when he is howling - вираз комічного у порівнянні людини з твариною.

A sluttish female, trying to stave off a double chin and an elderly spread, vainly wooing a born soldier of freedom. (Mrs. Hushabey)

Даний приклад виказує сатиру через перифраз та порівняння.

"MAZZINI. I hope poor Mangan is safe.

MRS HUSHABYE. He is hiding in the cave in the gravel pit.

CAPTAIN SHOTOVER. My dynamite drew him there. It is the hand of God."

Капітан Шотовер з іронією спонукає про використання динаміту до таких людей, як Менган.

Do you suppose you can bully me, you miserable little matrimonial adventurer? (Mrs. Hushabey)

"ELLIE. Why do women always want other women's husbands?

CAPTAIN SHOTOVER. Why do horse-thieves prefer a horse that is broken-in to one that is wild?"

Подібні вислови та діалоги, сповнені комічних порівнянь, та гри слів і виявляють характери персонажів, складають загальну лінію сюжету, розвиток композиції. Ми бачимо з якою іронію, скептичністю та сарказмом ставляться персонажі один до одного. Тут же просліджується й іронія на рівні діалогу персонажів Мадзіні, місіс Хушебай та капітана Шотовера. Сарказм у репліках Еллі та капітана.

Іронію та сарказм на рівні фраз ми можемо спостерігати і в наступних репліках:

Miss Dunn, you can do no good here. We of this house are only moths flying into the candle. You had better go down to the cellar. (Hector).

Oh, don't slop and gush and be sentimental. Don't you see that unless I can be hard - as hard as nails - I shall go mad? I don't care a damn about your calling me names: do you think a woman in my situation can feel a few hard words? (Elli)

Come, come! let me show you how you can turn your very crimes to account. Why not set up as a locksmith? You must know more about locks than most honest men? (Mazzini).

If you turn a hair - if you take his part against me and against your own heart for a moment, I'll give that born soldier of freedom a piece of my mind that will stand him on his selfish old head for a week. (Mrs. Hushabey)

You are an exceedingly clever lady-killer, Hector. And terribly handsome. I am quite a good player, myself, at that game. Is it quite understood that we are only playing?(Lady Utterword).

Тут бачимо ряд комічних порівнянь, перифраз тощо, які створюють комічний, іронічний або саркастичний ефект. Лексема lady-killer - приклад комічного в слові. Автор створює нове слово комічного сенсу, для збільшення художнього ефекту, спрямованого на розкриття характерів даної трагікомедії.

Також треба звернути увагу на імена деяких персонажів. Багато з них мають комічне значення, що теж придає комічності загальному змісту п'єси: Ім'я капітана Шотовера: Shotover - ім'я складається з двох морфем - shot+over, та якщо перекласти дослівно маємо "переліт пулі або знаряддя мимо цілі".

Фамілія місіс Хушебай має теж комічний сенс адже слово Hushabey перекладається як "баюшки-баю", тобто звук, що використовується під час приборкування маленької дитини.

Леді Утерворд теж не позбавлена комічного сенсу - Utterword складається з здвох морфем utter+word, що при перекладі означає абсолютне, крайнє, рішуче слово.

Отже маємо, що не дивлячись на трагічну філософську задумку цієї п'єси Б. Шоу не лишає її комічного сенсу. Іронію та сарказм ми спостерігаємо протягом всієї п'єси, і на рівні сюжету, композиції, і в окремих фразах та діалогах, і навіть в іменах головних персонажів п'єси.

Для виразу іронії та сарказму, як елементів комічного, автор використовує створення комічного в слові, використовує, перифрази, порівняння, метафори тощо. Тож великому драматургу вдалось подати читачеві основну філософську, трагічну думку крізь призму комічності: іронії та сарказму.

Висновки

іронія сатира комічний персонаж

У даній дослідницькій роботі ми досліджували такий феномен, як прояви комічного. А саме прояви комічного в структурі сюжету та композиції сюжету.

Отже метою було дослідити вираження комічного в сюжеті та його композиції на прикладі п'єси Б. Шоу "Дім, де розбиваються серця".

В ході нашого дослідження ми дізнались, що комічне, це естетична категорія смішного. Комічне класифікується по різному в залежності від жанру: комедія; сатира; бурлеск; жарт; епіграма; фарс; пародія; карикатура; виду: дотепність; гумор; іронія; гротеск; насмішка; прийому мистецтва: перебільшення; применшення; гра слів; подвійний зміст; знаково-смішні жести; ситуації; становища.

Також дізнались, що до соціокультурних функцій комічного відносяться наступні соціокультурні функції: компенсаторна, творча, евристична, катарсична, санкціонуюча, соціолізуюча, комунікативна, естетична функції.

У якості лексичної природи комічного розглядають такі види комічного як гумор, сатира, гротеск, іронія, карикатура, пародія тощо. Подібне виділення видів комічного виникає від змішування форм і прийомів комічного. Гротеск, карикатура, пародія входять в техніку гіперболи і в сукупності становлять прийом деформації явищ, характерів. Ось чому їх не можна вважати формами комічного. Вони однаковою мірою служать і сатирі і гумору.

Гра (мовна в тому числі) - традиційне заняття людства. Філософи стверджують: на відміну від інших видів діяльності, гра не переслідує якихось конкретних практичних цілей, але обов'язково її умовою є відчуття задовільності. До комічного в слові відносяться: похідні слова; складні слова; ремотивація ідіоматично складних слів; слова-зливки; жартівливе "розкриття" абревіатур.

Ми дізнались, що до двох рівноправних видів комічного відносяться іронія та сатира. Іронія - це прихований глум, глузування; стилістичний прийом, який полягає в невідповідності між прямо висловленим змістом і тією його прихованою сутністю, що легко вгадується. Сатира - нещадне, що знищує переосмислення об'єкта зображення (і критики), що закінчується сміхом, відвертим чи прихованим. Для власне сатири характерна негативна забарвленість обох сюжетів - видимого й прихованого, тоді як іронія - комбінація зовнішнього позитивного сюжету з внутрішнім негативним.

У другій частині нашої дослідницької роботи ми виявили, що сюжет в літературі - відображення динаміки дійсності у формі, при якій у творі розгортається дії, у формі внутрішньо-пов'язаних (причинно-тимчасовим зв'язком) вчинків персонажів, подій, що утворюють єдність, що створюють закінчене ціле. Композиція сюжету - це також певний порядок повідомлення читачеві про те, що сталося. У драматургії композиція твору складається з послідовності сцен та актів, реплік і монологів дійових осіб та авторських пояснень (ремарок). Композиція сюжету складається з експозиції, зав'язки, кульмінації, розв'язки та іноді епілогу.

Ми проаналізували комічне в структурі сюжету "Дім, де розбиваються серця". Для виразу іронії та сарказму, як елементів комічного, автор використовує створення комічного в слові, використовує, перифрази, порівняння, метафори тощо. Б. Шоу - великому драматургу - вдалось подати читачеві основну філософську, трагічну думку крізь призму комічності: іронії та сарказму.

Бібліографія

1. Абрамович Г.Л. Введение в литературоведение. М., Учпедгиз, 1961.

2. Барченков А.А. Клише и штампы в языке английской газеты: Автореф. дис. - М., 1981. - 21 с.

3. Бергсон А. Смех / А.Бергсон. - М., 1992.

4. Богданов А. Тайна смеха Научно-популярный очерк // Молодая гвардия. 1963. №2

5. Болдырева Л.М. Стилистические потенции фразеологических единиц в области юмора, иронии и сатиры // Вопросы лексикологии германских языков. - М., 1979. - Вып. 139. - С. 48-62.

6. Борев Ю. Комическое и художественные средства его отражения, - Сб, "Проблемы теории литературы". М., Издво АН СССР, 1958.

7. Борев Ю. О комическом. М, "Искусство", 1957,

8. Борев Ю. Сатира. - Сб, "Теория литературы". М., "Наука", 1964.

9. Бретон Андре. Антология черного юмора. М., Carte Blanche, 1999, 544 с.

10. Бронский И.Ю. Об использовании фразеологических единиц английского языка для создания комического эффекта // Вопросы филологии и истории преподавания иностранных языков. - Ставрополь, 1976. - С. 39-56

11. Вербицкая М.В. Литературная пародия как объект филологического исследования. - Тбилиси: изд-во Тбилиссокого ун-та. - 1987. - 166 с.

12. Гартман Н. Эстетика. М., Изд-во иностранной литературы, 1958.

13. Гегель Г.В. Ф. Эстетика. В 4-х томах, М., "Искусство", 1968-1978.

14. Гейко С.М. Іронія у структурі суміжних понять ("іронія" і "гра") // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Українська культура в контексті сучасних наукових досліджень та практичних реалій". - Київ, 2007. - Ч. 2. - С. 32 - 33.

15. Гладких Н. Катарсис смеха и плача. // Вестник Томского государственного педагогического университета. Серия: Гуманитарные науки (Филология). - Томск: Изд. ТГПУ, 1999. - Вып. 6

16. Головко Т.И. К проблеме смеха в народной художественной культуре // Мир науки, культуры, образования. 2009. № 1. С. 106-109.

17. Грудошников Я.И. Приемы создания комического эффекта в русском народном поэтическом творчестве // Труды Воронежского университета, 1961. Т. ХІІІ. С. 213-222.

18. Дземидок Б. О комическом / Б.Дземидок. - М., 1974.

19. Дмитриев А.В. Социология юмора. - М.: РАН. 1996, - 214 с.

20. Дмитриев А.В. Социология политического юмора. - М.: РОССПЭН. 1998, - 332 с.

21. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. - К.: Видавничий центр "Академія", 2005. - 368 с.

22. Дюркгейм Э. Метод социологии //Западно-европейская социология ХIX - начала ХХ веков. М., 1996. С. 257.

23. Ершов Л.Ф. Сатира и современность. - М., Современник, 1978. - 271 с.

24. Завадский Ю. О философских драмах Шоу и современной театральной эстетике.-- Вопросы философии, 1966, № 11, с. 94

25. Карасев Л.В. Мифология смеха // Вопросы философии, 1991, № 7. С. 68--86.

26. Карасев Л.В. Философия смеха / Л.В. Карасев. - М., 1996.

27. Кулинич М.А. Лингвокультурология юмора на материале английского. Монография - Научный редактор - доктор филологических наук С.М. Мезенин. - 1999 - 176 с.

28. Лихачев Д.С. Историческая поэтика русской литературы. Смех как мировоззрение. СПб.: Алетейя - 2001 - 566 с.

29. Лихачев Д.С. Смех в Древней Руси / Д.С. Лихачев, А.М. Панченко, А.М. Понырко. - Л., 1984.

30. Лук А.Н. О чувстве юмора и остроумии. - М., Искусство, 1968. - 192 с.

31. Майданченко П.І. Комічне // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. Київ: "Українська радянська енциклопедія" імені М.П. Бажана, 1990. Т. 2. С. 547-548.

32. Макарян А. О сатире. Перевод с армянского. - М., изд-во "Советский писатель", 1967. - 381 с.

33. Михлина М.П. О некоторых языковых приемах создания комического эффекта // Учен. зап. пед. ин-та. - Душанбе, - 1962. - Т.31. - Вып. 14. - С. 3.

34. Морозов А.А. Пародия как литературный жанр // Русская литература, 1960, №1. - С.48-78.

35. Николаев Д. Смех - оружие сатиры. - М., Искусство, 1962. -224 с.

36. Образцова А. Неистовый ирландец. Предисловие к изданию избранных пьес "Просвещение", 1986

37. Николаева Ж.В. Стилистика и литературное редактирование: Учебно-методическое пособие.- Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2004.- 80 с.

38. Походня С.И. Языковые виды и средства реализации иронии. - Киев: Наукова думка, 1989. - 128 с.

39. Пропп В.Я. Проблемы комизма и смеха. - М.: Лабиринт, 1999. - 288 с.

40. Ромм А.С. Джоржд Бернард Шоу 1856-1950. М.: издательсво "Искусство" - 1965

41. Столович Л.Н. Философия. Эстетика. Смех. СПб.; Тарту: 1999. 384 с.

42. Соколов Б.М. Русская смеховая культура в отражениях народного лубка // Традиционные формы досуга: История и современность. Вып. 7. М., 1996. С. 159--167

43. Сычев А.А. Природа смеха или Философия комического. Изд-во МГУ, 2003. - 176 с.

44. Тремасова Г.Г. Языковые средства выражения сатирического смысла (английская и американская художественная литература и публицистика ХХ в.): Автореф. дис. - М., 1979. - 126 с.

45. Фуко М. Воля к истине / М.Фуко. - М., 1996.

46. Чернышевский Н.Г. Возвышенное и комическое. Полн. собр. соч. т.2. М., 1949. - 584 с.

47. Humor Theory. The formulae of laughter by Igor Krichtafovitch (англ.) Outskitspress, 2006.

Список ілюстрованого матеріалу

1. Большая советская энциклопедия. - М.: Советская энциклопедия. 1969-1978.

2. Большой толковый словарь по культурологии.. Кононенко Б.И.. 2003.

3. Большой толковый словарь русского языка. - 1-е изд-е: СПб.: Норинт. С.А. Кузнецов. 1998.

4. Введение в литературоведение: Учеб. для филол.. спец. ун-тов / Г.Н. Поспелов, П.А. Николаев, И.Ф. Волков и др.; Под ред. Г.Н. Поспелова. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Высш. шк., 1988. - 528с.

5. Грицанов А.А. и др. Энциклопедия социологии, Издательство: Книжный дом. 2003 - 1311 с.

6. Литература и язык. Современная иллюстрированная энциклопедия. - М.: Росмэн. Под редакцией проф. Горкина А.П. 2006

7. Литературная энциклопедия. - В 11 т.; М.: издательство Коммунистической академии, Советская энциклопедия, Художественная литература. Под редакцией В.М. Фриче, А.В. Луначарского. 1929--1969.

8. Новая философская энциклопедия: В 4 тт. М.: Мысль. Под редакцией В.С. Стёпина. 2001.

9. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.

10. Чешихин-Ветринский В. Литературная энциклопедия: Словарь литературных терминов: В 2-х т. / Под редакцией Н. Бродского, А. Лаврецкого, Э. Лунина, В. Львова-Рогачевского, М. Розанова, В. Чешихина-Ветринского. - М.; Л.: Изд-во Л.Д. Френкель, 1975

11. HEARTBREAK HOUSE Полн. собр. пьес в 6-и т. Т.4 - Л.: Искусство, 1980.

Размещено на Allbest.ru