Модель особистості в прозі Григорія Косинки

Раціонально продумати систему методів та прийомів роботи, що активізують розумову діяльність дітей. Їхнє емоційне і творче сприймання.

Вивчати твір у взаємозв'язку змісту і форми.

Враховувати при аналізі творів Косинки історичний аспект та складності суспільно-політичних умов 20 - 30-х рр. XX ст. в Україні.

Вчити старшокласників розуміти підтекст новели, жанрову природу твору та позицію автора.

Брати до уваги психолого-педагогічні особливості сприймання новелістики цього періоду.

Виробляти уміння і навички учнів знаходити художню деталь у канві твору Г. Косинки.

Пам'ятати про великий виховний потенціал творів Косинки для розвитку естетичної культури школярів та розуміння літератури як мистецтва слова,

Наголошувати на актуальності порушуваних проблем у новелах 20-х рр. Григорія Косинки.

Серед різних типів уроків у старших класах практикуються уроки-семінари. Урок-семінар, де доцільно розглянути постать Г. Косинки, можна провести під назвою ,,Г. Косинка - виразник української ментальності”. Це дуже актуальна тема сьогодення. За типом це буде змішаний семінар, який поєднуватиме і бесіду, і доповідь, і диспут.

До уроку окремі групи учнів отримують завдання: підготувати доповідь про творчу долю письменників (Є. Плужника, П. Филиповича, М. Драй-Хмару, Г. Косинку), друга група читає задані учителем художні твори названих митців, третя група ознайомить присутніх на семінарі з оцінкою творчості митців тогочасною та сучасною критикою.

Результати самостійної роботи школярі оформлюють у вигляді плану або тез виступів, конспекту основних джерел доповіді чи реферату.

У формуванні світогляду школяра, рівня його філологічної освіченості важливу роль відіграє вивчення теорії літератури. Звертаючи увагу на загальнотеоретичні аспекти вивчення творчості письменника, вчитель повинен підкреслювати, що творчість митця - це естетична система, пов'язана з філософією, історією, релігією, традиціями, літературними методами та стилями.

Для поглиблення знань з творчості Г. Косинки радимо включити окремі відомості про письменника та його творчий доробок в оглядову лекцію,,Літературний процес XX ст. (1900 - 1930)”, на якій учитель наголошує на тому, що в 20-х роках існували різноманітні течії та угрупування. На ній вчитель називає письменницькі організації того часу, вказує на можливість співіснування в літературі різних напрямків, течій, стилів (реалізм, неоромантизм, символізм, футуризм, експресіонізм, конструктивізм, імпресіонізм тощо), не можна обійти й питання про засвоєння українською літературою найновіших течій в європейському мистецтві.

Метою такої лекції є показати, що період з 1917 до початку 30-х років XX століття був епохою всебічного відродження й розвитку українського мистецтва взагалі, і літератури насамперед.

Багатство родів, видів і жанрів, методів і стилів, творів і творчих індивідуальностей зумовлює й багатство, різноманітність методики та форм ведення уроків. Перевага надається урокам-лекціям, урокам-розповідям, урокам-екскурсіям, урокам самостійної роботи учнів над різноманітними друкованими джерелами.

В 11-му класі учням дається первинне поняття про імпресіонізм, неоромантизм, експресіонізм, поглиблюються знання про жанри епічних творів, зокрема про новелу.

Учні сприймають модернізм як широке художнє явище, що на зламі двох століть охопило всі види мистецтва, як естетичну концепцію, а от відмінність між напрямами і течіями розуміють далеко не всі. Тому на прикладі аналізу творів Г. Косинки доцільно проаналізувати прийоми та засоби імпресіоністичного письма. Враховуючи, що учні вже знайомі з поняттям імпресіонізму, учитель актуалізує їхні знання. Методично виправдано дати комусь із учнів підготувати повідомлення.

Учитель, доповнюючи доповідь учня, додасть, що сучасна дослідниця Віра Агеєва, аналізуючи творчість М. Коцюбинського та Г. Косинки, розглядає поетику імпресіонізму в аспекті співвідношення позицій автора і героя як носіїв оцінки і стверджує на матеріалі вивчення конкретних явищ прози неповторність спостереженої, впійманої миті, визначальність не сюжету, а настрою, емоційного тону.

У класі з достатньо високим рівнем філологічної підготовки досвідчений вчитель може провести урок-конференцію. Методика підготовки такого уроку передбачає, що учитель дасть учням рекомендації, як самостійно ознайомитись з життям і творчістю Г. Косинки.

Щоб не перевантажувати старшокласників, доцільно клас поділити на групи: перша познайомиться з життєвим шляхом Г. Косинки; друга читає та аналізує твори письменника; третя опрацьовує критичні матеріали митця.

Така організація уроку літератури, йоог творча спрямованість, високий науковий статус сприятиме його ефективності, реалізації творчого потенціалу школярів рівень, емоційна забарвленість уроку української літератури, активність дітей у позакласній роботі дозволяють досягти творчої активності учнів, залучити їх до самостійної роботи, пошуково-дослідницької діяльності, а це сприяє виконанню програми української літератури в повному обсязі.

ВИСНОВКИ

Працював Г. Косинка в літературі неповних п'ятнадцять літ, залишивши кількісно незначну, але художньо вагому новелістичну спадщину.

Своєрідність її полягала в несхитній вірності сільській темі, в умінні повертати її до читача найхарактернішими, соціально-значущими гранями. Відображення не скороминущих фактів і вражень, а лише того, що справді є подією, поглиблений психологізм у розкритті характерів і сильний емоційний підтекст, що корінням сягав у фольклорний грунт - ось ті найхарактерніші риси, що дедалі яскравіше проступали в творах письменника.

Вихопивши з швидкоплинної дійсності галерею колоритних, соціально виразних типів, Г. Косинка створив достатньо зриму картину відмирання старих і формування нових взаємин у пореволюційному селі. Не спрощуючись і не обминаючи гострих кутів, письменник показав усю складність і суперечливість цього процесу.

Концентроване вираження і глибинна суть його постали, зокрема, і в оповіданні письменника ,,Фауст”, яке лиш недавно опубліковане нашою періодикою (,,Прапор”, 1990, № 1 ,,Дніпро”, 1990, № 1). Заглиблене в часи погромів, які синили в 1918 році під прапором більшовизму банди запеклого й підступного ворога нового життя на Україні М. Муравйова, воно, проте, висвітлювало весь спектр тієї драми, яку переживав народ у роки громадянської війни і яка чекала ще на нього в період культівства й застоїв.

У тих барвах, якими виписані події й характери Г. Косинки, бачиться розвиток традицій драматичного письма В. Стефаника, задушевного ліризму О. Васильченка, тонкого психологізму М. Коцюбинського. Трансформувавши, переплативши все краще, взяте у цих класиків, поринувши у глибини сучасності й осмисливши її з революційних позицій, новеліст піднісся на новий щабель художності, дав нову якість, яка несла в собі всі основні риси нової літератури. Після страти Г.Косинки традиції такого типу мислення в українській новелістиці практично були обірвані.

Відродження їх відбулося через три десятиліття - в творчості Г.Тютюнника, почасти Є. Гуцала, В. Шевчука, Р. Іваничука. Завершуючи розповідь про новелістику Г. Косинки, треба подбати про те, щоб зберегти той настрій, підтримати високий рівень зацікавленості учнів творами письменника:,,Читаємо про все це, і хочеться вірити слову Григорія Косинки, хоч ніде він не висловлює свого ставлення до зображуваного. Насамперед його цікавить людина, її внутрішній світ, її такі звичайні проблеми, а загальнолюдські вартості визначають його моральні оцінки”.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Абрамович Г. Введение в литературоведение.- М.: Просвещение, 1975.- 456 с.

2. Александрова Н. Феномен Фауста: историко-функциональный аспект исследования // Вестн. Моск. ун-та. Сер.9: Филология. - 1997.- №5.- С. 43-48.

3. Андрусяк І. “…Щоб було над нами небо” // Косинка Г. Вибрані твори.- Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2003.- С. 3-21.

4. Бандура О. Виявлення особистості автора у творі // УМЛШ.- 1988.- № 12.- С. 37-47.

5. Волинський П. Основи теорії літератури: Вступ до літературознавства.- К.: Радянська школа, 1967.- 467 с.

6. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник.- К.: Либідь, 2001.- 488 с.

7. Спогади про Григорія Косинку // Косинка Г. Гармонія: Оповідання. Спогади про Григорія Косинку. Публіцистика. - К.: Дніпро, 1988.- С.5-36.

8. Гей Н. Художественный образ как фундаментальная категория литературоведения // Литература в школе. - 1982. - №2.- С. 9-19.

9. Грабовська І. Проблема засад дослідження українського менталітету та національного характеру // Сучасність. - 1998. -№5. - С.58-70.

10. Гречанюк Ю., Нямцу А. Проблеми історизму і традиції в літературі ХІХ-ХХ ст.- Чернівці: Рута, 1997-124 с.

11. Дуб К. Імператив Григогія Косинки як естетичне враження селянської ментальності // Слово і час.- 1999.- № 11.- С. 16-20.

12. Есин А. Теория литературы.- М.: Флинта.- 436 с.

13. Жирмунский В. Теория литературы. Поэтика. Стилистика.- Л., 1977.

14. Жирмунський В. Введение в литературоведение.- СПб, 1996.- 440с.

15. Жулинський М. Григорій Косинка // Із забуття - в безсмертя (Сторінки призабутої спадщини).- К.: Дніпро, 1990.- С. 349-356.

16. Жулинський М. Людина як міра часу. Концепція людини і проблема характеру в сучасній радянській літературі.- К.: Дніпро.- 1979.- 275 с.

17. Журавская И. Фаустовские мотивы // Теория и история литературы (к 100-летию со дня рождения академика А.И. Белецкого).- К.: Наукова думка, 1985.- С. 296-302.

18. Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ - ХХ вв.: Трактаты. Статьи. Эссе.- М.: Канон, 1996.

19. Зозуля Л. Григорій Косинка // Розстріляне відродження. Повернуті імена (Методичний посібник для викладачів, старшокласників, випускників та абітурієнтів).- Х., 1999.- 57 с.

20. Ишимбаева Г. Тема Фауста в литературной сказке немецкого романтизма // Вестник Московского университета.- Серия 9: Филология.- 1997.- № 5.- С. 49-56.

21. Ігнатенко П. Григорій Косинка (До 70-річчя з дня народження) // УМЛШ. - 1969.- № 11. - С. 84-85.

22. Ігнатенко П. Новели Григорія Косинки // УМЛШ.- 1973.- № 4.- С. 13-22.

23. Історія української літератури ХХ ст.: Кн. 2.: Друга половина ХХ ст. Підручник / За ред. В. Дончинка.- К.: Либідь, 1998.- С. 292-296.

24. Історія української літератури: У 2 т.: Т.2: Радянська література / Ред. кол.: І. Дзеверін (голова) та ін.- К.: Наук. думка, 1988.- 742 с.

25. Кодак М. Психологізм соціальної прози. - К., 1968. - с. 117.

26. Косинка Г. Вибрані твори.- Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2003. - 334 с.

27. Косинка Г. Гармонія: Оповідання. Публіцистика. Спогади про Григорія Косинку / Упоряд., авт. приміт. Т. Мороз-Стрілець; авт. передм. Г.Штонь.- К.: Дніпро, 1988.- 605 с.

28. Косинка Г. Заквітчаний сон: Оповідання. Спогади про Григорія Косинку.- К.: Дніпро, 1990.- 309 с.

29. Косинка Г. Новели.- К.: Радянський письменник, 1962.- 307 с.

30. Косинка Г. Серце.- К.: Дніпро, 1967.- 363 с.

31. Косинка Г. Фавст. Оповідання. // Прапор.- 1990.- № 1- С. 134-157.

32. Марко В. Основи творчих шукань. Художня концепція людини в сучасній українській радянській літературі.- К.: Вища школа, 1987. - 165с.

33. Марко В. Художня концепція людини і стиль: закономірності взаємодії.: Автореф… доктора філологічних наук. - К., 1992. - 44с.

34. Мартич Ю. На вишиваних рушниках.- К.: Радянський письменник, 1967- 234. с.

35. Мартынова О. Картина “Фаустовской души” в Ich-drama А.Стринберга и немецкого импрессионизма // Филологические науки.- 1996.- №1.- С. 46-54.

36. Музичка А. Творчий шлях Григорія Косинки. // Критика.- 1929.- №3.- С. 43-47.

37. Наєнко М. “Трепетний, як життя…” (Григорій Косинка) // Наєнко М. Одержимість.- К.: Радянський письменник, 1990.- С. 32-53.

38. Наєнко М. Григорій Косинка: Літературний портрет.- К., 1989.- 205 с.

39. Наєнко М. Із спадщини Григорія Косинки // Прапор.- 1990.- № 3. - С. 119-123.

40. Насмінчук Г. Ідейно-естетичні шукання в українській літературі 20-х - початку 30-х рр. // УМЛШ.- 1991.- № 4.- С. 65-67.

41. Новиченко Л. Стиль - метод - життя: Широта пошуку, розмаїття барв // Новиченко Л. Вибрані твори: В 2 т.: Т. 1.- К.: Дніпро, 1984.- С. 132-169.

42. Пахаренко В. Ідейно-естетичні альтернативи концепції соцреалізму в українській літературі 20-х років.: Автореферат…канд. філолог. наук.- К., 1994.- 21 с.

43. Поспелов Г. Типология литературных родов и жанров // Вестник Московского университета.- Сер. 9.: Филология.- 1978.- № 4.- С.12-18.

44. Про Григорія Косинку: Спогади.- К.: Рад. Письменник, 1969.- 156 с.

45. Савченко Я. Григорій Косинка. Мати // Життя й революція.- 1926.- №4.- С.122.

46. Савченко Я. Критичні нотатки. Про Григорія Косинку // Червоний шлях.- 1927.- № 4.- С 170-172.

47. Сивокінь Г. Самототожність письменника як методологічна пропозиція // Самототожність письменника: Колективна монографія.- К., 2000.- С.3-14.

48. Степанишин М. Викладання української літератури в школі.- К., 1995.- 349 с.

49. Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства): підручник для гуманітаріїв.- К.:Правда Ярославичів, 1998.- 448 с.

50. Українське слово. Хрестоматія української літературної критики XX століття: У 3-х кн.- Кн.3.- К.: Рось, 1994.- С. 280-286.

51. Фащенко В. На зламі епох // Вітчизна.- 1969.- № 5.- С. 186-193.

52. Фащенко В. Характеры и ситуации.- М.: Советский писатель, 1982.- 262 с.

53. Храпченко М. Горизонты художественного образа.- 2-е изд. доп.- М.: Худож. лит., 1986. - 440 с.

54. Шестопалова Т. Кореляція понять “архетип ний образ - міфологема - символ - міф” // Наукові записки. Т.17.- К.: НаУКМА, 1999.- С. 37-41.

55. Шлемкевич М. Загублена українська людина.- К.: Фенікс, 1992.- 168 с.

56. Штонь Г. Духовний простір української ліро-епічної прози.- К.: МП “Фенікс”, 1998.- 316 с.

57. Штонь Г. З когорти майстрів // Гармонія: Оповідання. Публіцистика. Спогади про Григорія Косинку.- К., 1988.- С. 9- 18.

58. Шумило М. Григорій Косинка // Літературна Україна.- 1963.- № 18 (14 квітеня).- С. 4.

59. Щупак С. Критика й проза // Критика.- 1928.- № 3.- С.42-44.

60. Якубовський Ф. Про “філософію” землі в українській літературі // Якубовський Ф. Від новели до роману.- К., 1929.- С. 128-173.

Размещено на Allbest.ru