Гасіння пожежі та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій на ЗАТ "Миргородський елеватор"

Координата х_і

Координата у_і

умовні координати

х₀ =4,54 м

у₀= 3 м

над осередком пожежі (під стелею)

х₁ = 7,9 м

у₁ =6 м

На позиції ствольщика

х₂ = 0 м

у₁ =1,6 м

11.2.1 Визначаємо температуру в заданих точках х_1, у₁:

; (5.40)

11.2.2 Визначаємо температуру в заданих точках х_2, у₂:

; (5.41)

Таблиця 5.3. Зведена таблиця розрахунку температурного режиму

Час розвитку пожежі, хв.	Адіабатична температура пожежі, К	Середньооб'ємна температура пожежі,К	Температура в точці х1 ,у1, К	Температура в точці х1 ,у2, К
8	1395,5	723,22	815,79	865,7
9	1203,22	749,3	845,21	896,91
11	1194,5	783,84	884,17	938,25
13	1185,9	816,38	920,87	977,2

5.1.3 Розрахунок умов повітряного обміну та висоти нейтральної зони

1. Початкова температура повітря дорівнює 20 ⁰C.

2. Визначаємо висоту нейтральної зони на заданих хвилинах розвитку пожежі.

Так як на восьмій хвилині газообмін здійснюється через один отвір, то

; (5.42)

На наступних проміжках часу розвитку пожежі газообмін здійснюється через декілька отворів, але можна вважати що вони лежать на одному рівні, тому розрахунок проводимо за формулою (5.42):

Таким чином виходячи з проведених розрахунків бачимо, що мінімальний рівень висоти нейтральної зони встановлюється на 13 хвилині розвитку пожежі і становить 1,65 м.

5.1.4 Пропозиції по організації гасінню пожежі

5.1.4.1 Евакуація матеріальних цінностей

При виникненні пожежі одночасно з гасінням організовується евакуація матеріальних цінностей, для чого використовується обслуговуючий персонал підприємства. Майно евакуюється на ділянку, яка знаходиться в 30 м від борошняного цеху.

В неробочий час для забезпечення робіт і евакуакції матеріальних цінностей викликається особовий склад військових підрозділів через чергового по гарнізону за тел. 5-17-51 або 5-22-03.

Інженерно-тенічний персонал залучається в штаб пожежогасіння для надання консультацій.

5.1.4.2 Рекомендації К Г П

1. Провести розвідку та оцінити обстановку на пожежі.

2. Встановити наявність людей, яким загрожує небезпека, встановити напрямки та способи евакуації.

3. Прийняти рішення по гасінню пожежі, поставити бойові завдання підрозділам, організувати їх взаємодію і забезпечити виконання поставлених завдань.

4. Призначити керівників бойових ділянок.

5. Підтримувати безперервний зв?язок з ОДС ОКЦ, періодично повідомляти прийняті рішення та про обставини на пожежі.

6. Забезпечити згрупування сил резерву та організувати їх зустріч та розташування.

7. Постійно слідкувати за зміною обставин на пожежі і прийняти відповідні рішення.

8. При прибутті на пожежі старшого начальника доповісти про обставини на пожежі, які сили та засоби є на місці, і які з них введені в дію.

9. Організувати взаємодію зі службами міста.

10. Прийняти міри по встановленню причин пожежі та при наявностя слідів підпалу або інших ознак по можливості зберегти місце виникнення в недоторканості.

11. Після ліквідації пожежі обійти місце пожежі та проконтролювати відсутність горіння.

12. Встановити порядок відбуття з місця пожежі підрозділів та служб взаємодії.

5.1.4.3 Рекомендації начальнику оперативного штабу

1. Провести розташування сил та засобів.

2. Вивчити обстановку на пожежі шляхом організації безперервної розвідки та отримання данних від начальників БД.

3. Викликати при необхідності додаткові си ли та засоби, передавати накази КГП керівникам підрозділів.

4. Організувати зв?язок.

5. Забезпечити контроль за виконанням наказів КГП та шатбу.

5.1.4.4 Рекомендації Н Б Д

1. Вести постійну розвідку та доповідати КГП або НШ про обставини на бойовій дільниці.

2. Забезпечити взаємодію між підрозділами, що працюють на його дільниці, та з підрозділами сусідніх дільниць.

3. Приймати самостійні рішення по перестановці сил та засобів, що забезпечують швидке гасіння пожежі на дільниці, та доповідати КГП або НШ.

5.1.4.5 Рекомендації начальнику тила

1. Провести розвідку водопостачання.

2. Зустріти та розташувати на вододжерела машини, що забезпечують подачу води та інших вогнегасних засобів.

3. Доповісти начальнику оперативного штабу пр необхідну кількість машин для постачання води підвозом або перекачкою.

4. Забезпечити найбільш ефективне використання пожежної техніки та безпосередню подачу води до місця пожежі.

5. Забезпечити своєчасну заправку техніки паливо-мастильними матеріалами та вогнегасними засобоми спеціального призначення.

6. Забезпечити охорону рукавних ліній та взаємодію з ДАІ по регулюванню транспорту на дільницях тилу.

7. Вести облік роботи пожежної техніки, використання вогнегасячих засобів, скласти схему розташування машин на вододжерелах та прокладки магістральних ліній.

8. Організувати взаємодію зі службами водопостачання міста

5.1.4.6 Рекомендації представнику адміністрації

1. Пийняти міри до відключення електромережі.

2. При виклику підрозділів пожежної охорони організувати їх зустріч, вказати місце пожежі, пояснити особливості планування будівлі, вказати місце розмцщення пожежних гідрантів та пожежних водоцмищ.

3. З моменту прибуття підрозділів пожежної охорони негайно встановити зв?язок з ними, з?ясувати які міри прийняті по евакуації людей та матеріальних цінностей.

4. Допомогти працівникам пожежної охорони в діях по евакуації та захисту матеріальних цінностей.

5.1.4.7 Рекомендації по безпеці праці

1. Розвідку пожежі проводять силами особового складу не менше ніж з 3-х чоловік.

2. При роботі ланок ГДЗС організувати пост безпеки і підтримувати постійний зв'язок з ланками.

3. Забезпечити відключення електричної енергії, при необхідності викликати для цього службу електронагляду.

4. Всі рукавні лінії, які подаються на висоту, повинні закріплятися рукавними затримками з розрахунку одна затримка на кожний рукав.

5. При проведенні робіт на висоті слідкувати за станом працюючих, обов'язково використовувати страхувальні пристрої.

7. Слідкувти за тим, щоб розібрані конструкції при скиданні не потрапляли на лінії електропередач та пожежну техніку, а також особовий склад, який перебуває поряд.

8. Місце скидування конструкцій загородити, виставити наглядачів.

5.2 Заходи щодо ліквідації наслідків НС (вибуху) в борошномельному цехові

5.2.1 Розрахунок сил та засобів для ліквідації НС (вибуху) в борошномельному цехові ЗАТ "Миргородський елеватор"

Розрахунок сил та засобів для ліквідації НС (вибуху) в борошномельному цехові буде проводитися на основі вже проведеного раніше розрахунку визначення категоріії приміщення та будівлі за вибухопожежною та пожежною небезпекою в розділі 2. Таким чином приймаємо, що надлишковий тиск при вибуху, при порушенні технологічного процесу, утворенню горючої вибухонебезпечної суміші та занесенні джерела запалення в приміщення становитиме кПа. Вибух такої сили призведе до повних руйнувань приміщення цеху.

Розрахунок проводиться на основі оцінки об'єму завалів, що утворилися при пошкодженні і руйнуванні будівель і споруд, стосовно типової організації ведення аварійно-рятувальних робіт рятувальними підрозділами.

Об'єми завалів визначаються в результаті проведення розвідки і рекогносцировки, виходячи з типу будівель і характеру їх руйнування по таблиці 5.4. При частковому руйнуванні будівлі об'єм завалу приймається рівним 50% від об'єму при повному руйнуванні.

Для орієнтовних розрахунків приймається, що об'єм завалу на 100 м³ будівельного об'єму промислових будівель дорівнює 20 м³ житлових будівель - 40 м³.

Таблиця 5.4. Об'єми завалів на 100 м³ будівельного об'єму типових будівель.

Тип будівлі	Промислові будівлі	Житлові будівлі
	Одноповерхові легкого типу	Одноповерхові середнього типу	Одноповерхові важкого типу	Багато поверхові	Змішаного типу	Безкаркасні із стінами з цеглини, блоків	Каркасні із стінами з крупних панелей
Об'єм завалу, м3	14	16	20	21	22	36	42

Для розрахунку приймається, що:

рятувальні відділення (ланки) чисельністю 6-8 чоловік з механізованим інструментом ведуть рятувальні роботи в одну зміну;

механізований взвод з важкою технікою (зведена механізована група) може забезпечити дії до 6-8 рятувальних відділень (ланок) і може вести роботи у дві зміни.

При виробництві оперативних розрахунків кількість зведених механізованих груп може визначатися виходячи з усередненої продуктивності однієї групи за зміну в 150 м³. В середньому, для деблокування одного потерпілого вимагається розібрати 10 м³ завалу. Продуктивність одного відділення (ланки) ручного розбирання - до 12 м³ завалу за зміну.

Кількість особового складу, необхідного для комплектування зведених механізованих груп (Nсмг), визначається по формулі:

, (чол.); (5.43)

чол.

де,

W - об'єм завалів, який необхідно розібрати. Виробнича будівля багатоповерхова, будівельний об'єм якої становить , тому за таблицею 5.4. W=4475,52 м³;

П - трудомісткість розбирання завалу, рівна 1,8;

Т - час виконання рятувальних робіт (год) - не більше 120 годин;

К_О - коефіцієнт, що враховує структуру завалу (визначається по таблиці 5.5.). Будівля виробнича з крупних панелей, тому К_О = 0,9;

Кс - коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності праці в темний час доби (Кс=1,5);

К_П- коефіцієнт, що враховує погодні умови (визначається по таблиці 5.6.). Приймаємо, що НС сталася при найгірших погодних умовах, тому К_П=1,6.

Таблиця 5.5. Визначення коефіцієнтів Ко для завалів.

Завали житлових будівель із стінками	Завали виробничих будівель
З місцевих матеріалів	З цегли	З крупних панелей	З цегли	З крупних панелей
0,1	0,2	0,75	0,65	0,9

Таблиця 5.6 Значення коефіцієнтів Кп, що враховують погодні умови.

Кп	Температура повітря в робочій зоні, градусів Цельсія
	Більш +25	+25 … 0	0 … -10	-10 … -20	Більш -20
	1,5	1	1,3	1,4	1,6

Потрібна кількість зведених механізованих груп визначається по формулі:

; (5.44)

де,

Nсмг - кількість особового складу, необхідного для виконання даного об'єму інженерних робіт;

Nсв - чисельність особового складу однієї зведеної механізованої групи 15-25 (чол.). Приймаємо Nсв=15 чол. для комплектації однієї зведеної механізованої групи.

Загальна кількість відділень (ланок) ручного розбирання завалів Псз визначається по формулі:

Псз = П · До · Псмг, (од); (5.45)

Псз = 2 · 1 · 1=2 одиниці

де, П - кількість робочих змін в доба. Приймаємо, що робота буде проводитися в дві зміни;

До - коефіцієнт, що враховує потрібну кількість рятувальних відділень (ланок) залежно від структури завалу (визначається по таблиці 5.7). Будівля виробнича зі стінами із крупних панелей, тому До=1.

Таблиця 5.7 Потрібна кількість рятувальних відділень (ланок) в зміну.

Завали житлових будівель із стінами	Завали виробничих будівель із стінами
З місцевих матеріалів	З цегли	З крупних панелей	З цегли	З крупних панелей
10	6	1	2	1

Кількість особового складу, необхідного для формування потрібної кількості рятувальних відділень (ланок) ручного розбирання завалів визначається по формулі:

Nсз ₌ Псз · N, (чол); (5.46)

Nсз ₌ 1 · 7=7 чол

де,

Nсз - потрібна кількість особового складу;

Псз - потрібна кількість рятувальних відділень (ланок);

N - чисельність одного рятувального відділення (ланки) в середньому - 7 чол.

Чисельність формувань і особового складу, необхідних для гасіння пожеж, визначається:

, (од) ; (5.47)

од

(чол.)_.; (5.48)

чол.

де,

Ппож_. - потрібна кількість пожежних відділень;

Псмг - кількість зведених механізованих груп, що привертаються;

Nпож - потрібна кількість пожежників.

Кількість особового складу для розчищення маршрутів введення і під'їзних шляхів визначається:

Lпш = 0,6 · Sруйн_. (км); (5.49)

Lпш = 0,6 · 0,001728=0,001 км

, (чол.); (5.50)

чол.

де,

Lпш - протяжність маршрутів (під'їзних шляхів), що вимагають розчищення (км);

Sруйн_. - площа забудови, що одержала пошкодження, часткові руйнування і обвали км². Приймаємо, що сусідні цехи з борошномельним цехом також отримали деякі пошкодження, тому Sруйн=

Nпш - чисельність особового складу, необхідного для виконання задачі (чол.);

П - трудомісткість розбирання завалу дорівнює 1,8 ;

Т - час на виконання робіт. Зважаючи на відносно невелику протяжність завалених шляхів та необхідність швидкого їх відновлення приймаємо, що Т=1 год;

Кс - при веденні робіт в темний час доби -1,5;

Кп - визначається по таблиці 5.6.

Кількість особового складу, необхідного для ліквідації аварій на КЕС, визначається:

, (чол.); (5.51)

чол.

К_КЕС = 8 · Sруйн._, (од.) ; (5.52)

К_КЕС = 8 · 0,001728=0,01 од.

де,

N_КЕС - чисельність особового складу, необхідного для ліквідації аварій на КЕС;

Т, Кс, Кп - ті ж, що і в попередній формулі;

П - трудомісткість даного виду робіт. П=1;

Кількість розвідувальних ланок визначається з розрахунку одна розвідувальна ланка (3 чол.) на 3-5 зведених механізованих груп.

Загальна чисельність особового складу, необхідного для виконання аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт в даній обстановці визначається по формулі

N_АСДНР = N_СМГ + N_СЗ + N_ПОЖ + N_ПШ + N_КЕС + N_.розв.; (5.53)

N_АСДНР = 15 +7 + 6 + 1 + 2 + 2 = 33 чол.

Кількість ланок забезпечення громадського порядку в зоні ведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт визначається по формулі

, (од); (5.54)

од.

N_ОГП = 7 · П_ОГП; (5.55)

N_ОГП = 7 · 1=7 чол.

де,

N_АСДНР - кількість особового складу, потрібного для виконання АСДНР;

П_ОГП - кількість ланок забезпечення громадського порядку;

N_ОГП - кількість особового складу забезпечення громадського порядку.

Визначення потреби в технічних засобах.

Кількість технічних засобів, необхідних для виконання, безпосередньо аварійно-рятувальних робіт визначається на основі типового оснащення зведеної механізованої групи (один екскаватор, один бульдозер, один автокран, один компресор, два автосамоскиди, керосиноріз) і розрахункової кількості зведених механізованих груп.

Кількість комплектів малої механізації приймається з розрахунку один комплект на кожне рятувальне відділення (ланка) ручного розбирання.

Кількість бульдозерів для розчищання під'їзних шляхів визначається по формулі

_, (од); (5.56)

, од.

де,

L_ПШ - протяжність завалених під'їзних шляхів, км;

Т - час на виконання робіт, годин;

Кс і Кп - вказані вище.

Потреба в техніці для оснащення підрозділів, що призначаються для виконання робіт по локалізації і ліквідації аварій на комунально-енергетичних мережах, визначається по формулі:

, (од); (5.56)

од.

де, Ккес - кількість аварій на КЕС.

Таким чином для ліквідації НС (вибуху) необхідно 33 чоловіка особового складу, які будуть безпосередньо задіюватися на рятувальні та відновлювальні роботи; 7 чоловік особового складу підрозділів охорони громадського порядку; 1 бульдозер та 2 одиниці техніки, що призначаються для виконання робіт по локалізації і ліквідації аварій на комунально-енергетичних мережах.

5.2.2 Пропозиції по організації аварійно-рятувальних робіт та гасінню пожежі при виникненні НС (вибуху)

5.2.2.1 Керівнику гасіння пожежі (КГП)

- На місці призначити відділення для ліквідації осередків пожежі на місці НС.

- Створити штаб пожежогасіння до складу якого залучити представника об'єкту.

- Назначити відповідальних за техніку безпеки.

- Через представника об'єкту викликати на місце пожежі робітників та військовослужбовців вч-2145 для надання допомоги пожежним підрозділам у кількості 25 чоловік.

- Викликати на місце пожежі відповідні служби об'єкту.

- Довести до особового складу заходи безпеки виконання аварійно-рятувальних робіт та гасіння пожеж.

- Викликати підрозділ МВС для охорони громадського порядку.

5.2.2.2 Начальнику оперативного штабу (НШ)

- Організувати зв'язок на пожежі.

- викликати до місця аварії спеціальні служби міста, військові підрозділи, та ін. згідно планом взаємодії.

- Визначити місця розташування аварійних служб, що прибувають на аварію та встановити з ними звязок.

- Створити резерв ланок ГДЗС та пожежної техніки, визначити порядок виклику,.

5.2.2.3 Начальнику тилу (НТ)

- Визначити найбільш доцільні шляхи прокладки магістральних ліній та способи подання вогнегасячих речовин до місця пожежі.

- Визначити місця розташування пунктів зігріву та прийняття їжі для особового складу, який приймає участь в аварійно-рятувальних роботах.

- Визначити місце заправки пожежних машин вогнегасячими речовинами, піноутворювачем, порошками та ін. та паливомастильними матеріалами.

- Визначити способи захисту пожежної техніки від впливу небезпечних чинників пожежі та ін.

5.2.2.4 Відповідальному за техніку безпеки

- Забезпечення своєчасного виводу пожежних із небезпечної зони при загрозі руйнування конструкцій будинків, або вибуху установок та апаратів.

- Дотримання заходів безпеки від ураження електричним струмом;

- Надання сигналів сповіщення на відступ з бойових позицій при небезпеці подальшого руйнування;

- Забезпечення безпеки пожежних при розробці уламків та витягнення з них постраждалих.

5.2.2.5 Представнику об'єкта при штабі пожежегасіння визначити

- Можливість та місця безпечного вимкнення апаратів що знаходяться під тиском , перекриття трубопроводів та ін.

- Можливість застосування стаціонарних систем пожежогасіння.

- Можливість підвищення тиску у водопостачальної мережі об'єкту.

- Залучення до проведення аварійно-рятувальних робіт техніки об'єкту.

- Забезпеченість та поповнення пально-мастильними матеріалами працюючої техніки.

- Залучення до аварійно-рятувальних робіт та гасіння пожеж працівників об'єкту.

Розділ 6. Екологічна безпека, охорона праці та безпека життєдіяльності

Екологічні наслідки пожеж і аварій і вплив на навколишнє середовище діяльності пожежної охорони можна розділити на кілька напрямків. Перший напрямок безпосередньо стосується впливу пожежі, процесів горіння і вибуху в зв'язку з природними явищами: теплопереносом, вологообміном, а також процесами і явищами, що викликані пожежею.

Другий напрямок охоплює сферу діяльності пожежної охорони. Це забруднення навколишнього середовища при застосуванні для гасіння пожежі різних вогнегасних засобів: піноутворювачів, порошків, вуглекислоти і ін., що наносить невиправну шкоду не тільки атмосфері, але і ґрунту. Розглядаючи процес горіння з погляду пожежної та екологічної безпеки, потрібно врахувати, що процес горіння - це складний фізико-хімічний процес, при якому горючі речовини і матеріали під впливом високих температур вступають у хімічну взаємодію з киснем повітря, перетворюючись в продукти горіння, що містять у своєму складі високотоксичні компоненти. Процес горіння супроводжується інтенсивним виділенням тепла і світловим випромінюванням. Згоряння повітря на пожежі є одним з основних несприятливих факторів екологічної безпеки, тому що безпосередньо впливає на стан навколишнього середовища. На практиці це означає, що у вогні згоряють значні обсяги кисню, створюючи небезпеку для життя людей у випадку зниження в зоні пожежі концентрації кисню (менш 16 %, ), зокрема у випадку великих пожеж концентрація кисню зменшується до 10 %, а іноді до 6%, що може призвести до утрати свідомості, судорог і, навіть, летальному випадку. Крім того, склад продуктів горіння на пожежі різний, так само як і їх небезпечність для навколишнього середовища та людини, і залежить від виду пожежного навантаження.

У складі продуктів горіння на пожежі може утримуватися велика кількість небезпечних, вибухонебезпечних і токсичних продуктів горіння. У глобальному масштабі великі пожежі, на яких знищуються мільйони кубічних метрів повітря, призводять до незворотних змін у біосфері. Важливою характеристикою процесу горіння є газообмін на пожежі. При зовнішніх пожежах газообмін характеризується наявністю висхідного потоку газоподібних продуктів горіння, зокрема, що володіють токсичними властивостями. Могутні повітряні потоки несуть іскри і головешки на десятки і сотні метрів від місця пожежі, викликаючи нові осередки горіння, що призводить до розширення зони екологічного ураження навколишнього середовища. Змінити схему газообміну при зовнішній пожежі неможливо. Зменшити екологічно несприятливий вплив газообміну на пожежі можуть тільки чіткі і злагоджені дії пожежно-рятувальних підрозділів при гасінні пожежі. При протіканні процесу горіння (пожежі) продукти горіння надходять до атмосфери у вигляді аерозольних продуктів горіння (диму). Дим, що утворився на пожежах, з погляду екології становить небезпеку з кількох причин. Це насамперед висока температура, токсичність деяких продуктів горіння, можливість виникнення термоокислюючого розкладу і неповного горіння продуктів, що входять до складу диму, а також виникнення вибухонебезпечних сумішей з повітрям. Наявність у складі диму таких газів, HCN, HCl, CO, робить його небезпечним для вдихання навіть при низьких концентраціях. Короткочасний вплив на організм людини навіть невеликих кількостей сірчистого газу (0,05%), синильної кислоти (0,02%), окислів азоту (0,025%) також призводить до смерті людини. Необхідно зазначити, що скорочення часу впливу продуктів горіння всього на 1 хвилину дозволило б врятувати 3% жертв на пожежі. Отже, від правильної організації та злагодженості дій пожежно-рятувального підрозділу прямопропорційно залежить кількість жертв на пожежах.

На сьогоднішній день пожежна небезпека техносфери досягла загрозливих розмірів і стала в один ряд з іншими національними проблемами, а особливо лякають масштабність і надзвичайна небезпечність наслідків можливих пожеж. На жаль, збитки від пожеж ніяким чином не впливають на свідомість органів самоврядування, адже протипожежний режим підвідомчих їм об'єктів залишає бажати кращого - далеко не відповідає вимогам нормативних документів з пожежної безпеки. А ще ні в якому разі не можна забувати, що страшні не тільки безпосередні збитки від пожежі, а й ті наслідки, які вона може спричинити; чому в достатній мірі навчила нас аварія на Чорнобильській АЕС. Навіть сьогодні, в період високого технологічного розвитку, ми не маємо впевненості, що подібного більше не станеться, адже причини виникнення таких надзвичайних ситуацій найрізноманітніші і в багатьох випадках передбачити їх неможливо. Тому охорона навколишнього середовища всіма можливими способами та методами - це задача всенародна. Розуміння цієї простої істини повинне бути властиво насамперед працівникам пожежної охорони, починаючи від рядового пожежного і закінчуючи начальниками найвищих рангів.

Розділ 7. Аналіз системи забезпечення пожежної безпеки об'єкта

Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 "Пожарная безопасность" пожежна безпека об'єкта забезпечується системами попередження пожежі та протипопожежного захисту, в тому числі організаційно - технічними заходами.

До системи попередження пожежі відносяться наступні заходи.

Заходи, які виключають утворення горючого середовища:

- визначати спеціальними інструкціями норми завантаження складських і інших приміщень;

- встановлювати пристрої автоматичного включення систем аварійної вентиляції.

Заходи, які виключають занесення до горючого середовища джерела запалювання:

- обладнувати спеціальні місця для паління;

- контролювати прогар вихлопних труб на автотранспорті;

- встановити захист від іскор при роботі двигунів (іскрогасники);

- дотримуватися правил пожежної безпеки при проведенні вогненебезпечних робіт;

- дотримуватися відстані при встановленні від світильників до пальних матеріалів не менш 0,5м;

- правильно підбирати підшипники для попередження іскор від ударів рухливих механізмів машин об нерухомі в системі вентиляції;

- вчасно проводити заміри опору ізоляції;

- не користуватися не каліброваними плавкими вставками;

- не перевантажувати електричні мережі;

Система пожежної безпеки об'єкту поділяється на інженерно-технічну та організаційну.

До інженерно-технічної системи відносяться:

автоматичні системи сповіщення та гасіння пожежі;

системи протипожежного водопостачання;

системи зв'язку та сповіщення про пожежу;

об'ємно-планувальні рішення шляхів евакуації людей при пожежі;

оснащення об'єкту первинними засобами гасіння пожеж.

До організаційної системи відноситься:

створення пожежно-технічних комісій та ДПД;

організація навчання обслуговуючого персоналу в межах протипожежного мінімуму та діям під час пожежі та НС;

перевірка боєготовності ДПД;

проведення планових та позапланових перевірок та пожежно-тактичних навчань.

7.1 Розрахунок автоматичної установки пожежегасіння

З аналізу пожежної небезпеки підприємства випливає необхідність обладнання приміщення млина та складських приміщень автоматичною системою протипожежного захисту. Зокрема пропонується обладнати приміщення млина та складські приміщення спринклерною установкою водяного пожежегасіння, на підставі "Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежегасіння та пожежної сигналізації"

(наказ № 161 від 22.08.2005).

Враховуючи попередні розрахунки, приміщення борошномельного цеху відноситься до категорії "В". Група захищувального обєкта визначається за таблицею В.1, ДБН В. 2.5-13-98. Згідно з цією таблицею, приміщення борошномельного цеху за ступенем небезпеки розвитку пожежі слід віднести до 2 групи.

Згідно з вимогами ДБН В 2.5-13-98 тип установки пожежогасіння та вогнегас- на речовина вибирається з урахуванням пожежної небезпеки та фізико-хімічних властивостей речовин і матеріалів.

Враховуючи, що швидкість розповсюдження полум'я досить значна, для гасіння можливої пожежі приймаємо загально-поверхневий метод. Остаточно для гасіння пожежі приймаємо спринклерну установку водяного пожежогасіння, яка найбільш підходить до застосування із урахуванням показників економічності, ергономічнооті та надійності. Температура в приміщенні становить 15 ⁰С 40 діб на рік, що дає можливість використовувати спринклерне водяне збудження.

Для контролю за технологічним процесом в найбільш імовірних місцях виникнення пожежі технологічне обладнання обладнаємо ДТКБ.

ДТКБ - датчик тепловий контактний біметалевий. ДТКБ підключаємо в схему технологічного обладнання для контролю температурного режиму, який можливо виставляти за допомогою реле на ДТКБ. Для обробки сигналу ДТКБ паралельно підключаємо по шлейфу в автоматичний блок обробки інформації, який може зупинити весь технологічний процес з метою припинення розповсюдження імовірної пожежі по технологічному обладнанню, подає звуковий сигнал про зупинку технологічного процесу та світловий, що показує який саме технологічний блок зупинився через підвищення температури. Для виконання гідравлічного розрахунку установки, необхідно здійснити вибір початкових даних, які наводяться в нормативній літературі. Так, згідно з додатком В таблиці В-І ДБН В 2.5-13-98 приміщення борошномельного цеху відноситься до 2^ої групи приміщень. За табл. Б-1 додатка Б ДБН В 2.5-13-98 визначаємо:

необхідна питома витрата води J = 0,12 л/с.м²;

площа яка захищається одним зрошувачем F_o = 12 м²;

площа розрахунку витрати води F_p = 240 м²;

час роботи установки = 60 хв.

Приймаємо в якості зрошувача спринклерний зрошувач СВ-12 і по табл.Б-4 дод.Б визначаємо значення його коефіцієнта витрати К_О = 0,45.

Визначаємо кількість зрошувачів:

; (7.1)

Визначаємо напір у диктуючій точці:

; (7.2)

Визначаємо витрату на ділянці 1 - 2:

; (7.3)

Розраховуємо діаметр трубопроводу:

; (7.4)

Приймаємо труби сталеві електрозварні і по табл. 3 дод. 6 ДБН 2.5-13-98 для кожного діаметра визначаємо значення питомого опору тертя К₁, що при.

Визначаємо напір у зрошувача 2:

; (7.5)

Витрата зі зрошувача 2:

; (7.6)

Витрата на ділянці 2-3:

; (7.7)

Діаметр трубопроводу на ділянці 2-3 складає:

; (7.8)

Приймаємо

Напір у спринклера 3:

; (7.9),

де: l_2-3 - відстань між 2 та 3 зрошувачами (м)

Витрата зі зрошувача 3 складає:

; (7.10)

Витрати з рядка А складають:

; (7.11)

Діаметр трубопроводу на ділянці 3-А:

; … ...……(7.12)

Приймаємо

Напір у точці А:

; (7.13)

Як бачимо з принципової розрахункової схеми всі рядки однакові, отже, їхні характеристики теж рівні (при одночасній роботі в ряді трьох спринклерів).

Визначаємо характеристику рядка:

; (7.14)

Подальший розрахунок ув'язування кільцевої мережі робимо методом послідовних наближень по двох напрямках від крапки "а" до стояка ЗПУ з умовою одночасної роботи 20 спринклерів.

- напрямок правий;

- напрямок лівий.

Визначаємо по черзі для напрямку напори і витрати в рядках. Діаметр живильного трубопроводу визначений з умови, що витрата установки:

; (7.15)

; (7.16)

Приймаємо

Правий 1-і напрямок:

Напір у точці Б;

; (7.17)

де l_а-б - відстань між рядками (м)

Витрата з другого рядка:

; (7.18)

Напір у точці "В":

; (7.19)

де l_б-в - відстань між рядками;

; (7.20)

Витрата з третього рядка:

; (7.21)

Напір у точці Г:

; (7.22)

де l_в-г - відстань між рядками (м);

; (7.23)

Витрата з четвертого рядка:

; (7.24)

Напір у точці "Д" для живлення правого напрямку:

; (7.25)

де l_г-д - відстань між точкою Г та Д;

; (7.26)

Лівий 2-і напрямок:

Так як схема розміщення спринклерних зрошувачів однакова, то відбувається симетрія між правим та лівим напрямками, тому витрати води, напір у точках та у рядках буде аналогічно дорівнювати витратам води, напору у точках та у рядках правого напрямку.

Таким чином необхідна розрахункова витрата води для всієї мережі становитиме:

; (7.27)

Напір на насосі:

; (7.28)

де Н₁ - напір диктуючого зрошувача;

1,2 - коефіцієнт, що враховує місцеві витрати напору у мережі;

- сума лінійних витрат в розподільчих трубопроводах.

; (7.29)

де - лінійні витрати в розподільчих трубопроводах;

- витрати напору в стояку;

- витрати напору в підводячому трубопроводі.

; (7.30)

Визначаємо діаметр трубопроводу на ділянці від точки Д до насосу:

; (7.31)

Приймаємо

; (7.32)

де l_ст - довжина трубопроводу від точки Д до вводу;

; (7.33)

де l_п - довжина підводячого трубопроводу;

; (7.34)

Втрата напору в ЗПУ складає:

; (7.35)

Як запірно-пусковий пристрій приймаємо контрольно-сигнальний клапан ВС-100.

; (7.36)

По загальній витраті Q = 40,39 л/с і напору Нвп = 78,17 м.в.ст. підбираємо насос необхідної марки. Приймаємо, що встановлюється два насоси 6К8 (п.2.55 СНиП 2.04.09-84), що забезпечують Q = 50 л/с і Н = 80 м.в.ст.

Розрахуємо припустимий час виявлення пожежі спринклерним зрошувачем за формулою:

; (7.37)

^; (7.38)

де:

Q_тз- масова теплота згоряння, ;

- питома витрата води, ;

- лінійна швидкість розповсюдження горіння, _; = 0,9.

^; (7.39)

м²

хвилин

З'ясуємо яку площу пожежа буде складати на цей час.

Визначаємо радіус пожежі за формулою :

; (7.40)

Визначаємо площу пожежі за формулою:

; (7.41)

Таким чином при виникненні імовірної пожежі інерційність спрацювання спринклерного зрошувача складає 2,63хв. На цей час площа пожежі складає 1,33 м², площа, що захищається одним зрошувачем складає F₀= 12 м². Тому одного спринклерного зрошувача достатньо, щоб загасити пожежу на початку її виникнення.

7.2 Організаційні заходи щодо протипожежного захисту ЗАТ "Миргородський елеватор"

До організаційних заходів відноситься організація контролю за дотриманням протипожежного режиму на об'єкті, а також гасіння виникаючих пожеж і загорянь. Шляхом створення пожежно -технічної комісії, добровільної пожежної дружини, організації захисту об'єкта силами державної пожежної охорони. На об'єкті створена пожежно - технічна комісія, яку очолює головний інженер підприємства. Наказом №3 по підприємству від 8.01.2004 року призначено склад ПТК, до складу якої входить голова комісії та 6 членів комісії (інженерно-технічні працівники, діяльність яких пов'язана з організацією та проведенням технологічних процесів, експлуатацією та обслуговуванням електрообладнання, систем водопостачання, зв'язку тощо., керівники штатних добровільних протипожежних формувань, уповноважені трудового колективу з питань охорони праці, члени профспілок, а саме : голова ПТК - головний інженер, члени ПТК - заступник головного інженера, головний енергетик, начальник ДПД, інженер-механік, інженер по охороні праці, начальник ТГП), призначені відповідальні протипожежний стан об'єктів підприємства, зокрема за борошномельний цех відповідальна Соболенко Ніна Григорівна; призначено склад ДПД, до складу якої входить начальник та 14 членів ДПД, з числа яких виділена ДПК. На озброєнні ДПК є АЦ-40 (131)137 А. Первинні засоби пожежогасіння встановлені безпосередньо на пожежонебезпечних виробництвах, зокрема борошномельний цех обладнаний двома вогнегасниками ОУ-5. Але боєздатність ДПД (ДПК) та забезпеченість бойовим одягом і спорядженням на низькому рівні.

Основними завданнями пожежно-технічної комісії є:

сприянні адміністрації підприємства у проведенні пожежно-профілактичної роботи та здійсненні контролю з дотриманням вимог стандартів, норм, правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, а також приписів постанов органів державного пожежного нагляду;

участь у виробленні пропозицій щодо комплексних заходів із забезпечення пожежної безпеки, впроваджень досягнень науки і техніки, позитивного досвіду у протипожежний захист підприємства;

підготовка на підставі аналізу стану пожежної безпеки пропозицій (рекомендацій) адміністрації підприємства щодо удосконалення протипожежного захисту;

проведення серед працівників підприємства масової роз'яснювальної роботи та пропаганди заходів із забезпечення пожежної безпеки.

ПТК з метою виконання покладених на неї завдань здійснює роботу у таких напрямках:

проводить один раз на квартал детальний огляд усіх виробничих будівель, споруд, складів, лабораторій та інших приміщень підприємства з метою виявлення хиб у технологічних процесах, роботі агрегатів, установок, в електрогосподарстві, опалювальних системах, вентиляції, несправностей у системі водопостачання, протипожежного захисту, зв'язку, порушень в утриманні та використанні пожежної техніки, обладнання та інвентарю;

ставить питання протипожежного стану підприємства на обговорення виробничих нарад, зборів трудового колективу та громадських організацій;

бере участь у службовому розслідуванні причин пожежі та розробці необхідних заходів щодо запобігання їм;

періодично перевіряє боєздатність добровільної пожежної дружини (періодичність визначається керівником підприємства).

Комісія не менше одного разу на рік звітує про свою роботу на загальних зборах (конференціях) трудового колективу.

На добровільну пожежну дружину покладається:

здійснення контролю за виконанням (дотриманням) встановлених на підприємстві правил пожежної безпеки (протипожежного режиму);

проведення роз'яснювальної роботи серед працівників підприємства щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки;

здійснення нагляду за утриманням у справному стані засобів протипожежного захисту , зв'язку, пожежної техніки, обладнання та інвентарю;

вжиття у разі виникнення пожежі невідкладних заходів до виклику підрозділів пожежної охорони та її гасіння наявними засобами.

На добровільну пожежну команду покладається:

здійснення цілодобового чергування на пожежних автомобілях та причіпних мотопомпах;

нагляд за технічним станом пожежних автомобілів та причіпних мотопомп, обслуговування і утримання їх у постійній бойовій готовності;

участь у гасінні пожеж у разі їх виникнення;

здійснення контролю за виконанням встановлених на підприємстві правил пожежної безпеки та проведення роз'яснювальної роботи серед працівників підприємства щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки.

Даний об'єкт охороняє ПДПЧ-18 м. Миргорода при Миргородському МУ ГУ МНС України в Полтавській області у складі 3 відділень на АЦ-40 (433362) 63 Б-02, АЦ- LF1113D "Mersedes-Benc" та АД-30 (131) ПМ 506. Аналіз бойової роботи підрозділів м. Миргорода за 2006 рік показує, що станом на 13.12.2006 року в м. Миргороді та Миргородському районі виникло 169 надзвичайних подій техногенного та соціально-політичного характеру ( з них 92 пожеж). Загинуло 22 чоловіка (з них 1 дитина), постраждало 81 чоловіка( з них 9 дітей ). В 2006 році в м. Миргороді та Миргородському районі виникло 94 пожежі. Чергові караули підпорядкованої державної пожежної частини № 18 м. Миргорода виїжджали по тривозі 90 разів. З них на пожежі та загорання 71 раз, на аварії, стихійні лиха та нещасні випадки не виїжджали, на хибні виклики - 13 разів, на ліквідацію надзвичайних подій не пов'язаних з пожежами - 6 разів. На пожежно-тактичні заняття чергові караули виїжджали 241 раз , на тактичні навчання 6 разів, на відпрацювання документів оперативного реагування - 51 раз, ланкою ГДЗС ліквідовано 6 пожеж. За цей період загибелі і травматизму пожежних під час бойових дій не допущено. Всі пожежі ліквідовані успішно з мінімальними матеріальними збитками. Підрозділом надано практичну допомогу 103 рази.

1. Виїзди чергових караулів по тривозі:

1. Загальна кількість виїздів 440

1.1. У тому числі виїзди на різного виду НС визначені в таблиці 7.1

Таблиця 7.1. Виїзди чергових караулів на НС різного характеру.

	Поточний період	%	Минулий період	%	+ - ( %)
Пожежі і загорання в районі виїзду, всього	71	15,9	62	15,2	+0,7
- з них на лісові та торф'яні пожежі	-	-	-	-	-
Ліквідація НС, НП не повязаних з пожежами	6	1,4	-	-	+1,4
Хибні спрацювання систем АПС	-	-	-	-	-
Хибні виклики	13	3	16	3,9	-0,9

1.2. Виїзди на різного роду навчання та надання допомоги іншим службам показаня в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 Виїзди чергових караулів на навчання та надання допомоги.

	Поточний період	%	Минулий період	%	+ - ( %)
Пожежно-тактичні заняття	241	54,9	281	68,7	-13,8
Пожежно-тактичні навчання	6	1,4	6	1,5	-0,1
Надання допомоги іншим службам	103	23,4	44	10,7	+12,7

Малюнок 7.1. Виїзди чергових караулів ПДПЧ-18 м. Миргорода за 2006 рік

2. Пожежі і загорання в районі виїзду ліквідовані

2.1. Ліквідація пожеж і загорянь до прибуття пожежних підрозділів зведена до таблиці 7.3.

Таблиця 7.3. Ліквідація пожеж і загорянь до прибуття пожежних підрозділів

	Поточний період	%	Минулий період	%	+ - ( %)
До прибуття пожежних підрозділів, з них:	2	2,8	-	-	+2,8
- автоматичними установками пожежогасіння	-	-	-	-	-

Ліквідація пожеж та загорянь підрозділами пожежної охорони за допомогою застосування різних сил та засобів показана у таблиці 7.4. Для оформлення даної таблиці використовувалися дані за 2005 та 2006 рік в відсотковому порівнянні. Таким чином можна зробити висновок про значне підвищення кількості гасіння пожежі першим стволом від ємності автоцистерни на 18,7 %.

Таблиця 7.4. Ліквідація пожеж та загорянь підрозділами пожежної охорони за допомогою застосування різних сил та засобів

	Поточний період	%	Минулий період	%	+ - ( %)
Силами одного караулу (відділення), з них:	61	85,7	57	91,9	-6,2
- первинними засобами пожежогасіння силами пожежних	-	-	2	3,5	-3,5
- першим стволом (стволами) від ємності автоцистерни	33	47	16	28,1	+18.9
- від ємності декількох автоцистерн (без встановлення на вододжерела)	8	11,8	10	17,5	-5,7
- з встановленням пожежних автомобілів на вододжерела	20	29,4	29	50,9	-21,5
Із залученням додаткових сил та засобів	8	11,8	5	8,1	+3,4

Ліквідація пожежі здійснювалась за допомогою різних способів подачі води, при чому дані зведені до таблиці 7.5.

Таблиця 7.5. Cпособb подачі води при гасінні пожеж.

	Поточний період	%	Минулий період	%	+ - ( %)
За допомогою перекачування води	1		-	-	+1,4
За допомогою підвезення води	7		3	4,8	+5,5

Малюнок 7.2. Застосування сил та засобів для ліквідації НС за 2006 рік в м. Миргороді та Миргородському районі.



Малюнок 7.3. Ліквідації НС силами одного караулу ПДПЧ-18 м. Миргорода.

3. Наслідки від пожеж

3.1. Дані по загибелі людей на пожежі зведені до таблиці 7.6.

Таблиця 7.6 Загибель людей на пожежі.

	Поточний період	Минулий період	+ - ( %)
Загинуло всього	10	2	На 8 чол. більше
-у тому числі дітей	-	-	-

3.1.1. Дані по загибелі людей до прибуття пожежних підрозділів зведені до таблиці 7.7.

Таблиця 7.7. Загибель людей на пожежі до прибуття пожежних підрозділів.

	Поточний період	Минулий період	+ - ( %)
Загинуло всього	10	2	На 8 чол. більше
-у тому числі дітей	-	-

3.2. На пожежах та іншого виду НС було врятовано значну кількість людей (див. таблицю 7.8.)

Таблиця 7.8. Врятовано на пожежі.

	Поточний період	Минулий період	+ - (%)
Врятовано всього	20	2	На 18 чол більше
-у тому числі дітей	-	-	-

3.3. За поточний період пожежних під час бойових дій не травмовано, летальних випадків не зафіксовано.

Малюнок 7.4. Загинули та врятовані під час пожежі.

4. Бойові дії пожежних підрозділів

4.1. Час проїзду підрозділів до місця пожежі занесений до таблиці 7.9

Таблиця 7.9. Час проїзду підрозділів до місця пожежі.

	Поточний період	%	Минулий період	%	+ - (%)
До 5 хв. (кількість разів)	17	24,4	16	25,8	-1,4
Від 5 до 10 хв. (кількість разів)	14	20	8	12,9	+7,1
Від 10 до 20 хв. (кількість разів)	17	22,8	16	25,8	-3
Від 20 до 30 хв. (кількість разів)	15	21,4	15	24,2	-2,8
Більше 30 хв. (кількість разів)	8	11,4	7	11,3	+0,1
Середній час прибуття (хвилин)	-	-	-	-	-

4.2. Час локалізації пожежі з моменту прибуття занесений до таблиці 7.10.

Таблиця 7.10. Час локалізації пожежі з моменту прибуття.

	Поточний період	%	Минулий період	%	+ - ( %)
До 10 хв. (кількість разів)	18	26,5	23	37,1	-10,6
Від 10 до 15 хв. (кількість разів)	12	17,6	18	29	-11,4
Від 15 до 30 хв. (кількість разів)	20	28	5	8,1	+19,9
Від 30 хв. до 1 год. (кількість разів)	12	17,6	9	14,5	+3,1
Більше 1 години (кількість разів)	7	10,3	7	11,3	-1

4.3. Час ліквідації пожежі з моменту прибуття (див. таблицю 7.11.).

Таблиця 7.11. Час ліквідації пожежі з моменту прибуття.

	Поточний період	%	Минулий період	%	+ - ( %)
До 10 хв. (кількість разів)	12	17,6	24	38,7	-21,1
Від 10 до 15 хв. (кількість разів)	8	11,8	14	22,6	-10,8
Від 15 до 30 хв. (кількість разів)	11	16,2	8	12,9	+3,3
Від 30 хв. до 1 год. (кількість разів)	15	22,1	10	16,1	+6
Більше 1 год. (кількість разів)	22	32,3	6	9,7	+22,6
Середній час прибуття (хвилин)	-	-	-	-	-

Малюнок 7.5. Розподілу часу проїзду підрозділів до місця пожежі за 2006 рік (хв.).



Малюнок 7.6. Розподіл часу локалізації пожежі з моменту прибуття до місця пожежі за 2006 рік

Малюнок 7.7. Розподіл часу ліквідації пожежі з моменту прибуття до місця пожежі за 2006 рік.

5. Для гасіння пожеж застосовувались.

5.1. Застосування водяних стволів показано у таблиці 7.12.

Таблиця 7.12. Застосування водяних стволів.

	Поточний період	%	Минулий період	%	+ - ( %)
1 ствол (кількість разів)	49	70,6	34	56,7	+13,9
2 - 3 стволи (кількість разів)	20	29,4	22	36,7	-7,3
4-7 стволів (кількість разів)	-	-	3	5	-5
більше 7 стволів (кількість разів)	-	-	-	-	-
Середня к-ть стволів на одну пожежу	-	-	-	-	-

5.2. Застосування повітряно-пінних стволів показано у таблиці 7.13. При чому з таблиці видно, що за розглядає мий період застосування таких стволів було зафіксовано лише 1 раз.

Таблиця 7.13. Застосування повітряно-пінних стволів.

	Поточний період	%		%	+ - ( %)
1 ствол (кількість разів)	-	-	1	1,6	-1,6
2 - 3 стволи (кількість разів)	-	-	-	-	-
4-7 стволів (кількість разів)	-	-	-	-	-
Більше 7 стволів (кількість разів)	-	-	-	-	-
Середня к-ть стволів на одну пожежу	-	-	-	-	-

5.3. Використання та витрачення спеціальних вогнегасних речовин показано у таблиці 7.14.

Таблиця 7.14. Використання та витрачення спеціальних вогнегасних речовин.

	Поточний період	Минулий період	+ - ( % )
	к-ть разів	Витрачено	%	к-ть разів	витрачено	%
Піноутворювача (кг)	-	-	-	1	100	1,6	-1,6
Порошку (кг)	-	-	-	-	-	-
Вуглекислота (л)	-	-	-	-	-	-

5.4. Кількість та види пожежної техніки, яка використовувалась для виконання основних та спеціальних робіт на пожежах показана у таблиці 7.15.

Таблиця 7.15. Кількість та види пожежної техніки, яка використовувалась для виконання основних та спеціальних робіт на пожежах

	Поточний період	Минулий період	+ - (% )
	к-ть разів	%	к-ть разів	%
Автодрабини	-	-	1	1,6	-1,6
Автопідіймачі	-	-	-	-	-
ПНС	-	-	-	-	-
АР	-	-	-	-	-
АППГ	-	-	-	-	-
АГВГ	-	-	-	-	-
АЗО	-	-	-	-	-
Інша техніка	-	-	-	-	-

Малюнок 7.8. Застосування водяних стволів для гасіння пожежі підрозділом ПДПЧ-18 за 2006 рік.

Розділ 8. Економічне обґрунтування запропонованих заходів щодо покращення протипожежного режиму на об'єкті

В даному розділі дипломного проекту приводиться розрахунок витрат на найбільш ефективне, з точки зору економіки, рішення по виконанню заходів, що забезпечують протипожежний захист будівлі.

Для забезпечення протипожежного захисту будівлі, пропонуються заходи по обладнанню пожежної автоматики новими спринклерами.

Щоб вирішити цю проблему необхідно мати наступну інформацію:

ціну основних будівельних конструктивних елементів та елементів автоматики.

капітальні витрати, необхідні на обладнання спринклерами пожежної автоматики.

дані про збитки від пожеж.

Таблиця 8.1. Локальний кошторис на придбання матеріалів та обладнання на монтаж.

№	Найменування	К- ть	Ціна за од. гр.	Разом
1	Станція пожежної сигналізації	1	1500	1500
2	Щит управління і контролю	1	1900	1900
3	Універсальний сигналізатор тиску	1	194	194
4	Спринклер	42	30	1260
5	Контрольно - пусковий вузол	1	2200	2200
6	Засувка	4	290	1160
7	Насос	2	5800	5800
8	Імпульсний пристрій	1	16000	16000
9	Компресор СО-7Б, max робота 6Атм	1	5600	5600
10	Електроконтактний манометр	1	210	210
Трубопровід п/м
11	200мм.	42	6,72	282,24
12	32мм	42	11,76	493,92
13	40мм	42	14,40	604,8
14	100мм	95	30,72	2918,4
15	150мм	54	45,98	2482,92
Всього 42606,28
Накладні витрати 16,5% 7030
Прибуток 15% 6391
Всього 56027,28

Таблиця 8.2. Поточні витрати за рік

№	Найменування	тис.гр.
1	Амортизаційні відрахування	22,4
2	Поточні витрати на ремонт та технічне обслуговування	1,5
3	Витрати на електропостачання	0,5
4	Витрати на оплату праці працівників що обслуговують установку	1,5
Всього 25,9

Імовірність виникнення пожежі на підприємствах цієї галузі складає 1 раз на 3 р.

З урахуванням цього робимо висновок, що поточні витрати на обслуговування установки пожежегасіння за 3р. складатиме 77,7 тис.гр.

Загальна сума з автоматичною установкою пожежегасіння, враховуючи розподіл вартості АУПГ на термін її експлуатації (10 років) за 3 роки буде складати:

1. Визначимо вартість АУПГ з розрахунку на рік, враховуючи, що термін експлуатації 10 років:

грн.; (8.1)

де ПВ - первинна вартість АУПГ.

2. Визначимо вартість АУПГ з розрахунку на 3 роки:

грн.; (8.2)

1. Визначимо загальну вартість АУПГ з урахуванням її вартості та обслуговування за 3 роки:

грн.; (8.3.)

Розрахуємо збиток від пожежі без урахування АУПГ.

За даними бухгалтерії ЗАТ "Миргородський елеватор" станом на 15.05.2007 р. балансова вартість обладнання борошномельного цеху складає В_млина= 45523 грн. 44 коп., балансова вартість приміщення борошномельного цеху складає В_б.ц.= 378420 грн. 40 коп.

Визначимо загальну суму 1 м² основних будівельних конструктивних елементів, обладнання та продукту виробництва (в процесі виробництва в борошномельному цехові виникає накопичення продукції на суму В_прод=5000 грн.).Площа борошномельного цеху складає м². Тоді вартість 1 м²:

грн.; (8.4)

Загальна площа, яку може охопити імовірна пожежа з розрахунків складатиме S= 200,66 м²

Розрахунок збитків від пожежі без урахування АУПГ складатимє (ГОСТ 12.1.004-91* "Пожарная безопасность" ) :

Y = S • C • Р • ( 1+ К_к + К_с ); (8.5)

де: S - загальна площа, яку може охопити імовірна пожежа;

С- вартість 1 м² площі;

Р - ймовірність виникнення пожежі;

К_к - коефіцієнт враховуючий величину побічних збитків ( 0,6 )

К_с - коефіцієнт враховуючий величину соціальних збитків ( 0,74 ).

тис. гр.

Розрахунок збитків від пожежі при АУПГ:

Y_аупг = S • C • Р • ( 1+ К_к + К_с ); (8.6.)

де:

S - загальна площа, яку може охопити імовірна пожежа;

С- вартість 1 м² площі;

Р - ймовірність виникнення пожежі;

К_к- коефіцієнт враховуючий величину побічних збитків ( 0,6 )

К_с- коефіцієнт враховуючий величину соціальних збитків ( 0,74 ).

тис. гр.

Визначимо сумарні витрати на придбання АУПГ, її обслуговування, врахавуючи збитки, спричинені пожежею :

Y_з = 2,48+94,508=96,988 тис.гр.

Визначимо величину економічного ефекту розробки протипожежного захисту за формулою :

Є= Y - Y_з ; (8.7.)

Є= 117,386 - 96,988 = 20,398 тис.гр.

Виходячи з порівняльних розрахунків по забезпеченню протипожежного захисту приміщення та обладнання цеху видно, що запропонований протипожежний захід значно зменшує затрати від ймовірної пожежі і має величину 20,398 тис.гр.

Для запобігання руйнівним наслідкам вибуху пропонується розширити віконні прорізи з 2х3 м до 3х4,5 м, щоб сумарна площа віконних прорізів була рівна нормативному значенню площі ЛСК, яка була визначена у розділі 3.

Вважаємо, що для запровадження даного заходу необхідно виконати наступні види робіт та мати матеріали (конструктивні елементи).

Таблиця 8.3. Вартість матеріалів, конструктивних елементів та робіт, пов'язаних зі ЛСК необхідної площі з розрахунку на 1 вікно.

№	Найменування	Ціна, грн.	Кількість	Разом, грн.
1	Роботи по розширенню віконного прорізу та встановлення вікна	1000	3	3000
2	Віконна рама	1000	3	3000
3	Скління за 13,5 м2 (6 мм)	540	3	1620
Всього	7620

Таким чином для встановлення 3-х вікон з площею скління 13,5 м² необхідно затратити 7620 грн.

При виникненні вибуху відбудеться руйнація всього борошномельного цеху та часткова руйнація сусідніх: зернового цеху та виробничого цеху, зважаючи на величину надлишкового тиску вибуху, розраховану в розділі 2 при визначенні категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Визначимо збитки від вибуху без впровадження будь-яких противибухопожежних заходів.

Y_в = (С_б.ц.+0,2 •(С_з.ц+С_в.ц.)) • Р • ( 1+ К_к + К_с ); (8.8)

де: С_б.ц., С_з.ц, С_в.ц. - вартість відповідно борошномельного, зернистого та виробничого цехів з обладнанням, враховуючи, що зернистий та виробничий цех обладнання не мають, так як на даний час не експлуатуються. С_б.ц.,=423943,84 грн.;