Історичні передумови написання та філософсько-етичні проблеми драматичної поеми Л. Українки "Кассандра". Мова символів як творчий метод. Аналіз сюжету, композиції твору, його основний конфлікт. Герої п'єси. Вплетення червоного кольору в канву сюжету.

Джон Барт як інтерпретатор постмодернізму. Лінгвістичний феномен мовної гри. Особливості дослідження ігрових стратегій в художньому тексті. Результат дослідження ігрових стратегій Джона Барта в романах "Химера", "Плавуча опера" та "Кінець шляху".

"Велесова книга" – пам’ятка української передхристиянської культури. Дерев'яні книги. Уточнення заснування Києва. Біблійні мотиви в українській літературі. Історія, побут і культура Русі-України в поемі "Слово о полку Ігоревім". Мовний світ Г. Сковороди.

Образність, фразеологізми, народна мудрість і високий стиль творів класиків української літератури: Шевченка, Л. Українки, Франка. Підхід до мови як засобу відтворення життя народу. Складні випадки перекладу. Вживання троп для творення словесного образу.

Відображення ментальності нації, специфічного світосприйняття та особливостей індивідуальної психології у мові. Словесно-художні образи у творчості прозаїків українського зарубіжжя О. Гай-Головка, Ольги Мак, С. Риндика, Л. Мосендза, С. Кузьменко.

Культура вірша та особливості мовного світу Білоуса та Федунця. Постмодерністські твори новітньої літератури і мовна палітра авторів. Громадянська, інтимна та пейзажна лірика наймолодшої генерації письменників України. Молочний Шлях у поетичній метафорі.

Мовний світ І. Франка, В. Сосюри, М. Бажана, Д. Павличка, Л. Костенко І. Драча, Б. Олійника. Фразеологізми суспільно-політичного змісту. Краса мовної метафори. Особливості словотворення Олеся Гончара. Покладені на музику слова українських поетів.

Огляд стратегій і тактик комунікативного впливу. Формування навичок аргументації як основи комунікативного акту вмовляння в учнів старших класів середньої школи на уроках англійської мови (на матеріалах роману Дж. Голсуорсі "Сага про форсайтів").

Теоретичні аспекти вивчення чарівної казки як жанру народнопоетичної творчості. Німецька чарівна казка та її мовностилістичні особливості. Особливості в розгортанні казкового сюжету. Мовностилістичні особливості зачину, методи його дослідження.

Отражение моды начала XIX века в литературных произведениях. Эталон красоты и модные тенденции пушкинской поры. Сравнение манеры одеваться Пушкина с героями его произведений. Изменение мужского и женского модного облика с весны 1818 г. по зиму 1837 г.

Ознайомлення із змістом філософської повісті Вольтера "Мікромегас". Використання автором у творі свіфтовського прийому "зміненої оптики". Дослідження багатогранності та непередбачуваності природи Мікромегасом - гігантським жителем планети Сіріус.

Творчість Б. Грінченка у контексті реалістичної прози XIX століття. Рецепція малої прози у вітчизняному літературознавстві. Звернення в оповіданнях до теми дитинства. Драматичні обставин життя дітей. Характеристика образів. Відносини батьків і дітей.

Генезис та естетична природа новелістики Г. Косинки, самобутність індивідуальної манери митця, багатогранність його стилю. Поняття "концепція людини" як літераутроознавча категорія. Художні засоби психологічного аналізу в новелістиці Г. Косинки.

Сущность модернизма, его основные литературные направления. Развитие символизма, представители юного поколения символистов. Возникновение акмеизма в начале XX века. Русские футуристы: В. Хлебников, Б. Пастернак. Значение метафоры в творчестве имажинистов.

Витоки модернізму та його світоглядні засади. Напрями модерністської літератури: антидемократична, елітарна творчість. Модернізм як протест і заперечення художніх принципів реалізму й натуралізму. Життя та творчість російського поета В. Маяковського.

Поняття "утопія" та "антиутопія" у світовій літературі. Спільне та принципово відмінне у романах Дж. Орвела, О. Хакслі та К. Ісігуро. Літопис трагедії, попередження суспільств про небезпеку духовної деградації. Розквіт антиутопії у XX столітті.

Осмысление иронии и пародии в эстетике Ю.Н. Тынянова, интерпретация авторской позиции. Классификация иронико-комических модусов в литературоведении. Иронически-пародийный модус писателя в книге "Нечестивые рассказы" и комический в цикле "Чудеса".

Исследование последнего поэтического произведения Сергея Есенина. Анализ раздвоения личности писателя, его диалога с "черным человеком". Переосмысление и подведение итога своей жизни, осознание своих поступков, разочарование автора в своей деятельности.

Григорий Александрович Печорин – яркий образ, созданный М.Ю. Лермонтовым. Неравнодушный человек, любознательный, желающий взять от жизни как можно больше. Печорин – человек противоречивый, неоднозначный.

Образ Печорина и повествование о нем в романе. Полное раскрытие образа красивого молодого человека аристократической наружности, идеальные порывы и темные стороны души, противоречивость сознания личности. Понятие людей, управление ими и их чувствами.

Любимый литературный герой. Принципиальный, честный, открытый и добрый человек. Владимир Устименко в трилогии Ю. Германа "Дело, которому ты служишь". Без медицины его жизнь была бы скучна и бессмысленна. Главное - здоровье людей.

Биография известного английского писателя Дж. Толкиена. "Хоббит" – остросюжетная сказка для детей и взрослых. Мифологический мир "Сильмариллиона". Роман "Властелин колец" как пророческое предупреждение об опасности безграничной власти для всего живого.

Исследование творчества Михаила Юрьевича Лермонтова. Изучение поэтом проблемы взаимоотношений личности и общества, взаимосвязи человека и природы. Создание писателем напевных и мистических произведений, светлых, одушевленных и позитивных стихотворений.

Повесть Г. Троепольского "Белый Бим Черное ухо". Наделение животных языком и разумом. Проверка персонажей отношением к Биму, жизнь у Ивана Ивановича. Нравственная красота личности как особая форма духовной значимости. Трагичность судьбы собаки в повести.

Серебряный век - период расцвета русской поэзии в начале XX в. Вопрос о хронологических рамках этого явления. Основные направления в поэзии Серебряного века и их характеристика. Творчество русских поэтов - представителей символизма, акмеизма и футуризма.

История создания романа советского писателя Александра Фадеева "Молодая гвардия" (1946). Идеологическое значение книги. Реально существовавшие люди - главные герои сочинения: Олег Кошевой, Ульяна Громова, Любовь Шевцова, Иван Земнухов и Сергей Тюленин.

Повесть Александра Бондаря "Барабанщица". Автор ставит перед читателем не простую проблему - проблему социальной ответственности подростка в современном российском обществе, а также проблему ответственности, которую несет общество за подростка.

Одной из центральных тем в мировой литературе была и остается тема молодых на войне. Астафьев нам рассказал, что в памяти человека остаются навсегда моменты, когда он был "молодым и счастливым".

Дон-Жуан (Don Juan, собств. Дон Хуан) - легендарный испанский герой, давший свое имя одному из популярнейших в искусстве типов. Героем предания является представитель одного из аристократических севильских родов, Д. Жуан Тенорио.

Дослідження монологу та його функцій в трагедіях В. Шекспіра. Розгляд художніх особливостей трагедії "Гамлет, принц Датський" та загальна характеристика монологу, як драматичного прийому. Аналіз образу головного героя трагедії крізь призму його монологів.