Методична модель вивчення мови художніх творів Панаса Мирного у школі

ІІ. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності

1.Слово вчителя

До цих видатних письменників варто додати ще одне прізвище - Мирний. З життєвим і творчим шляхом Панаса Яковича ми ознайомилися на попередньому уроці. Сьогодні ми розглянемо один із найвизначніших його творів. Тема уроку: „Панас Мирний. Соціально-психологічний роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Ми дізнаємося, що спонукало митця до написання цього твору, яку роль у створенні роману відіграв його брат Іван Білик, проаналізуємо ідейно-тематичний зміст твору.

Чому цей роман було видано вперше не в Україні? Які важливі проблеми порушує у ньому автор? Чи справді це „Роман з народного життя”?

Все це ми спробуємо з'ясувати на уроці.

2.Запис теми уроку в зошити

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

Як відомо з юнацьких записів Панаса Мирного, образ розбійника непокоїв його творчу уяву ще в миргородській самотині. Саме життя давало багатий матеріал для творчих роздумів. Під час подорожі до Гадяча 14 квітня 1872 р. письменник почув розповідь від хлопчика-візника про відомого на Полтавщині розбійника Василя Гнидку, який вбив і пограбував багатьох людей у Полтавському, Миргородському, Зінківському та Переяславському повітах. Згодом він був спійманий у с. Заїченцях, засуджений і відправлений на каторжні роботи. У 1872 р. у Полтавській губернії було вчинено 455 різних злочинів, у 1873 - 512, у 1874 - 560, а у 1875 р. - 850 злочинів. Протягом цих років засуджено 3000 чоловік. Показовим щодо цього був процес братів Хатитовських і їх співучасників. Це було у 1874 р. у Катеринославській губернії. На лаві підсудних сиділо тридцять селян, які грабували куркулів, багатих поміщиків, панів; майно, коней та інше награбоване вони продавали або віддавали бідним, а на решту „весело жили”

Створення схеми-алгоритму „Шлях роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” від автора до читача”

Весна 1872 р. Листопад 1872 р.

Нарис „Подоріжжя од повість „Чіпка”

Полтави до Гадячого” (схвалена братом І.Біликом)

1873 р. 1873 р.

(з 15 розділів до 24 роман „Хіба ревуть воли,

у спілці з братом як ясла повні?” ще не

І.Біликом) завершений

25.10.1875 р. 1876 р.

Рукопис надіслано до Емський указ. Друк роману

цензури. Твір пройшов припинено

1880 р.(Женева) 1903 р.

надрукований опублікований у журналі

М. Драгомановим „Киевская старина” під назвою

потрапив да списку заборонених, „Пропаща сила”

проникав до України нелегально

1925 р.

Перше повне видання з відновленням

усіх цензурних поправок

Робота над ідейно-художнім аналізом твору

Розкрийте метафоричний зміст назви роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

(Воли - метафоричний образ закріпаченого, пригніченого панами селянства. Про його становище Чіпка говорить: „А мужик - віл …ори, поки здужає! Дай йому полови, щоб не здох, - та знову запрягай…поки не впаде в борозні… А тоді здери з його шкуру на чоботи [36,с. 229]”. Ось звідки походить ця метафора, розгорнена на весь роман.) Даруючи у 1894р. свій роман приятелеві Л. Іоніну, Панас Мирний у присвяті також розшифровує назву твору:

Прийми від серденька його

В подяку працю його давню.

Як прочитаєш ти її,

Та ще як скажеш разом з нами:

„Ох, правда: не ревуть воли,

Як перед ними ясла повні…[14,с .229]”

-Визначте жанр твору.

(Соціально-психологічний роман)

-Який роман називають соціально-психологічним?

(„Роман, у якому суспільно значущі події і соціальні процеси передаються шляхом розкриття психології героїв, їх думок, прагнень і переживань; у якому соціально-психологічний аналіз дійсності поєднується з глибоким дослідженням внутрішнього стану людини [40,с. 96]”).

-Яка тема роману?

(Показ життя селян (жителів с. Піски) у дореформений період та після скасування кріпацтва, вияву протесту селян проти несправедливості; зображення впливу соціальної дійсності на долю Чіпки, на формування його світогляду).

-Визначте ідею твору.

(Засудити жорстокість, підступність, аморальність панів, їх прислужників, представників земства, пануючої верхівки, які своїми діями породили такі соціальні явища як розбійництво, грабунок, деградація людської особистості)

-Які проблеми автор порушує у творі?

(У творі порушуються такі проблеми: соціальної нерівності, батьки і діти, кріпацтва, кохання, морального падіння особистості, влади, жорстокості і підступності владної верхівки, зміни життя людини після реформи, життя і смерть, людина і земля, злочин і кара, становище жінки у родині, солдатчини, вибору людиною власного життєвого шляху, моральність і аморальність, пошуку правди і сенсу життя)

-Академік О. Білецький порівнював композицію роману „з будинком з багатьма прибудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом [65,с. 79]”. Назвіть основні сюжетні лінії (Рід та життя Чіпки; Рід та життя Максима Ґудзя; Грицько і його дружина; пани Польські; історія села Піски)

-З скількох частин і розділів складається роман?

(4 частини, 30 розділів)

5. Робота у групах над дослідженням мовних особливостей роману

Індивідуальний стиль митця є оригінальним і самобутнім, його складовою виступає мова художніх творів. Мову роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” ми спробуємо дослідити. Зважаючи на обсяг твору, ми не в змозі проаналізувати всі особливості, але ті, що визначають творчу манеру Панаса Мирного, спробуємо визначити.

І група досліджує словниковий склад роману, яка лексика переважає, які лексеми зустрічаються найчастіше, чи наявна історична та запозичена лексика.

ІІ група вивчає тропіку роману, які тропи найчастіше вживаються.

ІІІ група аналізує синтаксис та фразеологію твору.

Орієнтовні виступ груп

І група учнів:

Найбільшу групу становлять загальновживані слова, що характеризують людину, її родинні і суспільні відносини, погляди, вчинки, побут, звичаї, трудову діяльність, природу тощо. Серед численної кількості загальновживаних слів привертають увагу стилістично нейтральні слова типу рука, земля, людина, брат, день тощо. Дуже часто у романі зустрічається лексема „земля”, це пов'язано з тим, що проблема землі є однією з основних у творі: „І що я без землі? - вертілося в його похнюпленій голові. - Людський попихач…наймит. Без землі немає волі [28,с. 145]”. Незначним прошарком у романі виступає історична лексика. Її сфера вжитку майже обмежується ІІ частиною твору. У розділах „Січовик”, „Піски у неволі”, „Пани Польські” та „Махаммед” зображено історію заснування і поневолення с. Піски. Серед функціональних історичних розрядів слів найбільш виразними є лексеми - назви зброї: „січова рушниця”, „окопи”, „порох” та ін; січові звання: „отаман”, „запорожці” та ін; назви юридичних понять, установ, подій: „компут козачий”, „сейм”, „реєстр”, „гайдамацтво” та ін. запозичені слова у творі, наприклад: „унтер”, „солдат”, „мундир”, з тюрсько-татарських мов „аркан”, „баркан”, „козак”), германізми: „цегла”, „ярмарок” та ін.

ІІ група учнів:

У романі „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” наявні тропи, основна частина яких епітети, метафори, порівняння, які досить широко представлені під час описів картин природи. Наприклад, метафори: „Над ним синім шатром розіп'ялось небо - ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре - погляд так і тоне”[28,с. 5]; „На серці стихають негоди; на думку не лізуть клопоти, добра надія обгортає тебе добрими думками, бажаннями ” [28,с. 5]. Порівняння: „А згори лине жайворонкова пісня: доноситься голос, як срібний дзвіночок”[28,с. 5], „Парубок стояв, як зачарований”[28, с. 7] та ін. Епітети: „незвичайна сміливість”, „палке серце”, „сірий туман”, „червоний захід” та багато інших.

ІІІ група учнів:

Авторській мові та мові дійових осіб роману властиві найрізноманітніші синтаксичні моделі: численні окличні речення, питальні, узагальнено-особові, неповні, безособові, період, риторичні звертання („Пан одніме, Чіпко!.. він одбере, мій сину” [28,с. 43]), інверсія („Сумне й недоладне січовикові волочити життя прийшлося на старість”[28,с. 70]); асиндетон („Найняв плуг, волів, зорав поле, засіяв, заборонив, зійшло - як щітка”[28,с. 48]) та ін. Для мови твору характерне численне застосування фразеологізмів, прислів'їв, приказок. Наприклад: „Ще молоко не обсохло коло губів”[28,с. 72]; „Дощ як з відра линув”[28, с.43]; „Скажи, хоч як тебе зовуть? - Так, як хліб жують” [28, с. 53].

ІV. Підсумок уроку

1. Міні-роздум

Ми розглянули роман Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, зокрема історію його написання, ідейно-тематичний зміст, мовні особливості. Як ви вважаєте, чому автор дає творові такий підзаголовок „роман з народного життя” і хто уособлює „пропащу силу” у романі?

2. Оцінювання з мотивацією

V. Домашнє завдання

- Підготуватися до проведення диспуту

- Підібрати цитати до аналізу образу Чіпки.

Урок № 2

Тема: Яку обрати долю, який зробити вибір? (за романом Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)

Мета: ознайомити учнів із правилами ведення диспуту, провести диспут за проблемними питаннями; визначити, які чинники вплинули на формування характеру Чіпки; дослідити, яке значення для персонажа мала земля; охарактеризувати стосунки Чіпки з іншими образами (персонажами): Мотря, Галя, Грицько, Христя, Лушня, Матня, Пацюк та ін.; виокремити риси вдачі Чіпки; визначити особливості його мови; розвивати навички аналізу художніх образів, уміння самостійної роботи над матеріалом, усне і писемне мовлення учнів, увагу, спостережливість, активність; виховувати негативне ставлення до суспільного зла, жорстокості, розбійництва.

Тип: урок-диспут

Обладнання: пам'ятка про правила ведення диспуту, таблиця-порівняння „Риси вдачі Чіпки”, схема-алгоритм „Мова Чіпки”.

Епіграф: У всякого своя доля

І свій шлях широкий…

Т.Г.Шевченко „Сон”

План уроку

І. Актуалізація опорних знань

1.Бесіда

ІІ. Повідомлення теми, мети, визначення групи опонентів, ознайомлення із правилами ведення диспуту

1.Робота з епіграфом

2.Слово вчителя

3.Визначення групи опонентів

4.Ознайомлення із правилами ведення диспуту

ІІІ. Проведення диспуту

1.Вступне слово вчителя

2.Виступи доповідачів і опонентів

ІV. Підведення підсумків

1.Робота над таблицею-порівнянням „Риси вдачі Ничипора Варениченка”

2.Робота над складанням схеми-алгоритму „Мова Чіпки”

3.Робота з епіграфом

4.Підсумкове слово вчителя

5.Оцінювання з мотивацією

V. Домашнє завдання

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

- Який персонаж є центральним у романі Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (Ничипор Варениченко)

- Пригадайте, хто був прототипом Чіпки у реальному житті? (Василь Гнидка)

- Чим займалася ця людина? (Це розбійник, який зі своєю ватагою вбив і пограбував багатьох людей у Полтавському, Зінківському і Переяславському повітах)

- Де про нього почув Панас Мирний? (Панас Мирний почув від візника, коли їхав до Гадяча)

- Яка доля цього розбійника? (Він був спійманий у с.Заїченцях, засуджений і відправлений на каторжні роботи)

ІІ. Повідомлення теми, мети, визначення групи опонентів, ознайомлення із правилами ведення диспуту

Робота з епіграфом

- Прочитайте епіграф. Як ви розумієте слова Т.Г.Шевченка? (У кожної людини своя доля, і лише вона вирішує якою вона буде, яким буде її життєвий шлях)

- Чи міг Василь Гнидка вибрати іншу життєву долю? Як ви вважаєте, чому не вибрав?

Слово вчителя

На сьогоднішньому уроці ми розглянемо складний і суперечливий образ. Це, як ви вже здогадалися, персонаж роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” - Чіпка Варениченко. Ми з'ясуємо, який життєвий шлях вибрав собі Чіпка, які чинники впливали на формування його характеру, охарактеризуємо стосунки Чіпки з іншими персонажами, визначимо риси вдачі Ничипора та особливості мови персонажа. Тема уроку: „Яку обрати долю, який зробити вибір? (за романом Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)”

Визначення групи опонентів

Урок буде проведено у не зовсім звичній для вас формі - у формі диспуту, що і допоможе нам розв'язати таке проблемне питання: Чіпка - правдошукач чи розбійник. Образ Чіпки викликає досить суперечливе ставлення, хтось його підтримує (виправдовує), хтось засуджує. Ми вислухаємо сьогодні представників як одного табору, так іншого, і спробуємо дійти до однієї спільної думки. Група доповідачів нам відома, давайте визначимо групу опонентів.

Ознайомлення із правилами ведення диспуту

Диспут - з лат. „розмірковую, суперечка” має бути проведений за певними правилами, яких обов'язково треба дотримуватися. Давайте уважно прочитаємо „Пам'ятку про правила ведення диспуту” (Читає один учень вголос, інші слухають)

ІІІ. Проведення диспуту

1.Вступне слово вчителя

Диспут буде проведено за планом, з яким ви вже мали можливість ознайомитися. Нагадаю вам проблемні питання.

План диспуту

„Яку обрати долю, який зробити вибір?”

1. Чинники, що вплинули на формування характеру Чіпки.

2. Земля як нездійсненна мрія і крах надії Чіпки.

3. Чіпка і мати: люблячий син чи жорстокий тиран?

4. Чіпка і Галя: кохання чи ілюзія?

5. Чіпка та Грицько і Христя чи Матня, Лушня, Пацюк: вибір, що змінив життя Чіпки.

2.Виступи доповідачів і опонентів

ІV. Підведення підсумків

1.Робота над заповненням таблиці-порівняння „Риси вдачі Ничипора Варениченка”

" Риси вдачі Ничипора Варениченка"

Чіпка

Негативні Позитивні

Жорстокий Добрий

Ледачий(занехаяв господарство) Працьовитий

Запальний Спокійний

Егоїстичний Люблячий

Довірливий

Брехливий Любить справедливість

(лицемір)

Аморальний Моральний

(людяний)

Напрям стрілки вказує на ту рису, що переважила вкінці

2.Робота над складанням схеми „Мова Чіпки”

Размещено на http://www.allbest.ru/

3.Робота з епіграфом

Ми розглянули всі складові образу Чіпки. Давайте звернемося до епіграфа. Прочитайте його. Як ви думаєте, чи могла б скластися по-іншому доля Чіпки? І як саме?

4.Підсумкове слово вчителя

Образ Чіпки викликає багато думок і суперечок. Цей образ один із найсуперечливіших і найскладніших за складом характеру в українській літературі. І остаточно вирішити цю суперечку буде намагатися ще не одне покоління. Ми ж, маючи різні думку і погляди, маємо не забувати, що як би не було важко, проте завжди потрібно залишатися людиною і не ставати на шлях злочину, бо це до добра не приводить.

5.Оцінювання з мотивацією

V. Домашнє завдання

- Написати міні-роздум на тему: „Чи важко робити вибір?” або „Як зрозуміти, що ти зробив правильний вибір?”

- Підібрати цитати до характеристики інших образів роману (Максим, Грицько, Мотря, Галя, Христя), звернути увагу на особливості їхньої мови.

Пам'ятка про правила ведення диспуту

1.Уважно вислухай думку товариша з питання, що обговорюється.

2.Свої заперечення висловлюй у тактовній, необразливій формі, не вдаючись до обговорення особистих якостей опонента.

3.Намагайтесь навести якомога більше цікавих доказів, фактів, аргументів.

4.Намагайтесь знайти у думці товариша щось корисне, виробити спільну, компромісну думку з питання, що обговорюється.

Додаток В. 3

Заняття літературно-мистецького гуртка

Тема: Панас Мирний. „Повія” - перший психологічний роман про жінку в українській літературі.

Мета: визначити історію написання та мовні особливості роману „Повія”, провести компаративний аналіз роману „Повія” Панаса Мирного і „Воскресіння” Л.М.Толстого; розвивати самостійність учнів, естетичні почуття, творчу активність, уміння „читати” картини, уміння аналізувати і порівнювати художні твори; виховувати повагу до жінки, прагнення до пізнання прекрасного, інтерес до поглибленого вивчення літературних творів; формувати стійку життєву позицію.

Тип гуртка: літературно-мистецький

Форма заняття: літературне дослідження

Обладнання: репродукція картин Леонардо да Вінчі „Джоконда” і Рафаеля Санті „Сікстинська Мадонна”

План заняття

І. Актуалізація опорних знань

1. Слово вчителя

2. Робота із репродукціями картин Леонардо да Вінчі „Джоконда” і Рафаеля Санті „Сікстинська Мадонна”

3. Постановка проблемного питання

ІІ. Повідомлення теми, мети заняття

Вступне слово вчителя

Запис теми заняття у зошити

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Коментар учителя

Виступ учня „Історія написання роману „Повія”

Робота над компаративним аналізом творів „Повія" Панаса Мирного і „Воскресіння” Л. Толстого

Спостереження за мовними особливостями роману „Повія”

ІV. Підсумок уроку

Міні-роздум

V. Домашнє завдання

Хід заняття

І. Актуалізація опорних знань

1. Слово вчителя

- Про Неї сказано багато, Їй присвячено безліч пісень і віршів, подаровано міліони квітів… Нею захоплюються, Її кохають, обожнюють, підносять до небес; Її ображають, кривдять, над нею глумляться. Вона буває щасливою, безтурботною, усміхненою, веселою; буває сумною, неспокійною, злою і навіть жорстокою. Її величають поети, скульптори намагаються увіковічнити Її красу, художники намагаються розгадати Її загадковий погляд і усмішку, архітектори присвячують Їй свої безсмертні шедеври…Але Її таємниця така загадкова, як і життя, як Всесвіт. Ці всі слова сказані про Жінку. Жінка-Мати, Жінка-Берегиня, Жінка-Краса, Жінка-Добро, просто Жінка.

Робота з репродукціями картин Леонардо да Вінчі „Джоконда”, Рафаеля Санті „Сікстинська Мадонна”.

Багато талановитих художників зображували на картинах жінку, і ці полотна ставали шедеврами.

Золотий час Відродження. Він приніс багато видатних імен у світове мистецтво. Серед них і такі талановиті митці як Леонардо да Вінчі і Рафаель Санті. Їхніми полотнами захоплювалися, захоплюються і будуть захоплюватися. Це справжні шедеври, що не підлягають продажу, адже належать усьому людству, як неповторний і цінний скарб. Таємницю їхніх картин намагалося розгадати безліч мистецтвознавців, учених. Але справжнє мистецтво не відкриває своїх таємниць повністю, щоб дивувати, захоплювати, чарувати. Давайте й ми хоч трішечки торкнемось їх загадкової сутності, можливо, нам відкриється хоча б одна з тих таємниць, що криються у них.

Зверніть увагу на ці дві картини - „Джоконда” Леонардо да Вінчі і „Сікстинська Мадонна” Рафаеля. На обох полотнах зображені жінки. На першому - жінка у всій своїй красі із загадковою посмішкою. На другому - жінка-страдниця, жінка-мати. Як ви вважаєте, що через ці картини нам хотіли сказати художники? Якими рисами вони їх наділяють?

Постановка проблемного питання

Подумайте і дайте відповідь на таке питання: Яке ставлення до дівчини, жінки було б в українського народу?

(Жінка - це перш за все господиня у домі, яка дає всьому лад. Її місце біля колиски, біля печі та на городі. Вона як берегиня домашнього затишку. За найменший погріх її надовго піднімали на глум і мало коли вибачали, чоловікові прощалося ж все. Жінок вважали нездатними до великих подвигів і звершень. Мабуть, тому на Запорізькій Січі були лише самі чоловіки. Хоча жінка здатна на великі вчинки і, навіть, зміну світу. Пригадайте визначну українку - Настю Лісовську (Роксолана, Хуррем), або ж видатну француженку Жанну д'Арк, яку було спалено…

Дівчина, що через кохання осквернила себе, отримувала суспільний осуд на все своє життя, ставала покриткою (згадайте Катерину з однойменної поеми Т.Шевченка), а дитина - байстрюком. Тому ставлення до жінки, дівчини було неоднозначним.

ІІ. Повідомлення теми, мети заняття

1. Вступне слово вчителя

Доля жінки не залишала байдужими і багатьох письменників, починаючи з І. Котляревського, Г. Квітки - Основ'яненка, Т. Шевченка, Марко Вовчка і нарешті Панас Мирний зі своїм епохальним романом „Повія”. Твір, можливо, трішечки несподіваний для кінця ХІХ - поч. ХХ ст. (для того часу), адже порушені у ньому проблеми справді мали місце у тогочасному суспільстві, але рідко виносилися на люди. Тема заняття: „Панас Мирний. „Повія” - перший психологічний роман про жінку в українській літературі”. Для чого письменник написав цей твір? Як довго тривала робота над ним? Чому роман „Повія” Панаса Мирного порівнюють із романом „Воскресіння” Л.Толстого? Що спільного і відмінного є у цих творах? Все це ми спробуємо дізнатися на занятті.

2. Запис теми заняття у зошити

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Коментар учителя

Із творами Панаса Мирного всі вже мали можливість ознайомитися на уроках української літератури, зокрема вивчали такі твори, як роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні” та оповідання ”Лихий попутав”. З якою метою був написаний роман „Повія”, ми зараз дізнаємося.

Виступ учня „Історія написання роману ””

Першу згадку про роботу над романом зустрічаємо у листі Панаса Мирного до М. Старицького від 15 листопада 1881 р. „Головна ідея моєї праці, - зазначав автор, - виставити пролетаріатку і проститутку свого часу, її побут у селі - І частина, у місті - ІІ, на слизькому шляху - ІІІ і попідтинню - ІV. Гуртом усю працю я назвав „Повія”… Кожну частину маю надію виготувати так, щоб всяка мала свою самостійність або цільність [27,с. 19]”. Розпочатий ще десь наприкінці 70 - х рр.. 7 травня 1865 р. молодий Рудченко, роздумуючи над гіркою долею знайомої йому дівчини Дуняші, збирається описати її страдницьке життя і ті суспільні умови, які розтлінно впливали на характер цієї дівчини. Він записує у своєму щоденнику: „Після обід писав одну повістину віршами, як гине наша краса дівоча од паничів [35,с. 103]”. Тут же відзначає, що увечері знову зустрів Дуняшу. „Повістина”, про яку йде тут мова, певно віршована поема „Продана”. Героїня поеми Христя розповідає про своє тяжке життя з мачухою, дядиною, а потім розпусником - паном. Кінець-кінцем Христя була викинута на вулицю і стала повією.

За життя письменника роман „Повія” був опублікований не повністю. Перші дві частини його, надруковані в альманасі Старицького - 1883 рр.. Видавці не раз зверталися до автора з проханням прискорити роботу над завершенням роману. Третя частина „Повії” була надрукована лише у 1919 р., та й то не повністю, а четверта так і лишилася за життя автора не опублікованою.

Робота над компаративним аналізом творів „Повія” Панаса Мирного і Л.Толстого„Воскресіння”

Панас Мирний „Повія”	Л. Толстой „Воскресіння”
Час написання
Кінець 70-х років ХІХст. - початок ХХст.	1988 р.
Тема
Трагічна історія життя і моральне падіння дівчини-сироти Христі в умовах суспільства ІІ половини ХІХст.	Показ життя Катерини Маслової, її морального падіння під впливом жорстоких, несправедливих обставин та „воскресіння”- повернення до чесного життя
Ідея
Засудити умови суспільства та представників вищих класів, що призвели дівчину до морального падіння і опустили на „дно життя”	Засудити представників вищих класів, які ламали долі простим дівчатам-сиротам, і призводили їх до вибору слизької життєвої дороги
Проблематика
Сирітства і самотності у жорстокому світі Села і міста Проблематика влади грошей Проблематика нерівності у суспільстві Проблематика розпусництва представників вищих верств Проблема кохання Проблема довіри і зради Проблема проституції Проблема заробітчанства Проблема життєвого вибору В'язниця і її вплив на людину
Менше порушена (у VІ частині) 12. Проблема земства і дворянства	Розкривається протягом усього твору 12. Проблема стосунків князя і селян за землю
Персонажі
Христя Притиківна на виросла у селянській родині	Катя Маслова виросла під покровительством барині
Сироти Однаковий вік Зовнішність (чорноволосі, не дуже високого зросту, повненькі, гарні, подобаються всім чоловікам)
Доля
Помирає біля рідного дому	Виправдана, збирається почати нове життя
Грицько Проценко	Дмитро Нехлюдов
Молоді Заможні Егоїсти Одружився Збирався одружитися
Ставлення до головної героїні
Після зради забув її	Спочатку забув, але потім вона для нього стає „губкою”, що змиє всі гріхи
Висновок Твори подібні за своїм ідейно-тематичним складом, проблематикою і головними персонажами

4. Спостереження за мовними особливостями роману „Повія”

Роман „Повія” надзвичайно багатий на художні засоби, які не лише прикрашають твір, а й розкривають характери персонажів, надають творові емоційності, виразності. Ми не маємо можливості розглянути всі художні засоби роману, тому дослідимо їх на прикладі уривку [27,с. 9]. Прочитайте виразно і назвіть, які тут є художні засоби роману, тому дослідимо їх на прикладі уривку [27,с. 9]. Прочитайте виразно і назвіть, які тут є художні засоби. (Метафори: Мар'янівка розкинулась;

лежав ставок;

гіллячки визирають з-під снігу;

вітер куйовдить голови;

вітер рве і перекидає сніг;

ушкварив мороз;)

Епітети: густі верби;

невеличкі гіллячки;

височезні верби;

страшенні снігові баби;

кудлаті барани;

холодний день

Порівняння: мов тирчаки бур'яну;

мов сторожі;

як шматки льоду.

Приказка: „Варвара похвалиться, Сава постелиться, а Микола скує!”

ІV. Підсумок уроку

Міні-роздум

Як ви вважаєте, чи засуджує Панас Мирний Христю?

Яке ваше ставлення до Христі?

V. Домашнє завдання

Написати твір-роздум „Чи могла б Христя змінити свою долю?” (за романом Панаса Мирного „Повія”)

Размещено на Allbest.ru