Робота дослідника належить до категорії 1а (витрата енергії від 90 до 120 ккал/г) і не вимагає фізичної напруги. Але оскільки робота дослідника є нервовонапруженою працею, то умови мікроклімату в приміщенні відповідають оптимальним відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [18]. Параметри мікроклімату представлені в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 - Нормовані параметри мікроклімату

Для підтримки оптимальних параметрів мікроклімату в лабораторії ІВТ у холодний період року діє система опалення, а в теплий період - вентиляція, у відповідності зі СНиП 2.04.05-92 [19]. Вентиляція також необхідна для організації повітрообміну в лабораторії, для видалення пилу, джерелом якої є статична електрика, що накопичує на діелектричній поверхні комп'ютера.

6.3.2 Освітлення

Працездатність дослідника багато в чому залежить від освітлення. Незадовільне освітлення викликає стомлення не тільки зорового аналізатора, але й організму в цілому. Приміщення лабораторії ІВТ має природне й штучне освітлення у відповідності зі СНиП 11-4-79 [20].

6.3.3 Природне освітлення

Природне світло проникає через бічні світлопроєми, зорієнтовані на північний схід і забезпечує коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1.5%, тому що розряд зорових робіт для проектувальника належить до IIIб (КПО=2%), оскільки розмір об'єкта розрізнення понад 0.3 до 0.5 мм.

Формула розрахунку КПО для IV світлового поясу, у якому знаходиться місто Харків:

, (6.1)

де - нормативний коефіцієнт природної освітленості, для третього пояса світлового клімату становить 2,0% (для міст України);

m - коефіцієнт світового клімату, дорівнює 0,9 (для міст України);

c - коефіцієнт сонячності, дорівнює 1,0.

%.

6.3.4 Штучне освітлення

Штучне освітлення приміщення з робочим місцем для дослідника обладнано системою загального рівномірного освітлення. Загальне освітлення виконане у вигляді переривчастих ліній світильників, які розташовуються осторонь від робочого місця, паралельно лінії зору. Як джерело світла при штучному висвітленні застосовуються люмінесцентні лампи. Рівень освітленості в зоні розміщення документів перебуває в межах 300-500 лк. Характеристики виробничого освітлення приводяться в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 - Характеристики виробничого освітлення

6.3.5 Шум і вібрація

У приміщенні лабораторії ІВТ рівень звукового тиску, рівень звуку й еквівалентні рівні звуку на робочих місцях відповідають вимогам передбаченим у ГОСТ 12.1.003-83*[17]. Зменшення шуму здійснюється за допомогою ізоляції, а також застосування акустичних екранів, що забезпечують зниження інтенсивності прямого звуку джерела. Рівень шуму в лабораторії ІВТ не перевищує норми - L_А = 50 дБА.

Рівні вібрації під час виконання робіт у виробничому приміщенні визначені в ГОСТ 12.1.012-90 [21]. Вібрація на робочому місці оператора ПЕВМ не перевищує норми, тобто категорія вібрації - 3, тип В (комфорт) L_V=75 дБ.

6.3.6 Вимоги рівня електромагнітних випромінювань

Під час роботи з дисплеєм на організм людини впливає електромагнітне випромінювання на частотах від 60 кГц до 300 МГц і 2-3 ГГц. Але рівні цих випромінювань не перевищують допустимих значень, відповідно до ГОСТ 12.1.006-84 [22]. Максимальний рівень напруженості електричного поля реєструється в задньої панелі дисплея й трохи менше - на відстані 10 см від екрана дисплея.

Також джерелом електромагнітних полів промислової частоти 50 Гц є электроосвітлювальна установка. Рівні електромагнітних випромінювань даної установки не перевищують допустимих значень напруженості електричного поля Е=25 кВ/м.

У таблиці 6.4 наведені рівні іонізації повітря приміщень відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 [23].

6.4 Електробезпечність

Живлення системи лабораторії ІВТ здійснюється трифазним перемінним струмом від мережі із глухозаземленою нейтраллю, напругою 220 В и частотою 50 Гц. Електробезпечність електричних об'єктів забезпечується комплексом конструктивних, схемно-конструктивних і експлуатаційних засобів і способів захисту.

Таблиця 6.4 - Рівні іонізації повітря

Конструктивні заходи електробезпечності запобігають можливість дотику людини до струмоведучих частин. Розкриття кришок корпусів варто робити тільки після відключення приладу від мережі живлення. Відповідно до ПУЭ-87, ступінь захисту оболонок і корпусів апаратури прийнята не нижче 1Р-44, де перший знак “4” - захист від твердих тіл, розміром більше 1 мм, а другий знак “4” - захист від бризів.

Схемно-конструктивні міри електробезпечності знижують небезпека дотику людини до неструмоведучих струмопровідних частин електричних пристроїв при випадковому пробої ізоляції й виникненні електричного потенціалу на них. У цьому випадку відповідно до ГОСТУ 12.1.030-81*[24] ефективною схемно-конструктивною мірою захисту є занулення.

Експлуатаційні заходи безпеки передбачають наступне. Перед першим використанням пристрою необхідно уважно вивчити посібник з експлуатації. Потрібно оберігати пристрій від вогкості, ударів. Експлуатація пристрою з розібраним або ушкодженим корпусом джерела живлення заборонена. Після зникнення напруги апаратури, щоб уникнути нещасних випадків, необхідно відключити ланцюги, що подають напругу на апаратури.

6.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення й розвитку пожежі, дія небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами, які можуть викликати пожежу в розглянутому приміщенні є: несправність електропроводки й приладів, коротке замикання електричних ланцюгів, перегрів апаратури й електропроводки, розряд статичної електрики, блискавка.

Приміщення лабораторії по пожежній небезпеці належить до категорії В згідно НАПБ Б 07.005-86 [16]. Клас приміщення П-IIа, П-II тому що в обігу перебувають тверді негорючі матеріали. Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91*[25] забезпечується системами запобігання пожежі й протипожежного захисту, у тому числі організаційно-технічними заходами.

У системі запобігання пожежі передбачені:

- контроль і профілактика ізоляції;

- наявність плавких вставок і запобіжників в ЕОМ;

- використання вентиляції для охолодження блоків, що нагріваються, системи;

- вибір перерізу проводів виконаний з обліком максимально припустимого нагрівання;

- для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Харкова встановлена III категорія захисту від блискавок;

- для відводу розряду статичної електрики корпуси заземлені.

Система проти пожежного захисту: аварійне відключення й перемикання апаратур; наявність первинних засобів пожежогасіння: вуглекислотні ВВК-2А на 5-20 м², вогнегасника ОУ-2; система оповіщення - звукова сигналізація; захист легкозаймистих частин устаткування захисними матеріалами; використання негорючих матеріалів для акустичної обробки стін і стель.

Організаційні заходи пожежної профілактики: навчання персоналу й студентів правилам пожежної безпеки; видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації у випадку пожежі.

6.6 Захист навколишнього середовища

При виконанні роботи, що полягає у розробці систем сертифікації молочної продукції, речовини, які становлять небезпеку для людини й навколишнього середовища не використовувалися, тому даний розділ не розглядається.

ВИСНОВОК

В результаті проведеної роботи можна зробити наступні висновки:

1. Сучасною попереджувальною системою, яка забезпечує якість та безпеку харчової продукції, являється система на основі принципів НАССР. Виробник може продати свій товар тільки при умові виконання вимог, які відповідають міжнародним стандартам.

2. Приведений аналіз вимог ISO 22000:2005 та ДСТУ 4161-2003 показує, що на відміну від моделі СУБХП, основаній виключно на принципах НАССР по ДСТУ 4161, модель СУБХП по ISO 22000:2005 містить ще три ключові елементи: елемент інтерактивної комунікації, системний менеджмент та програми передумови. Ці відмінності дозволяють впливати на безпечність СУБХП більш результативно.

3. В роботі викладений порядок розробки та впровадження НАССР, який включає в себе два етапи: підготовчий етап, та етап впровадження, який включає в себе сім принципів, сформованих у міжнародних стандартах по системі НАССР.

4. Розглянути порядок сертифікації НАССР за приказом №185 від 25 серпня 2004 року. Цей порядок включає в себе наступні етапи:

- подання та розгляд заявки на сертифікацію СУБХП;

- попереднє (заочне) оцінювання СУБХП;

- аудит та остаточне оцінювання та прийняття рішень щодо сертифікації СУБХП;

- технічний нагляд за сертифікованою СУБХП протягом дії сертифіката;

- інформування про результати сертифікації.

5. В роботі розглянути класичний метод визначення білку, який був розроблен ще у 1883 році датським хіміком Кьєльдалем. Метод Кьельдаля, не дивлячись на його складність, дотепер залишається єдиним загальновизнаним арбітражним методом визначення білка, і найчастіше використовується як еталон для калібрування і настройки інших методик аналізу сировини і готової продукції.

6. Для наглядності та подальшого зручного виориснання розроблена блок-схема методики обробки прямих багаторазових вимірювань з незалежними рівно-точними спостереженнями. Ця методика дозволяє визначити найбільш достовірні значення вимірювальної фізичної величини та її довірчі межі.

7. Виконане техніко-економічне обґрунтування проведеної роботи, а також розглянуті питання охорони праці.

Таким чином дипломна робота є актуальною, тому що розроблена модель сертифікації може бути використана для будування системи управління безпекою харчової продукції на різних підприємствах України.

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Островська А.. Сертифікація харчових продуктів: підвищення якості та безпеки //Стандартизація Сертифікація Якість. - 2004. - №1. - С. 41-42.

2. ДСТУ 4261-2003 „Система управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги”.

3. Горлова Б.Д., Чипурина Л.Г.. Система НАССР - требование времени //Пищевая промышленность. - 2004. - №12. - С. 73. ООО «Тест. - С. - Петербург».

4. Проселков В.Г.. Российская система НАССР: внедрение и сертификация //Пищевая промышленность. - 2004. - №5. - С. 80-81.

5. ISO 22000 First edition 2005-09-01. Food Safety Management Systems - Requirements for any Organization in the food Chain. - ISO 22000. Перша редакція 2005-09-01. Системи управління безпечністю харчових продуктів. - Вимоги для будь-якої організації ланцюга харчової продукції.

6. DRAFT INT.STAND. ISO/DIS 22000:2004. Food safety Management systems - Requirements for organization throughout the food chain. - Системи управління безпечністю харчових продуктів. - Вимоги до організацій ланцюга харчової продукції.

7. ISO 9001:2000. Quality management systems. - Requirements. - Системи управління якістю. - Вимоги.

8. ISO/TS 22004: Food safety management systems. - Guidance on the application of ISO 22000:2005. - Системи управління безпечністю харчових продуктів. - Керівництво з використання ISO 22000:2005.

9. ISO 22005. Traceability in the feed and food chain. - General principles and guidance for system design and development. - Зв'язок у ланцюгу харчової продукції. - Основні вимоги настанови з розроблення та розвитку систем.

10. Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики „Наказ про призначення органів та аудиторів з сертифікації систем управління безпечністю харчових продуктів” від 25 серпня 2004р. №185.

11. ГОСТ 8.010-99, Межгосударственный стандарт, Государственная система обеспечения единства измерений, «Методики выполнения измерений. Основные положения».

12. Платонов М.М.. Определение содержания Белка по Къельдалю, современный поход //Школа Грибоводства. - 2005. - №4. - С. 81-83

13. Чинков В.М.. //Основи метрології та вимірювальної техніки: Навч. посібн. - 2-ге вид., перероб. І доп.. - Харків: НТУ”ХПІ”, 2005. - 524 с.

14. МИ 1317-86. ГСИ. Результаты и характеристики погрешности измерений. Формы представления. Способы использования при испытаниях образцов продукции и контроля их параметров. - М. Изд-во стандартов.

15. Закон Украины «Об охране труда». - Киев: 22.11.02.

16. НАПБ Б.07.005. - 86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. - Действует с 01.10.87.

17. ГОСТ 12.0.003-83*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введен 01.01.76.

18. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введен 01.01.89.

19. СНиП 2.04.05-92. Отопление вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стойиздат, 1992.

20. СНиП 11-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. М.: Стройиздат, 1980.

21. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. - Введен 01.01.92.

22. ГОСТ 12.1.006-84. ССБТ. Электромагнитное поле радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введен 01.01.85.

23. ГОСТ 12.1.045-84. Электростатическое поле. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введен 01.01.85.

24. ГОСТ 12.1.030-81*. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. - Введен 01.01.82.

25. ГОСТ 12.1.004-91*. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введен 01.07.95.