Проблема "американської мрії" у прозі Ф.С. Фіцджеральда (на прикладі романів "Великий Гетсбі" та "Ніч лагідна")

Проблема "американської мрії", її вплив на долю людини. Зміна Гетсбі в процесі досягнення "мрії". "American dream" для Діка Дайвера. Становлення героїв Фіцджеральда в порівнянні з героями "кодексу" та Достоєвського. Порівняння двох романів Фіцджеральда.

Рубрика Литература
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 18.05.2012
Размер файла 28,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема "американської мрії" у прозі Ф.С. Фіцджеральда (на прикладі романів "Великий Гетсбі" та "Ніч лагідна")

Вступ

Що є «американська мрія»? На мою думку, аби краще зрозуміти її суть, потрібне англомовне очуднення: «American dream» та success, richness як основні її складові: успіх, здобутий через гроші. Так виникає кілька завдань у дослідженні «американської мрії»:

- чи існує взагалі «American dream» і яка вона?

- зрозуміти, як змінюється людина в процесі досягнення цієї мрії.

Для розв'язання даних питань потрібно звернутися і до психологічного дослідження людини, яка досягнула успіху. Саме це я буду намагатися продемонструвати на прикладах прози Ф.С. Фіцджеральда, а зокрема його романів «The great Gatsby» («Великий Гетсбі») 1929; та «Tender is the night» («Ніч лагідна») 1934.

Основною тенденцією творчості Фіцджеральда є звернення до проблеми «американської мрії», і її впливу на долю людини. Головним завданням автора є також проникнення всередину образів своїх героїв, а разом з тим і проникнення в саму суть поняття «американської мрії».

У своїх романах автор свідомо декларує фальшивість та хибність цього явища. «Американська мрія» трагічна, оскільки її проблема нерозв'язна, а звідси і трагічний характер головних героїв Фіцджеральда. Його герої або є багатими, або прагнуть збагатитися, але всі вони страждають від цих грошей. У своїх романах - «Великий Гетсбі», «Ніч лагідна» - автор намагається розвінчати міф про легкість шляху «на верх», легкість заробітку великих грошей. Майже всі головні герої не бездушні, не жорстокі, не безжалісні, іншими словами - вони позбавленні якостей, необхідних для досягнення успіху в американському суспільстві (успіху, як складової частини «американської мрії»). Ось чому їм приходиться досить нелегко на стадіях її досягнення, що і призводить до згасання та викривлення образу «американської мрії» [7; 73].

1. Що таке «American dream» для Гетсбі?

В чому ж полягає «американська мрія» для Гетсбі, яка вона є? Його «мрія» спалахнула в той момент, коли він побачив білу яхту міліонера Дена Коді. Тоді ж і придуманий «Джей Гетсбі» став реальністю. «Американська мрія» для Гетсбі асоціювалася не з матеріальним благополуччям - це був засіб для того, щоб мати все, що можуть дати гроші. Насамперед - як спосіб повернення (чи, швидше всього, заманення) його коханої Дезі, гроші - ключ до його щастя. Він з болем згадує ті роки, коли вона виходить заміж за міліонера Тома Б'юкенена, колишнього спортсмена, в той час головний герой не має нічого. Ось звідси і починається відлік захоплення Гетсбі владою грошей. Його принцип - будь-яке наживання грошей, навіть незаконне, є прийнятним для досягнення «мрії». Тай і сам Нік Каррауей розглядається спочатку лише як засіб досягнення цієї «мрії». Здавалося б, примітивним та стандартним є сюжет про бідного юнака, який закохується в багату дівчину, але саме цим Фіцджеральд хотів перенести всю складність сюжету з індивідуальної людини на суспільство і тим самим показати приреченість ідеї збагачення. Чому ж автор назвав свого героя великим? Напевно, тут є доля іронії. Гетсбі - незвичайна людина, яка розгубила себе у гонитві за нікчемною ціллю - багатством, нікчемним видалось і його божество - Дезі. Зустріч із нею доводить не лише, що його «мрія» є нездійсненною, але що Дезі й він сам убиті своїм багатством, вбиті морально. Але у певному сенсі Гетсбі дійсно великий. Він втілює яскравий тип американського «мрійника», хоча це приводить його до загибелі. Останні слова, які сказав йому Нік, можу бути узагальненням всього образу Гетсбі: «They are a rotten crowd. You are worth the whole damn bunch put together». [2; 157]

З самого початку роману автор вводить читача в певне коло загадковості, центром якого є Гетсбі. Тут виринають розмиті події, пов'язані з його минулим. Але і характер самого головного героя є «розмитим»: в його душі розгортається конфлікт двох несумісних прагнень, двох зовсім різних начал. Одне з них - це наївність, простота серця, незгасимий відблиск «зеленого вогника», в який всією душею вірить Гетсбі: «Gatsby believed in the green light, the orgiastic future that year by year recedes before us.» [2; 108]. Інше - тверезий розум, що звик до небезпеки прибуткового роду заняття, і навіть в той день, коли Дезі переступає поріг розкішного будинку, він роздає вказівки по телефону філіалам своєї «фірми». На одній стороні - мрійливість, на іншій - поклоніння багатству, успіху, можливостям. Але такий буржуазний спосіб життя не задовольняє їх душевних потреб, а сучасне Фіцджеральду американське суспільство характеризувалось своєю бездуховністю. Воно ніби тримало своїх громадян в залежності від досягнення примарного успіху, «американської мрії». Проте, керуючись лише «мрією», реально досягнути лише «американської трагедії». Автор своїми романами задекларовує неможливість досягнення мрії та пов'язаний з цим морально-етичний аспект [4; 8].

Можна зробити висновки, що на Фіцджеральда як письменника вплинув романтизм. І саме таке протистояння ідеального з реальним, видимого з наявним і породило проблему зіткнення мрії з реальністю.

2. Як змінюється Гетсбі в процесі досягнення «мрії»?

«Мрія» веде Гетсбі спочатку на небезпечний шлях бутлегерства, а потім у чужий його натурі світ Тома Б'юкена і, на кінець, до катастрофи. Багатство змінює Гетсбі, характерним є навіть те, що він змінив ім'я та прізвище (Джеммі Гетц - так його звали насправді). Ставши безмежно багатим, він носить інше прізвище не лише з метою утаємничити своє минуле, а це є і символом його власного переродження. Смерть героя - логічне завершення роману «Великий Гетсбі», яка підтверджує недосяжність «американської мрії». Рано чи пізно герой мав би поглянути на свою «мрію», якщо не своїми очима, то хоча б очима оповідача Ніка Каррауея. Одруження з Дезі не принесло б йому щастя. Адже надзвичайно разючою є різниця між Дезі-мрією і її реальним образом: «High in a white palace, the king's daughter, the golden girl» [2; 76]. Але Дезі не дотягувала не лише до свого ідеального образу, але і до того, якою знав її Гетсбі п'ять років тому. Т. Денисова зазначає, що Гетсбі гине не від зіткнення з реальністю, а від руйнування, краху, спустошення «мрії», оскільки тиражована спрощена «американська мрія», яку зведено до багатства, розходиться із ідеалом батьків-пілігримів. (під останнім поняттям дослідниця має на увазі сукупність правил, якими керувався у дитинстві Джеммі Гетц). [5; 82].

Так для головного героя і не прийшов «один чудовий ранок», хоч як він не намагався інсценізувати його прихід розгульними веселощами. Все розкішне життя героя завершується (вже по його смерті) телефонною розмовою про туфлі для тенісу, що забув один із гостей, і лайливим словом, написаним на сходинках. Історія еволюції і крах мрій Гетсбі - це історія його трагічної спроби прилучитися до рівня життя американських багатіїв, в голосі яких «звучать гроші». Він з нетерпінням очікував дня, коли стане багатим, хоча і не знав ще, що означає багатство та успіх. Правила, які він з юності для себе встановив (список яких наприкінці демонструє його батько), - це певного роду кодекс поведінки для кожного, хто вірить в «мрію» і твердо заповзявся прокласти собі шлях у життя, власним прикладом довести, що кожна людина має шанс на підкорення своєї «мрії»: «…he returned the wallet and pulled from his pocket a ragged old copy of a book called Hop-along Cassidy. - Look here, this is a book he had when he was a boy. It just shows you.» [2; 177].

Гетсбі вважав, що його щастя близько, але цьому завадив не лише Том, а й сама Дезі. Гроші, відчуття своєї приналежності до раси багатих - ось що приносить її задоволення. Недарма вона так плакала над сорочками її «коханого». Дезі вбиває Гетсбі лише одним слово «теж». І тут варто було б звернути увагу на те, що словесна характеристика персонажів допомагає повніше дослідити їх психологію та розкрити образи. В англомовному варіанті фільму «Великий Гетсбі» (the David Marrick production) саме мова розкриває глядачам сутність персонажів. Голос героїні Дезі звучав на підвищених тонах. Її фраза болісно вбиває Гетсбі: «I loved you too». На що він спромігся лише дати запитання-відповідь: «Too?!» Саме це коротке слово настільки ріже слух, що виникає враз почуття якоїсь другорядності та повторюваності речей. Не дарма частка too в англійській граматиці займає останні позиції в реченні. Голос Мірил Уілсон переповнений вульгарних ноток. Так, вульгарна Мірил Уілсон говорить, що поряд з іншими справами потрібно і не забути купити мамі на могилу нев'янучих квітів. Звичайно ж стає зрозумілим, що саме останнє героїня і забуде купити. Доказ того, що Гетсбі не вміє триматися в суспільстві, тому і свідомо уникає своїх гучних вечірок, є безглузді слова, які він вживає - «old sport», «chum». У голосі ж Дезі звучать гроші, що наприкінці роману помічає і сам Гетсбі, незважаючи на всю любов до неї: «Her voice is full of money» [2; 123]. Отже, чи не було це першим кроком персонажа на шляху до розуміння хибності своєї «мрії»?

Фіцджеральд не ідеалізує Гетсбі. Головний герой практично стає людиною того ж кола, що й Том, Дезі. Проте різниця між Гетсбі та Томом полягає в тому, що багатство для Тома існує при ньому від народження і визначає його соціальний та моральний образ. Багатство ж головного героя - результат власних зусиль, крім того велика любов, власна, а не «американська мрія» перетворюють Гетсбі у привабливого персонажа.

Фіцджеральд шукає людське начало у своїх персонажах, людина має бути людяною («Бог помер»). Це і є ті головні цінності, які протистоять «доларовій цивілізації» [7; 88].

«Мрія» Гетсбі має таку велику силу, що складається враження зсуву реальності, особливо, коли герой говорить про те, що минуле можна повернути, що і намагається доказати своїми діями. Це і надає образу головного героя певної нереальності, адже «в одну річку двічі не ввійдеш».

Наприкінці роману автор приводить читача до того, що «американська мрія» зникла, як і мрія самого Гетсбі: «…It eluded us then, but that is no matter - tomorrow we will run faster, stretch out our arms farther… And one fine morning… So we beat on, boats against the current, borne back ceaselessly into the past». [2; 186].

3. Що таке «American dream» для Діка Дайвера?

З перших сторінок роману Дік постає перед нами в образі загального улюбленця, але згодом цей «улюбленець» говорить: «I am like a black death…», він приносить тільки нещастя, особливо тим, хто його оточує [1; 312]. Дікова «мрія», на певному етапі, - досягти самостійності та багатства, певною мірою здійснюється. З іншого боку - стати найкращим психіатром, на жаль, виявилась нездійсненною. Він впевнений, що мільйони багатої дружини не завадять йому зберегти свою незалежність та досягти «мрії». Спочатку і сама Ніколь служила йому таким собі засобом досягнення своїх ілюзій, адже вона була одночасно і його пацієнткою. Але її гроші знищують його моральні якості, його купили. Ще інша сторона «мрії» Діка - створити для себе, для друзів, для дружини певний варіант привабливого життя. Недарма він набуває статусу «загального улюбленця» та всіляко ним користується, але натомість створює лише свій мікросвіт, який є ніщо інше як світ ілюзійний. Починає здаватися, що сама Ніколь стає Діком. Не дарма у Розмері в голові закарбувалося: «…in a few hours she would see the person whom she still referred to in her mind as the Divers» [1; 79]. З Томом Ніколь є сама собою.

Коли Дік одружився, він думав, що зможе повністю відгородитися від грошей Ніколь, витрачати лише своє зароблене та прагнути втілити свою «мрію». Але все змінюється з народженням дитини, молодий батько раптом відчуває на собі тяжкість уорренівських грошей, оскільки їм необхідно купувати більшу квартиру, а дайверівських грошей на це не вистачає. Протистояння Діка грошам виявляється важким ще й тому, що вчинки здаються невинними, а бажання коханої дружини - абсолютно природними. І тому відмова видається йому образливою та дещо небезпечною по відношенню до хвороби Ніколь. Тому і досягнення Діком «мрії» терпить крах, а ті стосунки, які пов'язували Ніколь з Діком призводять її до встановлення власної особистості. Це є певна симетрія руху двох головних персонажів.

4. Як змінюється Дік Дайвер в процесі досягнення «мрії»?

Дік Дайвер є досить обдарованою особистістю, що видно з його професійного лікарського середовища і зі ставлення людей у світському колі. Але ставши на хибний шлях досягнення «мрії», Дік зіткнувся з перешкодою - гроші зламали особистість молодого лікаря. Навіть ті його дії, які здаються самостійними (заняття практичною медициною, літературно-науковою діяльністю) поступово втрачають будь-яке значення, а отже і соціальну функцію. Його мрія про кохану жінку і улюблену роботу розбилася в крах, він переживає порівняно з Гетсбі подвійну трагедію. Ми спостерігаємо загибель людини, яка любить багату і хвору жінку і віддає цьому коханню своє життя.

Хоча початково Дік Дайвер все-таки отримує кохану жінку, яку автор наділяє неабиякою вродою, ніби підкреслюючи її відмінність від усіх інших Уорренів, та це уявлення виявляється досить хибним, адже в процесі одужання вона уподібнюється своїм, а зокрема старшій сестрі Бебі. Автор показує, що відмінні особливості Ніколь в більшій мірі визначалися її хворобою, що замасковувала риси її справжньої особистості. Тому постає питання: а чи краще одужання за хворобу?

Особистість Діка у процесі досягнення «мрії» теж, як і Гетсбі, зазнає роздвоєння. Тому і є досить органічно вплетеними в сюжетну канву роману його репліка, де він називає себе «чорною смертю». Як певне відлуння звучать слова, які характеризують молодого Діка: «Most of us have a favorite, a heroic period in our lives and that was Dick Diver's… Lucky Dick» [1; 144]. Його роздвоєність співвідноситься з психічною роздвоєністю пацієнтів, чари загального улюбленця зруйнувалися…

Досить традиційним і очікуваним для Фіцджеральда є розв'язка роману, адже навіть впродовж розгортання сюжету автор (використовуючи щось подібне до ефекту «айсберга») натякає на повторення Діком долі Ейба, сюжетні лінії яких є досить схожими. Помітно, що лінія Ейба ніби проектується на лінію головного героя і якби Норт опинився на місці Дайвера, нічого у його долі не змінилося (це стосується також його кохання до Ніколь).

Тут теж можна вдатися до англомовного очуднення. Ім'я головного персонажу роману «Ніч лагідна» - Дік Дайвер, що з англійської перекладається як «diver - занурювач, пірнальник». В зв'язку з цим можна навести паралель щодо самого життя Діка: він ніби пірнає з головою в вир подій, в цей невідомий світ з висоти професіонального та суспільного становища. І в результаті «іде на дно» - опиняється в американській провінції. «in any case he almost certainly in that section of the country, in one town or another» - констатуючи наприкінці роману факт, автор тим самим підкреслює, що Дік розчинився в провінції [1; 336].

Порівнюючи два романи Фіцджеральда варто зауважити, що головні герої у них складають певні пари, зокрема Гетсбі-Дайвер. В романі «Великий Гетсбі» в образі головного героя ми бачимо людину, якою до кінця її днів володіє прагнення досягти успіху, але все-таки він залишається вірним своїм ілюзіям. Нік Дайвер, головний персонаж роману «Ніч лагідна», навпаки, прагнув розриву зі своїми старими зв'язками, своїм минулим, але досягнувши цього, він тим самим прирік себе та свою творчу натуру на загибель. Для Гетсбі минуле є більш теперішнім, ніж теперішнє. Дік також зв'язаний з минулим, але це інше - в минулому він є лікар, а тепер чоловік багатої жінки. Його ж повернення в Америку нічого не вирішує і не змінює. Більш того, на відміну від Гетсбі, Дік більш свідомо розуміє крах своєї «мрії», хоча і не може зрозуміти коли ж саме він себе загубив.

5. Хто є хто: становлення героїв Фіцджеральда в порівнянні з героями «кодексу» та героями Достоєвського

мрія американський фіцджеральд роман

Герої Фіцджеральда досить подібні хемінгуеївським. Як і герої Хемінгуея, Гетсбі пройшов війну, але на відміну від останніх йому довелося самостійно пробивати собі шлях у суспільстві, добиватися багатства, хоч і прийнятним для повоєнного суспільства шляхом. Проте, війна не відбила у нього прагнення жити заради конкретної «мрії».

Крім того, в героїв Фіцджеральда індивідуалізм не набуває настільки різких рис, як у героїв «кодексу» (їх характеризує слабкість в силі, героїв Фіцджеральда ж навпаки - сила в слабкості). Хоча ми бачимо, що сила останніх полягає і у вірності своїй мрії, це в дечому споріднює з героями «кодексу». Вони протистоять світу по одинці. Проте їх беззахисність створює умови для фізичної та духовної загибелі, хоча вони і тягнуться до інших людей і навіть готові створити, як Дік Дайвер, не тільки для себе, але і для інших світ ілюзій, цей прояв сили в слабкості не рятує їх від роздвоєння між високою мрією і дійсністю. А навіть навпаки: при першому зіткненні героя з різними силами антигероїчної дійсності він або гине, або залишається надломленим.

Намагання сховатися в сфері вигаданого світу ще більше прирікає героя на трагізм. Дік бореться проти фальшивого впливу грошей Ніколь, адже гроші потроху закопують в собі талант. Так сталося і з другом Діка - Ейбом Нортоном, який гине жорстоко побитий в п'яній бійці. Можна провести паралель із Гарі («Сніги Кіліманджаро»), який одружений з багатою жінкою, але загубив свій талант, почав пити. Гарі під впливом як внутрішніх так і зовнішніх обставин зраджує собі, зраджує «кодексу», стає «втраченим». Фіцджеральд підкреслює, що Ейб брав участь у військових діях, тобто в його образі ми бачимо відображення психології «втраченого покоління», що співвідноситься із темою втрачених ілюзій. А дім Драйверів став таким собі притулком для Ейба, притулком, де він намагався знайти втрачений душевний спокій, який і поклав початок його загибелі: «…they were frightened at his survivant will, once a will to live, now become a will to die» [1; 225].

Отже, можна зробити висновок, що герої Фіцджеральда не здатні пристосуватися до багатства та розкошів, вони не такі витривалі та стійкі, як герої Хемінгуея, але їх споріднює певна «втраченість».

Так, як і у Фіцджеральда в «Великому Гетсбі», у Хемінгуея в «Фієсті» ця «втраченість» проявляється у зіткненні романтичного ідеалу з безвихідною дійсністю (згадаймо трагічний карнавал). Тільки у Фіцджеральда ця безвихідна дійсність, «втраченість» ще й втілюється в образі «американської мрії», що і породжує величезний трагізм. Брет, героїня «Фієсти» говорить: «Як би нам добре було разом». І це слова не про нездійснене. Їй, як і Гетсбі, здається, що одного разу мрія може збутися, але вся справа в тому, що чудовий ранок може на настати, що і ставить їх в трагічне положення.

Великий вплив на Фіцджеральда як письменника мав і Ф.М. Достоєвський, він став і для багатьох інших американців одним із найбільш близьких письменників. Перед читачем виринає подібність певних елементів у двох найкращих творах письменників. Зокрема в романах «Злочин і кара» та «Великий Гетсбі» ми бачимо появу двоїстості в ставленні до грошей. Письменникам вдалося створити настільки складну колізію, що грошів, яків відігравали спочатку настільки важливу роль для персонажів, втрачають в результаті своє початкове значення, а конфлікт переноситься в іншу сферу. Хоча роль грошей повністю не знімається, навпаки, коли їх немає - вони володіють діями Раскольнікова та Гетсбі, але оволодівають лише у зв'язку з іншою ідеєю (для Гетсбі - це досягнення «мрії»). І не випадково Раскольніков так і залишає гроші під каменем, а Гетсбі втрачає будь-яку зацікавленість в своєму багатстві, коли нібито знову добивається кохання Дезі. [7; 111]

Висновок

Отже, зі сторінок романів Фіцджеральда перед нами постає жорстока дійсність, яка зумовлена глибоким розчарування сутності «американської мрії». Тонко передаючи внутрішній світ героїв, автор намагається прослідкувати причини краху їх ілюзій на шляху досягнення «мрії». Хоча у персонажів романів існувало своє особисте поняття «американської мрії», засоби її досягнення були нерозривно пов'язанні із грошима і вели до одного - збагачення за всяку ціну. Автор проводить паралель із роздвоєністю своїх персонажів і роздвоєністю самої «американської мрії». В романі «Великий Гетсбі» її символізує образ Дезі, а в романі «Ніч лагідна» - образ Ніколь.

Фіцджеральд розвінчує американський міф про щастя: багатство не дає щастя. Кожен із героїв шукав свій шлях до нього, але кінець того шляху виявився прірвою. А проблема «американської мрії» так і залишається нерозв'язаною.

Список літератури

1. Fitzgerald F.S. Tender is the night. - Moscow, 1983.

2. Fitzgerald F.S. The great Gatsby. - New York, 1974.

3. Фицджеральд Ф.С. Великий Гэтсби. Ночь нежна. - М.: Художественная литература, 1985.

4. Горбунов А.Н. Романы Скотта Фицджеральда. - М., 1974.

5. Денисова Т.Н. Історія американської літератури 20 ст. - К.: Довіра, 2002. - С. 80 -87.

6. Зверев А. Ненаступившее утро // Зверев А. Американський роман 20-30-х годов. - М.: Худож. лит., 1982.

7. Кухалашвили В.К.Ф.С. Фицджеральд и американский процесс 20-30 годов 20 века. - К., 1983.

8. Лидский Ю.Я. Скотт Фицджеральд. Творчество. - К., 1982.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Особливості розвитку літератури США у ХХ столітті. Відображення американської мрії та американської трагедії у творах американських письменників цієї доби. Спустошення мрії Гетсбі як основна причина його трагічних подій. Символічність образів у романі.

    курсовая работа [50,5 K], добавлен 13.11.2013

  • Дитячі мрії Р. Стівенсона - поштовх до написання пригодницьких романів. Художні особливості створення роману "Острів скарбів": відсутність описів природи, розповідь від першої особи. Аналіз творчості Стівенсона як прояву неоромантизму в літературі.

    реферат [26,9 K], добавлен 07.10.2010

  • Особливості побутової психології людини, що яскраво зображені у казці Людвіга Тіка "Білявий Екберт". Просторовий аналіз статичних образів дому, кімнати, горища у казці німецького письменника. Відображення простору як філософської категорії мрії.

    творческая работа [17,5 K], добавлен 22.11.2010

  • Ознайомлення із коротким змістом сюжетних ліній романів "Американський психопат" Елліаса та "Раби Майкрософта" Коупленда - розповідей про жертв сучасного світу та особливостей морально-психологічного погляду людства. Відгуки літературних критиків.

    реферат [18,0 K], добавлен 16.12.2010

  • Новаторство творчого методу Вальтера Скотта, основна тематика його романів, особливості використання метафор. Загальна характеристика роману В. Скотта "Айвенго": проблематика даного твору, роль та значення метафори у відтворенні історичної епохи.

    курсовая работа [55,3 K], добавлен 20.07.2011

  • Зображення теми кохання у творах Льва Толстого та Гюстава Флобера, суспільно-політичні особливості епохи їх творчості. Причини та умови трагедій почуттів Емми та Анни, аналіз дій та вчинків героїв романів, вплив суспільної моралі на розвиток особистості.

    реферат [46,0 K], добавлен 07.06.2011

  • Специфіка сучасної української жіночої прози. Феміністичний дискурс в українській літературі. Аналіз проблематики романів Ірен Роздобудько у художньому контексті. Жанрова своєрідність творчості, архетипні образи. Поетика романів Ірен Роздобудько.

    дипломная работа [195,0 K], добавлен 26.09.2013

  • Поетика та особливості жанру історичного роману, історія його розвитку. Зображення історичних подій та персонажів у творах В. Скота, В. Гюго, О. Дюма. Життя та характерні риси особистості правителя-гуманіста Генріха IV - головного героя романів Г. Манна.

    курсовая работа [53,7 K], добавлен 06.05.2013

  • Життя і творчість Джозефа Редьярда Кіплінга - визначного новеліста, автора нарисів та романів, який отримав Нобелівську премію за "мужність стилю". Дослідження основних напрямків у творчості письменника. Визначення теми та представлення героїв віршів.

    курсовая работа [58,5 K], добавлен 04.11.2011

  • Дослідження творчого шляху Дж. Керуака в контексті американської літератури ХХ ст. Аналіз покоління "біт" та визначення його впливу на письменника. Характеристика основних образів та типології героїв на основі образа аутсайдера в романі "На дорозі".

    курсовая работа [84,2 K], добавлен 09.04.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.