діє

Канада

Патент № CA2119100

МПК С25С3/10

Заявник: Норск Худро Ес (NO)

Заявка № CA19942119100 від 1994.03.15

Пул. 1994-09-18

Машина для обслуживания алюминиевых электролизеров

діє

Г.1.2 Інша науково-технічна документація, відібрана для подальшого аналізу

ОГД, його складові частини	Джерела інформації	Бібліографічні дані
1	2	3
Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера	Положення з алюмінієм у світі й у США	Всеросійський науково-дослідний кон'юнктурний інститут Бюлетень іноземної комерційної інформації Машини й устаткування №43 15 квітня 2003 р. с. 14-15
	Прогноз ринку основних кольорових металів в 2003 році	Всеросійський науково-дослідний кон'юнктурний інститут Бюлетень іноземної комерційної інформації Машини й устаткування №21 22 лютого 2003р. с. 14-15
	Зростання виробництва основних кольорових металів у КНР	Всеросійський науково-дослідний кон'юнктурний інститут Бюлетень іноземної комерційної інформації Машини й устаткування №99 4 вересня 2003р. с. 13-14
	Стан і перспективи ринку алюмінію в СНД	Всеросійський науково-дослідний кон'юнктурний інститут Бюлетень іноземної комерційної інформації Машини й устаткування №95 26 серпня 2003р. с. 13 - 14
	Перспективи розвитку алюмінієвої промисловості Китаю	Всеросійський науково-дослідний кон'юнктурний інститут Бюлетень іноземної комерційної інформації Машини й устаткування №80 17 липня 2003 р. с. 15
	На бразильському ринку алюмінію й алюмінієвої сировини	Всеросійський науково-дослідний кон'юнктурний інститут Бюлетень іноземної комерційної інформації Машини й устаткування №125 1 листопада 2003 р. с. 14-15
	Виробництво й запаси кольорових металів у Японії в 2002 році	Всеросійський науково-дослідний кон'юнктурний інститут Бюлетень іноземної комерційної інформації Машини й устаткування №112 2 жовтня 2003 с. 13-14
	Стан і перспективи ринку алюмінію	Всеросійський науково-дослідний кон'юнктурний інститут Бюлетень іноземної комерційної інформації Машини й устаткування №145 18 грудня 2004 с. 14-15
	Виробництво й запаси кольорових металів у Японії в 2003 році	Всеросійський науково-дослідний кон'юнктурний інститут Бюлетень іноземної комерційної інформації Машини й устаткування №136 27 листопада 2004 с. 14
	Положення з алюмінієм у світі й у США	Всеросійський науково-дослідний кон'юнктурний інститут Бюлетень іноземної комерційної інформації Машини й устаткування №130 13 листопада 2004 с. 14
	На Японському ринку алюмінію	Всеросійський науково-дослідний кон'юнктурний інститут Бюлетень іноземної комерційної інформації Машини й устаткування №122 26 жовтня 2004 с. 13-14
	Стан і перспективи ринку алюмінію	Всеросійський науково-дослідний кон'юнктурний інститут Бюлетень іноземної комерційної інформації Машини й устаткування №120 21 жовтня 2004 с. 14-15
	Зміна в структурі ринку й динаміку споживання алюмінію на світовому ринку	Всеросійський науково-дослідний кон'юнктурний інститут Бюлетень іноземної комерційної інформації Машини й устаткування №109 25 вересня 2004 с. 13-14
	Світовий ринок чорних і основних кольорових металів	Всеросійський науково-дослідний кон'юнктурний інститут Бюлетень іноземної комерційної інформації Машини й устаткування №46 23 квітня 2005 с. 12-14
	Виробництво й запаси кольорових металів у Японії в 1-ом полуг. 2004 року	Всеросійський науково-дослідний кон'юнктурний інститут Бюлетень іноземної комерційної інформації Машини й устаткування №5 18 січня 2005 с. 15
	В алюминиевой промышленности СНГ	Всероссийский научно-исследовательский конъюнктурный институт Бюллетень иностранной коммерческой информации Машины и оборудование №45 20 апреля 2004 с. 12-13
	Производство и запасы цветных металлов в Японии в 2002 году	Всероссийский научно-исследовательский конъюнктурный институт Бюллетень иностранной коммерческой информации Машины и оборудование №26 4 марта 2004 с. 14-15

Г.1.3 Документація, відома з посилальних джерел, але не виявлена в процесі пошуку

Бібліографічні дані щодо
джерела посилання	документа, на який посилаються
1	2
РЖ ВИНИТИ Металлургия. Технологический процесс. Москва. - 2005. - № 6. Реф. 15Г.8.	Проблемы совершенствования технологии и оптимизации показателя металлургического производства. ОАО «ГМК «Норильский Никель». Мурикатин Л.М. (ОАО «ГМК «Норильский Никель»). цв. мет., 2004, №12, с.6-10, табл. 1. Библ.6. Рус.:рез.англ.
РЖ ВИНИТИ Металлургия. Технологический процесс. Москва. - 2002. - № 1. Реф. 15Г.1.	Обзор современного состояния промышленности цветных металлов России. Березкин К.Э. Сб. тр. мол. ученых СПГГИ, 2001, №6, с.131 - 134. Рус.; рез. англ.
РЖ ВИНИТИ Металлургия. Технологический процесс. Москва. - 2002. - № 1. Реф. 15Г.12.	Nalco увеличит мощности по производству алюминия и глинозема Nalco to boost aluminium and alumina output Norways T., Elcridge D. Metall Bull. 2003, №8762, с.5. Англ.
РЖ ВИНИТИ Металлургия. Технологический процесс. Москва. - 2003. - № 9. Реф. 15Г.10.	Алюминиевая промышленность Германии. Aluminiumdusrtie wachst. Werkst. Fertig. 2002, №4, с.18. Нем.
РЖ ВИНИТИ Металлургия. Технологический процесс. Москва. - 2003. - № 12. Реф. 15Г.2.	Алюминиевая промышленность СНГ сегодня. Прокопов И.В. (НП «Алюминий»). Цв. мет., 2003, Спец. Вып., с.26 - 32, 5л., табл.4. Рус.
РЖ ВИНИТИ Технология машиностроения. Москва. - 2003. - № 12. Реф. 14 Б.263	Изготовитель производственного оборудования и инструментов. Familienunternehmen Welterfolg. Technica (Suisse). 2002. 51. №18, с.14, 1 ил. Нем.
РЖ ВИНИТИ Металлургия. Технологический процесс. Москва. - 2003. - № 7. Реф. 15Г.8.	Состояние и проблемы развития алюминиевой промышленности. Северо-Западного региона России. Сизяков В.М. Научные и теоретические исследования в металлургии легких металлов. Сборник научных трудов. Всерос. Алюм. - магн. Ин - т. СПб: Изд - во ВАМИ. 2000, с.15 - 22, 285 Рус.
РЖ ВИНИТИ Металлургия. Технологический процесс. Москва. - 2003. - № 8. Реф. 15Г.9	Alcoa скрепил сделку с Quebec om по расширению завода Alcoa inks deal with Quebec to expand smelter. Brooks P. Metaii Bull. 2003, №8758, с.5. Англ.
РЖ ВИНИТИ Металлургия. Технологический процесс. Москва. - 2003. - № 8. Реф. 15Г.6.	Исландский алюминиевый завод намерен удвоить мощность. Icelandie smelter seeks to double capacity. Docherty S. Metall Bull. 2003,№8757, с.5, Англ.
РЖ ВИНИТИ Металлургия. Технологический процесс. Москва. - 2003. - № 8. Реф. 15Г.7.	Simsen собирается увеличить производство алюминия в КНР. Simsen plans aluminium expansion. Metall Bull. 2003, №8756, с.7. Англ.
РЖ ВИНИТИ Металлургия. Технологический процесс. Москва. - 2003. - № 2. Реф. 15Г.11.	Методы и модели автоматизированного проектирования роботоавтономных систем для цветной металлургии. Ашимов А.А., Байбатшаев М.Ш., Байсембаев А.А.
РЖ ВИНИТИ Металлургия. Технологический процесс. Москва. - 2003. - № 6. Реф. 15Г.5.	Крупнейшие потребители первичного алюминия в мире. Информация руководителю. Черметинформация. 2004, №23, с.15. Рус.
РЖ ВИНИТИ Металлургия. Технологический процесс. Москва. - 2003. - № 9. Реф. 15Г.10.	Алюминиевые надежды. Металлы мира. 2003, №5, с.18 - 25. Рус.

Г.1.4 Техніко-економічні показники ОГД та об'єктів аналогічного призначення

Найменування та одиниці виміру	Техніко - економічні показники
	об'єкта за стандартом або технічними умовами	об'єкта-аналога (держава, фірма, організація, модель, рік освоєння)	ОГД	перспективного зразка
		Захват для перестановки анодных штырей алюминиевых электролизеров с верхнем подводом тока ОАО"Красноярский алюминиевый завод" 2000р.0	МИАШ-1	МИАШ - 5
Робочий тиск, мПа(кГс/див2)		4,0	0,5	0,4-0,63 (4-6,3)	0,4-0,63 (4-6,3)
Тиск масла в робітнику циліндрі, мПа(кГс/див2), не менш		170	16	15 (150)	15 (150)
Діаметр робочого циліндра, мм		150	160	160	160
Хід упору робочого органа, мм		275	274	2742	2742
Зусилля що розвиває на упорі, кн (кгс), не менш		30000	40000	300 (30000)	300 (30000)
Маса машини, кг		820	206	1400	1400
Габаритні розміри, мм:		1980 х 930 х 1520	2080 х 600 х 1335	2410х650х1635	2410х650х1635

Форма Г.1.5 Аналіз новизни, винахідницького рівня та промислової придатності ОГД

ОГД, його складові частини	Найближчий аналог	Очікуваний результат	Можливості використання у промисловості або іншій сфері діяльності	Номер поданої заявки, дата подачі заявки
назва	сукупність ознак	бібліографічні данні	сукупність ознак
1	2	3	4	5	6	7
Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера	Пневмогідроперетворувач виконаний як циліндр, внутрішня порожнина якого за допомогою поршня розділена на пневматичну і гідравлічну; насос виконаний плунжерним з двох гідравлічних порожнин і пневматичної частини; механізм повороту платформи, пневмогідроперетворювач і сидіння для оператора встановлені один над другим.	А.С. СРСР № 330206 від 27.06.1984	Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера, що містить самохідне шасі, поворотну платформу, де розміщені робочий орган із захватом, закріплений на опорно-направляючому пристрої, пневмопривід, гідровузол, що складається з насоса і клапанного розподільника, механізм повороту платформи і механізми подачі і підйому робочого органу, гідравлічні і пневматичні магістралі і сидіння для оператора, до того ж насос через клапанний розподільник сполучений з робочим органом, яка відрізняється тим, що машинаобладнанапневмо- гідроперетворювачем.	Створення машини, де за рахунок введення нових вузлів можна збільшити швидкодію, зменшити габарити і підвищити безпеку роботи оператора.	Корисна модель належить до електрометалургії, зокрема до устроїв для виймання анодних штирів з електролізних ванн із боковим підводом струму	№1872 від 14.09.2005

1	2	3	4	5	6	7
Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера	основними формоутворюючими елементами якої є шасі 1, поворотна колонка 10, робочий орган 3, сиденья 4. Основою шасі 1 є лита рама складної форми з прямокутною передньою частиною, на якій установлені рама 18, пневмодвигун 17, ведучий міст 16, керуємий міст 15. Поворотна колонка 10 установлена на стійці в середній частині рами і являє собою зваренуконструк.	№ 95102740/02 від 1995.02.24	основними формоутворюючими елементами якої є шасі 1, поворотна колонка 10, робочий орган 3. Основою шасі 1 є лита рама складної форми з округлою передньою частиною, на якій установлені рама 18. Поворотна колонка 10 установлена на стійці в середній частині рами і являє собою зварену конструкцію.	Поліпшення показників егроекономіки	Промисловий зразок належить до електрометалургії, зокрема до устроїв для виймання анодних штирів з електролізних ванн із боковим підводом струму	№S200501036 від 11.11.2005

Висновки до розділу Г.1

Пошук за патентною документацією був проведений по відношенню охоронних документів України, Російській Федерації, СРСР, інших країн світу, а також патентних документів Європейського патентного відомства (ЄПВ) та міжнародних заявок, виданих за процедурою РСТ (Patent Cooperation Treaty - Договір про патентну кооперацію). Ретроспективність пошуку була прийнята в межах 30 років (1976-2005рр.). Для пошуку було використано офіційний бюлетень “Промислова власність” Державного патентного відомства України, описи винаходів СРСР та тематичні добірки “Винаходи країн світу”, які доступні у Харківській державній науковій бібліотеці ім. Короленко (ХДНБ ім. Короленко). Також пошук по патентній документації проводився у мережі Internet по електронних базах даних патентного відомства Російської Федерації (“Федеральний інститут промислової власності”), ведучих країн світу, Європейського патентного відомства та міжнародних заявок РСТ. Пошук проводився за допомогою класифікаційних індексів Міжнародної патентної класифікації (МПК): С25С 3/10, С25С 3/12.

Результати пошуку за патентною документацією наступні:

1) Російська Федерація - 28 документи;

2) СРСР - 22 документів;

3) Австрія - 3 документи;

4) Бразилія - 3 дркументи;

5) Норвегія - 1 документ;

6) Канада - 1 документ;

7) Китай - 2 документ;

8) Німеччина - 5 документ;

9) Нова Зеландія - 3 документа;

10) США - 7 документ;

11) Франція - 1 документів;

12) ЄПВ - 6 документів;

Взагалі було знайдено 81 охоронних документів, релевантних предмету та меті пошуку.

На основі відібраних охоронних документів було заповнено форму по країнах із наведенням бібліографічних даних щодо охоронних документів (форма Г.1.1). Патентна документація систематизована за державами видачі охоронних документів.

Пошук по науково-технічній документації був проведений по статтям журналів „Бюллетень иностранной коммерческой информации” та реферативних журналів „Металургія”, які доступні у ХДНБ ім. Короленко та бібліотеці НТУ „ХПІ”. Пошук був проведений з 1990 року до 2005 року включно. У результаті було виявлено 17 джерел науково-технічної інформації (форма Г.1.2) і 13 джерел, відомих з джерел посилання, але не виявлених у процесі пошуку (форма Г.1.3).

Також у даному розділі були розглянуті техніко-економічні показники машини для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера та об'єктів аналогічного призначення (форма Г.1.4). За своїми техніко-економічними показниками ця машина відповідає аналогами.

3. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ З НАБУТТЯ ПРАВ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ

3.1 Корисна модель як об'єкт правової охорони

Згідно з Законом України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Правова охорона надається корисній моделі, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності. Пріоритет, авторство і право власності на корисну модель засвідчуються деклараційним патентом.

Строк дії деклараційного патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до Установи. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою корисної моделі. Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису корисної моделі та відповідних креслень.

Умови патентоздатності корисної моделі

1. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.

2. Корисна модель визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

3. На визнання корисної моделі патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цієї частини.

4. корисна модель визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сферідіяльності.

3.2.1 Корисна модель як службовий твір

Ч. 1 статті 462 ЦК встановлює, що набуття права інтелектуальної власності на корисну модель засвідчується патентом.

Суб'єкт майнових прав інтелектуальної власності на службовий винахід, визначається у ч. 2 ст. 429 ЦК, яка говорить про об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, а також відповідно у ст. 9 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі - Закон про винаходи), яка присвячена праву на одержання патенту на службовий винахід роботодавцем.

Слід зазначити, що ст. 429 ЦК передбачає, що в разі створення об'єкта у зв'язку з виконанням трудового договору, особисті немайнові права належать працівникові-творцеві, а майнові права належать спільно працівникові-творцеві та роботодавцю, якщо інше не встановлено договором.

Наведені норми законів та ЦК стосуються майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель, створену працівником, але мають різний понятійний апарат та не співпадають за колом правовідносин, що регулюють, а тому виникає необхідність їх поглибленого правового аналізу з метою правильного застосування.

Отже, почнемо з визначення об'єкта регулювання. Так, ст. 429 ЦК, говорячи про об'єкт права інтелектуальної власності, оперує поняттям "об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору". В той же час, ст. 9 Закону говорить про "службовий винахід". Ст. 1 Закону, визначаючи поняття "службового винаходу", відносить до нього три категорії об'єктів, створених винахідниками-працівниками: 1) створені у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 2) створені за дорученням роботодавця; 3) створені з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.

Чи охоплюються ці категорії винаходів (корисних моделей) поняттям "об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору", що містить ст. 429 ЦК?

Ст. 21 Кодексу законів про працю України , даючи поняття трудового договору, вказує, що за ним працівник зобов'язується виконувати певну роботу з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. Таким чином, виконанням трудового договору з боку працівника є виконання роботи, що є його трудовою функцією, яка може бути визначена як в самому трудовому договорі, так і в локально-нормативних документах роботодавця (зокрема, посадовій інструкції чи положенні), додержуючись правил внутрішнього трудового розпорядку, в тому числі виконуючи встановлений режим праці та відпочинку.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що норма ЦК, яка аналізується, охоплює перші дві категорії службових винаходів, оскільки доручення роботодавця в межах спеціальності, професії працівника стає його трудовим обов'язком, а тому його виконання здійснюється в межах виконання трудового договору. Що ж стосується третьої категорії службових винаходів (створені з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця), то вони залишаються поза межами об'єкта регулювання ст. 429 ЦК.

Віднесення до службових винаходів, створених з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, має на меті охоплення тих винаходів, що не підпадають під створені у зв'язку з виконанням службових обов'язків та за дорученням роботодавця. В тому числі, якщо створено винахід поза робочим часом або не в межах трудових обов'язків.

Підсумовуючи вказане вище, можна зробити висновок, що ст. 429 ЦК може застосовуватись лише щодо винаходів, створених на виконання службових обов'язків та за дорученням роботодавця. А відносини стосовно винаходів, які створені з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, регулюються лише Законом про винаходи.

Частина 2 ст. 429 ЦК встановлює презумпцію, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать роботодавцю і працівнику спільно, що право на одержання патенту на службовий винахід належить роботодавцю.

Виходячи із ч. 1 ст. 462 ЦК, яка встановлює, що набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, засвідчується патентом, можна говорити, що "право на одержання патенту", що міститься в Законі про винаходи по суті є правом на набуття права інтелектуальної власності на винахід. Саме власник патенту є носієм майнових прав інтелектуальної власності. Звідси випливає, що норми ч.1 ст. 9 Закону про винаходи, першого речення ч.1 ст. 8 регулюють ті ж самі правовідносини по відношенню до винаходів, створених у зв'язку з виконанням трудового договору, а тому виникає конкуренція норм.

Норма ч. 2 ст. 429 ЦК не носить відсилочного характеру та не встановлює можливості зміни її спеціальним законом. Вона дозволяє змінити порядок розподілу прав лише за договором між роботодавцем та творцем-працівником; Враховуючи те, що ЦК прийнятий пізніше, ніж Закони, і ЦК має вищу юридичну силу порівняно із Законами, оскільки згідно з ч. 2 ст. 4 ЦК він є основним актом цивільного законодавства України, пріоритет повинен надаватись нормі ч. 2 ст. 429 ЦК, порівняно з ч.1 ст. 9 Закону про винаходи.

Отже, ч. 2 ст. 429 ЦК встановлює, що якщо роботодавець і творець не домовились про інше, то майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать їм спільно. Що стосується порядку реалізації спільного права, то тут мають застосовуватись абз. З ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи , оскільки ч. З ст. 429 ЦК встановлює, що законом можуть встановлюватись особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору. Тобто, кожен із суб'єктів спільних майнових прав інтелектуальної власності, якщо інше не обумовлено між ними, може використовувати винахід на свій розсуд, але розпоряджатись майновими правами чи надавати дозволи іншим особам на використання винаходу можуть лише за взаємної згоди.

Необхідно зауважити, що ст. 429 ЦК, визначаючи суб'єкта майнових прав інтелектуальної власності, регулює правовідносини між роботодавцем і працівником, починаючи з моменту виникнення права інтелектуальної власності. Говорячи про винахід, цим моментом є дата публікації відомостей про видачу патенту.

Що ж стосується відносин між цими суб'єктами до моменту виникнення права інтелектуальної власності, то вони ЦК не врегульовані. Ці відносини регулюються частинами 2, 3,4, 5 ст. 9 Закону про винаходи,

які встановлюють умови набуття права інтелектуальної власності (права на одержання патенту) роботодавцем.

Умови набуття роботодавцем права на одержання патенту на винахід:

Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним об'єкт з описом, що розкриває ясно і повно суть винаходу.

Протягом 4-х місяців роботодавець повинен вчинити наступні дії:

а) прийняти одне з таких рішень:

подати заявку на одержання патенту до Укрпатенту;

передати право на одержання іншій особі;

зберігати винахід як конфіденційну інформацію.

б) укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати винагороди, відповідно до вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

В разі, якщо роботодавець не виконає дій, вказаних в п. а) чи б), а також якщо роботодавець протягом більше, як 4-х років зберігав винахід як конфіденційну інформацію і не використовував його, то право на одержання патенту переходить до винахідника чи його правонаступника, тобто винахідник буде єдиним суб'єктом права інтелектуальної власності на винахід (в тому числі і майнових прав). Роботодавець, не виконавши умов для набуття ним майнових прав інтелектуальної власності на винахід, втрачає свою частку права.

Якщо ж роботодавець виконав вказані у ч. З ст. 9 Закону про винаходи умови і приймає рішення запатентувати винахід, то враховуючи ч. 2 ст. 429 ЦК, він зобов'язаний включити до кола заявників і винахідника, в разі, якщо винахідник за договором не передав йому свої майнові права інтелектуальної власності.

Виникає питання, якщо роботодавець приймає рішення зберігати винахід як конфіденційну інформацію, то чи означає це, що не виникають права інтелектуальної власності на винахід?

Винахід, який зберігається як конфіденційна інформація, є об'єктом правової охорони та підпадає за своїм змістом під визначення такого об'єкта права інтелектуальної власності, як комерційна таємниця, правовідносини з приводу якої регулюються гл. 46 ЦК.

Слід зазначити, що на відміну від винаходу, який є результатом творчості, комерційна таємниця є не лише певним ідеальним об'єктом, результатом творчості. Для того, щоб результат творчості став комерційною таємницею як об'єктом правової охорони і як об'єктом права інтелектуальної власності необхідна наявність додаткових умов, які містяться у ч. 1 ст. 505 ЦК:

це має бути інформація, яка є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з таким видом інформації;

вона повинна мати комерційну цінність;

є предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності.

Таким чином, винахід при додержанні цих умов стає таким об'єктом права інтелектуальної власності як комерційна таємниця. Хто ж є суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на неї?

Ч. 2 ст. 506 ЦК встановлює, що майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

З цієї норми виходить, що оскільки роботодавець приймає рішення про збереження винаходу як конфіденційної інформації, то він буде суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю, якщо інше не встановлено в договорі між роботодавцем і винахідником.

Тобто має місце конкуренція норм, оскільки ч. 2 ст. 429 ЦК презюмує спільну приналежність майнових прав. Отже, яку норму необхідно застосовувати?

На мою думку, в цьому випадку діє норма ч. 2 ст. 506 ЦК, оскільки ст. 429 ЦК регулює відносини з приводу об'єкта, створеного у зв'язку з виконанням трудового договору. Тобто ця стаття регулює відносини стосовно тих об'єктів права інтелектуальної власності, які за своєю суттю є результатом творчості, створюються. Як зазначалося вище, комерційна таємниця як об'єкт права інтелектуальної власності є інформацією, що має певний статус (відповідає певним вимогам) і не завжди ця інформація може бути результатом творчості, оскільки ч. 2 ст. 505 ЦК говорить, що комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру. Тобто комерційна таємниця є особливим видом об'єктів права інтелектуальної власності як і, наприклад, зазначення походження товару.

Отже, ч. 2 ст. 505 ЦК є спеціальною нормою стосовно визначення суб'єкта майнових прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю, а тому саме роботодавець буде суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на винахід, що зберігається як конфіденційна інформація.

Після закінчення створення службового винаход автори повинні повідомити про це роботодавця в письмовій формі. Розробляється повідомлення про створення об'єкта промислової власності.

При передачі прав на службовий винахід розробляється договор між роботодавцем і автором про передання права на одержання патенту на корисну модель, створену у зв'язку з виконанням трудового договору.

4. РОЗРОБКА ДОКУМЕНТІВ ЗАЯВКИ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ

4.1 Вимоги щодо оформлення документів на корисну модель

Відповідно до статті 1 Закону корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону правова охорона надається корисній моделі, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 Закону.

Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Корисна модель відповідає умовам патентоздатності,якщо вона є новою і промислово придатною.

4.1.1 Оформлення документів

4.1.1.1 Склад заявки

Заявка повинна містити:

- заяву про видачу патенту України на корисну модель;

- опис корисної моделі;

- формулу корисної моделі;

- креслення (якщо на них є посилання в описі);

- реферат.

4.1.1.2. Оформлення документів заявки

- Документи заявки, а саме: заяву про видачу патенту, опис і формулу корисної моделі, креслення і реферат подають у трьох примірниках. Документи, які потребують подальшого перекладу, можуть бути подані мовою оригіналу в одному примірнику, а їх переклад - у трьох примірниках.

- Усі документи заявки на винахід (корисну модель) слід оформляти таким чином, щоб можна було зберігати їх тривалий час і безпосередньо репродукувати в необмеженій кількості копій.

- Документи заявки друкують на аркушах білого паперу форматом 210 х 297 мм. Кожний документ заявки починають на окремому аркуші, при цьому другий і наступні аркуші нумерують арабськими цифрами. Кожний аркуш використовують лише з одного боку з розміщенням рядків паралельно меншому боку аркуша.

Мінімальний розмір полів аркушів опису, формули, реферату становить, мм:

ліве - 25;

верхнє - 20;

праве і нижнє - 20.

Креслення виконують на аркушах білого паперу форматом 210 х 297 мм.

Мінімальний розмір полів аркушів креслень становить, мм:

ліве - 25;

верхнє - 25;

праве - 10;

нижнє - 15.

- Усі документи друкують шрифтом чорного кольору. Текст опису, формули винаходу (корисної моделі) і реферату друкують через 2 інтервали або через 1,5 інтервалу при комп'ютерному наборі з висотою літер не менше ніж 2,1 мм.

- Латинські назви, латинські і грецькі літери, графічні символи, математичні і хімічні формули допускається вписуватичорнилом, пастою або тушшю чорного кольору.

- Бібліографічні дані джерел інформації в документах заявки наводяться таким чином, щоб можна було знайти це джерело інформації.

4.1.1.3 Графічні зображення

- Графічні зображення (власне креслення, схеми, діаграми) виконують відповідно до правил креслення, на щільному, білому, гладкому папері чорними чіткими лініями і штрихами, які не витираються, без розтушовування і розмальовування.

- Масштаб і чіткість зображень вибирають такими, щоб при репродукуванні з лінійним зменшенням розмірів до 2/3 можливо було розпізнати всі деталі. Висота цифр і літер має бути не менше 3,2 мм. Цифрові та літерні позначення мають бути чіткими, товщина їх ліній повинна відповідати товщині ліній зображення. Цифри та літери не слід брати в дужки та лапки.

- На кресленнях використовують переважно прямокутні (ортогональні) проекції (у різних видах, розрізах й перерізах), в окремих випадках допускається також використання аксонометричної проекції. Кожний елемент на кресленні виконують пропорційно всім іншим елементам, за винятком випадків, коли для чіткого зображення елемента необхідне розрізнення пропорцій.

- Розміри на кресленнях не позначають, їх наводять, за потреби, в описі.

Креслення виконують без будь-яких написів, за винятком необхідних слів, таких як "вода", "пара", "відкрито", "закрито", "розріз за А-А".

- Окремі фігури розміщують таким чином, щоб аркуші були максимально заповненими і креслення можна було читати при вертикальному розташуванні довших боків аркуша. Якщо фігури, що розміщені на двох і більше аркушах, являють собою частини єдиного креслення, то їх розміщують таким чином, щоб це креслення можна було скомпонувати без пропусків будь-якої із зображених на різних аркушах фігур. На одному аркуші креслення можна розміщувати декілька фігур, при цьому слід чітко відмежовувати їх одну від одної.

- Елементи фігур позначають арабськими цифрами відповідно до посилань на них у описі винаходу (корисної моделі). Одні й ті самі елементи на декількох фігурах позначають одними й тими ж цифрами. Позначення, про які не згадують в описі винаходу (корисної моделі), на кресленнях не проставляють і навпаки

- Якщо графічні зображення представлені у вигляді схеми, то при її виконанні застосовують стандартизовані умовні графічні позначення. Якщо схема представлена у вигляді прямокутників як графічних позначень елементів, то крім цифрового позначення безпосередньо в прямокутник, якщо це можливо, вписують і назву елемента. Якщо розміри графічного зображення елемента не дозволяють цього зробити, то назву елемента можна зазначити на виносній лінії (за потреби, у вигляді напису під цим елементом). На схемах одного виду допускається зображення окремих елементів схем іншого виду (наприклад, на електричній схемі допускається зображення елементів кінематичних, гідравлічних схем тощо).

- Кожне графічне зображення нумерується послідовно арабськими цифрами (фіг. 1, фіг. 2 тощо) незалежно від виду цього зображення (креслення, схема, діаграма тощо) і нумерації аркушів відповідно до черговості наведення їх у тексті опису. Якщо опис винаходу (корисної моделі) пояснює лише одне графічне зображення, то воно не має нумерації

4.1.1.4 Загальні вимоги до змісту документів заявки

- Заявку складають українською мовою. Якщо опис і формулу винаходу (корисної моделі) викладено іншою мовою, то для збереження дати подання їх переклад повинен надійти до Укрпатенту протягом двох місяців від дати подання заявки.

- Матеріали заявки не повинні містити висловів, креслень, малюнків, фотографій та будь-яких інших матеріалів, що суперечать публічному порядку, принципам гуманності і моралі, зневажливих висловлювань стосовно винаходів (корисних моделей) та результатів діяльності інших осіб, а також відомостей і матеріалів, які вочевидь не стосуються або не є необхідними для визнання документів заявки такими, що відповідають вимогам Правил.

- У формулі, описі, рефераті і пояснювальних матеріалах до опису використовують, як правило, стандартизовані терміни і скорочення, а за їх відсутності - загальновживані в науковій і технічній літературі. При використанні термінів і позначень, що не є загальновживаними, необхідно пояснити їх значення при першому вживанні в тексті. Усі умовні позначення слід розшифровувати.

- У описі, формулі винаходу (корисної моделі) та рефераті необхідно зберігати єдиність термінології, тобто одні і ті самі ознаки в зазначених документах повинні називатися однаково. Вимога єдиності термінології стосується також умовних позначень і розмірності фізичних одиниць, які використовуються в матеріалах заявки. Назва винаходу (корисної моделі), за потреби, може містити символи латинської абетки та цифри. Використання символів інших абеток, спеціальних знаків у назві не допускається. Одиниці вимірювання фізичних величин переважно вживаються в одиницях діючої Міжнародної системи одиниць.

- Заяву про видачу патенту України на винахід (корисну модель) слід подавати українською мовою за формою, яка наведена в додатку 1 до Правил. Якщо відомості не можуть бути повністю розміщені за браком місця у відповідних графах, то їх наводять на додатковому аркуші за тією самою формою із зазначенням у відповідній графі заяви - "див. на окремому аркуші".

4.3 Опис

Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера

МКВ⁶С25СЗ/10

Винахід належить до області електрометалургії, зокрема до устроїв для виймання анодних штирів з електролізних ванн із боковим підводом струму.

Відома машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера з бічним підводом струму (а.с. СРСР № 187316), що складається із самохідного шасі, поворотного столу, робочого органу на шарнірній підвісці, механізмів повороту і подання, механізму підйому на -ЗО...+ 15°і захвату.

Основними вимогами, що запропоновані до поданих машин є швидкодія, яка пов'язана з оперативним настроюванням робочого органу на захват штирів та їх швидке виймання, щонайменші габарити та безпека у роботі.

Недоліками поданої машини є мала швидкодія, яка пов'язана з обмеженим регулюванням робочого органу у вертикальній площині, великі габарити, низька безпека роботи оператора.

Найближчим до технічного рішення, що заявляється, є машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера з боковим підводом струму (а.с. СРСР № 330206).

Машина містить самохідне шасі, поворотну платформу, де розташовані робочий орган із захватом, закріплений на опорно-направляючому пристрої, пневмогідроперетворувачь, гідропривід, гідровузол, що складається з насоса і клапанного розподільника, механізм повороту платформи і механізми подачі і підйому робочого органу, гідравлічні і пневматичні магістралі і сидіння для оператора, до того ж насос через клапанний розподільник сполучений з робочим органом.

Повернення робочого органу у вихідне становище здійснюється за допомогою гідравліки.

Відома машина дозволяє робити налагодження робочого органу в горизонтальній і вертикальній площині, уздовж фронту робіт -перпендикулярно електролізеру.

Проте, машина має малу швидкодію, пов'язану з недостатньою оперативністю настроювання робочого органу і повільним ходом упору робочого органу, великі габарити і небезпечна в роботі, бо повернення робочого органу у вихідне становище здійснюється гідравлікою, що небезпечно в умовах електролізних цехів.

В основу теперішнього винаходу поставлена задача створення машини для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера, де за рахунок введення нових вузлів: пневмогідроперетворювача, який виконаний у вигляді циліндра, внутрішня порожнина якого, за допомогою поршня розділена на пневматичну і гідравлічну, і зворотного клапану, що керується, а також новому виконанню вузлів машини (клапанного розподільника і насоса) і зв'язків між вузлами і їхнім новим розташуванням, дозволило збільшити швидкодію, зменшити габарити і підвищити безпеку роботи оператора.

Для цього, у теперішній машині для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера, що містить самохідне шасі, поворотну платформу, де розміщені робочий орган із захватом, закріплений на опорно-направляючому пристрої, пневмопривід, гідровузол, що складається з насоса і клапанного розподільника, механізм повороту платформи і механізми подачі і підйому робочого органу, гідравлічні і пневматичні магістралі і сидіння для оператора, до того ж насос через клапанний розподільник сполучений з робочим органом, відповідно до винаходу, машина забезпечена пневмогідроперетворювачем, а клапанний розподільник -зворотним клапаном, що керується, до того ж пневмогідроперетво-рювач через клапанний розподільник підключений до насоса.

Також, у машині, відповідно до винаходу, пневмогідроперетворювач виконано як циліндр, внутрішня порожнина якого, за допомогою поршня розділена на пневматичну і гідравлічну.

Крім того, у машині, відповідно до винаходу, насос виконаний плунжерним з двох гідравлічних порожнин та пневматичної частини .

Також, у машині, відповідно до винаходу, клапанний розподільник виконаний з чотирьох зворотних клапанів і зворотного клапану, що керується, до того ж два зворотних клапана і зворотний клапан, що керується, встановлені з можливістю перепуска рідини в лінії пневмогідроперетворювач--клапанний розподільник-- гідравлічні порожнини насосу і робочий орган, а два інших зворотних клапана, по черзі, у лінії гідравлічна порожнина насосу--клапанний розподільник--робочий орган, з одночасним перепуском рідини в лінії пневмогідроперетворювач--гідравлічна порожнина насосу.

До того ж, у машині, відповідно до винаходу, механізм подачі робочого органу, гідровузол, механізм повороту платформи, пневмогідроперетворювач і сидіння для оператора встановлені один над другим.

І нарешті, у машині, згідно до винаходу, робочий орган і сидіння для оператора розміщені на одній лінії.

Введення пневмогідроперетворювача і зворотного клапана, що керується, до нової конструкції, розміщення один над другим вузлів машини та їх нове приєднання, дозволяє зменшити габарити, а також підвищити швидкодію за рахунок прискорення хода упору та оперативності настроювання робочого органа.

До того ж операція повернення робочого органу у вихідне становище здійснюється завдяки використанню пневматики, що вважається кращим з боку безпеки роботи в умовах електролізних цехів .

Також, додатковою перевагою є те, що зменшені габарити машини дозволяють виймати штирі по всьому периметру електорлізе-ра.

Сутність винаходу пояснюють креслення, де на Фіг. 1 показаний загальний вигляд машини на Фіг. 2 - пневматична і гідравлічна схеми машини; на Фіг.З - вигляд машини позаду; на Фіг. 4 - вигляд машини зверху.

Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електорлі-зера містить чотириколісне самохідне шасі 1, де встановлена двох'ярусна поворотна платформа 2, сполучена з шасі 1 за допомогою підшипникового вузла.

На платформі 2 розміщені: робочий орган 3 з механізмами переміщення у вертикальній і горизонтальній площинах, як уздовж фронту робіт, так і перпендикулярно електролізеру 4, механізми керування з сидінням 5 для оператора і механізмами для замикання і розмикання автоматичного захвату.

Робочий орган 3 змонтований на каретці 6 і пересувається разом з нею, наприклад, за допомогою роликів по опорно-направляючому пристрою 7, перпендикулярно електролізеру 4.

Каретка б кінематично сполучена з механізмом подачі робочого органа 3 - пневмоциліндром 8, розташованого в нижньому ярусі платформи 2. Опорно-направляючий пристрій 7 закріплений у передній частині платформи 2 за допомогою горизонтального шарніра 9 і фіксується щодо платформи 2 за допомогою тяги 10, сполученої з механізмом підйому робочого органа 3 - пневмоциліндром 11.

Пневмоцилиндри 8 та 11 призначені для настроювання робочого органу 3 у вертикальній площині і перпендикулярно злектролизеру 4.

Робочий орган 3 містить корпус, що виконаний у вигляді циліндра високого тиску з поршнем усередині, що утворює дві порожнини: пневматичну 12 і гідравлічну 13. Поршень з боку пневмопорожнини 12 механічно сполучений з упором 14, який проходить через корпус, де закріплений захват 15, а гідропорожнина 13 че рез гідромагістраль 16 підключена до гідровузла 17 машини.

Захват 15 виконаний у вигляді двох горизонтальних такі сполучених поперечною брущатою платформою (на мал. не показані) .

Пневмогідропривід машини містить гідровузол 17, що включа плунжерний насос 18 подвійної дії і розподільник 19, пневмогідроперетворювач 20, механізми переміщення машини та робочого органу, а також органи керування, які мають систему гнучких жорстких магістралей.

Насос 18 виконаний з двох гідравлічних порожнин, де кожний має розміщений в собі плунжер і пневматичної частини з золотником, що включає в роботу ту або іншу гідропорожнин насоса 18.

Насос 18 призначений для створення тиску на його виходах

у з'єднуючих трубках 21 і передає тиск через розподільник 19 по

гідромагістрали 16 робочому органу 3. Гідровузол 17 розташований у нижньому ярусі платформи 24.

Пневмогідроперетворювач 2 0 виконаний у вигляді циліндра, внутрішня порожнина якого, за допомогою поршня 22 розділена ш пневматичну 23 і гідравлічну 24.

Порожнина 23, як і порожнина 12 робочого органу 3, сполучена через кран керування 25 робочим органом 3 з джерелом тиску, що надходить від заводської пневмосіті, через теплообміню-вач 26. Теплообмінювач 2 6 призначений для обігріву стиснутогс повітря, що потрапляє в систему холодної пори року і виглядає, наприклад, як радіатор куди покладено розпеченого стрижня.

Гідравлічна порожнина 24 пневмогідроперетворювача 20 спо
лучена з насосом 18 через розподільник 19.

Розподільник 19 включає до себе зворотний клапану що керується 27 і блок з чотирьох зворотних клапанів 28, що сполучені за допомогою гідромагістралей 2 9 з гідропорожниною 2 4 пневмогідроперетворювача 2 0 і гідропорожниною 13 робочого органа 3, а за допомогою з'єднуючих трубок 21 розподільник 19 з'єднаний з гідропорожнинами насоса 18. Магістралі 16 і 29 при подачі тиску до робочого органу 3 діють як напорні, а при поверненні робочого органу у вихідне становище, як усмоктувальні. Зворотний клапан, що керується, 27 і пневматична частина насоса 18 через кран 25 підключені до джерела повітряного тиску від заводської магістралі.

Пневмодвигун ЗО є механізмом переміщення машини, а пнев-модвигун 31 є механізмом повороту платформи 2.Вони можуть бути, наприклад, типу ПІ2-12.

Органи керування складаються з керма 32, що пов'язане з шасі 1 за допомогою, наприклад, вала і ланцюгової передачі, правого 33 і лівого 34 педальних золотників, золотників подачі 35 і підйому 3 6 каретки б, сполучених за допомогою магістралей з відповідними механізмами подачі - пневмоциліндром 8 і підйому - пневмоциліндром 11; крана автоматичного захвату 37 сполученого з пневмоциліндром захвату 38, що через шток 3 9 та систему тяг з'єднується з захватом 15, і крана керування 25 робочим органом 3.

Кран 2 5 розташований на вході подачі тиску повітря від заводської магістралі послідовно за теплообмінювачем 26. Через кран 25, за допомогою пневматичних магістралей 4 0, джерело повітряного тиску від заводської магістралі підключено до розподільника 19, пневмопорожнини 12 робочого органу 3, пневмопорожнини 23 пневмогідроперетворювача 20,. насоса 18.

Пневмогідроперетворювач 20, механізм повороту платформи -пневмодвигун 31, органи керування і сидіння для оператора 5 розташовані у верхньому ярусі платформи 2, до того ж робочий орган 3 і сидіння для оператора 5 розміщені на одній лінії перпендикулярно електролізеру 4.

Машина працює таким чином. Машину підключають через гнучкий шланг до заводської магістралі стиснутого повітря. Оператор, що розташований на робочому місці (сидінні 5), натискає на лівий педальний золотник 34, завдяки чому стиснуте повітря подається через теплообмінювач 2 6 до пневмодвигуна 3 0, що приводить до пересування машини. Користуючись кермом 32, оператор встановлює машину на потрібне місце. Внаслідок впливу на правий педальний золотник 33, здійснюють подачу повітряного тиску в пневмодвигун 31, що приводить до повороту платформи 2 так, щоб опорно-направляючий пристрій 7 з кареткою 6 і закріпленим на ній робочим органом 3 був розміщений біля електролізера 4.

Золотником підйому 3 6 опорно-направляючого пристрою 7, що сполучений з платформою 2 завдяки горизонтальному шарніру 9 і закріпленому на ній за допомогою тяги 10 і пневмоциліндра 11, настроюють робочий орган 3 у вертикальній площині. Потім, керуючи золотником подачі 35 каретки 6, за допомогою пневмоциліндра 8 висувають робочий орган 3 доти, доки захват 15 не розташується на головці штиря 41.

Внаслідок керування краном автоматичного захвату 37, що з'єднаний за допомогою магістралей з пневмоциліндром захвату 38, Захоплюють штир 41.

Далі оператор, повертаючи кран керування 25, подає стисну-те повітря (під тиском ж 5 кгс/см²). У пневматичну порожнину 23 пневмогідроперетворювача 20. Зусилля, що виникає пересуває поршень 22 пневмогідроперетворювача 20 у бік гідравлічної порожнини 24, звідкіля масло по магістралях 2 9 надходить у розподільник 19, відкриває два зворотних клапана 28, заповнює гідравлічну частину гідровузла 17, відкриває зворотний клапан, що керується 27 і через магістраль 16 надходить у гідравлічну порожнину 13 циліндра робочого органа 3. Внаслідок цього упор висувається на холостім ходу до його торкання з електролізером 4.

Потім довертають кран 25, і стиснуте повітря потрапляє, крім порожнини 2 3 пневмогідроперетворювача 20, у пневматичну частину насоса 18, що включає його.

У залежності від положення золотника насоса 18 створюється робочий тиск в одній з гілок 21 гідровузла 17.Внаслідок цього, масло під робочим тиском проходить по відповідній з'єднуючий трубці 21, закриває два зворотних клапана 2 8 і зворотний кла-панд/ що керується 27, відчиняє один (той що не діє) зворотний клапан 2 8 розподільника 19. Масло по магістралі 16 надходить у гідропорожнину 13 робочого органу 3. Після виштовхування порції масла з функціонуючої гілки 21 гідровузла 17, відбувається переключення золотника насоса 18, що призводить до початку роботи іншої гілки гідровузла 17 і повторення циклу, що приведений вище . Одночасно відбувається усмоктування масла з гідравлічної порожнини 24 пневмогідроперетворювача 20 через магістраль 29 у непрацюючу гілку 21 гідровузла 17. При цьому, масло відчиняє четвертий (той, що не діє) зворотний клапан 28 розподільника 19, що функціонує одночасно з іншими.

Цикли, що приведені вище, повторюються доти, доки робочий орган 3 не створить зусилля на упорі 14, яке необхідне для виймання штиря 41.

Для повернення робочого органу 3 у вихідне становище, оператор повертає ручку крана 2 5 у другий бік, що приводить до подачі стиснутого повітря в повітряну порожнину 12 робочого органу 3 і на зворотний клапан, що керується 27, відкриваючи його. Одночасно припиняється подача стиснутого повітря в порожнину 2 7 пневмогідроперетворювача 20 і в повітряну частину насоса 18, що призводить до його відключення. Зусилля, що утворюється в пневматичній порожнині 12 робочого органу 3, виштовхує масло з гідравлічної порожнини 13 по магістралі 16 через відкритий зворотний клапан, що керується 27 і магістраль 2 9 у порожнину 2 4 пневмогідроперетворювача 20, що приводить до повернення упора 14 робочого органу 3 у вихідне становище.

Після цього, машину встановлюють навпроти іншого штиря 41, що підлягає вийманню, і операція повторюється.

Заступник начальника КП ХКБМ Л.Г.Луценко

4.4 Формула корисної моделі

Формула винаходу

1.Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера, що містить самохідне шасі, поворотну платформу, де розміщені робочий орган із захватом, закріплений на опорно-направляючому пристрої, пневмопривід, гідровузол, що складається з насоса і клапанного розподільника, механізм повороту платформи і механізми подачі і підйому робочого органу, гідравлічні і пневматичні магістралі і сидіння для оператора, до того ж насос через клапанний розподільник сполучений з робочим органом, яка відрізняється тим, що машина обладнана пневмогідро-перетворювачем, а клапанний розподільник - зворотним клапаном, що керується, до того ж пневмогідроперетворювач через клапанний розподільник підключений до насоса.

2.Машина за п.1, яка відрізняється тим, що пневмогідро перетворювач виконаний як циліндр, внутрішня порожнина якого за допомогою поршня розділена на пневматичну і гідравлічну.

3. Машина за одним з п.1, 2, яка відрізняється тим, що насос виконаний плунжерним з двох гідравлічних порожнин і пневматичної частини.

4. Машина за одним з п.1, 3, яка відрізняється тим, що клапанний розподільник виконаний з чотирьох зворотних клапанів і зворотного клапану, що керується, до того ж два зворотних клапана і зворотний клапан, що керується, встановлені з можливістю пере пуску рідини в лінії пневмогідроперетворювач - клапанний розподільник - гідравлічні порожнини насоса і робочий орган, а два інших зворотних клапана встановлені з можливістю перепуску рі дини, по черзі, у лінії гідравлічна порожнина насоса - клапанний розподільник - робочий орган, з одночасним перепуском ріди ни в лінії пневмогідроперетворювач - гідравлічна порожнина насоса ..

5. Машина за одним з п. 1, 4 яка відрізняється тим, що механізм подачі робочого органу, гідровузол, механізм повороту платформи, пневмогідроперетворювач і сидіння для оператора встановлені один над другим.

6. Машина за одним з п.1,5 яка відрізняється тим, що робочий орган і сидіння для оператора розміщені на одній лінії.

Заступник начальника

КП ХКБМ Л.Г. Луценко

4.5 Креслення

Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера

Фіг. 1

Фіг. 2

Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера

Фіг. 3

Фіг. 4

4.6 Реферат

Реферат

1. Об'єкт винаходу. Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера.

2. Галузь застосування. Винахід належить до області електрометалургії, зокрема до устроїв для виймання анодних штирів з електролізних ванн з боковим підводом струму.

Сутність винаходу. Машина, що містить самохідне шасі, поворотну платформу, де розміщені робочий орган з захватом, який закріплений на опорно-направляючому пристрою, пневмопривід, гідровузол, що складається з плунжерного насосу, який має дві гідравлічні порожнини і пневматичну частину та клапанного розподільника, який включає до себе чотири зворотних клапана та клапан, що керується, пневмогідроперетворювач, механізм повороту платформи, механізми подачі і підйому робочого органу, гідравлічні та пневматичні магістралі, сидіння для оператора. Пневмогідроперетворювач виконаний як циліндр, де внутрішня порожнина за допомогою поршня розділена на пневматичну і гідравлічну, до того ж два зворотних клапана і зворотний клапан, що керується, встановлені з можливістю перепуску рідини в лінії пневмогідро перетворювач--клапанний розподільник--гідравлічні порожнини насосу і робочий орган, а два інших зворотних клапана встановлені з можливістю перепуску рідини, по черзі, в лінії гідравлічна порожнина насосу-- клапанний розподільник--робочий орган, з одночасним перепуском рідини в лінії пневмогідроперетворювач--гідравлічна порожнина насосу. Крім того, механізм подачі робочого органа, гідровузол, механізм повороту платформи, пневмогідроперетворювач і сидіння для оператора встановлені один над другим, а робочий орган і сидіння для оператора розміщені на одній лінії.