК: «насильство, застосування зброї або такі, що ображають особисту гідність потерпілого, дії».

3. Нормальна діяльність органів правосуддя - родовий об'єкт, за яким об'єднані злочини в розділі ХVІІІ Особливої частини КК, а також основний безпосередній об'єкт, складів злочинів, передбачених ст.371-374, ч.2 ст.376, ст.380, 381, ч.2 ст.387, ст.388 КК частково включає в себе і нормальну діяльність державних і зокрема правоохоронних органів, тобто безпосередній об'єкт складу злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК. Внаслідок взаємного проникнення (перехрещення) охоронюваних суспільних відносин утворюється безпосередній об'єкт, що включає в себе, як інтереси правосуддя, так і правоохоронної діяльності. З урахуванням цього слід внести зміни до чинного КК, перейменувавши ХVІІІ розділ його Особливої частини на «Злочини проти правоохоронної діяльності та правосуддя», та включивши до нього відповідні кримінально-правові норми на підставі спільності родового об'єкту. Безумовно, що при цьому зі ст.364 КК підлягає виключенню нинішня частина третя, яка введена в ст.364 КК із суттєвим порушенням правил законодавчої техніки.

4. Зловживання владою, вчинене військовою службовою особою правоохоронного органу, за своєю сутністю та усіма об'єктивними й суб'єктивними ознаками повинно бути кваліфіковано за ч.3 ст.364 КК. Оскільки основний безпосередній об'єкт військового службового злочину є похідним від родового об'єкта злочинів у сфері службової діяльності, тому задля усунення зайвої та неоднозначної конкуренції кримінально-правових норм варто запозичити позитивний досвід російського законодавця, назвавши військових службових осіб суб'єктами злочинів у сфері службової діяльності, а не проти військової служби, паралельно виключивши відповідні статті з ХІХ розділу Особливої частини КК України.

5. Із системного тлумачення кримінально правових норм та аналізу судової практики випливає невідповідність санкції ч.3 ст.364 КК суспільній небезпеці та характеру відповідного злочину, що, зокрема, полягає у «завищенні» її нижньої межі.

висновки

Актуальність теми, зазначена у вступі, повністю підтвердилася проведеним науковим дослідженням. Виконана робота дає підставу констатувати соціально-політичну масштабність і важливість, а також злободенність питань, що вирішуються в дипломній роботі. Основний висновок соціально-політичного характеру полягає в тому, що кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем на сучасному етапі розвитку української правової системи, є обов'язковою умовою переходу до стандартів правової держави.

Проблеми, які стосуються інституту кримінальної відповідальності за зловживання владою або службовим становищем, мають багато дискусійних чи й узагалі недосліджених теоретичних аспектів, вони подекуди не чітко регламентовані в нормах чинного законодавства, або ж правове регулювання відповідних положень не відповідає сучасним вимогам в частині відповідальності окремих категорій службовців. Водночас виявлено, що більшість теоретичних, законотворчих та правозастосовних проблем кримінальної відповідальності за зловживання владою або службовим становищем має варіанти вирішення, які й запропоновані в роботі.

Дипломна робота та здійснене у ній дослідження зловживання владою або службовим становищем дає підстави для низки висновків теоретичного і практичного характеру. Проведений аналіз як чинного законодавства, практики його застосування, так і висловлених у літературі поглядів, дозволив обґрунтувати такі висновки:

1. Застосування кримінально-правових заходів щодо зловживання працівниками органів державної влади є життєво необхідним. Крім цього, слід зробити висновок, що зловживання владою або службовим становищем, це соціально зумовлене суспільно-небезпечне діяння, яке має негативний вплив на соціальні процеси, деформує суспільні відносини, претендуючи на роль соціального зв'язку в суспільстві. Це і становить соціальну сутність цього виду злочинів.

2. Найбільш негативні соціальні наслідки мають місце в тих випадках, коли шкоду інтересам держави і громадян заподіюють представники органів влади, чиїм основним завданням є охорона цих інтересів від будь-яких посягань. У такий спосіб викривляється сутність особливо правоохоронної діяльності, що при цьому втрачає своє природне соціальне призначення - охороняти і відроджувати соціальні цінності; змінюється її спрямованість з протидії соціальному злу, на його примноження.

3. Соціальна зумовленість кримінальної відповідальності за зловживання владою або службовим становищем, вчинені працівниками правоохоронних органів (ч.3 ст. 364), визначається тим, що ці злочини мають чи не найвищий ступінь суспільної небезпеки, оскільки заподіюють істотну шкоду у всіх сферах суспільного життя, руйнують конституційні права і свободи громадян, несуть загрозу національній безпеці України; вони мають тенденцію до поширення, а також характеризуються високим рівнем латентності. Тому питання протидії цьому виду злочинності в Україні повинно розглядатися на рівні проблеми існування державності. Кримінальна відповідальність за вчинення досліджуваного суспільно-небезпечного діяння встановлена також тому, що в силу специфіки сфери суспільного життя, де вони вчиняються, рівно як і суб'єкта злочину, його важко попередити.

4. Призначення кримінальної відповідальності за вчинення злочину шляхом зловживання владою або службовим становищем полягає в необхідності реалізації об'єктивно зумовленої потреби у відновленні суспільних відносин шляхом застосування до службових осіб державних органів, що їх порушили, найбільш суворих заходів державного примусу.

5. Основний безпосередній об'єкт складу злочину, передбаченого ст.364 КК ? це суспільні відносини, що виникають з обов'язку працівника державного органу використовувати владні повноваження виключно в інтересах служби, чим забезпечується правильна владно-розпорядча діяльність. Охоронювані законом права, свободи та інтереси окремих громадян, державні, громадські інтереси, а також інтереси юридичних осіб є обов'язковим додатковим об'єктом в досліджуваному складі злочину.

6. Злочин, передбачений ст.364 КК, спрямовується проти суспільних відносин, які виникають з обов'язку працівника правоохоронного органу використовувати владні повноваження виключно в інтересах служби, внаслідок чого порушується нормальна діяльність, а відтак заподіюється шкода предмету охоронюваних відносин ? державній владі, її авторитету, і вже внаслідок цього - іншим соціальним цінностям, які передбачені в диспозиції аналізованої кримінально-правової норми. У цьому полягає механізм заподіяння шкоди охоронюваним правовідносинам.

7. Суспільно-небезпечне діяння у складі злочину, передбаченому ст.364 КК, виявляється у формі використання влади у сфері службової діяльності всупереч інтересам служби. Зловживання владою може бути вчинено працівником державного органу як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності, а тому термін «дія», що вживається законодавцем у диспозиції цієї кримінально-правової норми підлягає поширювальному тлумаченню, що й здійснюється у правозастосуванні.

8. Суспільно-небезпечні наслідки у складі злочину, передбаченому ст.364 КК є негативними змінами в основному та додатковому безпосередньому об'єкті цього складу злочину. Основні наслідки, тобто шкода основному об'єкту складу злочину, настають у кожному разі вчинення злочину. Отже, саме правильній, нормальній діяльності органу їх працівники, зловживаючи владою, заподіюють основну шкоду. Оцінка істотності такої шкоди, через неможливість визначити її з допомогою кількісних критеріїв, цілком залежить від істотної шкоди, яка складає зміст додаткових наслідків, що названі в диспозиції ч. 1 ст. 364 КК.

9. Суб'єкт складу злочину, передбаченого ст.364 КК, ? осудний громадянин України, який досяг повноліття і перебуває на державній службі в одному з органів України.

10. Законодавча конструкція диспозиції ч. 1 ст. 364 КК однозначно свідчить про те, що мотив є його обов'язковою ознакою, а мета ? факультативною. При цьому мотив може бути троякого роду - виступати у вигляді користі, інших особистих інтересів або інтересів третіх осіб, що в силу своєї невизначеності та неоднозначності не можуть служити орієнтирами чітких меж кримінально-правового регулювання, а відтак можуть стояти на перешкоді правильній кваліфікації злочину. Тому потрібно запропонувати виключення вказівки в цій диспозиції на мотиви вчинення зловживання владою або службовим становищем.

11. Досліджуваний склад злочину є суміжним зі складами перевищення влади або службових повноважень і службової недбалості. Кримінально-правові норми, які встановлюють відповідальність за службове підроблення, одержання хабара, провокацію хабара та ряд інших суспільно - небезпечних діянь, вчинених службовими особами з використанням влади та службового становища, є спеціальними щодо ч. 1 ст. 364 КК, а відтак і щодо її частини 3-ої, а тому при конкуренції повинні застосовуватись саме вони.

12. Порівняльний аналіз двох суміжних складів злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364 та ч. 1, 2, 3 ст. 365 КК дає підстави приєднатись до думки науковців, які вважають недоцільним існування в теперішній редакції норми про перевищення влади або службових повноважень. Поряд з виключенням ст.365 КК слід запропонувати нову редакцію кримінально-правової норми про зловживання владою або службовим становищем, однією з кваліфікуючих ознак якого будуть, зокрема, ті, що тепер передбачені частиною другою вказаної статті КК: «насильство, застосування зброї або такі, що ображають особисту гідність потерпілого, дії».

13. Зловживання владою, вчинене військовою службовою особою правоохоронного органу, за своєю сутністю та усіма об'єктивними й суб'єктивними ознаками повинно бути кваліфіковано за ч.3 ст.364 КК. Оскільки основний безпосередній об'єкт військового службового злочину є похідним від родового об'єкта злочинів у сфері службової діяльності, тому задля усунення зайвої та неоднозначної конкуренції кримінально-правових норм варто запозичити позитивний досвід російського законодавця, назвавши військових службових осіб суб'єктами злочинів у сфері службової діяльності, а не проти військової служби, паралельно виключивши відповідні статті з ХІХ розділу Особливої частини КК України.

14. Із системного тлумачення кримінально правових норм та аналізу судової практики випливає невідповідність санкції ч. 3 ст. 364 КК суспільній небезпеці та характеру відповідного злочину, що, зокрема, полягає у «завищенні» її нижньої межі.

15. Констатовано, що окрема норма про зловживання владою або службовим становищем працівників правоохоронних органів є зайвою, оскільки її наявність породжує нездоланні труднощі у її застосуванні, які детально показані у відповідних розділах цієї роботи, порушує системність законодавства. Проблему посилення відповідальності таких осіб на рівні з іншими представниками влади в дипломній роботі пропонується вирішити, зокрема, за рахунок розмежування складів злочину про «зловживання службовим становищем» та «зловживання владою» відповідно в ч. 1 та ч. 2 ст. 364 КК; віднесення військових службових осіб до числа суб'єктів злочину, передбаченого ст. 364 КК; виключення з відповідних статей розділу V КК кваліфікуючої ознаки - вчинення злочину службовою особою, що дозволить без жодних сумнівів кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння залежно від обставин за статтею про зловживання владою або службовим становищем, або ж за сукупністю злочинів; розширення кола службових осіб правоохоронних органів (одночасно з чітким його окресленням), які можуть бути суб'єктами злочинів, передбачених ст. 371-373 КК України та ін.

Сказане дало підстави для висновків, які стосуються оцінки законодавства та перспектив його вдосконалення в аспекті покращення врегулювання відповідальності працівників правоохоронних органів за зловживання владою або службовим становищем. У цілому констатується, що законодавча регламентація цього інституту далека від досконалості, суперечливою є й практика його застосування. Через це у роботі обґрунтовані пропозиції щодо внесення змін та доповнень до чинного КК України. Зокрема, пропонується:

1) статтю 364 викласти у такій редакції:

«Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем

1. Зловживання службовим становищем, тобто умисне використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Зловживання владою, тобто умисне використання владних повноважень представником влади всупереч інтересам державної служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Виключено.

4. Зловживання владою або службовим становищем, що супроводжувалося насильством чи погрозою його застосування або використанням зброї за відсутності ознак катування, чи потягло тяжкі наслідки - карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. 1. Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, а також Збройних Силах України, інших військах та військових формуваннях України.

2. Представники влади - це громадяни України, які здійснюють функції публічної влади та наділені повноваженнями у межах своєї компетенції пред'являти вимоги, приймати рішення чи застосовувати примусові заходи щодо громадян і юридичних осіб незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.

3. Службовими особами також визнаються іноземці або особи без громадянства, які виконують обов'язки, зазначені в пункті 1 цієї примітки.

4. Істотною шкодою у статтях 364, 367, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Істотна шкода може мати також нематеріальний характер і полягати у порушенні конституційних прав і свобод громадян, підриві авторитету органів державної влади, державного управління і місцевого самоврядування, порушенні нормальної діяльності організації, вчиненні злочину підконтрольними чи підлеглими особами тощо.

5. Тяжкими наслідками у статтях 364, 366, 367, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тяжкі наслідки нематеріального характеру визначаються з урахуванням кількості потерпілих, тривалості та (або) ступеня порушення їхніх прав, можливості їх відновлення чи відновлення нормальної діяльності відповідних органів та організацій, тяжкості та кількості злочинів, вчинених підконтрольними або підлеглими особами тощо».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Владимиров В.А. Должностные преступления. Лекции. / В.А.Владимиров, В.Ф.Кириченко. ? М. : Типография Высшей школы МООП РСФСР, 1965. ? 42 с.

2. Свєтлов О.Я. Боротьба з службовими зловживаннями / Олександр Якович Светлов. ? К.: Знання, 1976 ? 68 с.

3. Соловьев В.И. Борьба с должностными преступлениями, обманом государства и приписками по советскому уголовному праву / В.И. Соловьев- М.: «Юридическая література», 1963. ? 144 с.

4. Лысов М.Д. Ответственность должностных лиц по советскому уголовному праву / М.Д. Лысов ? Казань: издательствово Казанского университета, 1972. ? 176 с.

5. Сахаров А.Б. Ответственность за должностные злоупотребления по советскому уголовному праву / А.Б. Сахаров ? М.: Госюриздат., 1956. ? 211 с.

6. Коржанский Н.И. Квалификация следователем должностных преступлений: учеб. Пособие Николай Иосифович Коржанский. - Волгоград: Министерство внутр. дел СССР. Высш. Следст. Шк., 1986. - 68 с.

7. Клименко В.А: Уголовная ответственность за должностные преступления Клименко В.А, Мельник М.И., Хавронюк Н.И. ? К.: «Блицинформ», 1996. 198 с.

8. Мельник М.І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії: монографія / Микола Іванович Мельник ? К.: Атіка, 2001. ? 304 с.

9. Бантышев А.Ф. Должностные преступления (вопросы квалификации): учеб. пособие / Александр Федорович Бантышев. - К. : Академия Службы безопасности Украины, ? 1996. ? 45 с.

10. Максимович Р.Л. Поняття службової особи у кримінальному праві України: монографія. / Роман Львович Максимович. ? Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008. ? 314 с.

11. Кулешов Ю.И. Уголовная ответственность должностных лиц органов внутренних дел за преступления против правосудия: учеб. пособ. / Ю.И.Кулешов ? Хабаровск, 1988. ? 76 с.

12. Галахова А.В. Уголовная ответственность за должностные преступления сотрудников органов внутренних дел / А.В. Галахова ? М.: МССШМ МВД СССР, 1988. ? 93 с.

13. Динека В.И. Уголовная ответственность работников органов внутренних дел за превышение власти или служебных полномочий: автореф. дис. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / В.И.Динека. ? М., 1992. 16 с.

14. Динека В.И. Ответственность за должностные преступления по уголовному праву России: учебное пособие / В.И. Динека ? М.: ЮИ МВД РФ, 1998. ? 72 с.

15. Шалгунова С.А. Кримінально-правові та кримінологічні заходи попередження хабарництва серед співробітників органів внутішніх справ: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 ? уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / С.А.Шалгунова. ? К., 1999. ? 16 с.

16. Соціально-психологічний аналіз дисципліни в адміністративній службі міліції: науково-практичний посібник. / за заг. ред. О.М. Бандурки. ? Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. ? 92 с.

17. Аксенов О.А. Криминологическаий анализ и предупреждение преступлений, совершаемых сотрудниками органов внутренних дел: дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. ? 12.00.08 уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / О.А.Аксенов. ? К., 2004. ? 161 с.

18. Алтухов С.А. Криминологическая характеристика и профилактика преступлений, совершаемых сотрудниками милиции: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. ? 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / С.А. Алтухов. ? Ростов, 2001. ? 18 с.

19. Гармаев Ю.П. Должностные преступления в таможенных органах / Юрий Петрович Гармаев. ? М.: «Юрлитинформ», 2002. ? 176 с.

20. Коршунов В.М. Деформация нравственноправового сознания служащих праоохранительных органов / Коршунов В.М. Под ред. В.П. Курцева. ? Белгород: Везелица, 2001. ? 130 с.

21. Купленский А.А. Криминологичесая характеристика преступлений, совершаемых сотудниками уголовного розыска в связи со служебной деятельностью: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. - 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / А.А. Купленский. - Омск, - 1991. - 19 с.

22. Москалькова Т.М. Философия культуры правоохранительной деятельности в борьбе с социальным злом / Москалькова Т.М. - М.: МАКС Пресс, 2001. - 297 с.

23. Мухортов С.И. Характеристика должностных преступлений, совершаемых сотрудниками службы криминальной милиции / Мухортов С.И. Самара: изд-во Самарского юрид. института, 2002 - 92 с.

24. Мерзлов Ю.А. Криминологическая характеристика и предупреждение преступлений, совершаемых сотрудниками службы криминальной милиции: автоеф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / Ю.А.Мерзлов. - Омск, 1998 - 18 с.

25. Сухинин А.В. Делинквентное поведение (правонарушения) и юридичесая ответственность сотрудников милиции: учеб. пособ. / А.В. Сухинин. - М.: Академия управления МВД России., 2000 - 72 с.

26. Смит.Дж. Коррупция в полиции - британский опыт. Коррупция в органах государственной власти: природа, меры противодействия, международное сотрудничество: cбор. статей / Сэр Дж.Смит. под ред. П.Н.Панченко, А.Ю.Чуприной, А.И.Мизерия. ? Н.Новгород, 2001. - С. 487-492.

27. Паркер.Т. Фактор небезразличия. Коррупция в органах государственной власти: природа, меры противодействия, международное сотрудничество: сбор. статей / Т.Паркер под ред. П.Н.Панченко, А.Ю.Чуприной, А.И.Мизерия. - Н.Новгород, 2001 - С. 492-494.

28. Алтухов С.А. Преступления сотрудников милиции (понятие, виды и особенности профилактики) / Сергей Анатолиевич Алтухов. - М.-СПб: Юридический центр Пресс, 2001. - 271 с.

29. Власов И.С. Ответственность за преступленя против правосудия / И.С.Власов, И.М. Тяжкова. - М.: Юридическая литераура, 1968 - 136 с.

30. Воронцов А.В. Субєктивні ознаки злочинів проти правосуддя, вчинюваними посадовими особами органів дізнання і досудового слідства / А.В.Воронцов // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ, 2002. - Вип.1. С. 166-169.

31. Кульберг Я.М. Преступления против правосудия / Я.М. Кульберг - М.: Гос.изд. юр.лит., 1962 - 61 с.

32. Навроцький В.О. Злочини проти правосуддя: лекції для студ. юрид. фак. Вячеслав Олександрович Навроцький. - Львів, 1997 - 48 с.

33. Сурихин П.Л. Уголовная ответственность за заведомо незаконное задержание: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. - 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / П.Л. Сурихин. - Омск, 2002. - 18 с.

34. Черных И.М. Преступления против социалистического правосудия: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная експертиза / И.М. Черных - М., 1962 - 24 с.

35. Кримінальне право України. Особлива частина: підруч. для студ. вищ. навч. закл. освіти / за ред. М.І.Бажанова, В.Я.Тація, В.В. Сташиса. - К.: Юрінкомінтер; Х.: Право, 2002 - 496 с.

36. Нові аспекти кримінальної відповідальності за посадові (службові) злочини. Новий Кримінальний кодекс України. Питання застосування і вивчення: міжнар. наук. практ. конф. / М.І. Мельник. - К.-Х.: «Юрінком Інтер», 2002. - C.199-202.

37. Проблеми кримінальної відповідальності працівників правоохоронних органів за службові злочини. Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах: тези доп. наук-практ. конф.: у 2-х ч. / В.Г. Хашев - К., 2002 - C.164-165.

38. Кримінально-правовий захист і відповідальність працівників правоохоронних органів: навч. посібн. / Осадчий В.І., Плугатир В.С., СавченкоА.В. та ін.. - К., Національна академія внутрішніх справ України, 2001. - 104 с.

39. Осадчий В.І. Проблеми кримінально-правового захисту правоохоронної діяльності: автореф. дис. на здобуття. наук ступ. доктора юрид. наук: спец: 12.00.08 - кримінальне право і кримінологія; кримінальне-виконавче право / В.І. Осадчий. - К., 2004. - 36 с.

40. Ігнатов О.М. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів серед працівників міліції / О.М. Ігнатов // Право України. - 2005. - №6. - С.71-75.

41. Ігнатов О.М. Деякі фактори латентності злочинності працівників міліції / О.М. Ігнатов // Право України. - 2005. - №11. - С.52-55.

42. Ігнатов О.М. Роль економічних факторів в детермінації насильницької злочинності працівників міліції / О.М. Ігнатов // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженні молодих вчених. - Сімферополь, 2006. - Вип. 9. С.78-84.

43. Ігнатов О.М. Роль політичних факторів в детермінації злочинності працівників міліції / О.М. Ігнатов // Наше право. - 2006. - №2. - С.68-72.

44. Мартыненко О.А. Детерминация и предупреждение преступности среди персонала органов внутренних дел Украины: монография / Мартыненко О.А. Х.: Изд-во ХНУВС, 2005. - 496 с.

45. Мартиненко О.А. Кримінологічний вимір ціни та рівня латентності злочинів, що вчиняються працівниками ОВС України О.А. Мартиненко Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2005. - №31. - C.31.

46. Мартиненко О.А. Правові детермінанти правопорушень в органах внутрішніх справ України / О.А. Мартиненко // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. - 2005. - №3 (22). - C. 349-356.

47. Чистяков А.А. Уголовная ответственность и механизм формирования ее основания: монография / Чистяков А.А. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2002. - 275 с.

48. Москалькова Т.М. Философия культуры правоохранительной деятельности в борьбе с социальным злом / Москалькова Т.М. - М.: МАКС Пресс, 2001. - 297 с.

49. Ківенко Н.В. Девіантна поведінка: сучасна парадигма: монографія / Ківенко Н.В., Лановенко І.І., Мельник П.В. - Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2002. - 240 с.

50. Малиновский А.А. Злоупотребление правом / Малиновский А.А. - М.: МЗ-Пресс, 2002. - 128 с.

51. Костенко О.М. Концепція природного права і законодавство: правова держава. / О.М. Костенко // Щорічник наукових праць. - К., 1996. - №7. - С.77-84.

52. Грищук В.К. До питання про соціальну зумовленість кримінальної відповідальності за суспільно-небезпечні діяння у сфері господарської діяльності. Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності: матер. наук.-практ. конференції / Ред. кол.: В.В. Сташис та ін. - Х.: Кроосроуд, 2006. - с.15-18.

53. Газдайка-Василишин І.Б. До питання соціальної зумовленості кримінальної відповідальності за некорисливі злочини проти власності. // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2006. - №3. - С. 248-258.

54. Мельник М.І. Антикорупційна діяльність в органах державної влади та її наукове забезпечення / М.І.Мельник // Право України. - 2000. - №3. - С.67-71.

55. Багрий-Шахматов Л.В. Уголовно-правовые и криминологические проблемы коррупции, теневой єкономики и боротьбы с ними / Леонид Иванович Багрий-Шахматов. - Одесса: Лагстор, 2001. - 530 с.

56. Соціально-психологічний аналіз дисципліни в адміністративній службі міліції: науково-практичний посібник. / за заг. ред. О.М. Бандурки. - Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. - 92 с.

57. Вертузаєв М.С. Проблеми корумпованості і криміналізації правоохоронних органів / М.С. Вертузаєв // Адвокат. - 1999. - №1. - С.9-10.

58. Выступление на итоговом заседании семинара «Особенности расследования злоупотреблений в деятельности правоохранительных органов». Особенности расследования злоупотреблений в деятельности правоохранительных органов: мматериалы российско-американского семинара 1-3 октября 1998 г. / О.В. Логунов. - СПб.: Санкт-Петербургский юридический институт Генеральной прокуратуры РФ, 1999, - 104 с.

59. Алтухов С.А. Криминологическая характеристика и профилактика преступлений, совершаемых сотрудниками милиции: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. - 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / С.А. Алтухов. - Ростов, 2001. - 18 с.

60. Зелинский А.Ф. Криминология: учебн. пособ. / Анатолий Федорович Зелинский - Х.: Рубикон, 2000.? 240 с.

61. Спиридонов Л.И. Социология уголовного права / Л.И. Спиридонов - М.: Юрид. лит., 1986. - 240 с.

62. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації Вячеслав Олександрович Навроцький. - К.: Атіка, 1999. - 464 с.

63. Таций В.Я. Обьект и предмет преступления в советском уголовном праве Василий Яковлевич Таций. - Харьков: Вища школа, 1988. - 196 с.

64. Нові аспекти кримінальної відповідальності за посадові (службові) злочини. Новий Кримінальний кодекс України. Питання застосування і вивчення: міжнар. наук. практ. конф. / М.І. Мельник. - К.-Х.: «Юрінком Інтер», 2002. - C.199-202.

65. Трайнин А. Н. Должностные и хозяйственные преступления / Арон Наумович Трайнин - М.: Юридическое издательство НКЮ СССР, 1938. - 135с.

66. Кириченко В.Ф. Виды должностных преступлений по советскому уголовному праву / В.Ф. Кириченко- М.: Изд-во АН СССР, 1959. - 184 с.

67. Утевский Б.С. Общее учение о должностных преступлениях / Борис Сергеевич Утевский. ? М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. ? 440 с.

68. Дудоров О.О. Посадові злочини: метод. вказівки до вивчення глави Особливої частини Кримінального Кодексу України для студ. фак. управління із спец. 6.0601 - Правонавство / Олександр Олексійович Дудоров. - Бердянськ: навчально-наукове обєднання «Запорізький ун-т»; Азовський регіональний інститут управління, 1997. - 43 с.

69. Науково-практичний коментар Кримінального КодексуУкраїни від 5 квітня 2001 р. / за ред. М.І.Мельника, М.І. Хавронюка. - К.: Каннон, 2001. - 1104 с.

70. Сахаров А.Б. Ответственность за должностные злоупотребления по советскому уголовному праву / А.Б. Сахаров- М.: Госюриздат., 1956. - 211 с.

71. Клименко В.А: Уголовная ответственность за должностные преступления Клименко В.А, Мельник М.И., Хавронюк Н.И. - К.: «Блицинформ», 1996. - 198 с.

72. Светлов О.Я. Ответственность за должностные преступления / Александр Яковлевич Светлов - К.: Наукова думка, 1978. - 393 с.

73. Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений / Виталий Константинович Глистин. - Ленинград: ЛГУ, 1979. - 127 с.

74. Мельник М.І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність: навч. посібн. / М.І.Мельник, М.І.Хавронюк. - К.: Атіка, 2002. - 576 с.

75. Малиновский А.А. Злоупотребление правом / Малиновский А.А. - М.: МЗ-Пресс, 2002. - 128 с.

76. Бачинин В.А. Морально-правовая философия / В.А. Бачинин- Харьков: Консум, 2000. - 208 с.

77. Волженкин Б.В. Служебные преступления / Борис Владимирович Волженкин. - М.: ЮРИСТЬ, 2000. - 368 с.

78. Квициния А.И. Должностные преступления / А.И. Квициния- М.: Российское право. - 1992. - 223 с.

79. Ильин М.В., Психология и психоанализ власти: Т.1 хрестоматия / М.В. Ильин, А.Ю. Мельвиль, Д. Я. Райгородский. - Самара: Издательский дом «БАХРАХ», 1999. - 608 с.

80. Гармаев Ю.П. Должностные преступления в таможенных органах / Юрий Петрович Гармаев. - М.: «Юрлитинформ», 2002. - 176 с.

81. Яни П.С. Взяточничество и должноcтное злоупотребление: уголовная ответственность / Павел Сергеевич Яни- М.: ЗАО «Бизнесс-школа», „Интелсинтез”, 2002. - 120 с.

82. Хавронюк М.І. Кримінальна відповідальність за перевищення військовою посадовою особою влади чи посадових повноважень: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид.наук: спец 12.00.08 - кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право / М.І.Хавронюк. - К., 1998. - 25

83. Аснис А.Я. Уголовная ответственность за служебные преступления в России / А.Я.Аснис - М.: АО «Цнтр-Юринфор», 2004. - 396 с.

84. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р №15 «Про судову практику в справах про перевищення влади або службових повноважень»: збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: навч. посібн. / упоряд. Б.О. Кирись. - Львів: ПАІС, 2005. - 463 с.

85. Хавронюк М.І. Довідник з Особливої частини Кримінального кодексу України / Микола Іванович Хавронюк - К. Істина, 2004. - 504с.

86. Тер-Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения / А.А.Тер-Акопов. - М.: Юрид. лит., 1980. - 148 с.

87. Павлов В.Г. Субьект преступления / В.Г. Павлов. - СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2001. - 318 с.

88. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України вiд 04.02.1994 № 3929-XII / зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. ? 1994. - №23 ? Ст.349.

89. Про державну службу: Закон України вiд 16.12.1993 № 3723-XII / зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. ? 1993. - №52 ? Ст. 562.

90. Про прокуратуру: Закон України від 1 грудня 1991 р. зі змінами та доповненнями / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. - 32 с.

91. Навроцький В.О. Ознаки посадової особи та кваліфікація господарських злочинів, вчинених нею / В.О.Навроцький, Л.П. Брич // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - №1. - C. 58-62.

92. Зейкан І. Проблема визначення поняття «посадова особа» в кримінальному законодавстві / І.Зейкан // Право України. - 2001. - №10. - С.21.

93. Антонян Ю.М. Преступность и психические аномали. / Ю.М.Антонян, С.В.Бородин. - М.: Наука, 1987. - 208 с.

94. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення: Закон України від 11.06.2009 р. № 1508-IV // Відомості Верховної Ради України. ? 2009. ? № 46. ? Ст. 699.

95. Ляпунов Ю.И. Должностные преступления: учеб. пособ. / Юрий Иванович Ляпунов. - К.: НИ и РИО Киевской Высшей школы МВД СССР, 1988. - 116 с.

96. Щербак О.І. Социальный механизм юридической ответственности должностных лиц / О.І. Щербак. - К.: Наукова думка. - 1986. - 152 с.

97. Пинаев А.А. Курс лекций по Общей части уголовного права: книга первая «О преступлении» / Анатолий Алексеевич Пинаев. - Харьков: Скарлетт, 2001. - 289 с.

98. Уголовное право Российской Федерации. Общая часть: учеб. / под ред. А.И. Рарога. - М.: Юристь, 2001. - 511 с.

99. Хавронюк М.І. Деякі проблеми встановлення вини / Микола Іванович Хавронюк // Підприємництво, господарство, право. - 2003. - №2. - C.79-86.

100. Грищук В.К. Кримінальне право України. Загальна частина: навч. посіб. для студентів юрид. фак. вищ. навч. закл. / Віктор Климович Грищук. К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. - 568 с.

101. Лунеев В.В. Системный подход к изучению мотивации преступного поведения: вопросы борьбы с преступностью / В.В. Лунеев - М.: Юридическая литература, 1980. - №33. - С.3-11.

102. Москаленко А.П. Професійна мотивація працівників органів внутрішніх справ: вивчення та корекція: наук.-практ. посібник / Москаленко А.П., Кобзін Д.О,. Стародубцев А.А.; відп. ред. Соболєв В.О. - Харків: Ун-т внутр. справ, 1999. - 98 с.

103. Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод.і допов.) уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.

104. Миненок М.Г. Корысть. Криминологические и уголовно-правовые проблемы / М.Г. Миненок, О.М. Миненок. - Спб.: «Юридический Центр Пресс», 2001. - 367 с.

105. Воронцов А.В. Обєктивні ознаки затримання, приводу або арешту, як злочинів проти правосуддя, що вчиняються посадовими особами органів дізнання та досудового слідства / А.В. Воронцов // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. ? 2001. - Вип.4. - с.134-138.

106. Лысов М.Д. Ответственность должностных лиц по советскому уголовному праву / М.Д. Лысов - Казань: Издательствово Казанского университета, 1972. - 176 с.

107. Егорова Н.А. Преступления против интересов службы / Н.А. Егорова. - Волгоград: - ВЮИ МВД России, 1999. - 192 с.

108. Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика: 2-е изд., перераб. и дополн. / Л.Д. Гаухман- М.: АО «ЦентрЮрИнфоР», 2001.-316с.

109. Поняття розмежування складів злочинів (термінологічний аспект): мат. між народ. наук.-практ. конф. 18-21 вересня 2003 р.: // Право і лінгвістика. Част. 1./ Брич Л.П. - Сімферополь: Доля, 2003. - С.69-74.

110. Рыбаключева О.З. Уголовная ответственность сотрудников органов внутренних дел за превышение власти или служебных полномочий: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. - 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / О.З.Рыбаключева. - Минск, 2003. - 21 с.

111. Андрушко П.П. Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика: навч. посібн. / П.П. Андрушко, А.А.Стрижевська. - К.: Юрисконсульт, 2006. - 342 с.

112. Узагальнення судової практики у справах про перевищення влади або службових повноважень; обговорено 18.04.2003 р. на нараді Судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду України. - К., 2003. - 19 с.

113. Марін О.К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм: [монографія] / Олександр Костянтинович Марін. - К.: Атіка, 2003. - 224 с.

114. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений / Владимир Николаевич Кудрявцев. - М.: Юрист, 1999. - 304 с.

115. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26 квітня 2002 р. №5: збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: Навч. посібн. / упоряд.. Б.О.Кирись. - Львів; ПАІС, 2005. - 463 с.

Размещено на Allbest.ur