Українська лексика у повістях Миколи Гоголя. Збірка "Вечори на хуторі поблизу Диканьки"

Українські слова вводяться лише час від часу, як нагадування про мовну характеристику розповідача, як посилююче місцевого колориту. Три роки після виходу «Вечорів» Гоголь писав М. Максимовичу щодо його переводів українських пісень на російську мову, підкреслюючи значення включення окремих українських слів в російську мову: «я сам...вряд ли бы уберегся от того, чтобы не влепить звонкое словцо в русскую речь, в простодушной уверенности, что его и другие также поймут. Помни, что твой перевод для русских, и потому все малороссийские обороты речи и конструкцию прочь!». В «Вечорах» Гоголь демократизує літературну мову, розширює її рамки, широко користуючись можливостями збагачення російської літературної мови українізмами.

Головне завдання, яке було поставлене Гоголем в «Вечорах», -- зближення літературної мови народним, на противагу тому розмежуванню мови літератури і мови загальнонародної, яке було так характерно для початкової пори російського романтизму. Гоголь сміливо зруйнував неприродну замкнутість літературної мови, знищив перегородки між нею і мовою народною. В «Вечорах» це ще підкреслено зверненням до української мови, яка в очах російського читача мала більш простонародний характер. Вживання українського говору найчастіше служить для комічної характеристики персонажів, придає побутової особливості. Не тільки український побутовий говір, але і інші форми мови служать Гоголю для характеристики персонажів, для створення мовного комізму.

Також, після опрацювання праць вчених і власних досліджень, можна зробити висновок, що українізми у творах Гоголя можна класифікувати на групи з точки зору різних підходів, а саме: морфологічного, стилістичного, лексико-семантичного.

Я вважаю,що Гоголя можна вважати повноцінним українським письменником. Адже народився на Україні, писав про Україну…та й душа його лежала до України, судячи з його листів до Максимовича, Жуковського, матері.

А взагалі, тема Гоголя і особливостей його творчості завжди залишатиметься невичерпною, з вкрапленнями таємничості, загадковості і містичності.

Список використаної літератури

1. Попович М.В. Микола Гоголь: Роман-есе. - К.- Молодь, 1989.

2. Т. Морозова. «Н.В. Гоголь и его повести», М. 1954 р.

3. Ю. Барабаш. Сковорода. Гоголь. Шевченко. Київ - 2005 р.

4. Н.В. Гоголь. «Вечера на хуторе близ Диканьки. Миргород». Москва «Художественная література», 1982 р.

5. Є. Маланюк. «Гоголь - Ґоґоль». «Сорочинський ярмарок на Невському проспекті», упор. В. Агеєва,Факт, К., 2003 р.

6. Скуратовский В. Гоголь и Украина / Ренессанс.,2002.

7. Іжакевич Г.П. Питання рос.-укр. мовних зв'язків К., 1954 р.

8. А.Т. Лавриненко. «Про деякі українізми у творчості Гоголя та їх польські відповідники (порівняльно-історичний аспект)».

9. Зведений словник застарілих та маловживаних слів. - http://litopys/ kiev.ua.

10. Этимологический словарь русского языка, ред. Шанский Н.М., - Т.1. - М., 1963 - 1982 р.

11. Етимологічний словник української мови: у 7-ми т., ред.. Мельничук О.С. - Т. І-V. - К., 1982 - 2006.

12. Н.Л. Степанов. Н.В. Гоголь. Творческий путь, 2-е изд., М. 1959.

13. «Из воспоминаний матери Гоголя», «Современник», 1913, № 4, стр. 250.

14. А. И. Герцен, Собр. соч. в 30-ти томах, АН СССР, М. 1956, т. VII.

15. Карпенко А.І. О народности Н.В. Гоголя: художественный историзм писателя и его народные истоки [Текст] / А.П. Карпенко. - К.: Изд-во Киев. ун-та, 1973.

16. Гончар О. Про Миколу Гоголя: з щоденникових записів / О. Гончар // Культура і життя. - 2008.

17. Торчинський М.М. Структура, типологія і функціонування

Размещено на Allbest.ru