Напрями формування правової держави в Україні

Виникнення і реалізація ідеї правової держави, її ознаки і соціальне призначення. Основні напрями формування громадянського суспільства і правових відносин в Україні. Конституція України як передумова побудови соціальної і демократичної держави.

Рубрика Государство и право
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 13.10.2012
Размер файла 52,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Головна умова демократизації нашої держави полягає у заінтересованості особистості, застосуванні її активності. А це, в свою чергу, можливе лише за умов реального забезпечення свободи особистості, самоповаги і відповідальності.

Об'єктивним критерієм правової, демократичної, соціальної держави в громадянському суспільстві є відповідність законів держави невідчуженим, невід'ємним правам людини. За умов громадянського суспільства набуває розвитку політичний, економічний, соціальний, духовний плюралізм суспільного життя. І завдяки такому процесові народжуються альтернативні шляхи розв'язання суспільних проблем.

Таким чином, характер взаємодії соціальної, демократичної, правової держави і громадянського суспільства в сучасній Україні визначає не лише соціальну захищеність особи, а й ступінь розвитку самого громадянського суспільства, його демократичність, плюралізацію, що передбачає різноманітність розвинутих соціальних рухів, територіальних спільностей, культурних національних товариств тощо. Отже, одним з основних напрямів розвитку державності є становлення демократичної, соціальної, правової держави яка може утверджуватись лише на основі формування і розвитку громадянського суспільства.

2.2 Основні напрямки формування громадянського суспільства і правової держави в Україні

Метою створення правової держави в Україні є забезпечення цивілізованого функціонування і розвитку громадянського суспільства.

Концепція правової держави в сучасних умовах це не лише проголошення основних принципів і рис, що складають теорію такої держави, а й необхідність реального формування нових соціально-політичних інститутів, котрі замінили б існування закритої авторитарної політичної системи відкритою демократичною системою, яка діяла б на засадах панування права (правового закону) в суспільстві.

Правова держава нині розглядається як держава, в якій виключно юридичними засобами забезпечуються зверхність права, реальне здійснення, охорона, захист і поновлення порушених прав громадян, взаємна відповідальність держави та особи, контроль і нагляд за утворенням і застосуванням юридичних законів. Метою створення правової держави в Україні є забезпечення цивілізованого функціонування і розвитку громадянського суспільства.

Отже, правова держава може розглядатись як політико-юридична форма організації суспільного життя, що належить до таких фундаментальних соціальних цінностей, як права людини і громадянина, конституціоналізм, демократія тощо. Основні риси правової держави [12, 234]:

1) зверхність і панування правового закону;

2) постійне утвердження суверенітету народу як єдиного джерела державної влади;

3) здійснення поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову;

4) забезпечення прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина, виконання ними своїх обов'язків перед іншими людьми, державою і громадянським суспільством;

5) врегулювання взаємовідносин між особою та державою на засадах дозволеності особі робити все, що прямо не заборонено законом, а державним органам -- тільки те, що прямо дозволено законом;

6) взаємну відповідальність між особою та державою, відповідальність держави перед особою і громадянським суспільством за свою діяльність;

7) ефективну організацію контролю й нагляду за здійсненням законів і режиму законності.

Конституція та закони, як відомо, -- це нормативні акти вищої юридичної сили. Але таке визначення законів є формальним. Дуже важливе значення має зміст законів, який повинен бути демократичним, тобто захищати права і свободи Людини, оскільки в противному разі законність як така може виявитися притаманною антидемократичним режимам.

Демократизм змісту законів і утвердження суверенітету народу як єдиного джерела влади знаходить відображення в концепції зверхності парламенту. Тільки парламент як представницький орган, обраний народом, має право приймати закони й контролювати їх виконання, а також є єдиним державним органом, що має право виступати й діяти від імені всього народу.

Важливе значення для утвердження правової держави має принцип поділу влади. Чітке розмежування законодавчих і виконавчих функцій в Україні здійснюється на основі чинної Конституції України (ст. 6). Усі закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України, тобто в Україні діє принцип верховенства правового закону (ст. 8). Зміст і спрямованість діяльності держави визначають права людини та гарантії їх здійснення, а забезпечення та утвердження прав людини є головним обов'язком держави (ст. 3). Права людини проголошуються які невідчужувані й непорушні (ст. 21). Конституція закріплює правовий порядок арештів і тримання під вартою за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом (ст. 29). Людині забезпечується відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних органів, органів місцевого самоврядування, їх службових і посадових осіб під час здійснення ними своїх повноважень коштом цих органів (ст. 56). Нормативні акти, що визначають права та обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення в установленому законом порядку (ст. 57). У разі невідповідності будь-якого закону, указу Президента чи постанови Кабінету Міністрів України Конституційний Суд України зобов'язаний визнати названі акти неконституційними, що тягне за собою втрату ними юридичної сили.

Отже, спираючись на норми, закріплені в Конституції України, можна зробити висновок, що Україна є правовою державою. Але чи можна говорити про те, що в країні існує правова держава, якщо не забезпечено гарантій реалізації прав і свобод людини і громадянина, не реалізуються принципи взаємної відповідальності держави та особи, можливості особи робити все, що прямо не заборонено законом, а державних і самоврядних органів і посадових осіб тільки те, що передбачається їхньою компетенцією? Слід також констатувати, що в Україні не в повному обсязі вирішено питання боротьби з правопорушеннями, зміцнення законності, правопорядку і дисципліни.

Ці та деякі інші проблеми дають нам право говорити про необхідність формування правової держави в Україні. До основних напрямків формування правової держави в Україні слід віднести [8, 32]:

1) необхідність зв'язати правом (загальносоціальним, що характеризується правами людини, народу, людства) діяльність держави та її органів;

2) формування правового механізму, з допомогою якого можна було б подолати відчуження людини і громадянина від засобів виробництва, власності, від безпосередньої та представницької форм демократії;

3) чітку роботу законодавчої влади на основі Конституції України і конституційних законів;

4) створення системи незалежних загальних і арбітражних судів та інших ланок судової системи України. Поки що в нашій державі в повному обсязі не створено судової системи, передбаченої Конституцією України;

5) формування у людей (народу України) нового правового мислення, високого рівня правової культури, знань про життєво необхідні закони та вміння використовувати ці закони в повсякденному житті.

Особа, яка є громадянином держави, у свою чергу, не лише реалізує права, але й має обов'язки перед державою та своїми співгромадянами, відповідає за їх невиконання [13, 47].

Отже, правова держава -- це така держава, в якій досягнуто пріоритет прав людини; яка зв'язана саме цим правом і підкоряється йому; де законодавча, виконавча і судова гілки влади закріплюють, гарантують і забезпечують права людини, народу і людства у повсякденній діяльності.

2.3 Конституція України - передумова побудови соціальної демократичної, правової держави

Як відомо, в період розпаду радянської імперії та національного державотворення в Україні взято курс на побудову правової держави. Однак її реальне формування йде повільно, без належної системи. Причина полягає в тому, що тоталітарна держава створюється як інструмент насилля над особою, а правова держава розрахована на те, щоб охороняти права особи. Образно кажучи, вони відрізняються між собою так само, як тюрма і житловий будинок. Але зовнішньо вони, здається, схожі і будуються для людей. Але в будинку людина - господар, а у тюрмі -- в'язень.

На жаль, необхідно констатувати, що на сьогодні для законодавців України людина не стала головним об'єктом уваги. Вони приймають закони з розрахунку не на неї, а на підприємства, відомства та заклади, трудові колективи. Т закони ці багато чому не можуть запрацювати тому, що захищеність інтересів держави й індивіда не знаходяться на одному рівні. Прикро, що вона так як і за минулих часів, розглядається як додаток до державного механізму.

Необхідно зазначити, що людина -- основа та мета правової держави. Возвеличуючи й охороняючи її гідність, держава забезпечує, перш за все, свою власну основу -- існування особистості як морального суб'єкта права і громадянина держави. Саме це є вихідним постулатом нової Конституції України, яка проголосила соціальність держави.

Основними засадами права є юридична рівність громадян і тісно пов'язаний з цим еквівалент у їхніх стосунках, у поступі й обміні благ і послуг, а також у призначенні покарань за правопорушення. До речі, у новій Конституції зафіксована рівність усіх перед законом.

Яким же чином наш Основний Закон забезпечує соціальність держави? У розділі «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина» записані норми, в яких йдеться про те, що держава гарантує кожному право на працю шляхом забезпечення рівних можливостей для працевлаштування за вільним вибором. Кожен наймач, чи то держава, чи приватне підприємство має здійснювати соціальний захист: наприклад, якщо ви захворіли, вам оплачують лікарняну допомогу. Держава встановлює санітарні й гігієнічні вимоги, і кожний наймач має їх дотримуватися. Чи може держава зробити більше? Очевидно, ні. Держава не може бути перетворена на відділ соціального забезпечення. Вона має забезпечити можливість кожному з нас своєю працею заробити собі на життя. І ми повинні звикнути до того, що держава лише створює рівні умови, рівні можливості для нас, щоб кожен із нас завдяки своїм талантам, працелюбності мав можливість забезпечити собі гідне життя.

Але тим, хто не може цього зробити, держава повинна допомогти: інвалідам, пенсіонерам, одиноким матерям, багатодітним сім'ям. Ось у чому полягає соціальність держави, закладена в нашій Конституції.

Якщо говорити про демократичність майбутньої Української держави, то в Конституції сформульовано достатньо правових підстав, щоб таку державу побудувати. По-перше, у ст. 5 сказано: Україна є республікою. По-друге, вона реально формується народом. По-третє, законодавча, виконавча та судова влади набувають досвіду роботи щодо виконання своїх обов'язків і відходять від протистояння. А це забезпечує головне -- стабільність у державі.

Велика увага приділяється розбудові політичної системи нашої країни та формуванню громадянського суспільства.

Одним із безперечних завоювань Української держави є свобода совісті, повернення церкві і релігії належного їм місця в суспільстві. Це особливо наочно видно при зіставленні картини сьогодення з десятиріччями державного атеїзму. В Україні представлені 52 віросповідання, в межах яких діють понад 27 тисячі релігійних організацій, 90-та конфесій, течій та напрямків. Чинне законодавство в цілому має демократичний характер і відповідає нормам міжнародного права, зокрема Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакту про громадянські та політичні права, рекомендаціям Парламентської Асамблеї Ради Європи №190 (1995 p.).

Треба сказати, що в Україні вже визначились зі стратегічними підходами до реформування гуманітарної сфери загалом. І насамперед, культури, освіти, науки, охорони здоров'я. їх роль у житті країни, як базових цінностей державності, суспільної свідомості і національної безпеки, вимагає створення цілісної національної системи гуманітарної політики, пристосованої не до соціально-економічних реалій, а до завдань та перспектив нашого демократичного розвитку [10, 114].

На демократичність нашої держави вказує і те, що в Конституції зазначено -- єдиним джерелом влади в Україні є народ. Звичайно, нам і раніше говорили те саме, але добре відомо, що влада народу була цілковитою фікцією, і тому виникає слушне запитання: а який же механізм здійснення народовладдя зафіксовано в новій Конституції? Ст. 69 передбачає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії. Народ має можливість впливати на ситуацію в державі шляхом не тільки всеукраїнського, але й місцевих референдумів і ставити на цих референдумах найбільш важливі питання. Що стосується виборів, то, гадаємо, історія не придумала кращого способу самоорганізації суспільства, ніж можливість діяти через обраних народом представників-депутатів, та це вже справа людей, кого вони оберуть.

Однією з найважливіших засад демократичної держави є незалежність судової влади, і в ст. 126 читаємо: незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією України.

Судова влада має особливе значення для держави, яка претендує на те, щоб називатися правовою. Власне кажучи, суд -- остання інстанція для вирішення правового спору з будь-яких питань. Це правило повинно не тільки проголошуватись, а й реально забезпечуватись. Але так буде лише в тому випадку, коли суд володітиме справжньою незалежністю і буде спроможний кваліфіковано вирішувати будь-яку справу.

Величезне значення для побудови правової держави має ст. 8, яка передбачає, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а норми Конституції є нормами прямої дії. Отже, ми зможемо реалізувати принцип відповідальності держави перед особою. Тобто, нарешті ми можемо прийти до суду та подати позов на державу чи конкретного її чиновника. У ст. 19 сформульовано принципово новий підхід до нашого життя. Діяльність держави обмежується Конституцією України та законами України, а особу ніхто не може примусити робити те, що не передбачено законом.

Важливим принципом побудови правової держави є ст. 6 Конституції України, згідно з якою влада здійснюється через спеціальні органи. Із цього випливають різні види влади: законодавча, виконавчо-розпорядча, судова. Як запобігти зловживанням і виникненню авторитарної, абсолютної влади, не пов'язаної правом. Перш за все ці влади не повинні бути сконцентровані в одному органі, тобто мають бути розмежовані (розподілені). Розподіл влад, таким чином, є структуроутворюючим і функціональним принципом з метою раціональної організації та контролю.

Поточне життя держави складається із багаточисленних актів реалізацій тих норм, які прийняті законодавцем, тому на перший план висувається виконавчо-розпорядча гілка влади. Без належних стримувань виконавча влада неминуче підімне під себе і законодавчу владу, і судову. Тому проти неї потрібні особливі гарантії. Виконавчо-розпорядча діяльність має базуватись на законі та в рамках закону. При цьому виконавча влада не може привласнювати собі повноважень і вимагає від громадян виконання будь-яких обов'язків, якщо це передбачено законом.

Суд, система правосуддя -- третя необхідна гілка влади в механізмі розподілу влади. Це арбітр, який вирішує суперечки про право. У правовій державі правосуддя здійснюється тільки судом, у цьому одна з важливих гарантій прав і свобод громадян, правової національної державності в цілому. Але при цьому суд не повинен підміняти собою законодавця або виконавця, інакше він перетвориться на деспота. Водночас і законодавець, і виконавець не повинні привласнювати собі судові функції.

Щодо участі Президента України і Верховної Ради України у формуванні судової влади, то згідно зі ст. 128 Конституції перше призначення на посаду фахового судді строком на п'ять років здійснює Президент України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково. Таким чином, народ через своїх обранців -- Президента України і народних депутатів -- має можливість вплинути на судову гілку влади [10, 115].

Виконавчу владу на місцях здійснюють місцеві державні адміністрації. Голів місцевих державних адміністрацій призначає і звільняє з посади Президент України. Це дає можливість главі держави контролювати ситуацію на місцях у частині, що стосується виконання Конституції України, законів України, актів органів виконавчої влади та реалізації наданих державою та делегованих Радами повноважень.

Отже, ми бачимо, що при побудові місцевої влади ми фактично вийшли на змішану форму правління, бо на місцях є також і сильні органи місцевого самоврядування, -- Ради, які вирішують питання місцевої власності, місцевого господарства. У такий спосіб врівноважуються інтереси територій та інтереси загальнодержавні.

Підсумовуючи сказане, ми можемо стверджувати, що у нас є Конституція, яка дає змогу побудувати державу за формою демократичну, правову та соціальну; державу, яку можна поставити на службу громаді; державу, в якій права та свободи особи належно захищаються судом.

ВИСНОВКИ

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної теорії держави і права - Правова держава - основний гарант здійснення та захисту прав людини. У цілому, аналіз становлення і розвитку правової держави дає підстави для таких висновків:

Правова держава -- це суверенна, політико-територіальна організація публічної влади, яка базується на принципах поваги до особи й недоторканості її прав і свобод, верховенства права, дотримання закону. Це така держава, в якій досягнуто пріоритет прав людини; яка зв'язана саме цим правом і підкоряється йому; де законодавча, виконавча і судова гілки влади закріплюють, гарантують і забезпечують права людини, народу і людства у повсякденній діяльності.

Ознаки правової держави: верховенство права, верховенство закону, забезпечення прав і свобод громадян, взаємозв'язок держави та права, взаємна відповідальність держави і громадянина, введення правової освіти, високий рівень якості правових актів, високий рівень процесу правотворчості, незалежність суду, неухильне виконання законів і підзаконних актів, юридична захищеність особи та ін.

Соціально-змістовні ознаки правової держави: закріплення в конституції та законах основних прав людини; панування в суспільному та державному житті законів, які виражають волю більшості або усього населення країни, втілюють основні права людини, загальнолюдські цінності та ідеали; врегулювання відносин між особою та державою на основі принципу «дозволено робити все, що прямо не заборонено законом; взаємна відповідальність особи та держави; високий рівень культури громадян.

Формальні (процедурні) ознаки правової держави: юридична захищеність особи, високе становище судових органів, чіткий розподіл повноважень між її органами, неухильне, повсюдне виконання законів і підзаконних актів усіма учасниками суспільного життя.

Соціальна держава -- це держава, яка прагне до забезпечення кожному громадянину гідних умов існування, соціальної захищеності, співучасті в управлінні виробництвом, а в ідеалі -- приблизно однакових життєвих шансів, можливостей самореалізації особистості; вона є втіленням людського виміру політики.

Характер взаємодії соціальної, демократичної, правової держави і громадянського суспільства в сучасній Україні визначає не лише соціальну захищеність особи, а й ступінь розвитку самого громадянського суспільства, його демократичність, плюралізацію, що передбачає різноманітність розвинутих соціальних рухів, територіальних спільностей, культурних національних товариств тощо. Отже, одним з основних напрямів розвитку державності є становлення демократичної, соціальної, правової держави яка може утверджуватись лише на основі формування і розвитку громадянського суспільства.

Правова держава підтримує високий рівень правової культури, виявляє повагу до закону і прав, свобод людини і громадянина, юридичних осіб, держави та інших соціальних цінностей. Престиж права і закону (правового) значною мірою обумовлений звичаями і традиціями суспільства, високим, гідним прикладом найвищих посадових осіб у дотриманні вимог права і закону, оскільки закон є загальнообов'язковим для всіх -- для міністра і рядового громадянина, незалежно від заслуг і привілеїв.

Соціальна цінність і призначення правової держави полягає в тому, щоб забезпечити вільний розвиток особи (людини і громадянина), створити економічні, політичні, соціальні та міжнародні умови для всебічного розвитку особистості, для вільного розвитку економіки, політичної системи і всіх інститутів державної влади і громадянського суспільства. Це призначення будь-якої держави, але не всі держави і не всі органи державної влади усвідомлюють і розуміють такі високі завдання і функції держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Голос України. -- 1996. -- 13 липня.

2. Алексеев С.С. Теория государства и права. -- М., 1997.

3. Архипов СИ. Теория государства и права. -- М., 1997.

4. Богуцький П. Поняття правової держави та методологічний підхід до проблеми її формування// Право України. -- 1996. -- № 4 - С. 34-37.

5. Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення місцевого самоврядування, держави та громадянського суспільства в Україні// Право України. -- 2001. -- № 12 - С. 43-45.

6. Бородін І. Права та свободи громадян, їх класифікація, гарантії реалізації// Право України. -- 2001. -- № 12 - С. 26-29.

7. Васькович Й. Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні // Право України. -- 2000. -- №3 - С. 45-48.

8. Димитров Ю. Правова держава: перспектива чи сьогоднішній день? // Право України. - 1995. -- № 5-6 - С. 31-33.

9. Євдокимов В. Розвиток ідей правової держави в умовах тоталітаризму та переходу суспільства до демократії// Право України. -- 1997. -- № 7 - С. 51-54.

10. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. В.В. Копейчикова. -- К., 1999.

11. Кельман М. С, Мурашин О. Г. Загальна теорія права (зі схемами, кросвордами, тестами): Підручник. -- К, 2002. - 482 с.

12. Кельман М. С, Мурашин О. Г., Хома Н. М. Загальна теорія держави та права: Підручник. -- Львів: «Новий Світ-2000», 2003. -- 584 с.

13. Копєйчиков М. Соціальна держава як політична реальність// Вісник Академії правових наук України. -- 2001. -- №2 (25) - С. 47-49.

14. Коментар до Конституції України / Уклад.: В.О. Авер'янов та ін. -- К., 1996.

15. Корелъский В. М. Теория государства и права. -- М., 1997.

16. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій. -- К., 1997.

17. Погоріло В. Ф., Головченко В. В., Сірий М. І. Права та свободи людини і громадянина в Україні. -- К., 1997.

18. Правознавство: Навч. посіб. / За ред. В.В. Копейчикова. -- К., 1998.

19. Рабінович П. М. Основи загальної теорії держави та права. -- К., 1994.

20. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. -- Тернопіль, 2002.

21. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. -- Харків, 2002.

22. Русинов Р.К. Теория государства и права. -- М., 1997.

23. Скрипнюк О. Принципи соціальної та правової держави: єдність чи конфронтація?// Людина і політика. -- 2001. -- №1. - С. 24-27.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Історія виникнення та розвитку правової держави. Сутність поняття та ознаки громадянського суспільства. Розвиток громадського суспільства в Україні. Поняття, ознаки та основні принципи правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні.

    курсовая работа [120,0 K], добавлен 25.02.2011

  • Основні концепції правової держави. Ідея правової держави як загальнолюдська цінність. Вихідні положення сучасної загальної теорії правової держави. Основні ознаки правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні.

    курсовая работа [31,5 K], добавлен 04.06.2003

  • Особливості формування громадянського суспільства в Україні. Сутність та ознаки громадянського суспільства і правової держави. Взаємовідносини правової держави і громадянського суспільства на сучасному етапі, основні напрямки подальшого формування.

    курсовая работа [40,7 K], добавлен 13.11.2010

  • Поняття громадянського суспільства. Історія розвитку громадянського суспільства. Аналіз проблем співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства (в юридичному аспекті) насамперед в умовах сучасної України. Межі діяльності держави.

    курсовая работа [84,9 K], добавлен 18.08.2011

  • Історія ідеї соціальної держави. "Новий курс" Рузвельта. Співвідношення держави і особи, загальна характеристика. Правовий статус, свободи, головні обов’язки та гарантії особи. Характеристика основних шляхів формування правової держави її в Україні.

    курсовая работа [44,0 K], добавлен 29.11.2011

  • Методологічні аспекти дослідження сутності та призначення соціальної держави, її завдання, ознаки та функції. Взаємозв'язок правової й соціальної держави. Проблеми будівництва соціальної держави в Україні, соціальні права громадян в умовах її формування.

    курсовая работа [55,3 K], добавлен 08.02.2011

  • Історія правової думки про соціально-правову державу, її характеристика та соціальне призначення, завдання та функції. Взаємодія особи і держави. Права людини в умовах правової соціальної держави. Проблеми реалізації принципів правової держави в Україні.

    курсовая работа [119,4 K], добавлен 20.03.2012

  • Держава – це організація суверенної політичної влади, яка в рамках правових норм здійснює управління суспільними процесами і забезпечує безпеку особи і нації. Основні ознаки держави. Функція охорони правопорядку та особливості механізму правової держави.

    курсовая работа [86,1 K], добавлен 20.07.2011

  • Головні теоретико-методологічні проблеми взаємодії громадянського суспільства та правової держави. Правові засоби зміцнення взаємодії громадянського суспільства та правової держави в контексті новітнього українського досвіду в перехідних умовах.

    курсовая работа [56,3 K], добавлен 04.04.2011

  • Поняття, сутність та основні ознаки правосвідомості, яка є специфічною формою суспільної свідомості, а саме, нормативним осмисленням, усвідомленням соціально-правової дійсності, суспільних явищ. Деформація правосвідомості як передумова зловживання правом.

    реферат [43,2 K], добавлен 19.08.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.