Методична модель вивчення мови художніх творів Панаса Мирного у школі

Поняття "художня мова" та "мовностилістичні особливості" у мовознавстві і літературознавстві. Психолого-педагогічні проблеми вивчення мовностилістичних особливостей старшокласниками у школі. Специфіка художньої мови романів "Повія" та "Лихий попутав".

Рубрика Литература
Вид дипломная работа
Язык русский
Дата добавления 26.04.2011
Размер файла 128,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Методист Є. Пасічник зазначає: „Аналіз мови художнього твору в школі часом зводиться до перерахування окремих поетичних засобів, розгляду тропів. На уроках літератури нерідко можна почути, що твір високохудожній, у ньому багато метафор і порівнянь, епітетів та інших тропів [ 34,с. 274]”. Можливо, саме тому багато учнів втрачають інтерес до літератури, не бажають читати художні твори, бо не розуміють, у чому ж полягає висока художня цінність твору, з якою метою автор використовує певні зображувально-виражальні засоби.

Шкільний аналіз мови художнього твору є невід'ємною, важливою складовою засвоєння учнями літературних знань. Методисти по-різному підходять до проблем визначення аналізу художньої мови твору. „А. Фетисова визначає, такі види мовного аналізу, як повний і неповний (вибірковий); Н.Пасік - комплексний і фрагментарний; Н. Студнєва - повний і неповний (частковий); О. Дуденко, І. Коломієць - лінгвістичний коментар, лінгвостилістичне тлумачення (комплексний аналіз); М. Крупа - повний, частковий і вибірковий [ 41,с. 15]”. Ми звернемо увагу на такі види шкільного аналізу мови художнього твору як повний і неповний. „Повний мовний аналіз художнього твору передбачає всебічну характеристику всіх його особливостей: фонетичних, морфологічних, лексичних, синтаксичних чи стилістичних [41,с.15-16]”. Такий аналіз застосовують здебільшого у вищій та у старшій школі. Адже він вимагає великого обсягу знань (як з літератури, так і з мови) і достатнього бюджету часу. Тому цей вид аналізу доцільно застосовувати під час вивчення невеликих за формою творів - віршів, байок, казок, новел, оповідань тощо. Не варто практикувати повний мовний аналіз під час вивчення творів великих та середніх форм (епопей, романів, повістей, поем). Досліджували мовні особливості таких текстів можна, виокремивши їхню певну частину і повівши її повний аналіз, або ж проаналізувати одну-дві мовні особливості твору, які є найбільш цікаві у творі і найбільш визначні у творчості письменника (неповний або вибірковий фрагментарний спосіб). Такий аналіз слід застосовувати тоді, коли досліджується одна чи кілька мовних особливостей (наприклад, фонетичні та морфологічні), „при цьому немає потреби суворо притримуватися певного порядку характеристики мови художнього тексту [41,с. 16]”. Також варто застосовувати при аналізі певної, спеціально підкресленої автором особливості, наприклад лексичної (просторіччя, застаріла лексика) та ін.

Існує багато методів дослідження особливостей художньої мови твору. У сучасній школі найважливішими методами є спостереження, експеримент, статистичний, моделювання.

Є. Пасічник зазначає, що „основний шлях вивчення мови художнього твору - практичні спостереження дітей [34,с. 276]”. Цей метод особливо ефективний тоді, коли учні починають своє знайомство з літературою і ще не мають певних теоретичних знань, на базі яких формуються у них певні навички. Спостереження доцільне ще й тому, що цей метод є доступним, простим і не потребує спеціальних умов до його проведення. Спостереження за мовою художнього твору сприяє кращому усвідомленню ідейно-тематичного змісту, ґрунтовної характеристики образів, визначення особливостей індивідуального стилю письменника. Метод спостереження є поширений у шкільній практиці.

На сучасному етапі розвитку методичної науки стає доцільним використання інших методів.

Експеримент - це досить важливий метод дослідження мовних особливостей у шкільній науці. „Це штучне вимірювання фактів, що спостерігаються [34,с. 279]”. Учні мають розуміти доцільність тих чи інших художніх засобів у певному контексті. Цьому розумінню допомагає проведення стилістичного експерименту. Цей термін був введений відомим професором О.Пєшковським. практикується цей вид роботи у середніх і старших класах. Мета стилістичного експерименту - зосередити увагу учнів на художній функції слова. Цей метод допомагає зрозуміти доцільність вибору письменником потрібного слова. Стилістичний експеримент розвиває творчі здібності учнів, цьому сприяє виконання ними певних завдань, наприклад: реконструювати текст з пропущеними словами за допомогою питань. Діти підбирають слова, які можна б було поставити замість пропущених крапок. Реконструйований текст учні порівнюють з оригіналом і роблять певні висновки про доцільність тих чи інших художніх засобів, які використовує автор. У сучасній школі на уроках української літератури застосовують і статистичний спосіб вивчення особливостей художньої мови твору. Цей метод допомагає розкрити особливості індивідуального стилю письменника. Він „спрямований на визначення провідних і другорядних мовних елементів твору [41,с. 16]”.

Ще одним похідним від попередніх методів є метод моделювання. Цей метод передбачає використання особливих знаків, перш за все таблиць, схем. Це дозволяє учням не лише визначити особливості мови певного героя, а й порівняти їх і зробити певний висновок.

Отже, питання вивчення мови художнього твору на уроках української літератури є надзвичайно актуальним на сучасному етапі розвитку методики. Учитель української літератури має звертати увагу дітей і на шкільний аналіз мови художнього твору. Використання у сучасній шкільній практиці таких методів дослідження особливостей художньої мови, як спостереження, експеримент, статистичний, моделювання дає змогу учням краще пізнати твір, дати повну характеристику образам-персонажам, поповнити їх словниковий запас, изначити риси індивідуального стилю письменника.

3.3 Методичні рекомендації до вивчення мови творів Панаса Мирного у старшій школі

На уроках літератури учні не лише здобувають знання, а й збагачують свій духовний світ, поповнюють свій життєвий досвід, учаться співпереживати, відчувати і розуміти прекрасне… уроки літератури можна назвати „уроками людинознавства”, бо майже кожен художній твір - це конкретна історія (вигадана чи реальна) людини; історія, у якій є місце для всього: щастя і горя, кохання і зради, падіння і воскресіння і т. д.; історія, яка вчить, застерігає, схвильовує, розважає… Уроки літератури повинні бути не шаблонними, творчими, яскравими, цікавими, а головне - не залишати дітей байдужими.

Творчість видатного українського письменника Панаса Мирного - визначне явище в українській літературі. Вивчення творів митця у 10 класі повинно розвивати творчу активність та самостійність старшокласників. Система уроків за його творчістю може, на нашу думку, бути такою: перший урок - „Панас Мирний. Життєвий і творчий шлях письменника. Оповідання „Лихий попутав” - як зразок ранніх творів митця”; другий урок - Панас Мирний. Соціально-психологічний роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”; третій урок - „Яку обрати долю, який зробити вибір? (за романом Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)”. Окрім цього, пропонуємо провести заняття літературно-мистецького гуртка на тему: „Панас Мирний. „Повія” - перший психологічний роман про жінку в українській літературі ”

На першому уроці за темою „Панас Мирний. Життєвий і творчий шлях письменника. Оповідання „Лихий попутав” як зразок ранніх творів митця” (Додаток В.1)доцільно розглянути життєвий і творчий шлях Панаса Мирного, проаналізувати ідейно-тематичний зміст твору „Лихий попутав”, охарактеризувати образ Варки Луценкової та дослідити особливості мови твору. Для цього доцільно використовувати різні форми роботи. Наприклад, на етапі актуалізації опорних знань доцільним буде пригадати найвідоміших письменників ХІХ ст. та теми, до розкриття яких вони зверталися у своїх творах. Адже Панас Мирний є також знаковою постаттю української літератури ХІХ ст., яка займає своє визначне місце серед когорти письменників того часу. Це підготує учнів до сприйняття нової інформації і стане мотивацією до її засвоєння.

Етап вивчення нового матеріалу варто розпочати із роботи над портретом Панаса Мирного, з метою активізації діяльності учнів, залучення до висловлення власних думок школярів. Дані про життєвий і творчий шлях Панаса Мирного, на нашу думку, варто подати вчителеві із залученням учнів до підготовки, звернувши особливу увагу на висвітлення таких аспектів як про дитинство письменника, роки навчання, вплив певних чинників на формування (становлення) особистості митця, особливості творчості Панаса Мирного та ін. Такий вид роботи сприятиме розвиткові самостійності та зв'язного мовлення учнів.

Для здійснення ідейно-тематичного аналізу оповідання „Лихий попутав”, варто застосувати логічну схему, у якій врахувати найважливіші складові аналізу: жанр, рік написання, назву, тему, ідею, проблематику, персонажі. Ефективною схема буде й тому, що даний твір не потребує детального розгляду, адже не є визначальним у творчості Панаса Мирного, хоча є одним із найяскравіших його ранніх творів, у якому вже проявляються риси індивідуального стилю митця.

На нашу думку, доцільно й охарактеризувати образ Варки Луценкової за визначними критеріями (ім'я, прізвище, вік, місце у сюжеті, сім я, риси вдачі, зв'язок з іншими персонажами) для ґрунтовного аналізу учнями образу персонажу, змісту твору, варто дослідити його мовні особливості. Цю роботу, на нашу думку, проводити у групах творчих групах, кожна з яких виконуватиме певне завдання. Перша група вивчатиме лексичний склад оповідання, друга - художні засоби, з'ясовуватиме їх роль у творі, третя - фразеологічні особливості мови оповідання, четверта - синтаксичні особливості твору. Робота у творчих групах сприятиме ґрунтовному вивченню мови оповідання „Лихий попутав” Панаса Мирного, сприятиме розвитку зв'язного мовлення учнів.

З метою формування морально свідомої особистості, на нашу думку, на етапі вивчення нового матеріалу доцільно застосувати такий вид роботи як міні-дискусія на тему: „Засудити чи виправдати Варку Луценкову,тому що…”, яка включатиме наступні питання:

- Коли Варка дізналася про те, що вона вагітна?

-Що дівчина подумала про майбутню дитину? Чому в ній затаїлася злість?

- Як сприйняли народження дитини господиня та родичі Варки?

- Як жилося дівчині, коли вона повернулася до дядька?

- Чому Варка пішла у волость?

- Яким був стан дівчини, коли вона здійснила той страшний учинок? Чи розуміла Варка тоді, що робить?

- Чи спокутувала вона свій гріх?

На підсумковому етапі уроку, на нашу думку, варто застосувати такий вид роботи, як коментар учителя, у якому зазначити, що ранні твори Панаса Мирного відзначаються глибоким психологізмом і народністю, і що вже перші твори письменника засвідчили, що в українську літературу прийшов великий художник-реаліст.

На етапі домашнього завдання доцільно, на нашу думку, запропонувати учням скласти хронологічну таблицю „Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного”, написати міні-твір „Моє ставлення до Варки Луценкової”, також виписати з оповідання приказки, афоризми і пояснити їх зміст.

На другому уроці за темою „Панас Мирний. Соціально-психологічний роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”(Додаток В.2) варто охарактеризувати суспільно-політичні умови ІІ половини ХІХ ст., розглянути історію написання роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, з'ясувати, яка роль у створенні твору належить Івану Білику; проаналізувати ідейно-тематичний зміст роману та дослідити мовні особливості твору. Ефективним буде використання різних традиційних і нетрадиційних форм роботи.

На етапі актуалізації опорних знань доцільно подати повідомлення про суспільно політичні умови ІІ половини ХІХ ст., щоб підготувати учнів до кращого розуміння тих соціальних проблем, які були притаманні добі, що зобразив письменник у своєму романі. Варто звернути увагу старшокласників, що той час був дуже складним для українського народу, особливо для українських письменників, твори яких не видавалися і заборонялися, чому посприяли Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ 1876 р.. Слід, на нашу думку, з'ясувати з учнями, чи були в українській літературі того часу такі письменники, яких не лякали ніякі заборони. Після обговорення такого проблемного питання варто зазначити, що до таких видатних письменників належить і Панас Мирний.

Етап вивчення нового матеріалу доцільно розпочати з розповіді вчителя про те, що вплинуло на створення письменником роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, адже в основу твору покладено події, що мали місце у реальному житті. Такий вид роботи активізує діяльність учнів та стимулює їх до подальшої роботи над твором. Варто звернути увагу старшокласників на те, що робота над створенням роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” тривала не один рік, ще складніше в умовах жорсткої цензури і дії Емського указу було його видати. Щоб учням краще усвідомити всі етапи цього процесу (час роботи над романом, видавництво твору), потрібно, на нашу думку, створити схему-алгоритм „Шлях роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” від автора до читача”, у якій акцентувати увагу на тому, що першоосновою твору став нарис „Подоріжжя од Полтави до Гадячого”, потім була написана повість „Чіпка”, яка з допомогою брата Панаса Мирного Івана Білика була доповнена і збільшена до розмірів роману. Варто наголосити, що надрукований твір уперше у Женеві за сприянням М. Драгоманова у 1880 р.. В Україні виданий у повному обсязі і з відновленням усіх цензурних поправок аж у 1925 р..

Під час ідейно-тематичного аналізу роману доцільним буде розкриття таких питань:

- Розкрийте метафоричний зміст назви роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

- Визначте жанр твору.

- Який роман називають соціально-психологічним? (Це питання є дуже важливим, адже Панас Мирний - зачинатель соціально-психологічного роману в українській прозі)

- Яка тема роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”?

- Які проблеми автор порушує на сторінках роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”?

- Назвіть основні сюжетні лінії твору.

- З скількох частин і розділів складається роман?

Роботу над дослідженням мовних особливостей твору варто, на нашу думку, поводити за рядами, щоб вивчити особливості всіх рівнів, що сприятиме кращому розумінню учнями рис індивідуального стилю митця. 1 ряд досліджуватиме лексичний рівень мови твору, зверне увагу на те, яка лексика переважає, які лексеми зустрічаються найчастіше, чи наявна історична та запозичена лексика. ІІ ряд аналізуватиме тропіку роману, зокрема метафори, епітети, порівняння, як основні художні засоби твору. ІІІ ряд вивчатиме синтаксичний та фразеологічний рівень мови роману, зверне увагу на те, які синтаксичні моделі властиві авторській мові та мові дійових осіб, які крилаті вислови наявні у тексті.

На підсумковому етапі варто застосувати міні-роздум з метою виявлення рівня засвоєння матеріалу уроку та здатності учнів робити висновки. Старшокласники мають висловити свою думку з приводу того, що Панас Мирний дає творові такий підзаголовок „роман з народного життя” та подумати, хто у романі уособлює „пропащу силу”.

Що ж до домашнього завдання, то доцільно учням нагадати про те, що на наступному уроці буде проведено диспут, тож старшокласники мають підготуватися до обговорення питань диспуту, також вони повинні підібрати цитати до аналізу образу Чіпки.

Третій урок за темою: „Яку обрати долю, який зробити вибір?”(за романом Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”), на якому буде здійснено аналіз образу Чіпки, доцільно, на нашу думку, провести у формі диспуту за проблемними питаннями і визначити, які чинники вплинули на формування характеру Чіпки, дослідити, яке значення для персонажа мала земля, охарактеризувати стосунки Чіпки з іншими образами (Мотря, Галя, Христя, Грицько, Лушня, Матня, Пацюк та ін.), виокремити риси вдачі Чіпки та визначити особливості його мови.

На етапі актуалізації опорних знань ефективним буде застосування бесіди з метою відтворення у пам'яті учнів інформації, що потрібна для подальшого розкриття образу Чіпки (наприклад, такі питання: „Пригадайте, хто був прототипом Чіпки у реальному житті?”, „Чим займалася ця людина (Василь Гнидка)?”, „Яка доля цього розбійника?” та ін.).

Етап повідомлення теми, мети доцільно розпочати із роботи над епіграфом до уроку („У всякого своя доля і свій шлях широкий…” Т.Шевченко), з'ясувати, як учні розуміють ці слова, далі варто визначити групу опонентів та ознайомити учнів із правилами ведення диспуту, приділивши особливу увагу „Пам'ятці про правила ведення диспуту ”, яку обов'язково потрібно зачитати.

На етапі проведення диспуту варто, на нашу думку, нагадати учням проблемні питання плану диспуту:

1.Чинники, що вплинули на формування характеру Чіпки.

2.Земля як нездійсненна мрія і крах надій Чіпки.

3.Чіпка і мати: люблячий син чи жорстокий тиран?

4.Чіпка і Галя: кохання чи ілюзія?

5.Чіпка та Грицько і Христя чи Матня, Лушня, Пацюк: вибір, що змінив життя Чіпки.

Саме ці питання розкриватимуть доповідачі, а опоненти будуть їм у певній мірі заперечувати.

За результатами обговорення на підсумковому етапі доцільно заповнити таблицю-порівняння, де виокремити як негативні, так і позитивні риси вдачі Ничипора Варениченка і з'ясувати, які риси переважили вкінці. Такий вид роботи допоможе учням краще усвідомити всю складність і суперечливість цього образу. Аналіз персонажа не буде цілісним без дослідження його мови. Тому варто скласти схему „Мова Чіпки”, у якій визначити характерні особливості його мови (вживає короткі речення, мова імпульсивна, неспокійна, стислий виклад думок, вживає синоніми, використовує прислів'я, приказки та ін.). Після цього буде доцільним звернення до епіграфа уроку, щоб поміркувати, чи могла б по-іншому скластися доля Чіпки, і як саме. Завершити цей етап уроку слід підсумковим словом вчителя, у якому зазначити, що образ Чіпки один із найсуперечливіших і найскладнішим за складом характеру в українській літературі і вирішити цю суперечку буде намагатися ще не одне покоління, але зрозуміло одне, що як би не було важко, проте завжди потрібно залишатися людиною і не ставати на шлях злочину, бо це до добра не приводить.

На етапі домашнього завдання доцільно запропонувати учням роботу, що сприяла б усвідомленню ними своєї життєвої позиції, формуванню особистісного „я”, це написання міні-роздуму на тему: „Чи важко робити вибір?” або „Як зрозуміти, що ти зробив правильний вибір?”. Також старшокласники мають підібрати цитати до характеристики образів роману (Максим, Грицько, Мотря, Христя), звернути увагу на особливості їхньої мови.

Також ми пропонуємо провести заняття літературно-мистецького гуртка за темою „Панас Мирний. „Повія” - перший психологічний роман про жінку в українській літературі”(Додаток В.3), на якому доцільно визначити історію написання та мовні особливості роману „Повія”; провести компаративний аналіз роману „Повія” Панаса Мирного і „Воскресіння” Л. Толстого.

Етап актуалізації опорних знань ефективно, на нашу думку, розпочати із слова вчителя про неповторність жінки, її безпосередність, її загадковість, її чуттєвість. Цей вид роботи має плавно перейти у роботу з картинами художників Леонардо да Вінчі „Джоконда”, Рафаеля Санті „Сікстинська Мадонна”. Адже гурток літературно-мистецький, тому шедеври світових художників доцільно розглядати на такому занятті, на якому вивчається твір про жінку. Така робота сприяє розвитку естетичних смаків учнів, уводить їх у світ прекрасного, а також активізує діяльність дітей, допомагає усвідомленню і осмисленню власних життєвих цінностей і орієнтирів. Після роботи з репродукціями картин варто, на нашу думку, поставити учням проблемне питання такого змісту „Яке ставлення до дівчини, жінки було в українського народу у ХІХ ст.?”. Ця робота розвиває пам'ять, мислення, зв'язне мовлення дітей.

Етап вивчення нового матеріалу доцільно розпочати із коментаря учителя, у якому зазначити, що на уроках української літератури учні мали можливість ознайомитися з такими творами Панаса Мирного як роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” та оповідання „Лихий попутав”, про мету написання роману „Повія” старшокласники дізнаються далі, заслухавши виступ учня „Історія написання роману „Повія”, у якому має бути зазначено про час перших згадок про роман, про записи, які молодий Рудченко робив у своєму щоденнику щодо перших своїх творів про нещасливу жіночу долю, про те, коли роман був повністю опублікований. Роботу над компаративним аналізом творів „Повія” Панаса Мирного і воскресіння Л.М.Толстого доцільно провести, склавши таблицю, у якій за основними визначеними аспектами (час написання; тема; ідея; проблематика; персонажі; доля; ставлення до головної героїні; висновок) здійснювати аналіз цих творів.

Учні зможуть не лише проаналізувати роман „Повія” Панаса Мирного, а й порівняти його з твором російського письменника. Такий вид роботи сприятиме кращому розумінню і запам'ятовуванню учнями твору, розвиватиме навички аналізувати і знаходити спільне під час порівняння двох чи декількох творів зі схожою тематикою.

Вважаємо, що дослідження мовних особливостей доцільно провести на основі аналізу уривку роману, у якому мають бути представлені найбільш яскраві художні засоби твору.

На підсумковому етапі слід визначити чи засуджує Панас Мирний Христю і яким є ставлення учнів до Христі.

Отже, вивчаючи творчість Панаса Мирного варто застосовувати різні види уроків, а саме:урок-дослідження, урок-спостереження, урок-диспут та ін.). Саме такі уроки формують творчу особистість учня, підвищують його інтерес до літератури, сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Висновки

У ході дослідження ми з'ясували, що вивчення української літератури у школі має дуже важливе значення для загального і літературного розвитку учнів, для формування їхньої культури і самосвідомості.

У державних стандартах наголошується, що головна мета літературної освіти - ввести учнів у світ прекрасного, виховати потребу у читанні, здатність і вміння творчо сприймати прочитане.

Художній твір - це багатство думок, переживання і досвід автора, простота, зрозумілість і гармонійність слів, словосполучень, це майстерність і досконалість у зображенні кожної деталі.

Під час аналізу лінгвістичних, літературознавчих, методичних джерел, нами було визначено, що проблема вивчення мовностилістичних особливостей є актуальною, адже художня мова творів багатьох українських письменників мало досліджена. Нами було з'ясовано, що питанням дослідження мовностилістичних особливостей займалися лінгвісти (І. Білодід, Л.Булаховський, В. Виноградов, О. Пєшковський, Л. Щерба та ін.), літературознавці (Є. Васильєв, О. Галич, В. Лесин, В. Назарець, Л. Тимофєєв та ін.), методисти (О. Бандура, Т. Бугайко, Ф. Бугайко, Н. Волошина, Є. Пасічник). Ми дослідили, що феномен творчості видатного українського письменника Панаса Мирного був предметом вивчення вчених О.Білецького, О.Гнідана, М.Грицая, М. Жили, П. Колесника та ін. Мову творів митця вивчали І. Білодід, І. Грицютенко, М. Пивоваров, В. Черкаський та ін.

Під час роботи над дослідженням нами було визначено, що проблема вивчення мовностилістичних особливостей творчості Панаса Мирного є актуальною. У ході роботи ми досліджували мовностилістичні особливості романів „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, „Повія”, оповідання „Лихий попутав”, розроблено методичну модель вивчення художньої мови зазначених вище творів у школі, що і було метою нашого дослідження.

Нами було розв'язано ряд поставлених завдань. Ми опрацювали лінгвістичну, літературознавчу, методичну літературу з проблеми дослідження. У ході роботи нами було розкрито сутність дефініцій „художня мова”, „мовностилістичні особливості”, які неоднаково трактуються у мовознавстві і літературознавстві. Аналіз опрацьованих джерел засвідчив, що поняттю „мовностилістичні особливості” у науковій літературі приділено менше уваги, ніж „художня мова”, що свідчить про недостатню розробленість проблеми.

У ході дослідження ми визначили психолого-педагогічні особливості вивчення художньої мови старшокласниками у школі і з'ясували, що ґрунтовна робота над аналізом мовних особливостей текстів творів у ранній юності сприяє кращому розумінню учнями індивідуального стилю письменника та усвідомленню ними ідейного змісту певного твору.

Ми здійснили ґрунтовний літературознавчий аналіз романів „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, „Повія”, оповідання „Лихий попутав” Панаса Мирного. Спостереження за мовними особливостями художніх творів дозволяє зробити висновки про те, що прозові твори письменника відзначаються лексичним багатством, синтаксичною своєрідністю.

Під час роботи над дослідженням нами було з'ясовано, що прозові твори письменника, зокрема романи „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, „Повія”, оповідання „Лихий попутав” характеризуються використанням різних груп лексеми, уживанням численної кількості тропів, наявністю історичної та запозиченої лексики, фразеологізмів, своєрідністю використаних синтаксичних конструкцій.

Нами також було визначено стан досліджуваної проблеми у шкільній практиці та особливості проведення шкільного аналізу мови художнього твору та розроблено методичні рекомендації і систему уроків до вивчення мови художніх творів Панаса Мирного у старшій школі.

Дані нашого дослідження можуть бути застосовані як у практиці роботи загальноосвітньої школи під час проведення української літератури, занять літературних гуртків, виховних заходів, так і у вищій школі на практичних і семінарських заняттях за монографічною темою „Панас Мирний”.

Наше дослідження було спрямоване на розкриття стану вивчення мовностилістичних особливостей творчості Панаса Мирного і виявлення основних аспектів даної проблеми. Мета і завдання нашої роботи були реалізовані повністю. Дослідження, проведене нами , не вичерпує всіх аспектів проблеми вивчення мови художніх творів Панаса Мирного на уроках української літератури у старшій школі.

Список використаної літератури

1.Бандура О.М., Волошина Н.Й. Програма для ЗНЗ з укр. і рос. мовами навчання. Українська література 5-11 класи. -К.: Шкільний світ,2001

2.Білодід І. СУЛМ. Лексика і фразеологія. -К.: Наукова думка, 1973. -429с.

3.Білоус П. Індивідуальний стиль письменника// Українська мова та література. -2002. -№4. -С. 3-7

4.Бровко І. Аналіз літературного твору. -К.: Радянська школа, 1959. -167с.

5.Бугайко Т.Ф. Українська література у середній школі: Курс методики. -К.: Радянська школа, 1962. -391с.

6.Великий тлумачний словник української мови і літератури(з додатками і доповненнями)/Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. - К., Ірпінь; ВТФ "Перун", 2005. -1728с.

7.Виноградов В.Лингвистика текста и лексикология. -М.,1984. -362с.

8.Виноградов В. Лексикология и лексикография. -М.: Наука, 1977. -412с.

9.Виноградов В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. -М., 1963. -293с.

10.Вихованець І. Таїна слова. -К., 1990. -176с.

11.Волох О. СУЛМ. -К., Вища школа, 1976. -369с.

12.Грибан Г. Взаємозв'язок у вивчені мови та літератури// Дивослово. - 1998. -№2. -С.19-22

13.Григорьев В. Поэтика слова. -М., 1978. -239с.

14.Духовні криниці. Українська література: Хрестоматія для 10 кл. загальноосвітніх навч. закл. Частина І / Упор. Г.Ф.Семенюк, П.П.Хропко. -К.: Школяр, 2004. -448с.

15.Жулинський М. Українська література: Посібник-хрестоматія. 10 клас. -Донецьк, 2003. -896с.

16.Ковалик І. Методика лінгвістики аналізу тексту. -К.: Вища школа, 1984

17.Кононенко П. Українська література. Хрестоматія. 10 клас. -К., 2001. -374с.

18.Концепція літературної освіти. Проект // Українська мова та література. -2002. -№11. -С.1-11

19.Косенко Н. Опорні схеми для літературних текстів. -Дивослово. -2004. -№4. -С.55

20.Косенко Н. Особливості сприймання учнями художніх текстів // Дивослово. -2003. -№10. -С.41-42

21.Курс історії української літературної мови. Т.1 / За ред. І.К.Білодіда. -К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1958. -596с.

22.Лесин В. Літературознавчі терміни: Довідник. -К., 1985. -251с.

23.Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Гром'яка, Н.Ковальова. -К.: Академія, 2006. -752с.

24.Мельничайко В. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови. -К.: Радянська школа, 1986

25.Матюшкіна Т. Використання ЛСК під час вивчення роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» // Українська література в загальноосвітній школі. -2000. -№5. -С.19-22

26.Мирний П. Твори у трьох томах. Том 1. -К.: Дніпро, 1976. -526с.

27.Мирний П. Твори у трьох томах. Том 3. -К.: Дніпро, 1976. -512с.

28.Мирний П. Хіба ревуть воли, як ясла повні? - Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2007. -416с.: іл.

29.Міхно О. Психолого-педагогічні засади дослідницької діяльності старшокласників у процесі вивчення української літератури // Українська література у ЗОШ. -2006. -№8. -С.12-18.

30.Наукові основи методики літератури. Навчально-методичний посібник. / За ред. Н.Волошиної. -К.: Ленвіт, 2002. -344с.

31.Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст. -К., 2004. -С.2-13.

32.Новиченко Л. Класика в сучасному світі // Радянське літературознавство. -1986. -№10. -С.4-11.

33.Панас Мирний. Життя і творчість у фотографіях, ілюстраціях, документах: Альбом / Упор. Є.Є.Радченко, О.І.Володарець. -К.: Радянська школа, 1984. -160с.

34.Пасічник Є.А. Методика вивчення української літератури в середніх навчальних закладах. -К.: Ленвіт, 2000. -384с.

35.Пивоваров М.П. Панас Мирний. Життя і творчість. -К.: Державне видавництво художньої літератури, 1952. -148с.

36.Пивоваров М.П. Проза Панаса Мирного 70-х років. -К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1959. -308с.

37.Пилипинський М. До проекту словника мови письменника. -К., 1941.

38.Пономарів О.Д. Стилістика СУЛ. Підручник 3-тє вид. -Тернопіль: Богдан, 2000. -248с.

39.Привалова С., Балюк І. Вивчення мови художнього твору: роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні ?» // Українська література в загальноосвітній школі. -2005. -№6. -С.41-45.

40.Привалова С.П. Вивчення мови художнього твору: Навчально-методичний посібник. -Глухів: РВВ ГДПУ, 2008. -120с.

41.Привалова С.П. Педагогічне керування процесом вивчення мови художнього твору у старших класах // Українська література в загальноосвітній школі. -2005. -№3.-С.20-23

42.Привалова С.П. Шкільний аналіз мови художнього твору // Українська мова і література в школі. -2007. -№2.- С.15-18

43.Програма з української літератури для середньої загальноосвітньої школи: Українська література 5-11 класи / Авторський колектив під кер. М.Г.Жулинського / За заг. ред. Р.В.Мовчан. -К.: Генеза, 2002. -136с.

44.Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська література 5-12 класи / Кер. авт. проекту М.Г.Жулинський, за заг.ред. Р.В.Мовчан. -К., 2005

45.Програма для ЗНЗ суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний напрям. Українська література 10-12 класи

46.Психологические особенности самознания школьников / Под ред. Н.Менчинской. -М.,1971. -272с.

47.Рева Г. Вивчення прози в середній школі: Посібник для вчителів: К.: Радянська школа, 1965. -103с.

48.Семенюк Г., Цимбалюк В. Програма для загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням української літератури, для класів з гуманітарним профілем, гімназій, ліцеїв та коледжів // Українська мова та література. -2002. -№6

49.Семчук Д. Схеми аналізу тексту (лексичний, синтаксичний, лінгвостилістичний) // Українська мова та література. -2001. -№42. -С.20

50.Ситченко А. Психологічні передумови розвивального навчання на уроках літератури // Українська література в загальноосвітній школі. -2006. -№5. -С.16-21

51.Ситченко А. Тенденції розвитку методичної думки про аналіз художнього твору // Українська література в загальноосвітній школі. -2006. -№4. -С.17-21

52.Ситченко А. Визначення індивідуального стилю письменника // Дивослово. -2002ю -№5. -С.48-50

53.Степанишин Б. Методика вивчення монографічної теми з літератури в середній школі. // Українська мова та література в школі. -2002. -№8. -С.17-24

54.Теорія літератури / За ред. О.Галича. -К.: Либідь. -2001. -487с.

55.Токмань Г. Вікова психологія як наукове джерело методики викладання літератури // Дивослово. -2003. -№6. -С.23-29

56.Толстой Л.Н. Воскресение: Роман; Рассказы. -М.: Худож. Лит., 1984. -527с.

57.Українська література. 10 клас: Плани-конспекти уроків. -Х.: Ранок, 2002. -284с.

58.Українська література: Хрестоматія: 10 клас / Автор. упор. А.Б.Уліщенко. -Х.: Світ дитинства, 2003. -848с.

59.Українська мова: Енциклопедія / Редкол. Русанівський В.М. (співголова), Тараненко О.О. (співголова), М.П.Зиблюк та ін. -2-ге вид., випр. і доп. -К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, 2004. -824с.: іл..

60.Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я.Єрмоленко. -К.: Либідь, 2001. -224с.

61.Фенцик О. Специфіка вивчення епічного твору у старших класах середньої школи: стан проблеми та методико-дидактичні // Українська література в загальноосвітній школі. -2006. -№5. -С.2-25

62.Халін В. Особливості художнього сприймання літератури у порівнянні зі сприйманням інших видів мистецтва // Українська література в загальноосвітній школі. -2005. -№1. -С.8-11

63.Халін В. Структура і особливості художнього сприймання учнями // Українська мова та література в школі. -2005. -№4. -С.34-37

64.Хропко П. Українська література: Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. -6-те вид. -К.: Школяр, 2005. -528с.

65.Черкаський В.М. Вивчення творчості Панаса Мирного: Посібник для вчителів. -К.: Радянська школа, 1982. -192с.

66.Черкаський В.М. Панас Мирний. Біографія. -К.: Наукова думка, 1973. -392с.

67.Черкаський В.М. Художній світ Панаса Мирного. -К.: Дніпро, 1989. -352с.

Додаток А

Анкета для вчителів української мови та літератури

Шановний колего! Ми звертаємось до Вас як фахівця з проханням допомогти у науковому дослідженні, мета якого -з'ясувати стан вивчення художньої мови прозових творів Панаса Мирного у школі.

Дані анкет розголошенню не підлягають і будуть використані лише у науковому дослідженні. Наперед вдячні Вам за співпрацю!

1. Вік________________________

2. Стаж роботи________________

3. Школа: сільська, міська, нового типу (підкреслити)

4. Як часто під час літературознавчого аналізу художнього тексту на уроках української літератури Ви практикуєте спостереження старшокласників за мовою твору?

А) постійно;

Б) інколи;

В) ніколи;

Г)Ваш варіант відповіді. _______________________________________

5. Який вид аналізу художньої мови на уроках української літератури у старшій школі Ви практикуєте найчастіше?

А) повний (комплексний);

Б) частковий (фрагментарний);

В) Ваш варіант відповіді. ____________________________________

_____________________________________________________________

6. На яких мовних особливостях під час аналізу художнього твору Ви акцентуєте увагу старшокласників?

А) фонетичних;

Б) лексичних;

В) синтаксичних;

Г) Ваш варіант відповіді. ______________________________________

_____________________________________________________________

7. Аналіз мовних особливостей художнього твору у старшій школі викликає певні труднощі через:

А) недостатню фахову підготовку словесника;

Б) відсутність достатнього бюджетного часу;

В) методичну незабезпеченість;

Г) Ваш варіант відповіді. ___________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________

8. На які мовні засоби, наявні у прозових творах Панаса Мирного, зокрема у романах „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, „Повія”, оповідання „Лихий попутав”, Ви звертаєте найбільше уваги під час літературознавчого аналізу?

А) своєрідність лексичного складу;

Б) епітети, метафори, порівняння;

В) синтаксичні фігури;

Г) Ваш варіант відповіді. _______________________________________

_____________________________________________________________

9. Чи акцентуєте Ви увагу старшокласників на тому, що мова творів Панаса Мирного насичена прислів'ями, приказками, афоризмами? Відповідь обґрунтуйте.

А) так;

Б) ні;

В) Ваш варіант відповіді. _______________________________________

Додаток Б

Анкета для старшокласників

1. Школа: сільська, міська, нового типу (потрібне підкреслити).

2. Клас ________________________

3. Прокоментуйте розуміння вами поняття „мова художнього твору”.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Чи здійснюєте ви аналіз мови художніх творів на уроках української літератури?

А) так;

Б) ні;

В) Ваш варіант відповіді. ___________________________________

____________________________________________________________

5. Аналіз художньої мови яких творів для вас є найпростішим?

А) епічних;

Б) ліричних;

В) драматичних;

Г) ваш варіант відповіді. ____________________________________

__________________________________________________________

6. Чи доцільно практикувати аналіз мови художнього твору на уроці української літератури? Відповідь обґрунтуйте.

____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_________________________________________________________

7. Визначте найбільш характерні особливості художньої мови прозових творів Панаса Мирного.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. На які мовні засоби, наявні у прозових творах Панаса Мирного, зокрема у романах „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, „Повія”, оповідання „Лихий попутав”, ви звертаєте найбільше уваги під час літературознавчого аналізу?

А) своєрідність лексичного складу;

Б) епітети, метафори, порівняння;

В) синтаксичні фігури;

Г) ваш варіант відповіді. _______________________________________

_____________________________________________________________

________________________________________________________

Додаток В.1

Урок до вивчення мови оповідання "Лихий попутав"

Тема: Панас Мирний. Життєвий і творчий шлях письменника. Оповідання „Лихий попутав” як зразок ранніх творів митця.

Мета: вивчити життєвий і творчий шлях Панаса Мирного; проаналізувати ідейно-тематичний зміст твору „Лихий попутав”, охарактеризувати образ Варки Луценкової, дослідити особливості мови твору; провести міні-дискусію „Засуджую або виправдовую Варку Луценкову,тому що...”; розвивати в учнів самостійність у підборі й поданні матеріалів до уроку, навички аналізу епічного твору і його мовних особливостей; формувати в учнів стійку моральну позицію і негативне ставлення до таких рис як зрадливість, підлість, егоїзм.

Тип уроку: урок-дослідження

Обладнання: портрет Панаса Мирного, збірки творів митця, схеми

План уроку

І. Актуалізація опорних знань

Постановка проблемного питання

ІІ. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності

1.Слово вчителя

2.Запис теми уроку у зошити

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Робота з портретом Панаса Мирного

2. Повідомлення „біографа” №1 „Дитинство письменника”

3. Повідомлення „біографа” №2 „Час навчання та подальша доля митця"

4. Повідомлення „літературознавця” „Загальний огляд творчості Панаса Мирного”

5.Створення логічної схеми „Лихий попутав” - як зразок ранніх творів митця

6.Робота над аналізом образу Варки Луценкової

7.Робота у групах „Дослідження мови твору”

8.Міні-дискусія „Засудити чи виправдати Варку”

ІV. Підсумок уроку

Коментар учителя

V. Домашнє завдання

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1.Постановка проблемного питання

Пригадайте найвідоміших письменників ХІХ ст. Які теми вони порушували у своїх творах?

(І.Котляревський, Г.Квітка-Основ'яненко, Т.Шевченко, І.Нечуй-Левицький, Марко Вовчок та ін. Зображували у своїх творах життя селян, соціальну нерівність, кріпацтво і неволю, стосунки між людьми та ін.)

У творах яких письменників того часу розкривалася проблема зрадженої, покинутої дівчини?

(У творах Т.Шевченка, наприклад, поема „Катерина”)

ІІ. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності

1.Слово вчителя

В українській літературі є ще одна знакова постать, яка зробила величезний внесок у розвиток української прози, започаткувала соціально-психологічний роман, це Панас Якович Рудченко, більш відомий як Панас Мирний. Тема уроку: „Панас Мирний. Життєвий і творчий шлях письменника. Оповідання „Лихий попутав” - як зразок ранніх творів митця”.

Яка була доля Панаса Мирного? Чому він все життя присвятив роботі, яку зовсім не любив? Якою є тематика і жанрове різноманіття його творів? Все це ми спробуємо дослідити на уроці.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Робота з портретом Панаса Мирного

Зверніть увагу на портрет Панаса Мирного. Якими рисами характеру, на вашу думку, була наділена ця людина?

(Мужність, витривалість, спокій, твердість у переконаннях, вірність принципам, стійкість, відвертість, чесність, правдолюбство, незламність характеру та ін.)

Зараз ми заслухаємо групу дослідників життєвого і творчого шляху Панаса Мирного. Дізнаємося, якою була ця людина, і який внесок вона зробила в українську літературу.

1. Повідомлення „біографа” №1 „Дитинство письменника”

Панас Мирний - це літературний псевдонім Панаса Яковича Рудченка. Народився він 13 травня 1849р. у родині бухгалтера повітового скарбництва у м. Миргороді на Полтавщині. На ті часи Миргород, як писав Панас Мирний, виглядав великим селом. „…Однакові невеличкі хати, чепурно обмазані білою глиною, укриті очеретом або соломою; у дворах загороди та повітки задля скоту, рублена комора задля схованки всякого припасу…Серед чималого майдану стоїть кам'яна церква-собор; кругом неї ряди усяких крамниць [35,с. 13-14]”. Жили батьки письменника у повній злагоді і взаємній пошані. Батько, Яків Григорович був увесь на службі, яку любив. З дітьми тримався на відстані, - а їх у родині було п'ятеро: четверо синів і одна дочка. Мати Тетяна Іванівна знала народну медицину, допомагала багатьом. Товаришами Панаса у дитинстві були і брати і сестра. Особливо він тягнувся до старшого Івана. З ним і воював за урівноваження прав. „Я проклинал себя, почему я не старше его, почему я не имею такого права, как он… Отчего ему дозволяется и то, и другое взять самому, мне же, напротив, все давалось или руками матери, или отца…Я плакал и сквозь слёзы кричал: „Іван-баран на капусті сидів… Начиналася драка.[35,с. 17]”. Панас ще з дитинства був захоплений світом пісень, казок та легенд, які майстерно розказувала йому нянька Оришка.

2. Повідомлення „біографа” № 2 „Час навчання та подальша доля митця”

Навчався хлопець у початкових школах Миргорода та Гадяча, за старанність і відмінні успіхи щороку нагороджували „похвальними листами”. Вчителі радили батькові „не закопувати талант”, далі вчити здібного школяра в гімназії, потім - в університеті. Але батько не мав таких намірів. І з 14 років хлопець починає працювати у канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. Невеселим було життя юнака у провінційних містечках. Одноманітна, нецікава праця, рабське плазування нижчих чиновників перед вищими, зневажання гідності простої людини чиновницькою „братією” - такою була „клята” дійсність, яка щодня оточувала майбутнього письменника. З 1871 р. до самої смерті Рудченко живе і працює у Полтаві, займаючи різні посади у губернському скарбництві, а згодом у казенній палаті. Ще 1881 р. Панас Мирний писав брату про своє міцне службове становище: „Все знают, и начальство знает и как только встретится какое-либо затруднение - направляются и направляют за советом ко мне. Что я скажу - тому и быть [35,с. 33]”. У 1889 р. одружився з учителькою музики та співів Олександрою Шейдеман. Редагує часопис „Рідний край” (1905-1907). 28 січня 1920 р. помирає.

4. Повідомлення „літературознавця”

„Загальний огляд творчості Панаса Мирного”

Панас Мирний захоплювався у молоді роки збиранням фольклору. Частина зібраних ним зразків УНТ була опублікована братом Іваном у збірниках „Народні південно-руські казки” (1869, 1870) та „Чумацькі народні пісні” (1874). 1872 р. - це рік суцільного творчого подвигу. Мирний перекладає „Слово о полку Ігоревім”, створює першу редакцію драми „Лимерівна”, завершує оповідання „Лихий попутав”, пише нарис „Подоріжжє од Полтави до Гадячого” і повість „Чіпка”. Цього року львівський журнал „Правда” опублікував його вірш „Україні” з підписом „Опанас Мирний”. Творчий доробок різножанровий: оповідання („Морозенко”), новели („Лови”), п'єси („У черницях”), повість („Лихо давнє і сьогочасне”), нариси („День у дорозі”), романи („Повія”) та ін. Був він і публіцистом, виступав зі статтями, кореспонденціями у газетах, з промовами на зібраннях - здебільшого нелегальних.

5.Створення логічної схеми „Лихий попутав” - як зразок ранніх творів митця.

„Лихий попутав” - один із найяскравіших творів митця, тісно пов'язаний з традиціями Т.Шевченка та Марка Вовчка в українській літературі. Цей твір ми і проаналізуємо за допомогою логічної схеми:"Ідейно-тематичний аналіз оповідання "Лихий попутав"

"Ідейно-тематичний аналіз оповідання "Лихий попутав"

„Лихий попутав”

Жанр оповідання Рік написання Назва

1872 метафорична

Тема :

(зображення нещасливої долі дівчини-сироти Варки, обманутої Василем)

Ідея:

(засудити підлість і підступність Василя, що занепастив дівчині життя)

Проблематика:

-проблема сирітства і відношення до сироти;

-заробітчанства;

-кохання;

-підлості і підступності;

-вибору;

-суспільство і покритка;

-злочину і кари;

-моральності

Персонажі:

Мотря Маруся Варка Василь Дядько, дядина

Луценкова

6.Робота над аналізом образу Варки Луценкової

Варка - персонаж складний і суперечливий (як і більшість у творах Панаса Мирного), який має нелегку життєву долю. Щоб нам зрозуміти вчинок цієї дівчини, маємо спочатку її охарактеризувати за наступними характеристиками:

Ім'я, прізвище Варка Луценкова

Вік 18

Місце у сюжеті центральний

Сім'я сирота

весела

моторна

працьовита

щира

Риси вдачі добра

довірлива

комунікативна

Варка сім'я дядька

(„Жила у його за наймичку”)

зв'язок з іншими Варка Мотря

персонажами (була як дочка)

Варка Василь

(„Кого я любила, кого я

кохала-пригортала”)

7. Робота у групах „Дослідження мови твору”

Аналіз твору не буде цілісним, якщо ми оминемо особливості його мови. Зараз ми спробуємо дослідити, якою є мова оповідання „Лихий попутав”. Ця робота проводитиметься у групах, яких буде 3.

Отже, І група досліджує чи є зв'язок мови твору з народною мовою, якщо є, то ілюструє конкретними прикладами.

ІІ група вивчає художні засоби мови твору (метафори, епітети, порівняння і т.д.) і з'ясовує їх роль.

ІІІ група досліджує мову твору як засіб творення персонажів.

8. Міні-дискусія „Засудити чи виправдати Варку Луценкову, тому що…”

Питання до дискусії

1.Коли Варка дізналася, що вагітна?

2.Що дівчина подумала про майбутню дитину? Чому в ній затаїлася злість?

3.Як сприйняли народження дитини господиня і родичі Варки?

4.Як жилося Варці, коли вона повернулася до дядька?

5.Чому дівчина пішла у волость?

6.Опишіть стан Варки, коли вона здійснила той страшний вчинок? Чи розуміла Варка тоді що робить?

7.Чи спокутувала вона свій гріх?

ІV. Підсумок уроку

Коментар учителя

Ранні твори Панаса Мирного відзначаються глибоким психологізмом і народністю. Сам автор засуджує не дівчину, а умови, які призвели її до такого вчинку, що Варка все життя карається. Трагізм її долі вражає, не залишає байдужими читача. Вже перші твори письменника засвідчили, що в українську літературу прийшов великий художник-реаліст.

V. Домашнє завдання

Скласти хронологічну таблицю „Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного”

Написати міні-твір „Моє ставлення до Варки Луценкової” (за оповіданням Панаса Мирного „Лихий попутав”)

Виписати з оповідання приказки, афоризми і пояснити їх зміст.

Додаток В.2

Система уроків за романом "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

Урок № 1

Тема: Панас Мирний. Соціально-психологічний роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Мета: охарактеризувати суспільно-політичні умови ІІ половини ХІХ ст.; розглянути історію написання роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”; з'ясувати, яка роль у створенні твору належить Івану Білику; проаналізувати ідейно-тематичний зміст роману; дослідити мовні особливості твору; розвивати самостійність учнів у підборі матеріалу, активність, навички аналізу епічного твору, пам'ять, увагу, мислення; виховувати негативне ставлення до проявів зла, жорстокості, насильства.

Тип уроку: урок-спостереження

Обладнання: схема-алгоритм „Шлях роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” від автора до читача”

План уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Повідомлення (Виступ) „історика” „Суспільно-політичні умови ІІ половини ХІХ ст.”

2. Постановка проблемного питання

ІІ. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності

1.Слово вчителя

2. Запис теми уроку в зошити

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Розповідь учителя

2.Створення схеми-алгоритму „Шлях роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” від автора до читача”

3.Робота над ідейно-художнім аналізом твору

4.Робота у групах над дослідженням мовних особливостей роману

ІV. Підсумок уроку

1.Міні-роздум (проблемна ситуація)

2.Оцінювання з мотивацією

V. Домашнє завдання

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Повідомлення „історика” „Суспільно-політичні умови ІІ половини ХІХ ст.”.

У ХІХ ст. українські землі перебувають під владою Російської і Австро-Угорської імперії. Становище селян було особливо гірким. Кріпацтво, жорстокість панів, непосильні податки, все це призвело до того, що зростає напруга у суспільстві. Але у 1855 р. у промові перед московськими дворянами цар Олександр ІІ заявив: „Краще скасувати кріпацтво згори, ніж чекати, доки кріпаки скасують його знизу”. Між 1856 і 1860 рр. на Україні мали місце 276 заворушень, у яких взяло участь близько 160 тисяч селян. 19 лютого 1861 р. Олександр ІІ видав маніфест, що скасував кріпосне право. Але реформа не виправдала сподівань селян. Після неї „настало зразу тисяча тисяч вільних рук, без хати-оселі, без хліба, без грошей. Треба було щось робити, щось ротом жувати. Оттута-то й почалася боротьба за шматок хліба, за оселю [35,с. 121]”. Не всі кріпаки могли викупити свою землю. І замість того, щоб працювати, чесно заробляючи на хліб, на своїй землі, йшли розбійницьким шляхом. Реформа розчарувала селян і кріпаків. Їхнє економічне становище не погіршилося. Багато українських селян вирушило на пошуки кращої долі за межі України. Активізується діяльність представників української інтелігенції, створюються різноманітні організації, громади, гуртки. 1863 р. - Валуєвський циркуляр про заборону українських наукових, релігійних і педагогічних публікацій. 18 травня 1876 р. набув чинності Емський указ. Було заборонено викладання у школах будь-яких дисциплін українською мовою, вилучено книжки, написані українською мовою, зі шкільних бібліотек, не друкувалися українські книжки.

2. Постановка проблемного питання

Не зважаючи на всі заборони і перепони, українське слово жило. У серцях і творах українських письменників, яких ніякі укази не лякали.

Пригадайте письменників того часу, які у своїх творах зображували тяжке життя селян, кріпацтво, сваволю панів?

(Т.Шевченко, І.Нечуй-Левицький, Марко Вовчок та ін.)


Подобные документы

  • Проблеми та психологічні особливості вивчення творів фольклору в середній школі. Усна народна творчість: поняття, сутність, види. Методична література про специфіку вивчення з огляду на жанрову специфіку. Специфіка вивчення ліричних та епічних творів.

    курсовая работа [42,2 K], добавлен 22.04.2009

  • Мета, завдання та основні принципи компаративного аналізу художніх творів на уроках словесності. Сучасні підходи до класифікації між літературних зв’язків. Компаративний аналіз жіночих образів в романах Панаса Мирного "Повія" і Толстого "Воскресіння".

    контрольная работа [43,8 K], добавлен 22.12.2013

  • Методичні особливості вивчення ліричних творів у 9 класі загальноосвітньої школи. Методична розробка уроків за творчості Генріха Гейне в 9 класі. Місце творів Гейне у шкільній програмі з зарубіжної літератури. Розробка уроків по творчості Г. Гейне.

    курсовая работа [36,6 K], добавлен 05.01.2008

  • Біографія Панаса Мирного. Характеристика та особливості композицій творів: "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", "Лихі люди". Відображення письменником основних рис характеру дійових осіб повістей - Петра Телепня, Тимофія Жука, Шестірного, Григорія Попенка.

    реферат [21,3 K], добавлен 30.10.2013

  • Теоретичні аспекти вивчення чарівної казки як жанру народнопоетичної творчості. Німецька чарівна казка та її мовностилістичні особливості. Особливості в розгортанні казкового сюжету. Мовностилістичні особливості зачину, методи його дослідження.

    курсовая работа [37,9 K], добавлен 19.05.2011

  • П.О. Куліш в історії української літературної мови, аналіз його творчої та наукової діяльності. Формування нової української літературної мови, її особливості та проблеми. Категорії народної філософії, психології та естетики українського суспільства.

    курсовая работа [45,7 K], добавлен 09.10.2009

  • Короткий опис життєвого та творчого шляху Панаса Мирного - видатного українського прозаїка та драматурга. Осудження кріпацтва, напівкапіталістичної і напів-кріпацької дійсності як ключова тема в творчості автора. Огляд основних творів Панаса Мирного.

    презентация [2,4 M], добавлен 15.05.2014

  • Чорнобиль як наслідок історичної долі України та питання існування чорнобильського жанру в українській літературі. Методичні рекомендації вивчення теми Чорнобиля у школі. Вивчення творчості письменників-шістдесятників у школі: Драч, Костенко.

    курсовая работа [84,1 K], добавлен 07.05.2011

  • Методологія дослідження оповідань Дж. Лондона, жанрово-стилістичні особливості проблематики його творів. Морські фразеологічні звороти в оповіданнях. Вивчення творів англійських письменників на уроках та позакласних заходах з англійської мови (5-8 класи).

    дипломная работа [63,8 K], добавлен 08.09.2010

  • Заголовок як один із компонентів тексту, його важливе значення для розкриття ідейного та філософського смислу художніх і публіцистичних творів. Дослідження та аналіз структурно-семантичних і функціонально-стилістичних особливостей в назвах творів.

    курсовая работа [30,0 K], добавлен 28.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.