Главная База знаний "Allbest" Государство и право Роль опозиційної влади у правовій державі

Роль опозиційної влади у правовій державі

Дослідження загальних закономірностей становлення, розвитку i організації парламентської опозиції. Особливості інституційної взаємодії української парламентської опозиції з системами державного управління Австрії та Росії у ХІХ - на початку ХХ ст.

Рубрика Государство и право
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 29.09.2015
Размер файла 342,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

50. Carl Lotus Becker The Declaration of Independence: A Study on the History of Political Ideas (New York : Harcourt, Brace and Co.,1922)

51. Dйclaration des Droits de lHomme et du Citoyen

52. Habeas Corpus act - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : // www.constitution.org/eng/habcorpa.htm], англійський Біль про права Bill of Rights 1689.

53. The Philosophical Works of the Late Right Honourable Henry St John, Lord Viscount Bolingbroke 3 vol (1776; facsimile reprint 2005).

54. Шаповал В. М. Зарубіжний парламентаризм / В. М. Шаповал. - К.: Основи, 1993. - 143 с.

55. Крылова Н. С. Британский парламентаризм / Н. С. Крылова // Очерки парламентского права (зарубежный опыт). - М. : ИГПРАН, 1993. - 268 с.

56. Д.П. Каррі. Конституція Сполучених Штатів Америки: [посібник для всіх] / Д.П. Каррі. Пер. з англ. О. М. Мокровольського. - К.: Веселка, 1993. - 196 с. Хайланд Д. Захист політичних прав меншин - один із головних принципів Конституції США / Д. Хайланд // Національна безпека і оборона, № 7. - К., 2002. - С. 68.

58. Конституція Португалії.

59. Основной закон Федеративной Республики Германии // Федеративная Республика Германия. Конституция и законодательные акты / под ред. Ю. П. Урьяса. Пер. с нем. - М. : Прогресс, 1991. - 267 с.

60. Sternberger D. Opposition des Parlamenets und parlamentarische Opposition. In: Lebende Verfassung, Bd. I. - Meisenheim am Glan, 1956. - S. 133.

61. Государственное право Германии: [Сокращ. пер. с нем. семитомн. изд.]. - Т. 1. - М. : Ин-т гос-ва и права РАН, 1994. - 260 с.

62. Акт про парламент Норвегії Луць Л. А. Сучасні правові системи світу : [навчальний посібник] / Л. А. Луць. - Львів : Юрид. ф-т Львівськ. нац. ун-ту імені Івана Франка, 2003. - 234 с.

64. Сейм Литви

65. Конституція Сейшельських островів Баубліс В. Опозиція у сеймі Литовської республіки: права та гарантії діяльності / В. Баубліс // Національна безпека і оборона, № 7. - К., 2002. - 240 с. Франція. Сюремен Ф.Д. Парламентська опозиція у Франції: законодавче забезпечення і традиції діяльності / Ф.Д. Сюремен // Національна безпека і оборона, № 7. - К., 2002. - С. 65.

69. The Wordsworth Dictionary on British history. Editor J. P. Kenyon. Published by Wordsworth Editions Ltd., 1994. - 340 с. Білоцерківський В.Я. Історія України. [Навчальний посібник] - Вид. 2-е, випр. і доп. / В.Я. Білоцерківський. - Х.: «ОВС», 2007. - 576 с. Король В.Ю. Історія України / В.Ю. Король. - К.: Альма-матер, 2008. - 496 с. Крупчан С., Корольов Т., Скопенко О., Іванюк О. Новий Довідник. Історія України / Крупчан С., Корольов Т., Скопенко О., Іванюк О. - К.: Казка, 2005. - 360 с. Якушев Влад. Нова опозиція / ZIK сила інформації / В. Якушев. -26.08.2010 р. Дорошенко Д. І. Нарис історії України / Д.І. Дорошенко. - Львів: Світ, 1991. - 576 с. Крипякевич І.П. Історія України. /відп. ред. Ф.П. Шевченко, Б.З. Якимович. - Львів: Світ, 1990. - 520 с. Полонська-Василенко Н. Історія України. Від середини XVII століття до 1923 року / Н. Полонська-Василенко. - К.: Либідь, 1992. - 608 с. Бандурка О.М. Парламентаризм в Україні: становлення і розвиток / О.М. Бандурка. - Х.: Ун-т внутр. справ, 1999. - 288 с. Древаль Ю.Д. Парламентаризм у політичній системі України [політико-правовий аналіз] / Ю.Д. Древаль. - Х. : Нац. ун-тет внутр. справ, 2003. - 280 с.

79. Ольденбург С.С. Царствование императора Николая ІІ: [в 2 т.] / С.С. Ольденбург.- М.: Феникс, 1992. - 386 c.

80. Пономарев К.Н. Политическая оппозиция как атрибут демократии / К.Н. Пономарев. - Казань: Казанский университет, 2004. - 139 с.

81. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права / З.М. Черниловский. - М.: Юрист, 1999. - 576 с.

82. Энгельс Ф. Революция и контрреволюция в Германии / Ф. Энгельс. - М.: Политиздат - 1985. - 637 с. Малиновський В.Я. Державне управління / В.Я. Малиновський. - Луцьк: РВВ «Вежа» - 2000. - 558 с.

84. Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России / Н.П. Ерошкин - М.: Высш. шк., 1983. - 380 с.

85. Леонтович В.В. История либерализма в России. 1762 - 1914 [под общ. ред. А. И. Солженицына] / В.В. Леонтович. - М.: Русский путь. Полиграфресурсы, 1995. - 609 с.

86. Политические партии России. Конец ХIХ - первая треть ХХ века. [Энциклопедия]. - М.: РОССПЭН, 1996. - 872 с. Сичова В.В. Ставлення революційно-демократичної опозиції до національного питання в IV Державній Думі / В.В. Сичова - Х., 1992. - С. 135-144. Сичова В.В. Ставлення революційно-демократичної опозиції до українського питання в IV Думі. Міжнаціональні відносини на Півдні України: історія та сучасність: [тези всеукр. наук. Конференції] / В.В. Сичова. - Запоріжжя, ЗДУ, 1993. - С. 195 - 199. Веренько В. Зародження та розвиток політичної опозиції у 1991-2002 рр. / В. Веренько - УДК: 321.01(477) Коваль М.В. та ін. Історія України. [Матеріали до підручн. для 10-її кл. середи, шк.] / М.В. Коваль. - К., «Райдуга», 1992 - 512 с. Політологія посткомунізму: Політичний аналіз посткомуністичних суспільств / В. Полохало (керівник авт. колективу); Заг. ред-ція.: Є. Бистрицький (розд. 1), В. Полохало (розд. 2), С. Макеєв (розд. 3), О. Дергачов (розд. 4). - К.: Політична думка, 1995. - 368 с. Конституція України // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 30 Влада і опозиція: від інерції протистояння - до логіки здорового глузду // «Дзеркало життя», 14.09.2002 р. Про парламентську більшість і парламентську опозицію у Верховній Раді України: Проект Закону України від 30.07.2003 р. реєстр. № 2214-1, внесений народними депутатами України О.М. Карповим, К.Т. Ващук, С.Б. Гавришем. Про парламентську опозицію: Проект Закону України від 20.02.2003 р. реєстр. № 2214-2, внесений народним депутатом України С.М. Правденком. Про парламентську опозицію: Проект Закону України від 11.02.2004 р. реєстр. № 2214-3, внесений народним депутатом України В.П.Філенком. Бі-Бі-Сі. В опозиції мало часу і вона може не вижити від 11.03.2011 р. Дуда Андрій. Рік без опозиції // Укррудпром. Шляхи забезпечення політичної структуризації парламенту, механізми захисту інтересів парламентської меншості / Лабораторія законодавчих ініціатив. Жанна Дубчак. Парламентська опозиція у новій системі координат від 17.05.2010

Додаток А

Рівень формальної інституціоналізації опозиції та її впливу на законодавчий процес опозиції

Характеристика та принципи діяльності опозиції

Недоліки

Вестмінстерська модель (Австралія, Великобританія, Індія, Ірландія, Канада, Нова Зеландія)

Основні функції парламентського контролю уряду (крім вотуму недовіри, який ухвалює парламент в цілому): година (день) запитань (подання усних та письмових запитів представникам виконавчо влади); робота в комітетах; проведення парламентських дебатів при внесенні поправок до законопроектів.

Відсутність реального впливу партій, що опинилися поза парламентом, на законодавчий процес. Рішення приймають простою більшістю голосів. Опозиційні партії мають обмежені можливості у встановленні порядку денного, розробці законопроектів та прийнятті законів, призначенні членів парламентських комітетів.

Французька напівпрезидентська модель

Пропорційне представництво всіх парламентських фракцій у складі керівництва парламентом. Забезпечення ефективної діяльності тимчасових слідчих комісій з метою збору та надання Парламенту інформації про певні факти або події, та пропорційне представництво всіх парламентських фракцій у їхньому складі. Періодичні. Право надсилати усні та письмові запити уряду та право вступати в дебати із представниками уряду під час засідань, присвячених обговоренню цих запитів. Право звернення до Конституційної Ради 60 депутатам або сенаторам з метою контролю конституційності законів.

Відсутність спеціального інституційного статусу опозиції. Французька модель співвідноситься із напівпрезидентською системою розподілу влади, коли президент вважається основним джерелом опозиції до парламентського уряду. У свою чергу, багато повноважень опозиції, які зазвичай належать опозиційним партіям у парламенті, передаються секретаріату президента. Так, у французькій напівпрезидентській моделі роль парламентської опозиції ефективно виконує президент.

Німецька модель (Німеччина, Австрія та ін.)

Можливість впливати на визначення порядку денного парламенту через Раду старійшин Бундестагу. Право призначати значну частину керівних посад у постійних комітетах Бундестагу. Право накладати вето на законопроекти, ініційовані урядом, а будь-які конституційні поправки мають бути підтримані двома третинами депутатів Бундестагу. Третина депутатів Бундестагу може оскаржити будь-який закон, що на їхню думку суперечить Основному закону, у Конституційному суді.

Обмежена прозорість та підзвітність політичних рішень, оскільки часто складно визначити, як саме та якою мірою уряд або опозиція відповідає за конкретний законодавчий акт. Обмежена спроможність уряду дотримуватися узгодженого законодавчого процесу або проводити політичні реформи, оскільки уряд має постійно враховувати думку опозиції.

Скандинавська модель (Данія, Норвегія, Швеція)

Участь у діяльності законодавчих комітетів. Залученість до процедури ухвалення порядку денного.

Непридатність моделі для наслідування в інших політичних та історичних умовах. В силу природи партійних систем за наявності великої кількості малих партій із чітко вираженою електоральною базою, які не бажають формувати коаліційні уряди - партія, представлена в уряді, часто сама є партією меншості, а опозиція (у сукупності) складає більшість у парламенті.

Стислий виклад положень законопроектів, що розглядались Верховною Радою України

Законопроект № 2007

Законопроект № 2214

Законопроект № 2214-1

Законопроект № 2214-2

Законопроект № 2214-3

Поняття парламентської опозиції

Депутатські фракції, групи та позафракційні депутати, які оголосили про свою опозиційність до офіційного політичного курсу

Народні депутати України, які не ввійшли до парламентської більшості, і підписали угоду про парламентську опозицію, за умови, якщо угода підписана більш, ніж 2/3 від кількості депутатів, що становлять парламентську меншість, але не менше, ніж 90 народними депутатами

Народні депутати України, які не підтримують політичний та соціально-економічний курс Президента України, діяльність Кабінету Міністрів України по його реалізації та пропонують суспільству альтернативну програму розвитку

Народні депутати України, які не ввійшли до парламентської більшості, і підписали угоду про парламентську опозицію, за умови, якщо угода підписана більш, ніж 2/3 від кількості депутатів, що становлять парламентську меншість, але не менше, ніж 90 народними депутатами

Фракції і групи у Верховній Раді України, які систематично виражають публічну незгоду з політичним курсом Кабінету Міністрів України, з метою зміни цього курсу або усунення з посад окремих членів Кабінету Міністрів України

Умови набуття статусу парламентської опозиції

Оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України рішення (заяви) про перехід фракції (групи) до опозиції офіційному політичному курсу

1) кількість опозиційних депутатів - не менше 90, але більше, ніж 2/3 народних депутатів, які не ввійшли до складу парламентської більшості 2) підписання депутатами Угоди про парламентську опозицію 3) Оголошення про утворення опозиції на пленарному засіданні Верховної Ради України

1) Прийняття фракцією рішення про перехід до парламентської опозиційної діяльності 2) Оприлюднення заяви про політико-ідеологічні засади та основні напрямки діяльності фракції як субєкта парламентської опозиції 3) Подача копії заяви про політико-ідеологічні засади та основні напрямки діяльності фракції як субєкта парламентської опозиції (опозиційним блоком - копії угоди про його утворення) до Апарату Верховної Ради України 4) Оголошення головуючим на пленарному засіданні про легалізацію опозиційної фракції (блоку)

1) кількість опозиційних депутатів - не менше 90, але більше, ніж 2/3 народних депутатів, які не ввійшли до складу парламентської більшості 2) підписання депутатами Угоди про парламентську опозицію 3) Оголошення про утворення опозиції на пленарному засіданні Верховної Ради України

1) прийняття вищим статутним органом партії про перехід партії та її фракції в парламенті до опозиційної діяльності (прийняття депутатською групою рішення про перехід в опозицію) 2) оголошення заяви про початок опозиційної діяльності на пленарному засіданні Верховної Ради України 3) відкликання членів партії, фракція якої оголосила про перехід до опозиційної парламентської діяльності, з посад членів уряду, керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради Міністрів АРК 4) прийняття Програми діяльності опозиційного формування 5) перевірка документів комітетом з питань Регламенту 6) оголошення головуючим висновку комітету про додержання вимог Закону при легалізації опозиційного формування

Умови втрати статусу парламентської опозиції

1) Припинення повноважень Верховної Ради України 2) Ухвалення більшістю опозиційної депутатської фракції (групи) чи обєднаної парламентської опозиції рішення про припинення опозиційної діяльності, про що офіційно оголошується на пленарному засіданні Верховної Ради України 3) Припинення існування субєкта парламентської опозиції внаслідок розпуску відповідної депутатської фракції (групи) 4) Заборона в установленому порядку діяльності політичної партії, яка сформувала відповідну парламентську фракцію (групу)

Зменшення кількісного складу опозиції нижче мінімальної встановленої законопроектом межі

1) Припинення повноважень Верховної Ради України 2) Ухвалення більшістю опозиційної депутатської фракції (групи) чи парламентського опозиційного блоку рішення про припинення парламентської опозиційної діяльності 3) Припинення існування субєкта парламентської опозиції внаслідок розпуску відповідної депутатської фракції (групи) в установленому Регламентом порядку

Зменшення кількісного складу опозиції нижче мінімальної встановленої законопроектом межі

1) Припинення повноважень Верховної Ради України 2) Розпуск парламентської групи (фракції) 3) задоволення Кабінетом Міністрів України більше половини положень, які містить Програма діяльності опозиційних формувань 4) Прийняття рішення про припинення опозиційної діяльності фракцією або групою 5) Згода опозиційної партії на зайняття її членом посади, несумісної із збереженням фракцією статусу опозиційного формування

1. Проект Закону України «Про політичну опозицію» (реєстр. № 2007 від 16.07.2002), внесений народними депутатами України С.І. Гуренком, Г.К. Крючковим.

2. Проект Закону України «Про парламентську більшість та парламентську опозицію» (реєстр. № 2214 від 01.09.2004), внесений народним депутатом України Р.М. Зваричем. Проект Закону України «Про парламентську більшість і парламентську опозицію у Верховній Раді України» (реєстр. № 2214-1 від 30.07.2003), внесений народними депутатами України О.М. Карповим, К.Т. Ващук, С.Б. Гавришем. Проект Закону України «Про парламентську опозицію» (реєстр. № 2214-2 від 20.02.2003), внесений народним депутатом України С.М. Правденком. Проект Закону України «Про парламентську опозицію» (реєстр. № 2214-3 від 11.02.2004), внесений народним депутатом України В.П. Філенком.

Додаток Б

Словник юридичних термінів

А Апарат держави - система всіх державних органів, які здійснюють її завдання і виконують певні функції.

Б Безпосередня демократія - сукупність форм прямого волевиявлення громадян у питаннях державного і суспільного життя; безпосереднє здійснення волі громадян в окремих галузях управління державою і суспільством.

В Верховна Рада - єдиний орган законодавчої влади в Україні, виразник суверенітету нації.

Вибори - визначений Конституцією України спосіб формування представницьких органів законодавчої влади та самоврядування.

Виборче право - система правових норм, що регулюють порядок утворення в Україні органів законодавчої влади, обрання президента, органів місцевого самоврядування та взаємовідносин між виборцями і виборчими органами.

Виборча система - система суспільних відносин, що існують у сфері формування складу представницьких органів шляхом виборів. Основні види виборчих систем - мажоритарна, пропорційна, змішана.

Виконавча влада - організація державновладної виконавчо-розпорядчої, підзаконної діяльності спеціально створеним апаратом для практичного здійснення завдань держави у господарській, соціально-культурній та адміністративно-політичній галузях.

Д Держава - особлива політико-територіальна організація, яка володіє суверенітетом, спеціальним апаратом управління та примусу і здатна надавати своїм велінням загальнообовязкової сили для всього населення країни.

Демократичний режим - здійснення державної влади з повним дотриманням основних прав людини. При цьому забезпечуються легальні можливості вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути (вибори, референдуми тощо) і вільної діяльності різноманітних громадянських обєднань, що представляють інтереси громадян і впливають на формування та здійснення державної політики.

Депутатські повноваження - визначаються Конституцією та законами України для депутатів усіх рівнів, а також наказами виборців.

Держава - організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально-неоднорідному суспільстві, яка, зберігаючи його цілісність та безпеку, здійснює керівництво ним в інтересах цієї частини, а також управління загальносуспільними справами.

К Конституція України - Основний Закон України, що визначає її державний та суспільний лад, правову систему, проголошує і закріплює основні права і обовязки громадян, окреслює компетенції і повноваження законодавчої, виконавчої та судової влади.

О Опозиція - протиставлення одних поглядів чи дій у політиці іншим, партія або група, що виступає врозріз з думкою більшості або з панівною думкою і висуває альтернативну політику, інший спосіб вирішення проблем.

П Парламент - виборчий законодавчий орган держави.

Парламентська опозиція - парламентська (депутатська) група чи фракція представленої у парламенті політичні партії або коаліція (обєднання, блок) таких партій, які не згодні з політичним курсом глави державиви та/або виконавчої влади і виступають проти певних принципових питань уряд, політики.

Політична опозиція - необхідний елемент політичної системи, що сприяє її ефетиквному функціонуванню.

У Уряд України - найвищий орган державної виконавчої влади.

Словничок юридичних термінів. /Укладач В. П. Марчук

Додаток В

Діаграма роботи парламентської опозиції

Размещено на Allbest.ru

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены