- Як громада ставиться до діяльності учителя?

- Яких труднощів довелось зазнати Омеляну? Чи падав від у відчай?

(Вольф, викритий в кримінальних злочинах і посаджений у в'язницю, знову повертається в село, а повітове управління переводить Омеляна Ткача, важко хворого на туберкульоз, щедалі, у більш глухе село. Але все ж не Вольф і не староста є переможцями в цьому двобої. Скромний, не згинається людина з залізною волею, учитель Омелян Ткач перемагає всі перешкоди і йде далі шляхом самовідданого служіння народу. Він їде в глухе село, несе і тудислово правди і освіти).

- Чи мали право герої драми на такі свої вчинки? Хто врешті переміг у нелегкому двобої двох сил?

Для закріплення вивченого матеріалу пропонуємо учням роботу по групах з таким завданням:

І група - "Омелян Ткач - самовідданний трудівник на ниві просвіти народу"

ІІ група - "Вольф Зільберглянц - типовий вовк капіталістичного світу"

ІІІ група - "Чому автор назвав драму "Учитель"?

На підсумковому етапі уроку пропонуємо вирішити проблемні питання, які вчитель поставив на початку уроку. Подаємо орієнтовну відповідь учнів.

Трагізм становища позитивного героя - прекрасної людини, самовідданого трудівника на ниві просвіти народу Омеляна Ткача у тому, що він змушений протистояти як адміністрації, так і темній, задуреній селянській масі, яка сприймає його як одного зі своїх численних ворогів-здирників. Але й тоді, коли, нарешті, досягнуто взаєморозуміння учителя й селян, конфлікт твору не вичерпується, бо зі злими силами, наділеними владою, все ж незмірно тяжче боротися, ані ж із неосвіченістю людською.

За допомогою прийому "Мікрофон" підбиваємо підсумки уроку.

- Чи актуальна п'єса у наш час? Якщо актуальна, то чим?

- Чого навчила мене драма "Учитель"?

Отже, така форма проведення уроку-бесіди з позакласного читання віднесено до високого рівня, оскільки аналіз ідейно-художнього змісту в ньому розкриває яскраво виражене індивідуально-особистісне ставлення дописувача до подій і героїв, демонструє вміння виділяти важливі епізоди і фрагменти, знаходити в тексті твору художні деталі й пояснювати їх роль. Конкретизація та узагальнення в роботах чи відповідях учнів мають образний характер і є результатом глибокого емоційного сприйняття і творчого переосмислення тексту, - це і повинно бути посильним науковим дослідженням для старшокласників.

Висновки

Проведення уроків позакласного читання є одним із важливих напрямків у роботі вчителя-словесника. У методиці викладання літератури міцно утвердилося положення про те, що уроки літератури, пов'язані з позакласним читанням активніше сприяють розвитку читацької самостійності учнів, формування їх читацьких інтересів, стимулюють позакласне читання, яке, у свою чергу, є опорою шкільного курсу. Досвід передових педагогів минулого і творчо працюючих сучасних вчителів-словесників показує, що позакласне читання - постійна опора на індивідуальний читацький досвід учнів, врахування їх читацьких інтересів-це той резерв літерної освіти, використання якого може дати позитивний ефект. Можливості уроків позакласного читання надзвичайно великі. Вони готують учнів до самостійного, свідомого читання, розвивають інтелект і творчі здібності.

Уроки позакласного читання повинні бути оригінальними, новаторськими. Адже вони - показник творчості вчителя, його інтелекту і духовності, звіт перед собою і учнями, приклад для дітей, як читати і розуміти літературу, вчитися в неї жити. Саме на таких уроках вчитель має змогу виявити індивідуальний стиль роботи, майстерність, любов до предмета.

На уроках позакласного читання використовують різні форми і методи роботи: бесіда, розповідь учителя, повідомлення учнів, бесіда з елементами диспуту, лекція, конференція тощо. Структуру уроку вчитель продумує заздалегідь, уникаючи одноманітності і стандарту.

Уроки позакласного читання можуть починатися із практичних вправ, із самостійної роботи учнів (написання відгуку про книжку, анотації, рецензії), інколи - літературним монтажем. На уроках-бесідах учні вдосконалюють уміння групувати позитивні й негативні образи, висловлюють своє ставлення до них. Крім того, учні поглиблюють знання про складові елементи сюжету твору: зав'язку, кульмінацію і розв'язку. Урок-бесіда - це один із дійових засобів керівництва і контролю над позакласним читанням.Добре підготовлені і проведені уроки-бесіди допомагають учителеві виховувати в учнів любов до читання художньої літератури, розвивати навички самостійної роботи над художнім твором.

Детально ознайомившись з літературно-критичними статтями та посібниками, що стосуються творчої спадщини Франка, підводимо підсумок, що письменник по праву займає особливе місце в українській літературі. Драматичні твори І. Франка є визначним внеском у розвиток української драматургії. У цьому жанрі він виступив як великий новатор драматичної форми, знавець театрального мистецтва і палкий борець за розвиток народного українського національного театру.

В основі проблематики драматургії Франка лежить важке економічне й політично безправне життя народу, утиски, зловживання представників влади, обман, насильство, боротьба трудящих мас за своє людське щастя проти кривдників, становище народної освіти й трагічна доля прогресивного учительства, критика буржуазної конституції, протест народу проти інституцій капіталістичної системи -- моралі, юриспруденції, церкви; віковічні мрії народу про об'єднання всіх українських земель, висміювання продажної буржуазної інтелігенції, преси, занепад кустарної промисловості, невблаганний наступ крупного капіталу і багато інших суспільно важливих, злободенних питань.

Автор чудово володіє секретом викликати гаму звуків душі і підкреслювати основний лейтмотив, який визначає людський характер. Діючи в атмосфері авторського тепла, позитивні образи Франкових п'єс прагнуть до щастя, на світло. Окрилені благородними поривами, вони не безплодні мрійники, а люди діла, праці й боротьби. Свої етичні принципи, світоглядні переконання, честь і людську гідність вони обстоюють ціною навіть власного життя, що ставить їх вище багатьох позитивних образів інших видатних драматургів-реалістів. Вся драматургія Франка пронизана оптимістичним пафосом, що свідчить про зв'язок її з революційно-визвольним рухом, з ідеями марксизму.

Прагнучи бути правдивим у мистецтві, драматург, змальовуючи ситуації й образи, уміє сам жити життям своїх героїв. Тонкий знавець людської психології, Франко старається зрозуміти і художньо пояснити все те, що є людського навіть у проступках і вадах. Драматургічні образи Франка змальовані як виразні індивідуальні людські характери з багатим внутрішнім світом, їх вчинки психологічно переконливо вмотивовані. Драматург зумів так згрупувати відібраний ним життєвий матеріал, так розташувати події, що все змальоване в творах перебуває в єдності, виявляється як складне ціле, утворене з окремих органічно зв'язаних між собою частин. Композиція драм Франка відзначається простотою, ясністю. Мова драматичних творів Франка є важливим засобом розкриття психології дійових осіб. Майстерно використав драматург багатющі скарби усної народної творчості. Значимість тем, художня правда, жваві діалоги, гостра конфліктність, логічна умотивованість інтересних сюжетів і яскрава характеристика образів -- все це зумовило великий сценічний успіх драматургії Франка.

Суспільні і літературно-естетичні погляди Франка зумовили його боротьбу за ідейність і народність літератури і театру. Вся багатогранна громадсько-політична діяльність та художня творчість Франка була спрямована на утвердження в українській літературі, драматургії й театрі революційно-демократичних принципів реалізму й народності.

Іван Франко - теоретик та історик драми як роду літератури і виду мистецтва - в нашій науці проблема настільки давня, настільки й актуальна.

Список використаних джерел

1. Білоштан Я. Драматургія Івана Франка / Я. Білоштан. - К., 1956. - 253с.

2. Білоштан Я. Іван Франко і театр / Я. Білоштан . - К., 1967. - 160 с.

3. Вокальчук Є. Системний підхід до організації уроків позакласного читання у старших класах загальноосвітніх шкіл: Автореферат дис. …канд. пед. наук: 13.00.02. - К., 1998.

4. Волошина Н. Уроки позакласного читання / Н. Волошина // Українська мова і література в школі. - 1983. - №2. - С. 17-22.

5. Волошина Н. Розвиток читацьких інтересів в процесі вивчення художньої літератури. - В кн.: Методика викладання української мови і літератури. Вип. 9. К., С. 30-36.

6. Давидова І. Малі форми драматургії / І. Давидова. - К., 1966. - 139 с.

7. Дем'янівська Л. Українська драматична поема / Л. Дем'янівська . - К., 1984. - 160 с.

8. Денисюк І. Невичерпність атома: зб. наук. праць / І.О. Денисюк. - Л., 2001. - 319 с.

9. Каневська О. Незвичайний урок / Каневська О. // Українська мова і література в школі. - 1988. - №4. - С. 60-62.

10. Кирчів Р. Комедії Івана Франка / Р. Кирчів . К., 1961. - 100 с.

11. Коваль А. Елементи дослідницької роботи на уроці літератури: драма Івана Франка "Украдене щастя" / А. Коваль // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2007. - №22-23 (134-135), серп. - С. 29-36.

12. Куцевол О. Позакласне читання як творча діяльність учнів / О. Куцевол // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2008. - №3. - С. 70-82.

13. Кухарський Ф. Урок-бесіда з позакласного читання. Учителеві 5 класу / Кухарський Ф. // Укр. мова і література в школі. - 1971. - №11. - С. 67-71.

14. Лаврусевич Н. Уроки-бесіди з позакласного читання / Н. Лаврусевич. - Кам'янець-Подільський: ТОВ "Друкарня "Рута", 2012. - 119 с.

15. Лоповок Е. Урок-бесіда про позакласне читання / Лоповок Е. // Українська мова і література в школі. - 1966. - №4. - С. 53-55.

16. Мазуркевич О. Метод і творчість / О.Р. Мазуркевич. - К.: Радянська школа, 1973. - 256 с.

17. Микитюк В. Іван Франко і його вчителі / В. Микитюк // Дивослово. - 2007. - №8. - С. 17-22.

18. Павлів Л. Проблема особистого щастя у драмі Івана Франка "Украдене щастя" / Л. Павлів // Дивослово - 2009. - №11. - С. 24-26.

19. Пархоменко М. Драматургія Івана Франка / М. Пархоменко. - Львів, 1956. - 128 с.

20. Погребняк О. Як я керую позакласним читанням / Погребняк О. // Література в школі. - 1958. - №1. - С. 69-72.

21. Степанишин Б. Викладання української літератури в школі / Б. Степанишин. - К., 1995. - 246 с.

22. Худаш Л. Вивчення творчості І.Я. Франка в школі / Л. Худаш . - К., 1962. - 196 c.

23. Франко І. Будка ч. 27 / Іван Франко // Зібр.творів: у 50 т. - К., 1979. - Т. 24. - С. 358-377.

24. Франко І. Жіноча неволя в руських піснях народних / Іван Франко // Зібр.творів: у 50 т. - К., 1980. - Т.26. - С. 210-253.

25. Франко І. Кам'яна душа / Іван Франко // Зібр.творів: у 50 т. - К., 1979. - Т. 24. - С. 316-345.

26. Франко І. Лист до А. Кримського / Іван Франко // Зібр.творів: у 50 т. - К., 1986. - Т. 50. - С. 113-115.

27. Франко І. Украдене щастя / Іван Франко // Зібр. творів: у 50 т. К., 1979. - Т. 24. - С. 7-65.

28. Франко Учитель / Іван Франко // Зібр. творів: у 50 т. - К., 1979. Т. 24. - С. 65-123.

Размещено на Allbest.ru