Лексико-граматична організація українських військових команд

Українські військові команди. Загальні знання про спонукальне мовлення в українській мові. Військові команди. Класифікація військових команд за видами спонукання. Лексико-граматичні конструкції реалізації спонукання в військових командах.

Рубрика Литература
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 30.07.2003
Размер файла 95,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

військово-навчальних закладів, а призваних або прийнятих

на військову службу - до місця служби та їх харчування в

дорозі здійснюються за рахунок коштів Міністерства оборони України

та інших військових формувань.

Г л а в а IV

ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ

Стаття 22. Порядок проходження військової служби, граничний

вік перебування на військовій службі

1. Порядок проходження громадянами України військової служби

визначається цим Законом, Положенням про проходження військової

служби громадянами України та іншими законодавчими актами.

2. Граничний вік перебування на військовій службі

встановлюється:

а) для солдатів і матросів, сержантів і старшин строкової

служби - до 29 років;

б) для військовослужбовців-жінок на посадах рядового,

сержантського і старшинського складу, а також прапорщиків і

мічманів - до 40 років;

в) для молодших офіцерів - до 40 років;

г) для старших офіцерів: майор і підполковник - до 45 років,

полковник - до 50 років;

д) для вищих офіцерів: у військових званнях до

генерал-лейтенанта включно і до них прирівняних - до 55 років;

генерал-полковника і до нього прирівняних - до 60 років; генерала

армії України - до 65 років.

Офіцерам Збройних Сил України, Національної гвардії України,

Прикордонних військ України, Управління державної охорони України,

військ Цивільної оборони України, інших військових формувань, що

створюються відповідно до законодавства України, та Служби безпеки

України - кандидатам наук (доцентам), а також офіцерам зазначених

вище військових формувань та Служби безпеки України, які мають

високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній

посаді та придатні за станом здоров'я для проходження військової

служби, відповідно Міністром оборони України, командуючими

Національною гвардією України і Прикордонними військами України,

начальниками Управління державної охорони України і Цивільної

оборони України, командуючими (начальниками) інших військових

формувань, що створюються відповідно до законодавства України, та

Головою Служби безпеки України може бути продовжено строк

військової служби до 5 років, а докторам наук (професорам) - до 10

років. ( Абзац другий підпункту "д" пункту 2 статті 22 в редакції

Закону N 325/94-ВР від 22.12.94 )

Військовослужбовці, які досягли граничного віку перебування

на військовій службі, підлягають звільненню в запас у порядку,

визначеному Положенням про проходження військової служби

громадянами України. Офіцери, прапорщики і мічмани,

військовослужбовці-жінки на посадах солдатів і матросів, сержантів

і старшин, у яких закінчився контракт і які досягли граничного

віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на ній

за їх згодою після укладення нового контракту, але не більш як до

досягнення граничного віку перебування в запасі для відповідних

складів військовослужбовців, передбаченого статтею 28 цього

Закону.

Стаття 23. Строки військової служби

1. Строки військової служби в календарному обчисленні

встановлюються:

а) для солдатів і сержантів, які проходять строкову

військову службу в Збройних Силах України, Національній гвардії

України, Прикордонних військах України, внутрішніх військах

Міністерства внутрішніх справ України, інших військових

формуваннях та Службі безпеки України, - 18 місяців (для осіб, які

мають вищу освіту, - 12 місяців); для матросів і старшин, які

проходять строкову військову службу на кораблях, суднах і в

берегових частинах бойового забезпечення Військово-Морських Сил

України та в морських частинах Прикордонних військ України, - 24

місяці (для осіб, які мають вищу освіту, - 18 місяців); для

солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять військову

службу за контрактом, - 3 роки; ( Пункт "а" частини першої пункту

1 статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2485-12

від 19.06.92, N 3625-12 від 19.11.93, N 129/96-ВР від 19.04.96 )

б) для військовослужбовців - жінок на посадах солдатів і

матросів, сержантів і старшин - не менше 3 років;

в) для прапорщиків і мічманів - не менше 5 років;

г) для офіцерів - від 5 до 10 років за першим контрактом;

д) для офіцерів, призваних на військову службу із запасу, -2

роки, а для тих, які добровільно вступили на військову службу із

запасу, - не менше 3 років.

Після закінчення строків військової служби, встановлених цією

статтею, вона може бути продовжена за новим контрактом на строк

не менше 3 років щоразу до досягнення граничного віку перебування

на військовій службі.

Стаття 24. Початок і закінчення перебування на військовій

службі

1. Початком перебування на військовій службі вважається:

день прибуття до військового комісаріату для відправлення у

військову частину - для призовників і офіцерів, призваних із

запасу;

день від'їзду до місця служби, вказаний у розпорядженні,

виданому військовим комісаріатом, - для військовозобов'язаних і

жінок;

день прибуття на навчання до військово-навчального закладу

(військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим

комісаріатом, для допризовників, призовників і

військовозобов'язаних.

2. Закінченням перебування на військовій службі вважається

день, з якого військовослужбовця взято на військовий облік у

військовому комісаріаті у зв'язку із звільненням з військової

служби, відчисленням з військово-навчального закладу або

закінченням навчального закладу чи навчальних зборів, але не

пізніше строку, вказаного у приписі.

Стаття 25. Військова служба курсантів (слухачів)

військово-навчальних закладів

1. Громадяни, які навчаються у військово-навчальних закладах,

перебувають на військовій службі і не мають звань прапорщиків чи

мічманів та офіцерського складу, є курсантами, а ті, що мають

такі звання, - слухачами.

Навчання у військово-навчальних закладах зараховується

курсантам як строкова військова служба.

2. Громадянам, які не мали військового звання до вступу у

військово-навчальний заклад, після зарахування на навчання

присвоюється військове звання рядового чи матроса. Інші військові

звання, присвоєні до вступу у військово-навчальний заклад,

зберігаються.

Курсанти користуються правами, пільгами та перевагами і на

них покладаються обов'язки згідно з діючим законодавством і

статутами Збройних Сил України.

З курсантами після закінчення першого курсу в індивідуальному

порядку укладається контракт про проходження ними після закінчення

військово-навчального закладу військової служби на посадах

офіцерського складу строком від 5 до 10 років. Курсанти, які не

уклали такого контракту, відчисляються з військово-навчальних

закладів.

Курсантам, випускникам вищих військово-навчальних закладів і

кафедр військової підготовки (факультетів військової підготовки,

відділень військової підготовки), світських вищих навчальних

закладів з рівнем підготовки бакалавра присвоюється первісне

офіцерське звання молодшого лейтенанта, а з рівнем

магістра-лейтенанта.

( Пункт 2 статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3545-12 від 21.10.93 )

3. Курсанти, відчислені з військово-навчальних закладів:

звільняються в запас, якщо вони вислужили встановлені строки

строкової військової служби;

направляються на один рік у військові частини для подальшого

проходження військової служби, якщо вони не вислужили

встановленого строку строкової військової служби.

Стаття 26. Звільнення з військової служби

1. Звільнення військовослужбовців з військової служби

здійснюється:

а) в запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного

віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до

військової служби в мирний або воєнний час;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного

віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими

комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із

зняттям з військового обліку.

2. Звільнення зі служби провадиться:

військовослужбовців строкової служби, які вислужили

встановлені строки, - на підставі Указу Президента України;

військовослужбовців, які проходили службу за контрактом,

після закінчення його строку.

3. Військовослужбовці строкової служби звільняються зі служби

достроково:

за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови)

військово-лікарської комісії;

за сімейними обставинами - в разі виникнення у них права на

відстрочку внаслідок зміни сімейних обставин;

у зв'язку із засудженням до позбавлення волі.

4. В разі необхідності військовослужбовці строкової

військової служби, які вислужили встановлені строки, можуть бути

затримані на військовій службі на строк до шести місяців за

рішенням Президента України. ( Пункт 4 статті 26 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 3625-12 від 19.11.93)

5. Військовослужбовці, звільнені зі строкової військової

служби в запас або у відставку , забезпечуються справним

обмундируванням за переліком, встановленим Міністерством оборони

України, проїзними документами до місця проживання, харчуванням

на час перебування в дорозі, грошовою допомогою в розмірі двох

мінімальних заробітних плат.

За військовослужбовцями строкової служби і курсантами

військово-навчальних закладів, які звільняються (відчисляються) з

військової служби (навчального закладу) за станом здоров'я або

сімейними обставинами, зберігається право на попереднє місце

роботи (посаду) протягом трьох місяців з дня призову чи

зарахування на військову службу, не враховуючи часу проїзду до

місця постійного проживання.

За бажанням військовослужбовців строкової служби вони можуть

бути звільнені в запас у власному цивільному одязі.

6. Військовослужбовці, які проходять службу за контрактом на

посадах рядового, сержантського і старшинського складу,

прапорщики і мічмани та офіцери можуть бути звільнені з

військової служби:

а) за вислугою строку служби;

б) за віком - в разі досягнення граничного віку перебування

на військовій службі. Окремі категорії військовослужбовців за їх

згодою можуть бути звільнені з військової служби за віком, якщо їм

до досягнення встановленого граничного віку залишилося 5 і менше

років, за умови наявності у них права на одержання пенсії за

вислугу років;

в) за станом здоров'я - на основі висновку (постанови)

військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену

придатність до військової служби;

г) у зв'язку із скороченням штатів або з організаційними

заходами в разі неможливості використання на службі;

д) після закінчення строку контракту або у зв'язку з його

розірванням;

е) через сімейні обставини або інші важливі причини, перелік

яких визначається Кабінетом Міністрів України;

є) за службовою невідповідністю;

ж) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної

сили.

Крім цього, офіцери в разі наявності в них вислуги не менше 5

років у календарному обчисленні на посадах офіцерського складу

можуть бути звільнені з військової служби за власним бажанням.

Г л а в а V

СЛУЖБА В ЗАПАСІ

Стаття 27. Зарахування в запас. Категорії запасу

1. Громадяни, звільнені з військової служби, а також

звільнені від призову на строкову військову службу (крім знятих з

військового обліку за станом здоров'я), зараховуються в запас.

2. Запас поділяється на першу і другу категорії.

До запасу першої категорії належать військовозобов'язані,

які служили на військовій службі та одержали в період її

проходження військово-облікову спеціальність.

До запасу другої категорії належать військовозобов'язані,

які не одержали військово-облікової спеціальності під час

проходження військової служби або не призивалися на військову

службу.

Військовозобов'язані, зараховані до запасу другої категорії,

в разі одержання за час перебування в запасі військово-облікової

спеціальності на навчальних зборах або за відповідною цивільною

професією, переводяться до запасу першої категорії.

Жінки, взяті на військовий облік, перебувають в запасі другої

категорії.

3. Особи, зараховані до запасу, можуть періодично

направлятися на медичний огляд. При цьому військовозобов'язані,

переведені в запас за станом здоров'я без проходження військової

служби, в разі визнання їх до досягнення 27-річного віку

придатними до військової служби знову стають на облік призовників

і підлягають призову на строкову військову службу на загальних

підставах.

Стаття 28. Граничний вік перебування в запасі.

Розряди запасу

1. Запас військовозобов'язаних за віком поділяється на три

розряди. Розряди встановлюються на підставі перебування в запасі.

Граничний вік перебування в запасі третього розряду є

граничним віком в запасі взагалі.

2. Солдати і матроси, сержанти і старшини, прапорщики і

мічмани перебувають в запасі до такого граничного віку:

першого розряду - до 35 років;

другого розряду - до 45 років;

третього розряду - до 50 років.

3. Офіцери перебувають в запасі до такого граничного віку:

а) в запасі першого розряду:

молодші офіцери - до 45 років;

старші офіцери - до 50 років;

вищі офіцери - до 55 років;

б) в запасі другого розряду:

молодші офіцери - до 50 років;

старші офіцери - до 55 років;

вищі офіцери - до 60 років;

в) в запасі третього розряду:

молодші офіцери - до 55 років;

старші офіцери - до 60 років;

вищі офіцери - до 65 років,

а ті, що мають військове звання генерала армії України,

- до 70 років.

4. Військовозобов'язані-жінки незалежно від присвоєних їм

військових звань зараховуються до запасу третього розряду.

Граничний вік перебування їх в запасі встановлюється: для осіб

офіцерського складу - 50 років, для інших військовозобов'язаних

жінок - 45 років.

Стаття 29. Проходження зборів

1. Військовозобов'язані за час перебування в запасі

призиваються на збори: навчальні (або перевірочні) та спеціальні.

Права і обов'язки військовозобов'язаних, призваних на збори,

що випливають з умов військової служби, встановлюються цим

Законом.

2. Військовозобов'язані, які не мають військових звань

офіцерського складу, призиваються військовими комісаріатами на

навчальні збори:

першого розряду - до п'яти разів на строк до двох місяців

кожного разу;

другого розряду - до трьох разів на строк до одного місяця

кожного разу;

третього розряду - один раз строком до 15 днів.

Особи офіцерського складу запасу, які не проходили

військової служби як офіцери, а також офіцери запасу, звільнені з

військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, за

час перебування в запасі можуть бути призвані на навчальні

збори:

першого розряду - один раз строком до двох місяців;

другого розряду - два рази на строк до одного місяця кожного

разу;

третього розряду - один раз строком на 15 днів.

( Абзац перший частини другої пункту 2 статті 29 в редакції

Закону N 3625-12 від 19.11.93 )

3. Строк і час проведення навчальних зборів

військовозобов'язаних визначаються Міністром оборони України

відповідно до цього Закону.

4. Військовозобов'язані в період між навчальними зборами за

планом Міністерства оборони України, затвердженим Кабінетом

Міністрів України, можуть залучатися на перевірочні збори на строк

до 10 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом.

5. Загальний строк зборів за час перебування в запасі не може

перевищувати 10 місяців. При цьому до загального строку

перебування на навчальних зборах зараховується і час перебування

на перевірочних зборах.

6. Військовозобов'язані можуть призиватися за постановою

Кабінету Міністрів України на спеціальні збори для участі в

запобіганні надзвичайним ситуаціям чи ліквідації їх наслідків, які

загрожують або можуть загрожувати нормальним життєвим умовам

всьому або частини населення країни, строком не більш як на два

місяці.

7. Військовозобов'язані, призвані на збори, забезпечуються

на час їх проведення натуральним і грошовим забезпеченням в

порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

За військовозобов'язаними, призваними на збори, зберігається

на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх

проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній

заробіток. Збереження середнього заробітку здійснюється за рахунок

коштів Міністерства оборони України та інших військових формувань.

Зазначені особи не підлягають звільненню з роботи з

ініціативи власника або адміністрації підприємства, установи і

організації незалежно від підпорядкування і форм власності, крім

випадків їх повної ліквідації.

Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і

продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігається місце

роботи і посада, а з дня закінчення зборів замість заробітної

плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності

відповідно до чинного законодавства.

За військовозобов'язаними, які тимчасово не працюють на день

залучення до зборів, зберігається право на виплати, передбачені

законодавством про зайнятість. За весь період зборів, включаючи

час проїзду до місця їх проведення і назад, цим працівникам

виплачується грошове забезпечення у розмірі мінімальної заробітної

плати за місцем проходження зборів.

Стаття 30. Звільнення від проходження навчальних зборів

Від проходження навчальних зборів звільняються:

а) інженерно-технічні працівники, робітники і службовці, які

працюють у системі Міністерства оборони України та інших

військових формувань;

б) льотний і технічний склад, робітники і службовці

Українського об'єднання цивільної авіації, які безпосередньо

забезпечують перевезення і зайняті на обслуговуванні та ремонті

літаків і аеродромної техніки, а також навчальних авіаційних

центрів Товариства сприяння обороні України;

в) плаваючий склад суден морського і річкового флоту та флоту

рибної промисловості в період навігації;

г) особи, які працюють у сільському господарстві, а також

зайняті на підприємствах по ремонту сільськогосподарської техніки,

- в період посівних і збиральних робіт;

д) педагогічний склад вищих і середніх загальноосвітніх та

професійних навчально-виховних закладів, навчальних організацій

Товариства сприяння обороні України - в період проведення занять;

е) студенти вищих навчальних закладів з вечірньою формою

навчання, аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій;

є) військовозобов'язані-жінки;

ж) військовозобов'язані протягом року після звільнення в

запас;

з) військовозобов'язані, які мають дітей віком до чотирьох

років або трьох і більше дітей віком до 16 років;

и) військовозобов'язані у зв'язку з депутатською діяльністю.

В окремих випадках, в разі наявності поважних причин і

подання військовозобов'язаними обгрунтованих документів, рішення

про звільнення від проходження навчальних зборів приймається

районним (міським) військовим комісаріатом, де вони перебувають

на військовому обліку.

Стаття 31. Присвоєння військових звань в разі звільнення в

запас

Військовозобов'язаним, які пройшли навчальні збори і склали

заліки за програмою навчання, можуть бути присвоєні чергові

військові звання в запасі в порядку, встановленому Положенням про

проходження військової служби громадянами України.

Стаття 32. Переведення військовозобов'язаних у відставку

Військовозобов'язані, які досягли граничного віку

перебування в запасі, а також ті, яких військово-лікарські

комісії визнали непридатними до військової служби, знімаються з

військового обліку і переводяться у відставку.

Г л а в а VI

ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИХ І ПРИЗОВНИКІВ

Стаття 33. Загальні правила військового обліку

Усі військовозобов'язані та призовники підлягають військовому

обліку.

Військовий облік військовозобов'язаних і призовників є

загальнодержавною системою обліку та аналізу призовних ресурсів у

державі, придатних до військової служби. Функціонування системи

військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони

України, Міністерства внутрішніх справ України, місцевої державної

адміністрації та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх військовозобов'язаних та призовників

провадиться за місцем їх проживання і поділяється на загальний,

спеціальний, персонально-якісний та персонально-первинний облік.

Військовий облік військовозобов'язаних і призовників

здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів

України. ( Статтю 33 доповнено частиною четвертою згідно із

Законом N 3625-12 від 19.11.93 )

Стаття 34. Загальний і спеціальний облік

На загальному військовому обліку перебувають призовники, а

також військовозобов'язані, які не заброньовані за підприємствами,

установами і організаціями на період мобілізації та воєнного часу.

На спеціальному військовому обліку перебувають

військовозобов'язані, які у встановленому порядку бронюються за

підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації

та воєнного часу.

Стаття 35. Персонально-якісний та персонально-первинний облік

Персонально-якісний облік усіх військовозобов'язаних і

призовників покладається на районні (міські) військові

комісаріати.

Персонально-первинний облік військовозобов'язаних і

призовників у сільській місцевості, селищах та містах, де немає

військових комісаріатів, покладається на органи місцевого

самоврядування і проводиться ними.

Персональний облік військовозобов'язаних і призовників, які

працюють або навчаються, покладається на підприємства, установи,

організації і навчальні заклади незалежно від підпорядкування і

форм власності, а їх керівники (власники) несуть відповідальність

за стан цієї роботи.

Стаття 36. Військовий облік громадян України, які проживають

за кордоном

Військовий облік громадян України, які тимчасово проживають

за кордоном, провадиться дипломатичними і консульськими

представництвами України. Дипломатичні та консульські

представництва зобов'язані забезпечити прибуття громадян України

чоловічої статі, які досягли 18-річного віку, до військових

комісаріатів за місцем постійного проживання для призову на

військову службу.

Стаття 37. Взяття на військовий облік і зняття з нього

1. Для оформлення взяття на військовий облік усі

військовослужбовці та особи, які служили за призовом і звільнені

в запас, після повернення до місця проживання зобов'язані у

триденний строк прибути до районних (міських) військових

комісаріатів.

2. В разі зміни місця проживання на строк більш як півтора

місяця, вибуття у службові відрядження, на навчання, у відпустку

або на лікування на строк більше трьох місяців

військовозобов'язані та призовники повинні знятися з військового

обліку за місцем проживання, а після прибуття на нове постійне або

тимчасове місце проживання - стати у триденний строк на військовий

облік.

У воєнний час виїзд військовозобов'язаних і призовників з

місця постійного проживання без дозволу районного (міського)

військового комісаріату забороняється.

3. Взяття на військовий облік і зняття з військового обліку

офіцерів запасу, які проживають в населених пунктах, віддалених

від військових комісаріатів, може провадитися органами місцевого

самоврядування, на які покладено ведення персонально-первинного

обліку, в порядку, встановленому районним (міським) військовим

комісаріатом.

4. Зняттю з військового обліку підлягають громадяни:

а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до

військової служби із зняттям з військового обліку;

б) які досягли граничного віку перебування в запасі;

в) призвані або прийняті на військову службу;

г) взяті на спеціальний облік Міністерства внутрішніх справ

України, Державного департаменту України з питань виконання

покарань у зв'язку з призначенням на посади рядового або

начальницького складу органів внутрішніх справ

кримінально-виконавчої системи чи зарахуванням курсантами і

слухачами вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ

України, Державного департаменту України з питань виконання

покарань; ( Пункт 4 статті 37 доповнено підпунктом "г" згідно із

Законом N 3625-12 від 19.11.93; із змінами, внесеними згідно із

Законом N 312-XIV ( 312-14 ) від 11.12.98 )

д) які вибули на постійне місце проживання за межі України;

е) померлі.

Стаття 38. Обов'язки державних органів, підприємств,

установ і організацій, посадових осіб і

військовозобов'язаних щодо виконання

правил військового обліку

1. Виконавчі комітети сільських, селищних і міських Рад

народних депутатів, де немає військових комісаріатів, керівники

підприємств, установ , організацій і навчально-виховних закладів

незалежно від підпорядкування і форм власності зобов'язані на

вимогу військових комісаріатів оповіщати військовозобов'язаних та

призовників про їх виклик у військові комісаріати і забезпечувати

своєчасне прибуття за цим викликом.

2. Органи внутрішніх справ , виконавчі комітети сільських,

селищних і міських Рад народних депутатів, де немає військових

комісаріатів, зобов'язані:

здійснювати прописку і виписку військовозобов'язаних та

призовників за місцем проживання лише в разі наявності в їх

військово-облікових документах відміток військових комісаріатів

про взяття на військовий облік або зняття з нього;

подавати військовим комісаріатам допомогу у взятті

допризовників на військовий облік, проведенні призову громадян на

військову службу (збори), у контролі за виконанням ними правил

військового обліку та виявленні осіб з числа призовників і

військовозобов'язаних, які порушують ці правила;

провадити розшук, затримання і доставку до військових

комісаріатів осіб, які ухиляються від виконання загального

військового обов'язку, а також від проходження альтернативної

(невійськової) служби.

3. Органи запису актів громадянського стану зобов'язані у

семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати

про зміну військовозобов'язаними і призовниками прізвища, імені та

по батькові, про внесення до записів актів громадянського стану

змін про дату і місце їх народження, а також про випадки

реєстрації смерті військовозобов'язаного або призовника.

4. Органи дізнання та попереднього слідства зобов'язані в

семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати

про призовників, щодо яких ведеться дізнання або попереднє

слідство, а суди - про призовників, кримінальна справа яких

розглядається судом, а також про вироки, що набрали законної сили

щодо військовозобов'язаних і призовників.

Військові квитки військовозобов'язаних і посвідчення

призовників, засуджених до позбавлення волі, в тому числі умовно,

надсилаються судами до відповідних військових комісаріатів.

5. Лікарсько-трудові експертні комісії зобов'язані у

семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) військові

комісаріати про всіх військовозобов'язаних і призовників, яких

визнано інвалідами, незалежно від групи інвалідності.

Лікувальні заклади під час проведення призову зобов'язані у

триденний строк повідомити відповідні районні (міські) військові

комісаріати про всіх громадян призовного віку, які перебувають на

стаціонарному лікуванні.

6. Керівники житлово-експлуатаційних організацій та інших

організацій, підприємств і установ, які здійснюють експлуатацію

будинків, а також домовласники повинні своєчасно подавати

необхідні відомості про військовозобов'язаних і призовників

відповідним військовим комісаріатам, виконавчим комітетам

сільських, селищних і міських Рад народних депутатів, де немає

військових комісаріатів, на які покладено ведення обліку

військовозобов'язаних і призовників, стежити за виконанням

призовниками і військовозобов'язаними правил військового обліку, а

також сповіщати їх про виклик до військових комісаріатів.

7. Військовозобов'язані та призовники в разі зміни їх

сімейного стану, стану здоров'я, адреси, освіти, місця роботи

і посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про це

орган, де вони перебувають на військовому обліку.

Г л а в а VII

ПРИЗОВ В РАЗІ МОБІЛІЗАЦІЇ. ДЕМОБІЛІЗАЦІЯ

Стаття 39. Призов на військову службу у разі мобілізації

і наступні призови на військову службу

у воєнний час

1. Загальна або часткова мобілізація на території України

оголошується Президентом України з метою запобігання воєнному

нападу та для збройної відсічі можливої агресії. Президент

України у передбаченому законодавством України порядку

запроваджує воєнний стан на всій території України чи в окремих

її місцевостях з призовом із запасу на військову службу

необхідної кількості військовозобов'язаних.

З метою ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та

катастроф у мирний час може проводитися цільова мобілізація,

обсяги і термін проведення якої визначаються Президентом України.

( Статтю 39 доповнено частиною другою згідно із Законом

N 387/95-ВР від 17.10.95 )

Стаття 40. Звільнення у зв'язку з демобілізацією

1. Звільнення у зв'язку з демобілізацією провадиться за

Указом Президента України.

2. Військовослужбовці, яких звільняють з військової служби у

зв'язку з демобілізацією, забезпечуються за рахунок держави повним

комплектом обмундирування і взуття. Перевезення цих

військовослужбовців до місця їх проживання та забезпечення в

дорозі харчуванням здійснюється за рахунок держави.

Стаття 41. Загальне військове навчання громадян

1. З метою підготовки необхідного контингенту для

комплектування Збройних Сил України та інших військ у воєнний час

за рішенням Кабінету Міністрів України запроваджується обов'язкове

для всіх громадян загальне військове навчання: чоловіків - віком

від 15 до 55 років, жінок - віком від 18 до 45 років, які не

мають дітей або мають дітей віком понад 8 років.

Загальне військове навчання громадян здійснюється за місцем

роботи, навчання або проживання без відриву від виробництва та

навчання.

2. Організація і керівництво загальним військовим навчанням

покладається на Міністерство оборони України, органи місцевої

державної адміністрації та місцевого самоврядування, міністерства

і відомства України, інші центральні органи державного управління.

Органи місцевої державної адміністрації та місцевого

самоврядування, підприємства, установи і організації, незалежно

від підпорядкування і форм власності, разом з Міністерством

оборони України створюють необхідну навчально-матеріальну базу,

забезпечують добір і підготовку керівників військового навчання.

3. Порядок проведення загального військового навчання і коло

осіб, які звільняються від нього, визначається Кабінетом Міністрів

України.

Г л а в а VIII

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

ПРО ЗАГАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОБОВ'ЯЗОК І

ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ

Стаття 42. Відповідальність посадових осіб і громадян

1. Керівники, інші посадові особи державних органів, органів

місцевого та регіонального самоврядування, а також підприємств,

установ, організацій і навчально-виховних закладів всіх форм

власності та громадяни, винні у порушенні порядку: ( Абзац перший

пункту 1 статті 42 в редакції Закону N 3625-12 від 19.11.93 )

військового обліку;

допризовної підготовки;

приписки до призовних дільниць;

призову на строкову військову або альтернативну (невійськову)

службу;

призову на військову службу офіцерів запасу;

проходження навчальних зборів (занять) у навчальних

організаціях Товариства сприяння обороні України,

оборонно-спортивних оздоровчих таборах, при військових частинах

або пунктах за вказівкою військового комісаріату;

мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності

галузей народного господарства, регіонів, підприємств, установ і

організацій; ( Пункт 1 статті 42 доповнено абзацом восьмим

згідно із Законом N 387/95-ВР від 17.10.95 )

прибуття за викликом до військового комісаріату, а також якщо

вони вчинили інші порушення законодавства про загальний

військовий обов'язок і військову службу, несуть установлену

Законом відповідальність.

2. Призовнику, який ухиляється від призову і не з'явився за

повісткою до військового комісаріату для відправки на військову

службу, термін строкової служби продовжується на строк ухилення

від призову.

Військовослужбовцю строкової служби, який самовільно залишив

місце служби або своєчасно не з'явився до місця служби в строк,

вказаний у приписі, не маючи на те поважних причин, час його

відсутності у військовій частині не зараховується до строку

служби.

Г л а в а IX

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 43. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів ,

пов'язаних із виконанням загального військового

обов'язку

1. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов'язаних

із виконанням загального військового обов'язку і проходженням

військової служби, провадиться за рахунок коштів Державного

бюджету України.

2. Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів Республіки Крим,

органи місцевої державної адміністрації та місцевого

самоврядування для проведення медичного огляду громадян, призову

їх на військову службу, відправки призваних у військові частини

зобов'язані забезпечити військові комісаріати обладнаними

призовними (збірними) пунктами, медикаментами, інструментарієм,

медичним і господарським майном, автомобільним транспортом, а

також забезпечити охорону громадського порядку.

Для повного і якісного виконання планів проведення

мобілізації в умовах воєнного часу органи місцевої державної

адміністрації та місцевого самоврядування і за їх рішенням

відомства, підприємства, установи, організації і навчальні

заклади, агропромислові підприємства і кооперативи, незалежно від

підпорядкування і форм власності у мирний час разом з військовими

комісаріатами створюють дільниці для оповіщення і збору

військовозобов'язаних, а також збору техніки з підприємств,

установ і організацій незалежно від підпорядкування і форм

власності, комплектують їх особовим складом з числа військово-

зобов'язаних без звільнення їх від виконання основних обов'язків

за місцем роботи та сприяють у набутті ними професійних навичок.

3. За членами комісій по приписці допризовників до призовних

дільниць, призовних комісій, лікарських комісій при військових

комісаріатах, лікарями і середнім медичним персоналом, технічними

працівниками та обслуговуючим персоналом, яких виділяють

для роботи на призовних дільницях і збірних пунктах під час взяття

допризовників на військовий облік і призову громадян на військову

службу або на збори, для проведення медичного огляду і повторного

огляду громадян, а також для відправки призваних на збірні пункти,

на весь час виконання цих обов'язків зберігається місце роботи,

займана посада та середній заробіток. Виплата середнього заробітку

здійснюється за рахунок коштів Міністерства оборони України та

інших військових формувань.

Якщо виконання зазначеними особами своїх обов'язків пов'язано

з виїздом з місця постійного проживання, то військові комісаріати

відшкодовують їм витрати на проїзд від місця проживання до місця

роботи і назад, на найм жилого приміщення та виплачують добові за

нормами, встановленими для службових відряджень.

Стаття 44. Повноваження Міністра внутрішніх справ України,

Голови Служби безпеки України, командуючих

Національною гвардією України та Прикордонними

військами України, начальника штабу Цивільної

оборони України, начальників Управління охорони

вищих посадових осіб України та інших військових

формувань у питаннях виконання загального

військового обов'язку і військової служби

Права Міністра оборони України, передбачені цим Законом,

надаються також Міністрові внутрішніх справ України, Голові Служби

безпеки України, командуючим Національною гвардією України і

Прикордонними військами України, начальникові штабу Цивільної

оборони України, начальникам Управління охорони вищих посадових

осіб України та інших військових формувань щодо підпорядкованих їм

військ, установ, навчальних закладів і військовослужбовців.

Нормативні акти щодо виконання військового обов'язку та

порядку проходження військової служби, які видаються Міністром

внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України,

командуючими Національною гвардією України та Прикордонними

військами України, начальником штабу Цивільної оборони України,

начальниками Управління охорони вищих посадових осіб України та

інших військових формувань, повинні відповідати вимогам цього

Закону.

Президент України Л. КРАВЧУК

м. Київ, 25 березня 1992 року

N 2232-XII


Подобные документы

  • Дослідження мовотворчості Михайла Коцюбинського в сучасній лінгвокогнітивній парадигмі. Стилістичні та лексико-фразеологічні особливості творів письменника. Фонетичні та морфологічні особливості прози літератора. Мовні особливості ранніх оповідань.

    реферат [20,7 K], добавлен 06.05.2015

  • Специфика понятия лексико-семантического поля. Типы парадигматических отношений в лексике. Основные вопросы изучения языка произведений Ф.М. Достоевского. Лексико-семантическая группы "Наименования жилища", "Характеристика жилища", "Предметы мебели".

    курсовая работа [78,0 K], добавлен 18.05.2014

  • Військові формування на Західній Україні у перші чверті XX століття. Соціально-політичні передумови виникнення стрілецького руху перед Першою Світовою війною. Українські січові стрільці у 1914-1918 роках. Преса та періодичні видання під час війни.

    курсовая работа [50,8 K], добавлен 01.11.2012

  • Ознакомление с идейно-тематическим содержанием романа Ф.М. Достоевского "Игрок". Разделение членов лексико-семантической группы "игра", представленных в произведении классика, исходя из наличия определенных интегральных сем в значениях этих слов.

    курсовая работа [58,5 K], добавлен 18.02.2012

  • Становлення та розвиток українських ліричних пісень. Класифікація ліричних пісень: соціально-побутові, родинно-побутові, жартівливі та сатиричні. Ліричні пісні на території Дніпропетровщини. Значення українських літературних пісень в сучасній державі.

    курсовая работа [45,0 K], добавлен 20.05.2008

  • Твори українських поетів–лауреатів Національної премії ім. Т.Г. Шевченка. Українські поети новітнього часу створили Шевченкові вікопомний пам’ятник зі своїх творів: Д. Павличко, В. Сосюра, О. Пчілка, Ю. Федькович, Б. Олійник, В. Симоненко, І. Драч.

    сочинение [16,3 K], добавлен 01.12.2007

  • Поняття абстрактної лексики та основні аспекти її дослідження в українській мові. Класифікація абстрактних слів. Категорія абстрактності та проблеми її визначення. Абстрактне слово у поетичних творах Василя Стуса як ознака індивідуально-авторського стилю.

    курсовая работа [40,5 K], добавлен 21.06.2015

  • Наталена Королева як одна з найбільш таємничих українських письменниць. Особисте її життя та творча діяльність. Надрукування книжок та творів літераторки в західноукраїнських, буковинських, закарпатських українських журналах. Основний творчий доробок.

    презентация [1,9 M], добавлен 17.02.2014

  • Особливості стилю творчості Еріка Еммануеля Шміта. Поняття стилю в лінгвістиці та літературі Індивідуальний стиль автора. Носії стилю. Стиль і мова. Особливості індивідуального стилю Еріка Еммануеля Шміта. Лексичні особливості мовлення в романі.

    дипломная работа [80,3 K], добавлен 23.11.2008

  • Термін "балада" в українській літературі. Основні риси романтизму як суспільного явища. Балада і пісня - перші поетичні жанри, до яких звернулися українські письменники-романтики. Розвиток жанру балади в другій половині XIX - на початку XX сторіччя.

    контрольная работа [106,2 K], добавлен 24.02.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.