Ознаки судових доказів

Висновки

У даній роботі, згідно поставленим цілям, була зроблена спроба проаналізувати правову природу доказів, для чого в першу чергу було приділено увагу існуючій проблемі визначення поняття доказів у цивільному процесі. Для вивчення даної проблеми в роботі були зіставлені існуючі думки вчених, наведено їх позиції і обґрунтування точок зору, що дозволило більш широко розглянути поняття доказів, та надало можливість виокреслити основні властивості їх сутньості, та скласти найбільш ємне, на думку автора поняття судових доказів в цивільному процесі. Так, судові докази - це фактичні дані (відомості), що володіють властивістю належності, здатні прямо чи опосередковано підтвердити факти, що мають значення для правильного вирішення судової справи, які виражені в передбаченій законом процесуальній формі (засобах доказування), а також отримані та досліджені в строго встановленому процесуальним законом порядку.

У роботі також було приділено особливу увагу класифікації доказів і засобів доказування, вказані існуючі проблеми в даній частині досліджуваної теми. Незважаючи на те, що серед учених не виникає спорів щодо підстав класифікації, існують розхожі думки в самих класифікаціях. Дані думки дійсно викликають інтерес, оскільки кожну з них досить обгрунтовано, а з можливими нововведеннями в цивільне процесуальне законодавство, в даному випадку пов'язаними в появою нових засобів доказування виникнуть і нові складнощі з їх класифікацією.

Досліджений матеріал, класифікації доказів за джерелом отримання даних дозволяє зробити висновок, що розподіл доказів на особисті, речові та змішані представляється найбільш вдалим. На мою думку, такі докази як висновки експертів, факти-результати слідчого експерименту та інші подібні докази мають двоєдину природу, адже такі докази в процесі пізнання можливо віднести до обох попередніх класів (особистих та речових), розглядати відносно до кожного з класів окремо.

Також з'ясовано, що суд повинен оцінювати належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Це вказує на важливість та перевагу доказів у сукупній якості, адже на практиці декілька похідних доказів у своїй сукупності, цілком здатні спростувати первинний доказ «не дуже сумлінного» аппонента.

Торкаючись, дискусійного питання пріоритету в класифікації доказів за віношенням до встановлюваного факту, на мою за своєю значимістю непрямі докази не поступаються прямим, хоча їх використання є більш складним, ніж використання прямих доказів.

Останнім часом в українській юридичній літературі зустрічаються висловлювання про необхідність визначення нового самостійного напряму дослідження, який називатиметься "доказовим правом" або "теорією доказів". Деякі вчені цей напрям дослідження вважають доволі перспективним, проте дискусійним є питання застосування саме таких назв. З цього приводу слід зауважити, що некоректно вживати термін "доказове право", оскільки в разі звернення позивача до суду він зобов'язаний довести своє право. А позиція відповідача в порушеній справі в основному пасивна, якщо він не заперечує проти позовних вимог або не звертається до позивача із зустрічним позовом. Отже, загалом в цивільному процесі у зв'язку із порушенням цивільної справи виникатиме обов'язок доказування, а не право.

Можна погодитись з позицією провідних науковців, які також звертають увагу на процесуальні правовідносини та цивільний процес, а також встановлюють його характерні особливості. Так, в процесуальній формі здійснюється не тільки судова діяльність, а й діяльність інших юрисдикційних органів.

Але разом із тим, законодавча інституалізація різновидностей юридичних процесів (у тому числі, нотаріального), не означає уніфікованості процесуального порядку вирішення юридичних справ, оскільки діяльність з захисту права в різних формах юрисдикції неоднакова за своїм характером, завданнями і цілями. На підтвердження цієї позиції можна навести модель нотаріального (юрисдикційного) процесу, якому властиві стадії суттєво відмінні від стадій судочинства .

При вивченні окремих засобів доказування, крім викладу основних положень про них, були також відзначені різні точки зору авторів, щодо їх сутності та застосування в конкретних процесах.

Дійсно, сучасна теорія доказів фактично залишається нерозвиненою, оскільки правознавці, в своїй переважній більшості, далекі від останніх досягнень науки в галузі техніки, різних технологій, медицини тощо. Але це положення також неможливо вважати загальним правилом, оскільки останнім часом з'являються юридичні видання, що знаходяться на межі останніх досягнень комп'ютерних технологій та права. Але цей приклад - більш виняток із правила, ніж правило. Тому, на мій погляд, одним із перспективних напрямів майбутніх досліджень будуть спільні дослідження фахівців правознавців з провідними фахівцями природничих наук, спрямовані на вивчення новітніх доказів. Спільні дослідження на межі природничих та правових дисциплін мають призвести до суттєвого розвитку саме теорії доказів, а не процесу доказування, над удосконаленням якого мають працювати теоретики та практики-правознавці. Тому вважається доцільним існування такого напрямку досліджень як «теорія доказів.»

Водночас юридична наука повинна мати безпосередні зв'язки із практикою та законодавством. Виходячи з аналізу достатності доказів, даної норми, хоча б, в широкому сенсі, дуже не вистачає в ЦПК

Цікавим представився питання про оцінку такого, досить специфічного засобу доказування, як пояснення сторін і третіх осіб, особливо такого виду пояснень як визнання. Вивчення інституту судових доказів займає важливу роль в сучасній науці цивільного процесуального права, таке вивчення має як теоретичне, так і велике практичне значення, оскільки неправильне розуміння доказів, їх класифікації, специфіки і меж застосування окремих засобів доказування, тягне за собою необгрунтовані висновки суду про конкретні правовідносинах, тобто призводить до судових помилок. Навпаки глибокі знання про судові докази гарантують правильне, своєчасне і процесуально економне розгляд справ, що повністю відповідає прагненням науки, законодавця та судової влади.

Таким чином, необхідність систематизації інформації зумовлює потребу групувати окремі напрями досліджень не тільки за звичними і базисними для правової науки галузями: галузь, підгалузь, міжгалузевий інститут, інститут.

В певних галузях права інформація може бути систематизована без суттєвих утруднень, оскільки вона є специфічною (наприклад, в основному нормативному акті зібрана вся інформація про судоустрій в Україні), тому окремі інформаційні блоки, належність яких до певної галузі права буває важко встановити, можна вважати або граничними, або спільними для декількох галузей права.

Загалом же, вважається, що більш сприятливим для розвитку теорії доказів є різнобічні підходи до її розвитку. Наприклад, самостійне дослідження таких вузьких питань як докази по окремих категоріях справ, окремі принципи доказування тощо мають позитивне значення для розвитку правової науки і, зокрема, цивільного процесу, але багато робіт так і залишається на рівні вивчення окремого питання і не мають логічного продовження в глобальних теоретичних дослідженнях, а їх результати не узагальнюються.

Список використаних джерел

Нормативні акти

Конституция Украины: Принята на V сессии Верховной Рады Украины 28 июня 1996 г. // Ведомости Верховной Рады Украины. - 1996. - № 30. - ст. 141.

Цивільний Кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР) 2003, №№ 40-44, ст.356.

Гражданский процессуальный кодекс Украины от 18 июля 1963 г. // Ведомости Верховного Совета УССР. - 1963. - № 30. - ст. 464.; Ведомости Верховной Рады УССР. - 1981. - № 5. - ст. 69.; Ведомости Верховной Рады Украины. - 1996. - № 44. - ст. 217.

Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР) .2004 - № 40-41, 42, ст.492

Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР) 2001, №№ 25-26., ст.131.

Про судоустрій а статус суддів Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2010, № 41-42, № 43, № 44-45, ст.529

Про судову експертизу. Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1994, № 28, ст.232.

Про захист прав споживачів. Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 30, ст.379.

Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 27, ст.282

Про нотаріат, Закон України від // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, № 39, ст. 383.

Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз» від 8 жовтня 1998 р. № 53/5 - № 46.

Наказ Міністерства Юстиції України , «Про затвердження Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень». - 2008 - N 1092/5/54

Ухвала Верховного Суду України № 2312136 у справі про захист прав споживача // Єдиний державний реєстр судових рішень України - 2008 -№ 6-6046св08.

Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" - 2009 - № 2

Поставнова Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 р. № 14 // Вісник Верховного Суду України. - 2010. - № 1.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 р. № 2 // Вісник Верховного Суду України. - 2009. - № 8.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 р. № 5 // Вісник Верховного Суду України. - 2009. - № 7

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 р. № 3 // Вісник Верховного Суду України. - 2006. - № 6..

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» від 21 грудня 1990 р. № 9

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 р. № 9

Література

Анісімов А.Л. Доказательтсва і доведення під час судового розгляду трудових спорів / / Трудове право. 2006. № № 10, 11.

Алімова Н.А. Участь громадянина у цивільному процесі / Підготовлено для Системи Консультантплюс. 2006.

Арбитражный процесс. / Под ред. М.К. Треушникова. М., 1997

Бабенко В.В. Належність та допустимість доказів в господарському процесі. // Вісник Академії адвокатури України. - 2006. - Випуск 5.

Белкин А.Р. Теория доказывания в уголовном судопроизводстве. - М.: Норма, 2005. - 528 с.

Бичкова С.С., Бобрик В.І., Ізарова І.О. та ін. Цивільне процесуальне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. С.С. Бичкової. - 2-ге вид., доповн. і переробл. - К.: Атіка, 2007. - 404 с.

Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса (2-е изд. - М., 1917). Извлечения // Гражданский процесс. Хрестоматия / Под ред. М. К. Треушникова. - М.: Городец, 2005.

Васильєв С.В. Доказування та докази по справах про відшкодування шкоди, завданої особі: Навч. посібн. - Х.: Факт, 2000.

Власов А.А. Исследование вещественных доказательств по гражданским делам // Советская юстиция - 1987, № 3.

Гамбаров Ю. С. Курс лекцій (1894-1895) // Гражданский процесс: Хрестоматия / Под ред. М. К. Треушникова. - М.: Городец, 2005.

Гордейчик А.В. Допустимость доказательств в гражданском и арбитражном процесах. - Хабаровск: Риотип. - 2000. - 131 с

Гражданский процесс: учебник /под ред. проф. Комарова В.В. - X.: ООО "Одиссей", 2001. - 704 с.

Гражданский процесс. Учебник. Издание 3-е, переработанное и дополненное / под ред. В.А. Мусина, Н.А. Чечиной, Д.М. Чечета - М.: ПБОЮЛ Гриженко Е.М., 2000

Гражданский процесс / под ред. Мусина В. В., Чечиной Н. Р., Чечота Ю. М. - М., 1996

Гражданский процесс: Учебник под ред. М.С. Шакарян. - М.: Юридическая литература, 1993.

Гражданский процесс: Учебник / Под ред. М.К. Треушникова. -- М.: ООО «Городец-издат», 2003

Гуреев Ю.В. О понятии судебных доказательств // Советское государство и право, 1996 № 8 С.58;

Гражданский процесс. Учебник. 3-е издание, исправленное и дополненное // под ред. проф. М.К. Треушникова - М.: ООО «Городец-издат», 2000.

Гражданское процессуальное законодательство (комментарий) / под ред. Юкова М. К. - М.: Юридическая литература., 1991.

Звягинцева Л. М., Плюхина М. А., Решетникова И. В. Доказывание в судебной практике по гражданским делам. Учебно-практическое пособие. - М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА. М, 1999.

Захарова О.С.. Забезпечення доказів у цивільній справі та засобів доказування (порівняльний аналіз цивільного процессуального законодавства Росії та України) // Адвокат, № 3 (36) 2003. - С.30.

Давтян А.Г. Экспертиза в гражданском процессе. М., 1995.

Жуков Ю.М. Судебная экспертиза в советском гражданском процессе. М., 1965.

Коломыцев В.И. Письменные доказательства по гражданским делам. М., 1978.

Курылев С.В. Основы теории доказывания в советском правосудии. - Минск, 1969

Курс советского гражданского процессуального права. Т.1., Теоретические основы правосудия по гражданским делам, - М.: Издательство «Наука», 1981

Коментар до ЦПК Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 т. / Заг. ред. С.Я. Фурси. - К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2006. - Т.1, 912 c.

Кравчук В.М., Угриновська О.І. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. - К.: Істина, 2006. - 944 с.

Клейман А. Ф. Основные вопросы теории доказательств в советском гражданском процессе // Академический юридический журнал. Иркутск. - М., 1950.

Луспеник Д. Застосування у судовій практиці доказових презумпцій та фікцій у системі розподілу обов'язків з доказування за новим ЦПК України / Право України, 2005 р., № 8.

Люблинский П. И.. Введение к книге Д. Стифена "Очерк доказательственного права". Санкт-Петербург: Сенатская типография. -- 1910. - 148 с.

Лазько О.М. Докази та засоби доказування у цивільному процесі. // Юриспруденція. Теорія і практика. - 2008. - №5(43).

М.В. Амельченко, Лекции по гражданскому процессуальному праву./ http://www.0zd.ru/gosudarstvo_i_pravo/osnovy_grazhdanskogo_processa.htm

Матюшин Б.Т. Общие вопросы оценки доказательств в судопроизводстве. - Хабаровск: Хабаровская высшая школа МВД СССР, 1987. - 70 с.

Михеєнко М. М. Порівняльне судове право : підручник / Михеєнко М. М., Молдован В. В., Радзієвська Л. К. - К. : Либідь, 1993. - 328 с. 

Молчанов В. В. Свидетели и свидетельские показания в гражданском судопроизводстве / Молчанов В. В. - [2-е изд.]. - М. : Издательский Дом «Городец», 2010. - 432 с.

Мусин В. А. Гражданский процесс : учебник / Мусин В. А., Чечина Н. А., Чечот Д. М. - [3-е изд., перераб. и доп.]. - М. : ПБОЮЛ Гриженко Е. М., 2000. - 544 с.

Масюк В. В. Презумпції і преюдиції в цивільному судочинстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / В. В. Масюк. - Харків, 2010. - 25 с.

Науково-практичний коментар до Цивільного процесуального кодексу України / В. М. Кравчук, О. I. Угриновська. - 2-ге вид., перероб. і допов. - X. : Фактор, 2010. - 786 с.

Осипов. Ю.К. Основные признаки судебных доказательств. Труды Свердловского юрид. Ин-та. Вып. 8. 1968.Омельченко М. П. Принцип об'єктивної істини у цивільному процесі. - Автореф. дис. канд. юрид. наук. - К. 1996 р.

Пучинский В.К. Признание стороны в советском гражданском процессе. М., 1955

Резниченко И.М. Установление достоверности и силы доказательств по гражданским делам // Учен. зап. Дальневосточного университета. 1969

Ратушна Б. П. Предмет доказування та його види у цивільному процесі України / Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. наук. ст. за матеріалами 4-ї Міжнар. наук.-практ.конф., Луцьк, 2007 р., 1-2 черв.: у 2-х т./ Уклад. Т. Д. Климчик, І. М. Якушев. - Луцьк: РВВ «ВЕЖА» Волин.держ.ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - Т. І. - 506 с.

Ратушна Б.П. Обставини, що не потребують доказування в цивільному процесі України // Університетські наукові записки, 2006, № 3

Решетникова И.В. Доказывание в гражданском процессе: учеб. - практ. пособие. - М.: Издательство Юрайт; ИД Юрайт, 2010 - 503 с.

Советский гражданский процесс, Л.,1984, с.,135 (автор главы Д.М.Чечот);

Советский гражданский процесс /Под ред. А.А. Добровольского и А.Ф. Клеймана.; М.: 1956.

Советский гражданский процесс / Под ред. М.А. Гурвича/, - М., 1975.

Смышляев Л.П. Предмет доказывания и распределение обязанностей по доказыванию в советском гражданском процессе. - М., 1961.

Сібільов Д. Окремі питання доказування в ЦПК України / Право України, 2007 р., № 5.

Сахнов Т.В. Регламентация доказательств й доказывания в гражданском процессе // Государство и право. - 1993. - № 7.

Треушников М.К. Судебные доказательства. - М.: Городець, 1999.

Треушников М.К. Относимость и допустимость доказательств в гражданском процессе. - М.: Юридическая література, 1981. - 96 с.

Треушников М.К. Гражданский процесс. - М.: ООО Городец-издат, 2003. - 720 с.

Треушников М.К.. Судебные доказательства. М.: ОАО «Издательский дом «Городец», 2004 г.

Фурса С.Я., Цюра Т.В. Докази і доказування у цивільному процесі: Науково-практичний посібник. - К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2005. -256 с.

Фарковець М. Поняття та особливості доказів і доказування у цивільному процесі. // Юридичний журнал. - №5.

Фокіна М.А. Оцінка доказів в цивільному процесі / / Арбітражний і цивільний процес. № 4. 2007. С. 58

Харитонов Є.О. Цивільний процес України: Навч. посібник. -- К.: Істина, 2012. 472 с

Цивільний процес України: Підручник / За ред. Ю.С. Червоного. - К.: Істина, 2007. - 392 с.

Цивільне процесуальне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / В.В. Комаров, В.І. Тертишніков, Є.Г. Пушкар та ін.; За ред. В.В. Комарова. - Харків: Право, 1999. - 592 с.

Цивільний процес України: академічний курс; [за ред. С.Я. Фурси]. - К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2009. - 848 с.

Цивільний процес: підручник / Под ред. М.К. Треушнікова. ВАТ "Видавничий Дім" Городець ". 2007. С. 126

Цивільне процесуальне право України: Академічний курс. - К., Ін Юре, 2005.

Чечот Д.М., Новиков Е.Ю. Судебные доказательства. В кн. Гражданский процесс. - М.: Проспект, 1998.

Чорнооченко С.І. Цивільний процес: Вид. 2-ге, перероб. та доп.: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 472 с.

Штутин Л. Я. Предмет доказывания в советском гражданском процессе // Академический юридический журнал. Иркутск. - М., 1963.

Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. - К.:Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2005 - 624 c.

Штефан М. Й. Судове рішення. - К., 1970.

Шак X. Международное гражданскоє процессуальное право. - М.: БЕК, 2001.

Штефан М. Й. Цивільний процес. - К.: Ін Юре., 1997

Юдельсон К.С. Судебные доказательства и практика их использования в советском гражданском процессе. М., 1956.

Юдельсон К. С. Советский гражданский процесс. - М.: Госюриздат., 1956.

Якимов П.П. Письменные доказательства в практике арбитража. М., 1959.

Ярков В.В./ Гражданский процесс: учебник для вузов. - М.: Волтерс Клувер, 2009

Размещено на Allbest.ru

Размещено на Allbest.ru