Іншомовні слова у ліриці Ліни Костенко

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

І. Вступ

ІІ. Основна частина

Розділ І. Дослідження феномена іншомовних слів у складі української лексики.

1.1 Іншомовні слова як частина словникового складу української мови

1.2 Дослідження вживання іншомовної лексики у творах художньої літератури

Розділ ІІ. Іншомовна лексика у творчій спадщині Ліни Костенко.

2.1 Тематична класифікація іншомовних слів у поезіях Ліни Костенко

2.2 Класифікація запозичень, вжитих у творах Ліни Костенко, за походженням

2.3 Словотвірна структура слів, утворених від іншомовних запозичень у ліриці Ліни Костенко

2.4 Стилістична роль іншомовних слів у поезія Ліни Костенко

ІІІ. Висновки

ІV. Список використаних джерел



Вступ

Темою моєї дослідницької роботи є іншомовні слова у ліриці Ліни Костенко.

Мета роботи : довести необхідність іншомовних слів та їх вкладу у збагачення української мови.

Для виконання мети ставлю такі завдання :

- ознайомитись зі словами іншомовного походження ;

- дослідити використання слів іншомовного походження у творчості Ліни Костенко ;

- довести, що іншомовні слова - складова української мови ;

- показати, що запозичення та слова інтернаціоналізми тільки прикрашають нашу мову.

Предметом мого дослідження є роль та вживання іншомовних слів у ліриці Ліни Костенко.

Дослідники :

О. Лапінська, С. Руденко, Н. Попова, А. Ломовцева, О. Стишов, Ю. Андрухович, О. Забужко, Л. Степовичко , І. Карпо, І. Соколян та Ліна Костенко.

Українська мова - це цвіт українського народу, вона ніколи не в'яне й вічно знову розпускається. Основну частину лексики української мови становлять незапозичені українські слова. Мова може збагачуватися за рахунок інших мов, від цього вона стає тільки краще. Слова іншомовного походження становлять тепер приблизно десять відсотків від загального обсягу усіх слів української мови.

Широко використовують іншомовні слова в своїх творах митці слова- українські письменники. Вони уводять варваризми в український текст для надання йому колориту зображуваного середовища. Така лексика в їхніх творах виступає засобом створення образності, контрасту, гумористичних, сатиричних та інших ефектів.

Отже, іншомовні слова є одним із важливих компонентів лексичного складу української мови, як і будь-якої мови взагалі. Вони приходять разом із поняттями. Адаптувавшись у мові поширення, збагачують її словесний арсенал.



РОЗДІЛ І. Дослідження феномена іншомовних слів у складі української лексики

1.1 Іншомовні слова як частина словникового складу української мови

Лексика української мови формувалася протягом тисячоліть. Сучасна лексика української мови складається з питомих, незапозичених слів, створених нашими предками, і слів, запозичених у різні періоди з інших мов.

Основну частину лексики української мови становлять незапозичені українські слова. Їх у мові приблизно дев'яносто відсотків. До них належать успадковані найдавніші індоєвропейські слова, спільні для багатьох індоєвропейських мов ( санскриту , грецької, латинської, германських, романських, слов'янських та ін.); праслов'янські слова, спільні для всіх або більшості слов'янських мов; і власне українські слова,утворені безпосередньо тією частиною слов'янської людності, яка сформувала українську націю[31,с.192].

В українську мову в різні періоди її існування входили й слова з інших мов. З-поміж них виділяють, на думку О.Пономарева, інтернаціоналізми, запозичення й власне іншомовні слова.

Інтернаціоналізми - це слова, що вживаються в багатьох неблизькоспоріднених мовах і водночас зберігають спільність семантики та фонетико - морфологічної будови, переважають у сфері понять із галузі культури, науки, політики, мистецтва[19,с.72].

Як правило, інтернаціоналізми не мають відповідників у мові поширення:бібліотека, музика, театр , еволюція, радіо, лірика, синтагма, синус ; морфематичні інтернаціоналізми : біо- , мікро-, полі-; назви античних реалій : агора , герусія. Лексичними інтернаціоналізмами є також слова , створені на основі грецьких та латинських коренів: відеотелефон , космодром, біоніка[19,с.73].

Істотно збагачують словниковий склад мови запозичення . На думку І. Ющука , запозичення полягає в засвоєнні слів однієї мови іншою[31, с.197]. А. Залізняк визначає запозичення як процес, у результаті якого в мові виникає й закріплюється певний іншомовний елемент(перш за все слово чи повнозначна морфема). «Запозичення - невід,ємна складова процесу функціонування та історичної зміни мови, одне з основних джерел поповнення словникового запасу. Запозичена лексика відображає факти етнічних контактів, соціальні, економічні й культурні зв'язки між мовними колективами»[3,с.123].

Звичайно запозичуються слова й рідше синтаксичні і фразеологічні звороти. Запозичення пристосовуються до системи тієї мови, часиною якої вони стають і часто настільки нею засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями цієї мови й встановлюється лише за допомогою етимологічного словника [12,с.158].

Відносно того, якими шляхами запозичуються слова, запозичення бувають:

§ прямі - з мови в мову(стьожка ,хвороба, повидло -запозичені безпосередньо з польської; башлик, сарай, карий - з татарської);

§ опосередковані - через інші мови (слово цукор запозичене українською з індійської через арабську, італійську та німецьку мови).

Відносно того, яким способом запозичуються слова, запозичення бувають:

§ усні: левада, лиман, корабель, огірок, квасоля - із грецької; базар, гарбуз, казан, тютюн - із татарської;

§ книжні:аудиторія, олімпіада, пюпітр бюро.

Усні запозичення завжди краще пристосовані до законів мови, ніж книжні.

За ступенем адаптації розрізняють(за І. Ющуком):

Засвоєння - слова, що вже повністю фонетично й граматично пристосувалися до української мови. Наприклад, у запозичених колись словах дріт, колір, папір, як і в незапозичених, відбувається чергування голосних; колишнє французьке слово пальто відмінюється, як і будь-яке українське: пальта, у пальті і т. д. Не відчуваємо іншомовного походження й у запозичених словах левада, лиман, базар, кавун.

Власне запозичення - слова, у яких процес фонетичного й граматичного пристосування ще не завершився. Наприклад, бюро, журі, ательє, тротуар - із французької мови; джентльмен, траулер - з англійської; бухгалтер, ландшафт - із німецької. Такі слова мають невластиві українській мові сполучення звуків, форми.

Кальки - поморфемні переклади слів; наприклад, українське свідомість - це переклад морфем латинського conscientia , де con- за значенням дорівнює українському префіксові з-, а scientia означає «знання,свідомість».

У «Лінгвістичному енциклопедичному словнику» подається таке визначення кальок:

Калька - утворення нового фразеологізму, слова або нового значення слова шляхом буквального перекладу відповідної іншомовної мовної одиниці[12, с.211].

Кальки виникають як реакція носіїв мови на різке збільшення кількості прямих запозичень. Співвідношення кальок і прямих запозичень у різних мовах різниться. У деяких мовах калькування чи не єдиний спосіб засвоєння іншомовної лексики.

Запозичення значень - українське слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник; наприклад,політичні поняття правий, лівий запозичено з французької мови - droit, gauche: у часи французької буржуазної революції в Конвенті помірковані жирондисти сиділи праворуч, а прихильники радикальних дій монтаньяри - ліворуч.

Словотвірні запозичення - використання іншомовних морфем; наприклад, грецький елемент теле- «далеко» увійшов до таких українських слів, як телебачення, телезв'язок , телепередача, телеприймач, телеустановка, телеуправління.

Варваризми - слова з особливо виразними ознаками іншомовності. Наприклад, ол райт, о,кей - з англійської; мерсі, тет-а-тет - із французької.

Варваризми - іншомовні слова, що у певному мовному середовищі зберігають свою іноземну структурно-граматичну природу, а тому суперечать нормам даної мови[22,с.6].

Екзотизми - слова для позначення екзотичних, незвичайних реалій, для яких у мові немає назв : кімоно ,чалма , сакля , аул , меджліс , хурал [31, с.198].

На відміну від глибоко засвоєних мовою запозичень, в українській лексиці є слова, що зберігають чужорідність звучання й форми. До складу таких слів уходять не властиві українській мові звукосполучення нгл, мпт, пс, кс : конгломерат, симптом, психологія ,ксилографія. Лише як іншомовні сприймаються слова з початковими а та е: абажур, абонемент, агент, акція, анахорет, артерія; економіка , емоція, емпіризм(бо в українській мові немає питомих слів,крім вигуків та похідних від них типу ай ,айкати , що починалися б цими звуками). Не втрачають іншомовного звучання всі слова, що мають у своєму складі звук ф (оскільки цей звук слов'янські мови запозичили): фаворит, факультет, феномен ,флейта ,шеф тощо. Це і є власне іншомовні слова, які наводяться в словниках іншомовних слів[19,с.74].

І. Ющук виділяє ще такі ознаки іншомовної лексики:

а) в іншомовних словах бувають збіги голосних: біографія, ваучер, віртуозний, гіацинт ,океан, поезія, радіо, сеанс; в українських - вони можливі лише на межі значущих частин слова, найчастіше префікса й кореня: виорати, заозерний, наодинці , наосліп, зауважити, самоочисний, кароокий;

б) в іншомовних словах не чергуються о, е з і та немає випадних о, е, як в українських: бетон - бетону(пор. українське дзвін - дзвону) , ваніль - ванілі(пор. сіль - солі), бюлетень - бюлетеня(пор. день - дня), катер - катера(пор. вітер - вітру), тон - тону(пор. сон - сну); але є чимало й українських слів, у яких голосні не чергуються й не випадають: тінь - тіні, ліс - лісу, мороз - морозу, берег - берега, приятель - приятеля;

в) в іншомовних словах рідко виділяють префікси й суфікси, а корінь може мати три та більше складів(на відміну від українських слів, у яких корені одно-, рідше двоскладові): вітамін, гіпотеза, дисципліна, температура, характер; якщо ж і виділяються префікси й суфікси, то вони відмінні від споконвічних українських: а-соціація, ди- соціація, екс-порт, ім-порт, транс-порт, дез-організація, ре-організація, демонстр-ант ,де монстр-ація , арбітр-аж;

г) частина іншомовних слів із кінцевим голосним не відмінюється: амплуа ,комюніке, шосе, журі, таксі, ескімо, рагу, кенгуру[31,с.200].

Іншомовні слова, запозичені українською мовою, поділяються на дві групи:

а) запозичення зі слов'янських мов . У цій групі лексики можна виділити у плані відносної хронології старослов'янські (враг, древо, раб, нужда, страждати, юнак), польські (блазень, кепський, збруя, хлопець, зичити), чеські (брама, замок, огида, смуток, праця) та російські (указ, декабрист, шахта, кадет, артіль) запозичення;

б) запозичення з неслов'янських мов[26,с.176].

Як зазначає Н.Я. Грипас, в українському словниковому складі серед запозичень із неслов'янських мов виділяють:

§ грецизми (напр. ангел, драма, демократія , декада, фенотип);

§ латинізми (напр. активація , детектор, нація, експонат, колоризація);

§ слова з тюркських мов (напр. килим, базар, барабан, кизил, орда);

§ слова із французької мови (напр. парад, марш , батон, кафе, тираж);

§ слова з англійської мови (напр. спорт, нейлон, шхуна, фокстрот, смокінг);

§ слова з німецької мови (напр. юнкер, пульт, броня, князь, гамаші);

§ слова з італійської та іспанської мови (напр. арія , новела, нетто, карамель, томат, пума)[25,с.129-131].

Із фінської та голландської мови запозичень не багато (напр. з фінської камбала, салака, пельмені, піхта, норка , з голландської бак, фарватер, брезент, буй, флот).

Надмірне, бездумне вживання іншомовних слів робить мову малозрозумілою, перетворює її на жаргон і ,крім того, руйнує її систему, розхитує усталені закони[31,с.200]. Тому мова сама очищає себе від непотрібних запозичень (в українській мові тепер майже не вживаються слова аероплан, голкіпер, хавбек тощо). Свідоме прагнення не допускати запозичень у мову й позбутися їх називається пуризмом.

Пуризм - прагнення очистити літературну мову від іншомовних запозичень, новоутворень, від не літературних елементів (діалектизмів, просторічної лексики тощо)[22,с.23].

Свого часу пуризм сильно виявився в німецькій, чеській, ісландській мовах, тепер у Франції на державному рівні ставляться перепони засміченню французької мови іншомовними словами. В Україні у 20-х рр. ХХ ст. була зроблена спроба наблизити книжну мову до народної, але тодішнє державне керівництво перешкодило цьому.

Якщо є дві назви - українська й іншомовна, то перевагу слід надавати український. Вона завжди зрозуміліша, милозвучніша, легше запам'ятовується. Наприклад, краще сказати вихідний, образ, нестача, чинник, відшкодування, торгівля, відповідник, вада, оплески, обрій, велетенський, поважний, ніж уїкенд, імідж, дефіцит, фактор, компенсація, маркетинг, еквівалент, дефект, аплодисменти, горизонт, гігантський,респектабельний[31,с.201].

Отже, іншомовні слова є одним із важливих компонентів лексичного складу української мови, як і будь - якої мови взагалі. Вони приходять разом із поняттями. Адаптувавшись у мові поширення, збагачують її словесний арсенал[19,с.79]. Спроби уникати слів лише через те, що вони іншомовні, здебільшого не мають успіху. Але надмірне захоплення чужою лексикою, не вмотивоване ні номінативними, ні стилістичними міркуваннями, є свідченням низького рівня філологічної освіченості, недостатньої обізнаності з можливостями рідної мови.

1.2 Дослідження вживання іншомовної лексики у творах художньої літератури

Дослідженням іншомовної лексики в українському мовознавстві займалися такі науковці: О. Лапінська, С. Руденко, Н. Попова , А. Ломовцева, О. Стишов та ін. Більшість науковців досліджує іншомовні слова у словниковому складі української мови, у мові ЗМІ, лише згадуючи про вплив чужомовної лексики на мову художнього тексту . «Під впливом преси, радіо й телебачення на некритичне використання чужих слів починають хибувати й автори окремих художніх творів»[18,с.25]. « Нерідко такі іншомовні й українські слова, що є синонімами-відповідниками, паралельно використовують талановиті письменники, журналісти, мовці»[23,с.75].

Аналіз наукової літератури показує, що питання запозичення іншомовної лексики у мові української поезії та прози потребує ретельного вивчення, визначення особливостей їх засвоєння на лексичному та словотвірному рівнях, з'ясування стилістичної функції, визначення впливу іншомовних слів на розвиток мови українського художнього тексту.

Як зазначає більшість дослідників, в українському художньому тексті численними виявилися запозичення, пов'язані з лексико-семантичними групами:

§ музика(лібрето, мецо-сопрано, саксофон, блюз, твіст, джаз, фокстрот);

§ спорт(кемпінг, фальстарт, спінінг, теніс, яхт-клуб);

§ комп'ютерна техніка і технології(комп,ютер, файл, ксерокс, е -мейл, факс);

§ економіка(дефолт, бухгалтер,штемпель, маклер ,бізнес).

Менше автори української поезії та прози вживають іншомовні слова, що належать до таких тематичних груп, як:

§ автомобілі(клаксон, джип ,трейлер);

§ їжа та напої(шашлик ,балик, гамбургер, кока-кола, віскі);

§ одяг і прикраси(кліпси, джинси ,сарі, фрак, смокінг);

§ побутова техніка(тостер, фризер);

§ зброя(браунінг);

§ кіномистецтво(вестерн, тріллер, мелодрама);

§ назви осіб(спонсор, бос, бізнесмен, бізнес-вумен).

За частиномовною належністю іншомовні слова, ужиті сучасними українськими письменниками, у переважній більшості є іменниками. Менше в художньому тексті використовуються запозичені з інших мов прикметники, дієслова, прислівники. Виявлено кілька випадків запозичення вигуків( Упс! Хай! О,кей!) ,від яких на грунті української мови утворено такі слова, як окейно, океюшки.

У сучасному художньому тексті письменники творять нові слова від запозичень з інших мов афіксальним способом, зокрема за допомогою суфіксів (джинсівка, кіллерський, джинсастий, пінкфлойдівський). Стилістичні можливості українського словотвору на базі іншомовної лексики виявляються насамперед у синонімії суфіксів[19,с.76].

Іншомовні слова, сформовані способами словоскладання, афіксації, використовуються у мові художнього тексту не тільки як словотворчий, а й стилістичний засіб. Адже у поетичній і прозовій мові значна кількість слів, утворених у такий спосіб, зберігає образність та експресивність[13,с.100]. Часто іншомовні слова у художньому тексті підпорядковуються нормам українського правопису, наприклад секонд - генд, гіппі, уїк - енд.

Взаємодія української літературної мови з іншомовною лексикою є однією з важливих лінгвістичних основ мовленнєвої експресії, особливо в кінці ХХ - на початку ХХІ ст., коли мова художнього тексту є надто відкритою до іншомовних запозичень.

Сучасні поети досить часто використовують варваризми для посилення експресії, а то і для створення рими:

Слава труду.

To be is to do.

Темніє. Ти мені , а я - собі

To do is to be.

Міліція:Бі - бі!(В.Недоступ)

Півень співа, водограй гра,

Бувай, прощавай, дорога, пора.

Ур - ра!!!!Why?

Відбуваю в Уругвай.( С. Либонь)

У Ю. Андруховича більшість віршів у збірці « Пісні для мертвого півня» названо англійською мовою. У поезії І. Бондаря-Терещенко, С.Жадана, С. Поваляєвої, І. Жиленко, О. Забужко, Лесі Степовички вжито англійські лексеми без перекладу. Інколи варваризми відтворюють літерами української абетки:

О,

Йес,

Май,

Лав,

Ми

Ще

Не

Екс! ( Леся Степовичка)

Сучасні прозаїки теж уводять варваризми в український текст для надання йому колориту зображуваного середовища (М. Матіос, Є.Кононенко, В. Наріжна). На погляд А. Ломовцевої, цим прийомом досконало володіє І. Соколян (роман «Кодло»). Письменниця полюбляє іншомовні епіграфи до своїх оповідань і наводить власний переклад. Романи І. Карпи «50 хвилин трави», «Ганеша і Синкопа», перенасичені англіцизмами, їх переклад подається лише інколи, у романі «Полювання в Гельсінкі» - цілі аркуші англомовного тексту без перекладу[13, с.98].

Поряд із варваризмами в українському художньому тексті зі стилістичною метою використовуються екзотизми:

Ось іде замерзає хіпі

Повний череп перцю та снігу.( В. Недоступ)

Іншомовна лексика, крім номінативної функції, виступає компонентом художнього образу, зокрема такого виду метафори, як персоніфікація:

Фантасмагорія!Мовби життя одуріло.

Що за гримаси, стрибки, вихиляси звірині!

І на столі, закривавивши їдивом рот, -

фантасмагорія! - б'ється у корчах фокстрот.(І .Жиленко)

Часто іншомовні слова використовуються поетами в порівняннях:

І час закрутився назад, як спінінг,

Й помчала вулиця назустріч тобі! ( О. Забужко)

Отже, український художній текст містить значну кількість іншомовних слів, використання яких диктується прагненням поетів і прозаїків розширити виражально-зображальні засоби. Тематика творів часто вимагає широкого залучення запозичень, необхідних для називання певних понять і реалій. Лексеми іншомовного походження, набуваючи в художньому тексті експресивних відтінків, розширюють семантику, виконують ряд стилістичних функцій, стають образними засобами авторського мовлення. У цьому, безперечно, позитивний вплив іншомовних слів на мову художнього тексту. Але надмірна насиченість поетичних і прозових творів запозиченнями з інших мов робить складним, а то й неможливим, читання сучасної української літератури. Тому якщо у мові-реципієнті є лексеми на позначення того чи іншого явища чи реалії, то треба вживати «свої», властиві українській мові слова.



РОЗДІЛ ІІ. Іншомовна лексика у творчій спадщині Ліни Костенко

2.1 Тематична класифікація іншомовних слів у поезіях Ліни Костенко

Із двадцяти поезій Ліни Костенко методом суцільної вибірки нами було відібрано сто слів іншомовного походження. Це слова,що називають явища й реалії з різних галузей і сфер життя. Вибрані слова нами розподілено на такі тематичні групи :

§ Лексика з різних галузей мистецтва - пейзаж, екран, гімн, рима, поезія, метафора, телекамера, поет, строфа, епілог, літера, октава, сопрано, мецо, бас, опера, віолончель, камертон, тон, обертон, мегафон та ін. Це найчисленніша тематична група, у ній найбільше слів, що позначають музичні терміни, наприклад:

Щоб він сопрано, меццо, басом

Усіх немислимих октав

Ячав, метався диким барсом

І нот ні в кого не питав![11,с.29] Далі в роботі приклади подаються за джерелом: Ліна Костенко. Навчальний посібник-хрестоматія/Ідея,упорядкування та інтерпретація творів Григорія Клочека. - Кіровоград : Степова Еллада. - 1999. - 320 с. У дужках вказуємо лише сторінку.

Йому під силу велич опер,

Врочистий гімн чужих молитв.

А він,могутній,чинить опір,

Співає те,що кров велить[с.29]

Також у поезіях Ліни Костенко є велика кількість іншомовних слів,які позначають літературні терміни:

Яка різниця - хто куди пішов?

Хто що сказав, і рима вже готова.

Поезія - це свято, як любов.

О, то не є розмовка побутова! [с.38]

§ Політичні терміни - фронди, жіронди, шовінізм, політика, комунізм, бюрократи та ін. Це також кількісно велика тематична група:

Минають фронди і жіронди,

Минає славне і гучне.

Шукайте посмішку Джоконди,

Вона ніколи не мине [с.28].

У правди заболіла голова

Од часнику, політики й гудрону [с.41].

§ Слова на позначення людей та їхніх професій - інки, маркіза, юрба, жрець, юнаки, блюстителі, трибун, демагог, бандит та ін.

Я недоцільна - наче камертон

У кулаці кошлатого бандита [с.40].

…Що він співає, що він там бурмоче,

Цей передчасно посивілий жрець[с.30]?

Було на світі плем,я - інки.

Було на світі - і нема [с.29].

§ Людські якості, властивості, життєві переконання -цнота, скнара, інтелект, кредо, принцип, мімікрія, талант, хобі та ін.

Наснився мені чудернацький базар:

під небом, у чистому полі,

для різних людей,

для щедрих і скнар,

продавалися різні Долі [с.36].

Червоне й чорне кредо рукава.

Пшеничний принцип сонячного степу [с.43].

§ Грошові одиниці та одиниці виміру - карат, грам, мільйон, цент, стерлінг та ін.

Номенклатурні дурні, бюрократи,

Пласкі мурмила в квадратурі рам!

Ваш інтелект не зважать на карати,

А щонайбільше просто на сто грам [с.40].

Вже все іде у стерлінгах і центах,

і плем,я тода - це вже не народ,

і безтурботна молодь без акценту

вже розмовляє мовою заброд [с.30].

§ Назви будівельних матеріалів та хімічних речовин - гудрон, синтетика, асфальт, торф, нафталін, граніт та ін.

Йому приснився жилавий граніт.

Смертельна туга плакала органно [с.41].

Задеренчав і тон, і обертон,

І перша скрипка пахне нафталіном [с.41].

§ Назви архітектурних будівель - фонтан, перон, павільйон, храми. Наприклад, у контексті:

Згоріли їхні храми. Мужчини їхні вбиті.

Втонули їхні дзвони у озері Севан [с.25].

Чекали зйомки, зали, павільйони, -

Чекало все!Іван косив траву [с.47].

§ Назви побутових речей - труна, гарем, кальян, чадра, килим, футляр.

Дівчат красивих тягнуть у гареми.

Страх і покора множать недорік [с.30].

костенко лексика іншомовний слово

Ох, килими, барвисті килимочки!

Фонтан, кальян і сльози на зорі.

Носила я і плахту, і віночки, -

Ну, як мені, чи гарно у чадрі [с.32]?

§ Назви тварин - барс, хробаччя, бізон. Найменш численна за обсягом тематична група, іншомовні слова на позначення тварин вживаються Ліною Костенко у поезіях лише зрідка. Наприклад:

Ви вже його сточили, як хробаччя.

Поезія для ваших топок - торф [с.40].

І тільки сонце, сонце, сон…

Над нерозгаданістю літер

На скелі дикій, як бізон [с.29].

Отже, вибравши з поетичних творів Ліни Костенко іншомовні слова, ми створили їхню тематичну класифікацію. Нами було виділено дев,ять тематичних груп слів та встановлено, що у творах поетеси зустрічається іншомовна лексика на позначення реалій з різних сфер життя.

2.2 Класифікація запозичень, вжитих у творах Ліни Костенко, за походженням

Як зазначалося вище, з поезій Ліни Костенко нами було вибрано сто слів іншомовного походження. Використавши метод статистичних підрахунків, ми встановили, що найчастіше з іншомовних слів у своїх творах Ліна Костенко використовує запозичення з грецької мови. Їх 26 %. Як зазначає І. П. Ющук, для грецизмів характерні :

- початкові голосні а ,е, і (асфальт, акцент, епоха, етика). Наприклад, у творах:

Нехай тендітні пальці етики

Торкнуть вам серце і вуста [с.28].

Асфальтами залите вухо

Не знає імені Народ [с.29].

Ну що ж , епохо, їж мене, висотуй!

Лиш вісь земну з орбіти не згвинти [с.38].

- приголосний ф (нафталін, катастрофа, строфа, футляр та ін.). Наприклад:

Відходять вірші, наче поїзди.

Гримлять на рейках бутафорські строфи.

Але куди? Куди вони, куди?!

Поезія на грані катастрофи [с.41].

- словотвірні елементи авто - , мікро - , макро - , хроно - , мета - , мега - , теле - , -філ, - фоб, - ізм та ін.(метафора, мегафон, телекамера, телефон та ін.)[31,с.206]

Півні кричать у мегафони мальв -

Аж деренчить полив,яний світанок [с.43].

І не було на вербах телефону.

Русалки виглядали із річок [с.47].

А ви ,хто ви, які ж ви комуністи?

Ви ж комунізм вдавили в пелюшках [с.40].

Для грецизмів характерними є й інші особливості, зокрема звукосполучення кс, пс та суфікси - ік(а), - ад(а), - ид(а), - ід(а) тощо. Проте у відібраних нами з поезій Ліни Костенко грецизмах таких особливостей немає.

Наступна численна за обсягом група іншомовних запозичень - латинізми (16%). У наш час терміни, утворені на основі латинської мови, вживаються в усіх галузях науки, техніки, політики, культури й мистецтва. Для латинізмів характерні префікси де-, екс-, ім-, ін-, ре-(інтелект, реакція), суфікси - альн(ий), - ат, -аці(я), -ент, - тор, -тур(а), -ум, -ус (нейтральний, інструмент, квадратура, карат, номенклатура, асортимент та ін.)[25,с.130]. Ось приклади використання цих латинізмів Ліною Костенко:

Номенклатурні дурні, бюрократи,

Пласкі мурмила в квадратурі рам!

Ваш інтелект не зважать на карати,

А щонайбільше просто на сто грам [с.40].

І то не є дзвінкий асортимент

Метафор, слів, - на користь чи в догоду.

А що, не знаю. Я лиш інструмент,

В якому плачуть сни мого народу [с.38].

Запозичень з французької мови в досліджених нами поезіях Ліни Костенко 14%. Для цих слів характерним є використання суфіксів -аж, -он, -йон ( пейзаж, бізон, фасон, гудрон, перон, мільйон, павільйон та ін. ) .

Дуже дивний пейзаж :косяками ідуть таланти [с.42].

Його в обличчя знали вже мільйони.

Екран приносить славу світову.

Чекали зйомки ,зали, павільйони, -

Чекало все!Іван косив траву [с.47].

Старослов'янізми становлять 9% від загального обсягу вибраних нами запозичень. Вони мають ряд особливостей:

- звукосполучення ра, ла, ре, ле відповідно до українських оро , оло , ере (храми, древні, жрець):

І тільки храми, древні храми

Стоять по груди в кропиві [с.29].

…Що він співає, що він там бурмоче,

Цей передсмертно посивілий жрець [с.30]?

- початкові є, ю (юрба, юнаки):



І не знецінюйте коштовне,

Не загубіться у юрбі [с.28].

Запозичення з італійської становлять 6% загальної кількості іншомовних слів і вживаються переважно на позначення музичних термінів (сопрано, мецо, бас, опера, віолончель):

Хто ж натягнув такі скажені струни

на цю, таку струнку, віолончель [с.38]?

Щоб він сопрано, меццо , басом

Усіх немислимих октав

Ячав, метався диким барсом

І нот ні в кого не питав [с.29]!

Тюркізмів нами було виявлено 5% . Про тюрське походження слів свідчать кінцівки - лик, - ук, - ак, - ан, - ун (хробак) та поєднання в слові голосних однакового ряду (ятаган, базар, килим). Ось приклади використання тюркізмів у поезіях:

О, як їм далі жити?На тім кровопролитті

Не місяць в небі сходить - турецький ятаган [с.25].

Наснився мені чудернацький базар

Під небом, у чистому полі[с.36].

Запозичень з німецької мови у поезіях Ліни Костенко всього 4%. Це такі слова:камертон ,тон, обертон, кришталь. З поезій:

Мов тихий дзвін гірського кришталю,

Несказане лишилось несказанним [с.49].

Чи, може, це ввижається мені

Той несказанний камертон природи [с.56]?

Запозичень з англійської і з польської мов найменше - по 3%. Це слова спорт, хобі, старт (англ.),цнота, скнара, труна (пол.):

Блюстителі, халтура - ваше хоббі [с.40].

Щоденні старти кіномарафону

Несли на грудях фініші стрічок [с.47].

І меч , і правда - цноти не жіночі [с.32].

Також серед вибраних слів з поезій ми виокремили екзотизми. Їх значна кількість у творах Ліни Костенко - 14% (інки, гарем, ієрогліф, цент, стерлінг, байрам, Коран, кальян, чадра, маркіза, джини, корида):

Лиш чорний ієрогліф бадилини

Щось шелестить до мертвої води [с.30].

Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.

Татари сплять, сьогодні в них байрам.

Високий дуб, по- українськи - нелинь.

Святе письмо, по-їхньому - Коран [с.32].

Отже, іншомовні слова, використані Ліною Костенко в поезіях мають найрізноманітніше походження. Це слова, запозичені з грецької (26%), латинської (16%), французької (14%), старослов'янської (9%), італійської (6%) мови, тюркських мов (5%), німецької (4%), англійської (3%), польської (3%) мови. Також Ліна Костенко використала у своїх творах велику кількість екзотизмів (14%).

2.3 Словотвірна структура слів, утворених від іншомовних запозичень у ліриці Ліни Костенко

Серед вибраних нами слів з поезій Ліни Костенко зустрічаються слова іншомовного походження, які зазнали змін на українському грунті. Ці слова були переважно іменниками, до яких додали українські суфікси, внаслідок чого змінилася, найчастіше, їхня частиномовна належність. Наприклад : прикметник бутафорський утворений від італійського іменника buttafuori шляхом додавання суфікса - ськ -, прикметник номенклатурний утворений від латинського іменника nomenclatura за допомогою суфікса - н- , прислівник органно утворений від грецького іменника organon шляхом усічення основи та додавання суфіксів - н - та - о - , дієслово диригувати утворене від латинського іменника dirigentis шляхом усічення твірної основи та додавання суфікса - ува - і т.д. Ось як використовує Ліна Костенко ці слова у контексті:

Відходять вірші, наче поїзди.

Гримлять на рейках бутафорські строфи.

Але куди? Куди вони, куди?

Поезія на грані катастрофи [с.41].

Йому приснився жилавий граніт.

Смертельна туга плакала органно.

Він богом був . І він створив свій світ.

І одвернувся:все було погано [с.41].



Номенклатурні дурні, бюрократи,

Пласкі мурмила в квадратурі рам [с.40]!

Поезія згубила камертон.

Хтось диригує ліктями й коліном.

Задеренчав і тон, і обертон,

І перша скрипка пахне нафталіном [с.41].

Проте, зустрічаються в творах Ліни Костенко і слова, утворені від іншомовних суфіксальним способом словотворення, які не втрачають свою частиномовну належність. Наприклад, іменник бандит (ч.р.) утворений від італійського іменника banda (ч.р.) шляхом додавання суфікса - ит - . Як бачимо, в цьому випадку змінюється лише лексичне значення слова, адже італійське banda означає «загін», а українське бандит - «людина, яка чинить злочини або є членом певної банди». Так само іменник пуританка утворений від англійського іменника purity за допомогою суфіксів - ан - та -к -.

Мій рідний краю, зроду ти не мав

Нейтральних барв, тих прісних пуританок [с.43].

Я недоцільна - наче камертон

У кулаці кошлатого бандита [с.40].

Отже, нами було встановлено, що у поезіях Ліни Василівни Костенко поруч зі словами іншомовного походження використовуються й слова, що утворені від іншомовних слів за допомогою українських афіксів.

2.4 Стилістична роль іншомовних слів у поезіях Ліни Костенко

Як зазначає О. Д. Пономарів, зі стилістичного погляду запозичення нічим не відрізняються від питомих українських слів; їхні стилістичні можливості в сучасній мові не пов'язуються з походженням [19,с.74].

Стилістична роль слів іншомовного походження виявляється тоді, коли вони стають компонентами тропів та стилістичних фігур, наприклад, у поезіях Ліни Костенко, метафор:

Нехай тендітні пальці етики

Торкнуть вам серце і вуста [с.28].

Життя іде і все без коректур,

І час летить , не стишує галопу [с.33].

Окремо зі стилістичного погляду стоїть українська лексика старослов'янського походження. В українській мові деякі старослов'янізми вживаються в номінативній функції:

Згоріли їхні храми. Мужчини їхні вбиті [с.26].

Але більшість старослов'янізмів використовується як стилістичний засіб - для надання мовленню урочистого, піднесеного забарвлення . Так , наприклад, у поезії Ліни Костенко «Місто Ур»:

…І жив народ. І звався він шумери.

Все пережив, і війни, й землетрус.

І древні воїни, що вмерли,

Держали кубки біля вуст [с.31].

В інших творах поетеси старослов,янізми виступають у поєднанні зі звичайними словами, які мають відтінок зниженості, згрубілості, що сприяє створенню іронічного, сатиричного та гумористичного звучання:

Блюстителі, халтура ваше хобі.

Ви фабриканти вір і недовір [с.40].

Бо то ж вогонь, то діло чисте.

В руках людини - то життя.

А ти, пихате і речисте,

По груди вгрузло у сміття [с.32].

Використовуються Ліною Костенко зі стилістичною метою також і екзотизми . Вони увиразнюють текст, допомагають зробити акцент на певній реалії з життя іншого народу:

Чого я тут? Ще й, кажуть, Богу слава,

Що я жива, що в мене муж паша…

Ох, килими, барвисті килимочки!

Фонтан, кальян і сльози на зорі.

Носила я і плахту , і віночки, -

Ну, як мені, чи гарно у чадрі? [с.33]

Отже, у творах Ліни Костенко іншомовні слова виконують не лише номінативну функцію, а й відіграють певну стилістичну роль, коли стають компонентами тропів, коли старослов'янізми поєднуються з іншими словами, що мають відтінок згрубілості та коли вживаються в творах екзотизми, що позначають назви реалій із життя інших народів.



ВИСНОВКИ

Найбільше багатство кожного суспільства - його мова, а в мові - її словниковий склад. Лексика української мови формувалася протягом тисячоліть. Вона і зараз перебуває в постійному процесі оновлення, поліпшення й удосконалення.

Внаслідок постійних контактів із сусідніми й віддаленими мовами українська мова збагачується численними запозиченнями, які органічно входять до лексичної системи нашої мови, часто повністю адаптуючись у ній.

Слова іншомовного походження становлять тепер приблизно десять відсотків від загального обсягу усіх слів української мови. Це наслідок запозичення українською мовою слів зі старослов'янської, польської, російської, чеської, грецької, латинської, французької, німецької, англійської, тюрських та інших мов.

Проблеми запозичення іншомовних слів присвячено праці вітчизняних і зарубіжних дослідників. Це праці О. Муромцевої, О. Пономарева, О. Стишова, В. Виноградова, О. Ахманової, Л. Крисіна та ін.

З-поміж запозичених українською мовою з інших мов слів дослідники виділяють три групи : інтернаціоналізми, власне запозичення, та іншомовні слова. Інтернаціоналізми поширені в багатьох неблизькоспоріднених мовах світу, запозичення пристосовуються до фонетичної системи мови настільки, що часто їхнє іншомовне походження встановлюється лише за допомогою етимологічного словника, а іншомовні слова зберігають своє іншомовне звучання і їхнє значення наводиться в словниках іншомовних слів.

Широко використовують іншомовні слова в своїх творах митці слова - українські письменники. В їхніх творах така лексика виступає засобом створення образності, контрасту, гумористичних, сатиричних та інших ефектів. Дослідженням іншомовної лексики у творах художньої літератури займалися такі науковці: О. Лапінська, С. Руденко, Н. Попова, А. Ломовцева, О. Стишов та ін. Іншомовні слова зустрічаються у творчому спадку багатьох українських прозаїків ( І. Соколян, І. Карпа) та поетів (О. Забужко, Ю .Андрухович, В. Недоступ, І. Жиленко, Леся Степовичка та ін.). Та особливо доречно, яскраво, влучно і надзвичайно самобутньо використовує у своїх поезіях іншомовні слова «поетична зоря України» Ліна Василівна Костенко.

Ліна Костенко - талановита поетеса, одна з духовних предтеч «шістдесятників». У наш час її твори стали загальнокультурним явищем, «вісником нашого літературного світанку» [7,с.34]. Своєю творчістю за часів безмовності та стандарту вона рятувала честь української літератури. Все більше знавців поезії, знайомлячись з творчістю Ліни Костенко, приходять до думки, що вона належить до кращих поетів сучасності. Ліна Василівна Костенко є лауреатом кількох зарубіжних літературних премій, у тому числі й премії, що носить ім,я Франческо Петрарки. Проте сама поетеса ніколи не прагнула до жодних винагород.

Пізнання творчості кожного великого поета потребує серйозної інтелектуальної напруги. Стосується це і Ліни Костенко. Незважаючи на класичну простоту її поетичного вираження, все ж необхідна напружена робота серця й розуму, щоб піднятися до її думки і почуття [11,с.21].

Значних ускладнень для повного розуміння змісту та ідейного наповнення поезій Ліни Костенко завдає широке вживання поетесою іншомовної лексики. Це створює труднощі при вивченні поезії Ліни Костенко у школі, призводить до помилкового тлумачення і розуміння творів, що є негативним фактором у формуванні свідомої і розвиненої читацької особистості учнів. Виникає проблема, яка робить вивчення іншомовних слів у ліриці поетеси актуальним.

Ми розглянули іншомовні слова, відібрані методом суцільної вибірки з поезій Ліни Костенко у таких аспектах:

- з погляду належності до певної тематичної групи;

- з погляду походження іншомовних слів;

- з погляду словотвірної структури слів, утворених на основі іншомовних;

- з погляду стилістичної ролі слів, використаних у поезіях.

На основі ста слів іншомовного походження, використаних в поезіях Ліни Костенко, ми створили їхню тематичну класифікацію. Нами було виділено дев'ять груп і розташовано їх у порядку зменшення кількості слів, що входять до певної групи. Ось ця класифікація:

1) лексика з різних галузей мистецтва (пейзаж, екран, ієрогліф, поет, строфа, бас, опера, віолончель та ін.);

2) політичні терміни(політика, комунізм, фронди, жіронди та ін.);

3) слова на позначення людей та їхніх професій (інки, трибун, демагог, бандит та ін.);

4) людські якості і властивості(цнота, скнара, хобі, кредо та ін.);

5) грошові одиниці та одиниці виміру(карати, грам, цент та ін.);

6) назви будівельних матеріалів та хімічних речовин (гудрон, асфальт, граніт та ін.);

7) назви архітектурних будівель(фонтан, перон, храми та ін.);

8) назви побутових речей(труна, килим, футляр та ін.);

9) назви тварин(барс, хробак, бізон).

З погляду походження серед іншомовних слів із поезій Ліни Костенко ми виокремили грецизми (26%), латинізми (16%), запозичення з французької (14%), старослов,янської (9%), італійської (6%) мови, з тюрських мов (5%), з німецької(4%), англійської(3%), польської(3%) мови. Також є значна кількість екзотизмів (14%).

Наявні в ліриці Ліни Костенко і слова, утворені на основі іншомовних іменників за допомогою українських афіксів (бутафорський, бандит, диригувати, органно та ін.).

Зі стилістичною метою використовує Ліна Костенко переважно старослов'янізми та екзотизми. Також із цією метою використовує поетеса й звичайні іншомовні запозичення, але вводить їх до складу тропів та стилістичних фігур.



Список використаних джерел

1. Астаф'єв О. Символіка природи в поезії Ліни Костенко/Олександр Астаф'єв//Слово і час . - 2005. - с.52 - 56.

2. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / Ольга Сергеевна Ахманова . - М.,1969. - 607 с.

3. Вакарюк Л., Панкьо С. Українська мова. Морфеміка і словотвір . Навчальний посібник/ Людмила Олександрівна Вакарюк, Стефанія Єлисеївна Панцьо. - Тернопіль: Навчальна книга. - Богдан, 2004. - 184с.

4. Історія української літератури ХХ ст.: У 2кн. Кн.2.Ч.2.: Навч. Посібник/За ред.. В.Г.Дончика. - К.:Либідь, 1994. - 368 с.

5. Козлова О. Структурно - семантичний аналіз метафор у поезії Ліни Костенко/Ольга Козлова. - Українська мова і література в школі. - 2008. - №6. - с.34 - 40.

6. Костенко Л. Вибране/Ліна Костенко. - К.:Дніпро, 1989. - 671с.

7. Костенко Л.В. Сад нетанучих скульптур. Вірші. Поема - балада. Драматичні поеми / Ліна Василівна Костенко. - К., 1987.

8. Ліна Костенко. Навчальний посібник - хрестоматія / Ідея, упорядкування, інтерпретація творів Григорія Клочека. - Кіровоград : Степова Еллада. - 1999. -320.

9. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл.ред. В.Н.Ярцева, - М.: Сов. энциклопедия, 1990. - 685 с.

10. Ломовцева А. Новітні англіцизми в українській мові і проблема лексичної варіантності / Анастасія Ломовцева// Українська мова . - 2003. - №1. - с.96 - 102.

11. Назаренко Т. Як заморські гості розважали пані Лексику та поважали пані Орфографію ( Система уроків з теми « Написання слів іншомовного походження » ) / Тетяна Назаренко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - №1. - 2005. - с.6 - 10.

12. Нечволод Л. І. Сучасний словник іншомовних слів / Любов Іванівна Нечволод. - Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. - 768с.

13. Пономарів О. Мовностилістичні поради / Олександр Пономарів // Урок української. - 2001. - №11 - 12. - с.25 - 27.

14. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник / Олександр Данилович Пономарів. - К.: Либідь, 1993. - 248с.

15. Русанівський В. М. Історія української літературної мови. Підручник / Віталій Макарович Русанівський . - К.: АртЕк, 2002. - 424с.

16. Словник. Термінологічний мінімум з курсу «Вступ до мовознавства » / Упорядники: Т. І. Вавринюк, В. А. Городецька. - Кривий Ріг, 2006. - 30с.

17. Стишов О. Чи стануть канікули веселішими,якщо назвати їх - вакаціями? / Олексій Стишов // Відродження. - 1995. - №4. - с.74. - 75.

18. Сучасна українська літературна мова. Лексика. Фразеологія / За заг. Ред.. І. К. Білодіда . - К.: Наук. думка, 1973. - 549с.

19. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М.Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін..; За ред..М. Я. Плющ. - 5-те вид., стер. - К.: Вища шк.., 2005. - 430с.

20. Сучасна українська літературна мова: Підручник. / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М.Я. Плющ та ін… - 3-тє вид, допов. - К.: Вища шк.., 2002. - 439с.

21. Таран О. «Мисляча інако». Деякі особливості художнього мислення Л. Костенко / Олег Таран // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2004. - №2. - с.192- 200.

22. Ткаченко І. Образ степу в художньому світі Ліни Костенко: міфопоетична парадигма / Ірина Ткаченко // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2007. - №6. - с.96 - 105.

23. Ющук І. П. Українська мова / Іван Пилипович Ющук. - К.: Либідь, 2003. - 640 с.

Размещено на Allbest.ru