Державна реєстрація суб’єктів господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права та комунікацій

Смілянський навчально-консультативний пункт

Контрольна робота

з дисципліни: « Господарське право »

Варіант № 2

Виконала:

Студентка II курсу

Групи ПЗзм 12-4С

Шестак Олена

Сміла 2013

План

1. Загальна характеристика державної реєстрації суб'єктів господарювання

2. Задача

3. Додайте копію торговельного патенту на право здійснення певного виду підприємницької діяльності

Список використаних джерел

1. Загальна характеристика державної реєстрації суб'єктів господарювання

Процеси державної реєстрації суб'єктів господарювання є визначальними складовими легалізації (легітимності) підприємницької, господарської діяльності. Так, одним з пріоритетних напрямків сучасної державної політики по реформуванню економіки є спрощення процедури входження в бізнес, а це, перш за все, - питання реєстрації, ліцензування та отримання дозволів на започаткування певних видів підприємництва.

Питання державної реєстрації суб'єктів господарювання регулюються низкою законів та нормативно-правових актів України.

Основополагаючими при вирішенні питань щодо державної реєстрації суб'єктів господарювання є положення Цивільного, Господарського кодексів України, а також спеціального закону щодо регулювання державної реєстрації суб'єктів господарювання - Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», в якому чітко закріплено процедуру здійснення державної реєстрації та інші заходи врегулювання підстав діяльності суб'єктів господарювання.

Отже, згідно із статтею 50 ЦК України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю [2].

Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.

Фізична особа - підприємець письмово повідомляє державного адміністратора, кредиторів про прийняте рішення щодо припинення її підприємницької діяльності, порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог, що не може становити менше двох і більше трьох місяців з дня опублікування повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Після внесення запису про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо рішення фізичної особи - підприємця про припинення нею підприємницької діяльності публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації [2].

Відповідно до статті 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення [2].

Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи. Відмова у державній реєстрації з інших мотивів (недоцільність тощо) не допускається.

Відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені до суду.

До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

За статтею 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом [3].

Згідно із положеннями Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено саму законодавчу сутність поняття державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Так, відповідно до статі 4 вказаного закону України державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру [4].

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема:

- перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

- перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

- внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

- оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру [4].

Зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації.

Представництва, філії іноземних компаній в Україні підлягають акредитації на території України в порядку, встановленому законом.

За статтею 5 вказаного закону України державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Згідно статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці:

- проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- передає органам державної статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб;

- формує, веде та забезпечує зберігання реєстраційних справ (крім реєстраційних справ юридичних осіб, зареєстрованих відповідно до частини четвертої статті 3 цього Закону). Якщо кількість державних реєстраторів у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації становить три і більше осіб, зберігання реєстраційних справ забезпечує відповідна посадова особа структурного підрозділу (відділу, управління), який створюється для організаційного та матеріально-технічного забезпечення роботи державних реєстраторів;

- оформлює та видає виписки, витяги та довідки з Єдиного державного реєстру;

- проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб - підприємців;

- проводить державну реєстрацію припинення юридичних осіб та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичними особами - підприємцями;

- звертається до суду із заявою про зміну мети установи у встановленому законом порядку;

- здійснює оформлення, видачу та засвідчення юридичним особам дублікатів оригіналів їх установчих документів та змін до них; {

- вносить до Єдиного державного реєстру відомості про державну реєстрацію особи на підставі рішення суду тощо [4].

Державний реєстратор призначається на посаду та звільняється з посади міським головою міста обласного значення або головою районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

Відповідно до статті 24 розглядуваного закону України для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;

- примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

- два примірники установчих документів (у разі подання електронних документів - один примірник);

- документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи;

- інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб.

У статті 25 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено порядок державної реєстрації юридично особи. Так, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Статтею 29 вказаного закону України врегульовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи. Так, для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

- примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів;

- оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів;

- два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції;

- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів [4].

Дата надходження документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Відповідно до статі 42 досліджуваного закону України для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, або уповноважена нею особа повинна подати особисто (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

- копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

- нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю [4].

Дата надходження документів на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

За статтею 43 вказаного закону України державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця, які передбачені частиною першою статті 44 цього Закону. Перевірка на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця, які передбачені абзацами третім та четвертим частини першої статті 44 цього Закону, здійснюється з використанням відомостей Єдиного державного реєстру.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Строк державної реєстрації фізичної особи - підприємця не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Зміни до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме зміни щодо імені фізичної особи, місця її проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків або номера та серії паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади і має відмітку у паспорті, набирають чинності з дня їх державної реєстрації (ст. 45 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Розділом ІІ Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» врегульовано правове положення Єдиного державного реєстру та відомостей, що до нього включаються. Так, у статті 16 вказаного закону України зазначається, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Єдиний державний реєстр ведеться на електронних носіях відповідно до державних стандартів, що забезпечують його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що складають інформаційний ресурс держави.

До Єдиного державного реєстру не заносяться відомості, що становлять державну таємницю.

Єдиний державний реєстр створюється і ведеться спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації, який є його розпорядником та адміністратором.

Єдиний державний реєстр є об'єктом права державної власності.

Відповідно до статті 17 досліджуваного закону України відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України [4].

В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до статті 20 вказаного закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді: витягу з Єдиного державного реєстру; довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується; бази даних (сукупність інформації Єдиного державного реєстру в електронному вигляді), для цілей бюро кредитних історій; даних в електронному вигляді для органів державної влади у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

2. Задача

державний реєстрація торговельний підприємницький

Громадяни П., М. та Н. вирішили створити акціонерне товариство. Для цього вони уклали засновницький договір, провели установчі збори на яких затвердили статут та здійснили оцінку зроблених внесків у сумі 1250 мінімальних розмірів заробітної плати (внесками у даному разі стало право гр. П на твір, право на використання земельної ділянки, яке належало гр. М., та житлове приміщення, яке належало гр. Н.) та звернулися до реєстраційного органу за місцем проживання гр. П. У державній реєстрації їм було відмовлено. Вони оскаржили рішення про відмову в державній реєстрації до суду.

Дайте поняття акціонерного товариства. У якому порядку створюється акціонерне товариство? Що може бути внесками до статутного фонду акціонерного товариства та у якому порядку здійснюється оцінка цих внесків?

Які відмінності створення відкритих та закритих акціонерних товариств? За яким місцем і у якому порядку здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, взагалі, і акціонерних товариств, зокрема?

Дайте юридичну оцінку ситуації та вкажіть, яке рішення повинен прийняти суд.

Відповідь:

Згідно статті 152 ЦК України акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями [3].

Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні товариства та приватні товариства. Особливості правового статусу публічних та приватних акціонерних товариств встановлюються законом [7, с. 215].

Згідно із визначенням, даним у статті 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство.

Товариство створюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено його статутом.

Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.

Повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).

Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).

Згідно статті 13 Закону України «Про господарські товариства» вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу господарського товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.

За статтею 155 ЦК України статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій [2].

Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Він не може бути меншим розміру, встановленого законом.

У процесі створення акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій здійснюється після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про акціонері товариства» засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування [5].

Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.

У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:

1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;

2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

3) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;

5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;

7) оплата засновниками повної вартості акцій;

8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;

9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;

10) подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

11) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;

13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.

У разі заснування акціонерного товариства однією особою рішення, які повинні прийматися зборами засновників, приймаються цією особою одноосібно і оформляються рішенням про намір заснувати товариство. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про намір заснувати товариство підлягає нотаріальному засвідченню.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця [4].

Відповідно до статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи державним реєстратором видається (надсилається поштовим відправленням) засновнику або уповноваженій ним особі один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та виписка з Єдиного державного реєстру.

Для створення акціонерного товариства необхідно надати такі документи:

1) Якщо до складу засновників входить фізична особа:

- копії паспорта громадянина України (для фізичних осіб - резидентів) або копія паспорта/паспортного документа/(для фізичних осіб - нерезидентів) та копія документа про присвоєння ідентифікаційного номера згідно з державним реєстром фізичних осіб - платників податків (за наявності);

- декларація про доходи і майно за період, у якому отримано дохід, який є джерелом здійснення внеску до статутного капіталу (по кожному із засновників).

- нотаріально посвідчену довіреність від кожного із засновників на представників нашої компанії. Така довіреність може бути оформлена будь-яким нотаріусом за Вашим вибором. При необхідності ми можемо надати текст такої довіреності або направити Вас до нотаріуса, з яким співпрацює наша компанія.

2) Якщо до складу засновників входить юридична особа:

- копія свідоцтва про державну реєстрацію засновника;

- копія статуту;

- копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідки «статистики»);

- копія паспорту, довідки про ідентифікаційний номер керівника (директора) засновника та документи, що підтверджують його повноваження;

- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, чинну на дату подання документів для реєстрації випуску акцій, та довідку про взяття на облік в податковій інспекції за формою 4--ОПП (у разі наявності серед засновників товариства юридичних осіб-резидентів, подаються по кожному із засновників), або копія легалізованого витягу з торговельного, банківського або судового реєстру або реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи-нерезидента, засвідчену нотаріально;

- проміжна фінансова звітність за звітний період, що передував кварталу, в якому подаються документи для реєстрації випуску акцій, у складі балансу та звіту про фінансові результати (окремо по кожному із засновників);

- аудиторський висновок та довідка про фінансовий стан у разі наявності засновників товариства - юридичних осіб (окремо по кожному із таких засновників);

- аудиторський висновок щодо спроможності засновника - юридичної особи сплатити внески до статутного капіталу товариства (окремо по кожному із засновників);

- довіреність від кожного із засновників на представників нашої компанії.

3) Додатково потрібно визначитися щодо:

- типу акціонерного товариства;

- назви Вашого акціонерного товариства;

- адреси місцезнаходження товариства. Для цього необхідно або надати документ, що підтверджує право використання певного приміщення (наприклад, договір оренди, купівлі-продажу, свідоцтво про право власності), або скористатися відповідною послугою нашої компанії

- видів діяльності (КВЕД), які буде здійснювати товариство. Визначити види діяльності (КВЕД) особа може як самостійно (класифікатор видів економічної діяльності міститься на нашому сайті), або звернутися до працівників нашої компанії за відповідною допомогою;

- мети діяльності;

- персонального складу органів управління;

- розміру статутного капіталу;

- виду акцій;

- кількості та номінальної вартості акцій;

- порядку формування статутного капіталу;

- розподілу статутного капіталу між засновниками.

Відповідно до статті 155 ЦК України статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. При заснуванні акціонерного товариства всі його акції мають бути розподілені між засновниками [3].

Відповідно до статті 9 Закону України «Про акціонері товариства» створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:

1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;

2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

3) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;

5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;

7) оплата засновниками повної вартості акцій;

8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;

9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;

10) подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

11) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;

13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції [4].

З огляду на вказане, слід зазначити, що громадяни П., М. та Н., які вирішили створити акціонерне товариство не здійснили усього комплексу дій, передбачених для легітимізації статусу акціонерного товариства, вказаних вище. А отже, фактично, не виконали вимоги закону щодо порядку створення акціонерного товариства. Тому, цілком правомірним буде рішення суду про відмову у задоволенні позову вказаних громадян та відмову у державній реєстрації ними акціонерного товариства до того моменту, допоки ними не буде виконано увесь комплекс дій, передбачених ст. 9 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо створення останнього.

3. Додайте копію торговельного патенту на право здійснення певного виду підприємницької діяльності

ЗРАЗОК ТОРГОВОГО ПАТЕНТУ

Торговий патент видано ____________

___________________________________

(найменування та місцезнаходження

органу державної податкової служби,

який видав торговий патент, номер

телефону для довідок _____________)

Серія ПАВ N 1516

ТОРГОВИЙ ПАТЕНТ

на провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних побутових послуг, торгівлі валютними цінностями, діяльності у сфері розваг

Дійсний з "05" 10 2012 року

по "05" 10 2013 року

Виданий суб'єкту господарювання ТОВ «Ваза»

(найменування підприємства,

організації, установи, код за

ЄДРПОУ (для юридичної особи)

Місце державної реєстрації суб'єкта господарювання: м. Київ, вул. Скалецького, 9 (дата, номер свідоцтва, ким видано)

Місцезнаходження суб'єкта господарювання: м Київ, вул. Айвазовського, 11.

Місцезнаходження відокремленого підрозділу для провадження торговельної діяльності у пунктах продажу товарів, діяльності з надання платних побутових послуг, діяльності у сфері розваг, торгівлі валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти: м. Київ, вул. Клари Цеткін, 78.

Власником торгового патенту може провадитися діяльність у сферах: (торговельної діяльності (оптова торгівля, роздрібна торгівля, торговельно-виробнича сфера (ресторанне господарство), торгівля нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом, пересувна торговельна мережа), діяльності з надання платних побутових послуг, торгівлі валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти, діяльності у сфері розваг) (необхідне зазначити))

Внесено збір за виданий торговий патент ______ грн.

Керівник органу державної

податкової служби ______________ ____________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

М.П.

"05" 10 2012 року

Список використаних джерел

1. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради. - 1996. - №30. - ст. 141.

2. Цивільний Кодекс України //Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2003. - № 40-44.

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Офіційний вісник України. - 2003. - №11. - Ст. 462.

4. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: Закон України від 15 травня 2003 року //Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2003. - № 31-32. - ст.263.

5. Про акціонерні товариства: Закон України від 17 вересня 2008 року //Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2008. - № 50-51. - ст.384.

6. Наказ Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 № 109 «Про затвердження форм та Порядку заповнення торгових патентів, форми Заявки на придбання торгового патенту» //Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0357-11.

7. Бірюков І.А. Господарське право України. [Текст]: посібник /

І.А. Бірюков, Ю.О. Заіка, В.С. Гопанчук та ін.; За ред. І.А. Бірюкова, Ю.О. Заіки. - К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2009. - 450с.

Размещено на Allbest.ru