Балади П. Білецького-Носенка як явище українського преромантизму

Заключний акорд балади «Отцегубці» нагадує кінцівку балади «Нетяг». Написаний він з використанням народних повір'їв, демонологічних мотивів:

В посольстві шлялося тоді предания,

Що буцім в замці там завівсь сам біс

І з відьмами до самого світання

Ніби на лисої гори возивсь;

Що люди повз нього ходить не сміли,

Зате його громадой іспалили,

Тепер там глохне дикий гай

І чути ніччю скигл і лай. (135)

Умовний романтично-фантастичний серпанок фіналу врешті не може повністю затушувати побутово-соціальний конфлікт, об'єктивне реалістичне звучання основної розповіді в баладі «Отцегубці».

На відміну від інших балад П. Білецького-Носенка, в «Отцегубцях» дія носить менш напружений характер, розгортається з більшим епічним спокоєм, без особливих емоційних пристрастей. Фантастичне в основній частині оповіді з'являється лише спорадично, відсутні тут і елементи містики, і навіть пейзажні зарисовки [4, 158].

Твір не позбавлений хвилюючих драматичних регістрів, обумовлених життєвими обставинами, своєрідної трагічності, художньо-стильових баладних засобів фольклорного походження -- гіперболізованих метафор («багатий, як лев в війні», «і дав собі стусак смертельний в лоб», «як дуб рух-нувся»), просторічних висловлювань («Все ссали нутр, як гробаки незносні», «грозить й гарчить, пекельний, мов собака»); в баладі з'являються елементи, пов'язані з «земною» реальністю, з дійсністю, реалістичні тенденції, суспільні аспекти.

Перу IL Білецького-Носенка належать також дві балади російською мовою-- «Бой с драконом» і «Гробница Агамемнона», написані 1826 року, тобто паралельно з українськими. «Бой с драконом» -- це перший переклад в українській літературі однієї із знаменитих балад Шіллера -- «Der Kapf mit dem Drachen» (1798).

П. Білецький-Носенко подав загалом досить точний переклад балади Шіллера, зберігши навіть усі двадцять п'ять дванадцятирядкових строф оригіналу. Українському поетові здебільшого вдалося віднайти необхідні ритми й форми для передачі духу німецької балади, її художнього багатства. Переклад відзначається драматично напруженим сюжетом, емоційно піднесеною розповіддю і водночас простотою викладу. Як і Шіллер, П. Білецький-Носенко з глибокою симпатією ставиться до відважного юного лицаря Гозона (до речі, у Шіллера ім'я героя не названо; це свідчить про те, що українському поету був знайомий «оригінал» -- «Історія Мальтійського ордену» Р.-О. Верто, і тому в його перекладі діє не безіменний лицар, а саме Гозон), оспівує велич його подвигу. Переклад П. Білецького-Носенка, на наш погляд, в цілому здійснений задовільно. Порівняймо, приміром, одну із строф балади Шіллера у перекладі П. Білецького-Носенка:

«Сей долг, мой сын, князь возразил,

Ты нагло, дерзко преступил,

И бой, законом осужденный,

Ты совершил как дерзновенный!»

«Князь! -- смело отвечал Гозон,--

Суди, когда велит закон,

Исполнил я его веленья;

Внемли -- прошу только терпенья:

Чтобы чудовище сразить,

Не легкомысленно решился;

Искал умом я победить,

Обдумав хитро, я сразился»

У баладі «Гробница Агамемнона» П. Білецький-Носенко розробляє популярний у світовій літературі сюжет з грецької міфології про покарання Орестом -- сином Агамемнона і Клітемнестри -- своєї матері, що підступно вбила його батька, а свого чоловіка. За легендою, цар Аргоса, ватажок греків у Троянській війні Агамемнон (Атрид) полонив троянську царівну Кассандру і привіз її на свою батьківщину. Поки Агамемнон знаходився під Троєю, його дружина Клітемпестра стала коханкою Егіста. Після повернення додому Агамемнона вони вбили його і Кассандру і мали намір знищити також юного Ореста -- спадкоємця Агамемнона. Але тому вдалося втекти до свого дядька -- фокідського царя Строфія. Через сім років, ставши дорослим, Орест вирішив помститися за батька. З допомогою Пі лада, сина Строфія, він убиває Клітемнестру і Еліста [4, 162].

До цього сюжету зверталися Есхіл («Агамемнон»), Альфієрі («Агамемнон»), Расін («Іфігенія») та інші (до речі, легенда про боротьбу мальтійського лицаря з драконом з балади Шіллера згадується у вірші Г. Державша «На переход Альпийских гор»). Цілком можливо, що «Гробница Агамемнона» є перекладом одного з цих джерел.

Твір написано за всіма правилами класичної балади. Тут і драматично напружений сюжет, трагізм ситуацій, і пристрасні натури. Композиційно досить чітка, балада є одним з кращих творів П. Білецького-Носенка. З особливою симпатією виписано образ юного Ореста, який дорожить власною гідністю; він наділений рисами відважної і справедливої людини. Балада завершується моралістичною сентенцією:

И слышно было завыванье:

«Измену и цареубийц Богов постигнет наказанье,

Их месть не разбирает лиц,

Чтоб страх вдохнуть в сердца злодеям».

І щодо віршованої ритміки, і щодо мовностилістичних засобів (за окремими винятками) балада «Гробница Агамемнона», можна сказати, майже не викликає претензій. У всякому разі, російські балади П. Білецького-Носенка більш художньо довершені порівняно з українськими.

Завершуючи огляд баладного доробку П. Білецького-Носенка, вважаємо за необхідне ще раз наголосити, що саме він, а не П. Гулак-Артемовський, першим у новому українському письменстві звернувся до жанру романтичної балади. Спираючись на досягнення і досвід романтизму в світовій і російській літературах, на національний фольклор, прагнучи своїми баладами, як і його сучасники П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, показати необмежені можливості української мови, П. Білецький-Носенко сприяв розширенню тематичних і жанрових меж національної літератури, її зв'язків з народнопоетичною творчістю, демократизації українського письменства, розширенню його творчих контактів з літературами інших народів.

На жаль, балади П. Білецького-Носенка (і то не всі) з'явились друком лише на початку 70-х років минулого століття і, звичайно, були вже тоді явним анахронізмом. Однак як перші спроби баладного жанру, як попередники аналогічних поезій П. Гулака-Артемовського і Л. Боровиковського, вони свого часу могли б відіграти позитивну роль у розвитку жанру балади в українській літературі періоду її становлення.

Дослідниками вже відзначалося, що перші українські балади (П. Білецького-Носенка, П. Гулака-Артемовського, Л. Боровиковського) в добу раннього романтизму на Україні при надзвичайно міцних фольклорних традиціях обминули, так би мовити, благодатний грунт баладної народної поезії і виникали на основі сюжетів романтичних творів німецької, польської і російської літератур. Щоправда, опрацьовувалися ці сюжети в дусі української народнопоетичної творчості, засобами її поетики і врешті набували яскравого національного забарвлення, народного колориту. Створювався своєрідний ланцюг, зазначає Г. Нудьга, в якому кожен народ на подібних сюжетних ситуаціях намагався розкрити своє національне, самобутнє в мистецтві, у способі художнього мислення, у трактуванні окремих моральних проблем [4, 167].

Такою була одна з характерних ознак романтизму взагалі, що певною мірою виявилося і в українській літературі. Водночас романтизм, продовжує дослідник, кликав до пробудження народності і самобутності. І поети, які виступали з баладними творами на запозичені з інших літератур сюжети, починають використовувати у своїй творчості сюжети з рідної історії, з життя народу, з фольклорних джерел. Народні баладні скарби виявилися настільки поетичними й колоритними, що поети-романтики (Л. Боровиковський, А. Метлинський та ін.) просто перекладали їх на мову літературної ритміки, майже не порушуючи сюжетної тканини.

ВИСНОВКИ

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної української літератури - балади П. Білецького-Носенка як явище українського пре романтизму. Дослідження та аналіз низки літературних джерел дали змогу зробити такі висновки і узагальнення.

Згідно з переконливим обґрунтуванням Д.С. Наливайка, європейський преромантизм -- це ще остаточно не оформлена художня система, ідейно-естетичний рух пізнього Просвітництва, який включав у себе руссоїзм, сентименталізм, штюрмерство, зародження і розвиток фольклористики та інші явища, котрі типологічно і, як правило, хронологічно передували романтизмові.

Преромантизм у європейських країнах формувався на противагу ранньопросвітительському космополітизму та універсалізму (як визнанню всезагальної однаковості людства), а також раціоналізму в трактуванні суспільного розвитку, індивідуальної психології, виявляв подальший рух суспільної свідомості від загального до конкретного, до усвідомлення національної самобутності й специфіки історичного розвитку кожного народу.

На Україні літературний романтизм зародився в поезії, з якою в подальшому пов'язані його найвищі художні досягнення, насамперед у творчості Шевченка. Поступаючись певної мірою романтичній поезії, українська романтична проза в цілому виявилася новим кроком в художньому осягненні світу, зокрема, порівняно з прозою просвітительського реалізму та сентименталізму. Це стосується і кількості творів, і, насамперед, багатства проблематики, розширення розуміння зв'язків між особистістю і світом, охоплення історичних параметрів буття, різноманітності жанрової системи. Поглиблюється художній психологізм, важливим здобутком стає романтичний художній історизм.

Українська романтична проза відходить від етнографічного побутописання, «зняття копій з дійсності», що притаманне просвітительському реалізму, і виявляє тенденцію до вираження «внутрішнього духу» народу, рис національного характеру чи індивідуальної психології. Зростає роль художньої вигадки, авторської фантазії. Романтична проза є новим етапом у розвитку українського художнього мислення, розвиненішою системою творчих принципів порівняно з прозою просвітительського реалізму та сентименталізму.

Романтична проза українських письменників виявляє риси, типологічно збіжні з особливостями прози європейського романтизму: звернення до героїчної історії свого народу, інтерес до національно- та соціально-визвольних рухів в минулому й сучасному, увага до індивідуальної психології особистості. В українській прозі знайшли відображення руссоїстські, вальтерскоттівські та байронічні тенденції. У ній розвивалися розмаїті жанри і жанрові різновиди європейської романтичної прози: історичний роман з різними модифікаціями (вальтерскоттівський, фольклорно-героїчний, міфологічний, роман-притча), історичне оповідання й новела, героїко-соціальна казка, фольклорно-фантастичне оповідання, побутово-психологічні повість, оповідання, новела та ін. Загальноєвропейська романтична проблематика переломлюється в творчості українських прозаїків крізь призму національної історії, фольклорної та літературної традиції, що зумовлює самобутність досліджуваного явища.

Провідним місцем прози в літературі критичного реалізму обумовлюється особлива роль її попередниці -- прози романтичної. Історична детермінованість характерів, «місцевий колорит», широкий спектр зв'язків людини із світом (з історією, соціумом, універсумом, сім'єю), почасти осягнення стихійної діалектики історичного процесу та індивідуальної психології, жанри соціально-історичного роману, героїко-соціальної та побутово-психологічної новели -- ці та інші художні здобутки прозової спадщини українських романтиків готували грунт для розвитку в українській літературі прози критичного реалізму.

Перші українські балади (П. Білецького-Носенка, П. Гулака-Артемовського, Л. Боровиковського) в добу раннього романтизму на Україні при надзвичайно міцних фольклорних традиціях обминули, так би мовити, благодатний грунт баладної народної поезії і виникали на основі сюжетів романтичних творів німецької, польської і російської літератур. Щоправда, опрацьовувалися ці сюжети в дусі української народнопоетичної творчості, засобами її поетики і врешті набували яскравого національного забарвлення, народного колориту. Створювався своєрідний ланцюг, зазначає Г. Нудьга, в якому кожен народ на подібних сюжетних ситуаціях намагався розкрити своє національне, самобутнє в мистецтві, у способі художнього мислення, у трактуванні окремих моральних проблем.

Такою була одна з характерних ознак романтизму взагалі, що певною мірою виявилося і в українській літературі. Водночас романтизм, продовжує дослідник, кликав до пробудження народності і самобутності. І поети, які виступали з баладними творами на запозичені з інших літератур сюжети, починають використовувати у своїй творчості сюжети з рідної історії, з життя народу, з фольклорних джерел. Народні баладні скарби виявилися настільки поетичними й колоритними, що поети-романтики (Л. Боровиковський, А. Метлинський та ін.) просто перекладали їх на мову літературної ритміки, майже не порушуючи сюжетної тканини.

Отже, у першому випадку маємо процес національного переосмислення інонародних сюжетів, пристосування їх до психіки українського читача та естетичних уподобань рідної літератури (окремі балади П. Білецького-Носенка, балади П. Гулака-Артемовського, деякі балади Л. Боровиковського), в другому -- перенесення в літературу народних сюжетів з їх естетичною основою, до якої мало що додається літературного, бо самі автори оголошують народну баладу основою їхньої естетики в сфері розробки жанру і взагалі в літературі. Все це були позитивні явища, що збагачували і кількісну, і якісну об'ємність національної літератури, до того ж подібні твори спонукали до розробки оригінальних сюжетів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Білецький-Носенко П.П. Поезії.-- К., 1973.-- 295 с.

2. Волинський Л.К. Український романтизм у зв'язку з розвитком романтизму в слов'янських літературах. -- К.: Рад. школа, 1963. -- 52 с.

3. Деркач Б.А. Життя і творчість П.П. Білецького-Носенка // Білецький-Носеико П.П. Поезії. -- К.: Рад. письменник, 1973. -- С. 3--34.

4. Деркач Б.А. Білецький-Носенко П.П.: життя і творчість. - К., 1988. - 276 с.

5. Історія української літератури: У 8 т. - К.: Наук, думка, 1968. - Т. 3. -- 515 с.

6. Історія української літератури (перша половина XIX століття). -- К.: Вища школа, 1980. -- 328 с.

7. Калениченко Н.Л. Українська література XIX ст.: Напрями, течії. -- К.: Наук, думка, 1977. -- 315 с.

8. Кирилюк Є.П. Український романтизм у типологічному зіставленні з літературами західної південнослов'янських народів (перша половина XIX ст.). -- К.: Наук, думка, 1973. -- 33 с.

9. Нахлік Є.К. Українська романтична проза 20-60-х років XIX ст.- К., 1988 - 134 с.

10. Нудьга Г.А. Українська балада.-- 123 с.

Размещено на Allbest.ru