Фінансово-правові засади страхування в Україні
Поняття та правова природа пенсійного страхування як інституту фінансового права в Україні. Особливості недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права: суб'єкти та правовий режим фондів коштів, оподаткування діяльності та звітність.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.06.2011 |
| Размер файла | 211,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Висновки до розділу
1. Кожен із суб'єктів недержавного пенсійного страхування має власний особливий правовий статус, а також їм належать притаманні риси при здійсненні своєї діяльності. Суб'єктів недержавного пенсійного страхування потрібно розглядати і як самостійних суб'єктів ринку фінансових послуг, та враховувати їх інвестиційну діяльність та значення доля у формуванні ВВП держави. Законодавством визначені суб'єкти: які є учасниками системи недержавного пенсійного страхування та формують відповідні пенсійні фонди, контролюючі органи, та суб'єкти які прямо здійснюють недержавне пенсійне страхування, тобто інституціями, що виконують функцію залучення страхових внесків, зберігання, інвестування, та в подальшому здійснюють пенсійні виплати.
2. Недержавні пенсійні фонди є активними учасниками недержавного пенсійного страхування. Світова практика свідчить,що недержавні пенсійні фонди ефективно сприяли у реформуванні пенсійних систем більшості країн. За видами недержавні пенсійні фонди утворюються як відкриті пенсійні фонди, корпоративні пенсійні фонди та професійні пенсійні фонди.
3. Діяльність страхових компаніях зі страхування життя є дещо ширшим поняттям ніж участь недержавних пенсійних фондів. На них покладається обов'язок виплати довічних пенсій як учасників страхової компанії, так і учасників недержавного пенсійного фонду. Після закінчення пенсійного контракту з недержавним пенсійним фондом, учасник даного фонду укладає договір зі страховою організацією та передає письмову заяву для перерахування до страхової організації належних йому коштів. Внаслідок цього відбувається перерозподіл фондів коштів від недержавного пенсійного фонду до страхової організації. Ці перерозподільчі фінансові відносини виступають предметом фінансового права.
4. Недержавне пенсійне страхування здійснюють банки. Накопичення коштів в банках здійснюється шляхом відкриття пенсійних депозитних рахунків. Відкривати пенсійні депозитні рахунки вони можуть для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно з законом.
5. Важливу функцію виконують посередники (брокери та агенти), які проводять роз'яснювальну та консультаційну роботу серед населення та сприяють участі громадян у недержавному пенсійному страхуванні.
6. Автор вважає, що страхові компанії зі страхування життя на етапі другого рівня - накопиченні коштів можуть виступати повноправними учасниками. Проте, не всі страхові компанії повинні мати таке право. Міністерство фінансів України, Державна комісія по регулюванню ринків фінансових послуг України повинні розробити спеціальні умови участі страховиків на етапі другого рівня пенсійної системи. Також потрібно у разі участі страховиків створювати окремий резервний фонд для накопичень другого рівня, окремо від резервів страхової компанії, для гарантії збереження накопичень. Дані компанії повинні мати переважне прова з боку держави на фінансування державних замовлень. Держава повинна проводити жорсткий фінансовий контроль на даному етапі.
7. Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення - за діяльністю недержавних пенсійних фондів, страхових організацій та банківських установ, які зберігають пенсійні активи - здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. Державний нагляд та контроль за діяльністю осіб, що здійснюють управління активами пенсійних фондів, та зберігачів здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового. Контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері недержавного пенсійного забезпечення здійснює Антимонопольний комітет України.
Розділ V. Правовий режим фондів коштів недержавного пенсійного страхування
Фонди коштів, які формуються у сфері недержавного пенсійного страхування з фінансової точки зору складаються з активів, які у своїй загальній масі становлять значні фінансові ресурси. При характеристиці правового режиму цих фондів в більшій мірі потрібно робити акцент не на пенсійних виплатах, а на інвестиційній стороні діяльності суб'єктів, що здійснюють недержавне пенсійне страхування, адже інвестиційна сторона, має вагоме значення як до збільшення кількості активів, і відповідно збільшення пенсійних внесків, шляхом нарахування на них прибутку, а також значення для публічних фінансів, як джерело фінансових ресурсів для розвитку економіки країни.
Пенсійні внески перетворюються у активи, подальше цільове інвестування яких залежить від недержавного пенсійного фонду та страхової компанії, тобто від правильної стратегії інвестиційної політики.
В Україні правовий режим активів суб'єктів недержавного пенсійного страхування регулюється Законами України “Про недержавне пенсійне забезпечення” Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. та "Про страхування" Закону України “Про страхування" // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 18. - Ст. 78. . Недоліком вітчизняного законодавства, що регулює недержавне пенсійне забезпечення, є те, що в Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення" регулюється лише способи формування активів та інвестування недержавних пенсійних фондів, а порядок розміщення активів та резервів іншого суб'єкта - страхових компаній регулюється іншим законом - Законом України "Про страхуванняа". А оскільки страхові компанії зі страхування життя є суб'єктом недержавного пенсійного забезпечення, їхню діяльність потрібно було б нормативно урегулювати в Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення".
До складу пенсійних активів недержавного пенсійного фонду, відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. належать: активи в грошових коштах; активи в цінних паперах; інші активи згідно з законодавством.
Пенсійні активи у цінних паперах складаються з: цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства; акцій та облігацій українських емітентів, що відповідно до норм законодавства пройшли лістинг та перебувають в обігу на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, обсяги торгів на яких становлять не менше 25 відсотків від загальних обсягів торгів на організаційно оформлених ринках цінних паперів України (крім цінних паперів, на які здійснюється підписка згідно із законодавством); цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав, при цьому встановлення вимог до рейтингу зовнішнього боргу та визначення рейтингових компаній здійснюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку; облігацій іноземних емітентів; акцій іноземних емітентів, що перебувають в обігу на організованих фондових ринках та пройшли лістинг на одній з таких фондових бірж, як Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, або у торговельно-інформаційній системі НАСДАК (NASDAQ). Емітент цих акцій повинен провадити свою діяльність не менше ніж протягом 10 років Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. .
Чітко визначений перелік цінних паперів складає умови подальшого розміщення в них пенсійних активів.
Також існує заборона на розміщення пенсійних активів в деяких видах цінних паперів. Пенсійні активи пенсійного фонду в цінних паперах не можуть включати: цінні папери, емітентами яких є зберігач, особи, що здійснюють управління пенсійними активами, адміністратор, аудитор (аудиторська фірма) та особи, що надають консультаційні, агентські або рекламні послуги, з якими пенсійним фондом укладено відповідні договори, та їх пов'язані особи, засновники пенсійного фонду; цінні папери, які не пройшли лістинг фондової біржі або торговельно-інформаційної системи; цінні папери, емітентами яких є інститути спільного інвестування, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; векселі; похідні цінні папери Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. .
Заборона на розміщення пенсійних активів існує для захисту цих активів від можливих ризиків розміщення активів у цінні папери, які можуть підпасти під загрозу знецінення.
Стосовно формування пенсійних активів, то вони не можуть формуватися за рахунок коштів, отриманих на підставах, що суперечать законодавству, а також не можуть бути предметом застави і повинні використовуватися лише на перебачені цілі.
Обчислення та визначення чистої вартості активів пенсійного фонду, їх облік, зарахування здійснюються адміністратором та особою, що здійснює управління активами такого пенсійного фонду, за методикою та у порядку, визначеними Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Державною комісією зрегулювання ринків фінансових послуг України Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. .
Суттєвий момент інвестиційної політики недержавних пенсійних фондів - передбачення обмежень з розміщення коштів, що дає змогу значно знизити економічні ризики Масляєва К. Недержавні пенсійні фонди - спеціальний суб'єкт ринку фінансових послуг в Україні. // Вісник академії правових наук України. - 2006. - №4.С. 247. . Так, За Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення" Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. інвестування дозволено здійснювати таким чином: банківські депозитні рахунки та ощадні сертифікати - не більше 40% активів фонду, державні цінні папери - не більше 40%, муніципальні цінні папери - не більше 20%, акцій українських емітентів - не більше 40%, цінні папери іноземних емітентів - не більше 40%, іпотечні цінні папери - не більше 40%, об'єкти нерухомості - не більше 10%, банківські метали - не більше 60%.
Державне регулювання лімітів інвестування має забезпечити захист інтересів учасників пенсійних фондів на етапі накопичення, інвестування та використання коштів цих фондів Абрамов В. Світовий досвід фінансового контролю держави за діяльністю суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення // Економіст. - 2005. - №8.С. 57. .
Законодавець розробив напрями інвестування, з метою надійної інвестиційної політики. Шляхом диференціації активів, пропорціонального розподілу коштів можна досягнути бажаного економічного ефекту, і тим самим захистись від можливих негараздів у якомусь із напрямів інвестування.
Активи страхових компаній зі страхування життя мають дещо інший порядок формування та розміщення. В Законі України "Про страхування" Закону України "Про страхування" від 7. 031996 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 18. Ст. 78, зазначено про порядок розміщення страхових резервів. Обсяги страхових резервів мають бути представлені такими категоріями дозволених активів: грошові кошти на поточному рахунку; банківські вклади (депозити); валютні вкладення згідно з валютного страхування; нерухоме майно; акції, облігації, іпотечні сертифікати; цінні папери, що емітуються державою; права вимоги до перестраховиків; інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України; банківські метали; готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, установлених Національним банком України.
Фінансові ресурси страхової компанії зі страхування життя постійно знаходять у русі й у часовому аспекті є фінансовими потоками Приймак В.І., Карчевська О.І. Динамічне управління фінансовими потоками компанії зі страхування життя // Фінанси України. - 2008. - № 8.С. 115. .
Структура актив, які приймаються для представлення страхових резервів із страхування життя встановлена Правилами розміщення страхових резервів із страхування життя, затвердженими розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26. 11.2004 № 2875 "Про затвердження Правил розміщення страхових резервів із страхування життя". Відповідно до цих правил величина окремих категорій активів, у тому числі утворених в іноземній вільно конвертованій валюті, приймається для представлення коштів страхових резервів зі страхування життя в таких обсягах, а саме: грошові кошти на поточних рахунках - не більше 10% загального розміру резервів; банківські вклади (депозити), валютні вкладення згідно з валютою страхування - не більше 50% загального розміру резервів, при цьому в зобов'язаннях одного банку повинно бути не більше 20% загального розміру резервів; нерухоме майно - не більше 20% загального розміру резервів, при цьому вкладення в один об'єкт нерухомого майна не більше 10% загального розміру резервів Лень В.С. Облік і аудит у страхових організаціях: Навч. посіб. - К.: Центр учбової лфтератури, 2009.С. 116-117. .
Активи, які приймаються до представлення страхових резервів із страхування життя приймаються також в цінні папери. В акції українських емітентів, що відповідно до законодавства пройшли процедуру лістингу на фондовій біржі, уключені до біржового реєстру та перебувають в обігу на фондовій біржі, - не більше 30% загального розміру коштів страхових резервів, при цьому забороняється більше 5% загального розміру страхових резервів вкладати в акції одного емітента; облігації українського емітента - не більше 40% загального розміру страхових резервів для облігацій українських емітентів, що відповідно до законодавства пройшли процедуру лістингу на фондовій біржі, при цьому не більше 10% в облігації одного емітента, який здійснює свою діяльність не менше 5 років. Для емітентів, які свою діяльність здійснюють менше 5 років, - не більше 10% загального розміру страхових резервів, при цьому не більше 3% в облігації одного емітента Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26. 11.2004 № 2875 "Про затвердження Правил розміщення страхових резервів із страхування життя" .
Страхові резерви можуть бути представлені в облігації українських емітентів - не більше 40 відсотків загального розміру страхових резервів для облігацій українських емітентів, що відповідно до законодавства пройшли процедуру лістингу на фондовій біржі, уключені до біржового реєстру та перебувають в обігу на фондовій біржі, при цьому не більше 10 відсотків в облігації одного емітента, який здійснює свою діяльність не менше 5 років. Для емітентів, які свою діяльність здійснюють менше 5 років, - не більше 10 відсотків загального розміру страхових резервів, при цьому не більше 3 відсотків в облігації одного емітента. Розміщенні можливе в цінні папери, що емітуються державою, але не більше 50 відсотків загального розміру резервів Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26. 11.2004 № 2875 "Про затвердження Правил розміщення страхових резервів із страхування життя" .
Як бачимо для публічних потреб є досить вагомим розміщення активів в облігаціях національних емітентів. Тому держава встановлює великий відсоток дозволеності розміщення активів, для більшого стимулювання національної економіки.
Згідно правил розміщення страхових резервів із страхування життя страхові організації зі страхування життя мають право розміщувати страхові резерви в цінних паперах іноземних емітентів. Так розміщення резервів в акціях, облігаціях іноземних емітентів та цінних паперах іноземних держав, рейтинг зовнішнього боргу яких та визначення рейтингових компаній здійснюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, - не більше 20 відсотків загального розміру резервів. При цьому акції та облігації іноземних емітентів повинні перебувати в обігу на організованих фондових ринках та пройти лістинг на одній з таких фондових бірж, як Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, або в торговельно-інформаційній системі НАСДАК (NASDAQ). Емітент цих акцій та облігацій повинен здійснювати свою діяльність не менше 10 років Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26. 11.2004 № 2875 "Про затвердження Правил розміщення страхових резервів із страхування життя" .
Розміщення резервів в цінних паперах іноземних емітентів характеризується великою прибутковістю. Залежно від умов випуску їх на фондові ринки світу, існує більша ймовірність виправданих інвестицій. Проте відсоток загального розміру розміщення резервів не є достатньо великим, щоб застерегтись від можливих падінь вартості цінних паперах на світових біржах.
Важливим значенням розміщення активів займає в облігаціях місцевих позик. Таким чином можливо отримати капітал для розвитку конкретного регіону. Проте, страхові організації вкладають активи в облігації місцевих позик лише у економічно розвинені регіони.
Облігації місцевих позик, можна розмістити не більше 10 відсотків загального розміру резервів, при цьому облігації що відповідно до законодавства повинні пройти процедуру лістингу на фондовій біржі, бути уключеними до біржового реєстру та перебувати в обігу на фондовій біржі Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26. 11.2004 № 2875 "Про затвердження Правил розміщення страхових резервів із страхування життя" .
Розміщувати резерви можливо в іпотечні сертифікати, визначені законодавством України в розмірі не більш як 10 відсотків загального розміру резервів.
Страхові компанії зі страхування життя можуть мати права вимоги до перестраховиків, проте разом не більше 40 відсотків загального розміру резервів, при цьому права вимоги до перестраховиків-резидентів приймаються у розмірі не більше 20 відсотків загального розміру резервів до кожного такого перестраховика-резидента.
Права вимоги до перестраховиків-нерезидентів приймаються у розмірі разом не більше 25 відсотків загального розміру резервів, якщо рейтинг фінансової надійності (стійкості) перестраховика-нерезидента країни - члена Єдиного економічного простору нижчий за один з таких, як “В” (A. M. Best, США), “Ba" (Moody's Investors Service, США), "BB" (Standard & Poor's, США), "BB" (Fitch Ratings, Великобританія), або якщо рейтинг фінансової надійності (стійкості) перестраховика-нерезидента (країни іншої, ніж країни - члена Єдиного економічного простору) нижчий за один з таких, як "В+" (A. M. Best, США), "Baа" (Moody's Investors Service, США), "BВB" (Standard & Poor's, США), "BВB" (Fitch Ratings, Великобританія) Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26. 11.2004 № 2875 "Про затвердження Правил розміщення страхових резервів із страхування життя" .
Рейтинг фінансовогї надійності підтверджує гарантію виконання перестраховиком своїх зобов'язань.
Рейтинг престрахових компаній можна розглядати як допоміжний критерій при виборі перестрахової компанії Супрун Л. Правові аспекти укоадення договору перестрахування зі страховиками (перестраховиками) нерезидентами // Юридичний журнал. - 2005. № 5.С. 72. .
Права вимоги до перестраховиків визначаються як сума часток перестраховиків у страхових резервах.
Розміщення страхових резервів можливе і шляхом довгострокового фінансування певної сфери економіки. Довгострокове фінансування (кредитування) житлового будівництва - не більше 10 відсотків загального розміру резервів. При цьому в окремий об'єкт інвестування - не більше 5 відсотків загального розміру резервів, за виключенням інвестування в розвиток ринку іпотечного кредитування шляхом придбання цінних паперів, емітованих Державною іпотечною установою Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26. 11.2004 № 2875 "Про затвердження Правил розміщення страхових резервів із страхування життя".
Стосовно розміщення в банківських металах, то на поточних та вкладних (депозитних) рахунках у банківських металах разом не більше 10 відсотків загального розміру резервів. Страхові компанії мають право видавати кредити страхувальникам-громадянам, тим самим розміщуючи резерви, але не більше 20 відсотків загального розміру резервів.
Страхові компанії зі страхування життя здійснюють інвестувіання в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України, але не більше 20 відсотків загального розміру резервів. Інвестування галузей економіки України за рахунок коштів страхових резервів проводиться за наступними напрямками: розроблення та впровадження високотехнічного устаткування, іншої інноваційної продукції, ресурсо- та енергозберігаючих технологій; розвиток інфраструктури туризму; добування корисних копалин; перероблення відходів гірничо-металургійного виробництва; будівництво житла; розвиток транспортної інфраструктури, у тому числі будівництво та реконструкція автомобільних доріг; розвиток сектору зв'язку та телекомунікацій; розвиток ринку іпотечного кредитування шляхом придбання цінних паперів, емітованих Державною іпотечною установою Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року N 1211 (1211-2002-п) “Про затвердження напрямів інвестування галузей економіки за рахунок коштів страхових резервів". .
Автор вважає, що потрібно збільшити ліміт коштів, які можна інвестувати в економіку України, що дозволить отримати додаткові фінансові надходження.
Таким чином за допомогою коштів страховиків можна розвивати ті галузі економіки, які мають важливе значення для держави. Шляхом залучення цих коштів долається дефіцит бюджету на розвиток окремих галузей. Для прикладу будівництво та ремонт доріг, яке так необхідно для держави і на що постійно не вистачає коштів, проводиться за рахунок інвестованих страхових резервів.
Для представлення страхових резервів із страхування життя не можуть використовуватись позики (кредити, поворотна фінансова допомога, інші позикові кошти), цінні папери із зобов'язаннями зворотного викупу, цінні папери, за якими не здійснено повної оплати їх вартості, кошти, надані банкам на умовах субординованого боргу, помилково перераховані кошти на рахунок страховика, суми страхових платежів, які підлягають поверненню страхувальнику в період, наступний за звітним, відповідно до законодавства Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26. 11.2004 № 2875 "Про затвердження Правил розміщення страхових резервів із страхування життя".
Згідно з законодавством, 85% інвестиційного доходу компанія зі страхування життя має віддати клієнту, і тільки 15% йде на адміністративні витрати, пов'язані з оплатою праці працівникам страхової організації, та інвестуванням активів. В європейській практиці 92-95 % інвестиційного доходу розподіляється між клієнтами компанії, і менше коштів йде на адміністративні витрати. Будь-яка страхова компанія має мати власну інвестиційну політику, що повинна відповідати принципам і стандартам вітчизняного і міжнародного регулювання Яворський Т.В. Страхові послуги: Навч. Посіб. - К.: Знання, 2008.С. 101. .
Висновки до розділу
1. Правовий режим фондів коштів недержавного пенсійного страхування регулює законність дотримання вимог, щодо розміщення пенсійних активів та страхових резервів. При характеристиці правового режиму цих фондів в більшій мірі потрібно робити на значенні та ролі цінних паперів, в яких вкладаються активи та резерви, як предмету фінансово-правового регулювання, а також на інвестиційній стороні діяльності суб'єктів, що здійснюють недержавне пенсійне страхування, адже інвестиційна сторона, має вагоме значення як до збільшення кількості активів, і відповідно збільшення пенсійних внесків, шляхом нарахування на них прибутку, а також значення для публічних фінансів, як джерело фінансових ресурсів для розвитку економіки країни.
2. Недоліком законодавства, що регулює недержавне пенсійне забезпечення, є те, що в Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення" регулюється лише способи формування активів та інвестування недержавних пенсійних фондів, а порядок розміщення активів та резервів іншого суб'єкта - страхових компаній регулюється іншим законом - Законом України "Про страхуванняя". А оскільки страхові компанії зі страхування життя є суб'єктом недержавного пенсійного забезпечення, їхню діяльність потрібно було б нормативно урегулювати в Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення".
3. До складу пенсійних активів недержавного пенсійного фонду, відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" належать: активи в грошових коштах; активи в цінних паперах; інші активи згідно з законодавством.
4. Законодавством по-різному встановлені для недержавних пенсійних фондів та страхових компаній зі страхування життя правила розміщення пенсійних активів та страхових резервів. Стосовно однакових цінних паперів існують різні відсоткові ліміти, що зумовлено самою специфікою діяльності цих суб'єктів.
5. Страхові компанії зі страхування життя здійснюють інвестувіання в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України, але не більше 20 відсотків загального розміру резервів. Інвестування галузей економіки України за рахунок коштів страхових резервів. Таким чином за допомогою коштів страховиків можна розвивати ті галузі економіки, які мають важливе значення для держави. Шляхом залучення цих коштів долається дефіцит бюджету на розвиток окремих галузей, тому дані фонди коштів для держави мають вагоме значення. Автор вважає, що потрібно збільшити ліміт коштів, які можна інвестувати в економіку України, що дозволить отримати додаткові фінансові надходження.
Розділ VI. Оподаткування діяльності та звітність в сфері недержавного пенсійного страхування
Як інститут фінансового права недержавне пенсійне страхування підпадає під ще однин інститут фінансового права - оподаткування. Оподаткування в системі недержавного пенсійного страхування має важливе значення.
Як зазначає А.А. Нечай, ефективна система оподаткування має створювати достатнє економічне заохочення роботодавців для утворення корпоративних пенсійних фондів або сплати пенсійних внесків на користь своїх працівників до інших видів пенсійних фондів. Але вона також не повинна надавати необґрунтовано великі податкові пільги чи звільнення від оподаткування, які зменшують надходження до Державного та місцевих бюджетів Нечай Анна Анатоліївна Актуальні питання фінансового права: Правові
основи публічних накопичувальних фондів: Монографія. - Чернівці:
Видавництво „Рута”, 2004.С. 278. .
В системі недержавного пенсійного страхування оподаткування потрібно розглядати з позиції страхування фізичних осіб, які є вкладниками недержавних пенсійних фондів та страхових організацій зі страхування життя; оподаткування юридичних осіб - роботодавців, які сплачують пенсійні внески за працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення; та з позиції оподаткування самих страхових організацій.
У світовій практиці існують моделі оподаткування пенсійних накопичень. Найпоширенішими є наступні чотири моделі:
Перша модель:
1) не оподатковуються пенсійні внески під час їх сплати до недержавного пенсійного фонду;
2) не оподатковуються інвестиційний дохід недержавного пенсійного фонду та інші пасивні доходи недержавного пенсійного фонду під час їх отримання пенсійним фондом та розподілення між учасниками недержавного пенсійного фонду;
3) оподатковуються пенсійні виплати під час їх переказу фізичним особам-учасникам пенсійного фонду, які вже досягли свого пенсійного віку.
Друга модель:
1) оподатковуються пенсійні внески під час їх сплати до недержавного пенсійного фонду;
2) не оподатковуються інвестиційний дохід та інші пасивні доходи недержавного пенсійного фонду під час їх отримання пенсійним фондом та розподілення між учасниками недержавного пенсійного фонду;
3) не оподатковуються пенсійні виплати під час їх переказу фізичним особам-учасникам пенсійного фонду, які вже досягли свого пенсійного віку.
Третя модель:
1) оподатковуються пенсійні внески під час їх сплати до недержавного пенсійного фонду;
2) оподатковуються інвестиційний дохід та інші пасивні доходи недержавного пенсійного фонду під час їх отримання пенсійним фондом та розподілення між учасниками недержавного пенсійного фонду;
3) не оподатковуються пенсійні виплати під час їх переказу фізичним особам-учасникам пенсійного фонду, які вже досягли свого пенсійного віку.
Четверта модель:
1) не оподатковуються пенсійні внески під час їх сплати до недержавного пенсійного фонду;
2) оподатковуються інвестиційний дохід та інші пасивні доходи недержавного пенсійного фонду під час їх отримання пенсійним фондом та розподілення між учасниками недержавного пенсійного фонду;
3) оподатковуються пенсійні виплати під час їх переказу фізичним особам-учасникам пенсійного фонду, які вже досягли свого пенсійного віку Нечай Анна Анатоліївна Актуальні питання фінансового права: Правові
основи публічних накопичувальних фондів: Монографія. - Чер-нівці:
Видавництво „Рута”, 2004.С. 280-281. .
Важливим є запровадження конкретної моделі оподаткування недержавного пенсійного страхування, і підбір найбільш досконалої, адже в результаті цього потрібно задовільнити інтереси як вкладників так і учасників, які здійснюють недержавне пенсійне страхування, та публічні інтереси держави.
Ці чотири моделі отримали найбільше застосування тому, що в них не виникає подвійного оподаткування одних і тих же сум коштів. В інших моделях виникає подвійне оподаткування сум або значно ускладнюється процедура сплати податків на суми, які ще не були оподатковані або ж виникає повне звільнення від оподаткування всіх коштів, які вносяться до недержавних пенсійних фондів Нечай Анна Анатоліївна Актуальні питання фінансового права: Правові
основи публічних накопичувальних фондів: Монографія. - Чер-нівці:
Видавництво „Рута”, 2004.С. 278. .
Для розвитку страхових накопичувальних послуг в Україні створені певні податкові пільги як для юридичних, так і для фізичних осіб. Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств ” від 28. 12.1994 р. Зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 4. - Ст. 28. , юридичні особи можуть відраховувати на валові витрати платежі за довгостроковим страхуванням життя своїх співробітників у межах 15% від фонду заробітної плати. При цьому сума таких платежів не може перевищувати розмірів зазначених п.6.5.1 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб”. зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 37. - Ст. 308. : податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, що діяє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Тобто, якщо підприємство є учасником системи недержавного пенсійного страхування, і уклало договори страхування життя на 10 і більше років, воно матиме можливість накопичувати фонди для персоналу на з прибутку, а відносити такі витрати в межах встановленої суми на валові витрати. Крім цього при укладенні двох чи трьох договорів страхування (наприклад, договору на довгострокове страхування життя та договору на недержавне пенсійне забезпечення), загальна сума внесків за цими договорами не може перевищувати у сукупності 15% річної заробітної плати застрахованого працівника Яворський Т.В. Страхові послуги: Навч. Посіб. - К.: Знання, 2008.С. 95. .
Податкові пільги держава встановила і до страхувальників фізичних осіб, які самостійно, за власний рахунок сплачують страхові внески. В такому випадку прибутковий податок, сплачений з цих коштів, держава повертає йому за схемою податкового кредиту. Страхувальник повинен у податковій декларації зазначити і підтвердити платежі на страхування життя, і має право отримати від держави компенсацію в рахунок сплаченого 13-відсоткового податку Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб”. зі змінами ідоповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 37. - Ст. 308. .
Таким чином держава активно стимулює (заохочує) як фізичних так і юридичних осіб до участі в системі недержавного пенсійного страхування. Податкові органи повертають податковий кредит, перерозподіляючи податкові надходження, з подальшим поверненням їх платнику.
Відповідним чином оподатковуються і страхові організації. Вони сплачують низку податкових платежів, таких як податок на додану вартість, податок на прибуток та ін. Страхові організації є активним учасником податкового процесу, в якому вони сприяють оподаткуванню та звільненні від оподаткування та повернення податкового кредиту як юридичним так і фізичним особам, так і самостійно підпадають оподаткуванню. Для різних видів оподаткування існують різні механізми оподаткування.
Розглянемо оподаткування страхових організацій податком на додану вартість.
Згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів. Якщо обсяг операцій за останні 2 місяців не перевищує 300 тис. Грн без урахування ПДВ, то страховик не зобов'язаний реєструватись платником цього податку. У разі перевищення зазначеного обсягу операцій страховик зобов'язаний зареєструватись платником цього податку. При цьому, якщо обсяг оподаткованих операцій протягом звітного періоду перевищує суму 300 тис. грн не більше ніж у два рази, страховик зобов'язаний надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом дванадцяти календарних днів, наступних за таким звітним періодом Закон України “ Про податок на додану вартість ”. від 25. 03.2005 // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 21. - Ст. 156. .
Оподаткування страхових організацій податком на прибуток. Оподаткування страхових організацій податком на прибуток здійснюється на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств ” від 28. 12.1994 р. Зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 4. - Ст. 28. . Таким чином інвестиційний дохід від розміщення коштів резервів страхування життя оподатковується в частці, що є різницею між загальною його сумою і часткою, яка належить страховику, та часткою яка спрямовується до математичних резервів зі страхування життя. При цьому частка не може перевищувати 15%, а відрахування до математичних резервів - 85% такого доходу. Ставка на оподатковувану частку цього доходу становить 25%.
Доходи, одержані за договором довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення при порушенні вимог, установлених законом, або довгостроковому розірванні вказаних договорів у повній сумі оподатковуються за ставкою 3%. При цьому на суму таких договорів нараховується і пеня, на суму податкового боргу, розрахована з початку податкового періоду, наступного за податковим періодом, на який припадає отримання таких доходів страховиком, до дня їх включення до валового доходу такого страховика. Пеня нараховується у розмірі 120% облікової ставки НБУ визначеної на дату, на яку облікова ставка є вищою, або дата отримання доходу або дата розірвання (порушення) договору. Страхова організація подає податкову декларацію додержавного податкового органу, та сплачує податок. У страховика можуть виникати тимчасові і постійні різниці з податку на прибуток. Постійні різниці одразу включаються до витрат з податку на прибуток, а тимчасові - до відстрочених податкових активів чи зобов'язань Лень В.С. Облік і аудит у страхових організаціях: Навч. Посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2009.С. 210. .
Також варто зазначити відбувається оподаткування та облік доходів з джерело їх походження. Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств ” від 28. 12.1994 р. Зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 4. - Ст. 28. визначено, що доходи з джерелом їх походження з України - це будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, рояллі та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України. Включаються сюди і доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування, перестрахування ризиків на території України та ін.
В системі недержавного пенсійного страхування обов'язковою є звітність та оприлюднення інформації щодо недержавного пенсійного забезпечення.
Адміністратор щоквартально подає звітність з недержавного пенсійного забезпечення: Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України; радам пенсійних фондів, з якими він уклав договори про адміністрування пенсійних фондів. Щорічно адміністратор подає Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України по кожному пенсійному фонду зведений звіт, який містить інформацію про пенсійний фонд, а також дані звітів про здійснення ним адміністрування такого пенсійного фонду та звітів, наданих протягом звітного року адміністратору особами, які здійснюють управління активами, та зберігачем. У разі погіршення фінансового стану пенсійного фонду Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України може встановлювати іншу періодичність подання звітності адміністратором, але не частіше одного разу на тиждень. Критерії оцінки фінансового стану пенсійного фонду встановлюються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. .
Обов'язок щодо надання звітності поширюється на осіб, які здійснюють управління активами. Порядок подання звітності про управління активами пенсійних фондів встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Порядок подання звітності зберігачем про обслуговування пенсійних фондів особам, визначеним цією частиною, та вимоги до такої звітності встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Страхові організації зі страхування життя, що надають послуги з недержавного пенсійного забезпечення подають звітність з недержавного пенсійного забезпечення Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, фізичним та юридичним особам, з якими укладено відповідні договори. Порядок подання страховою організацією звітності з недержавного пенсійного забезпечення встановлюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372. .
Висновки до розділу
1. Оподаткування в системі недержавного пенсійного страхування потрібно розглядати з позиції страхування фізичних осіб, які є вкладниками недержавних пенсійних фондів та страхових організацій зі страхування життя; оподаткування юридичних осіб - роботодавців, які сплачують пенсійні внески за працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення; та з позиції оподаткування самих недержавних пенсійних фондів та страхових організацій.
2. Важливим є запровадження конкретної моделі оподаткування недержавного пенсійного страхування, і підбір найбільш досконалої, щоб уникнути подвійного оподаткування. Адже в результаті цього потрібно задовільнити інтереси як вкладників так і учасників, які здійснюють недержавне пенсійне страхування, та публічні інтереси держави.
3. Держава активно стимулює (заохочує) як фізичних так і юридичних осіб до участі в системі недержавного пенсійного страхування шляхом надання податкових пільг.
4. Оподатковується діяльність страхових організацій. Відповідно страхові організації сплачують податок на додану вартість, податок на прибуток, податок доходів з джерелом їх походження.
5. Обов'язковим для виконання суб'єктами, які здійснюють недержавне пенсійне страхування є подання фінансової звітності відповідним контролюючим структурам - Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку за визначеними правилами.
Розділ VII. Зарубіжний досвід функціонування недержавного пенсійного страхування та пропозиції щодо покращення недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права в Україні
За кордоном, у розвинених країнах інститут недержавного пенсійного страхування займає важливе місце як з точки зору вирішення проблем соціальної політики, і як значний фінансовий ресурс, участь якого у створенні внутрішнього валового продукту та національного доходу є невід'ємною.
Широкого поширення набули як недержавні пенсійні фонди, так і страхові компанії зі страхування життя. За допомогою цих суб'єктів недержавного пенсійного страхування рід держав змогло провести пенсійні реформи.
Пенсійні системи сьогодні реформуються в більшості держав світу, оскільки їхня традиційна побудова не відповідає реаліям: зростанню тривалості життя і зниженню народжуваності. У таких умовах майже неможливо застосовувати колишні методи побудови пенсійної системи. Традиційні (солідарні) пенсійні системи були створені з урахуванням того, що кількість нових учасників зростатиме нескінченно, проте згідно демографічних прогнозів у Європі та багатьох інших країнах необхідна кількість нових учасників не з'явилась. Незалежно від побудови системи пенсійного забезпечення, пенсіонери споживають частину ВВП країни, виробленої працюючим населенням. Для цього держава збирає частину продукту, виробленого молодим поколінням. Пенсійна реформа: виклик для України // Страхова справа. - 2008. - №3.С. 38.
Як бачимо, демографічна ситуація дає підстави для проведення пенсійних реформ, адже солідарна система не в змозі впоратися із навантаженням. Тому недержавне пенсійне страхування покликане допомогти державі задовольнити публічні інтереси.
Більшість країн світу здійснювали пенсійну реформу поетапно, і яка складається із трьох рівнів: солідарної, обов'язкової накопичувальної, та недержавного пенсійного страхування. Загалом, що характерного до більшості країн, в них в ході проведення пенсійних реформ, запроваджувалось поступове збільшення пенсійного віку.
У розвинених країнах світу в 90-х рр. були проведені пенсійні реформи - у США в 1995 р., у Великобританії в 1994 р., у Франції в 1993р., у Італії у 1992 р., у Німеччині у 1992 р.
США можна вважати найбільш розвиненим представником недержавного пенсійного страхування. В США у пенсійному забезпеченні громадян важливу роль відіграють добровільні приватні пенсійні програми. В 90-х рр. ХХ ст. цими програмами було охоплено 40-45% найманих працівників приватного сектора, а пенсії що були отримані з фондів недержавного пенсійного страхування становили у середньому 20% сукупних прибутків всіх пенсіонерів США. Держава контролює діяльність добровільних приватних фондів. У 1974 р. Прийнято закон, який передбачає не лише контроль, а й ще систему податкових пільг, які стимулюють створення таких фондів. Роботодавці зацікавлені у створенні власних приватних пенсійних фондів, оскільки внески, які перераховуються у пенсійний фонд чи страхову компанію (за умови охоплення 70% працівників) не розглядаються як прибуток і не обкладаються податком. Крім цього можливо використовувати фінансові активи фондів для інвестування Кіндратець О. Пенсійна політика в Країнах Заходу // Право України. - 2004. - №3.С. 134. .
Недержавне пенсійне страхування у Франції характеризується тим, що було запроваджено нові умови роботи пенсійних фондів, участь у яких дозволяла будь-якій особі зменшити на 10% суму доходів, що підлягають оподаткуванню. Таким чином, влада, продекларувавши зниження податків закликала населення до активної участі в приватних пенсійних фондах. В 2000 р. Близько 46% домогосподарств Франції брали участь в одній із приватних пенсійних програм Зарубіжний досвід. Пенсії у Франції // Пенсійний кур'єр. - 2009 р. №4.С. 3. .
Німецька недержаве пенсійне страхування відзначається тим, що на відповідному підприємстві створюється відповідний самоврядний структурний підрозділ, який виконує функцію корпоративного та особистого пенсійного страхування працівників. Накопичені кошти йдуть на відновлення та модернізацію виробництва. В Німеччині страхова діяльність суворо контролюється державою. Особливістю є те, що страхові організації тісно взаємодіють з великим промисловим капіталом, і розповсюджена взаємна участь в капіталі і в управлінні. У Німеччині кожен повинен мати посвідчення застрахованого відповідно до якого він вніс внесок у касу пенсійного страхування Історія страхування: підручник / С.К. Реверчук, Т.В. Сива, С.І. Кубів, О.Д. Вовчак; За ред. С.К. Реверчука. - К.: Знання, 2005.С. 158-159. .
Позитивний досвід Німеччини стосовно проведення модернізації і оновлення виробництва за рахунок фондів коштів недержавного пенсійного страхування на конкретному підприємстві варто ввібрати і Україні. Практично з часів розпаду СРСР модернізація не проводилася ні на жодному підприємстві, а це уповільнює процес виробництва. Шляхом формування на великих підприємствах таких фондів коштів, можливо буде досить ефективно використовувати цю ресурсну базу.
В Італії існує Національний інститут страховика, який був утворений ще у 1912р. і діяльність якого з самого початку сконцентровувалась в більшій мірі на страхуванні життя. В Італії ця установа виступає державним гарантом за угодами зі страхування життя Історія страхування: підручник / С.К. Реверчук, Т.В. Сива, С.І. Кубів, О.Д. Вовчак; За ред. С.К. Реверчука. - К.: Знання, 2005.С. 160. .
У Великобританії розмір накопичень недержавної форми пенсійного страхування впливає на величину виплат з державної системи пенсійного забезпечення, яка грунтується на рівні отриманої заробітної плати. Особи, що уклали договір приватного пенсійного страхування, разом із членами професійних пенсійних систем, отримують можливість сплачувати знижений розмір внесків до системи соціального страхування. Для підвищення привабливості приватних пенсійних схем уряд Великобританії субсидував приватні пенсій додатковими податковими пільгами А.Т. Головко, М.П. Денисенко, І.О. Ковтун, В.Г. Кабанов Основи довгострокового страхування: Навч. посібник. - Алерта, 2007.С. 18. .
Пенсійна система Австрії до 2003 р. була схожа на Українську - держава опосередковано стимулювала індивідуальне пенсійне накопичення через податкові пільги. В 2003 р. була введене нова система прямих дотацій (держава стала доплачувати). Зараз, при цілком рівних умовах діяльності для страхових компаній і пенсійних фондів, страхові компанії не тільки виступають повноцінними учасниками австрійської пенсійної системи, але і користуються у населення набагато більшою популярністю Пенсия истинных австрийцев // Компаньйон. 2007. №12.С. 45. .
Найбільшим за обсягом страхових премій зі страхування життя є страховий ринок Японія. Його частка становить приблизно 32% світового обсягу страхових премій зі страхування життя. У вигляді додаткових пенсій виступають внески роботодавців. Особливістю японського страхування є страхування фізичних осіб через систему поштових відділень. Кошти з поштового страхового фонду поступають на спеціальні рахунки Міністерства фінансів, а потім через державні кредитні інститути використовуються для фінансування кредитів і капіталовкладень у різні сфери японської економіки Історія страхування: підручник / С.К. Реверчук, Т.В. Сива, С.І. Кубів, О.Д. Вовчак; За ред. С.К. Реверчука. - К.: Знання, 2005.С. 161. .
В Російській Федерації Федеральний Закон "Про недержавні пенсійні фонди" Собрание Законодательства РФ. 1998. - №19. - Ст. 2071; 2001. - №7. - Ст. 623; 2002. - №18. - Ст. 1093. був прийнятий в 1998 р., значно раніше ніж в Україні. В подальшому було доповнено поняття недержавного пенсійного фонду в редакції Федерального Закону від 2003 р. Згідно цього Закону недержавний пенсійний фонд визначається як особлива організаційно-правова форма некомерційної організації соціального забезпечення, виключеними видами діяльності якої є: діяльність по недержавному пенсійному забезпеченню учасників фонду, діяльність в якості страховика по обов'язковому і професійному страхуванню. Цей Закон не розділяє фонди на види Сенникова Ю.В. Негосударственные пенсионные фонды в системе финансовых учреждений Украины // Финансово-правовая доктрина постсоциалистического государства. Выпуск 2. - Черновцы: "Рута", 2003.С. 351. .
Акумульовані у страхових компаніях ресурси через систему інвестування сприяють розширенню виробництва або прискоренню виконання інших програм. Це вигідно страхувальникам, страховим компаніям, банкам та іншим підприємницьким структурам і державі в цілому Долгошея Н.О. Страхування в запитаннях та відповідях: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010.С. 24. .
Не дивно, що в країнах Європейського Союзу компанії зі страхування життя продовжують залишатися домінуючим типом інституційного інвестора, який "тримає" на собі ліквідність ринку цінних паперів та інших фінансових інструментів. Так, у Франції у 1999 р. з загальних інвестицій страхувальників у розмірі 701 млрд євро 610 млрд або 87% припадає на страхування життя. Загальновідомо, що страхові компанії США, Японії, країн-членів ЄС акумулюють значно більше коштів, аніж банки. Резерви найкрупніших страховиків сягають сотень мільярдів доларів, а близько 90% населення мають поліси довгострокового накопичувального страхування А.Т. Головко, М.П. Денисенко, І.О. Ковтун, В.Г. Кабанов Основи довгострокового страхування: Навч. посібник. - Алерта, 2007.С. 18. .
Подобные документы
Основні законні та підзаконні акти та норми, що регулюють пенсійне забезпечення. Органи, установи та організації, що здійснюють функціонування пенсійного забезпечення громадян в Україні. Накопичувальна, солідарна система пенсійного страхування.
дипломная работа [142,2 K], добавлен 18.02.2009Функціонування та регулювання законодавством України національної системи пенсійного страхування. Специфіка підходів до реформування системи пенсійного страхування, економічна і демографічна необхідність переходу до індивідуально-накопичувальної моделі.
статья [88,7 K], добавлен 07.08.2017Загальна характеристика становлення пенсійного страхування та його головні проблеми. Висвітлення питань впровадження загальнообов'язкового пенсійного страхування з огляду його історичних передумов становлення, розвитку, реформування в Україні та світі.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 08.04.2012Закономірності правового регулювання суспільних відносин договором страхування; його юридична природа, види та загальна характеристика. Зміст та істотні умови договору страхування; права, обов’язки та відповідальність сторін; вирішення проблем та спорів.
дипломная работа [182,9 K], добавлен 14.02.2013Зміст пенсійної реформи в Україні. Причини фінансової незбалансованості Пенсійного фонду. Порядок формування та подання звіту щодо сум нарахованих внесків до Накопичувального фонду. Адміністративна відповідальність за порушення пенсійного законодавства.
курсовая работа [55,8 K], добавлен 16.07.2010Цивільно-правова характеристика договору страхування. Укладання, початок дії і момент його припинення. Особливості забезпечення платоспроможності страховиків, аналіз сучасної практики в Україні. Державний нагляд за страховою діяльністю і його особливості.
курсовая работа [41,9 K], добавлен 19.08.2014Історичний аспект процесу виникнення і формування пенсійного забезпечення. Характеристика пенсійних правовідносин. Правові засади набуття права на пенсії. Порівняльний аналіз пенсійного законодавства України та країн Європи, шляхи його вдосконалення.
дипломная работа [150,0 K], добавлен 16.05.2012Сутність та характерні особливості страхування відповідальності в Україні. Види ризиків особистого (життя, здоров'я, працездатність) та майнового (знищення, пошкодження) страхування. Порядок укладання та форма договору банківського вкладу (депозиту).
контрольная работа [28,2 K], добавлен 21.10.2013Поняття та підстави набуття права на соціальний захист, конституційні гарантії його здійснення та законодавче закріплення. Різновиди та особливості загальнообов'язкового страхування. Підстави та форми надання державної соціальної допомоги громадянам.
курсовая работа [32,6 K], добавлен 26.01.2011Теоретичні аспекти діяльності Пенсійного фонду. Формування, розподіл і використання в процесі суспільного виробництва грошових фондів для фінансування пенсійного забезпечення. Вирішення проблеми формування коштів та доходів бюджету Пенсійного фонду.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 10.08.2010
