Техніко-економічне планування та прогнозування роботи підприємства "Ларіс"

В - витрачання коштів з фонду, грн.;

Зк - залишок коштів на кінець планового періоду, грн.

Залишок фонду накопичення на плановий період на ПП «Ларіс» - 20 тис. грн. Протягом року за рахунок коштів фонду планується придбати обладнання на суму 100 тис. грн. Передбачається, що залишок фонду накопичення на кінець року складе 10 тис. грн. Тоді план надходження коштів до фонду накопичення буде:

,

тобто  тис грн.

Сутністю методу оптимізації при складанні кошторису є багатоваріантність. З декількох кошторисів обирається найкращий з точки зору мінімальних затрат чи максимального одержаного ефекту (результату).

В розрахунках використовується критерій максимуму приведеного прибутку

, (10.7)

де, П - прибуток, грн.;

К - капіталовкладення, грн.;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (Ен = 0,15).

Під час розробки планів ПП «Ларіс» ставить перед собою певні цілі. Нестача інформації, а інколи й засобів її швидкої обробки, ускладнює формування цілей. Одночасно з цільовою постановкою підприємство визначає можливу сферу застосування капіталу, тобто географічну арену і диверсифікацію виробництва з метою розширення збуту товарів і послуг, нові ринки для придбання сировини, різноманітних інших матеріалів, машин та устаткування, ліцензій, крім того, лізингові операції, які передбачається здійснити.

11. ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ПО ОХОРОНІ ПРАЦІ І РАЦІОНАЛЬНОМУ ВИКОРИСТАННЮ ПРИРОДНІХ РЕСУРСІВ

Створюється на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності та виду діяльності для виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці. Для реалізації перелічених вище цілей служба охорони праці повинна вирішувати такі завдання:

а) здійснювати контроль за безпекою виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

б) забезпечувати працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;

в) забезпечувати професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників із питань охорони праці, вести пропаганду безпечних методів праці;

г) забезпечувати оптимальні режими праці і відпочинку працюючих;

д) вимагати професійного добору виконавців для визначених видів робіт.

Служба охорони праці створюється на підприємствах, установах та організаціях із кількістю працюючих 50 і більше осіб. В організаціях із чисельністю до 50 працюючих цю службу може представляти інженер, призначений за сумісництвом. При чисельності до 20 працюючих для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. На підприємстві, де працює 50 осіб і більше, чисельність служби охорони праці визначається згідно Рекомендації щодо структури та чисельності служби охорони праці, що є доповненням до типового положення про службу охорони праці. Працівники служби охорони праці повинні мати вищу спеціальну освіту з охорони праці, а також практичний досвід роботи у відповідній галузі виробництва. По важливості діяльності та оплати праці вони прирівнюються до працівників провідних відділів та служб підприємства або установи. Підпорядковується служба охорони праці безпосередньо власнику.

Система управління охороною праці підприємства (СУОП) включає службу охорони праці та керівництво підприємства і керується у своїй діяльності законодавством України про охорону праці і про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці і Положенням про службу охорони праці.

Основними функціями управління охороною праці, що розробляє і втілює служба охорони праці, є:

1. Створення ефективної системи управління (СУОП), яка б сприяла удосконаленню діяльності кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи.

2. Здійснення оперативно-методичного керівництва роботою з охорони праці.

3. Розробка разом із структурними підрозділами заходів по забезпеченню норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища або їх підвищення (якщо вони досягнуті), а також підготовка розділу «Охорона праці» колективного договору

4. Розробка змісту та методики проведення інструктажу з питань охорони праці.

5. Забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами.

6. Проведення паспортизації цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам безпеки.

7. Здійснення оперативного та поточного контролю за станом охорони праці на підприємстві.

8. Розслідування, облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також розрахунок шкоди від них.

9. Участь у підготовці та складанні статистичних звітів підприємства з питань охорони праці.

10. Розробка перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці.

11. Планування та контроль витрат коштів на охорону праці.

12. Пропаганда та агітація безпечних і нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, конкурсів, бесід, лекцій, наочної агітації та методичної роботи кабінету охорони праці.

13. Організація навчання, підвищення кваліфікації та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб.

14. Участь у роботі комісії з питань охорони праці підприємства, допомога в опрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій.

15. Участь у комісіях по введенню в дію цехів, дільниць, нового устаткування або після капітального ремонту.

16. Забезпечення працюючих колективними та індивідуальними засобами захисту від шкідливих та небезпечних чинників виробництва, лікувально-профілактичним харчуванням, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями, надання передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних із важкими і шкідливими умовами праці.

17. Контроль за дотриманням вимог трудового законодавства щодо використання праці неповнолітніх, інвалідів та жінок, проходженням попередніх, періодичних, щорічних обов'язкових та інших, передбачених відповідними документами, медичних оглядів працівниками підприємства.

18. Контроль за дотриманням чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконанням посадових інструкцій, проведенням інструктажів на робочому місці, виконанням приписів органів державного нагляду, наказів, розпоряджень, а також заходів по усуненню причин нещасних випадків і аварій, відзначених в актах розслідувань.

19. Контроль за відповідністю нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного колективного та індивідуального захисту працюючих, наявністю технологічної документації на робочих місцях.

Для виконання перелічених вище функцій служба охорони праці повинна мати відповідну інформаційну базу, засоби зв'язку, сучасну оргтехніку, комп'ютерне забезпечення і висококваліфікований інженерний штат працівників. Крім того, служба охорони праці повинна мати засоби впливу на виробничу діяльність підприємства, що передбачається Положенням про службу охорони праці. Так, працівники служби охорони праці мають право видавати роботодавцям, керівним органам підприємств, установ, організацій та їх підрозділам обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків (припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці); вимагати від посадових осіб усунення від роботи працівників, які не пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж, перевірку знань з охорони праці, або не мають допуску до відповідних робіт, чи порушують нормативні акти про охорону праці; надсилати керівнику підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, що порушують вимоги з охорони праці.

Окрім адміністративних заходів, рекомендується принцип матеріального заохочення працівників, які сумлінно ставляться до виконання виробничих обов'язків і беруть активну участь у підвищенні безпеки та поліпшенні умов праці.

Положення про матеріальне заохочення розробляється службою охорони праці, погоджується з профспілкою (колективом найманих працівників) і затверджується власником.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

ПП «Ларіс» це потужний виробник виробів з нержавіючої сталі і провідний оператор на українському ринку металопрокату.

За роки діяльності налагоджений індивідуальний і серійний випуск продукції, зареєстрована торгова марка «Laris» під якою випускаються сушки для рушників.

На даний момент в структуру підприємства входять:

1) Підприємства по виробництву виробів з неіржавіючої сталі.

2) Металобаза і відділ реалізації металопрокату.

Основними комплексними споживачами продукції є підприємства і організації харчового, промислового і агропромислового секторів Вінницької області, Центрального і Південного регіонів України.

ПП «Ларіс» самостійно визначають обсяг надходження товарів по укладеним угодам на поставку виробів, встановлюють оптову і роздрібну ціни, самостійно користуються валютними коштами.

Відповідні показники узгодженого плану економічного та соціального розвитку підприємство оголошує місцевим плановим органам, торгівельним, транспортним та іншим організаціям, які знаходяться з ним у узгоджених відношеннях.

Розпрацьовані річні плани ПП «Ларіс» затверджують на загальних зборах трудового колективу та показники цього плану доводяться до конкретних виконавців: колективів цехів, відділів, бригад, до кожного робочого місця.

Підвищення ефективності діяльності ПП «Ларіс» ґрунтується на досягненнях науки і техніки, передового, вітчизняного і зарубіжного досвіду. Наскільки цілеспрямованіше та ефективніше використовуються новітні досягнення науки і техніки, які є першоджерелами розвитку продуктивних сил, настільки успішніше вирішуються пріоритетні (щодо виробничих) соціальні завдання життєдіяльності суспільства.

Планування матеріально-технічного забезпечення виробництва на ПП «Ларіс» включає комплекс робіт по аналізу питомих витрат матеріальних ресурсів за звітний період, використанню технологічного устаткування і оснащення, прогнозуванню і нормуванню окремих видів ресурсів на плановий період, розробці матеріальних балансів по видах ресурсів, джерелах надходження і вище перелічених напрямах використання. Перераховані роботи по плануванню вельми трудомісткі. Вони виконуються економістами і плановиками за участю інших фахівців. Менеджери не приймають участі в розробці планів, їх завдання - перевірити дотримання принципів планування, склад планових документів, їх якість.

Використання основних фондів визнається ефективним на ПП «Ларіс», якщо відносний приріст фізичного обсягу продукції чи прибутку перевищує відносний приріст вартості основних фондів за аналізований період.

Ріст фондовіддачі веде до відносної економії виробничих основних фондів і до збільшення обсягу продукції, що випускається. Розмір відносної економії ресурсів і частка приросту продукції в результаті росту фондовіддачі визначаються спеціальним розрахунком.

відносна економія основних фондів визначається як різниця між величиною середньорічної вартості основних фондів звітного періоду і середньорічною вартістю основних фондів базового року (попереднього року), скоректованої на ріст обсягу виробництва продукції. Частка приросту продукції за рахунок росту фондовіддачі визначається по методу ланцюгових підстановок: приріст фондовіддачі за аналізований період збільшується на середньорічну фактичну вартість основних виробничих фондів.

Експертна оцінка є результатом проведення експертизи, обробки і використання цього результату при обґрунтуванні значення імовірності. Прийняття експертної оцінки - це комплекс логічних і математично-статистичних методів і процедур, пов'язаних з діяльністю експерта по переробці інформації, необхідної для аналізу і прийняття рішень.

Фактичні залишки нереалізованої продукції на кінець кварталів передпланового періоду в днях обігу складали 10, 8, 11, 16 днів. Експертна оцінка динаміки зміни запасів свідчить, що є тенденція до збільшення норми запасу. Тому за базовий показник приймаємо 16 днів. Експертна оцінка перспектив розвитку господарського процесу в плановому кварталі показує, що попит на цю продукцію зростає. Це призводить до прискорення обігу.

Балансовий метод застосовується передусім при плануванні розподілу прибутку та інших фінансових ресурсів, плануванні потреби в надходженні коштів до фонду накопичення, фонду споживання тощо.

Для більш активного розвитку підприємства доцільним є відкриття нових торгових представництв, які дозволять реалізовувати усе більше продукції підприємства.

При цьому планування має відбуватися і на основі планових показників торгових представництв, їх реалізаційних показників.

Планування діяльності таких показників як техніко-економічне планування мають плануватися з урахуванням думки працівників цехів, які більш об'єктивно оцінюють стан обладнання, його виробничу потужність.

Зростання ролі комп'ютерних технологій під час процесу планування, що не тільки економить час, а й дає більш чітку картину та точну картину майбутнього плану роботи.

У плануванні діяльності ПП «Ларіс» потрібно враховувати найважчі варіанти подальшого існування підприємства, щоб не стати банкрутом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 25.

2. Закон України «Про банкрутство» // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 31.

3. Закон України «Про власність» // Відомості Верховної Ради України. -1991. - № 20.

4. Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 49.

5. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 29.

6. Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» // Голос України. - 1992. - № 78.

7. Закон України «Про оренду майна державних підприємств та організацій» // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 30.

8. Закон України «Про підприємництво» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 14.

9. Закон України «Про підприємства в Україні» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 24.

10. Закон України «Про приватизаційні папери» // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 24.

11. Закон України «Про приватизацію майна державних підприємств» // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 24.

12. Закон України «Про систему оподаткування» // Урядовий кур'єр. - 1997. -№ 23.

13. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» // Нові Закони України. Випуск 2. - К., 1991.

14. Рясних Є.Г. Основи фінансового планування. Навчальний посібник. - К.: Скарби, 2003. -238 с.

15. Савчук В.П. Управление финансами предприятия. М: «Бином» - 2003, 480 с.

16. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. - К.: «Каравела», 2003. - 432 с.

17. Томяковский А.С., Щербак И.А., Гудинова Л.И. Экспертная система диагностики финансово-хозяйственного состояния предприятия. // Модели управления в рыночной экономике. Сб. науч. тр. - Донецк, ДонГУ, 2008. - С. 246-258.

18. Финансовый менеджмент: Теория и практика: Учебник. Под ред. Стояновой Е.С. - 4-е изд., М.: Преспектива, 2007. - 656 с.

19. Финансы и кредит: Учебное пособие для вузов./Под ред. д.э.н., проф. А.И.Амоши - Донецк: ДонГТУ, 2008 г.. - 148 с.

20. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. - 360 с.

21. Планування підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

22. Фінансове забезпечення діяльності малих підприємницьких структур: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / М.Д. Бедринець; Нац. акад. держ. податк. служби України. - Ірпінь, 2004. - 19 с.: табл. - укp.

23. Планування діяльності підприємства: Навчальний посіб. / Г.В. Митрофанов, Г.О. Кравченко, Н.С. Барабаш та ін.; За ред. проф. Г.В. Митрофанова. - К.: Київ нац. торг.-екон. ун-т.: 2002, - 301 с.