Атестація робочих місць

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

з дисципліни „Трудове право”

Атестація робочих місць

ВСТУП

робочий місце атестація

Слово "атестація" у перекладі з латині означає "свідчення". Мовою практики - це свідоцтво відповідності робочого місця сучасним досягненням науки і техніки. Все, що не відповідає подібним вимогам, активно вдосконалюється, а зайве і відстале ліквідується. Тому, виступаючи як дохідливий і доступний кожному трудящому метод підвищення ефективності, атестація стає важливим важелем прискорення науково-технічного прогресу. За час економічної, екологічної та демографічної кризи в Україні склалася надзвичайна ситуація з умовами праці та виробничим середовищем на більшості підприємств, особливо у секторі середнього та малого бізнесу. За даними Держкомстату, в останні роки понад 1,5 млн чоловік працювали на робочому місці в антисанітарних умовах збільшеної забрудненості повітря хімічними речовинами, пилом, перевищень рівнів шуму та вібрації, важкості та напруженості праці. У середньому по Україні в зазначених умовах працюють близько третини робітників. На деяких підприємствах (у видобувній та металургійній промисловості, машинобудуванні та металообробці тощо) кількість таких робітників становить до 70% загальної кількості працюючих.Прикриваючись фінансово-економічною кризою та відсутністю коштів, більшість роботодавців систематично не виконують в належних обсягах заходи з поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Саме тому щорічно зростає кількість підприємств -- як державної, так і недержавної форми власності -- зі шкідливими та небезпечними умовами праці. За даними Державного санітарно-епідеміологічного нагляду, загалом у всіх галузях економіки Україні 70,6% підприємств не відповідають вимогам санітарного законодавства, а питома вага таких підприємств Мінвуглепрому становить 87,5% загальної кількості підприємств, важкого машинобудування -- 88,7%, Мінагропромполітики -- 85%, гірничовидобувної промисловості -- 81,2%.Високі рівні загальної захворюваності працюючих та виробничого травматизму разом із незадовільними умовами праці на більшості підприємств є тим фоном, на тлі якого формується професійна захворюваність працюючого населення України.Сприяють виникненню професійних захворювань також істотні недоліки в проведенні, а часто згортання періодичних медичних оглядів, додаткового поглибленого обстеження працівників груп ризику професійних захворювань у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах, низька ефективність диспансеризації, зниження обсягів оздоровлення виявлених хворих. Украй безвідповідально ставляться до дотримання законодавства з охорони праці на підприємствах сфери малого бізнесу в Україні. Малі підприємства далеко не повно охоплені санітарним наглядом через правову недосконалість взаємодії органів санепіднагляду з органами місцевого самоврядування. За деякими даними, 2/3 працівників цих підприємств перебувають «у тіні», тобто працюють без юридичного оформлення трудових відносин із роботодавцями. Отже, значна чисельність працюючого населення (це може становити кілька мільйонів працівників) нині практично позбавлена права на безпечні й нешкідливі умови праці, цільове медичне обслуговування, пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Доречно зазначити, що, за даними Міжнародної організації праці, саме малі підприємства становлять понад 90% підприємств із шкідливими та небезпечними умовами праці.

1. Сутність та завдання атестації робочих місць Основні методичні положення атестації робочих місць

За даними Держкомстату, в останні роки понад 1,5 млн чоловік працювали на робочому місці в антисанітарних умовах збільшеної забрудненості повітря хімічними речовинами, пилом, перевищень рівнів шуму та вібрації, важкості та напруженості праці. У середньому по Україні в зазначених умовах працюють близько третини робітників. На деяких підприємствах (у видобувній та металургійній промисловості, машинобудуванні та металообробці тощо) кількість таких робітників становить до 70% загальної кількості працюючих[14, с.240].Кожне виробництво складається із сукупності робочих місць. Робоче місце являє собою первинний осередок даного виробництва, одиницю виробничої сили, здатної давати відповідну віддачу лише за умови необхідної фондооснащеності праці, забезпеченості його сировиною, матеріалами, заготовками та іншими предметами праці, а також робочою силою певної професійної підготовки, здатної приводити в рух засоби виробництва.Робоче місце як одиниця продуктивної сили постійно зазнає змін у зв'язку з удосконаленням засобів праці, використанням більш ефективних предметів праці, застосуванням більш кваліфікованого живої праці і безперервним поліпшенням організації праці і виробничого процесу в цілому. У результаті виробничі можливості одного робочого місця неухильно підвищуються, що створює передумови для скорочення загального числа робочих місць, а отже, і чисельності зайнятих.Облік цих змін і цілеспрямований вплив на формування необхідної кількості робочих місць припускають повсюдне і систематичне проведення атестації робочих місць і їх раціоналізації, з метою забезпечення на цій основі підвищення ефективності виробництва, якості продукції та раціонального використання основних виробничих фондів і трудових ресурсів на підприємствах.Здійснення цих цілей досягається за рахунок: - прискорення зростання продуктивності праці на основі приведення робочих місць у відповідність з вимогами науково-технічного прогресу, скорочення застосування ручної і важкої фізичної праці, підвищення змістовності та привабливості праці; - поліпшення використання основних фондів шляхом ліквідації зайвих робочих місць з застарілим обладнанням, концентрації робіт на найбільш прогресивному обладнанні, забезпечення збалансованості числа робочих місць і працюючі й підвищення коефіцієнта змінності роботи; - поліпшення умов праці та техніки безпеки на робочих місцях, підвищення культури виробництва; - підвищення соціальної активності і кваліфікації працюючих, широкого залучення їх до управління, до оцінки досягнутого рівня виробництва та визначенню заходів щодо його вдосконалення [4, с.128].

У процесі атестації, раціоналізації, обліку та планування робочих місць реалізуються два завдання: - оперативне - в це завдання входить досягнення збалансованості числа робочих місць з наявністю трудових ресурсів і створення на робочих місцях таких технічних і організаційних умов, при яких спільна трудова діяльність протікала б з найвищим виробничим ефектом при мінімальних витратах, з найменшими втратами праці, матеріальних ресурсів, при оптимальному використанні знарядь праці; - стратегічне - полягає в перекладі сукупності робочих місць в новий кількісний і якісний стан, цей переклад визначається перспективними планами економічного і соціального розвитку підприємства.Атестація робочих місць - це цілеспрямований процес впливу на формування та вдосконалення робочих місць, пов'язаних між собою певними технологічними та організаційними функціями. Цей процес є складним за характером, безперервним у часі, спрямованим до заданої мети. Він здійснюється за певною технологією, різними методами для вирішення як оперативних, так і стратегічних завдань досягнення найкращих техніко-економічних результатів.

Система комплексної атестації робочих місць і їх раціоналізації включає в себе облік кількості робочих місць; власне атестацію, коли їх фактичний стан порівнюється з нормативними вимогами; раціоналізацію як сукупність взаємопов'язаних заходів, здійснюваних метою удосконалення робочих місць та поліпшення їх використання; планування, що визначає основні напрями кількісних і якісних змін у розвитку робочих місць. Комплексна атестація робочих місць починається з отримання інформації про дійсний стан досліджуваного об'єкта. Об'єктивність інформації досягається за допомогою організації обліку.

Метою атестації робочих місць є дослідження системи робочих місць, що проводиться для отримання докладної інформації про стан сукупності робочих місць, на підставі якої можна дати оцінку і виробити основні напрями раціоналізації конкретних робочих місць[2, с.39].Атестація робочих місць це сукупність заходів, які включають комплексну оцінку кожного робочого місця на його відповідність передовому науково-технічному та організаційному рівню, що забезпечує підвищення продуктивності праці та високу якість продукції, аналіз досягнутого рівня виробництва. У ході атестації кожне робоче місце оцінюється за трьома рівнями: технічному; організаційного; умов праці та техніки безпеки. При атестації робочих місць доцільно застосовувати метод порівняння за різними параметрами. При оцінці технічного рівня робочого місця це зіставлення за такими основними показниками: - прогресивність застосовуваного технологічного процесу (відповідність фактичної трудомісткості проектної, використовуваного обладнання характером і обсягами виконуваних робіт, комплексність використання сировини і матеріалів); - відповідність технічних процесів, обладнання, оснащення, інструменту і засобів контролю вимогам забезпечення стабільності високої якості продукції (робіт); - рівень продуктивності устаткування (продуктивність обладнання, що застосовується в порівнянні з прогресивним випускається); - співвідношення фактичної і проектної (паспортної) продуктивності, а також наявність можливостей забезпечення виробничої програми; - технологічна оснащеність робочого місця, виправданість застосування ручної праці[6, с.250].Оцінка організаційного рівня робочого місця заснована на виявленні та зіставленні даних, необхідних для характеристики використання передусім принципів наукової організації праці. Визнано доцільно порівнювати такі показники: - раціональність планування, відповідність площі, займаної робочим місцем, нормами технологічного проектування; -організаційна оснащеність; - оптимально можливе і фактичне застосування багатоверстатного обслуговування, раціональність обслуговування робочого місця; - відповідність форм організації праці технологічному процесу, характером і обсягами виконуваних робіт, впровадження бригадної організації та оплати праці, підряду, госпрозрахунку; - якість чинних норм праці; - єфективність використання робочого місця [8, с.167].

При оцінці умов праці та техніки безпеки на робочому місці використовується ряд показників. Як найбільш широко застосовуваних показників для порівняння та аналізу:

- відповідність фактичних санітарно-гігієнічних умов праці нормативним вимогам;

- відповідність виробничого процесу, обладнання, організації робочого місця стандартів і норм охорони праці;

- ступінь тяжкості та наявність монотонності праці;

- обсяги ручної і важкої фізичної праці;

- відповідність забезпеченості працюючих індивідуальними і колективними засобами захисту стандартам безпеки праці;

- відповідність забезпеченості робочих спецодягом та спец.обувью встановленим нормам за номенклатурою і якістю.

У різних галузях підприємства мають свої особливості, пов'язані з обсягом і типом виробництва, його технічною оснащеністю, галузевою специфікою, рівнем спеціалізації. Зазначені особливості знаходять своє відображення в конкретних показниках, які характеризують технічний і організаційний рівень, умови праці і техніку безпеки на робочому місці з урахуванням специфіки галузі. Атестація робочих місць за умовами праці має проводитися на підприємствах, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Фактично під це визначення попадають всі діючі підприємства та організації, бо мало знайдеться місць, де б не було жодного шкідливого фактора.

Атестація проводиться на виконання вимог Закону України «Про охорону праці» [9]згідно з порядком, затвердженим постановою КМ України від 01.08.92 р. №442, [10] і відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України і Головним санітарним лікарем України від 01.09.92 р. №41[11].

Головна мета атестації - регулювання відносин між роботодавцем та працівниками щодо реалізації їхніх прав на охорону здоров'я і безпечні умови праці, пільги й компенсації за роботу в несприятливих умовах.Результати атестації є основою для вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», інших пільг та компенсацій (таких як - щорічна додаткова відпустка, доплата працівникам за умови праці, скорочена тривалість робочого тижня, видача молока та інших рівноцінних продуктів тощо), а також розроблення і реалізації організаційних, технічних, економічних та соціальних заходів (включаючи і колективний договір) щодо покращання умов трудової діяльності. Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років[11].

Атестація робочих місць полягає у:

· виявленні на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин, що їх створюють;

· проведенні санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища, важкості та напруженості праці на робочому місці;

· комплексній оцінці факторів виробничого середовища щодо відповідності їх характеристик стандартам, санітарним нормам і вимогам нормативно-правових документів;

· обґрунтуванні віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими умовами праці;

· підтвердженні і встановленні права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день та інші пільги і компенсації залежно від умов праці;

· перевірці правильності застосування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

· вирішенні спірних питань, які можуть виникнути між роботодавцем та працівниками щодо умов праці і оздоровлення.

Організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням всіх етапів атестації на підприємстві здійснює призначена наказом керівника постійно діюча атестаційна комісія. В цю комісію, як правило, можуть входити фахівці служби охорони праці, відділу кадрів, праці і заробітної плати, головні спеціалісти підприємства, медичні працівники органів охорони здоров'я підприємства тощо. На великих підприємствах із цеховою структурою інколи створюються кілька цехових атестаційних комісій.

2. Групи робочих місць

Результатом атестації є комплексна оцінка робочого місця за системою критеріїв та класифікація робочих місць, яка служити основою для їх відомості в родинні групи. Всі робочі місця поділяються на групи: атестовані, що підлягають раціоналізації, що підлягають ліквідації. Групи: 1) атестовані - робочі місця, показники яких по всіх рівнях відповідають пропонованим при оцінці вимогам або перевищують їх;2) підлягають раціоналізації - відносяться робочі місця, окремі показники яких не відповідають встановленим вимогам, але можуть бути доведені до цих вимог у процесі раціоналізації; 3) підлягають ліквідації - включають робочі місця, які не відповідають за певними критеріями нормативним значенням і не можуть бути доведені до їхнього рівня в результаті раціоналізації, тобто зайві робочі місця[13, с.340]. Результати атестації робочих місць і пропозиції щодо їх раціоналізації відображаються в карті атестації.Атестація проводиться для всіх робочих місць не рідше двох разів на п'ятирічку, для робочих місць, що пройшли раціоналізацію, по завершенні відповідних заходів. Сполучною ланкою між оцінкою кожного робочого місця і плануванням його використання виступає системний техніко-економічний аналіз. Застосування такого аналізу дозволяє підвести підсумки результатів оцінки робочих місць і забезпечити їх впровадження у виробництво.

На основі техніко-економічного аналізу з урахуванням плану виробництва, оцінки раціональності технологічних процесів і результатів атестації вирішуються такі завдання:

- встановлюється реальна потреба у кожному робочому місці;

- визначається перелік робочих місць, на яких може використовуватися праця учнів середніх шкіл, пенсіонерів, осіб з обмеженою працездатністю, а також робочі місця з режимом неповного робочого дня (робочого тижня);

- розраховуються необхідні на доведення робочих місць до нормативного рівня витрати і економічна ефективність намічуваних заходів;

- виявляються технічні, матеріальні і фінансові можливості підприємства для проведення раціоналізації робочих місць.

За результатами аналізу визначаються основні напрями вдосконалення виробництва, обсяги та етапи (терміни) раціоналізації, кількість малоефективних і зайвих робочих місць і терміни їх ліквідації, кількість робочих місць, що підлягають заміні новими робочими місцями, чисельність і професійний склад працівників, які вимагають підвищення кваліфікації та перепідготовки підлягають, а також вивільнюваних працівників і можливості їх подальшого використання.

3. Підвищення організаційного і технічного рівнів робочого місця

До найважливіших заходів підвищення технічного рівня робочих місць відносяться: - модернізація встановленого обладнання, впровадження засобів автоматизованого контролю, високопродуктивного інструмента і оснащення, засобів малої механізації;

- підвищення якості та надійності ремонту;

- впровадження прогресивних, малоопераційних, маловідходних технологічних процесів, застосування прогресивних матеріалів, деталей і конструкцій;

- механізація і автоматизація виробничих процесів, інженерної та управлінської праці, широке впровадження ЕОМ, скорочення застосування ручної і важкої фізичної праці.

Заходи щодо підвищення організаційного рівня робочих місць повинні бути орієнтовані на вирішення таких основних проблем:

- вдосконалення організації трудових процесів і впровадження типових проектів НОТ;

-впровадження прогресивних форм поділу праці і вдосконалення колективних форм організації праці;

- поліпшення нормування праці;

- удосконалення організації та обслуговування робочих місць;

- створення системи безперервного підвищення кваліфікації працівників;

- підвищення ефективності систем матеріального та морального стимулювання;

- підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування, поліпшення спеціалізації і кооперації праці по підрозділах;

- вдосконалення методів оперативного планування і управління виробництвом.

Поліпшення умов праці та техніки безпеки на робочих місцях включає:

- розробку заходів щодо створення безпечних, нормальних психофізіологічних, санітарно-гігієнічних умов праці;

- скорочення застосування ручної, важкої фізичної і монотонної праці;

- впровадження раціональних режимів праці та відпочинку.

Основна цільова установка цих заходів ощадливість, збереження здоров'я людини і його енергії.Таки чином, результати атестації є підставою для вирішення питань про надання пенсій за віком на пільгових умовах згідно із Законом № 1788, інших пільг та компенсацій, а також для розроблення заходів щодо поліпшення умов праці. Крім того, атестація не тільки надає працівникам право одержувати пільгові пенсії, а й відкриває доступ до інших трудових і соціальних пільг(додаток А).

4. Етапи атестації робочих місць

Приблизний порядок дій комісії з атестації щодо організації атестації включає:

· визначення і залучення до проведення атестації та санітарно-гігієнічних досліджень потрібної організації;

· виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу з урахуванням його експлікації, визначення меж робочих місць (робочих зон) та присвоєння їм відповідного порядкового номера;

· складення переліку робочих місць, що підлягають атестації;

· визначення обсягу досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та організація цих досліджень;

· аналіз, порівняння застосовуваного технологічного процесу, обладнання, сировини і матеріалів із передбаченими в проектах;

· виявлення утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;

· встановлення на основі Класифікатора професій ДК 003:2005 та Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників відповідність найменування професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилень назва професії (посади) приводиться у відповідність до ДК 003:2005 за фактично виконуваною роботою; [13, с.356]

· складання Карти умов праці (далі - Карта) на кожне визначене робоче місце або групу аналогічних місць;

· складання за результатами атестації загального переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з несприятливими умовами праці;

· перегляд діючих і внесення пропозицій керівництву підприємства на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці;

· розробка заходів з покращання умов праці і оздоровлення працівників.

Практика деяких підприємств показує, що найбільш ефективним є залучення для проведення атестації організацій (територіальних санітарно-епідеміологічних станцій, науково-дослідних установ, експертно-технічних центрів тощо), які спеціалізуються на комплексному виконанні зазначених вище робіт, включаючи виконання санітарно-гігієнічних досліджень та оформлення результатів.Такі організації (а саме їх лабораторії) мають бути атестовані Міністерством охорони здоров'я України та акредитовані органами Держстандарту України.Лабораторно-інструментапьні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів проводяться в процесі роботи працівників у характерних (типових) виробничих умовах, при справних і ефективно діючих засобах колективного і індивідуального захисту[15, с.440].При цьому визначаються:

ѕ рівні запиленості та загазованості шкідливими хімічними речовинами;

ѕ рівні вібрації;

ѕ рівні звукового тиску (шуму, ультразвуку, інфразвуку);

ѕ рівні неіонізуючого випромінювання;

ѕ параметри мікроклімату у приміщенні та ззовні приміщення;

ѕ біологічні фактори;

ѕ важкість і напруженість праці, робоча поза;

ѕ рівні освітлення;

ѕ змінність роботи тощо.

За оцінку умов праці керівників та спеціалістів береться оцінка умов праці керованих ними працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених у Списках №1 і №2 для їхніх підлеглих протягом повного робочого дня.Результати досліджень оформляються протоколами (форма яких затверджена наказом №91 Міністерства охорони здоров'я України від 21.04.1999 р.) [11, с.58]. У протоколах визначається гігієнічна оцінка умов праці шляхом співставлення фактично встановлених показників із нормативними, а також визначається рівень шкідливості та небезпечності кожного фактора виробничого середовища і процесу за критеріями, що визначені Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженою МОЗ України від 27.12.2001 р. №528[1, с.340].

На підставі даних протоколів досліджень заповнюється один із основних документів атестації - Карта умов праці.

Карта умов праці оформляється на кожне визначене робоче місце або групу аналогічних місць відповідно до вимог Інструкції по заповненню Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць (затверджена за №06-4148 від 20.11.1992 р. Головним державним експертом України з умов праці і заступником Головного державного санітарного лікаря України від 27.11.1992 р.) [18, с.176].

Карта умов праці є узагальнюючим документом результатів атестації, в якій зазначається сумарна кількість шкідливих або небезпечних факторів з кожного рівня відхилення від нормативу; надається гігієнічна оцінка умов праці, що визначає, до якого класу і якого рівня відносяться умови та характер праці на даному робочому місці; оцінюються технічний та організаційний рівні робочого місця; фіксується висновок комісії про віднесення робочого місця до конкретного виду умов праці: з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці; з шкідливими та важкими умовами праці; з шкідливими умовами праці тощо.

На підставі комплексної оцінки умов праці в Карті умов праці зазначаються рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обґрунтування, а також пропозиції щодо встановлення пільг і компенсацій за роботу в шкідливих і небезпечних умовах.

Карта умов праці підписується всіма членами атестаційної комісії і з її змістом ознайомлюють працівників, зайнятих на робочому місці.За результатами атестації складається перелік:

· робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

· робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно з ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

· робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.

Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, зокрема, на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Він затверджується наказом по підприємству. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесено до переліку.

Матеріали атестації робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві протягом 50 років[11]. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.

До проведення атестації можуть залучатися проектні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, інспекції Держгідротехнагляду. Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться санітарними лабораторіями підприємств і організацій, атестованих органами Держстандарту і МОЗ за списками, що узгоджуються з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій. Клопотання підприємств та організацій про внесення змін і доповнень до списків N 1 і 2 після їх попереднього розгляду органами Державної експертизи умов праці вносяться до Мінпраці, яке готує та подає пропозиції до Кабінету Міністрів України[10]. Контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків N 1 і 2 виробництв, робіт професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.

Результати АРМУП підприємства й організації використовують для заходів із поліпшення умов праці, встановлення передбачених чинним законодавством пільг і компенсацій за роботу у важких та шкідливих умовах праці. Разом із цим, матеріали перевірок за 2011рік, які Мінпраці передало ФПУ, свідчать, що на підприємствах при проведенні атестації виявлено серйозні порушення вимог Методичних рекомендацій щодо:-- визначення шкідливих факторів виробництва шляхом аналізу технологічних виробничих процесів;-- організації проведення лабораторних санітарно-гігієнічних досліджень, особливо з визначення несприятливих мікрокліматичних умов праці, важкості та напруженості праці, а також хронометрії робочого часу;-- оцінки результатів атестації та прийняття рішень атестаційною комісією підприємства про надання працівникам пільг і компенсації за роботу у шкідливих та важких умовах праці відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про охорону праці», а також щодо визначення економічних витрат для надання цих пільг (відповідні розрахунки відсутні в абсолютній більшості заповнених карт умов праці). Ці ж недоліки при проведенні атестації підтверджують дані членських організацій ФПУ, які свідчать: на підприємствах України грубо порушуються терміни проведення атестацій, коли період між проведенням чергових атестацій перевищує 5 років. Мають місце непоодинокі випадки, коли невірно оцінюються результати проведеної атестації, працівників не ознайомлюють із ними. Зазначені порушення Методичних рекомендацій роботодавцями призводять до нехтування соціальними правами працівників, їм неправильно встановлюються скорочений робочий тиждень, розмір надбавок і доплат до заробітної плати, тривалість додаткової оплачуваної відпустки, працівники безоплатно не забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, газованою водою. Особливо багато порушень виявлено в термінах та методиці проведення атестації. Посилаючись на недостатнє фінансування, керівники підприємств, як уже зазначалось, систематично порушують 5-річний термін проведення чергової атестації. Наприклад, згідно з даними нагляду Державної експертизи умов праці за 9 місяців 2009 року, кількість таких підприємств у Одеській області первищила 70%, а у Сумській області порушення методики проведення атестації відзначено більш як на 30% робочих місць. Зазначені недоліки у проведенні атестації часто призводять до втрати працівником пільгового 5-річного стажу роботи, що грубо порушує його право на подання справ до відділень Пенсійного фонду України. Украй загрозлива ситуація з проведенням атестації робочих місць за умовами праці склалася на підприємствах, на яких відсутні колективні договори, підприємствах малого й середнього бізнесу та приватної форми власності, а також в установах, які фінансуються з держбюджету, -- хоча в більшості з цих підприємств працюють працівники, посади та професії яких визначено постановою Кабміну від 16 січня 2003 р. № 36 «Про затвердження списків виробництв робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Отже, ці працівники мають право на пенсійне забезпечення за віком згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Нажаль, обласні та міські управління праці та соціального захисту населення в більшості випадків не акцентують увагу керівників підприємств на вказані недоліки при проведенні атестації, узгоджуючи матеріали проведених АРМУП без зауважень. Дуже мало керівників підприємств було притягнуто до дисциплінарної або адміністративної відповідальності, а матеріали неякісно проведених атестацій не часто передаються до органів прокуратури або до суду. Причинами істотних недоліків у проведенні атестацій є не тільки несумлінне виконання своїх обов'язків членами атестаційних комісій підприємств, а й недосконалість названої постанови Кабміну та Методичних рекомендацій. Ці нормативні акти вже давно потребують перегляду та оновлення у відповідності до вимог ст. 33 Закону України «Про охорону праці».

Висновок

В основах законодавства атестація робочих місць є обов'язком роботодавця, тому на багатьох підприємствах оцінка стану робочих місць сьогодні перебувають у числі першочергових завдань.

Право на отримання пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах праці відповідно до законодавства наступає в тому випадку, коли це підтверджено результатами атестації робочих місць за умовами праці. Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 „Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" визначено, що атестація робочих місць повинна проводитись на підприємствах, в установах, організаціях, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж одного разу на п'ять років.

Отже, якщо вести мову про такий вид пільг за роботу в шкідливих умовах праці, як право на пільгове пенсійне забезпечення, то відповідно до статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" для призначення пенсії за віком на пільгових умовах недостатньо наявності відповідної професії у „Списках виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 № 36. Крім цього, шкідливі умови праці на протязі кожного п'ятирічного періоду повинні бути підтверджені результатами атестації робочих місць за умовами праці. Відповідно до статті 100 Кодексу законів про працю України на важких роботах та роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці встановлюється підвищена оплата праці. Віднесення робіт до категорії із шкідливими та важкими умовами праці можливе також лише на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці. Величина доплат за шкідливі умови праці визначається відповідно до результатів проведеної атестації і може становити відповідно 4, 8 або 12% на роботах з шкідливими та важкими умовами праці та 16, 20 або 24 % на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами.

Доплати встановлюються щодо конкретних робочих місць і нараховуються за час фактичної зайнятості на цих місцях. айнятості не менше 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва. Таким чином, враховуючи глибокий соціальний зміст проведення атестації робочих місць за умовами праці для забезпечення захищеності працюючих, зайнятих на роботах з несприятливими умовами праці, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та господарювання та фізичні особи (підприємці), які використовують найману працю, зобов'язані вжити необхідних заходів для її проведення, а на тих підприємствах, де термін її закінчився - провести чергову атестацію та забезпечити належне зберігання її матеріалів.

Потрібна комплексна, науково обгрунтована атестація і раціоналізація робочих місць у галузях. Якщо цього не враховувати, багато, навіть дуже хороші заходи "не спрацюють". Нереально ж, справді, підняти виробництво на сучасний рівень, модернізуючи лише його окремі ланки. Нерідко надсучасне і дороге обладнання, вимушено працювати упівсили з тієї причини, що наступний за ним в технологічному ланцюжку ділянка оснащена за мірками вчорашнього дня і органічно не встигає "переварити" зроблене перед ним.

Комплексно механізувати діючі виробництва на основі атестації заважає ряд обставин: хронічна нестача коштів механізації, технічної та організаційної оснащення, не стандартизованого обладнання. Складаючи і реалізуючи програми скорочення ручної праці, необхідно не тільки виходити з потреб того чи іншого відомства, але і враховувати те, що неухильне поліпшення умов праці. Слід зрозуміти, що атестується не лише техніка та обладнання, а й вміння по-хазяйськи ним розпорядитися, правильно організувати виробництво, своєчасно подбати про умови праці персоналу. Ефективність атестації і раціоналізації могла бути набагато вищою, якби цим по-справжньому займалася галузева наука.

Крім того, слід зауважити, що результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг та компенсацій за рахунок підприємств і організацій, обґрунтувань пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розроблення заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих. Проте результати атестації є доказами необхідності здійснення витрат, пов'язаних з ОП: на лікувально-профілактичне харчування, молоко чи рівноцінні харчові продукти, газовану солону воду, спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, мийні та знешкоджувальні засоби.

Список використаних джерел

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/ВР-96. (зі змін. і доп.).

2. Зубкова А.Ф., Слезінгер Г.Е. Організація нормування праці на підприємствах. М.: Економіка, 2005.

3. Зудина Л.М. Організація управлінської праці. М., 1997.

4. Калина А.В. Організація і оплата праці в умовах ринку. Київ, МАУП, 2001

5. Костюков Н.І. та ін Організація, нормування та оплата праці. Р-н / Д, 2002.

6. Лукашевич Л.М., Сингаївська І.В., Бондарчук О.І., Психологія праці. 1997.

7. Малиновський В.Р., Силантьєва Н.А. Технічне нормування праці в машинобудуванні. М.: Машинобудування, 1990.

8. Методичні основи нормування праці робітників у народному господарстві. М.: Економіка, 2006.

9. Закон України «Про охорону праці» Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=504%2F96-%E2%FO.

10. Постанова КМ України від 01.08.92 р. №442, Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=504%2F96-%E2%FO.

11. Методичні рекомендації щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України і Головним санітарним лікарем України від 01.09.92 р. №41.

12. Закон України «Про пенсійне забезпечення» ».- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=504%2F96-%E2%FO.

13. Ротань В.Г., Зуб І.В., Сонін О.Є. Науково-практичний коментар Законодавства України про працю. - К.: Атака, 2008. - 680 с.

14. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Навч. посіб. - К.: Знання, 2008. - 375 с.

15. Про відпустки [Електронний ресурс] : закон України від 15 листоп. 1996 р. № 504/96-ВР. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=504%2F96-%E2%FO.

16. Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці: У 2 т. т. ІІ: 1965-1999. Женева, 1999. - Т.І: 1919-1964;

ДОДАТКИ

Додаток А

Трудові та соціальні пільги

Вид пільги чи компенсації	Категорія робіт	Професії, посади, роботи	Підстава для пільги
Право на щорічні додаткові відпустки; заборона на ненадання відпустки повної тривалості протягом робочого року	Шкідливі та важкі умови праці, особливий характер праці	Перелік затверджений постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290	Ст. 76, 80 КЗпП; ст. 7, 11 Закону про відпустки
Право на підвищену оплату праці	Важкі, шкідливі та небезпечні умови праці, особливі умови праці	Перелік затверджується КМУ	Ст. 100 КЗпП, ст. 7 Закону про охорону праці
Право на обов'язкове проведення періодичних медоглядів за рахунок роботодавця	Важкі, шкідливі та небезпечні умови праці	Порядок № 246; Перелік № 1238; Перелік № 263/121; Порядок № 1465 та Інструкція № 12; Положення № 124/345	Ст. 169 КЗпП; ст. 17 Закону про охорону праці
Установлення скороченої тривалості робочого часу	Шкідливі умови праці	Перелік затверджено постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163	Ст. 51 КЗпП
Безплатне забезпечення спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту	Шкідливі та небезпечні умови праці	Згідно із затвердженими Типовими (галузевими) нормами (див. табл. 3.2, с. 29)	Ст. 163 КЗпП; ст. 8 Закону про охорону праці
	Спецодягом забезпечуються також працівники, зайняті на роботі, пов'язаній із забрудненням або здійснюваній у несприятливих температурних умовах відповідно до встановлених норм та Закону про охорону праці, а також на разових роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха
Безплатна видача молока або рівноцінних харчових продуктів	Шкідливі умови праці	Згідно з Переліком № 4430-87 (перелік хімічних речовин, при роботі з якими рекомендується видача молока) та Порядком № 731/П-13	Ст. 166 КЗпП; ст. 7 Закону про охорону праці
	У листі Мінпраці від 29.06.2006 р. № 149/13/82-06 підтверджується дія зазначених документів на сьогодні, а також наголошується, що віднесення робіт до категорії шкідливих або важких умов праці можливе за результатами атестації згідно з Порядком № 442
Безплатна видача лікувально-профілактичного харчування	Особливо шкідливі умови праці	Згідно з Переліком № 4/П-1 та Правилами № 4/П-1	Ст. 166 КЗпП; ст. 7 Закону про охорону праці

Назва підприемства

НАКАЗ

__ жовтня 2003 р № м. Київ Про проведення атестації робочих місць за умовами праці

Згідно з порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1.08.92 № 442, з метою створення здорових та безпечних умов праці, встановлення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах та пільгового пенсійного забезпечення НАКАЗУЮ:

1. Створити постійно діючу атестаційну комісію у складі

Голова комісії - Секретар комісії - Члени комісії -

2. Атестаційній комісії організувати проведення атестації робочих місць, для чого:

2.1. Перевірити правильність записів назв професій, посад у трудових книжках працівників, їх відповідність ЕТКД. Виконавець

2.2. Скласти для атестації перелік робочих місць, зайнятість на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення та додаткову відпустку у зв'язку зі шкідливими та важкими умовами праці Виконавець

2.3. Затвердити графіки проведення атестації робочих місць за умовами праці.

2.4. Укласти договір із лабораторією, атестованою на проведення досліджень факторів виробничого середовища та трудового процесу. Виконавець

2.5. Зробити фотографії робочого місця та скласти карти умов праці для проведення атестації робочих місць. Виконавець

2.6. За результатами атестації скласти перелік робочих місць, працівникам яких підтверджено право на пільги й компенсації, передбачені законодавством, а саме:- пільгове пенсійне забезпечення;- надання щорічної додаткової відпустки;- установлення доплати до заробітної плати; Виконавець

2.7. Розробити заходи щодо усунення шкідливих виробничих факторів на робочих місцях. Виконавець

2.8. Підготувати проект підсумкового наказу для затвердження вказаних переліків та заходів щодо усунення шкідливих виробничих факторів на робочих місцях. Виконавець 3. Контроль за виконанням наказу покласти на

Генеральний директор

З наказом ознайомлені:

м. Київ“___” _____ 200__ р.

Наказ № ______

З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314 “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, та інших нормативно-правових актів, для визначення робочих місць для створення належних умов праці інвалідів НАКАЗУЮ:

1. Призначити для проведення атестації робочих місць інвалідів за умовами праці комісію у складі 5 (п'яти) осіб:

1) Голова комісії - генеральний директор,

2) Члени комісії:

- Інженер по охороні праці,

- Начальник відділу АГ (АГВ),

- Інспектор відділу кадрів,

3) Секретар комісії - юрисконсульт.

2. Встановити, що комісія при проведенні атестації робочих місць має такі повноваження:

- здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням атестації,

- формує всю потрібну правову і нормативно-довідкову базу та організовує її вивчення,

- визначає і залучає у встановленому порядку потрібні організації до виконання спеціальних робіт,

- організує виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу з урахуванням його експлікації, визначає межі робочих місць (робочих зон),

- визначає обсяги досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, а також організує роботи з цих досліджень,

- прогнозує та виявляє утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях,

- проводить атестацію і складає перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з несприятливими умовами праці,

- уточнює діючі і вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, а також визначає витрати на дані цілі,

- розробляє заходи щодо поліпшення умов праці і оздоровлення працівників,

- виконує інші функції відповідно до чинного законодавства України.

3. Призначити проведення атестації робочих місць інвалідів за умовами праці на період з “____” _____________ 200__ р. по “____” ____________ 2002 р.

4. Відповідальним за взаємодію з усіма необхідними держаними органами під час проведення атестації призначити голову атестаційної комісії - генерального директора.

5. Не пізніше “___” ____________ 2002 р. підготувати та подати Акти атестації таких робочих місць:

- вахтер-сторож (8 штатних одиниць)

- гардеробник (1 штатна одиниця),

- кур'єр (1 штатна одиниця),

- архіваріус (1 штатна одиниця),

- слюсар-електрик (1 штатна одиниця),

- двірник - садівник (1 штатна одиниця),

- прибиральниця (1 штатна одиниця).

6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Генеральний директор/_______________/

З наказом ознайомлені:

_____________________ /_____________________/

(підпис)

_____________________ /_____________________/

(підпис)

_____________________ /_____________________/

(підпис)

_____________________ /_____________________/

(підпис)

Умови праці -- незадовільні

За даними Держкомстату, в останні роки понад 1,5 млн чоловік працювали на робочому місці в антисанітарних умовах збільшеної забрудненості повітря хімічними речовинами, пилом, перевищень рівнів шуму та вібрації, важкості та напруженості праці. У середньому по Україні в зазначених умовах працюють близько третини робітників. На деяких підприємствах (у видобувній та металургійній промисловості, машинобудуванні та металообробці тощо) кількість таких робітників становить до 70% загальної кількості працюючих.Прикриваючись фінансово-економічною кризою та відсутністю коштів, більшість роботодавців систематично не виконують в належних обсягах заходи з поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Саме тому щорічно зростає кількість підприємств -- як державної, так і недержавної форми власності -- зі шкідливими та небезпечними умовами праці.За даними Державного санітарно-епідеміологічного нагляду, загалом у всіх галузях економіки Україні 70,6% підприємств не відповідають вимогам санітарного законодавства, а питома вага таких підприємств Мінвуглепрому становить 87,5% загальної кількості підприємств, важкого машинобудування -- 88,7%, Мінагропромполітики -- 85%, гірничовидобувної промисловості -- 81,2%. Високі рівні загальної захворюваності працюючих та виробничого травматизму разом із незадовільними умовами праці на більшості підприємств є тим фоном, на тлі якого формується професійна захворюваність працюючого населення України. Сприяють виникненню професійних захворювань також істотні недоліки в проведенні, а часто згортання періодичних медичних оглядів, додаткового поглибленого обстеження працівників груп ризику професійних захворювань у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах, низька ефективність диспансеризації, зниження обсягів оздоровлення виявлених хворих. Украй безвідповідально ставляться до дотримання законодавства з охорони праці на підприємствах сфери малого бізнесу в Україні. Малі підприємства далеко не повно охоплені санітарним наглядом через правову недосконалість взаємодії органів санепіднагляду з органами місцевого самоврядування. За деякими даними, 2/3 працівників цих підприємств перебувають «у тіні», тобто працюють без юридичного оформлення трудових відносин із роботодавцями.

Отже, значна чисельність працюючого населення (це може становити кілька мільйонів працівників) нині практично позбавлена права на безпечні й нешкідливі умови праці, цільове медичне обслуговування, пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Доречно зазначити, що, за даними Міжнародної організації праці, саме малі підприємства становлять понад 90% підприємств із шкідливими та небезпечними умовами праці.

Атестація робочих місць: можливості та проблемиАтестацію робочих місць за умовами праці (далі -- атестація, АРМУП) запроваджено в Україні постановою Кабінету Міністрів від 1 серпня 1992 р. № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці». У постанові вказано, що терміни проведення атестації передбачаються колективним договором підприємства, установи або організації (далі -- підприємство), але не рідше одного разу на 5 років.

Атестація проводиться відповідно до Методичних рекомендацій про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою № 41 Міністерства праці та соціальної політики України та Головним державним санітарним лікарем України 1 вересня 1992 року.Результати АРМУП підприємства й організації використовують для заходів із поліпшення умов праці, встановлення передбачених чинним законодавством пільг і компенсацій за роботу у важких та шкідливих умовах праці.Разом із цим, матеріали перевірок за 2011рік, які Мінпраці передало ФПУ, свідчать, що на підприємствах при проведенні атестації виявлено серйозні порушення вимог Методичних рекомендацій щодо:-- визначення шкідливих факторів виробництва шляхом аналізу технологічних виробничих процесів;-- організації проведення лабораторних санітарно-гігієнічних досліджень, особливо з визначення несприятливих мікрокліматичних умов праці, важкості та напруженості праці, а також хронометрії робочого часу;-- оцінки результатів атестації та прийняття рішень атестаційною комісією підприємства про надання працівникам пільг і компенсації за роботу у шкідливих та важких умовах праці відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про охорону праці», а також щодо визначення економічних витрат для надання цих пільг (відповідні розрахунки відсутні в абсолютній більшості заповнених карт умов праці).

Ці ж недоліки при проведенні атестації підтверджують дані членських організацій ФПУ, які свідчать: на підприємствах України грубо порушуються терміни проведення атестацій, коли період між проведенням чергових атестацій перевищує 5 років. Мають місце непоодинокі випадки, коли невірно оцінюються результати проведеної атестації, працівників не ознайомлюють із ними. Зазначені порушення Методичних рекомендацій роботодавцями призводять до нехтування соціальними правами працівників, їм неправильно встановлюються скорочений робочий тиждень, розмір надбавок і доплат до заробітної плати, тривалість додаткової оплачуваної відпустки, працівники безоплатно не забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, газованою водою.Особливо багато порушень виявлено в термінах та методиці проведення атестації. Посилаючись на недостатнє фінансування, керівники підприємств, як уже зазначалось, систематично порушують 5-річний термін проведення чергової атестації.

Наприклад, згідно з даними нагляду Державної експертизи умов праці за 9 місяців 2009 року, кількість таких підприємств у Одеській області первищила 70%, а у Сумській області порушення методики проведення атестації відзначено більш як на 30% робочих місць.Зазначені недоліки у проведенні атестації часто призводять до втрати працівником пільгового 5-річного стажу роботи, що грубо порушує його право на подання справ до відділень Пенсійного фонду України. Украй загрозлива ситуація з проведенням атестації робочих місць за умовами праці склалася на підприємствах, на яких відсутні колективні договори, підприємствах малого й середнього бізнесу та приватної форми власності, а також в установах, які фінансуються з держбюджету, -- хоча в більшості з цих підприємств працюють працівники, посади та професії яких визначено постановою Кабміну від 16 січня 2003 р. № 36 «Про затвердження списків виробництв робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».