Вплив судового збору на рівень доступності судочинства

Проведено аналіз передумов формування справедливих принципів проведення судового збору. Висвітлено теоретичні аспекти доходної частини до держбюджету від судових зборів. Досліджено рівень доступності судочинства для середньостатистичного українця.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.09.2017
Размер файла 91,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ СУДОВОГО ЗБОРУ НА РІВЕНЬ ДОСТУПНОСТІ СУДОЧИНСТВА

Капля О.М., к. ю. н., с. н. с.,

доцент кафедри управління безпекою правоохоронної та антикорупційної діяльності

Міжрегіональна академія управління персоналом

У статті проведено аналіз передумов формування справедливих принципів проведення судового збору. Висвітлено теоретичні аспекти доходної частини до держбюджету від судових зборів. Досліджено рівень доступності судочинства для середньостатистичного українця.

Ключові слова: судовий збір, рівень доступності, принципи проведення судового збору, судочинство, громадяни України, доходи громадян.

держбюджет судовий збір доходний

В статье проведен анализ путей формирования справедливых принципов проведения судебного сбора. Рассмотрены теоретические аспекты доходной части в госбюджет от судебных сборов. Исследован уровень доступности судопроизводства для среднестатистического украинца.

Ключевые слова: судебный сбор, уровень доступности, принципы проведения судебного сбора, судопроизводство, граждане Украины, доходы граждан.

Kaplya O.M. THE IMPACT OF COURT FEES FOR COURT SERVICES AVAILABLE The article examines how the formation of the principles of a fair trial fee. Deals with the theoretical aspects of the state budget revenue from court fees. The level of access to justice for the average Ukrainian.

Key words: court fees, accessibility, principles of legal benefits, litigation, citizens Ukraine, income.

Постановка проблеми. Рівень доступності судочинства в умовах трансформації суспільства та переходу від застарілої економічної моделі до більш сучасної, такої, що має бути інтегрована у світову економіку, починаючи з європейського простору, сьогодні залишається критичним. 31 грудня 2016 р. набрала чинності нова редакція Закону України «Про судовий збір». Відповідно до ч. 1 ст. 4. цього Закону судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі [1].

Хоча згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» мінімальна заробітна платня становить 3 200 грн., судовий збір буде вираховуватися від прожиткового мінімуму (1 600 грн.) [2]. Порівняно із збором у 201б р. у наступному 2017 р. відбулось його зростання майже на 16%.

З огляду на те, що мінімальна заробітна платня в Україні становить 3 200 грн. з урахуванням податків, судові послуги для громадян нині залишаються тяжко доступними.

Ступінь розробленості проблеми. Проблемами доступності до правосуддя займалося багато вчених. Серед вітчизняних можна назвати таких: Н.Ю. Сакара [3], О.М. Овчаренко [4], І.Є. Марочкін [5], Ю.В. Білоусов [6]. Серед закордонних варто відзначити таких: М.П. Проніна [7], О.В. Коновалова [8], О.А. Сегал [9].

Попри достатню ступінь розробки цієї проблеми, однією із перешкод до правосуддя в Україні можна вважати вартість судового збору для незахищених верств населення.

Згідно із ст. 79 ЦПК України судові витрати мають таку структуру: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією у пресі оголошення про виклик відповідача.

Розподілення цих витрат залежить від обставин справи, що розглядається, та норм чинного законодавства.

Законодавцем передбачено повернення судового збору у випадках, визначеними ст. 7 Закону України «Про судовий збір» [10], а саме у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням)); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), зокрема в апеляційній та касаційній інстанціях.

Н.Ю. Сакара вважає, що осмислення правової природи судового збору слід розпочинати із з'ясування сутності судових витрат [11, с. 43].

Розглядаючи сутність судових витрат, не можна оминути процес їх ціноутворення. Ціна на судові послуги формується законодавцем та має своє відображення у Законі України «Про судовий збір» [10].

Розглядаючи практику Європейського суду з прав людини, слід наголосити, що вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Свідченням цього може бути справа «Креуз проти Польщі» [12], де заявник у скрутному матеріальному становищі під час оскарження дій польського судочинства, що були зумовлені відмовою розглядати справу без сплати судового збору, отримав позитивне рішення ЄСПЛ на свою користь. На підставі порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод [13] ЄСПЛ зобов'язав державу-відповідача сплатити заявникові моральне відшкодування.

Аналізуючи закордонний досвід здійснення правосуддя, можна відзначити дещо інше, на відміну від вітчизняного, ставлення до порядку проведення судових зборів. У провідних країнах світу сплата судового збору стоїть далеко не на першому місці. Першочергові позиції у світі займає правосуддя. До прикладу здійснення такої першочерговості можна віднести справу «Шишкова проти Росії» у Європейському суді з прав людини [14].

Заявник із позовом до Міністерства фінансів Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому в слідчому ізоляторі, не маючи можливості оплатити судові послуги в момент утримання під вартою, отримав відмову у проведенні безкоштовного судочинства, звернувшись до Бутирського і Тверського районних судів м. Москви.

Суди відмовилися розглядати справу заявника через несплату судового збору, посилаючись на ст. 89 ЦПК РФ [15] і ст. 333.36 ПКРФ [16], де не вказано підстав для звільнення позивача від сплати судових послуг.

Звернувшись до ЄСПЛ із позивом на РФ, позивач отримав рішення на свою користь, що базувалося на ст.ст. 3, 6, 13, 34 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод [13], які регламентують доступ до безкоштовного правосуддя у разі, якщо людина не має фінансової можливості оплатити судовий збір.

Аналогічним прикладом є справа «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» [17]. Заявник, що представляв інтереси померлої дружини, яку покусали неконтрольовані бродячі собаки в м. Бухарест, звернувся до секторального бухарестського суду з позивом на органи місцевого самоврядування та отримав відмову в зв'язку з неможливістю оплатити судовий збір, маючи при цьому мінімальний прожитковий мінімум. На першому засіданні суд зазначив, що заявник не сплатив передбачений законом судовий збір (250 євро). Заявник, який не міг сплатити цю суму, сплатив лише 20 євро, які він зайняв у знайомих. Подальша доля цієї справи була майже аналогічною. Постраждалий намагався оскаржувати рішення у судах вищих інстанцій, проте добитися правосуддя зміг лише в Європейському суді з прав людини, який своїм рішенням зобов'язав уряд Румунії сплатити 9 000 євро як компенсацію моральної шкоди та відшкодувати затрачені 20 євро, які були зайняті заявником у знайомих.

Таким чином, закордонний досвід судочинства вказує на практичну реалізацію верховенства права, уособленням чого є ЄСПЛ, що обґрунтовує свою позицію, основану на міжнародних конвенціях із прав людини, першочерговістю справедливості.

Метою статті є розгляд передумов формування справедливих принципів проведення судового збору; висвітлення основних аспектів перерозподілу доходів держбюджету від судового збору; проведення аналізу принципів доступності судочинства середньостатистичного українця.

Виклад основного матеріалу. Передумови для формування справедливих принципів проведення судових зборів лежать в економічній площині. Країна з потужною економічною системою не може бути залежною від доход- ної частини держбюджету, яка сформована в результаті судових зборів. Якщо провідні європейські країни акцентують увагу на проведенні безкоштовного судочинства заради принципів справедливості, то згідно із ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суди зобов'язані перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перед відкриттям провадження у справі та прийняттям до розгляду скарг [10]. Відповідна стаття регламентує і цільове призначення коштів, виділених із судового збору та спрямованих на підтримку судових інстанцій, зокрема на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, сучасних систем фіксування судового процесу, обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

Механізм надходження коштів до спеціального фонду держбюджету запроваджено наприкінці 2011 р. у Законі України «Про судовий збір», він, на думку суддів, є ефективним. Про таку ефективність свідчить реакція очільників судових інстанцій на реєстрацією 15 вересня 2014 р. у Верховній Раді проекту закону № 5078 про внесення змін до Бюджетного кодексу, який був представлений у рамках міжбюджетних реформ і передбачав зарахування коштів від сплати судового збору до доходів загального фонду державного бюджету [18].

Після представлення відповідного проекту закону судова спільнота сформувала звернення до О.В. Турчинова та П.О. Порошенка, яке має вимогливий характер - залишити відповідну систему надходжень від судових зборів у колишньому вигляді. У зверненні представлені статистичні дані. Так, із моменту запровадження додаткового механізму фінансування судової системи вдалося підвищити рівень забезпечення потреб судової системи, який у 2013 р. досяг 46,8%. До цього, як зазначають судді, рівень забезпечення потреб у фінансових ресурсах судів не перевищував 30% [14]. Думка щодо необхідності збільшення або зменшення фінансування судової системи може мати дискусійний характер. З одного боку, ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вказує на незалежність суддів та забезпечує їхнє фінансування в окремому порядку. Рішення Конституційного Суду № 6-рп/99 від 24.06.1999 р. характеризує зменшення фінансування суддів як форму фінансового впливу. З іншого боку, основи конституційних принципів полягають у забезпеченні прав і свобод громадян [19].

На нашу думку, кожне твердження має свою правду, проблема лежить значно глибше, а саме в економічній площині. Про це свідчить досвід розвинених країн світу, де судові інстанції не мають потреби виборювати собі додаткові кошти, певні привілеї, недоторканність суддів та ін., про це дбає держава, яка, у свою чергу, має можливості забезпечити і судові інстанції, і добробут громадян.

Така позиція зумовлена розумінням того, що держава є єдиною системою із взаємопов'язаними елементами, кожен із яких відіграє ключову роль у процесі існування системи. Збої у системі виникають тоді, коли зв'язки між елементами втрачаються і кожен із них починає функціонувати в окремій підсистемі, що й відбувається в Україні: судді - окрема підсистема, підприємці - окрема підсистема, політики - окрема підсистема, пересічні громадяни - також окрема підсистема. Цю класифікацію можна й далі розширювати, проте на сутність основної думки автора це не вплине. А вона полягає у тому, щоб висвітлити відсутність принципів соціальної справедливості в суспільстві, що представлена несумісними показниками соціально-економічного рівня між зазначеними категоріями українців. Так, за даними Державної служби статистики, структура доходів громадян має таку класифікацію: заробітна плата, прибуток та змішаний дохід, доходи від власності (одержані),, соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти.

Питома вага кожного з видів доходу за 10 років (2005-2015 рр.) представлена на рис. 1.

Структура доходів населення вказує на більшість громадян, які проживають за рахунок отримання заробітної палатні, середній показник якої в Україні на 2017 р., за даними фінансового порталу Мінфін, становить 5 451,44 грн. [20].

Звичайно, проблема доступності до правосуддя має певне фінансове підґрунтя для більшості українців, але вирішення цієї проблеми має бути розпочато саме із збільшення економічного потенціалу країни, розвитку малого та середнього бізнесу, створення власної ресурсної бази, яка має бути використана для розвитку країни, а не для задоволення потреб зовнішніх споживачів.

Вищезазначений розподіл соціальної структури країни на підсистеми, які становлять категорії громадян (судді, бізнесмени, політики та ін.), котрі діють виключно в рамках інтересів власних соціальних груп, має бути зруйновано. Інакше країна приречена на сировинний придаток більш розвинених країн, торгівлю природними ресурсами як основний вид економічної діяльності, відсутність промислового потенціалу, постійні конфлікти інтересів між соціальними категоріями і, як наслідок, повну економічну залежність від зовнішніх запозичень, втрату незалежності.

Отже, доступність до правосуддя має низку залежностей від соціально-економічного рівня країни, її потенціалу та вибору шляхів подальшого розвитку.

Висновки. Формування справедливих принципів проведення судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні. Попри однозначний вибір України інтегруватися до Європейського Союзу, існує низка перешкод для впровадження справедливих принципів правосуддя, які є у європейських судах. Прикладом цього є політика Європейського суду з прав людини, що спрямована на першочерговість забезпечення справедливості та другорядність у стягненні сплати за судові послуги.

В основі механізмів здійснення судового збору в Україні лежать потреби на забезпечення судової системи необхідним фінансово-матеріальним ресурсом, який повинна надавати держава. Проте практика ресурсно-матеріального забезпечення судів вказує на недостатню міру реалізації цих обов'язків.

В умовах зубожіння більшості населення України зростання судового збору, яке відбулось наприкінці 2016 р., створює певні фінансові перешкоди громадянам на шляху до правосуддя. Отже, основна проблема доступності правосуддя для громадян лежить в економічній площині.

Література

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України : Закон України // Відомості Верховної Ради. - 2017. - № 2. - Ст. 25. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1774-19.

2. Про Державний бюджет України на 2017 рік : Закон України // Відомості Верховної Ради. - 2017. - № 3. - Ст. 31. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/1801-19.

3. Сакара Н.Ю. Проблема доступності правосуддя у цивільних справах : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / Н.Ю. Сакара ; Нац. юрид. акад. ім. Ярослава Мудрого. - Харків, 2006. - 20 с.

4. Овчаренко О.М. Доступність правосуддя та гарантії його реалізації : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 /

5. О.М. Овчаренко ; Нац. юрид. акад. ім. Ярослава Мудрого. - Харків, 2007. - 249 с.

6. Марочкін І.Є. Доступність правосуддя та гарантії його реалізації / І.Є. Марочкін // Судова реформа в Україні: проблеми та перспективи : матер. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18-19 квіт. 2002 р.). - К. - Харків : Юрінком Інтер, 2002. - С. 31-34.

7. Білоусов Ю.В. Судові витрати як складова доступності правосуддя / Ю.В. Білоусов // Університетські наукові записки. - 2005. - № 3 (15). - С. 66-71.

8. Пронина М.П. Проблема влияния чрезмерности судебных расходов на доступность правосудия / М.П. Пронина //

9. Юридическая наука и практика. Вестник Нижегородской академии МВД России. - 2012. - № 4 (20). - С. 109-112.

10. Коновалова Е.В. Основные препятствия в доступе к правосудию и осуществлению справедливого судебного разбирательства / Е.В. Коновалова // Вестник Камчатского государственного технического университета. - 2007. - Вып. 6. - С. 203-206.

11. Сегал О.А. Проблемные аспекты реализации принципа доступности при определении подведомственности и подсудности гражданских дел / О.А. Сегал // Вестник Удмуртского университета. - 2012. - № 2-3. - С. 100-105.

12. Про судовий збір : Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 14. - Ст. 87. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/3674-17/ed20111110.

13. Сакара Н.Ю. Про правову природу судового збору / Н.Ю. Сакара // Проблеми законності. - 2016. - № 132. - С. 135-146.

14. Справа «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) заява № 28249/95 від 19.06.2001 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://hudoc.echr.coe.int/eng#.

15. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004.

16. Справа «Шишков проти Росії» (SHISHKOV v. RUSSIA) заява № 26746/05 від 20.05.2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://hudoc.echr.coe.int/eng#.

17. Гражданский процессуальный кодекс Российской Федерации № 138-ФЗ от 14.11.2002 (ред. от 19.12.2016 г).

18. Налоговый Кодекс Российской Федерации (часть вторая) № 117-ФЗ от 05.08.2000 г. (ред. от 06.12.2005 г.) // Собрание законодательства РФ. - 2000. - № 32. - Ст. 3340.

19. Справа «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (George! and Georgeta Stoicescu v. Romania) заява № 9718/03 від 26.07.2011 p.

20. Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реформи міжбюджетних відносин) № 5078 від 15.09.2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=5078&skl=8.

21. Конституція України - основа реформування суспільства. - Харків : Право, 1996. - 96 с.

22. Середня заробітна платня в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://index.minfin.com.ua/index/ average/?2017.

23. Середня заробітна плата за регіонами за місяць у 2016 році [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/gdn/reg_zp_m/ reg_zpm16_u.htm.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Історичні аспекти інституту судового збору у господарському процесуальному праві. Звільнення від сплати судових витрат у господарському процесі. Порядок сплати судового збору. Принципи організації діяльності судів по розгляду й вирішенню спорів.

    курсовая работа [49,0 K], добавлен 06.05.2015

  • Вивчення проблеми доступності правосуддя в цивільному процесі. Право громадян на звернення до суду за судовим захистом. Загальні ознаки побудови та функціонування системи судочинства. Характеристика процесуального становища учасників цивільного процесу.

    реферат [23,0 K], добавлен 07.04.2014

  • Проблеми доступу до суду уразливих категорій осіб, які потребують додаткового захисту. Визначення порядку і підстави звільнення відповідних категорій осіб від сплати судового збору. Роль держави у процесі належного забезпечення й охорони прав біженців.

    статья [26,1 K], добавлен 18.08.2017

  • Законодавча база та значення основних принципів адміністративного судочинства: верховенства права, законності, змагальності, диспозитивності та офіційності. Взаємозв'язок принципів судочинства між собою та їх використання в адміністративних справах.

    реферат [25,5 K], добавлен 20.06.2009

  • Значення забезпечення прав і свобод учасників кримінального судочинства під час провадження слідчих дій. Перелік суб’єктів, які мають право на забезпечення безпеки. Незаконні слідчі дії та основні законодавчі заборони під час проведення судового розгляду.

    реферат [35,7 K], добавлен 09.05.2011

  • Загальна характеристика та зміст основних засад судочинства в Україні, здійснення правосуддя виключно судом. Незалежність суддів, колегіальність та одноособовість розгляду справ, рівність усіх учасників судового процесу, забезпечення права на захист.

    реферат [30,2 K], добавлен 17.05.2010

  • Завдання кримінального судочинства та проблема підвищення ефективності судочинства. Механізм захисту прав громадян у кримінальному судочинстві. Підстави та стадії порушення кримінальної справи у кримінальному процесі, можливість її судового оскарження.

    реферат [20,9 K], добавлен 22.04.2011

  • Правова сутність господарських судів та їх місце у судовій системі України, їх компетенція при вирішенні спорів. Принципи господарського судочинства та форми судового процесу. Порядок здійснення судових процедур при вирішенні господарських спорів.

    дипломная работа [86,2 K], добавлен 04.01.2011

  • Поняття та ознаки принципів судочинства, їх нормативне закріплення, тлумачення та основні напрямки розвитку. Принципи здійснення правосуддя в Україні та реалізації права людини і громадянина на судовий захист своїх прав, свобод і законних інтересів.

    курсовая работа [42,1 K], добавлен 29.04.2014

  • Конституційні принципи судочинства. Зміст та форма кримінального провадження. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність. Повага до людської гідності. Гласність і відкритість судового провадження. Порядок оскарження процесуальних рішень.

    статья [21,6 K], добавлен 17.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.