Формування системи жанрів сучасної масової літератури

Айхінґер подає ідею надії на спасіння за допомогою традиційного різдвяного сюжету, неодмінною умовою якого є знедолені діти в очікуванні на диво. Вони інстинктивно тягнуться один до одного, бо тільки в такому середовищі герої почуваються у своїй містично-ідеалізованій реальності, якої не можуть контролювати дорослі. Дітям-євреям заборонено з'являтися у “світлому місті”, “світлих школах”, яскравих кондитерських, заборонене світло і у власних кімнатах. Діти живуть у темних підвалах єврейських кварталів, нелегально вчаться в присмерках дахів, а вечорами бавляться на кладовищі. Межа між “праведним” та “грішним” проведена досить чітко. Проте “світло” і “тінь” земного Відня переростають у сакральність біблійного символічного простору євангельського сюжету на рівні потужного ірраціонального сприйняття дітей. У темряві вони обігрують історію народження Христа - частина роману “Велика гра”. У традиційний євангельський сюжет хлопчик-режисер уводить образи Землі та Війни. Дійство, в ході якого не можливо розрізнити гру і дійсність, відбувається поза часом. Історія не закінчена, як і все в романі. Обриваючись, як фрази, історії гри та дійсності подають єдину можливу відповідь - надія за межами раціонального. Таємнича реальність визначається унікальною вітальністю дитячого буття.

Притчевість реалізується в ідеї “повернення додому”, якого вже давно немає в реальності. Елен утікає з бомбосховища і хоче будь-що дістатися до мосту - “по той бік” і є її дім. На шляху дівчинка зустрічає молодого американського солдата - імпліцитного Спасителя. Міфосвіт дитини забезпечує цілісність і захищеність її світу: “Всё, что было разорвано, вдруг соединилось. Всё слилось воедино. Огромный мир внезапно обрёл лицо молодого чужого офицера… Все боли мира слились вместе в одном скрытном взгляде”. Його ім'я Ян: Ян, Янус, німецьке Йоган або єврейське Іоханан, от Jehohanen -- “Ягве милостивий”, що означає світло. Фінал роману поєднує символи мосту та зірки. Снаряд розриває дівчинку, а в небі над мостом загорається ранкова зірка. Трагічність фіналу розкриває горизонт до нескінченності. Зірка над мостом - символ вітального буття дитини, відкритого для очищення і відродження. Дитячий ідеалізм сприймає ідеальні бажання як реальну силу у формуванні світу, в якому немає місця для смерті.

Отже, роман представляє специфічне наратологічне розв'язання авторки: через рецепцію і нарацію дівчинки Еллен оформити індивідуальне та колективне травматичне минуле подій голокосту. Події роману зосереджується на двох теоретичних стратегіях: наратології Ж. Женетта й аналітичного психоаналізу Ж. Лакана. Такі підходи дають змогу поєднати нарацію і переказане травматичне минуле в просторі дитячої свідомості. Вона характеризується схильністю до поетичної міфотворчості, прагненням до самоідентифікації як “звільнення” від деструктивності світу дорослих, суб'єктивацією у ставленні до нього, перевагою уяви над пам'яттю.

Висновки до Розділу ІІ

Узагальнюючі вищесказане можна зазначити, що у класичному розумінні наратологія вивчає структуру художньої оповіді.

Наратологія, тобто теорія розповіді, утвердившись від 1970-х років у західному літературознавстві, поступово поширилася й на інші галузі гуманітарного та суспільного знання і як провідна методика аналізу розповідного тексту (незалежно від рівня його фікційности та форми репрезентації).

На сьогоднішній день наратологія - це самодостатня галузь знання, скарбниця якої постійно поповнюється новими дослідженнями з літературознавства та інших гуманітарних галузей науки.

На сьогоднішній день вчені виділяють основні положення наратології:

- комунікативне розуміння природи літератури;

- зображення акта комунікації як процесу, що відбувається одночасно на декількох оповідальних рівнях;

- переважний інтерес до проблеми дискурсу;

- теоретичне обґрунтування чисельних оповідальних інстанцій, що виступають у ролі комунікативного ланцюга, по якому здійснюється передача художньої інформації від письменника до читача, які знаходяться на різних полюсах процесу художньої комунікації.

Нами було проаналізуване засоби наративної технології на прикладах трилеру П. Зюскінда "Парфумер: історія одного вбивці" та автобіографічного романа "Велика надія" І. Айхингер.

Загальні висновки

Провівши дослідження за темою: «Формування системи жанрів суучасної массової літератури» можна зробити деякі висновки:

Художню літературу можна поділяти на сегменти за різними критеріями, проте обов'язково буде один, який по-різному називають різні дослідники, але який має однакову сутність: найбільш популярна, читабельна, поширена, прибуткова, просто найбільша за кількістю це - масова література.

У масовій літературі існують тверді жанрово-тематичні канони, що виявляють собою формально-змістовні моделі прозаїчних добутків, які побудовані по певній сюжетній схемі й мають спільність тематики, що встоявся набором діючих осіб і типів героїв.

Канонічний початок, естетичні шаблони побудови лежать в основі всіх різновидів масової літератури: детектив, трилер, шпигунський роман, бойовик (при бажанні ці три типи можна об'єднати під рубрикою кримінальний роман), фантастика, фэнтези (як вихідна модель англійського письменника, що має трилогію, наприклад, Дж. P.P. Толкиена "Владар кілець"), трилери (романи жахів, що типологически сходять до "готичного" романам А.Радклифф), любовний, дамський, сентиментальний або рожевий роман (romance), саме вони формують "жанрове очікування" читача й "серійність" видавничих проектів.

Суттєвою проблемою в дослідженні масової літератури є вивчення взаємодії гендеру і жанру, тобто масова література, грубо кажучи, поділяється на жіночу та чоловічу літературу.

В останні три десятиліття до наукової термінології багатьох гуманітарних і природничих дисциплін поступово увійшло нове поняття «нарратив» й похідне від нього -- «нарративний», що призвело до його багатозначності та варіативності використання.

Наратологія, тобто теорія розповіді, утвердившись від 1970-х років у західному літературознавстві, поступово поширилася й на інші галузі гуманітарного та суспільного знання і як провідна методика аналізу розповідного тексту (незалежно від рівня його фікційности та форми репрезентації).

На сьогоднішній день наратологія - це самодостатня галузь знання, скарбниця якої постійно поповнюється новими дослідженнями з літературознавства та інших гуманітарних галузей науки.

На деяких прикладах сучасної прози нами було проаналізоване засоби наративної технології як характерні ознаки теорії оповідання сучасних письменників.

Список використаних джерел

1. Акопян К. З., Захаров А. В., Кагарлицкая С. Я. Массовая литература и массовое искусство: «за и против» / Академия гуманитарных исследований. -- М.: Гуманитарий, 2003

2. Айхингер И. Великая надежда. М., 1998.

3. Золян С.Т. От описания идиолекта - к грамматике идиостиля // Язык русской поэзии ХХ: Сб. научных трудов. - М., 1989. - 176 с.

4. Бестселер // Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 1 / Авт.-уклад. Ю.І. Ковалів. - К.: ВЦ «Академія», 2007

5. Гаврикова И. Женский роман и женский детектив в современном литературном пространстве / Ирина Гаврикова [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://natapa.msk.ru/ biblio/sborniki/andreevskie_ chteniya/gavrikova.htm.

6. Гудков. Л. Д. Массовая литература как проблема. Для кого? // Новое литературное обозрение. -- 1997. -- №22. -- С. 78--100

7. Гудков Л., Дубин Б., Страда В. Литература и общество: введение в социологию литературы. М.: РГГУ, 1998

8. Дубин Б. Классическое, элитарное, массовое: начала дифференциации и механизмы внутренней динамики в системе литературы // Новое литературное обозрение. -- 2002. -- №57. -- С. 6--23

9. Дубин Б. Слово-письмо-литература: Очерки по социологии современной культуры. М., 2001

10. Ильин И.П. Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного мифа. Москва: Интрада, 1998. - 255 с. http://natapa.msk.ru/filosof.historic.ru/books/item/ shtml

11. Історія зарубіжної літератури ХІХст. Учбовий посібник. С.В.Тураєва. Просвіта. - 2001

12. Кавелти Дж. Г. Изучение литературных формул // Новое литературное обозре-ние. -- 1997. -- № 22, С. 33--64

13. Канторович В. Литература и читатель. -- М.: Знание, 2000

14. Лотман Ю. М. Массовая литература как историко-культурная проблема // Лотман Ю. М. О русской литературе. -- СПб.: Искусство-СПБ, 2002

15. Лотман Ю. М. О содержании и структуре понятия «художественная литература» // Лотман Ю. М. О русской литературе. -- СПб.: Искусство-СПБ, 2000

16. Менцель Б. Что такое популярная литература // Новое литературное обозрение. -- 2003. -- №40 (6). -- С. 391--407

17. Мукерджи Ч., Шадсон М. Новый взгляд на популярную культуру // Массовая література и массовое искусство: «за и против». -- М.: 2003

18. Нечто о литературной промышленности нашего века // Отечественные записки. -- 1873. -- №6 // цит. по: Кукаркин Н. Буржуазная массовая література: Теории. Идеи. Разновидности. Образцы. Техника. Бизнес. / М.: Политиздат, 1999

19. Patrik Suskind. Das Parfum - Munchen: Diogen-Verlag, 1985. - 328 S.

20. Самохвалова В. И. Массовый человек как герой и потребитель масскульта // Массовая література и массовое искусство: «за и против». -- М., 2003

21. Таранова А.О. Детектив очима жінки / А.О. Таранова // Актуальні проблеми слов'янської філології: Міжвуз. зб. наук. статей / Відп. ред. В.А. Зарва. - Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007

22. Тартаковская И.Н. Феномен бестселлеров и массовая культура. Обзор исследований по социологии чтения / Ирина Наумовна Тартаковская // Социологический журнал. - 1994. - №1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sj.obliq.ru/article/40.

23. Фізер І. Передмова: школа рецептивної естетики // Антологія світової літературно-критичної думки 20 ст. / За ред. М.Зубрицької. -- Львів, 2002

24. Хализев В. Е. Теория литературы. -- М.: Высшая школа, 1999

25. Що таке український бестселер? / В. Панченко, В. Даниленко, В. Шкляр, О. Яровий, Г. Сивокінь // Слово і час. - 2003. - №2. - С.41-44

26. Эйхенбаум Б. Теория «формального метода» // Эстетическое самосознание русской культуры. 20-е годы XX века. -- М.: РГГУ, 2003

27. Усманова А. Гендерная проблематика в теории культуры // Введение в гендерные исследования. Ч.1.: Учебное пособие / Под ред. И. А. Жеребкиной - Харьков: ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001

По наратології

1. Барт Р. Введение в структурный анализ повествовательных текстов / Р. Барт ; [пер. Г.К. Косикова]. - М. : МГУб, 1987. - 139 с. (Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ-ХХ вв.: трактаты, статьи, эссе.)

2. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин. - М., 1979. - 200 с. 3.

3. Брокмейер И., Харре Р. Нарратив: проблемы и обещания одной альтернативной парадигмы // Вопросы философии. -- 2000. -- №3.-С. 29-42.

4. Бремон К. Логика повествовательных возможностей / К. Бре-мон. - М., 1972. - 230 с. (Семиотика и искусство-метрия.)

5. Воробьева A.B. Текст или реальность: постструктурализм в социологии знания // Социологический журнал. -- 1999. -- № 3/4. -- С. 90-99.

6. Газнюк Л. «Філософія нарративу» в персональному бутті людини // Філософська думка. -- 2004. -- № 4. -- С. 3-15.

7. Караваева А.Г. Нарратив в науке и образовании // Инновации и образование: Сборник материалов конференции. Серия «Symposium». -- Вып. 29. -- СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2003.-С.89-96.

8. Гаврилів Т. Форма і фігура. Ідентичність у художньому просторі. Монографія. - Львів: ВНТЛ-Класика, 2009. - 480 с.

9. Греймас А.-Ж. Структурная семантика: поиск метода / А.-Ж. Греймас. - М., 2004. - 200 с.

10. Ильин И.П. Нарратология / И.П. Ильин. - М., 1996. - 200 с. (Современное зарубежное литературоведение.)

11. Ильин И.П. Нарратология // Современное литературоведение (страны Западной Европы и США): концепции, школы, термины. - М: 1999. - с.74-79.

12. Косиков Г.К. От структурализма и постструктурализма (проблемы методологии) / Г.К. Косиков. - М., 1998. - 450 с.

13. Лотман Ю.М. Структура художественного текста / Ю.М. Лотман. - М., 1970. - 200 с.

14. Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки / В.Я. Пропп. - Л. : Ленинград : Academia., 1946. - 274 с.

15. Успенский Б. Поэтика композиции / Б. Успенский. - М., 1970. - 230 с.

16. Шкловский В.Д. О теории прозы / В.Д. Шкловский. - М. : Федерація, 1929. - 150 с.

17. Шмид В. Нарратология / В. Шмид. - М. : Языки славянской культуры, 2003. - 312 с.

18. Эйхенбаум Л. О прозе / Л. Эйхенбаум . - Л., 1969. - 100 с.

Размещено на Allbest.ru