Механізм державного управління земельними відносинами в Україні

Норми поширюються як на нове будівництво, так і на розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів цивільного та промислового призначення.

Під розширенням слід розуміти будівництво додаткових приміщень, будівель і споруд, що зводяться в рамках єдиного будівельного комплексу, під реконструкцією - будівельні роботи, пов'язані зі зміною призначення об'єкта в межах існуючих будівельних габаритів складовою частиною реконструкції може бути капітальний ремонт об'єкта.

Нові норми є обов'язковими для застосування органами державного управління і нагляду, замовниками інвесторами, проектувальниками, підрядниками.

Право на розробку проектної документації або її окремих розділів надається проектним організаціям незалежно від форм їх власності, що мають відповідну ліцензію на виконання проектних робіт.

Проектування об'єктів повинне здійснюватися з дотриманням чинного законодавства України та нормативних документів на підставі завдання, затвердженого замовником, архітектурно-планувального завдання на проектування.

Вихідні дані, достатні для виконання проектних робіт на відповідній стадії, замовник зобов'язаний надати до початку виконання проектних робіт.

Проектні роботи виконуються на підставі договорів контрактів, укладених між замовником і проектувальником Замовлення на проектування об'єкта проектувальник одержує від замовника або за підсумками конкурсу.

Для узгодження і затвердження розробляється проект для будівництва - робоча документація.

Для узгодження і затвердження технічно нескладних об'єктів з використанням проектів масового та повторного застосування може встановлюватися один суміщена стадія - робочий проект. Замовник і проектувальник самі визначають складність об'єкта.

Для технічно складних об'єктів цивільного призначення додатково розробляється ескізний проект, для об'єктів промислового призначення - техніко-економічне обгрунтування інвестицій. Для окремих об'єктів після узгодження техніко-економічне обгрунтування інвестицій може розроблятися робоча документація, а після його затвердження - робоча документація.

Керівники проектних організацій повинні призначати відповідними наказами головних архітекторів та головних інженерів проектів на розробку всіх стадій проектування.

Відповідальними особами за технічні, економічні, естетичні та екологічні якості проекту є головний архітектор проекту або головний інженер проекту Вони готують договори, координують дії виконавців, ведуть переговори з замовниками, субпідрядниками та підрядниками. Відповідальними особами за якість певного розділу проекту є керівник і головний спеціаліст відповідного проектного підрозділу.

Ескізний проект, техніко-економічне обгрунтування інвестицій, проект і робочий проект повинні бути підписані керівництвом і основними виконавцями проектній організації. Титульний лист пояснювальної записки підписують керівник організації директор, головний інженер, головний архітектор, керівник майстерні відділу, головний архітектор інженер проекту, автори проекту. Розділи пояснювальної записки підписують головні фахівці відділів, автори розділів якщо вони є, виконавці Креслення підписують керівник майстерні відділу, головний архітектор інженер проекту, автори проекту, головні фахівці, виконавці. У пояснювальній записці мають бути вказані прізвища учасників проектування по кожному розділу проекту а в разі наявності субпідрядників - назви фірм або фізичних осіб субпідрядників.

Ескізний проект містить принципові рішення містобудівних, архітектурних, художніх, функціональних, екологічних вимог за завданням на проектування, підтверджує принципову можливість створення об'єкту, визначає його вартість. Для обгрунтування прийняття архітектурних рішень у складі графічної частини і пояснювальної записки ескізного проекту можуть додатково виконуватися інженерно-технічні та конструктивні розробки, схеми інженерного забезпечення об'єкта та обгрунтування ефективності інвестицій.

Ескізний проект розробляється з дотриманням існуючої містобудівної документації, архітектурно-планувального завдання, вимог охорони навколишнього природного середовища.

Після схвалення або затвердження органами містобудування та архітектури Ескізний проект є підставою для подальшої розробки проектної документації.

Техніко-економічне обгрунтування інвестицій розробляється для технічно складних об'єктів промислового призначення, в т ч транспортного, енергетичного, гідротехнічного, меліоративного та інших спеціальних видів будівництва техніко-економічне обгрунтування інвестицій інвестицій обгрунтовує необхідність і доцільність будівництва або реконструкції промислових об'єктів, в т ч їх технічну здійсненність і ефективність інвестіцій.В Техніко-економічне обгрунтування інвестицій інвестицій повинні розглядатися рішення в частині розміщення, потужності об'єкта, оцінки впливу проектованої діяльності на навколишнє середовище, відповідність архітектурним та іншим вимогам згідно із завданням на проектування техніко-економічне обгрунтування інвестицій після його узгодження або затвердження є підставою для подальшої розробки проектної документації.

Проект на будівництво об'єкта цивільного призначення розробляється на підставі вихідних даних, завдання на проектування, погодженого ескізного проекту (при його наявності).

Він повинен складатися з таких основних розділів:

· пояснювальна записка з вихідними даними,

· архітектурно-будівельне рішення, генплан, благоустрій територій, схема транспорту (при необхідності),

· технологічна частина (при необхідності),

· рішення з інженерного обладнання та зовнішніх інженерних мереж,

· оцінка впливів на навколишнє середовище Необхідність розробки визначається за участю державних органів охорони навколишнього природного середовища,

· організація будівництва,

· кошторисна документація,

· відомість обсягів робіт.

Проект на будівництво, розширення та реконструкцію об'єкта промислового призначення розробляється на підставі вихідних даних, завдання на проектування узгодженого техніко-економічне обґрунтування інвестицій (при необхідності).

Він повинен складатися з таких основних розділів:

· пояснювальна записка з вихідними даними,

· генеральний план і транспорт,

· технологічна частина

· рішення з інженерного обладнання та зовнішніх інженерних мереж,

· архітектурно-будівельні рішення,

· організація будівництва,

· оцінка впливу на навколишнє середовище відповідно до вимог ДБН А.2.2-1-95,

· кошторисна документація,

· збірки специфікацій на обладнання, матеріали, конструкції та вироби,

· відомості обсягів робіт,

· техніко-економічна частина, економічні показники

Склад і зміст розділів проекту на будівництво об'єктів цивільного та промислового призначення можуть уточнюватися і доповнюватися замовником у завданні на проектування залежно від призначення та складності об'єктів, що проектуються.

Робочий проект є сполученою стадією проектування, призначеної для узгодження і затвердження проектної документації, а також для будівництва об'єкта. Він виконується на підставі погодженої планувальної документації, державних програм розвитку галузі або узгоджених передпроектних пророблень, завдання на проектування, архітектурно-планувального завдання, вихідних даних і технічних умов на підключення до джерел інженерного забезпечення.

Робочий проект складається з пояснювальної записки з техніко-економічними показниками, робочих креслень, кошторисної документації та розділу організації будівництва.

Робоча документація призначена для будівництва.

Вона включає в себе:

· робочі креслення, які розробляються відповідно до вимог стандартів ДСТУ та ГОСТів,

· паспорт оздоблювальних робіт,

· кошторисну документацію,

· відомість обсягів будівельних і монтажних робіт,

· збірки специфікацій обладнання, виробів і матеріалів за ДСТУ Б А.2.4-10-95 ГОСТ 21.110-95,

· опитувальні листи та габаритні креслення на відповідні види обладнання та виробів,

· вихідні вимоги на розробку конструкторської документації на устаткування індивідуального виготовлення включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання.

Обсяг та деталізація робочих креслень повинні відповідати вимогам стандартів "Системи проектної документації для будівництва".

Після затвердження проекту ескізного проекту, техніко-економічне обгрунтування інвестицій) за рішенням замовника робочі креслення можуть розроблятись підрядником чи іншим проектувальником за наявності ліцензії, в т ч з залученням авторів.

Деталіровочних креслення металевих конструкцій і технологічних трубопроводів повинні розробляти заводи-виробники, а деталіровочних креслення повітроводів - монтажні організації В окремих випадках проектувальник може брати на себе розробку деталіровочних креслень металевих конструкцій і технологічних трубопроводів за окрему плату.

Робочі креслення, як правило, підписують керівник майстерні (відділу), головний архітектор інженер проекту, головний спеціаліст відповідного розділу, виконавець та особа, відповідальна за нормоконтроль.

робоча документація розробляється після затвердження попередньої стадії проектування.

Вартість проектних робіт визначається відповідно до порядку і правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для нового будівництва, реконструкції і технічного переоснащення підприємств, будівель та споруд усіх галузей народного господарства України.

Розроблена проектна документація підлягає погодженню.

Ескізний проект і техніко-економічне обгрунтування інвестицій погоджують:

· з місцевими органами містобудування та архітектури - з питань розміщення, раціонального використання наміченої для відведення території, відповідності передбачених проектом рішень вимогам архітектурно-планувального завдання, діючої містобудівної документації,

· з органами місцевого самоврядування - з питань розміщення, використання наявних джерел постачання, інженерних комунікацій, умов їх розвитку (для отримання офіційних технічних умов при підготовці вихідних даних, необхідних для розробки П і Робоча документація), а також використання трудових ресурсів (при створенні нових робочих місць на виробничих об'єктах)

Проекти і робочі проекти погоджують з місцевими органами містобудування та архітектури якщо проект розроблений без попередньої розробки Ескізний проект і техніко-економічне обгрунтування інвестицій і з органами місцевого самоврядування які видавали технічні умови на підключення до джерел постачання чи інженерних комунікацій.

За наявності особливих умов розташування об'єкта історичні зони міст, зсувні території тощо необхідно за вказівкою органів містобудування та архітектури погодити проектну документацію з відповідними організаціями.

Проектна документація, розроблена у відповідності з державними нормативними документами і завірена підписом головного архітектора інженера проекту, не підлягає погодженню з органами державного нагляду, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

2.2 Склад процесу формування земельної ділянки та встановлення земельного сервітуту Україні

До основних етапів процедури формування земельної ділянки можна віднести:

- збір вихідних даних;

- отримання дозволу на розробку проекту землеустрою;

- розробка проекту землеустрою;

- погодження проекту землеустрою;

- затвердження проекту землеустрою;

- внесення даних до Державного земельного кадастру;

- складення договору оренди.

Відповідно до ст.22, 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» [7], П.3 ст.123 Земельного кодексу України [1], та ст.50 Закону України «Про землеустрій» [2] необхідно отримати вихідні данні, а саме:

- витягу з генерального плану населеного пункту, план зонування території, детального плану;

- витяг по червоним лініям (вразі розташування земельної ділянки біля, вилиць, площ і т.п.);

- викопіювання з кадастрової карти (плану);

- довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями.

Це надасть змогу мати представлення о площі, розміру, конфігурації, цільовому призначення та відведення земельної ділянки в цілому. Ці документи несуть інформацію про суміжні землевласники та землекористувачі, склад угідь на яких розташована земельна ділянка.

Передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним ч.2 та ч.3 статті 134 Земельного кодексу України [1], здійснюється в порядку, встановленому статтею 118, 123 Земельного кодексу України.

Подається клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення.

До клопотання додаються:

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки;

- письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів);

- копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина копія документа, що посвідчує особу.

Згідно п. 3 ст. 123 Земельного кодексу України [1], п. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [7], та ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» [10], відбувається розгляд клопотання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування і надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надання мотивованої відмови у його наданні.

Дозвіл або відмова надається шляхом прийняття акту (рішення або розпорядження) відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку [1].

Укладеним між замовником і виконавцем договору на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, форму типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. N 266 [27].

Загальні вимоги до змісту документації із землеустрою встановленні ст.29 Закону України «Про землеустрій» [2].Документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Склад проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлений ст. 50 Закону України «Про землеустрій» [2]. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

- завдання на розроблення проекту землеустрою;

- пояснювальну записку;

- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів);

- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- кадастровий план земельної ділянки;

- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

Відповідно п.69, Додаток 12 «Порядку ведення Державного земельного кадастру» [21], ст. 26 Закону України «Про землеустрій» [2], встановлена процедура подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

Подання замовником проекту землеустрою або її розробником від імені замовника, Державному кадастровому реєстраторові заяви (встановленого зразка) про внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

До заяви додаються:

- проект землеустрою;

- електронний документ;

- інші документи;

- документ про оплату послуг з внесення відомостей до Держаного земельного кадастру.

Згідно п.70, 71 «Порядку ведення Державного земельного кадастру» [21], перевірка Державним кадастровим реєстратором, наданих документів та її облік шляхом реєстрації з присвоєнням реєстраційного номера, фіксацією дати їх реєстрації та створенням їх електронних копій.

Відмова у прийнятті заяви здійснюється Державним кадастровим реєстратором, безпосередньо у момент її подання з зазначенням рекомендацій щодо усунення причин, що є підставою для такої відмов.

Державний кадастровий реєстратор:

- розглядає, перевіряє та вносить відомості до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей;

- повідомляє заявника про здійснення дій, шляхом оприлюднення відповідних фактів на офіційному веб-сайті Держземагентства;

- повертає заявникові документацію із землеустрою з проставленою позначкою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

- надає заявникові безоплатно витягу з Державного земельного кадастру для підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відомостей.

Розробник подає на погодження до відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, оригінал проекту землеустрою, а до органів виконавчої влади, завірені ним копії проекту.

Ст.186¹ Земельного кодексу України [1], дає обґрунтування процедури погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до органу містобудування та архітектури.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

- природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з природоохоронним органом;

- історико-культурного призначення, земельної ділянки, розташованої на території історичних ареалів населених місць, земельної ділянки, на якій розміщені об'єкти культурної спадщини, підлягає також погодженню з органом охорони культурної спадщини;

- лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з органом лісового господарства;

- водного фонду підлягає також погодженню з органом водного господарства.

Розробник подає на погодження до відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів виконавчої влади - завірені ним копії проекту.

Органи виконавчої влади зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (копії такого проекту) безоплатно надати свої висновки про його погодження або відмову в такому погодженні.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації [21].

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення [11]

Обов'язкова державна експертиза проводиться за клопотанням (заявами) замовників чи розробників об'єктів державної експертизи, а при вирішенні земельних спорів-також за клопотанням відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Вибіркова державна експертиза проводиться за рішенням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи відповідно до закону.

Добровільна державна експертиза проводиться за клопотанням (заявами) замовників чи розробників об'єктів державної експертизи [11]. Державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності-шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).

При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються:

- питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень;

- відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства;

- еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.

Проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об'єкта державної експертизи та підготовку обґрунтованого та об'єктивного експертного висновку. Для проведення державної експертизи замовником подаються оригінали відповідної документації та матеріалів.

Відповідно до закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» [11], процедура проведення державної експертизи включає:

- перевірку наявності та повноти необхідних документів і матеріалів щодо об'єктів державної експертизи та їх реєстрацію (підготовча стадія);

- аналітичне опрацювання документів чи матеріалів щодо об'єктів державної експертизи, а в разі необхідності - проведення обстежень у натурі (на місцевості) та проведення на їх основі аналізу їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам (основна стадія);

- узагальнення окремих експертних досліджень, одержаної інформації, підготовку висновку державної експертизи та видачу його замовникам об'єктів державної експертизи (заключна стадія).

Строки проведення державної експертизи не можуть перевищувати 20 робочих днів від дня реєстрації об'єкта державної експертизи спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи.

Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється [11].

У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам, правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи.

Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.

Відповідно п.3, 4 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» [12], п.107 Порядку ведення Державного земельного кадастру» [21], Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

- особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

- органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Подання для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію:

- заяви за встановленою формою;

- оригіналу проекту землеустрою, який є підставою для формування земельної ділянки;

- проекту землеустрою у формі електронного документа;

- документу, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:

- перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;

- за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

- невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

- знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Відповідно п.8 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» надання заявнику (на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки) безоплатно витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Право власності на земельні ділянки державної та комунальної власності, реалізується після державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку.

Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України [1], передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Подання заявником органові державної реєстрації прав:

- заяви про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

- витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки)

- документ, що посвідчує особу заявника або підтверджує повноваження

Згідно п.8, 10, 13, 16 «Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» [22], орган державної реєстрації прав:

- приймає заяву про державну реєстрацію;

- видає заявникові картку прийому заяви про державну реєстрацію;

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями;

- приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

У разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Державний реєстратор зупиняє розгляд заяви про державну реєстрацію на строк, що не перевищує п'яти робочих днів

Якщо заявник не усунув протягом п'яти робочих днів після отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію обставини, що були підставою для його прийняття, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- вносить записи до Державного реєстру прав;

- формує витяг з Державного реєстру прав;

- видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові витяг з Державного реєстру прав разом з документами, що подавалися заявником для проведення державної реєстрації прав

Згідно п. 6, 10 ст. 123 Земельного кодексу України [1], та п. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [9], прийняття органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки здійснюються:

- затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

- надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Надання органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до їх компетенції засвідчені копії рішення для внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру.

Внесення Державним кадастровим реєстратором, після отримання рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, до Державного земельного кадастру відповідних відомостей, відповідно до п.76 «Порядку ведення Державного земельного кадастру» [21].

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок є складовою частиною договору оренди земельної ділянки. Тому укладення договору на проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, відповідно до Закону України «Про оцінку земель» [15].

Складання технічної документація з нормативної грошова оцінка земельної ділянки та підготовка витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно ст.15 Закону України «Про оренду землі» та «Типового договору оренди землі» затверджений постановою Кабінету Міністрів України здійснюється підготовка і підписання договору оренди земельної ділянки.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Подання заявником органові державної реєстрації прав, відповідно «Порядку ведення Державного земельного кадастру» [21]:

- заяви про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

- договору оренди землі;

- витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки);

- документ, що посвідчує його особу або підтверджує повноваження;

- документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Орган державної реєстрації прав:

- приймає заяву про державну реєстрацію;

- видає заявникові картку прийому заяви про державну реєстрацію;

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями;

- приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

У разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Державний реєстратор зупиняє розгляд заяви про державну реєстрацію на строк, що не перевищує п'яти робочих днів, згідно норм «Порядку ведення Державного земельного кадастру» [21].

Якщо заявник не усунув протягом п'яти робочих днів після отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію обставини, що були підставою для його прийняття, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до п.18, 19, 20, 21 «Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України [22], Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- вносить записи до Державного реєстру прав;

- формує витяг з Державного реєстру прав;

- видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові витяг з Державного реєстру прав разом з документами, що подавалися заявником для проведення державної реєстрації прав.

Таким чином маємо діючу процедуру надання земельної ділянки у оренду з обґрунтуванням нормами чинного законодавства, витягами за нормативної бази.

Відповідно до ст. 50 «Закону про землеустрій» [2], проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України [1].

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

- завдання на розроблення проекту землеустрою;

- пояснювальну записку;

- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (Додаток Е);

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів);

- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- кадастровий план земельної ділянки;

- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

Також до складу проекту землеустрою входить Вихідна земельно-кадастрова інформація, яка несе в собі данні про землі за рахунок яких планується відведення земельної ділянки:

- кадастровий номер земельної ділянки (у разі присвоєння);

- форма власності на землю та код;

- цільове призначення та код;

- категорія земель та їх код;

- шифр та номер рядка за формою 6-зем;

- інформацію про площі земельної ділянки;

та відомості про земельну ділянку яка відводиться:

- кадастровий номер земельної ділянки (у разі присвоєння);

- форма власності на землю та код;

- цільове призначення та код;

- категорія земель та їх код;

- шифр та номер рядка за формою 6-зем;

- обмеження у використанні;

- інформацію про суб'єкта господарювання.

При розробленні проекту відведення отримані та проаналізовані:

- реєстраційні документи Замовника;

- правовстановлюючі документи на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці;

- графічні матеріали, щодо розташування земельної ділянки та витяг з плану для ведення ДЗК (по матеріалах чергового кадастрового плану м. Запоріжжя);

- витяги по генеральному плану та по червоним лініям з містобудівного кадастру м. Запоріжжя;

- умови відведення, правовий статус земельної ділянки, кількісна характеристика земельної ділянки, розподіл земель між власниками та користувачами;

- інші документи та інформація що мають відношення до запроектованої до відведення земельної ділянки.

На основі цих та інших документів складена пояснювальна записка, яка обґрунтовує норми, порядок та ситуацію щодо відведення земельної ділянки.

До складу проекту землеустрою входить звернення ПП «ТРАНС» до Запорізької міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, яке обґрунтовує підстави надання земельної ділянки та орієнтовну площу земельної ділянки (додаток Ж).

Рішенням Запорізької міської Ради про надання дозволу ПП «ТРАНС» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення під'їзної залізничної колії з постом чергового, входить до складу проекту землеустрою та є обов'язковим.

Завдання на виконання робіт обґрунтовує:

- підстави розроблення проекту землеустрою;

- характеристику об'єкта;

- вихідні данні розмір, місце розташування, наявні обмеження, умови надання земельної ділянки;

- кінцевий результат,;

- замовник;

- виконавець.

Також до проекту землеустрою входить лист Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради про можливість передачі в оренду земельної ділянки та оформлення документації відповідно до чинного законодавства, та погодження Департаменту архітектури та містобудування.

До матеріалів геодезичних вишукувань відносять:

- журнал геодезичних вимірювань;

- схема прив'язки меж земельної ділянки до пунктів ДГМ;

- відомість обчислення координат кутів повороту теодолітного ходу;

- відомості про обчислення площі земельної ділянки.

Ці данні несуть інформацію про координати земельної ділянки, площі, виміри, кути поворотів та прив'язку меж земельної ділянки до Держаної геодезичної мережі.

Кадастрові плани земельних ділянок - картографічні документи, що містять графічне зображення земельних ділянок із зазначенням місця розташування їх меж, меж земель, обмежених (обтяжених) правами інших осіб, контурів земельних угідь, контурів об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельних ділянках, та кадастровий номер земельної ділянки. Кадастровий план земельної ділянки - складова частина документації із землеустрою.

Відповідно ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» [12] на кадастровому плані земельної ділянки відображаються:

- площа земельної ділянки;

- зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності);

- координати поворотних точок земельної ділянки;

лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки;

- кадастровий номер земельної ділянки;

- кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності);

- межі земельних угідь;

- межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту;

- контури об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід'ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки.

Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі. Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі зміни відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, власнику (користувачу) земельної ділянки за його заявою Державний кадастровий реєстратор видає Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, складовою частиною якого є кадастровий план, що містить внесені відомості.

Матеріали землевпорядного проектування складаються з:

- плану земельної;

- плану обтяжень у користуванні земельною ділянкою;

- збірного кадастрового плану земельної ділянки;

- акту погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками та землекористувачами, за наявністю суміжників.

Згідно ст. 50 «Закону про землеустрій» до складу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки входить перелік обмежень земельної ділянки, який несе інформацію про наявність обмежень у використанні земельною ділянкою та код.

Довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями за даними форми 6-зем (Додаток Е) несе в собі інформацію про таке:

- місце розташування земельної ділянки;

- форма власності на землю;

- категорія земель на земельній ділянці;

- вид цільового призначення земельної ділянки;

- вид угідь;

- агровиробнича група ґрунтів;

- зареєстровані обмеження у використанні земельною ділянкою;

- кадастровий номер (за наявністю);

- землекористувач або землевласник (за наявністю).

Довідка надається Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області.

До матеріалів перенесення в натуру на місцевість меж земельної ділянки входять такі документи:

- креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру, несе в собі інформацію про прив'язку земельної ділянки до об'єктів нерухомості або до межових знаків;

- лист ПП «ТРАНС» про закріплення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) межовими знаками.

Історико - архівна довідка про земельну ділянку несе в собі історичну інформацію, картографічний матеріал, інформацію про місце знаходження земельної ділянки та надає висновок про наявність підйомного археологічного матеріалу. Видається ДП «Науково-дослідним центром «Охоронна археологічна служба України» Інститут археології Національної академії наук.

План земельної ділянки - графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об'єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці.

Обмеження щодо використання земельних ділянок регламентується нормами Земельного кодексу України. Право обмеженого використання земельної ділянки обтяжує (обмежує) право власності на земельні ділянки і дає можливість користуватися земельною ділянкою або її частиною в обсязі, передбаченому законом або договором.

Перехід права власності на земельну ділянку не є підставою для припинення встановленого права обмеженого використання цієї ділянки іншими особами.

Права на земельну ділянку можуть бути обмежені законом або договором:

- забороною на продаж або інше відчуження певним особам або дозволів на відчуження певним особам протягом установленого строку;

- правом на переважну купівлю у разі її продажу;

- умовою розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків у визначеному проектом порядку;

- забороною на зміну цільового призначення земельної ділянки, зовнішнього вигляду нерухомого майна, реконструкції або знесення будинків, будівель, споруд без погодження в установленому порядку;

- умовою здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;

- забороною на провадження окремих видів діяльності;

- умовою додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт, у тому числі щодо охорони ґрунтового покриву, тваринного світу, рідкісних рослин, пам'яток природи, історії і культури, археологічних об'єктів, які розміщені на земельній ділянці;

- умовою надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в

До складу містобудівної документації входять:

- витяг по червоним лініям з містобудівного кадастру м. Запоріжжя;

- план для ведення ДЗК (по матеріалам чергового кадастрового плану м. Запоріжжя);

- витяг по генеральному плану з містобудівного кадастру м. Запоріжжя;

- лист департаменту містобудування та архітектури від про надання переліку обмежень у використанні земельної ділянки;

- лист-погодження Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від про відведення земельної ділянки.

Витяг по червоним лініям з містобудівного кадастру несе інформацію про границі між всіма видами вулиць (проїздів) і основними місто-утворюючими елементами: зонами житлової забудови й водних басейнів, промисловими, зеленими, технічної зонами.

Черговий кадастровий план - актуалізоване в часі графічне зображення місцезнаходження земельних ділянок у межах кадастрового кварталу, кадастрової зони, у цілому в межах території адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район) із зазначенням номерів кадастрових зон та кварталів, їх меж, розмірів і кадастрових номерів земельних ділянок, меж земельних угідь, земельних сервітутів, територіальних зон, відповідно до Наказу «Про затвердження Порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам» [31].

Генеральний план - вид містобудівної документації, що регулює містобудівну діяльність в містах і інших поселеннях, визначає умови безпеки мешкання населення, забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних і екологічних вимог, раціональне визначення меж землекористувань, зон житловою, суспільної, промислової забудови, територій, що особливо охороняються, зон різної містобудівної цінності, розміщення місць прикладення праці, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, впорядкування територій, збереження історико-культурної спадщини і антропогенних ландшафтів.