Афоризми навколо нас

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Реферат на тему:

“Афоризми навколо нас”

Тернопіль 2006

Кожен з нас прочитав, напевно, достатньо книжок, немало надивився телевізійних програм, наслухався різних пліток. Із усіх цих джерел ми несвідомо отримуємо, а частину інформації, в тому числі і афоризмів, запам'ятовуємо. Можливо, дехто не розуміє про що йде мова, тобто, коли я чув, бачив або читав якийсь афоризм. Це дуже легко перевірити, ось, наприклад, реклама по телебаченню про взуття, яка була уже трохи давніше. І наприкінці її лунав вислів: «Взула і забула». Або в літературі звернемося до Шевченка, безліч його уривків зараз цитуються і вже стали афоризмами, візьмемо хоча б: «Тяжко-важко в світі жити», «Все йде, все минає - і краю немає», «У всякого своя доля і свій шлях широкий». Як бачимо, афоризми переслідують нас майже усюди, і не обов'язково читати окрему збірку афоризмів, а просто підмітити якусь влучну за місцем і часом фразу, вислів, який є одночасно і смішним, і повчальним, і потрібним.

Якщо подивитися тлумачення слова “афоризм” у словнику, то ми знайдемо приблизно таке: афоризмами прийнято називати короткі, глибокі по змісту і завершенні в смисловому тлумаченні судження, які належать певному автору і сформульовані в образну форму, яка легко запам'ятовується. З давніх-давен афоризми супроводжували всі цивілізації світу, вони синтетично узагальнювали мудрість народу, відображали його інтереси та сподівання, були своєрідними згустками суспільної думки.

Афористика - дійсно наука про життя, афоризми можуть вказати людині життєвий шлях, втішити в горі, мобілізувати волю на боротьбу з перешкодами. Виховна роль афоризмів беззаперечна: вони розширюють світ духовних потреб людей і формують їх моральні переконання. Саме слово «афоризм» має неоднозначне трактування. В уяві деяких людей афоризм - це глибока, повчальна думка в коротенькій образній формі, в уявленні інших - це парадоксальне судження у витонченому стилі, яке тяжіє передовсім до оригінальності.

Добре відмічено в одній книзі, що «афоризм як літературний жанр не знайшов ще ні свого історика, ні свого тлумача. Хоча цей жанр досить міцно утвердився в літературі»^*Артамонов С.Д. и др. История зарубежной литературы ХVII-XVIII вв. М., 1967. С. 107..

Афоризм має декілька властивостей які його визначають. Перша ознака афоризму - глибина думки, яка лине до істини, - це його найважливіша ознака. Головне в ньому те, що його автор, торкаючись великої, серйозної проблеми, дуже хоче передати людям правильний, з його точки зору, погляд на неї. Друга ознака афоризму - узагальнення. Афоризм виникає в результаті синтезу багатьох фактів і міркувань і справедливо вважається висновком, правилом, принципом, заключенням. Третя ознака афоризму - лаконічність - дуже суттєва особливість афоризму. Гранична стислість висловлювання, згущення думки, поглиблення її змісту і, крім того, надає афоризму загадковості, яка привертає до нього увагу і сприяє кращому його запам'ятовуванню. Четверта ознака афоризму - закінченість думки - підкреслює здатність афоризму до самостійного існування. Афоризм повинен мати завершену думку і бути зрозумілим без додаткових пояснень. П'ята ознака - витонченість думки - це її гранична чіткість, точність, виразність, доведені до досконалості. Витонченість - характерна ознака афоризму, так як його структура потребує філігранної обробки.

Деякі дослідники вказують на те, що афоризм має якусь таємничу особливість, яка відрізняє його від інших глибоких думок, крилатих висловів. Ключем для цієї загадки може бути шоста ознака афоризму - його художність досягається застосуванням різних емоційних та стилістичних засобів. Афоризм повинен бути не лише мудрим, але і красивим.

Дати визначення афоризму можна наступним чином: афоризм - це глибока, прямуюча до істини і отримана узагальненням, закінчена думка в дуже короткій, витонченій і високохудожній формі. Афоризм - це маленький словесний шедевр, сплав розуму та краси, як він сам говорить про себе: «Афоризм - це фраза обгризена до думки».

Тематика афористики (наука про афоризми) дуже різноманітна, і на ній лежить відбиток епохи яка її породила, відображає характер історичних умов, в яких вона виникає і розвивається. Інколи вона висвітлює історичні питання, інколи має гострополітичний зміст, часто трактує етичні проблеми або торкається життєвих побутових ситуацій. Фактично вона охоплює усі сфери людського побуту та діяльності, суттєво впливає на них, а нерідко і на перебіг історичних подій. Афоризм Шамфора: «Мир хатам! Війна палатам!» - надихав і вів на боротьбу широкі народні маси в період Французької революції.

Як і слова-професіоналізми, так і афоризми варто використовувати в тій сфері діяльності, яка найбільше відповідає його змісту. Наприклад, якщо розмова йде про щось серйозне і важливе, то аж ніяк не личить використовувати афоризм такого плану як: «Поїхали, - скомандував дах» або йому подібні. Слід краще сказати: «І один у полі воїн, якщо він сіє розумне, добре, вічне».

Використання афоризмів робить життя цікавішим, не таким стандартним і вносить свою ложку дьогтю в бочку з медом, до речі і сюди модна приписати: «Без ложки дьогтю бочка з медом не повна».

У деяких людей існують залізні принципи, вони не відступають від свого слова, вважають себе правими у будь-яких ситуаціях, не прислухаються до думки ближнього, хоча вона буває вірною. І для такого випадку ми знаходимо : «У залізних принципів один недолік. Вони іржавіють».

Люди люблять багато розмовляти, говорити про одне і теж, але іншими словами, вдаючи з себе ерудованих. Про них говорять, що вони переливають із пустого в порожнє, але і для цього потрібна тара.

Є творчі особистості, вчені, трудоголіки, які досягли високих успіхів у своєму житті завдяки тяжкій праці, а є “антоніми” до них, які користі суспільству своєю роботою як такої не приносять, осуджують і критикують інших. Влучним у цій ситуації буде афоризм: «Одних птахів видно по польоту, інших по посліду».

Не всі досягнення визнаються за життя людини, часто їм ставлять пам'ятники чи нагороджують посмертно, іноді через десятки або сотні років, коли людство починає усвідомлювати значення їх внеску в розвиток і прогрес цивілізації. Коротко це можна озвучити таким афоризмом: «Гусям, які спасли Рим, посмертно присвоїли звання орлів».

Не від доброго життя багато українців їдуть на заробітки за кордон, в країни західної Європи. Проте, частина наших співгромадян ще до сьогоднішнього дня поглядає з надією на Схід. Тож для цього випадку можна використати таке висловлювання: «Навіть сонце мігрує на Захід».

Деякі афоризми мають повчальне значення: «Щоб підкова принесла удачу, потрібно працювати як коняка», «Принижуючи інших, вищим не станеш». Вони не несуть у собі прихованого змісту, їх варто розуміти буквально. Інша частина афоризмів служить для підняття і підтримки хорошого настрою, продовження розмови, це так звані кумедні афоризми, прикладами їх можуть бути: «Прометей, вогнику не найдеться?», «Якщо повторювати одні і ті ж помилки, то можна навчитися робити їх безпомилково», «Світ би не знав Геракла, якби його не тягнуло на подвиги», «Чим би дурень не тішився, лиш би не мудрував».

Усі, напевно, знають, що людина походить від мавпи - це за теорією Дарвіна, а у кого виникають труднощі з цим, запам'ятати йому допоможе такий вислів: «Людина гордиться своїми предками, а мавпа - нащадками».

Афоризми вчать думати і разом з тим говорити. Гранична економія слів, глибина семантики^{**Семантика (від грец.} - означальний) - розділ мовознавства, що вивчає значення слів та виразів і зміну цих значень. ^*, яскрава образність роблять афоризми стилістичними шедеврами, які збагачуючи мистецтво риторики, стають діючими засобами в боротьбі з одноманітністю і сірістю людської мови.

Література

афоризм виховний моральний духовний

1. Федоренко Н. Т., Сокольская Л. И. Афористика. - М.: Наука, 1990. - 419 с.

2. Крутиер Б. Ю. Крутые мысли: Афоризмы для умных и очень умных: Сб. афоризмов. - М.: РИПОЛ классик, 2005. - 320 с.

Размещено на Allbest.ru