Управління ризиками проекту

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління ризиками проекту

ВСТУП

ризик управління проект

Ризик - невід'ємна складова частина людського життя. Він породжується невизначеністю, відсутністю достатньо повної інформації про подію чи явище, та неможливістю прогнозувати розвиток подій. Ризик виникає тоді коли рішення вибирається з декількох можливих варіантів і немає впевненості, що воно найефективніше. Можна приймати рішення та запроваджувати дії направлені на зменшення ризику але позбутися його неможливо. Ситуації коли відсутній ризик в економіці майже не зустрічаються. Більшість ситуацій яким притаманний ризик є дуже важко прогнозованими та контрольованими тому усунути ризик повністю майже неможливо. Це є причиною того, що навіть ідеальні з першого погляду рішення приводять до збитків. Водночас ризик слід розглядати як невід'ємний елемент процесу існування організації на ринку. Фактично якщо основною метою функціонування організації є максимізація прибутку то він (прибуток) є винагородою за вдало взятий на себе ризик. Марно було б сподіватися, що отримання більш менш значних прибутків не пов'язано з серйозним ризиком. Функціонуючи в умовах ринку, суб'єкт господарювання в кожний момент часу поставлений в умови коли від нього вимагається прийняти певне рішення: розробити шлях досягнення певної мети. І оскільки детермінованих ситуацій в економіці практично не існує, такий підприємець не може на 100% бути впевненим, що обраний ним шлях приведе до поставленої мети, тобто підприємець постійно стикається із ситуацією невизначеності.

Об'єктивна наявність ризику пояснюється тим, що всі ринкові суб'єктигосподарювання діють за умов повної або часткової невизначеності, бозалежать від багатьох змінних, дію яких часто неможливо передбачити,зокрема: невизначеність цілей за багатоваріантного вибору; неточністьоцінок тенденцій розвитку внутрішнього й зовнішнього середовища чи діїконкурентів; відсутність вичерпної інформації при складанні бізнес-планутощо.

1. Сутність та поняття ризиків і невизначеності

Метою аналізу проектних ризиків є надання оцінки всім видам ризиків проекту і на цій основі визначення можливих шляхів зниження ризиків і доцільності реалізації проекту.

Ризик - вірогідність певного рівня втрати частини доходу або збільшення витрат внаслідок реалізації проекту.

Згідно класичної теорії (представниками якої є Дж. Міль, І. Сеньйор), ризик - це імовірність понесення збитків та втрати від обраного рішення та стратегії діяльності.

Згідно неокласичної теорії (представниками якої є - А. Маршал, А. Пігу, Дж. Кейнс), імовірність відхилення від поставлених цілей.[5, ст. 99]

В реальній ситуації на всіх стадіях життєвого циклу має місце невизначеності, тобто наявність факторів при яких результати дій є чітко встановленими і вплив цих факторів невідомий. Тобто має місце неповнота або неточність інформації про умови реалізації проекту.

Ризик - це імовірність здобуття небажаного результату чи імовірність сприятливого позитивного результату, шанс отримати додатковий прибуток.

Ризик - невизначеність майбутнього стану, внутрішньої ситуації та зовнішнього середовища.[5, ст. 101-103]

Ризик - діяльність, пов'язана з подоланням невизначеності у ситуації неминучого вибору, в процесі якої є можливість кількісно і якісно оцінити імовірність досягнення передбачуваного результату та відхилення від мети.

Існує два підходи до визначення ризику:

1 - це потенційна кількісно визначена можливість втрати;

2 - це ступінь небезпеки для успішного здійснення проекту.[3, ст. 278]

Ризик проекту - це міра непевності в одержанні очікуваного рівня прибутковості при реалізації даного проекту.

Основна відмінність ризику від невизначеності полягає в тому, що ризик можна виміряти, а невизначеність - ні.

Для прийняття вірного інвестиційного рішення важливо не тільки визначати величину очікуваного доходу, ступінь ризику, але й оцінити на скільки очікуваний дохід компенсує передбачені ризики.

Ступінь ризику включає імовірність появи втрат (імовірність реалізації ризику) - чим вона вища, тим більший ризик; величину втрат (розмір можливого збитку) -чим він більший, тим більший ризик.[5, ст. 178-179].

Кожен із ризиків треба розглядати з таких позицій:

1) причини виникнення,

2) негативні наслідки можливої реалізації,

3) заходи, які дозволяють мінімізувати даний ризик.

Основними елементами ризику є:

1) об'єкт - те чого стосується ризик,

2) суб'єкт - той хто приймає рішення і несе ризик,

3) фактори і джерела ризику.

Виділяють наступні риси ризику:

1) імовірнісна природа,

2) економічна природа,

3) суб'єктивно-об'єктивна природа,

4) альтернативність,

5) невизначеність,

6) коливання рівня ризику,

7) постійність існування.[5, ст. 104]

При визначенні ризику, виділяють такі зони ризику:

1) безризикова зона - відсутність будь-яких утрат під час здійснення господарських операцій;

2) допустимий ризик (імовірність настання менше 20%)

- можлива величина втрат не перевищує розміру очікуваного прибутку. У найгіршому випадку -- втрата всього прибутку, за сприятливого збігу обставин -- незначний розмір утрат, що припадає на одну ризиковану ситуацію,

- часті випадки настання ризику,

- велика ймовірність виникнення витрат даного рівня,

- втрати піддаються точному розрахунку в межах одного року,

- настання ризикових подій не змушує систему до зміни певних цілей;

3) критичний ризик (імовірність настання від 20% до 50%)

- можливий розмір утрат перевищує прибуток, але не є більшим за виручку,

- нечасті випадки настання ризику,

- середній рівень ймовірності виникнення даного рівня втрат,

- настання ризикованих подій змушує систему до зміни певних цілей;

4) катастрофічний ризик (імовірність настання більше 50%)

- найбільш небезпечна; можливі втрати перевищують виручку та можуть досягти величини, що дорівнює майну підприємства,

- вкрай рідкісні випадки настання ризику,

- дуже низька ймовірність виникнення втрат даного рівня,

- настання ризику може призвести до банкрутства, краху або ліквідації фірми.[5, ст. 156]

2. Класифікація ризиків

З огляду на причини виникнення проектні ризики бувають зовнішні та внутрішні, передбачувані та непередбачувані.

Виходячи із природи ризику в інвестиційних проектах пов'язаних з реальним інвестуванням рекомендується аналізувати існування таких ризиків:

1) техніко-технологічні,

2) маркетингові,

3) фінансові,

4) ризики частки проекту,

5) військово-політичні,

6) юридичні,

7) екологічні,

8) будівельні, ризик обставин нездоланної сили,

9) соціальні,

10) специфічні.

За ступенем дії на результати проекту:

1) допустимий ризик - пов'язаний з можливістю втрати частини прибутку,

2) критичний ризик - пов'язаний із загрозою певної втрати виручки від реалізації,

3) катастрофічний ризик - пов'язаний із втратою капіталу і банкрутством.

За ознакою реалізації:

1) реалізовані ризики - несприятливі для підприємства події, що здійснились і наслідком яких може бути погіршення його діяльності

2) нереалізовані ризики - ризики, що не мали місця всупереч очікуванням.

За сферою виникнення:

1) виробничий (операційний),

2) ризик ліквідності (неплатоспроможності),

3) ринковий,

4) кредитний,

5) інформаційний,

6) правовий (юридичний),

7) форс-мажорний,

8) стратегічний,

9) ризик репутації.

За причиною виникнення:

1) систематичний (ринковий) - ризик, який викликаний макроекономічними процесами,

2) несистематичний - ризик, який залежить безпосередньо від проекту.

За підходом до оцінювання ризиків:

1) одиничний - ризик проекту, що розглядається ізольовано і поза зв'язками з іншими проектами в портфельній програмі підприємства,

2) внутрішньофірмовий - ризик проекту, що розглядається в його зв'язку з іншими проектами в портфельній програмі,

3) ринковий - ризик проекту, що розглядається в контексті диверсифікації капіталу підприємства.

За стадією життєвого циклу проекту:

1) ризики передінвестиційної фази (невірна оцінка прогнозів проекту, помилка у виборі ставки дисконтування),

2) ризики інвестиційної фази (затримка у фінансуванні, постачанні, некомпетентність персоналу, перевищення темпів і вартості виконання робіт),

3) ризики експлуатаційної фази (зниження цін на продукцію, попиту, підвищення цін на сировину, зниження купівельної спроможності).

За можливістю запобігання:

1) ризики, яким можна запобігти - ризики, виникненню яких можна з упевненістю запобігти організаційно-технічними чи іншими управлінськими методами за умови вчасного реагування на загрозу,

2) ризики, яким не можна запобігати - ризики, яким не можна запобігати вказаними методами, їх можна лише застрахувати,

3) ризики, яким можна частково запобігти - ризики, реалізації яких можна частково запобігти вказаними методами.[5, ст. 110-116]

3.Якісна оцінка ризиків

У господарських обставинах, коли неможливо одержати статистику поведінки економічних показників або побудувати графічні залежності прибутковості та ризику, математичні методи стають неефективними. Тому крім кількісних методів оцінки ризику в практиці підприємництва застосовуються якісні методи оцінки, засновані на суб'єктивних оцінках людини. До них відносяться методи дослідження ризику, який неможливо відобразити у формі суворої математичної моделі чи провести його вимірювання за математичними показниками. В цьому випадку суб'єкт господарювання вимушений вдаватися до евристичних (заснованим на досвіді та інтуїції) методів оцінки об'єкту.

Якісна оцінка ризику - оцінка, результати якої стосовно вірогідності настання подій або масштабів їх наслідків, пов'язаних з предметом оцінки ризику, визначаються такими якісними термінами як "високий", "середній", "низький", "незначний".

При визначенні якісної оцінки варто враховувати політичний, соціальний, демографічний, виробничий, фінансовий та інші ризики.

Оцінка політичного ризику передбачає:

1) вивчення військових подій, виникнення локальних конфліктів, здійснення революцій, переворотів тощо;

2) загострення внутрішньополітичної ситуації в країні внаслідок проведення глобальних політичних заходів (референдумів, виборів);

3) зміни в політичному курсі, що проводиться державою (наприклад націоналізація, відмова нового уряду виконувати зобов'язання, прийняті на себе попереднім тощо);

4) зміни геополітичної ситуації (введення ембарго, заборони на відносини з виробниками певних країн, так само як і світового співтовариства стосовно фірм даної країни).[5, ст. 156-158]

Оцінка соціального та демографічного ризиків передбачає виявляється у ризику конфліктів із громадськістю та ризику, пов'язаному з працівниками підприємства (окремим або групою). Ризики конфліктів із громадськістю мають місце тоді, коли ефективна для підприємства стратегія йде врозріз з інтересами будь-яких соціальних груп, що можуть бути виражені в законах, активній реакції протестувальників від цих груп.[5, ст. 158-159].

Оцінка виробничих ризиків передбачає технічні ризики, інноваційні ризики, безпосередні виробничі ризики, транспортні ризики, реалізаційні ризики (маркетингові, комерційні).[5, ст. 161, 163]

Оцінка фінансових ризиків передбачає інвестиційні ризики, ризики, пов'язані з купівельною спроможністю грошей, ризики не передбачення витрат і перевищення кошторису витрат на виробництво, ризики незабезпечення господарської діяльності необхідним фінансуванням.

При оцінці інших ризиків відносять оцінку екологічного ризику, ризик зовнішньоекономічної діяльності, адміністративно-законодавчі ризики (рейдерство), митні ризики, ризики вибору і надійності партнера, маркетингові ризики, транспортні ризики.

До якісних методів аналізу ризиків відносять метод експертних оцінок та метод дерева рішень.

Метод експертних оцінок - це метод, який дозволяє на підставі оцінок експертів проранжувати ризики за ступенем небезпеки. Алгоритм методу експортних оцінок ризиків проекту включає наступні етапи:

1. групою експертів виділяються потенційні ризики проекту

2. оцінюється ступінь важливості кожного ризику для проекту за допомогою наступних дій

2.1. кожному із виділених ризиків присвоюється значущість даного ризику для проекту у частках одиниці

2.2. кожному ризику присвоюється значення, тобто прогнозована сила його прояву впродовж життєвого циклу в балах (може встановлюватись пріоритет ризику за порядком)

2.3. розраховується ступінь важливості кожного ризику для проекту як добуток його значущості на значення (часток одиниці на бали або пріоритет)

3. ризики ранжуються за ступенем важливості для проекту від найбільш важливого до найменш важливого.

Команда проекту повинна насамперед попереджати ризикові ситуації, які знаходяться на початку списку.[5, ст.. 200-203]

Основними перевагами даного методу є:

- можливість тих видів ризику, імовірність виникнення яких важко визначити іншими методами;

- простота розрахунку.

Недоліками методу експертних оцінок є:

- здобуті результати мають суб'єктивний характер, що зумовлює відсутність гарантій вірогідності отримання незалежної експертної оцінки;

- невисока точність розрахунків.

Метод дерева рішень - це метод аналізу ризиків, який дозволяє графічно представити варіанти розвитку подій за проектом і пов'язати їх між собою.

Дерево рішень - це графічне зображення процесу реалізації проекту, в якому відбиті альтернативні рішення і альтернативні варіанти розвитку подій з вказівкою їх вірогідності.

Графічно дерево рішень виглядає як сукупність вузлів і гілок. Кожен вузол означає точку прийнятого рішення або настання події. Як правило кожну точку прийняття рішень відображають у вигляді квадрата , а настання подій у вигляді кола .

У вигляді гілок відображають альтернативні рішення або альтернативні наслідки подій. Альтернативні варіанти ухвалення рішень відображають у вигляді пунктирних ліній - - - - - - , а наслідки подій - суцільною лінією .

Для кожної із гілок надається вірогідність настання. Слідуючи уздовж гілок дерева рішень, можна прослідкувати найбільш вірогідний варіант розвитку проекту і виділити ключові ризики. [5, ст. 212]

4. Кількісна оцінка ризиків

До кількісних методів належать економіко-статистичний, аналіз чутливості, аналіз сценаріїв, імітаційне моделювання методом Монте-Карло.

Економіко-статистичний метод (імовірнісний) - кількісний підхід до оцінки ризику базується на тому, що невизначеність буває статистичною, коли можна визначити імовірність появи даних подій та нестатичний - коли імовірність встановлюється експертом.

Даний метод розглядає значення певних випадкових величин за відомими законами імовірнісного розподілу, тому цей метод має назву імовірнісний. Закони розподілу характеризуються математичним очікуванням, дисперсією, середньоквадратичним відхиленням, коефіцієнтом варіації.

Математичне очікування - середнє очікуване значення випадкової величини. Невизначеність характеризується розсіюванням можливих значень випадкової величини довкола її очікуваного значення. Дисперсія показує варіацію числових величин результативної ознаки під впливом факторної ознаки.[5, ст.. 200-201]

Середньоквадратичне відхилення показує найвірніший ризик, оскільки чим більше його значення, тим більший ризик. Середньоквадратичне відхилення характеризує абсолютний розмір, а коефіцієнт варіації є відносною характеристикою.

Перевагами такого методу є можливість одержання найбільш повної кількісної картини про рівень ризику.

Недоліками економіко-статистичного методу є:

- не аналізується джерело походження ризику,

- необхідна наявність достатньо повної статистичної інформації,

- невисока точність оцінки.

Аналіз рівня власного ризику проекту є оцінкою невизначеності, очікуваних грошових потоків від даного проекту. Для цього використовується аналіз чутливості, який ще називають однофакторним аналізом. Це техніка аналізу проектного ризику, яка показує як змінюється чиста майбутня вартість і внутрішня норма рентабельності.

Найпростішим методом аналізу чутливості є вимірювання ризику за аналізом точки беззбитковості. Іншим способом є використання економіко-математичних розрахунків, які проводяться в такому порядку:

1 - визначаються ключові змінні, які впливають на значення чистої теперішньої вартості і внутрішньої норми рентабельності,

2 - встановлюється аналітична залежність чистої теперішньої вартості і внутрішньої норми рентабельності при очікуваних значеннях ключових змінних,

3 - встановлюється очікуване значення чистої теперішньої вартості і внутрішньої норми рентабельності при очікуваних значення ключових змінних,

4 - змінюється одна із вихідних змінних на потрібну для аналізу величину, зокрема у %,

5 - розрахунок нового значення чистої теперішньої вартості і внутрішньої норми рентабельності та їх зміни,

6 - аналогічні розрахунки проводяться для всіх вхідних змінних проект. Найчастіше це ціна проектної продукції, вартість обладнання, матеріальні витрати, які можуть зростати,

7 - розраховуються критичні значення змінних проекту і визначаються найбільш чуттєві з них,

8 - аналізуються одержані результати і формується чутливість чистої теперішньої вартості і внутрішньої норми рентабельності до зміни різних вхідних параметрів. [3, ст. 298]

При досліджуванні чутливості проекту до різних вхідних даних досліджують еластичність чистої теперішньої вартості або внутрішньої норми рентабельності як відношення їх зміни у відсотках до зміни вхідної величини у відсотках. Найчутливішим є проект, який має найбільшу еластичність.

Усі фактори впливу поділяють на 3 групи за їх чутливістю - високу, середню та низьку.

Перевагами даного методу є:

- можливість проведення пофакторного аналізу параметрів, які впливають на ризик і виявлення подальших напрямів їх зниження,

- метод є гарною ілюстрацією впливу окремих вхідних чинників на кінцевий результат,

- оптимізується формування найкращої схеми проекту в умовах обмежених фінансових ресурсів.

Недоліками є:

- не дає можливість оцінити імовірність відхилення результатів проекту від очікуваних значень,

- зміна одного чинника розглядається ізольовано, тоді як на практиці всі економічні чинники у тій чи іншій мірі корельовано і впливають на результати проекту разом,

- не завжди можна застосувати.

Аналіз сценаріїв - це техніка аналізу ризиків, яка враховує залежність чутливості чистої теперішньої вартості проекту від вхідних змінних і функції розподілу цих вхідних змінних.

Сценарієм може бути будь-яка в достатній мірі імовірнісна подія або стан, яка суттєво впливає на декілька параметрів проекту одночасно. Метод сценаріїв оцінює прибутковість по кожному із них і імовірність розвитку подій по тому чи іншому сценарію.

Для проведення аналізу ризиків за методом сценаріїв «використовують» найгірші значення вхідних для одержання найгіршого (найпесимістичного) розміру чистого дисконтованого доходу або внутрішньої норми рентабельності і найкращий прогноз для отримання оптимістичного значення чистої теперішньої вартості і внутрішньої норми рентабельності та найбільш імовірні значення чистої теперішньої вартості і внутрішньої норми рентабельності.

Ці показники порівнюються з базовими значеннями і за результатами порівняння даються необхідні рекомендації. Даний аналіз є досить досконалим інструментом для оцінки ризику інвестиційного проекту.

Перевагами даного методу є:

- відхилення результативного показники розраховується з урахуванням взаємовпливу діючих факторів,

- сприяє отриманню достатнього наочної картини для різноманітних варіантів реалізації проектів,

- надає інформацію про чутливість і можливі відхилення,

- може бути легко реалізований у середовищі Excel.

Недоліком методу сценарію є:

- існує певна складність побудови реалістичних сценаріїв «найгіршого» та «найкращого» поєднання подій, розрахунку значень ймовірностей здійснення даних сценаріїв,

- прояв наслідків обмеженої кількості ймовірних комбінацій змінних,

- розглядає обмежені значення результатів проекту, яких на практиці може бути нескінченна кількість.[5, ст. 212]

Імітаційний метод Монте-Карло - є інтеграцією методів аналізу чутливості і аналізу сценаріїв на базі теорії ймовірностей, результатом чого виступає розподіл можливих ймовірностей в результаті проекту.Основний принцип, що лежить в основі методу, полягає в такому: реальні статистичні дані замінюються даними, здобутими на основі вибірки з чисел, які підкоряються тим самим законам розподілу, що й реальні.

5. Управління ризиками та методи їх зниження

Управління ризиком - це процес реагування на події та зміни ризиків в процесі виконання проекту. При цьому важливим є проведення моніторингу ризиків. Моніторинг ризиків включає контроль ризиків на протязі всього життєвого циклу проекту. Якісний моніторинг ризиків забезпечує управління інформацією, яка допомагає приймати ефективні рішення до настання ризику.[5, ст. 223]

Управління ризиками - це сукупність дій економічного, організаційного, технічного характеру, спрямованих на встановлення видів, факторів, джерел ризику, оцінку величини, розробку й реалізацію заходів щодо зменшення його рівня та запобігання можливим негативним наслідкам.

Процес управління ризиками проходить у такі етапи:

1. оцінка діяльності та виявлення ризику

2. аналіз ризику кількісними та якісними методами

3. регулювання ступеня ризику

4. вибір напрямків та методів регулювання

5. реалізація обраних методів

6. оцінювання результатів та їх коригування.

За наслідками аналізу ризиків розробляють систему заходів, що знижує вірогідність настання ризикової ситуації і її наслідків, що в свою чергу дозволяє встановлювати відповідальність за настання ризикової ситуації.

Вибір методів та інструментів регулювання ступеня підприємницького ризику є важливим етапом процесу управління. Систематизуючи наведені в економічній літературі підходи, визначимо основні напрями та методи регулювання ступеня ризику.

Ухилення від ризику - спосіб, який спрямовано на уникнення видів діяльності, що пов'язані з ризиками. Уникнення ризику є одним із найпоширеніших напрямів, який полягає в простому ухиленні від прийняття проектів, рішень, обтяжених надмірним ризиком, у відмові співпрацювати з ненадійними партнерами, постачальниками. Ухилення від ризику вважається найбільш радикальним і простим напрямом і проявляється через відмову від ненадійних партнерів, постачальників та відмову від прийняття ризикованих проектів, рішень.[5, ст. 229]

Дотримання політики ухилення від ризику доцільне, якщо:

· ризики значні та небезпечні;

· ухилення від одного виду ризику не тягне за собою виникнення інших ризиків, що характеризуються високим рівнем;

· рівень ризику набагато вищий рівня можливої дохідності господарської операції.

Компенсація ризику -- це ще один напрям, який належить до превентивних засобів управління та характеризується трудомісткістю й численними аналітичними дослідженнями. [5, ст. 230]До найбільш ефективних методів цієї групи відноситься використання в діяльності підприємства:

· стратегічного планування діяльності;

· прогнозування зовнішньої економічної ситуації;

· моніторинг соціально-економічного та правового середовища;

· активний цілеспрямований маркетинг.

Прийняття ризику - цей метод полягає в тому, що ніяких змін, які спрямовані на нівеляцію ризиків не здійснюється, тобто команда проекту приймає відповідальність на запобігання і ліквідацію наслідків ризиків.

Збереження ризику передбачає відмову від будь-яких дій, спрямованих на компенсацію збитку;створення спеціальних резервних фондів у натуральній або грошовій формі;залучення зовнішніх джерел (отримання кредитів та позик, державних дотацій для компенсації збитків та відновлення виробництва).[5, ст. 231].

Передача ризиків - полягає в тому, що наслідки настання ризикової ситуації перекладаються на третю сторону. Проявом цього методу є страхування ризиків, тобто укладання договорів про відшкодування втрат в результаті настання ризикової події. Також цей метод передбачає передачу ризиків через укладання договорів факторингу, поручительства та через укладання біржових угод (хеджування)[5, ст. 232]

Зниження ступеня ризику спрямоване на скорочення ймовірності та обсягу непередбачених утрат. Найпоширенішим серед сукупності цих методів є диверсифікацію діяльності, диверсифікацію ринків збуту, диверсифікація закупівлі сировини та матеріалів. Це метод планування реагування на ризики, який передбачає розробку в плані проекту заходів, спрямованих на зниження вірогідності ризику і ліквідацію його наслідків. Одним із таких способів є створення резервних фондів на покриття непередбачуваних витрат.[5, ст. 236]

Іншими методами керування та зниження ризику є розподіл ризику між учасниками проекту, врахування інфляційної премії у відсотковій ставці.

Для оцінки ефективності заходів із зниження ризиків слід користуватись наступною схемою. Спочатку необхідно визначити ризик, що має найбільший вплив на проект і визначити перевитрати коштів з врахуванням імовірності настання несприятливих подій.

Потім визначається перелік можливих заходів, які націлені на зменшення імовірності та небезпеки ризикової події та додаткові витрати на реалізацію цих заходів.

На заключному етапі порівнюються визначені величини та приймається рішення про здійснення проти ризикових заходів або відмову від них.

ВИСНОВКИ

Метою аналізу проектних ризиків є надання оцінки всім видам ризиків проекту і на цій основі визначення можливих шляхів зниження ризиків і доцільності реалізації проекту.

Існує багато визначень ризику, серед них найточнішими є:

- ризик - вірогідність певного рівня втрати частини доходу або збільшення витрат внаслідок реалізації проекту.

- ризик - це імовірність здобуття небажаного результату чи імовірність сприятливого позитивного результату, шанс отримати додатковий прибуток.

Згідно класичної теорії (представниками якої є Дж. Міль, І. Сеньйор), ризик - це імовірність понесення збитків та втрати від обраного рішення та стратегії діяльності. Згідно неокласичної теорії (представниками якої є - А. Маршал, А. Пігу, Дж. Кейнс), імовірність відхилення від поставлених цілей.

У реальній ситуації на всіх стадіях життєвого циклу має місце невизначеності, тобто наявність факторів при яких результати дій є чітко встановленими і вплив цих факторів невідомий. Тобто має місце неповнота або неточність інформації про умови реалізації проекту.

У наукових виданнях та економічній літературі представлена велика кількість класифікації та видів ризиків.

Для оцінки ризиків використовують якісні та кількісні методи. До якісних методів відносять оцінку політичного, соціального, виробничого та технологічного факторів. Також оцінка ризиків проводиться за допомогою методу експертних оцінок та методу дерева рішень.

До кількісних належать економіко-статистичний, аналіз чутливості, аналіз сценаріїв, імітаційне моделювання методом Монте-Карло.

Управління ризиком - це процес реагування на події та зміни ризиків в процесі виконання проекту. При цьому важливим є проведення моніторингу ризиків. Моніторинг ризиків включає контроль ризиків на протязі всього життєвого циклу проекту. Якісний моніторинг ризиків забезпечує управління інформацією, яка допомагає приймати ефективні рішення до настання ризику.

Управління ризиками - це сукупність дій економічного, організаційного, технічного характеру, спрямованих на встановлення видів, факторів, джерел ризику, оцінку величини, розробку й реалізацію заходів щодо зменшення його рівня та запобігання можливим негативним наслідкам.

Систематизуючи наведені в економічній літературі підходи, визначимо основні напрями та методи регулювання ступеня ризику:

- ухилення від ризику,

- компенсація ризику,

- прийняття ризику,

- збереження ризику,

- передача ризику (страхування, хеджування),

- зниження ступеня ризику,

- розподіл ризику між учасниками.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 592 с.

2. Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбаток М.І. та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. Економічний аналіз -- Вид. 2-ге, перероб. і доп. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 556 с.

3. Верба В.А., Загородніх О.А. Проектний аналіз: Підручник. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 322 с

4. Кірейцев Г.Н., Фінансовий менеджмент. Навч. пос. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 440 с.

5. Клименко С.М., Дуброва О.С. Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 252 с.

6. Кобиляцький Л.С. Управління проектами. - Навч. пос. - К.: МАУП, 2002, - 200 с.

7. Костриченко В.М., Красовська Ю.В., Красовський В.Р. Економічний ризик та методи його вимірювання - 2003 р. Конспект лекцій. 54 с.

8. Кучеренко В.Р.,Карпав.,Маркытан О.С. Бізнес-планування фірми:Навч.посб.-К.:Знання,2006.-423 с.

9. Микитюк П.П. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. - Тернопіль: Економічна думка, 2006. - 295 с.

10. Ноздріна Л.В., Ящук В.І., Полотай О.І. Управління проектами: Підручник / За заг. ред. Л.В. Ноздріної. -- К.: Центр учбової літератури, 2010. -- 432 с.

11. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф. Покропивного . -- К.: КНЕУ, 2001. -- 457 с.

12. Пересада А.А., Майорова Т.В. Інвестиційне кредитування: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 272 c.

13. Пересада А.А., Майорова Т.В., Ляхова О.О. Проектне фінансування: Підручник. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 736 с.

14. Рядська В.В., Петраков Я.В. Аудит і оцінка ризиків. Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 416 с.

15. Тарасюк Г.М. Управління проектами: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 2-е вид. -- К.: Каравела, 2006. -- 320 с

16. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 1999. -- 384 с.

Размещено на Allbest