У процесі обшуку відбувається сприймання людини людиною та сприймання учасниками цієї слідчої дії навколишньої обстановки. Слідчий пізнає психологію обшукуваних осіб.

спостерігаючи за їх поведінкою; обшукуваний, у свою чергу, вивчає особистість слідчого, щоб якомога швидше з'ясувати ступінь Його поінформованості щодо розшукуваних об'єктів та окреслити лінію своєї поведінки. В цілому інформаційний пошук обшукуваного здійснюється в таких напрямах:

- можливості впливу на психіку слідчого та інших учасників слідчої дії;

- особисте ставлення слідчого до учасників обшуку;

- ставлення слідчого до осіб, що присутні при обшуку;

- загальна обстановка та умови, за яких відбувається процес пошукових дій.

Слід зазначити, що в психічній діяльності обшукуваного Інтенсивно функціонують захисні механізми. Приховувана подія злочину, страх перед викриттям призводять до сильних переживань, викликаючи у корі великих півкуль головного мозку "вогнище афектації" (емоційної чутливості), що перебудовує всю психічну діяльність, дезорганізуючи її. Зачіпаються й ті зони кори півкуль, що "відповідають" за психофізіологічні реакції і майже не піддаються свідомому контролю: виділення поту, зміна кольору шкіри, міміка, позадовільні рухи, голосові реакції. Такого типу прояви спостерігаються, коли працівники наближаються до схованок, чим, природно, збільшується можливість відшукання прихованого. [24, с. 225]

Для полегшення фіксації емоційних та функціональних зрушень у поведінці обшукуваного необхідно організувати спілкування таким чином, щоб вивести його зі стану психічної врівноваженості, створити контрольовану ситуацію напруженості. З метою впливу на "вогнище афектації" слідчому доцільно максимально використати все, що може асоціюватися в обшукуваного з прихованим об'єктом. При цьому суттєве значення мають запитання та дії (погляди, жести, пози), котрі припускають багатозначне тлумачення.

Інший напрям впливу полягає в послабленні захисних механізмів шляхом актуалізації спонукань до приховування (страх перед покаранням, сором, побоювання втрати престижу, репутації, свободи тощо). Обшукувана особа підсвідомо створює певну "зону оберігання" - місце схову розшукуваної речі, активізуючи свою поведінку при наближенні до цієї зони. Тому рекомендується у певних випадках проводити своєрідні зондуючі дії. Наприклад, при наближенні до можливого місця схову вести діалог із обшукуваним для діагностики його емоційного стану (зміни інтонації голосу, тембру, логічності відповідей); спонукати обшукуваного спільно наблизитися до певного місця, взяти до рук певний предмет.

У цілому спостереження за поведінкою має подвійну мету:

- контроль за діями осіб, що виконують пошукові дії. за повнотою та ретельністю обшуку;

- знаходження у поведінці обшукуваного та членів його родини спрямовуючої увагу слідчого інформації.

Професійні та особистісні якості слідчого також суттєво впливають на ефективність обшуку. Найбільш важливими з них є: професійна спостережливість, пам'ять, мислення; наполегливість та цілеспрямованість; розвинуті комунікативні здібності; сформовані уміння та навички (стереотипи) пошукових дій; здатність до саморегуляції поведінки.

Стереотипи пошукових дій мають позитивне значення, особливо на початкових етапах обшуку. Проте, якщо немає ефективного результату, необхідно приділяти особливу увагу винятковості події, індивідуальності обшукуваного, співвідносити інтуїцію у визначенні напряму пошуку з особливою ретельністю та пунктуальністю пошукових дій.

Таким чином, обшук є важливою інформативно-пошуковою слідчою дією, складно організованою у психологічному плані, що вимагає від його учасників суттєвої психолого-тактичної підготовленості.

Загалом основою розглянутих інформаційно-пошукових слідчих дій є пізнавальна діяльність. Цілком закономірно, що одержання будь-якого виду Інформації, навіть за відсутності безпосереднього міжособистісного спілкування, все ж відбувається в умовах спілкування опосередкованого, в умовах комунікації. Огляд місця події, впізнання, відтворення обстановки та обставин події, обшук спрямовані, перш за все, не стільки на реалізацію впливу, скільки на одержання значущої для кримінальної справи інформації, ґрунтуючись на якій і відбувається безпосередній вплив на учасників процесу розслідування. [26, с. 180]

6. Форми фіксації обшуку

Всі виявлені в ході зробленого обшуку предмети й документи пред'являються понятим і докладно описуються в протоколі обшуку із вказівкою кількості виявлених об'єктів, їхніх відмітних ознак і місця виявлення. При описі знарядь злочину, викраденого майна й інших речовинних доказів фіксуються їхні розміри, матеріал, вага, колір, реєстраційні номери, дефекти й інші відмітні ознаки, наявні на цих предметах сліди (кров, сперма, земля й т.п. ). Відносно документів вказуються їхнє найменування, матеріал, реквізити, спосіб виконання, колір барвника, початкова й заключна фраза тексту. Якщо перераховані об'єкти були впаковані, вказується спосіб упакування, вид пакувального матеріалу і його характерні ознаки. При виявленні схованки в протоколі обшуку докладно фіксується місце його розташування, пристрій, розміри, що перебувають у ньому предмети і їхнє взаємне розташування. Схованка разом із умістом фотографується, після чого за правилами детальної фотозйомки фотографуються предмети, що перебували в ньому. Розташування схованки й інших місць виявлення шуканих предметів і документів вказується на схемах і планах місця обшуку, прикладених до протоколу. Якщо предмети, що вилучаються з місця обшуку, або документи численні й на їхній огляд на місці обшуку буде потрібно значний час, вони можуть бути відповідним чином упаковані й опечатані без виробництва їхнього огляду й докладного опису в протоколі обшуку. У цьому випадку огляд вилучених предметів виробляється в кабінеті слідчого за правилами слідчого огляду. Як понятих при виробництві зазначеного огляду доцільно запрошувати тих же осіб, які виконували ці обов'язки при обшуку.

Обшук, як будь яка інша слідча дія, є діяльністю щодо збирання доказів, і не вичерпуються лише сприйняттям криміналістично значущої інформації і відображенням її в свідомості слідчого. Дана інформація повинна бути зафіксована надійно і у встановленому законом порядку, що дозволяє використовувати її надалі як слідчому, так й іншим учасникам кримінально-процесуальної діяльності (суддею, прокурором, захисником тощо). [27, с. 152]

Без належного процесуального оформлення отримана інформація не набирає необхідної доказової сили, а самі дії слідчого не можуть утворити процесуальних наслідків. Результатом обшуку є створення відповідних процесуальних документів - джерел доказів, а також включення їх в систему належно оформлених матеріальних об'єктів, що володіють усіма необхідними за законом реквізитами (предметів і документів). Важливо забезпечити правильне документування ходу та результатів здійснення цієї слідчої дії, надійне закріплення доказів та інших доказових даних.

Основним засобом фіксації обшуку є протоколювання. Протокол обшуку - одне з найважливіших джерел доказів. Ефективно проведений обшук при погано складеному протоколі може втратити своє значення, дозволити особі, яка обшукується, в подальшому оскаржити його результати. У протоколі вказують: коли, ким, де, у якій справі, у кого, в чиїй присутності проведено обшук, і які його результати. В протоколі детально викладаються відомості про знайдені предмети і місце їх виявлення. Проте дана інформація, крім протоколу, точно і наочно може бути зафіксована технічними засобами. Так, згідно з новим КПК України при огляді, обшуку, відтворенні обстановки та обставин події і при проведенні інших слідчих дій може застосовуватись кінозйомка, відеозапис, згідно з КПК України слідчому надається право при проведенні різних слідчих дій, у тому числі й обшуку та виїмки, окрім відеозапису і кінозйомки, використовувати машинопис, звукозапис, стенографування і фотографування.

Про важливість і доцільність використання технічних засобів для фіксації ходу проведення обшуку і виїмки неодноразово наголошувалося в юридичній літературі. З цього приводу не можна не погодитись з О.Р. Ратиновим, який, зокрема, зазначає: «...в деяких випадках знімок, зроблений при проведенні цієї слідчої дії, є джерелом доказових фактів». Проте, застосування тих чи інших технічних засобів для фіксації перебігу таких слідчих дій, як обшук і виїмка, не завжди доцільно, і має свою специфіку, яка пов'язана з певними ускладненнями. Насамперед, такі труднощі пов'язані із застосуванням заходів примусового характеру. Ці заходи, в основному, виражаються в примусовому проникненні на об'єкт, який обшукується і встановлення там належного режиму (оголошення власникові приміщення про майбутній обшук, збір всіх осіб, які перебувають у приміщенні в одній кімнаті, поверхневий огляд помешкання з метою виявлення осіб, які можуть там переховуватись). В даному випадку обшук протікає в складній обстановці, нерідко пов'язаній з необхідністю подолання активної протидії проведення обшуку, ще до проникнення, а також спробами знищити ті або інші предмети і документи, які цікавлять слідство. Відеозапис за таких умов вести надто важко. [28, с. 233]

Крім того, іноді здійснювати відеозапис багатогодинних пошуків, як правило, просто не доцільно, а в разі виявлення розшукуваних предметів у спеціально обладнаній схованці чи в іншому місці, все виявлене, включаючи схованку, в залежності від обставин може бути просто сфотографовано. У зв'язку з цим слідчий із спеціалістом повинен вирішити питання про те, який метод фіксації використовувати при обшуку: фотографування або відеозапис, а це залежить від того, де проводитиметься обшук і що необхідно виявити.

Вважаємо, що залежно від обставин справи, перевагу потрібно надавати відеозапису, який дозволяє синхронно зафіксувати зображення та звук.

При фіксації результатів обшуку аудіовізуальні методи фіксації можуть виявитися найбільш ефективними в тих випадках, коли словесний опис в протоколі місця його проведення, знайдених предметів або слідів, чи їх фотографування не забезпечують наочності і не дозволяють точно визначити місце розташування схованок, доступ до яких можливий особливим способом.

Крім того, відеозапис слід використовувати для фіксації реакції особи, яку обшукують, в конфліктних ситуаціях - протидії обшуку, перешкоджання обстеженню приміщень, при відмові відкрити замкнуті приміщення, які підлягають обшуку, і, як наслідок цього, відкриття таких приміщень тощо.

В процесі проведення обшуку, діяльність щодо виявлення приховуваних об'єктів, зводиться в основному до виявлення демаскуючих ознак різного роду схованок. Характер схованки, як правило, залежить від властивостей приховуваних у ньому об'єктів, від звичок особи, її професійних навичок і вмінь, здібностей до винахідництва, фантазії. Тому, під час фіксації ходу обшуку важливим для справи є встановлення і відображення факту навмисності з боку осіб, які обшукуються, приховання від слідчих органів певних цінностей, предметів, документів, а також способів їх приховання та способів викриття сховищ. [29, с. 204]

Залежно від ситуації відеозапис може бути використаний при обшуку в приміщенні, що знаходиться у володінні певних громадян або установ, організацій і підприємств; на місцевості, якою користуються певні громадяни; в транспортних засобах, а також під час особистого обшуку, що полягає в обстеженні одягу, взуття і тіла людини.

Відзнятий матеріал під час обшуку дозволяє чітко і наочно уявити розташування ділянки, що обшукується, загальний вигляд приміщення, місцевості, виявлених предметів і місць їх укриття.

Виходячи з вищевикладеного, ми вважаємо виправданим застосування відеозапису для фіксації окремих моментів обшуку. Крім того, необхідно враховувати, що під час обшуку практично неможливо заздалегідь визначити настання моменту необхідної фіксації, також важко наперед визначити точки зйомки і об'єкти, які необхідно буде зафіксувати. Тривалий процес обшуку фіксувати на відеоносій немає сенсу. Тому слідчий або спеціаліст, запрошений для проведення відеозапису, повинен бути вкрай уважним під час проведення обшуку і завжди бути готовим до включення відеозаписувальної апаратури.

Успіх обшуку багато в чому залежить від того, наскільки добре слідчий до нього підготувався, правильно визначив цілі та завдання, вирішив питання про те, які предмети і документи при його проведенні можуть бути виявлені, вивчив особу того, хто підлягає обшуку і осіб, що спільно з ним проживають, а також місце обшуку.

Основними елементами підготовки до обшуку є: вивчення матеріалів кримінальної справи; збір орієнтуючої інформації; визначення кола учасників обшуку; підготовка науково-технічних засобів; планування обшуку.

В контексті нашої статті вважаємо за необхідне виділити підготовку до обшуку науково-технічних засобів, і зокрема засобів фіксації аудіовізуальної інформації. Оскільки обшук деколи має вирішальне значення для справи, в ході його проведення доцільно використовувати відеозапис. Тому при підготовці технічних засобів необхідно забезпечити слідчо-оперативну групу відеоапаратурою, і з урахуванням цього визначити, скільки необхідно відеокамер і хто буде здійснювати відеозапис.

В процесі обшуку науково*технічні засоби можуть застосовуватися розрізнен або комплектуватися у вигляді спеціальних наборів. У пошуковій діяльності суттєву допомогу надають спеціальні комплекти науково-технічних засобів, які включають пошукові, освітлювальні, вимірювальні та інші прилади.

В деяких ситуаціях слідчому рекомендується провести інструктаж спеціалістів, які беруть участь в обшуку, щодо застосування ними необхідних технічних засобів.

Зазвичай фіксацію проведення обшуку засобами відеозапису слід починати за правилами орієнтуючої й оглядової зйомки, тобто фіксується загальний вигляд ділянки місцевості або приміщення, де проводиться обшук. [30, с. 209-210, 213]

На розсуд слідчого, залежно від ситуації, відеозапис може бути розпочатий до моменту проникнення на об'єкт, що обшукується, з метою наочного відображення організації і тактики дій учасників проникнення в приміщення і подолання активної протидії з боку зацікавлених осіб та встановлення там належного режиму. Це дає можливість у майбутньому перешкодити намаганням особи, що обшукувалася чи інших зацікавлених осіб поставити під сумнів законність діяльності учасників обшуку вже на початку обшуку.

В такому випадку слідчий повинен провести інструктаж всіх учасників слідчо-оперативної групи, визначити оптимальний спосіб проникнення в приміщення, черговість його здійснення, варіанти дій щодо подолання протидії з боку зацікавлених осіб, а також місцезнаходження оператора. Так, наприклад, перед проникненням у приміщення, він не повинен стояти і вести зйомку в дверях. При проникненні в приміщення він, як правило, слідує за групою захвату, фіксуючи все, що відбувається. Якщо ж штурм проводиться на місцевості, то зйомку бажано проводити з якогось підвищення (з вікна 2-го поверху, із кабіни вантажного автомобіля тощо).

Проте, ще раз наголосимо, що доцільність такого застосування відеозапису залежить від кожного окремого випадку в справі, слідчому також необхідно вжити заходів безпеки щодо всіх учасників слідчої дії. За необхідності слідчий і оператор, як і решта учасників групи, повинні бути екіпіровані в бронежилети не нижче 2*го класу захисту, а також індивідуальними титановими шоломами на випадок застосування особою, що обшукується, вогнепальної зброї.

Якщо ж слідчо-оперативна група проникла в приміщення і забезпечила там належний порядок для проведення обшуку без подолання опору, то відеозапис здійснюється в наступному порядку.

Відеозапис починається з того моменту, коли особі, яка є власником приміщення, де проводиться ошук, слідчий пред'являє постанову на право проведення обшуку, а в деяких випадках судове рішення. Після цього, слідчий представляє учасників групи, називає їх, в тому числі спеціаліста і оголошує, що останній здійснює відеозапис окремих моментів обшуку.

В цей час спеціаліст фіксує на відеофонограму всіх учасників обшуку і всіх осіб, що перебувають у приміщенні, яке обшукується. Спеціаліст здійснює зйомку інтер'єру кімнат, які належить обшукати. Далі відеофільм повинен відображати: момент роз'яснення прав і обов'язків учасників слідчої дії; заходи слідчого щодо організації обшуку; розміщення всіх осіб, які знаходяться в приміщенні, в одній кімнаті; розподіл обов'язків між тими, хто обшукує; початок їх роботи. На відеострічці обов'язково має бути зафіксовано момент, коли слідчий пропонує власнику приміщення добровільно показати місця, де приховані предмети, цінності, які становлять інтерес у справі і видати їх органам слідства. В разі добровільної видачі таких предметів фіксації підлягають як місце зберігання, так і процес вилучення об'єктів, зйомку яких здійснюють крупним планом для кращого їх сприйняття при майбутньому відтворенні запису, а також приділяється увага поясненням особи, яка їх надала. [31, с. 143]

Якщо слідчий вважає, що всі об'єкти пошуку видані і подальше проведення обшуку зайве, то він оголошує відповідне рішення, яке фіксується на відеострічку і про що робиться відмітка в протоколі, який підписується всіма учасниками. Після цього обшук вважається закінченим.

У тому випадку, якщо слідчий має достатньо підстав вважати, що в приміщенні знаходяться й інші предмети, які мають відношення до справи або, якщо особа, у якої проводиться обшук, заявляє, що необхідних речей у неї немає, це також помічається як у протоколі, так і на відеофонограмі.

В разі використання слідчим або спеціалістом у ході обшуку пошукових науково-технічних засобів для виявлення об'єктів, що розшукуються, на відеофонограму необхідно зафіксувати застосування цих засобів для виявлення схованок.

В практичній діяльності зустрічаються випадки, коли вигляд науково-технічних засобів і маніпуляції з ними спонукали осіб, приміщення яких обшукують, до видачі прихованих об'єктів. Доцільно поінформувати особу, приміщення якої обшукують, про властивості приладу, переконати його в тому, що все буде знайдено, і потім повторно запропонувати добровільно видати сховане.

Надалі, приступаючи до проведення обшуку, слідчий може вдатися до такого тактичного прийому, як «словесна розвідка», суть якого полягає в тому, що він уголос повідомляє про перехід до наступної стадії обшуку (в іншу кімнату) з метою простежити за поведінкою і реакцією особи, приміщення якої обшукують. Такий прийом завжди має силу непрямого впливу. Слідчий звертається не до особи, приміщення якої обшукують, а до інших учасників обшуку (працівників міліції, спеціалістів, понятих) із тими або іншими вказівками та пропозиціями: про необхідність перейти до наступної стадії обшуку, про доцільність пошуків у тому або іншому місці, про можливості використання технічних засобів. В цей же час спеціаліст, який здійснює відеозапис, фіксує реакцію особи, приміщення якої обшукується. Переміщення учасників обшуку до іншої кімнати або наближення до місцезнаходження схованки з пошуковими науково-технічними засобами, викликає у осіб, що знають про схованку, певну реакцію, яка багато в чому залежить від характеру суб'єкта, від типу і стану нервової системи. [32, с. 252]

В одних випадках спостерігається помітна скутість рухів, в інших - прояв реакцій вегетативної нервової системи: блідість, почервоніння, спітніння, часте ковтання слини тощо. Можлива нервова рухливість пальців рук, ніг, постукування підборами взуття по підлозі, постукування пальцями руки, невідривний погляд в одну точку, в бік схованки. Проте є люди, які добре володіють собою і здатні приховати хвилювання, але не завжди роблять це вдало. Так, особа, яка тримала себе до певного моменту коректно і шанобливо, починає вимушено позіхати, потягуватися, поглядати на годинник, зображати із себе втомлену і нудьгуючу людину.

Слідчий повинен постійно спостерігати за реакцією особи, приміщення якої обшукують, але намагатись робити це непомітно. Головною метою такого спостереження є необхідність помітити переходи від одного психологічного стану до іншого і з урахуванням цього знайти те місце, наближення до якого викликає тривогу особи, приміщення якої обшукують. Важливим моментом при цьому є уважність спеціаліста, який може, здійснюючи зйомку, спостерігати за реакцією особи, приміщення якої обшукують, через відеошукач камери. Навіть, якщо слідчий не помітить зміну поведінки особи, приміщення якої обшукують, то оператор може своєчасно повідомити йому про це. Однак треба враховувати можливість симуляції тривоги з метою привернення уваги слідчого до ділянки, де нічого не приховано. Подібна тактика розрахована на те, щоб втомити слідчого і його помічників безплідними пошуками, переконати їх у відсутності схованок.

Однак при подальшому перегляді відзнятого в ході обшуку матеріалу, який не приніс позитивних результатів, зафіксовані на відеофонограму особливості поведінки осіб, приміщення яких обшукували, можуть відіграти вирішальну роль при прийняті рішення про проведення повторного обшуку. [33, с. 231]

Спеціаліст, який веде зйомку під час обшуку, повинен бути дуже уважним і завжди готовим до включення апаратури, а зумовлено це тим, що виявлення схованок або об'єктів, котрі становлять інтерес у справі, як правило, є несподіваними.

В ході обшуку, з урахуванням доцільності, відеозапис може бути перервано, при цьому всі перерви, за загальним правилом, повинні бути обумовлені.

Відеозапис відновлюють тоді, коли будуть виявлені предмети або документи, що мають значення в справі, чи схованка, або коли з'явиться необхідність зафіксувати дії зацікавлених осіб, спрямовані на зрив слідчої дії, які можуть виражатись: у відштовхуванні слідчого від дверей, вікна, дитячої колиски, ліжка хворого; в істеричних вигуках, образах, звинуваченнях; у вириванні з рук слідчого, взятих ним предметів, документів. Подібні дії вчиняються з метою зриву психічного налаштування тих, хто проводить обшук, на спокійну, планомірну роботу; провокації негативної реакції з тим, щоб згодом використати це, як мотив для скарг, для відводу слідчого тощо. Як свідчить практика, поновлення відеозапису в таких випадках сприяє швидкому відновленню порядку. З іншого боку проведення відеозапису позитивно діє і на учасників слідчо-оперативної групи, які в подібній ситуації поводяться більш стримано, не піддаючись на провокації.

Крім того, як ми вже відмічали, за окремих обставин, вагоме значення може мати фіксація моменту викриття схованки, вилучення із неї вмісту, реакція на це власника приміщення або членів його сім'ї, зокрема, їх заяви, від яких вони пізніше можуть відмовитися. Якщо виявлення предметів або об'єктів, які становлять інтерес у справі виявилось неочікуваним для слідчого, а спеціаліст не встиг зафіксувати цей момент, то деякі дії, наприклад, особливий спосіб відкриття замаскованої схованки, вхід в приховане сховище, можна повторити з метою проведення відеозапису. Така відеофонограма при майбутньому відтворені наочно та переконливо покаже, які хитрощі використовувала особа, приміщення якої обшукували, для маскування своєї злочинної діяльності. Повторення інших моментів обшуку спеціально для відеозапису слід вважати неприпустимим.

Зйомку виявлених схованок спочатку здійснюють по відношенню до предметів або ділянок місцевості, які пов'язані з ними, а потім ізольовано - середнім і крупним планом, вміст схованок - крупним і детальним планом. Об'єкти, які вилучаються, фіксуються шляхом детальної зйомки і заносяться в опис, який додається до протоколу. [34, с. 241]

Після вилучення об'єктів, які мають відношення до справи, слід зафіксувати заяви особи, приміщення якої обшукували, з приводу проведеного обшуку. Слідчий, за правилами КПК України, складає протокол із відповідними додатками, де відображається весь хід слідчої дії, який підписують всі учасники слідчої дії, у тому числі особа, в якої проводився обшук. У разі відмови особи, в якої проводився обшук, підписати протокол, їй надається можливість дати відповідні пояснення, які фіксуються на відеофонограму та в протоколі. Факт відмови від підпису фіксується за допомогою відеозапису, а в протоколі засвідчується підписом слідчого, який проводив обшук. Якщо особа позбавлена можливості підписати протокол через фізичні вади, про це робиться відмітка, яка посвідчується підписом слідчого і понятих.

За певних обставин, виявлені під час обшуку об'єкти залишаються н зберігання певній особі, наприклад через їхню громіздкість. В таких випадках самі об'єкти, а також заява особи, яка їх прийняла на зберігання, не лише описуються в протоколі, але й фіксуються на відеофонограму.

Окремої уваги потребує проведення обшуку за дорученням слідчого в порядку, передбаченому в новому КПК України. В разі потреби обшуку в приміщенні, установі, що знаходиться на значному віддаленні від місцезнаходження слідчого, вони можуть бути виконані шляхом надання доручення слідчому, що працює в місці розташування даного приміщення, установи, для чого йому направляється вся необхідна документація, а також коротка довідка про справу та у зв'язку з чим необхідно провести обшук. Слідчий, який дає доручення, повинен обов'язково зазначити, що вказана слідча дія повинна проводитись із застосуванням технічних засобів фіксації, зокрема відеозапису. В подальшому, отримавши матеріали проведення такого обшуку, слідчий зможе наочно вивчити процес проведення слідчої дії без його участі. [35, с. 195]

Проведення обшуку є однією з найбільш складних слідчих дій, які вимагають значних витрат часу, сил, засобів і різнобічних знань слідчого. Фіксування перебігу цієї процесуальної дій іноді має вирішальне значення в справі. Тому, правильне визначення використання технічних засобів фіксації інформації і тактика їх застосування під час обшуку сприяє найбільш повному і точному відображенню дій всіх учасників слідчої дії. Виявлення і відкриття схованок, зафіксовані на відеофонограму за допомогою науково*технічних засобів, наочно відображає їх місцезнаходження та хитрощі, до яких вдаються винні особи з метою приховання слідів злочину, що безперечно посилює їх доказове значення. Окрім цього, відеозапис є ефективним засобом впливу на учасників слідчої дії як в конфліктній, так і безконфліктній ситуаціях. Його застосування в подальшому спрощує аналіз зібраних доказів у справі під час обшуку. Інформація, зафіксована технічними засобами, дозволяє використовувати ці дані як самому слідчому, так і іншим учасникам кримінально-процесуальної діяльності в ході досудового слідства та в суді для встановлення об'єктивної істини в справі. [36, с. 168-169]

Висновок

Заходи, що вживаються в нашому суспільстві заходи щодо посилення правової основи державного і суспільного життя, дотримання законності, розвитку і охорони прав і свобод громадян безпосередньо пов'язані з поліпшенням роботи органів внутрішніх справ, прокуратури, судів. Особливу важливість в посиленні боротьби зі злочинністю має вміле використання заходів процесуального примусу. Їх своєчасне й обґрунтоване застосування в кримінальному судочинстві сприяє розкриттю кожного злочину, забезпечує невідворотність відповідальності осіб, які вчинили злочин. Підвищення ефективності заходів процесуального примусу виступає як одне з найбільш результативних засобів інтенсифікації боротьби зі злочинністю. З одного боку, використання заходів примусового характеру істотно обмежують права та законні інтереси особистості, але з іншого боку, без їх застосування в ряді випадків здійснення кримінально-процесуальної діяльності неможливо.

Як би ретельно не готувався злочинець до скоєння злочину, яких би дій не брав до приховування слідів злочину, у переважній більшості випадків він не в змозі передбачити і знищити без винятку все те, що може послужити проти нього доказом.

Тому ретельно підготовлений добре організований і спланований обшук, як правило, дає в розпорядження слідчого цінні докази, які допомагають викриттю злочинця і розкриттю злочину. Обшук є дієвим процесуальним засобом виявлення доказів.

На сучасному етапі розвитку суспільства вживаються заходи щодо посилення правової основи державного і суспільного життя, дотримання законності, розвитку і охорони прав і свобод громадян безпосередньо пов'язані з поліпшенням роботи органів внутрішніх справ, прокуратури, судів. Особливу важливість у посиленні боротьби зі злочинністю має вміле використання заходів процесуального примусу. Їх своєчасне і обгрунтоване застосування в кримінальному судочинстві сприяє розкриттю кожного злочину, забезпечує невідворотність відповідальності осіб, вчинили злочин. Підвищення ефективності заходів процесуального примусу виступає як одна з найбільш результативних засобів інтенсифікації боротьби зі злочинністю. З одного боку, використання заходів примусового характеру істотно обмежують права і законні інтереси особистості, але з іншого боку, без їх застосування в ряді випадків здійснення кримінально-процесуальної діяльності неможливо.

Як би ретельно не готувався злочинець до скоєння злочину, яких би дій не брав до приховування слідів злочину, у переважній більшості випадків він не в змозі передбачити і знищити без винятку все те, що може послужити проти нього доказом.

Тому ретельно підготовлений, добре організований і спланований обшук, як правило, дає в розпорядження слідчого цінні докази, що допомагають викриттю злочинця і розкриттю злочину. Обшук є дієвим процесуальним засобом виявлення доказів.

При цьому не варто забувати, обшук як міра кримінально-процесуального примусу значно обмежує проголошені Конституцією України право на особисту недоторканність і право на недоторканність житла, що створює чимало труднощів у практичної діяльності співробітників правоохоронних органів.

Поряд з цим з моменту прийняття нового Кримінального процесуального України серед вчених-процесуалістів ведеться жвава дискусія з приводу підстав і порядку проведення обшуку в рамках попереднього розслідування. Що, в кінцевому рахунку, призвело до неоднозначного розуміння низки питань, пов'язаних з виробництвом даної слідчої дії, в тому числі і серед практичних працівників правоохоронної системи.

Перелік використаної літератури:

І.Нормативно-правові акти:

1. Кримінальний процесуальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, ст.88).

ІІ. Підручники, коментарі, монографії, статті:

2. Баев О.Я. Производство следственных действий. / О.Я. Баев, Д.А. Солодов. - М.: ЭКСМО, 2010. - 240 с.

3. Баев О.Я. Тактика уголовного преследования и профессиональной защиты от него / О.Я. Баев. - М.: Издательство «Экзамен», 2008. - 639 с.

4. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений / В.К. Гавло. - Томск: Изд-во Том. ун-та, 1985. - 333 с.

5. Криміналістичні методики: сучасні наукові концепції: монографія / В. А. Журавель. - Х.: Вид. агенція «Апостіль», 2012. - 304 с.

6. Керівництво з розслідування злочинів: науково - практичний посібник /Кол. авторів: В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін.; За ред. В.Ю. Шепітька. - Х.: «Одіссей», 2009. - 960 с.

7. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Криминалистическая тактика: теории и тенденции. Учеб.пособ. - Х.: Гриф, 1997. - 256 с.

8. Бедняков И.Л. Обыск: проблемы эффективности и доказательственного значения. Монография - М.: Юрлитин-форм, 2010. - 176 с.

9. Валеев А.Т. Тактика обыска и выемки при производстве расследования преступлений, совершенных в учреждениях уголовно-исполнительной системы: Монография. - Вологда: ВИПЭ ФСИН России, 2009. - 159 с.

10. Жадан В.Н. Повторные следственные действия: процессуальная форма, организация и тактика их производства при расследовании преступлений / В.Н. Жадан, А.А. Юнусов. Монография. - Казань: ЗАО "Новое знание", 2008. - 202 с.

11. Денисюк С.Ф. Обыск в системе следственных действий (Тактико-криминалистические проблемы) / С.Ф. Денисюк, В.Ю. Шепитько. - Харьков: Консум, 1999. - 160 с.

12. Еникеев М.И. Психология обыска и выемки / Еникеев М.И., Черных Э.А. - М., 1986. - 175 с.

13. Луценко О.А. Обыск и выемка. Процессуальный порядок, тактика и доказательственное значение / О.А. Луценко. - Ростов н/Д, Изд-во «Феникс», 2005. - 63 с.

14. Коновалова В.Е. Обыск: тактика и психология. / В.Е. Коновалова, В.Ю. Шепитько. - Харьков: Гриф, 1997. - 80 с.

15. Кузьмин В.А. Досмотр и обыск: основания и порядок проведения, права граждан, порядок обжалования / В.А. Кузьмин. - М.: Юрайт-Издат, 2007. - 126 с.

16. Корнуков В.М. Личный обыск и его роль в уголовно-процессуальном доказывании / В.М. Корнуков, Р.Ш. Валиев. - Саратов: изд-во ГОУ ВПО «Саратовская государственная академия права», 2007. - 208 с.

17. Ратинов А.Р. Обыск и выемка / А.Р. Ратинов. - 1961. М.: Госюриздат, 1961. - 220 с.

18. Рыжаков, А.П. Обыск основания и порядок производства. Научно - практическое руководство / А.П. Рыжаков. - Ростов н/Д: Феникс, 2006. - 144 с.

19. Смирнов, А.В. Следственные действия в Российском уголовном процессе: учебное пособие / А.В. Смирнов, К.Б. Калиновский. - М.: Альфа, 2006. - 73с.

20. Шепітько В.Ю. Межі допустимого і засоби впливу // Вибрані твори / В.Ю. Шепітько. - Х.: Вид. агенція «Апостіль»,2010. - С. 324- 329.

21. Когутич І. І. Криміналістика: Курс лекцій.- К.: Атіка, 2008.- 888 с.

22. Записки криминалиста. К.Б. Корешков. Саратов Изд. СВШ МВД РФ, 1991, - 169 с.

23. Криминалистика. Под ред. д-ра юрид. наук, проф. В.А. Образцова., М., Юристъ, 1997.

24. Криминалистика. Под. ред. д-ра юрид. наук проф. И.Ф. Пантелєєва, Н.А. Селиванова, -М, "Юридическая литература". 1998.

25. Криминалистика. Под. ред. проф. Р.С. Белкина. "Норма". -М. 2000.

26. Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. -- Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. -- К: ВД«Ін Юре», 2001.-- 684 с.

27. В.П. Бахін, І.В. Гора, П.В. Цимбал. Криміналістика. Курс лекцій - Ірпінь, 2002.

28. Криминалистика: Учебник / Под ред. Р.С. Белкина. - М., 2009.

29. Аверьянова Т.В., Белкин, Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Криминалистика. -- М.: НОРМА -- ИНФРА-М, 2000. -- 990 с.

30. Курс криминалистики. В 3 т. / Под ред. О. Н. Коршуновой и А. А. Степанова. -- СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004.

31. Иванов А. Н., Лапин Е. С. Криминалистика. Основные положения: Учеб.-справочн. пособ -- 2 -е изд. перераб. и доп. -- Саратов: Изд-во «Научная книга», 2006.

32. Криминалистика: Учебник / Под ред. А. Г. Филиппова. -- 3-е изд., перераб. и доп. -- М.: Спарк, 2005.

33. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н. П. Яблоков. -- 2-е изд., перераб. и доп. -- М.: Юристъ, 2001.

34. Криминалистика. Коллектив авторов, под редакцией доктора юридических наук, профессора Н. П. Яблокова. Издательство «Юристъ», Москва, 2005 год. Издание третье, переработанное и дополненное.

35. Ищенко Е. П., Топорков А. А. Криминалистика: Учебник. Изд. 2-е, испр. и доп./Под ред. Е. П. Ищенко. М., «Инфра-М», 2005.

36. Криминалистика: учебник / [Порубов Н.И., Грамович Г.И., Порубов А.Н. и др.]; под общ. ред. Н.И. Порубова, Г.В. Федорова. - Минск: Выш. шк., 2011. - 639 с.

37. Настільна книга слідчого: Наук.-практ. видання для слідчих і дізнавачів / Панов М.І., Шепітько В.Ю., Коновалова В.О. та ін. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2011. - 736 с.

38. Тіщенко В. В. Теоретичні і практичні основи методики розслідування злочинів: Монографія // Одеська національна юридична академія / В. В. Тіщенко. - О.: Фенікс, 2007. - 260 с.

39. Чебуренков А.А. Основы теории расследования / А.А. Чебуренков. - М.: Юрлитинформ, 2010. - 176 с.

40. Эксархопуло А.А. Криминалистика: Учебник /А.А. Эксархопуло. - СПб.: Издательство «Лема», 2009. - 904 с.

Завдання №2

ПЛАН ОБШУКУ

№ п\п	Об'єкт обшуку, його ділянки.	Можливі об'єкти пошуку	Розподіл функцій учасників обшуку	Послідовність пошукових дій	Використання Технічних засобів	Тактичні прийоми
1	Гараж	Відмичка Магнітола «SONY CFD-RS60 CP» Телевізор «PHILIPS 40 PFL 5527H/12» Фотоапарат «SONY Cybershot DSC-W690 Black»	Особисто з залученням Помічника слідчого та спеціаліста	Загальний огляд об'єкта обшуку, з'ясування його особливостей і фіксація підозрілих ділянок. Оглянути оглядову яму.	Відеофіксація, Допоміжні засоби освітлення, лом, молоток.	Орієнтація на професійні навички
2	Будинок		Особисто з залученням оперативного працівника, дільничного інспектора міліції, медичного працівника та спеціаліста.	Загальний огляд об'єкта обшуку, з'ясування його особливостей і фіксація підозрілих ділянок. Комори, підвал, горище.	Відеофіксація, Допоміжні засоби освітлення, лом, молоток.	Аналіз окремих ділянок приміщення, меблів, інших об'єктів
3	Двір та інші споруди		Особисто з залученням оперативного працівника, дільничного інспектора міліції, та спеціаліста	Загальний огляд об'єкта обшуку, з'ясування його особливостей і фіксація підозрілих ділянок.	Відеофіксація, Допоміжні засоби освітлення, лопата, лом.	Зіставлення предмета пошуку з різними об'єктами місця обшуку
4	Автомобіль «САМАРА»		Опиративний працівник з помічником слідчого та спеціаліста.	Загальний огляд об'єкта обшуку, з'ясування його особливостей і фіксація підозрілих ділянок. Багажне відділення, салон автомобіля.	Відеофіксація, Допоміжні засоби освітлення,	Орієнтація на професійні навички

Визначте склад учасників обшуку

Під час обшуку повинні бути присутні поняті, а також особа, у якої проводиться обшук, або повнолітні члени його родини. У разі неможливості їх присутності, запрошуються представники, житлово-експлуатаційної організації, органу місцевого самоврядування.

В даній ситуації,окрім слідчого та понятих, при проведенні обшуку, повинні бути присутніми: Сизова Н.М., Онипченко В.М.,Антипов А.С. який наймає одну із кімнат у квартирі та медпрацівник. Також, можливе залучення до обшуку спеціалістів у різних галузях знань, кінологів, спеціалістів - криміналістів, судових медиків тощо.

Які заходи повинні бути здійснені до проведення обшуку ?

У своїй курсовій роботі, я зазначив заходи які повинні бути здійснені до проведення обшуку :

1. Збір необхідної інформації про розшукуваних об'єктів;

2. Визначення часу обшуку;

3. Комплектування, склад та інструкції слідче - оперативної групи;

4. Забезпечення оперативної групи необхідними технічними засобами і транспортом;

5. Скласти план обшуку;

6. Винесення постанови про обшук і отримання санкції у прокурора.

Дайте пропозиції щодо тактики проведення обшуку в запропонованій ситуації.

В першу чергу запропонувати Онипченко П.І. добровільно видати об'єкт що розшукується. У разі відмови застосувати систему тактичних прийомів обшуку, вона спрямована на подолання відмови обшукуваного від спілкування. Включає в себе :

1) Роз'яснення мети і необхідності обшуку;

2) постановка нейтральних запитань;

3) залучення обшукуваного до діяльності слідчого;

4) словесну розвідку.

Роз'яснення мети і необхідності обшуку.

Передбачає розкриття причин візиту слідчого, важливості виявлення об'єктів пошуку, зв'язку обшукуваної особи з розшукуваним предметом. Цей прийом спонукає його до аргументації відсутності у нього певних речей.

Постановка нейтральних питань.

Такий метод не зобов'язує обшукуваного ні до чого, що дозволяє залучити його до спілкування і увійти в психологічний контакт із співрозмовником.

Залучення обшукуваного до діяльності слідчого.

Ефективний спосіб усунення конфліктних стосунків з обшукуваним. Цей прийом включає в себе пропозиції слідчого надати йому технічну допомогу.

( перенести одяг, відкрити шафу тощо.)

Словесна розвідка.

Слідчий звертається не до обшукованого, а до інших учасників обшуку з певними пропозиціями ( наприклад, про необхідність перейти до наступної стадії обшуку тощо.)

Використання даного прийому дозволяє слідчому діагностувати ставлення обшукуваного до того, що відбувається, також, спонукати його до спілкування.

Також у даній ситуації доцільно було б застосувати орієнтацію на професійні навички обшукуваного. Тобто, професія людини визначає її можливість наявності у неї тих чи інших інструментів, знарядь, сировини, матеріалів, що можуть бути використані для створення тайників, приховування слідів та знарядь злочину.

Размещено на Allbest.ru