Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду

1) він не згоден з винесеною правоохоронними органами постановою про відшкодування шкоди;

2) він не згоден з рішенням фінансового органу щодо відшкодування майна, яке було передано підприємствам, установам, організаціям безоплатно (в разі їх ліквідації), або відшкодування частини такого майна за рахунок державного бюджету;

3) він не згоден з рішенням фінансового органу щодо відшкодування вартості майна, яке було передано підприємствам, установам, організаціям за плату;

4) вимога повернення майна або відшкодування його вартості у безспірному порядку не задоволена або громадянин не згоден з прийнятим рішенням органів дізнання, прокуратури, попереднього слідства. Крім того, в судовому порядку вирішується питання відшкодування моральної шкоди.[38, с. 23]

Тобто, можна зробити висновок, що згідно з чинним законодавством України є два способи відшкодування шкоди, як майнової, так і моральної: добровільний (за заявою працівника правоохоронних органів) та судовий (за рішенням суду).

Нажаль, розглянуте право не у повній мірі використовується громадянами. За свідченнями фахівців його реалізують тільки 15% реабілітованих осіб, на що є як об'єктивні, так і суб'єктивні причини. Головна серед них - та, що вказані особи побоюються відновлення провадження у справі. І небезпідставно. Наприклад, справи про відшкодування шкоди і реабілітацію особи можуть тривати не тільки місяцями, але й роками.[39, с. 32]

Таким чином, вважаємо, що однією із гарантій права на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, має бути встановлення в законодавстві строку, протягом якого можуть бути скасовані постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, постанова про закриття справи або виправдувальний вирок суду.

Висновок

Закріплення за державою обов'язку забезпечення прав і свобод людини дає можливість, у випадку порушення останніх, звернутись до суду з метою їх захисту та відновлення, а також за компенсацією шкоди, завданої таким порушенням.

На сьогодні зі вступом в дію Цивільного кодексу України вирішення питань, пов'язаних із відшкодування заподіяної шкоди перейшло на новий етап регулювання. Однак і зараз перед громадянином, який потрапив у життєву ситуацію, в якій він є постраждалим постає багато питань правового характеру. Адже для того, щоб правильно, а головне законно вчинити у кожній конкретній ситуації, крім норм Цивільного кодексу необхідне знання цілого ряду підзаконних нормативних актів.

Атож, у цій роботі ми намагалися якнайповніше розглянути чинне законодавство України, яке регулює питання відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, а також дослідити сутність самого поняття як деліктного зобов'язання, підстави та умови відповідальності. Ми розглянули більш детально порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду та її особливості.

Дослідивши ці питання, ми можемо, зробити висновок, що нечисленні наукові праці з даної тематики були створені ще в радянський час і в правовому сенсі вже значно застаріли для тлумачення діючої нормативно-правової бази, а висвітлення цього питання недостатньою мірою розкрите в літературі. В сучасній же цивілістиці недостатнє висвітлення цього питання пояснюється складністю самих деліктних правовідносин, які знаходяться на стику цілого ряду суміжних галузей права. Також, майже не приділяється увага проблемі відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, немає чіткого визначення сторін у цій категорії справ для відшкодування шкоди, не визначено в Законі від 1 грудня 1994 року граничного розміру моральної шкоди, яка відшкодовується, виникає складність при відновленні майнового стану потерпілого.

Крім того, немає єдиної концепції та єдиних механізмів призначення відшкодування шкоди та певної грошової суми за певний вид страждань.

Тому варто на законодавчому рівні детально конкретизувати порядок визначення психотравмувальної ситуації та присудження відшкодування, а також встановити механізм визначення його розміру.

Крім того, законодавці не встановили граничного терміну розгляду таких справ. Ми вважаємо, що однією із гарантій права на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, має бути встановлення в законодавстві строку, протягом якого можуть бути скасовані постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, постанова про закриття справи або виправдувальний вирок суду.

Як для теорії, так і судової практики є також актуальним визначення предмета доказування в справах про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, та окреслення орієнтовного переліку доказів та засобів доказування тощо. Такого теж немає. Відсутність практики, навиків, виробленої системи, механізмів та розуміння суті самого поняття відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, її особливостей створює значні труднощі при правозастосуванні.

Пропонуємо, запозичати зарубіжний досвід в сфері правової думки і законотворення, а також вдосконалювати теоретичну базу для вивчення цього питання студентами - правниками, які в свою чергу могли би глибше дослідити це питання, виявити хиби в ньому, змінити підходи до вирішення багатьох проблем, більш розвинути діюче законодавство.

Таким чином, ми можемо стверджувати, що інститут відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду потребує більшого дослідження та вдосконалення, оскільки він є тим правовим засобом, гарантією захисту законних прав та інтересів громадян, основним завданням якого є звільнити від несправедливого обвинувачення невинного, поновити його добре ім'я, честь та достойно відшкодувати шкоду, протиправно заподіяну службовими особами цих органів.

Список використаних джерел

1. Конституція України. К.: Школа, 2005. - 47 с.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV /Відомості Верховної Ради України № 40 вiд 03.10.2003 - 2003 р.- 356 с.

3. Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду". №266/94-ВР від 1 грудня 1994р. /Голос України №4 від 17 січня 1995р. - 18 с.

4. Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду". Затв. Мінюст. Ген. прокуратура. Мінфін.: Наказ від 04.03.1996р. №6/5, 3, 41 /Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1997. - № 9-10. - 757 с.

5. Порядок виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури, а також судів. /Затв. Наказом Державного казначейства України №48 від 07.03.2006р. /Офіційний вісник України №13 від 11.04.2003 - 2003 р. - 64 с.

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України " Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди ". № 6 від 27.03.1992 р. /Юридичний вісник України. - 2002. -№ 26. - 56 c.

7. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". №4 від 31.03.1995 р. /Право України. - 1995. - №7.- 65 c.

8. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Затв. Наказ Мінюст. України N 53/5 від 08.10.1998. /Офіційний вісник України вiд 03.12.1998 - 1998 р., № 46. - 87 c.

9. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950) (ратифіковано Законом N 475/97-ВР) /Голос України, 10 січня 2001 року. N 3. - 18 с.

10. Агафонов Сергій. Морально шкодити в Україні почали з 1993-го. Особливості відшкодування моральної шкоди за законодавством. /Закон і Бізнес. №14 (794) 7.04.07 - 13.04.07. - 30 с.

11. Анатолий Косован.Проблемы возмещения морального вреда. /Юридическая практика №33/2007 от 14.08.2007. - 67 с.

12. Андрей Чебаненко. Возмещение ущерба, причиненного гражданину незаконными действиями органов дознания, досудебного следствия, прокуратуры и суда (национальный аспект). /Информационный бюллетень адвокатского объединения "Одесская областная коллегия адвокатов" и Одесского отделения Союза адвокатов Украины. - №4/2006. - 75 с.

13. Безлепкин Б.Т. Отраслевая принадлежность института возмещения ущерба реабилитированному. /Советское государство и право. - 1989. №1.- 73 с.

14. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового слідства), прокуратури або суду. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. /Л.М. Горбунова, С.В. Рогачов, І.Ф. Іванчук, Ю.В.Трало; М-во юстиції України.-К.:[ТОВ "Поліграф-Експрес], 2006.- 58 с.

15. Возмещение вреда, причиненного гражданину судебно-следственными органами. Безлепкин Б.Т. /М., Академия МВД СССР, 1979. - 202 с.

16. Гражданское право: Учебник. Ч. 2 /Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М.: Проспект, 1998. - 782 с.

17. Делікти в цивільному праві України: Навч. посібник. /За ред.Русу С.Д.-Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2001. - 120 с.

18. Эрделевский А.М. Компенсация морального вреда в России и за рубежем.- М.: Форум-Инфра-М, 1977. - 240 с.

19. Елена Демьянова. Аспекты ответственности по ГК. Некоторые проблемы деликтной ответственности в новом Гражданском кодексе Украины. /Юридическая практика №6 (319) от 10.02.04 /Еженед. проф. газета. - 43 с.

20. Зобов`язальне право: теорія і практика: Навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів /О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та інші; За ред. О.В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 912 с.

21. Луспеник Дмитро. Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і право на відшкодування шкоди у судовій практиці. /Юридичний журнал №9/2004 від 19 вересня 2004 року. - 43 с.

22. Матвеев Г.К. Основания гражданско-правовой ответственности. - М.: Юрид. лит., 1970. - 311 с.

23. Науково-практичний коментар Цивільного Кодексу України. /За ред. В.М. Коссака. - К: Істина, 2004. - 976 с.

24. Новиков В. Гарантії права особи на компенсацію шкоди, заподіяної незаконним обвинуваченням /Право України. - 1998. - № 11. - 64 с.

25. Озерський І. Реабілітація у кримінальному процесі. /Право України. - 2004 - №5. - 56 с.

26. Онищенко Ганна. До питання про співвідношення поняття "деліктного зобов'язання" та "деліктної відповідальності" у теорії цивільного права. /Юридичний журнал №10/2005 від 19 грудня 2005 року. - 58 с.

27. Прокудина Л.А. Возмещение ущерба, причиненного незаконными действиями правоохранительных органов (научно-практический комментарий). М.:Городец, 1998. - 132 с.

28. Советское гражданское право: В 2-х т./ Под. ред. О.А. Красавчикова.-М.: Высшая школа, 1973.- Т.2. - 430 с.

29. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.

30. Цивільне право України: Навч. посіб. /За ред. І.Д. Копайгора, Г.В.Іваненко, М.І.Панченко - К.: Знання, 2005. - 583 с.

31. Шкіря М. Визначення моральної шкоди, завданої фізичній особі. /Юридичний вісник України. - 2003. №40. - 68 с.

32. Шумило М.Є. Про реабілітацію у кримінальному судочинстві та оперативно-розшуковій діяльності. /Вісник Дніпропетровського університету. Правознавство.-1994 - №2. - 70 с.