Фінансово-правові засади страхування в Україні

Поняття та правова природа пенсійного страхування як інституту фінансового права в Україні. Особливості недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права: суб'єкти та правовий режим фондів коштів, оподаткування діяльності та звітність.

Рубрика Государство и право
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 10.06.2011
Размер файла 211,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Стосовно визначення статусу фондів третього рівня, які є приватними пенсійними фондами, потрібно ставити за основу не їх належність до приватних чи публічних фондів, а їхнє значення у формуванні публічних фінансів, адже при оподаткуванні, інвестуванні, вкладанні коштів у державні цінні папери, дані фонди в певній мірі формують публічні фінанси.

Провідна роль у забезпеченні фінансової надійності приватних накопичувальних пенсійних фондів належить державі, оскільки учасникам таких фондів часто бракує кваліфікації для оцінки дій всіх суб'єктів, які задіяні у їх функціонуванні. Державне втручання вигідне для юридичних та фізичних осіб, які роблять пенсійні внески до таких фондів, а також для всієї пенсійної системи в цілому, оскільки нерегульований ринок недержавного пенсійного забезпечення призведе до збільшення кількості несправедливих, незрозумілих і навіть шахрайських угод, підриваючи довіру громадян до пенсійної системи взагалі Нечай Анна Анатоліївна Актуальні питання фінансового права: Правові

основи публічних накопичувальних фондів: Монографія. - Чер-нівці:

Видавництво „Рута”, 2004.С. 79. .

Як зазначає А.Т. Ковальчук, великі за обсягом і потенційно важливі для держави фінансові активи, що перебувають у приватній власності і мають конкретних (персоніфікованих) власників, приносять суспільству ефект Ковальчук А. Законодавчо-правове забезпечення руху фінансового капіталу в ринкових системах // Право України. - 2008. - №1.С. 40. . Тобто беруть участь у створенні сукупного суспільного продукту.

Варто сказати, що недержавному пенсійному страхуванню можна охарактеризувати з позиції егалітарного підходу. Р.О. Гаврилюк розкриває сутність егалітарної, інструментально-потребової концепції податкового права, зазначаючи останнім часом дістала динамічне поширення ідея Work-fare state - держави-менеджера, що сприяє праці, а не тільки перерозподіляє ВВП і національний дохід на свою користь. Ця держава зобов'язується задовольняти тільки основні потреби індивіда, націлює всіх споживачів на пропорційну участь у їхньому створенні. Продовжуючи Р.О. Гаврилюк зазначає, що публічний суб'єкт, у тому числі держава, з позиції цієї концепції виступає інструментом задоволення публічних потреб окремих індивідів, їхніх співтовариств і соціуму в цілому Гаврилюк Р.О. Егалітарна інструментально-потребова концепція податкового права. Право України. - 2007. - №10.С. 47-48. . Відповідно потрібно забезпечити компроміс між виробниками публічних благ і публічною владою, а також створити відповідні механізми та конструкції, завдяки яким можна задовольнити основі принципи суспільних потреб.

Таким чином егалітарний підхід можна застосувати і до пенсійної системи, а саме до третього рівня - недержавного пенсійного страхування, і визначити державу як інструмент за допомогою якого суспільство може формувати фонди коштів недержавного пенсійного страхування. На основі цього і створюються пенсійні фонди третього рівня, недержавні пенсійні фонди, страхові організації, банки-зберігачі, які за формою власності не є державними, сприяють задоволенню потреб суспільства. Держава закладає механізм дії цих фондів, визначає їх перелік, і закладає умови участі в них.

Таким чином держава сприяє забезпеченню суспільно необхідного компромісу з приводу публічних фінансів між виробником суспільних благ і публічною владою, установка і підтримка балансу їхніх природних прав і законних інтересів, створення правових механізмів і конструкцій, завдяки дії яких стануть усе повніше, в міру можливості приватного сектора суспільного виробництва задовольняти власні потреби й продукувати одночасно усе вагоміший суспільний продукт, що дозволяло б повніше забезпечувати зростаючі публічні потреби соціуму у публічних фінансах, - з іншого боку Пацурківський П.С. Критерій правового начала - принцип формальної рівності суб'єктів правовідносин - і пострадянське фінансове право: проблеми теорії // Право України. - 2008. - № 1. - С. 10-15. .

Тому шляхом участі громадян у недержавному пенсійному страхуванні можливо забезпечити зростаючі публічні потреби, задовільнити які самостійно держава не здатна. Проте підтримуючи дану сферу, держава сприяє досягненню компромісу з періоду публічних фінансів.

Таким чином сприяючи розвитку недержавного пенсійного страхування, і стаючи партнером для громадян у створенні пенсійних фондів коштів, замінюється критерій владовідносин суб'єктів фінансового права критерієм правового начала - принципом формальної рівності їх усіх між собою, а також рівності приватних і публічних начал у фінансах суспільства Пацурківський П.С. Начала фінансового права: постановка проблеми // Право України. - 2006. - № 6. - С. 25-29. .

Недержавне пенсійне страхування виступає яскравим прикладом рівності приватних і публічних начал у фінансовому праві. З одного боку держава допомагає громадянам самостійно формувати приватні фонди коштів, а з іншого шляхом направлення цих коштів в економіку держави задовільняє і публічний інтерес.

Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення" Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. визначено що недержавне пенсійне забезпечення здійснюють: недержавні пенсійні фонди, страхові організації, банківські установи. Разом з тим дані суб'єкти є ще й учасниками ринку фінансових послуг і є інститутами фінансово-кредитної системи держави, що розкриває фінансову складову їхньої діяльності.

Важливою постає роль суб'єктів недержавного пенсійного страхування і в умовах ринкової економіки. У сфері страхування акумулюється значна частина коштів, які до настання страхових випадків та виплат по них використовуються передусім як джерело кредитних ресурсів. Ці ресурси можуть бути використанні для інвестицій в економіку.

Держава за допомогою публічно-правового регулювання саме норм фінансового права, залучає приватний капітал, акумульований в страхових резервних фондах страхових організацій для виконання своїх завдань та функцій Юрах В.М. Фінансово-правові засади страхування в Україні: Дис. …кандидата юридичних наук: 12. 00. 07. Одеса.: 2008.С. 106. . Страхові резерви представлені широким колом цінних паперів - акцій, облігацій, направлені на довгострокове кредитування, інвестуються за визначеними, сприяють розвитку українського фондового ринку. Тому в умовах ринкової економіки недержавне пенсійне страхування виступає багатогранним явищем, і важливим фінансовим інститутом.

Останнім часом під впливом західної теорії вдаються до розширення тлумачення фінансів, виокремлюючи 5 великих сфер їх функціонування: фінанси державні, фінанси галузеві, кредит і грошовий обіг, ринок цінних паперів, страхування. Ця концепція надає фінансам широкого змісту, який виходить далеко за межі розподільної категорії. У цьому контексті страхування стає на один рівень із кредитом, державними фінансами, фінансами галузей, фондовим ринком. Тому у світовій практиці страхові послуги як об'єкт специфічних відносин, що становлять зміст страхування, розглядаються як складова фінансових послуг Долгошея Н.О. Страхування в запитаннях та відповідях: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010.С. 13. . Фінансовою послугою при страхуванні виступає комплекс дія пов'язаних із залученням, та цільовим використанням фінансів, а також за визначених обставин надання фінансової допомоги, - виплати пенсій.

Страхування забезпечує раціональне формування й використання коштів, призначених для здійснення соціальних програм. Світовий досвід довів доцільність нагромадження і використання коштів на соціальні програми страховим методом. Сформовані цим методом ресурси застосовуються як доповнення до державних ресурсів, спрямованих на фінансування освіти, охорони здоров'я, пенсійне забезпечення, та деякі інші соціальні заходи. Перевага страхового методу формування й використання коштів соціального спрямування полягає в тому, що він усуває знеособлення таких коштів, а завдяки цьому - й зрівнялівку а їхньому розподілі коли отримують однакові за розміром пенсії, а також підвищує відповідальність за якість медичних та інших послуг Долгошея Н.О. Страхування в запитаннях та відповідях: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010.С. 23-24. .

Накопичення і використання коштів у системі недержавне пенсійне страхування здійснюється страховим методом. Вступаючи в цей процес, громадяни відповідним чином страхують свою майбутню пенсію.

Як уже зазначалось особливістю недержавного пенсійного страхування виступає те, що учасники, які в праві здійснювати даний вид страхування є також учасниками ринку фінансових послуг. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" від 12. 07.2001 р. // Відомості Верховної ради України. - 2002. - №1.С. 1. відносить суб'єктів, що надають послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення до фінансових організацій, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Також він передбачає державне регулювання діяльності таких фінансових організацій спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг. Так збоку держави відбувається контроль за потоком грошових фондів.

Стосовно особливого статусу учасників, які здійснюють недержавне пенсійне страхування, варто сказати, що такі учасники існують досить давно. Перші недержавні пенсійні фонди, з'явилися у світі понад 100 років тому. Перший сучасний недержавний пенсійний фонд був створений в США компанією "General Motors" в 1950 р. З тих пір іде активний розвиток цих інститутів. У 2001 р. в Україні було зареєстровано біля 110 недержавних пенсійних фондів, з яких реально працювали лише 20. Більшість таких недержавних пенсійних фондів засновані і управляються банками, страховими компаніями, профсоюзами, підприємствами Сенникова Ю.В. Негосударственные пенсионные фонды в системе финансовых учреждений Украины. Финансово-правовая доктрина постсоциалистического государства. Выпуск 2. - Черновцы: "Рута", 2003.С. 347. .

Виключним видом діяльності недержавних пенсійних фондів є недержавне пенсійне забезпечення. Забороняється провадження інших видів діяльності. Активи даних фондів формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду та прибутку від інвестування цих пенсійних внесків.

Розроблено спеціальний механізм захисту пенсійних накопичень, який передбачає виключність виду діяльності недержавного пенсійного фонду, неможливість займатися чимось іншим. Увесь же прибуток має бути пропорційно розподілений між його учасниками. Водночас фонд не може збанкрутувати, адже сума зобов'язань перед учасниками завжди дорівнює вартості його майна. Окрім цього, недержавний пенсійний фонд контролюється на трьох рівнях: державою, ринком (банком-зберігачем, компанією з управління активами, адміністратором) та зсередини (засновниками, радою, учасниками) Недержавні пенсійні фонди: найбільше довіри до депозитів // Пенсійний кур'єр. - 2008 р. №24.С. 2. .

Компанії зі страхування життя, які також є суб'єктами недержавного пенсійного страхування були засновані ще давніше. Страхові компанії зі страхування життя провадять такі види діяльності як страхування життя та пенсії, намагаючись постійно поєднувати ці два види. Обов'язковою мовою для цих компаній є формування постійних резервів, які повинні дорівнювати сумі зобов'язань перед учасниками, що є ознакою гарантованості збереження грошових фондів. Також страхові компанії використовують такий механізм як перестрахування, внаслідок чого відбувається перерозподіл коштів та ризиків.

Компанії зі страхування життя здатні задовольнити значну частину потреб економіки у дефіцитному і довгостроковому капіталі, випереджаючи інші фінансові інституції за обсягами залучених коштів А.Т. Головко, М.П. Денисенко, І.О. Ковтун, В.Г. Кабанов Основи довгострокового страхування: Навч. посібник. - Алерта, 2007.С. 15. .

Створення завдяки страхуванню нагромадити кошти для виплати майбутніх пенсій сприяє тому, щоб кожен громадянин задовільнив свої потреби. У такому разі зменшується навантаження на державний бюджет.

Акумульовані у страхових компаніях ресурси через систему інвестування сприяють розширенню виробництва або прискоренню виконання інших програм. Це вигідно страхувальникам, страховим компаніям, банкам та іншим підприємницьким структурам і державі в цілому Долгошея Н.О. Страхування в запитаннях та відповідях: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010.С. 24. .

Відповідно до Закону України "Про страхування" Закону України "Про страхування" від 7. 031996 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 18, ст. 78 активи страхових компаній вкладаються в цінні папери, що емітуються державою, а також здійснюються інвестиції в економіку України за напрямками, визначеними Кабінетом міністрів України. Держава може отримати для задоволення публічних інтересів значну частину фінансових ресурсів. В розвинених країнах фінансова участь страхових компанії у долі ВВП складає досить високий відсоток.

Ще однією особливістю недержавного пенсійного забезпечення як інституту фінансового права надання з боку держави податкових пільг. Для розвитку страхових накопичувальних послуг в Україні створені певні податкові пільги як для юридичних, так і для фізичних осіб. Згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", юридичні особи можуть відраховувати на валові витрати. Таким чином відбувається заохочення населення з боку держави до участі в недержавному пенсійному страхуванні.

В нормативних актах, з питань пенсійного страхування, по-різному вживається поняття "пенсійне страхування": - в Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - пенсійне страхування, в Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення" - "пенсійне забезпечення", В Законі України "Про страхування" - страхування життя та пенсії. В основі формування пенсійних фондів коштів лежить принцип страхування, тобто здійснюючи страхові внески, формують відповідний фонд грошових коштів, з якого в силу визначених обставин здійснюють страхові виплати. Громадяни особисто, та роботодавці роблячи внески за працівників ще не забезпечують себе пенсійними виплатами, вони лише беруть участь у формуванні фонду коштів працівників, який допоможе при конкретних обставинах (настанні пенсійного віку, настанні інвалідності, втраті працездатності), тобто страхують себе на випадок настання певних подій. Але жодним чином ще не забезпечують. Забезпечення можливе лише шляхом перерозподілу страхового фонду, але вже після страхування.

Тому пропонуємо в назві Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" замінити слово "забезпечення" на "страхування", так як це правильно прийнято в Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Більш коректніше в Законі буде вживатись поняття "недержавне пенсійне страхування" - система недержавного пенсійного страхування, звітність та оприлюднення недержавного пенсійного страхування, роль недержавного пенсійного страхування у формуванні внутрішнього валового продукту, державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного страхування тощо.

Врахувавши особливості недержавного пенсійного страхування автор дасть визначення недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права.

Недержавне пенсійне страхування - це складова системи пенсійного страхування в Україні, що створена та функціонує для задоволення потреб суспільства у пенсійному забезпеченні, які вони можуть задовільнити через страхові внески до недержавних пенсійних фондів та страхових компаній зі страхування життя, формуючи при цьому пенсійні фонди коштів, які в подальшому акумулюються для пенсійних виплат та задоволення публічних потреб, і активно сприяють розподілу та перерозподілу внутрішнього валового продукту та національного доходу.

Висновки до розділу

1. Системою пенсійного страхування задовольняється публічний інтерес - інтерес в отриманні пенсійних виплат із відповідних фондів коштів. За допомогою спільної участі, фізичні та юридичні особи тим самим задовольняють необхідність у задоволенні додаткових пенсійних виплат. В результаті спільної "добровільної" участі формується відповідний фонд коштів, який у даному випадку має вагоме значення для держави, адже виникає розподіл та перерозподіл даних коштів, а також проводяться виплати для соціальних потреб суспільства. Додатковий характер даних коштів, ще не свідчить про їх повне відокремлення від публічних фінансів, а говорить про таку ознаку пенсійного забезпечення як системність.

2. Створення завдяки страхуванню нагромадження коштів для виплати майбутніх пенсій сприяє тому, щоб кожен громадянин задовільнив свої потреби. У такому разі зменшується навантаження на державний бюджет. Фінансові ресурси недержавного пенсійного страхування, займають важливе місце серед публічних фінансів, адже беруть участь в інвестуванні в економіку країни, та знімають із держави певний тягар щодо соціального забезпечення громадян.

3. Стосовно визначення статусу фондів третього рівня, які є приватними пенсійними фондами, потрібно ставити за основу не їх належність до приватних чи публічних фондів, а їхнє значення у формуванні публічних фінансів, адже при оподаткуванні, інвестуванні, вкладанні коштів у цінні папери, дані фонди формують публічні фінанси. Фінансові ресурси недержавного пенсійного страхування, займають важливе місце серед публічних фінансів, адже беруть участь в інвестуванні в економіку країни, та знімають із держави певний тягар щодо соціального забезпечення громадян. Суб'єкт, які здійснюють недержавне пенсійне страхування є ще й учасниками ринку фінансових послуг і є інститутами фінансово-кредитної системи держави, що розкриває фінансову складову їхньої діяльності.

4. Сутність недержавного пенсійного страхування можна розкривається чераз егалітарний підхід, за яким держава виступає як інструмент за допомогою якого суспільство може формувати фонди коштів недержавного пенсійного страхування. На основі цього і створюються пенсійні фонди третього рівня, недержавні пенсійні фонди, страхові організації, банки-зберігачі, які за формою власності є державними, сприяють задоволенню потреб суспільства. Держава закладає механізм дії цих фондів, визначає їх перелік, і закладає умови участі в них. За допомогою цього інституту суспільство здатне задовольняти власні потреби й продукувати одночасно все вагоміший суспільний продукт, що дозволяє забезпечувати зростаючі потреби соціуму у публічних фінансах. Таким чином реалізовуються як приватні так і публічні інтереси.

7. Накопичення і використання коштів у системі недержавне пенсійне страхування здійснюється страховим методом. Вступаючи в цей процес, громадяни відповідним чином страхують свою майбутню пенсію, формуючи фонд страхових коштів.

8. В нормативних актах, з питань пенсійного страхування, по-різному вживається поняття "пенсійне страхування": - в Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - пенсійне страхування, в Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення" - "пенсійне забезпечення", В Законі України "Про страхування" - страхування життя та пенсії. В основі формування пенсійних фондів коштів лежить принцип страхування, тобто здійснюючи страхові внески, формують відповідний фонд грошових коштів, з якого в силу визначених обставин здійснюють страхові виплати. Громадяни особисто, та роботодавці роблячи внески за працівників ще не забезпечують себе пенсійними виплатами, вони лише беруть участь у формуванні фонду коштів працівників, який допоможе при конкретних обставинах (настанні пенсійного віку, настанні інвалідності, втраті працездатності), тобто страхують себе на випадок настання певних подій. Але жодним чином ще не забезпечують. Забезпечення можливе лише шляхом перерозподілу страхового фонду, але вже після страхування.

Тому пропонуємо в назві Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" замінити слово "забезпечення" на "страхування", так як це правильно прийнято в Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Більш коректніше в Законі буде вживатись поняття "недержавне пенсійне страхування" - система недержавного пенсійного страхування, звітність та оприлюднення недержавного пенсійного страхування, роль недержавного пенсійного страхування у формуванні внутрішнього валового продукту, державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного страхування тощо.

9. Врахувавши особливості недержавного пенсійного страхування дамо власне визначення недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права. Недержавне пенсійне страхування - це складова системи пенсійного страхування в Україні, що створена та функціонує для задоволення потреб суспільства у пенсійному забезпеченні, які вони можуть задовільнити через страхові внески до недержавних пенсійних фондів та страхових компаній зі страхування життя, формуючи при цьому пенсійні фонди коштів, які в подальшому акумулюються для пенсійних виплат та задоволення публічних потреб, і активно сприяють розподілу та перерозподілу внутрішнього валового продукту та національного доходу.

Розділ ІV. Суб'єкти недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права в Україн

Недержавне пенсійне страхування як інститут фінансового права охоплює значну кількість суб'єктів, кожен з яких виконує в процесі формуванні пенсійних фондів відповідну роль.

У Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення" Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. закріплено, що суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення є: недержавні пенсійні фонди; страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті; банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків; вкладники та учасники пенсійних фондів; вкладники пенсійних депозитних рахунків; фізичні та юридичні особи, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті; засновники пенсійних фондів; роботодавці - платники корпоративних пенсійних фондів; саморегулівні організації суб'єктів, які надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення; органи державного нагляду і контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення; адміністратори пенсійних фондів; компанії з управління активами; зберігачі; аудитори; особи, які надають консультаційні та агентські послуги відповідно до цього Закону.

В цьому ж Законі Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. вказано, що недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:

пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів відповідно до цього Закону; страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до цього Закону та законодавства про страхування; банківськими установами відповідно до цього Закону та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом.

Таким чином визначено суб'єктів, які є учасниками системи недержавного пенсійного страхування і формують відповідні пенсійні фонди, контролюючі органи, та суб'єкти які прямо здійснюють недержавне пенсійне страхування, тобто інститутами, які виконується функцію залучення страхових внесків, зберігання, інвестування, та в подальшому здійснюють пенсійні виплати.

Кожен із суб'єктів недержавного пенсійного страхування має власний особливий правовий статус, а також їм належать притамання риси при здійсненні своєї діяльності. А також суб'єктів недержавного пенсійного страхування потрібно розглядати як самостійних суб'єктів ринку фінансових послуг, та враховувати їх інвестиційну діяльність та значення доля у формуванні ВВП держави.

Охарактеризуємо та розглянемо специфічні риси цих суб'єктів.

Недержавні пенсійні фонди є активними учасниками недержавного пенсійного страхування. Світова практика свідчить,що недержавні пенсійні фонди ефективно сприяли у реформуванні пенсійних систем більшості країн. В Україні діяльність цих фондів регулюється Законами України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" Закон України “ Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 1. -

Ст. 1. .

Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. дає визначення недержавного пенсійного фонду як юридичної особи, що створена відповідно до даного закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим законом порядку. Активи пенсійного фонду (пенсійні активи) формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсіних внесків) та прибутку (збитку) від інвестування пенсійних внесків.

Створюються недержавні пенсійні фонди на підставі рішення засновників та не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками. Їх діяльність спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів, а у разі одержавлення прибутку останній використовується для досягнення статутних цілей Масляєва К. Недержавні пенсійні фонди - спеціальний суб'єкт ринку фінансових послуг в Україні. // Вісник академії правових наук України. - 2006. - №4.С. 244. .

Єдиним органом управління пенсійного фонду є рада пенсійного фонду.

За видами недержавні пенсійні фонди утворюються як відкриті пенсійні фонди, корпоративні пенсійні фонди та професійні пенсійні фонди.

Недержавні пенсійні фонди відкритого типу - це пенсійні фонди, які засновуються будь-якими юридичними особами для широкого кола учасників. Учасниками таких фондів можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи, віку і громадянства. Ці особи залучаються до участі у відкритих фондах через мережу відділів пенсійного фонду або пенсійними агентами фонду. Всі внески до відкритого фонду зараховуються на його рахунок у спеціальному банку-зберігачі та інвестуються. У світовій практиці засновниками відкритих пенсійних фондів, як правило, стають банки або страхові компанії Нечай Анна Анатоліївна Актуальні питання фінансового права: Правові основи публічних накопичувальних фондів: Монографія. - Чер-нівці: Видавництво „Рута”, 2004.С. 51. .

Даний вид фондів дає змогу стати учасником недержавного пенсійного забезпечення великій кількості зацікавлених осіб. Це дає змогу скористатися перевагами недержавного пенсійного страхування громадян, які як самостійно забезпечують себе роботою, так і найманим працівникам, не встановлюючи якихось принципових розбіжностей між учасниками.

Недержавні пенсійні фонди закритого типу поділяються на корпоративні та професійні пенсійні фонди. Корпоративні пенсійні фонди утворюються юридичними особами - роботодавцями або групами роботодавців виключно для своїх працівників. Тобто учасниками цього фонду можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають (або перебували) у трудових відносинах з роботодавцями - засновниками такого фонду та роботодавцями - платниками, які приєдналися до такого корпоративного фонду. Це означає, що фізична особа - учасник корпоративного пенсійного фонду, повинна буде залишити його у разі припинення трудових відносин з роботодавцем - засновником чи платником такого фонду. Але при цьому кошти, що належать такому учаснику, також не залишаться у корпоративному фонді. Розмір цих коштів визначається за даними на його індивідуальному пенсійному рахунку. За законодавством більшості країн кошти з корпоративного пенсійного фонду не можна забрати готівкою у вигляді одноразової виплати, але можна перевести їх до іншого фонду. Корпоративні пенсійні фонди є привабливими для великих підприємств, тому що підприємство і його працівники мають повний контроль за діяльністю такого фонду і можуть легко та оперативно приймати рішення у разі погіршення показників інвестиційного прибутку, збільшення адміністративних видатків або погіршення адміністративного управління діяльністю пенсійного фонду Нечай Анна Анатоліївна Актуальні питання фінансового права: Правові основи публічних накопичувальних фондів: Монографія. - Чер-нівці: Видавництво „Рута”, 2004.С. 52. .

Вигідним для підприємств є участь у недержавних пенсійних фондах, що відображається у наданні їм податкових пільг.

Проте, дані підприємства які запровадили корпоративні пенсійні фонди, звітують про стан та число учасників такого фонду. А також за обставин, коли працівник звільняється з підприємства здійснюють перерозподіл пенсійних внесків до іншого фонду.

Професійні пенсійні фонди - це фонди, засновниками яких виступають об'єднання юридичних осіб - роботодавців або об'єднання фізичних осіб, пов'язані за видом їх професійної діяльності, включаючи професійні спілки. Учасниками таких фондів можуть бути виключно фізичні особи, пов'язані за видом своєї професійної діяльності, визначеної у статуті фонду. Отже, зміна місця роботи особи, зазвичай, не впливає на її право бути учасником професійного пенсійного фонду. У професійному фонді може брати участь будь-яка кількість вкладників - юридичних та фізичних осіб Нечай Анна Анатоліївна Актуальні питання фінансового права: Правові основи публічних накопичувальних фондів: Монографія. - Чер-нівці: Видавництво „Рута”, 2004.С. 52-53. .

Сьогодні понад 200 підприємств є засновниками та вкладниками недержавних пенсійних фондів, з них 60% - підприємства реального сектору економіки, зокрема це Укртелеком, Укрпошта, "Стирол". З-поміж баків найактивнішими є Нацбанк, Украексімбанк, а серед об'єднань - Українська автомобільна корпорація, Профспілка працівників енергетики і електротехнічної промисловості. Сумарний дохід від інвестування у 2008 р. Склав 68 млн. гривень Недержавні пенсійні фонди: найбільше довіри до депозитів // Пенсійний кур'єр. - 2008 р. №24.С. 2. .

Вище охарактеризовані недержавні пенсійні фонди повинні подавати річну звітність про свою діяльність. При поданні річної звітності Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України і Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку адміністратор і компанія з управління активами обов'язково додають до зазначеної звітності копію аудиторського висновку встановленого зразка Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. .

Шляхом залучення пенсійних внесків учасників формуються відповідний фонд грошових коштів, який і є основою подальшої діяльності пенсійних фондів.

Вагому роль займає подальше інвестування пенсійних активів, адже від правильно здійснених інвестиціях отримується прибуток фонду, який повинен перевищувати рівень інфляції, і в подальшому підлягає пропорційному розподілу між учасниками.

Важливу роль слід приділяти адміністратору недержавного пенсійного фонду, компанії з управління активами, та зберігачам пенсійних фондів.

Так адміністратором недержавного пенсійного фонду може бути: юридична особа, яка надає професійні послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів (професійний адміністратор); юридична особа - одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого фонду; компанія з управління активами. Юридична особа, яка має намір провадити діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів, повинна отримати в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ліцензію на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів. Вимогою для отримання ліцензії є сплата грошовими коштами статутного капіталу, розмір якого повинен становити не менше 300 тис. євро за офіційним курсом Національного банку України на день державної реєстрації адміністратора (крім випадків, якщо адміністратором виступає засновник корпоративного пенсійного фонду) Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. .

Адміністратор недержаного пенсійного фонду виконує ряд завдань стосовно ведення персоніфікованого обліку кожного з учасників фонду, а також відкриває персоніфікований пенсійний рахунок.

Від правильного управління активами залежить цільове використання коштів фонду. Управління активами недержавних пенсійних фондів може здійснюватись такими особами: компанією з управління активами; банком щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом; професійним адміністратором, який отримав ліцензію на провадження діяльності з управління активами. Управління активами пенсійного фонду здійснюється на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з управління активами, яка видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку. Для отримання ліцензії на провадження діяльності з управління активами пенсійних фондів потрібно сплатити грошовими коштами статутний капітал на день державної реєстрації: для компанії з управління активами в сумі еквівалентній 300 тис. євро; для особи, що отримала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів к сумі еквівалентній 500 тис. євро за офіційним курсом Національного банку України Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. .

Необхідним для гарантії збереження пенсійних активів є вибір зберігача пенсійних фондів.

Загалом, зберігач пенсійного фонду може бути банк, який має ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів - депозитарної діяльності зберігача цінних паперів. На банки-зберігачі покладаються обов'язки щодо відкриття, ведення рахунків пенсійного фонду; приймання, передача, облік та забезпечення зберігання цінних паперів, а також документів, які підтверджують право власності на пенсійні активи в інших формах, документів пов'язаних з формуванням та використанням пенсійних активів; перевірка підрахунку чистої вартості активів пенсійного фонду і чистої вартості одиниці пенсійних внесків, здійсненого адміністратором та особою яка провадить діяльність з управління активами пенсійного фонду; виконання розпоряджень адміністратора щодо перерахування пенсійних коштів; виконання розпоряджень адміністратора щодо перерахування грошових коштів для оплати послуг адміністратора, зберігача, винагороди собі, що провадить діяльність з управління активами пенсійного фонду, аудитора (аудиторської фірми), оплата послуг осіб, які надають пенсійному фонду консультаційні та (або) агентські послуги, торгівців цінними паперами та інших посередників, здійснення оплати витрат на перереєстрацію прав власності та оплати інших витрат, передбачених Законом "Про недержавне пенсійне забезпечення" та ін Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. .

Від правильного вибору банку-зберігача, залежить успішна інвестиційна діяльність фонду. Банк-зберігач повинен володіти високим професіоналізмом та новітніми технологіями для того щоб швидко та своєчасно проводити необхідні перерахунки та надійно зберігати активи.

У своїй діяльності недержавні пенсійні фонди додержуються певної інвестиційної політики, яка фіксується в інвестиційній декларації. В цьому ключовому документі визначаються мета й напрями інвестування, його обмеження, вимоги до складу та структури пенсійних активів, порядок здійснення контролю зі інвестуванням пенсійних активів, а також порядок внесення змін до цієї декларації Масляєва К. Недержавні пенсійні фонди - спеціальний суб'єкт ринку фінансових послуг в Україні. // Вісник академії правових наук України. - 2006. - №4.С. 247. .

Розглянемо, ще одного суб'єкта, що здійснює недержавне пенсійне страхування - страхові компанії зі страхування життя.

В Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення" Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. зазначається, що недержавне пенсійне забезпечення здійснюється страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до цього Закону та законодавства про страхування.

Під довічною пенсією (довічний ануїтет, рента) слід розуміти пенсійні виплати, які здійснюються страховою організацією на підставі договору страхування довічної пенсії протягом життя фізичної особи періодично після досягнення нею пенсійного віку, відповідно до Закону України "Про страхування" Закону України "Про страхування" від 7. 031996 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 18. Ст. 78.

Згідно із Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення" право на здійснення даного виду діяльності має страховик, який отримав ліцензію на страхування життя, - life-компанія. Законом України "Про страхування" не передбачено видачу ліцензії на такий вид страхування, як пенсійне страхування. Закон України "Про страхування" включає страхування довічної пенсії у межі страхування життя Яворський Т.В. Страхові послуги: Навч. Посіб. - К.: Знання, 2008.С. 109. .

В Україні на сьогоднішній день у сфері недержавного пенсійного страхування працює велика кількість як національних так і іноземних страхових компаній зі страхування життя. Першою компанією яка почала виплату недержавних пенсій було АТ "Граве Україна", дочірня компанія австрійська страхового концерну Grawe. До числа найбільших страховиків які працюють в Україні слід віднести компанії - Аліко, ТАС, Блакитний поліс, Дженералі Гарант, Уніка, Фортіс, Аска та ін.

Участь у страхових компаніях є дещо ширшим поняттям ніж участь недержавних пенсійних фондів. Адже більшість договорів страхування життя є змішаними, і передбачають як страхування пенсії так і страхування капіталу на випадок смерті від будь-якої причини чи настання інвалідності.

Також особливістю страхових компаній зі страхування життя є те, що на них покладається обов'язок виплати довічних пенсій як учасників страхової компанії, так і учасників недержавного пенсійного фонду. Після закінчення пенсійного контракту з недержавним пенсійним фондом, учасник даного фонду укладає договір зі страховою організацією та передає письмову заяву для перерахування до страхової організації належних йому коштів. Внаслідок цього відбувається перерозподіл фондів коштів від недержавного пенсійного фонду до страхової організації. А перерозподільчі фінансові відносини виступають предметом фінансового права.

Недержавний пенсійний фонд має право виплачувати пенсію лише протягом визначеного строку або ж виплатити учасникові всю суму одразу, але не може виплачувати пенсії у вигляді пожиттєвого ануїтету. Натомість учасники страхових організацій можуть скористатися будь-яким видом виплат одразу, не укладаючи відповідну угоду, а також на них поширюється ще й страховий захист.

Учасник фонду повідомляє адміністратора про обрану ним страхову компанію, про обрану ним страхову організацію. Страхова організація розраховує розмір довічної пенсії на основі актуарних розрахунків Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. .

Законодавство яке регулює недержавне пенсійне страхування не дає страховій компанії зі страхування життя здійснювати накопичення пенсійних внесків у межах механізму недержавного пенсійного забезпечення, а life-компанія має право лише на здійснення виплати довічних пенсій. Механізм накопичення пенсійних коштів визначено тільки для недержавних пенсійних фондів. Разом із тим законодавчі проблеми не заважають страховим компаніям приймати пенсійні внески від населення. Здійснюють вони це згідно із Законом "Про страхування" Яворський Т.В. Страхові послуги: Навч. Посіб. - К.: Знання, 2008.С. 110. .

Автор вважає, що в Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" потрібно внести окремий розділ, який б регулював порядок здійснення пенсійних накопичень компаніями зі страхування життя. Оскільки дані компанії є суб'єктами недержавного пенсійного страхування, правила інвестування, правила розміщення резервних активів та умови пенсійних виплат повинні бути чітко прописані в цьому Законі.

До перваг пенсійного забезпечення за участі компанії зі страхування життя відносять: відсутність прив'язки до пенсійного фонду; ширший асортимент страхових послуг (можливість поєднувати із пенсійним страхуванням інші види); сформовану агентську мережу, які можуть надати консультації з питань недержавного пенсійного страхування; можливість здійснювати внески у вільно конвертованій валюті, тоді як у недержавному пенсійному фонді тільки в національній валюті; формування обов'язкових резервних фондів.

Ще одним суб'єктом який може здійснювати недержавне пнесійне забезпечення є банки. Накопичення коштів в банках здійснюється шляхом відкриття пенсійних депозитних рахунків. Відкривати пенсійні депозитні рахунки вони можуть для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно з законом Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. .

Проте, це не є основною функцією банків, тому переважно банки виступають у ролі засновників недержавних пенсійних фондів відкритого типу.

Більш важливішу роль виконують банки-зберігачі активів недержавних пенсійних фондів, які були вище охарактеризовані.

В Україні існують значні суперечності між представниками страхових компаній і недержавними пенсійними фондами. Вітчизняні страховики намагаються стати учасниками системи пенсійного забезпечення ще на етапі накопичення коштів, що засуджується представниками недержавних пенсійних фондів Песоцкая Р. Неопознанный пенсионный обьект // Бизнес. - 2005. - № 20.С. 45.

Автор вважає, що страхові компанії зі страхування життя можуть на етапі другого рівня - накопиченні коштів можуть виступати повноправними учасниками. Проте, не всі страхові компанії повинні мати таке право. Міністерство фінансів України, Державна комісія по регулюванню ринків фінансових послуг України повинні розробити спеціальні умови участі страховиків на етапі другого рівня пенсійної системи. Також потрібно у разі участі страховиків створювати окремий резервний фонд для накопичень другого рівня, окремо від резервів страхової компанії, для гарантії збереження накопичень. Дані компанії повинні мати переважне право з боку держави на фінансування державних замовлень. Держава повинна проводити жорсткий фінансовий контроль на даному етапі

Важливе місце стосовно проведення роз'яснювальної роботи серед населення та наданні консультацій з питань недержавного пенсійного страхування є страхові посередники. Страховими брокерами, к свою чергу, є: юридичні особи, які зареєстровані в державному реєстрі брокерів України; громадяни-підприємці, а також представництва іноземних страхових брокерів. Для страхових брокерів обов'язковою є державна реєстрація. Агентами виступають фізичні та юридичні особи, які виконують посередницьку діяльність на страховому ринку на підставі агентської угоди. Відомим вітчизняним страховим брокером є ТОВ "Євролайф Україна", засноване швейцарським фінансовим концерном "OC Occident Holding AG" Історія страхування: підручник / С.К. Реверчук, Т.В. Сива, С.І. Кубів, О.Д. Вовчак; За ред. . С.К. Реверчука. - К.: Знання, 2005.С. 135-136. .

Задля попередження можливих негараздів та нецільового використання коштів страхові компанії та недержавні пенсійні фонди залучають професійних аудиторів. В ході перевірки аудитором можна дослідити та усунути негативні наслідки.

Для захисту спільних інтересів страховики створюють об'єднання страховиків. Так 1992 р. Як добровільне об'єднання страхових організацій була створена Ліга страхових організацій України. Метою створення було об'єднання зусиль для створення дієвого страхового ринку. Ліга страхових організацій активно сприяла Верховній Раді України у підготовці законів та нормативних актів для визначення правової бази страхування. Також Ліга страхових організацій України активно проводить збори страхових компаній на яких обговорюються та робляться висновки щодо внесення змін і доповнень до Закону України "Про страхування", а пропозиції передаються до Верховної Ради України. На з'їздах визначаються стратегічні завдання розвитку страхування в Україні: створення привабливого і доступного ринку для всіх страховиків України, для всіх страхувальників нашої країни; подальше відтворення законодавчої і нормативної бази; впровадження довгострокових соціально важливих видів страхування; розширення інвестиційних можливостей страхування та ін Історія страхування: підручник / С.К. Реверчук, Т.В. Сива, С.І. Кубів, О.Д. Вовчак; За ред. С.К. Реверчука. - К.: Знання, 2005.С. 138-139. .

Відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. держава гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових прав і законних інтересів учасників недержавного пенсійного забезпечення шляхом здійснення нагляду та контролю відповідними державними органами.

У складі Міністерства фінансів України функціонує Департамент фінансових установ та ринків з управліннями: кредитних і небанківських фінансових установ, страхової діяльності, контролю фінансових ринків, ліцензування та нагляду. Основними завданнями департаменту у сфері страхування є: регулювання в межах своїх повноважень взаємовідносин страховиків зі страхувальниками; розроблення пропозицій з основних напрямів розвитку страхової справи та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю; проведення роботи з удосконалення методів фінансової діяльності страховиків; участь у міжнародних заходах з питань страхування. Департамент має право одержувати у встановленому порядку від страховиків, страхових брокерів звітність про їхню діяльність, інформацію про укладені договори, про їх фінансове становище, а також здійснювати контроль за достовірністю та повнотою інформації, що надається учасниками страхового ринку Історія страхування: підручник / С.К. Реверчук, Т.В. Сива, С.І. Кубів, О.Д. Вовчак; За ред. С.К. Реверчука. - К.: Знання, 2005.С. 145. .

Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення - за діяльністю недержавних пенсійних фондів, страхових організацій та банківських установ - здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України у межах повноважень і в порядку визначених законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення" Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. , Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" Закон України “ Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" від 15. 12.2005 // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 1. - Ст. 1. та іншими актами законодавства.

Державний нагляд та контроль за діяльністю осіб, що здійснюють управління активами пенсійних фондів, та зберігачів здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку в межах повноважень та в порядку, передбачених законодавством.

Контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері недержавного пенсійного забезпечення здійснює Антимонопольний комітет України в межах повноважень, передбачених законом. Антимонопольний комітет України письмово повідомляє Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України про прийняті ним рішення щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції учасниками недержавного пенсійного забезпечення. Органи, що здійснюють нагляд та контроль за діяльністю у сфері недержавного пенсійного забезпечення, повідомляють Антимонопольний комітет України про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції учасниками недержавного пенсійного забезпеченняЗакон України “ Про Антимонопольний комітет України ” // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №50. - Ст. 472. .

Рішення органів що здійснюють державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, прийняті відповідно до компетенції цих органів, є обов'язковими для виконання пенсійними фондами, адміністраторами, особами, що здійснюють управління активами, зберігачами, страховими організаціями, банківськими установами, що відкривають пенсійні депозитні рахунки. Дії зазначених органів можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом, у тому числі в судовому порядку Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. .

Відповідні рішення направлені на усунення недоліків в роботі суб'єктів недержавного пенсійного страхування, стосовно нецільового використання коштів, порушення правил інвестування, ненадання достовірної фінансової звітності.


Подобные документы

  • Основні законні та підзаконні акти та норми, що регулюють пенсійне забезпечення. Органи, установи та організації, що здійснюють функціонування пенсійного забезпечення громадян в Україні. Накопичувальна, солідарна система пенсійного страхування.

    дипломная работа [142,2 K], добавлен 18.02.2009

  • Функціонування та регулювання законодавством України національної системи пенсійного страхування. Специфіка підходів до реформування системи пенсійного страхування, економічна і демографічна необхідність переходу до індивідуально-накопичувальної моделі.

    статья [88,7 K], добавлен 07.08.2017

  • Загальна характеристика становлення пенсійного страхування та його головні проблеми. Висвітлення питань впровадження загальнообов'язкового пенсійного страхування з огляду його історичних передумов становлення, розвитку, реформування в Україні та світі.

    курсовая работа [55,2 K], добавлен 08.04.2012

  • Закономірності правового регулювання суспільних відносин договором страхування; його юридична природа, види та загальна характеристика. Зміст та істотні умови договору страхування; права, обов’язки та відповідальність сторін; вирішення проблем та спорів.

    дипломная работа [182,9 K], добавлен 14.02.2013

  • Зміст пенсійної реформи в Україні. Причини фінансової незбалансованості Пенсійного фонду. Порядок формування та подання звіту щодо сум нарахованих внесків до Накопичувального фонду. Адміністративна відповідальність за порушення пенсійного законодавства.

    курсовая работа [55,8 K], добавлен 16.07.2010

  • Цивільно-правова характеристика договору страхування. Укладання, початок дії і момент його припинення. Особливості забезпечення платоспроможності страховиків, аналіз сучасної практики в Україні. Державний нагляд за страховою діяльністю і його особливості.

    курсовая работа [41,9 K], добавлен 19.08.2014

  • Історичний аспект процесу виникнення і формування пенсійного забезпечення. Характеристика пенсійних правовідносин. Правові засади набуття права на пенсії. Порівняльний аналіз пенсійного законодавства України та країн Європи, шляхи його вдосконалення.

    дипломная работа [150,0 K], добавлен 16.05.2012

  • Сутність та характерні особливості страхування відповідальності в Україні. Види ризиків особистого (життя, здоров'я, працездатність) та майнового (знищення, пошкодження) страхування. Порядок укладання та форма договору банківського вкладу (депозиту).

    контрольная работа [28,2 K], добавлен 21.10.2013

  • Поняття та підстави набуття права на соціальний захист, конституційні гарантії його здійснення та законодавче закріплення. Різновиди та особливості загальнообов'язкового страхування. Підстави та форми надання державної соціальної допомоги громадянам.

    курсовая работа [32,6 K], добавлен 26.01.2011

  • Теоретичні аспекти діяльності Пенсійного фонду. Формування, розподіл і використання в процесі суспільного виробництва грошових фондів для фінансування пенсійного забезпечення. Вирішення проблеми формування коштів та доходів бюджету Пенсійного фонду.

    курсовая работа [86,4 K], добавлен 10.08.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.