Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України

Практичні питання здійснення правосуддя в Україні. Поняття конституційного правосуддя. Конституційний суд як єдиний орган конституційної юрисдикції. Особливості реалізації функцій Конституційного Суду України, місце у системі державної та судової влади.

Рубрика Государство и право
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 06.09.2016
Размер файла 32,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України

Вступ

конституційний суд влада

Закріплені в Основному Законі принципи конституційної державності (верховенства права, поділу влади, верховенства основних прав і свобод, діяльність конституційної юстиції) все більш реально проявляються у конституційних правовідносинах. У цьому зв'язку заслуговують на увагу дослідження теоретичних і практичних аспектів правового статусу Конституційного Суду України, що покликаний не тільки займати позицію формального захисника незмінюваності та стабільності Основного Закону, а й забезпечувати творчу, динамічну інтерпретацію та розвиток його положень з урахуванням динаміки конституційних правовідносин.

Досвід країн із розвинутими засадами конституційної державності свідчить про високу повагу до Конституції усіх суб'єктів права, забезпечення основних прав і свобод, функціонування системи взаємодії між елементами політичної системи в державно організованому суспільстві. Виходячи з цього роль конституційної юстиції не зводитися лише до правової охорони конституційних норм і принципів, а значною мірою реалізується також у творчому “пошукові” права відповідно до принципів верховенства права і справедливості. Тому розглядаючи конституційно-правові спори на основі закону та у визначеному процесуальному порядку, органи конституційної юстиції переводять конфлікти політичного характеру у площину права.

Метою даної є детальний розгляд питань, безпосередньо пов'язаних з правовим статусом Конституційного Суду України. Для досягнення постановленої мети аналізу будуть піддані питання конституційно-правового статусу Конституційного Суду України, конституційно-правового статусу суддів Конституційного Суду України та загальної характеристики актів Конституційного Суду України.

Об'єктом - є суспільні відносини, пов'язані з механізмом забезпечення конституційного ладу України в процесі здійснення відповідних функцій Конституційним Судом України. Предметом курсової роботи виступає система організаційних та процесуальних засобів забезпечення конституційного ладу єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.

Проблеми функціонування системи гарантів конституційного ладу є новим напрямом наукових досліджень вітчизняних конституціоналістів. Окремим їх аспектам у діяльності Конституційного Суду присвячені дисертації, захищені в Україні за часи незалежності (В.О. Гергелійник, М.С. Кельман, О.В. Марцеляк, М.Д. Савенко, В.Є. Скомороха, М.В. Тесленко). Дослідженню механізмів забезпечення конституційного ладу присвячено ґрунтовні дослідження вітчизняних вчених Ю.М. Грошевого, А.П. Зайця, М.І. Козюбри, М.І. Корнієнка, Т.А. Костецької, В.В. Кравченка, А.М. Колодія, П.Ф. Мартиненка, В.Ф. Мелащенка, Г.О. Мурашина, В.Ф. Погорілка, В.Ф. Опришка, В.П. Тихого, Ю.М. Тодики, О.Ф. Фрицького, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка, М.І. Черкеса та ін. Цій проблематиці присвячені і дослідження відомих зарубіжних вчених Ф. Ардана, В. Бернхема, П. Бромхеда, В.С. Боботова, В.М. Вітрука, Л. Гарліцкі, К. Гессе, Б.С. Ебзєєва, В.Т. Кабишева, М. Капелетті, Г. Кляйна, Р. Кросса, Т. Маунца, Ж.Й. Овсепян, Л. Фаворе, Т.Я. Хабрієвої, В.Є. Чиркіна, Г. Штайнбергера, Ю.Л. Шульженко, Ю.А. Юдіна та ін.

Методологічну основу курсової роботи складають закони матеріалістичної діалектики, об'єктивно існуючі закони суспільно-економічного розвитку суспільства і держави та окремі загальні та спеціальні методи наукового пізнання, правових категорій і явищ; системного аналізу досліджуваних правовідносин; порівняльно-правового аналізу правових норм і правових понять; формально-логічного аналізу правових категорій у їх взаємозв'язку. Структура курсової роботи обумовлюється її метою та завданнями. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.

Наприкінці роботи будуть зроблені відповідні узагальнення.

1. Конституційний суд - єдиний орган конституційної юрисдикції

Поняття та види конституційного правосуддя

Сучасний етап розвитку української державності характеризується поетапним створенням демократичної, правової і соціальної держави, дієздатних структур цивільного суспільства. Конституція України 1996 р. створила нормативно-правову модель українського конституціоналізму, її прийняття ініціювало нову ситуацію в конституційно-правовому полі України. А саме, інтенсифікувався нормотворчий і зокрема законотворчий процес. Прийняття Конституції стало фактором активізації державно-правових процесів. Відповідно до її розпоряджень йде будівництво конституційного ладу, відновлення всіх галузей законодавства України. Конституція, будучи нормативною основою конституціоналізму, створила модель конституційного ладу держави.

Функціонування системи конституціоналізму спрямовано на твердження конституційної законності. Законність і правопорядок є найважливішими умовами життєдіяльності держави, без них немислимо який-небудь розвиток. Прийняття Верховною Радою України 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України і 24 серпня 1991 року -- Акта проголошення незалежності України, підтвердженого 1 грудня 1991 року всенародним референдумом, а також Конституції України сприяли правовим перетворенням в Україні, подальшому становленню і розвитку української державності Шемшученко Ю.С. От декларации - к Конституции // Правова держава: Щорічник наук. Праць. - К., 1997. - Вип. 8. - С. 3..

Концепція правової держави виходить з того, що право повинне виступати як безумовний пріоритет, бути верховенство закону у всій системі правових актів. Це зв'язано з контролем за виконанням прийнятих законів, неприпустимістю ігнорування з боку виконавчої влади положення законодавства. Тому саме для судового конституційного контролю головною задачею є забезпечення конституційної законності, що забезпечує повну дію Конституції.

Успішний розвиток і перетворення в життя принципу поділу влади будівництво демократичної правової держави можливо за умови неухильного дотримання законності і правопорядку. Впровадження ідеї правової держави можливо в першу чергу при наявності ефективної системи правової охорони Конституції, під якою розуміється сукупність юридичних способів, за допомогою яких досягається виконання положень конституційних норм, а також неухильне дотримання режиму конституційної законності.

Правова охорона Конституції (конституційна законність) означає: правовий характер самої Конституції як основного закону держави, тобто Конституція своїм змістом повинний відображати принципи демократії, свободи і справедливості, закріплювати права і свободи людини і громадянина, упроваджувати принципи правової держави; верховенство Конституції в правовій системі держави, тобто Конституція має вищу юридичну силу; принципи і норми Конституції мають пряму дію; Конституція діє на всій території держави Витрук Н.В. Конституционное правосудие. Судебное конституционное право и процесс: Учебн. пособ. - М., 1998. - С. 23-24..

Конституційна законність здійснюється в різних формах, серед яких основними вважаються конституційний контроль і конституційний нагляд. У юридичній літературі щодо понять “конституційний контроль” і “конституційний нагляд” існують різні погляди.

Найчастіше під контролем розуміють таку систему відносин між органами публічної влади, при якій контролюючий орган може скасовувати акти підконтрольного органа. Нагляд же в цьому випадку - це така система відносин, при якій наглядовий орган може лише звернути увагу піднаглядного органа на його помилку і, як найбільше, призупинити дію цього акта, але скасовувати або виправляти акт повинний сам піднаглядний орган.

Є, однак, і інша інтерпретація співвідношення між цими двома термінами: контроль - це перевірка діяльності підконтрольного органа, проведена контролюючим органом вибірково за власною ініціативою, або по якомусь сигналі, а нагляд -- постійне спостереження за діяльністю піднаглядного органа Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебн.: в 2 т. - М., 1995. - С. 72..

Представляється більш правильним не ототожнювати ці поняття.

Конституційний нагляд здійснюється всіма органами державної влади, що можуть виявляти і припиняти незаконні акти органів державної влади, але не скасовувати. На відміну від конституційного нагляду конституційний контроль здійснюється спеціальним органом, не підконтрольним ніяким іншим органам державної влади. Таким в Україні є Конституційний Суд України. Його особливий статус а також повноваження, спеціальний характер діяльності дозволяють приймати рішення загальнообов'язкового та остаточного характеру, що усувають невідповідність законів і інших правових актів Конституції. Під конституційним контролем, як правило, розуміється офіційна діяльність спеціально уповноваженого Конституцією і розвиваючого її іншими актами органа (органів), що здійснює свої повноваження за допомогою особливої процедури з метою захисту основ конституційного ладу, основних прав і свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства і прямої дії Конституції на всій території, попередження існування в правовій системі неконституційних актів, тлумачення Конституції і т.д. Эбзеев Б.С. Конституционный Суд Российской Федерации - судебный орган конституционного контроля // Вестник Конституционного Суда Российской Федерации. - 1995. - № 2-3. - С. 83; Бланкенагель А. Судебные системы западных государств. - М., 1991; Топорнин Б.Н. Конституционный контроль: идеи и проблемы реализации // Теория права: новые идеи. - М., 1991. - Вып. 1.

Судовий конституційний контроль є обов'язковим елементом, що є ланкою механізму охорони Конституції, конституційних прав і свобод, вона є однієї з завершальних стадій цього механізму, а всі інші елементи можуть лише передувати йому Савенко М.Д. Конституційний Суд і омбудсмен у державному механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина // Вісник Конституційного Суду України. - 2000. - № 1. - С. 72..

У юридичній літературі існує безліч визначень конституційного контролю. Наприклад, М. А. Нудель характеризує конституційний контроль як перевірку законів з погляду їх відповідності Конституції Нудель Н.А. Конституционный контроль в капиталистических странах. - М., 1968. - С. 3.. В. С. Нерсесянц під конституційним контролем розуміє забезпечення конституційності і правового характеру всієї системи загальнообов'язкових актів і норм шляхом позбавлення юридичної чинності тих з них, що носять антиконституційний, антиправовий характер Социалистическое правовое государство: концепция и пути реализации. - М., 1990. - С. 43..

Під судовим конституційним контролем у США С. В. Боботов має на увазі сукупність владних повноважень Верховного Суду, що дозволяють йому суверенно оцінювати діяльність інших органів держави і посадових осіб і виносити з таких питань найвище і кінцеве по своїх юридичних наслідках рішення Боботов С.В. Конституционный контроль в буржуазных странах: доктрина и практика // Советское государство и право. - 1989. - № 3. - С. 116.. А. Бланкенагель характеризує конституційний контроль як діяльність, що укладається в обмеженні влади і рішенні конфліктів Бланкенагель А. Теория и практика конституционного контроля ФРГ // Советское государство и право. - 1989. - № 1. - С. 102.. Д. Л. Златопольский визначає конституційний контроль як перевірку дотримання Конституції і конституційних законів, відповідність всіх інших актів вищих органів держави Конституції Воеводин Л.Д., Златопольский Л.Д. Государственное право зарубежных социалистических стран. - М., 1984. - С. 68..

Під судовим конституційним контролем в Україні розуміють контроль за діяльністю органів державної влади, здійснюваний спеціально уповноваженим Конституцією України Конституційним Судом Тесленко М.В. Судебный конституционный контроль в Украине. - К., 2001. - С. 44..

Правосуддя покликане забезпечувати верховенство конституції як основи національної правової системи, захисту прав і свобод, дотримання принципу поділу влади у всіх його аспектах. Необхідним елементом конституційного правосуддя є власне конституційний контроль -- здійснювана судовим органом перевірка нормативних актів з погляду їх відповідності Конституції. Саме це є сутністю конституційного контролю, на думку А. І. Ковлера Ковлер А.И. Сравнительное конституционное право. - М., 1996. - С. 158-237..

Конституційне правосуддя, по визначенню М. В. Вітрука, являє собою вищу форму конституційного контролю, що являє собою синтез двох почав -- сутності конституційного контролю і форми конституційного правосуддя, унаслідок чого ми маємо справу із самостійним видом державно-владної контрольної діяльності в спеціалізованій формі конституційного правосуддя Витрук Н.В. Конституционное правосудие. - М., 1998. - С. 29-30...

У практиці юриспруденції використовуються різні поняття, зокрема «конституційне правосуддя», «конституційна юстиція», «конституційний контроль (нагляд)», «конституційне судочинство» і т.п.

Конституційне правосуддя, за визначенням М. В. Вітрука, являє собою вищу форму конституційного контролю, що є синтезом двох аспектів -- сутності конституційного контролю і форми конституційного правосуддя, «унаслідок чого ми маємо справу із самостійним видом державно-владної контрольної діяльності в спеціалізованій формі конституційного правосуддя» Витрук Н.В. Конституционное правосудие. Судебное конституционное право и процесс. - М., 1998. - С. 30..

При цьому, розглядаючи конституційне правосуддя як галузь права, вчений підкреслює, що вона являє собою систему правових норм, котрі регулюють якісно однорідний комплекс суспільних відносин, що складаються у процесі організації і функціонування конституційного контролю, який здійснюється конституційними судами у формі самостійного виду судочинства - конституційного судочинства. Структурно виділяючи дві підгалузі - судове конституційне право і судовий конституційний процес (конституційне судочинство) Там само. - С. 39..

В українській юридичній літературі конституційне правосуддя також розглядається «як форма конституційного контролю» Конституційне судочинство в Україні: законодавство та практика застосування. - Харків, 2002. - С. 10..

Категорія “конституційна юстиція” застосовується переважно вченими-правознавцями у розумінні конституційного правосуддя. Так, на думку В. Скоморохі «конституційна юстиція («конституційне правосуддя») - одна із основних форм здійснення контролю - нова реальність української державно-правової дійсності» Скомороха В. Вплив конституційної юстиції на розвиток українського конституціоналізму // Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Жовтень, 2000. - Одеса, 2001. - С. 30..

Обґрунтовано вважають такі автори як В.О. Кряжков та Л.В. Лазарєв, що ці поняття пов'язані з характеристикою Конституційного Суду, по-перше, як державного інституту судової влади і, по-друге, як органу, що здійснює свою діяльність у формі конституційного судочинства.

Відповідно до ст. 147 Конституції, Конституційний Суд України -- єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Вживаючи термін “конституційна юрисдикція”, законодавець припускає здійснення судового конституційного контролю, маючи на увазі компетенцію Конституційного Суду України і коло його повноважень у сфері правосуддя.

На думку М.В. Тесленко Тесленко М.В. Судебный конституционный контроль в Украине. - К., 2001. - с. 47. конституційна юрисдикція -- це здійснення державної влади спеціально уповноваженим Конституцією України органом -- Конституційним Судом України: рішення питань про відповідність Конституції України (конституційності) законів і інших правових актів, виявлення, констатація та усунення їхньої невідповідності Конституції України.

Таким чином, категорії «конституційна юстиція», «конституційне правосуддя», «конституційна юрисдикція» і «конституційний контроль» та “конституційне судочинство” тісно взаємозв'язані. У свою чергу, відповідно до форми конституційна юрисдикція -- це конституційне правосуддя, а відповідно до змісту -- конституційний контроль.

Враховуючи викладене, можна зробити висновки, що конституційне правосуддя - це діяльність спеціалізованих судових органів конституційного контролю, що здійснюють судову владу шляхом конституційного судочинства.

Під судочинством розуміють встановлений процесуальний порядок подання позовів і розгляд у судах справ стосовно спорів, що виникають з різноманітних правовідносин, порядок прийняття рішень учасниками процесуальних дій, оскарження та перегляду цих рішень Правознавство: Підручник. - К., 2002. - С. 657.. Це загальне визначення судочинства охоплює всі його види. Конституційне судочинство - це судовий конституційний процес, який являє собою процедури розгляду справ у конституційному суді (принципи конституційного судочинства, стадії конституційного судочинства, особливості розгляду окремих категорій справ Конституційним Судом).

Важко переоцінити значення та роль Конституційного Суду, який здійснює свою діяльність у формі конституційного судочинства. Як стверджує М.В. Баглай “немає жодної країни світу, якою б демократичною вона себе не вважала, де законодавець не помилявся б, де не приймалися б закони, які рано чи пізно виявилися невідповідними Конституції і, відповідно, такими, що порушують права людини… У зв'язку з цим і виникає потреба у створенні правового механізму усунення законодавчих помилок. Ці функції здійснюють конституційні суди” Баглай М.В. Конституционное правосудие - требование времени // Представитель власти. - 2001. - № 15..

Однак конституційне правосуддя - це новий інститут в історії української держави, який сприйняв основні риси європейської моделі конституційного судового контролю, і він потребує подальшого вдосконалювання. Це сприятиме утвердженню конституційної законності, принципу верховенства права, становленню України як демократичної, правової держави.

2.Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України

В Основному Законі України наголошується на пріоритетності Конституційного Суду України в національній системі судочинства: йому присвячено окремий розділ, в якому визначено принципи організації та діяльності цього органу правосуддя, -- розд. XII «Конституційний Суд України». Відповідно до ч. 1 ст. 147 Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Це означає, що він наділений особливою функцією -- функцією конституційного правосуддя, яка передбачає вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України й офіційне тлумачення її положень і законів України.

На відміну від здійснюваної судами загальної юрисдикції функції правосуддя у цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справах, Конституційний Суд України здійснює функцію конституційного правосуддя, яка через винятковість предмета правового регулювання має пріоритетний характер і реалізується на особливих принципах.

Діяльність Конституційного Суду грунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного й усебічного розгляду справ та обгрунтованості прийнятих ним рішень. Тобто поряд із принципами, властивими діяльності всіх органів судової влади в Україні, чинне законодавство визначає як обов'язкові для Конституційного Суду України і такі, відповідно до яких діють глава держави, законодавча та виконавча влада.

Якщо функції судів загальної юрисдикції розуміють як напрями, види і форми діяльності з вирішення правових конфліктів, спорів у сфері цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства, що здійснюється виключно судами на підставах, у межах та порядку, передбачених Конституцією і законами України, то визначення функцій Конституційного Суду України, їх видів і ознак залишається дискусійним, попри значні здобутки вітчизняної та зарубіжної юридичної науки у вивченні цієї проблеми.

Незважаючи на те, що функції органів конституційної юрисдикції були предметом наукових досліджень правознавців, вчені не мають єдиної думки щодо правової природи цих функцій. Так, І.П. Ільїнський та Б.В. Щетинін генеральною функцією органів конституційної юрисдикції назвали конституційний контроль. Водночас російські правознавці відзначали багатоаспектність цієї функції і розрізняли такі її підвиди: забезпечення точного й неухильного дотримання Конституції в діяльності державних органів, виявлення та усунення правових актів чи окремих норм права, що суперечать Конституції, запобігання прийняттю неконституційних актів, а у федеративній державі -- також забезпечення відповідності конституційних актів суб'єктів федерації федеральній Конституції; вирішення спорів щодо компетенції між державними органами Див.: Ильинский И.П., Щетинин Б.В. Конституционный контроль и охрана конституционной законности в социалистических странах // Советское государство и право. -- 1969. -- № 9. -- С. 40--41.. Така позиція радянських правознавців заслуговує на увагу, хоча в умовах відсутності у колишньому СРСР спеціальних органів конституційної юстиції їх дослідження провадилися виключно у теоретичній площині.

Після проголошення незалежності України і створення Конституційного Суду наукові дослідження функцій органів конституційної юстиції набули практичного спрямування. Зокрема, В.Я. Тацій, Ю.М. Грошевий, О.В. Городецький основними функціями Конституційного Суду України називають вирішення питань про відповідність законів, інших правових актів Конституції та офіційне тлумачення Конституції і законів України Див.: Конституційне право України / За ред. В.Ф. Погорілка. -- К., 1999. -- С. 561; Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. -- Х., 1999. -- С. 265.. В.М. Шаповал також вважає, що до функцій органів конституційної юрисдикції належать конституційний контроль та офіційне тлумачення Конституції і законів України Див.: Шаповал В.М. Офіційне тлумачення як функція Конституційного Суду України // Вісник Конституційного Суду України. -- 1999. -- № 3. -- С. 52--57; Ч у б а р ь Л.П. Защита прав и свобод человека и гражданина в конституционном судопроизводстве Украины // Конституционное правосудие. Вестник конференции органов конституционного контроля стран молодой демократии (Ереван). -- 1999. -- № 2. -- С. 22.. На думку Л.П. Чубар, основними функціями Конституційного Суду України є охорона Конституції та прав людини Див.: Чубарь Л.П. Зазнач. праця. -- С. 21--30..

Найбільш повно, на монографічному рівні, зазначена проблема була досліджена М.Д. Савенком, на думку якого функції Конституційного Суду України -- це основні напрями, предмет і зміст його діяльності, спрямовані на реалізацію компетенції та виконання поставлених перед ним завдань, основним із яких є забезпечення верховенства права та конституційної законності. Серед таких функцій він називає і детально досліджує: конституційне правосуддя, конституційний контроль, офіційне тлумачення і правову охорону Конституції України, арбітражну та правозахисну функції8.

Не вдаючись до детального аналізу точок зору, слід відзначити загальну тенденцію до розширеного (часто невиправдано) тлумачення вченими функцій органів конституційної юрисдикції, а також ігнорування такої важливої функції, як здійснення конституційного правосуддя. Це призводить до того, що на теоретичному рівні органи конституційної юрисдикції часто сприймаються як квазісудові, тобто такі, що мають несудовий характер.

Конституційно-правовий статус Конституційного Суду визначається розділом ХІІ Конституції України і Законом України про Конституційний Суд України. Стаття 147 Конституції України визначає сутність Конституційного Суду України і його призначення.

Конституційний Суд України визначається як єдиний орган конституційної юрисдикції. Призначення цього органа: вирішувати питання про відповідність законів і інших правових актів Конституції України; давати офіційне тлумачення Конституції України і законів України.

Конституційному Суду України надані досить широкі повноваження, що стосуються захисту основ конституційного порядку, основних прав і свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства і прямої дії норм Конституції України на всій території. Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України;

5) відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

6) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України (ст. 13 Закону з урахуванням того, що Законом N 1168-VI (1168-17) від 19.03.2009 -- Закон визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 17-рп/2009 (v017p710-09) від 07.07.2009).

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю або в їх окремих частинах є: невідповідність Конституції України; порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

Повноваження Конституційного Суду мають визначені границі. У його компетенцію не входять питання щодо законності актів органів державної виконавчої влади (крім Кабінету Міністрів України), органів влади Автономної Республіки Крим (крім Верховної Ради Автономної Республіки Крим) і органів місцевого самоврядування, деякі інші питання, що віднесені законодавством до компетенції судів загальної юрисдикції.

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів цілком або у їх окремих частинах є: невідповідність Конституції України; порушення встановленою Конституцією України процедури їх розгляду, прийняття або вступ їх у силу; перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті (ст. 15 Закону). Конституція України визначає склад Конституційного Суду України і порядок його формування. Відповідно до Конституції Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду. Президент України (ч. 22 ст. 106), Верховна Рада України (ч. 26 ст. 86) і з'їзд суддів України призначають по шести суддів Конституційного Суду України (ч. 2 ст. 148).

Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення Конституційного Суду України здійснює Секретаріат Конституційного Суду України на чолі з керівником Секретаріату Конституційного Суду України. Положення про Секретаріат Конституційного Суду України, його структура і штати затверджуються Конституційним Судом України. Керівник Секретаріату Конституційного Суду України призначається Конституційним Судом України за поданням Голови Конституційного Суду України з числа громадян, що мають право на заняття посади професійного судді. Керівник Секретаріату Конституційного Суду України не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, займати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької і творчий. Керівник та інші посадові особи Секретаріату Конституційного Суду України є державними службовцями (ст. 32 Закону про Конституційний Суд України).

Конституційний Суд України на своєму засіданні утворює з числа суддів Конституційного Суду України постійні комісії Конституційного Суду України, що є його допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності. Положення про ці органи затверджуються Конституційним Судом на пленарному засіданні (ст. 33 Закону про Конституційний Суд України). Конституційний Суд України може утворювати також на своїх пленарних засіданнях тимчасові комісії для додаткового дослідження питань, зв'язаних з конституційним провадженням по справах, за участю фахівців у відповідних галузях права (ст. 34 Закону).

Крім того, суддя Конституційного Суду України може мати наукового консультанта і помічника, що виконують доручення судді Конституційного Суду України зі справ конституційного провадження. Вони є державними службовцями. Здійснення конституційного контролю спеціальними судовими органами обумовлює існування адекватного йому, самостійного виду судочинства. Конфлікти в процесі реалізації норм конституційного права вимагають специфічних процесуальних форм розрішення. Судочинство в конституційному суді не може не мати загальної родової основи з іншими видами судочинства (звідси спільність основних принципів судочинства), що, однак, не виключає, а припускає існування ряду особливостей, що стосуються предмета розгляду в конституційному судочинстві, його учасників, характеру проведення в ньому експертизи та ін. Витрук Н.В. Конституционное правосудие. Судебное конституционное право и процесс: Учебн. пособ. - М., 1998. - С. 202.

3. Конституційний статус суддів Конституційного Суду України та гарантії їх діяльності

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше десяти років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років.

Судді Конституційного Суду України не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої (ст. 16 Закону України „Про Конституційний Суд України”).

Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складення ним присяги судді Конституційного Суду України. Суддя Конституційного Суду України при вступі на посаду складає присягу такого змісту: “Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина”.

Суддя Конституційного Суду України складає присягу на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України, не пізніш як через місяць після призначення суддею Конституційного Суду України (ст. 17 Закон України „Про Конституційний Суду України”).

Суддя Конституційного Суду України здійснює попередню підготовку питань для їх розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України, бере участь у розгляді справ.

Суддя Конституційного Суду України має право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, які готуються до розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України.

Ухилення від давання пояснень або відмова від надання документів, матеріалів, інформації судді Конституційного Суду України тягне за собою відповідальність винних осіб згідно із законом.

Суддя Конституційного Суду України має право публічно висловлювати свою думку з питань, які стосуються провадження в Конституційному Суді України лише щодо тих справ, у яких Конституційним Судом України прийнято рішення або дано висновок.

Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні воєнного або надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Повноваження судді Конституційного Суду України припиняються у разі: 1) закінчення строку призначення; 2) досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку; 3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; 4) порушення суддею вимог, передбачених частиною другою статті 16 Закону “Про Конституційний Суд України”; 5) порушення суддею присяги; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 7) припинення його громадянства; 8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (ст. 23 Закон України „Про Конституційний Суду України”).

Рішення про припинення повноважень судді Конституційного Суду України у випадках, передбачених пунктами 1--3, 6--9, приймається на засіданні Конституційного Суду України, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, -- Верховною Радою України.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Судді Конституційного Суду України при здійсненні своїх повноважень є незалежними і підкоряються лише Конституції України та керуються Законом “Про Конституційний Суд України”, іншими законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду України. Особа судді Конституційного Суду України є недоторканною. Суддя Конституційного Суду України не може бути затриманий або заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом.

Судді Конституційного Суду України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в Конституційному Суді України та в його колегіях, за винятком відповідальності за образу або наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень та даванні висновків Конституційним Судом України.

Судді Конституційного Суду України одержують заробітну плату та користуються іншими видами матеріального забезпечення, встановленими законами України про статус суддів. У разі, коли повноваження судді Конституційного Суду України були припинені відповідно до пунктів 1 і 3 частини першої статті 23 Закону “Про Конституційний Суд України”, за ним зберігаються до виходу на пенсію за віком вісімдесят відсотків грошового утримання та інші види матеріального забезпечення, якими користується суддя Конституційного Суду України.

Суддя Конституційного Суду України має наукового консультанта і помічника, які виконують доручення судді Конституційного Суду України зі справ конституційного провадження.

Науковий консультант і помічник судді Конституційного Суду України є державними службовцями.

4. Особливості реалізації функцій Конституційного Суду України

Конституційне провадження

Закон України про Конституційний Суд України досить докладно регулює питання щодо звернення до Конституційного Суду України. А саме, щодо порядку звернення, форм та суб'єктів, тобто осіб, які мають право звертатися до Конституційного Суду України. Необхідно відзначити, що коло таких осіб чітко визначено названим Законом і розширеному тлумаченню статті, які їх вказують не підлягають. Так, згідно зі ст. 38 Закону про Конституційний Суд України формами звернення до Конституційного Суду є конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання -- це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України, а також клопотання Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста у порядку імпічменту (ст. 39 Закону про Конституційний Суд України).

Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом у випадках конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є: а) Президент України; б) не менше сорока п'яти народних депутатів України (підпис депутата не відкликається); в) Верховний Суд України; г) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; д) Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом у випадках відповідності чинних, міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, Конституції України є: а) Президент України: б) Кабінет Міністрів України. Щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста у порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України, є Верховна Рада України. Суб'єктами щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є: а) Президент України; б) не менше сорока п'яти народних депутатів України (підпис депутата не відкликається); в) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; г) Верховний Суд України; д) Кабінет Міністрів України; е) інші органи державної влади; є) Верховна Рада Автономної Республіки Крим; ж) органи місцевого самоврядування.

У конституційному поданні має бути зазначено: повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституцією України та цим Законом; відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням; повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (у разі публікації) правового акта, конституційність якого (деяких його положень) оспорюється чи який потребує офіційного тлумачення; правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (деяких його положень) або необхідності в офіційному тлумаченні; дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного подання (копії цих документів і матеріалів додаються); перелік матеріалів і документів, що додаються (ст. 39 Закону про Конституційний Суд України).

Саме подання та документи і матеріали до нього подаються трьох примірниках.

Акти Конституційного Суду України

У процесі здійснення конституційного правосуддя органами конституційного контролю видаються акти судового конституційного контролю. Іншими словами, основна процесуальна діяльність Конституційного Суду України оформляється у виді офіційно визнаного документа, що має письмову форму і є різновидом акта у формі, строго визначеної Законом України про Конституційний Суд України.

Ухвалення підсумкового рішення -- досить не проста стадія конституційного судочинства. Случається, що з позицією судді-доповідача у справі не згідно більшість суддів Конституційного Суду, яки беруть участь у пленарному засіданні. У такому випадку приймається рішення Суду, що виражає волю більшості, а не доповідач - судді-доповідача. І суддя-доповідач виступає з окремою думкою. Парадоксальність даної ситуації укладається у тім, що відповідно до законодавства суддя-доповідач, не згодний з волею більшості, зобов'язаний утілити цю волю в чітку модель рішення. Тому доцільно було б у Закон про Конституційний Суд України і в Регламент Конституційного Суду України ввести норму, по якій при виникненні такої ситуації остаточне рішення повинне готувати не суддя-доповідач, що залишився в меншості, а інший суддя Конституційного Суду, що виражає думку більшості суддів.

Рішення Конституційного Суду України обов'язкові до виконання на всій території України і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, можна затверджувати, що акти Конституційного Суду України мають всі ознаки правових актів.

Класифікація правових актів по видах дозволить офіційно розрізняти їх. Офіційно визнане розходження правових актів встановлюється в Конституції і законах України і визначається специфікою органів, що приймають ті чи інші акти. Кожен акт як би «прив'язаний» до якого-небудь державного органа. У цьому змісті такий акт є одним з відмітних ознак органа і служить реалізації покладених на нього задач і повноважень. Як правило, форма таких актів має офіційний характер і закріплена конституцією і законами.

У Конституції України згадується лише про рішення і висновки Конституційного Суду України, а в Законі України про Конституційний Суд України про акти говориться у третьому розділі. Вже в самій її назві -- «Рішення і висновки Конституційного Суду України» вбачаються основні види актів, яки приймаються у конституційному судочинстві. Повної ж їх класифікації ні Конституція України, ні Закон про Конституційний Суд України не дають.

Відповідно до Конституції України і Закону про Конституційний Суд України в конституційному судочинстві основними актами, що приймаються Конституційним Судом України, є рішення, висновки і ухвали. У юридичній літературі всі акти Конституційного Суду України іменуються «рішеннями». «Рішення Конституційного Суду» -- родове визначення акта, що відповідає встановленим Законом про Конституційний Суд критеріям Эбзеев Б.С. Конституция. Правовое государство. Конституционный суд: Учебн. пос. для вузов. - М., 1997 - С.162; Кряжков В.А., Лазарев Л.В. Конституционная юстицияя в Российской Федерации: Учебн. пос. - М., 1998. -- С. 228..

Відповідно до частини другої статті 150 Конституції України Конституційний Суд України постановляє рішення з питань, що є обов'язковими до виконання на території України, остаточні і не можуть бути оскаржені.

Конституційний Суд України приймає також інші акти, а саме - ухвали. Вони стосуються процесуальних питань і носять проміжний характер. Наприклад, згода або відмовлення в прийнятті до розгляду звернень щодо процесуального провадження, прийнятих Колегією суддів Конституційного Суду України (стаття 48 Закону України про Конституційний Суд України) чи Конституційним Судом на своїх засіданнях (ст. 50 Закону).

Конституційний Суд України виносить також ухвали про призупинення конституційного провадження в справі про об'єднання конституційних проваджень, про відкриття нового провадження у справі, про форму слухання справи, про прилучення документів до матеріалів справи, про призначення експертизи і т.п., що оформляються протокольно або у виді окремого акта.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 Закону України про Конституційний Суд України Конституційний Суд України розглядає всі питання, що вимагають його рішення, крім тих, котрі зважуються на його пленарних засіданнях, у тому числі ті, котрі не зв'язані з конституційним судочинством, але відносяться до його компетенції. З таких питань Конституційний Суд України приймає рішення у відповідній формі.

К актам, яки регламентують організацію внутрішньої роботи Конституційного Суду України відносяться: Регламент, положення про Секретаріат, постійних комісіях і інші рішення: про утворення Колегії суддів Конституційного Суду України, про припинення повноважень судді Конституційного Суду України, про дострокове звільнення з посади Голови Конституційного Суду України, його заступників, про службові відрядження суддів і ін.

Таким чином, акти Конституційного Суду України є правовими актами, що породжують визначені наслідки та обов'язкові для учасників правовідносин. Незважаючи на те, що Конституція України і Закон України про Конституційний Суд України встановлюють основні різновиди актів Конституційного Суду України (рішення, висновки і ухвали), всякий правовий акт Конституційного Суду України, що відповідає вимогам, які визначені у Конституції і Закону України про Конституційний Суд України, іменується рішенням і є родовим поняттям, приймається з усіх питань, віднесеним до його компетенції.

Згідно ч. 2 ст. 150 Конституції України рішення, що даються Конституційним Судом, обов'язкові до виконання на території України, остаточні і не можуть бути оскаржені. У зв'язку з цим виникає питання: а чи може рішення Конституційного Суду бути оскаржене у встановленому порядку в міждержавні органи по захисту прав та свобод людини ? Адже згідно п. 4 ст. 55 Конституції України кожний має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод у відповідні міжнародні судові установи і органи міжнародних організацій, членом чи учасницею яких є Україна. А в ч. 5 ст. 55 Конституції встановлено, що кожний має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Голова Конституційного Суду Російської Федерації М.В. Баглай вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції Росії не виключена можливість оскарження рішень Конституційного Суду у встановленому порядку в міждержавні органи по захисту прав і свобод людини Баглай М.В. Конституционное право Российской Федерации: Учебник для вузов. - М., 1998. - С. 649..

Здається, що з такою позицією можна погодитися, оскільки рішення Конституційного Суду виступає останнім способом (інстанцією) у використанні «усіх національних засобів правового захисту», і, відповідно, у громадянина України не повинне бути перешкод у використанні міжнародно-правових механізмів захисту своїх прав і свобод, у тому числі коли в справі мається рішення Конституційного Суду.

Висновки

Значні зміни в суспільних відносинах і державі, що відбуваються в зв'язку із запровадженням у життя Конституції України, здійснення політичної, правової та судової реформи, актуалізували теоретичні та практичні питання здійснення правосуддя в Україні. Особливе значення набуває розвиток конституційного правосуддя.

Важливе значене має визначення місця і ролі Конституційного Суду у системі державної та судової влади. Існують різні точки зору вчених щодо поняття судової влади і її законодавчого закріплення. Тому у спеціальній літературі дотепер актуальної залишається проблема уточнення змісту поняття «судова влада».

Важливе значення мають рішення Конституційного Суду, які є самостійним джерелом конституційного права. Однак механізм їх здійснення, питання відповідальності у випадку їх ігнорування і ряд інших - залишаються відкритими. Тому необхідно удосконалення діючого законодавства України з питань механізму виконання актів Конституційного Суду України. Представляється необхідним на законодавчому рівні закріпити юридичну природу, а також юридичні наслідки рішень Суду.

Використані джерела

Конституция Украины (Принята Верховным Советом Украины 28 июня 1996 г.) // Відомості Верховної Ради України. -- 1996. -- № 30. -- Ст. 141.

Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України . -1996. - № 49. - Ст. 272.

Баглай М.В., Габричидзе Б.Н. Конституционное право Российской Федерации. - М.: НОРМА, 1996.

Заєць А. Принцип верховенства права (теоретико-методологічне обґрунтування) // Вісник Академії правових наук України.- 1998. - № 1.-С.4-12.

Ильинский И.П., Щетинин Б.В. Конституционный контроль и охрана конституционной законности в социалистических странах // Советское государство и право. -- 1969. -- № 9. -- С. 40--41.

Ковлер А.И. Сравнительное конституционное право.-М.,1996.-С.158-237.

Конституційне право України (за ред. Проф. Погорілко В.Ф.). - К.: Наукова думка, 1999. - 733 с.

Конституційне судочинство в Україні: законодавство та практика застосування. - Харків: Консум, 2002. - 832 с.

Основи конституційного права України ( за ред. В.В. Копєйчикова). - К.: Юрінком, 1997. - 208 с.

Погорілко В.Ф. Теоретичні проблеми сучасного українського конституціоналізму // Вісник прокуратури. -- 2000. -- №2. -- С. 68 - 74.

Регламент Конституційного Суду України: Затверджено рішенням Конституційного Суду України 5 березня 1997 р. // Конституційне судочинство в Україні: законодавство та практика застосування. - Харків: Консум, 2002. - 832 с.

Савенко М. Окремі питання конституційного судочинства в Україні. // Конституційне судочинство. Американський та український досвід. - К. - Інститут демократії імені Пилипа Орлика. - 1999. - С.52-65.

Савенко М.Д. Проблеми кодифікації законодавства про конституційне судочинство. // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики. Інститут законодавства Верховної Ради України. - К. - 1999. - С.545-550.

Савчин М.В. Конституційний Суд України у судових механізмах гарантування прав і свобод людини та громадянина // Права і свободи людини та сучасний суспільний прогрес. - Ужгород, 1999. - С. 406-415.

Скомороха В. Вплив конституційної юстиції на розвиток українського конституціоналізму // Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Жовтень, 2000 р. - Одеса, 2001. - С. 27 - 34.

Скомороха В. Конституційна юрисдикція в Україні: становлення і перспективи розвитку // Вісник Конституційного Суду України. - 2002. - № 1. - С. 52.

Скомороха В., Пшеничний І. Конституційний контроль: питання розгляду справ, характеру та змісту рішень Конституційного Суду України // Вісник Конституційного Суду України. - 1999. - № 1. - С. 61.

Тесленко М.В. Судебный конституционный контроль в Украине. - К., 2001. - 344 с.

Тихий В. Офіційне тлумачення Конституції та законів України Конституційним Судом України // Вісник Конституційного Суду України. - 1998. - № 4. - С. 41.

Тихонова Е., Юзьков Л. Конституція юридична і фактична // Право України. - 1992. - № 1. - С. 9 - 31.

Тодыка Ю. Основы конституционного строя Украины. - Харьков: Факт, 1999. - 320 с.

Тодыка Ю.Н. Толкование Конституции и законов Украины: теория и практика. - Харьков: Факт, 2001. - 328 с.

Топорнин Б.Н. Конституционный контроль: идеи и проблемы реализации // Терия права: новые идеи. Вып. 1. - м, 1991. - С. 39 - 49.


Подобные документы

  • Поняття і види конституційного правосуддя. Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України та його суддів як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Форми звернення до Конституційного суду, правова природа та значення його актів.

    курсовая работа [42,8 K], добавлен 06.12.2010

  • Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Порядок формування конституційного Суду і його склад. Функції та повноваження Конституційного Суду України. Порядок діяльності Конституційного Суду України.

    курсовая работа [27,3 K], добавлен 12.08.2005

  • Конституційний Суд - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Порядок формування Конституційного Суду і його склад. Функції і повноваження Конституційного Суду. Порядок діяльності Конституційного Суду і процедури розгляду ним справ. Шлях до створ

    контрольная работа [17,9 K], добавлен 15.12.2004

  • Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції в державі. Принципи, на яких базується діяльність органу державної влади: верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, всебічності розгляду справ.

    реферат [15,4 K], добавлен 30.10.2014

  • Історія становлення Конституційного Суду України, його значення. Права та обов'язки цього органу державної влади, основні напрямки і види діяльності, що здійснюється відповідно до правової охорони Конституції та здійснення конституційного правосуддя.

    реферат [24,0 K], добавлен 28.04.2014

  • Конституційний Суд України та його місце в механізмі державної влади. Склад і порядок формування Конституційного Суду України. Повноваження Конституційного Суду. Процедура розгляду справ. Рішення та висновки Конституційного Суду та їх юридичні наслідки.

    реферат [29,9 K], добавлен 19.06.2015

  • Сутність та порядок формування Конституційного Суду України. Основні принципи його діяльності, функції і повноваження. Вимоги до суддів Конституційного Суду. Форми звернень до Конституційного Суду України: конституційне подання, звернення, провадження.

    курсовая работа [27,3 K], добавлен 19.07.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.