Операційний менеджмент підприємства: практика здійснення та напрямки модернізації на сучасному етапі господарювання (за матеріалами ВАТ "Володарка")

Інші дослідники висловлюють схожу ідею про те, що реструктуризація - можливо, єдиний засіб реформування.

Проте ряд дослідників вважає реформування і реструктуризацію різними, незалежними один від одного процесами.

Наприклад, деякі автори стверджують, що реформування пов'язане із зміною стратегії господарюючого суб'єкта і його реорганізацією, реструктуризацією передбачає зміну структури підприємства і створюваної продукції.

На нашу думку, поняття «реформування» і «реструктуризація» близькі по сенсу і по сукупності системних перетворень підприємства. У зв'язку з цим далі за текстом в роботі буде застосовуватися поняття реструктуризація.

Відсутня єдина точка зору і на місце поняття «реорганізації» відносно поняття «реструктуризації».

Аналіз думок вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо сутності вказаних вище перетворень дозволяє зробити вивід про те, що реструктуризація є найбільш комплексною і глибокою формою перетворення і включає комбінацію перетворень у формі модернізації, реінжинірингу, реорганізації.

Ефективне управління процесом реструктуризації вимагає оптимального вибору предмету, механізму і методу перетворень.

Предметом перетворень на підприємстві ВАТ «Володарка» виступають структурна, процесна, технологічна підсистеми. За змістом, кожна з представлених підсистем може бути перетворена окремо і незалежно від інших, проте лише сукупність перетворень базисних підсистем в рамках єдиної програми перетворень складатиме реструктуризацію.

Сукупність перетворень в процесі реструктуризації здійснюється за допомогою механізмів реорганізації, реінжинірингу, модернізації.

На ВАТ «Володарка» під механізмом управління розуміється сукупність інструментів, методик, моделей, положень, що дозволяють ефективно управляти підприємствами. Механізм управління зазвичай розглядається як складова (найбільш активна) частина системи управління, що забезпечує дію на чинники, від стану яких залежить результат діяльності керованого об'єкту.

За результатами аналізу процес реструктуризації необхідно реалізувати за допомогою базисного механізму перетворення, що визначає вектор реструктуризації, і забезпечуючих механізмів, що формують комплексність перетворень в основних підсистемах підприємства.

У даному дослідженні під базисним механізмом реструктуризації ми розумітимемо модернізацію як основний прогресивний механізм змін на сучасному підприємстві ВАТ «Володарка», а під забезпечуючими механізмами - процеси реорганізації і реінжинірингу, що перетворюють виходячи з потреб техніко-технологічної підсистеми відповідно до структури і процесів на підприємстві.

Кожному з основних механізмів перетворень може бути поставлений у відповідність певний набір наукових методів, за допомогою яких вказані механізми реалізуються на практиці.

Відносно стадій і етапів проведення реструктуризації на ВАТ «Володарка» серед фахівців та працівників підприємства немає єдиної думки. Так, як базова версія виконання процесу модернізації на ВАТ «Володарка» потрібно дотримуватись послідовності та повноти виконання етапів модернізації.

Основними етапами, які найбільш повно довершать та покращать процес модернізації на ВАТ «Володарка» складається:

Етап I. Комплексна діагностика підприємства ВАТ «Володарка», яка стосується всіх підсистем, функцій і напрямів діяльності підприємства. Діагностика проводиться для виявлення проблем, сильних і слабких сторін підприємства, визначення можливостей і загроз розвитку. На даному етапі відбувається обґрунтування необхідності проведення модернізації.

Етап ІІ. Прийняття рішення про проведення модернізації. Рішення приймається на основі аналізу різних сценаріїв розвитку модернізації, порівняння можливих результатів реструктуризації і наслідків продовження еволюційного розвитку.

Етап III. Розробка проекту і узгодження основних напрямів модернізації. Даний етап включає складання декількох альтернативних варіантів модернізації підприємства ВАТ «Володарка», детальне проектування з врахуванням зовнішніх і внутрішніх чинників впливу, аналіз можливих змін в довкіллі, оцінку ризиків реалізації перетворень, детальне моделювання варіантів розвитку підприємства в разі реалізації кожного альтернативного проекту, розрахунок прогнозних показників, оцінку перспективної ефективності проекту. На основі моделювання здійснюється вибір оптимального проекту, формалізуються і уточнюються стратегічні цілі і завдання підприємства, деталізуються якісні і кількісні цільові параметри проекту з врахуванням ресурсних обмежень, визначаються пріоритетні напрямки перетворень в рамках затвердженого проекту.

Етап IV. Підготовка до модернізації, яка полягає в розробці і реалізації системи заходів, що забезпечують кадрові, технічні, фінансові та інші потреби процесу реструктуризації з метою її планового проведення. На цьому етапі формується стратегічний запас міцності за всіма базисними ресурсними складовими.

Етап V. Проведення модернізації, що є власне радикальними перетвореннями базисних підсистем підприємства. Даний етап вимагає значних інвестицій і несе основні ризики.

Етапи VI, VII. Мотивація і контролінг, що є безперервними діями на внутрішнє середовище підприємства.

Вони дозволяють підвищувати ефективність і динаміку діяльності персоналу при постійному контролі проміжних планових показників і здійсненні дій, що корегують, з метою мінімізації відхилень від запланованих параметрів.

Етап VIII. Аналіз результатів, що дозволяє порівняти рівень отриманих результатів із запланованими показниками і при необхідності скорегувати подальшу стратегію розвитку підприємства.

Вказаний алгоритм перетворень дає можливість досліджувати модернізацію як процес.

Проведений теоретичний аналіз складових процесу модернізації дозволить представити складний комплекс перетворень у вигляді єдиної системи.

Загалом же механізм модернізації ВАТ «Володарка» повинен проходить системно. Саме цей фактор дозволить здійснювати модернізацію цехами і ділянками, а по можливості і всього підприємства загалом. Адже, процес модернізації може і не мати очікуваного результату при нерівномірному і не правильному порядку модернізації ВАТ «Володарка».

Модернізація один раз приблизно в п'ять років дасть можливість змінити повністю застріле обладнання і зробити це одночасно. Часткова заміна обладнання, яке працює в єдиному технологічному процесі може не дати очікуваного результату. Заміна на першому етапі модернізації проводки та підготовка до встановлення нового обладнання є найбільш оптимальним та доцільним.

Заміна застарілого обладнання на протязі одного року дасть можливість технологічному процесу повністю відповідати очікуваним результатам. Тільки в такому випадку очікуваного результату від модернізації буде досягнено.

Так, як показують дослідження ефективності та доцільності впровадження новітніх технологій показують, що при частковій зміні обладнання, що входить до єдиного виробничого процесу ефективність діяльності нового обладнання становить 64%. При одночасній зміні цей показник становить 94%.

Тому, найбільш доцільним та необхідним в модернізації підприємства є порядок, стадії та необхідність зміни обладнання.

3.2 Вдосконалення операційного менеджменту підприємства: практика здійснення та напрямки модернізації на сучасному етапі господарювання з використанням інформаційних технологій

У ринковій економіці важливим фактором діяльності та розвитку вітчизняних підприємств, зокрема державних, є наявність ефективних систем менеджменту виробничими процесами, фінансами та персоналом.

Особливу актуальність проблема менеджменту підприємствами набуває у зв`язку з інтеграцією України в світові глобальні процеси. Загострюється конкурентна боротьба як між окремими підприємствами, так і між країнами за увагу споживачів, частку в експорті, доступ до інвестицій. Уже на сьогодні виробникам продукції в Україні доводиться жорстко конкурувати з постачальниками імпортних товарів, а експортери продукції повинні розв'язувати низку проблем, пов`язаних з маркетингом, збутом, підтвердженням якості продукції. Ще більшої гостроти проблема ефективного менеджменту підприємствами набуває у зв`язку із вступом України до Світової Організації Торгівлі. Конкурентна перевага у собівартості вітчизняних товарів за рахунок відносно низького рівня однієї з її складових - заробітної плати - поступово нівелюється. З урахуванням цієї тенденції та в умовах наближення в Україні цін на енергоносії до світового рівня найважливішим фактором конкурентоздатності стає менеджмент підприємствами.

Як показують досвід країн з розвинутою економікою і передовий вітчизняний досвід, ефективний менеджмент великими підприємствами і корпораціями сьогодні неможливий без використання сучасних інформаційних технологій (ІТ). Сьогодні ІТ дозволяють застосовувати ефективні методології менеджменту, охоплюючи весь життєвий цикл продукції та послуг від їх маркетингу, через логістику, виробництво із забезпеченням якості, до збуту та післяпродажної підтримки (PLM -- Product Lifecycle Management). Сучасні системи управління ресурсами підприємств (ERP -- Enterprise Resource Planning) дозволяють менеджерам усіх рівнів управління підприємством приймати оптимальні рішення на основі повної достовірної інформації у режимі «реального часу» в матеріальній сфері, операційному менеджменті та управлінні людськими ресурсами. Передові компанії використовують ІТ для стратегічного менеджменту (наприклад, DW - Data Warehouse - сховища даних, BSC - Balanced Scorecard - систему збалансованих показників) та інші технології, які відносять до класу інтелектуальних засобів підтримки бізнесу (BI - Business Intelligence). Максимальний ефект отримують при інтеграції всіх цих технологій, що забезпечує підтримку всіх складових менеджменту підприємствами.

Нині в Україні доступні сучасні методології, програмне забезпечення, засоби обчислювальної та інформаційно-комунікаційної техніки для впровадження таких систем. У той же час серйозних успіхів у цьому напрямку, як у державному, так і в приватному секторі економіки, ще мало. Головні причини низької ефективності вітчизняних інтегрованих систем управління (ІАСУ) підприємствами такі:

- неоптимальність існуючих бізнес-процесів та їх невідповідність стратегічним цілям підприємств (комп`ютеризація «хаосу» в управлінні);

- відсутність «системного підходу» при реалізації систем управління;

- невиправдані очікування від використання закордонних технологій без їх адаптації та підтримки, що викликане низькою поінформованістю керівництва підприємств;

- низький рівень менеджменту проектами створення ІАСУ. Це призводить до:

1) високого відсотку неуспішних проектів;

2) невмотивованого завищення вартості проектів;

3) невиправданого дублювання робіт;

4) невідповідності ІТ вимогам українського законодавства;

5) несанкціонованих витоків технологічної та комерційної інформації підприємств;

6) дискримінації передових вітчизняних розробок.

Враховуючи багатоплановість проблеми створення ефективних інтегрованих систем управління підприємствами, потрібне проведення державою технічної політики, суть якої - у створенні правового поля, яке захищає інтереси всіх суб`єктів ринку, створення повної сучасної національної бази стандартів орієнтації освіти у сфері ІТ на потреби підприємств, узагальнення і поширення передового досвіду у сфері використання ІТ, а також у координації розроблень, сертифікації, локалізації і впровадженні програмних рішень для бізнесу, підвищення рівня менеджменту проектами, підвищення кваліфікації персоналу підприємств різних секторів економіки.

Керування основними фондами: промислові інформаційні технології піднімають ефективність ремонтів і технічного обслуговування.

Для підприємств різних галузей керування основними фондами грає майже визначальну роль у досягненні ефективності діяльності ВАТ «Володарка». Саме на цю сторону діяльності підприємств приходиться значна частка інвестиційних вкладень, основна частина витрат у собівартості виробленої продукції, працездатність обладнання прямо пов'язана з випуском кінцевої продукції.

Світові тенденції розвитку технологій підвищують актуальність застосування інформаційних технологій (ІТ) для керування працездатністю обладнання. Найбільш значимими серед них є наступні тенденції:

Складність. Росте складність технологічного обладнання, його інтелектуальна ємність, часто випереджуючі можливості ІТ.

Глобалізація. Розширюється безліч ремонтних служб, сервісних станцій, постачальників запасних частин, збільшується складність планування і матеріально-технічного забезпечення, координації взаємодії.

Відповідність нормативам. Вимоги за звітністю і короткий цикл діагностики вимагають кращого доступу до даних.

Цифрові технології. Можливість цифрового представлення і безпаперові технології змінюють практику роботи з документами.

Інтернет-взаємодія. Зовнішній світ ВАТ «Володарка» переходить в Інтернет-технології, забезпечуючи глобальний доступ до даних і постачальників.

Дані тенденції розвитку технологій в першу чергу виявляються в технічному забезпеченні процесів видобутку, виробництва енергоносіїв, їхнього транспортування, переробки і ставлять перед інформаційно-технологічними рішеннями нові задачі керування обладнанням:

Масштабованість в обох напрямках. Інформаційно-технологічні рішення повинні бути масштабовані як угору до керування великими системами, так і вниз до низьковитратних технологій обслуговування невеликих об'єктів обладнання.

Надійність. Інформаційні технології повинні забезпечувати глобальну підтримку потреб підприємства в режимі 365х7x24.

Гнучкість. В процесі адаптації інформаційно-технологічних рішень до вимог бізнесу реконфігуровуватися повинні додатки, але не бізнес.

Інтеграція. Усі додатки повинні працювати комплексно, "острівки автоматизації" виключаються.

Низькі витрати. Підвищуючи економічну ефективність діяльності підприємств, інформаційні технології повинні складати відносно низьку частку витрат у структурі собівартості виробленої продукції.

Світовий ринок інформаційно-технологічних рішень для керування основними фондами, відслідковуючи тенденції розвитку потреб у даній області, відкликається на пропозицією цілого спектру продуктів. Змагання між виробниками ІТ-рішень розвертається відразу по декількох напрямках. З одного боку, у силу технологічної специфіки обслуговування обладнання споживачу важливо запропонувати продукт, що тонко враховує функціональні потреби процесів моніторингу і технічного обслуговування обладнання. З іншого боку, сфера керування обладнанням тісно пов'язана з іншими сферами діяльності підприємства - виробництвом, фінансами, керуванням запасами, керуванням персоналом.

В цілому пропоновані ІТ-продукти в області керування обладнанням (системи типу Enterprise Asset Management - EAM-системи) можна розділити на 3 класи.

Локальні системи "Керування техобслуговуванням і ремонтами" (MRO Software, Indus, Mincom, Invensys Avantis, Datastream). Такі системи, маючи глибоку функціональність на рівні регулярних задач обслуговування обладнання, не мають необхідну повноту в першу чергу в області горизонтальної інтеграції з іншими сферами діяльності підприємства.

Системи на основі промислових пакетів з керування проектами (Primavera, Open Plan...). Архітектурно такі системи являють собою інфраструктурне оточення промислових пакетів з керування проектами. Основна сфера застосування таких рішень - виконання складних ремонтів проектного типу.

Підсистеми "Керування техобслуговуванням" у ERP-системах (SAP R3, Oracle Applіcations, Baan, J.D.Edwards, IFS Applіcations). У ERP-системах (Enterprise Resource Planning systems) функціонал з моделювання складного технологічного обладнання, його ремонту, технічного і сервісного обслуговування представлений найбільш повно і, що дуже важливо для середніх і великих промислових підприємств, цей функціонал інтегрований з усіма сферами діяльності підприємства.

При застосуванні світових ERP-систем для задач керування обладнанням особливе місце займає система IFS Applіcations як система, яка "виросла" на базі досвіду розробки програмних продуктів, призначених саме для керування обладнанням, а також досвіду, що враховує тенденції розвитку світового бізнесу.

Ідеологія створення і розвитку системи IFS Applіcations націлена на облік відносно невеликого, але ключового набору критеріїв, наслідування яких є запорукою успішного прогресу підприємства в сучасних конкурентних умовах:

1) робота в режимі так називаного "розширеного підприємства" ("Extended Enterprise") - підприємство повинне бути відкритим для взаємодії з постачальниками, партнерами, клієнтами, утворює з ними єдине співтовариство, націлене на задоволення вимог кінцевих споживачів;

2) еволюційність розвитку підприємства - поступовий розвиток, удосконалювання використовуваних технологій, насичення вироблених товарів новими споживчими властивостями, поповнення продуктової лінійки новими товарами, що заміщають раніше вироблені товари; перехід підприємств від рішення тільки задач виробництва товарів до задач підтримки повного життєвого циклу використання товару споживачем;

3) підвищення відповідальності і значимості кожного співробітника в досягненні ринкового успіху підприємства; загальне підвищення керованості підприємства для досягнення його стратегічних цілей.

Перераховані критерії знайшли своє втілення в архітектурних і функціональних властивостях системи.

IFS Applіcations є повнофункціональною ERP-системою, що автоматизує виробництво, технічне обслуговування і ремонти, дистрибуцію, фінанси, керування персоналом і маркетинг, взаємодію з клієнтами (CRM), керування ланцюжками постачань (SCM), керування якістю, документообіг.

Система розроблена компанією Industrial & Financial systems, IFS AB (Швеція), що демонструє в останні роки стабільно найвищі темпи росту в галузі. Ці темпи властиві як американському сектору ринку, так і європейському, в тому числі ринку Центральної і Східної Європи.

Система IFS Applіcations відноситься до систем керування великими і середніми підприємствами в основному виробничого сектору. Найбільша кількість впроваджень системи досягнута насамперед у галузях енергетики, металургії, машинобудування і телекомунікаційному секторі. Всього нараховується більше 3000 замовників, серед яких найбільші корпорації світу.

IFS Applіcations - одна з перших ERP-систем у світі, яка була розроблена цілком на основі об'єктно-орієнтованій технології.

Критерій керування "розширеним підприємством" реалізується в системі IFS Applіcations шляхом підтримки Інтернет-технологій і засобів інтеграції з зовнішніми бізнес-додатками. Об'єднана структура бізнес-моделей в Інтернет забезпечує доступ до будь-яких даних і процедур їхньої обробки як з внутрішніх, так і з зовнішніх джерел, що дозволяє використовувати всі переваги Інтернет для поліпшення взаємин підприємства з замовниками, постачальниками і партнерами.

Принципи еволюційного розвитку підприємства задовольняються в IFS Applіcations компонентною архітектурою системи.

Весь спектр функціональних задач керування підприємством розбитий на ряд компонентів (всього їх у системі більше 60). Кожен компонент має власну організацію на 5 рівнях:

- збережені дані (таблиці бази даних);

- бізнес-об'єкти, що моделюють бізнес-сутності виділеної прикладної області;

- бізнес-операції, що реалізують бізнес-логіку обробки даних шляхом безпосереднього використання процедур системи;

- бізнес-процеси, що відбивають технологію рішення задач менеджменту в межах даного компоненту і націлені на задоволення потреб клієнта (внутрішнього або зовнішнього);

- інтерфейсні рішення, за допомогою яких користувач безпосередньо взаємодіє із системою (Web-інтерфейс, Windows-интерфейс, Mobile&Wireless інтерфейс).

Така унікальна архітектура має багато переваг, головною серед яких є гнучкість. Кожен компонент може функціонувати як в автономному режимі, так і в комплексному режимі разом з іншими компонентами.

Компонентна архітектура створює передумови отримання технологічних і економічних вигод для споживачів. З одного боку, компонентний принцип забезпечує швидке і легке розгортання, а також модернізацію інформаційної системи підприємства - у системі можна послідовно і вільно розширювати набір використовуваних компонентів відповідно до зміни інформаційних потреб підприємства. З іншого боку, компонентний принцип дозволяє виважено підійти до вибору ділянок менеджменту підприємства, які автоматизуються, конфігурувати на кожнім етапі розвитку інформаційної системи підприємства тільки той набір компонентів, що реально затребуваний менеджментом і забезпечує повернення вкладених інвестицій.

В цілому компонентний принцип побудови архітектури системи підтримує тенденцію еволюційного розвитку підприємств і дозволяє послідовно і гнучко розвивати функціональність їхніх інформаційних систем.

Критерій підтримки повного життєвого циклу продукції в інформаційній системі підприємства, побудованій з використанням IFS Applіcations, реалізується бізнес-додатками IFS/Виробництво, IFS/Інжиніринг, IFS/Технічне обслуговування і ремонти. Ці рішення складають цілком інтегровану систему, що може зв'язати важливі події, факти і документи з виробом протягом його життєвого циклу, від проектування до післяпродажного обслуговування. Таким чином, виріб може бути трасований за виробничим ланцюжком і зв'язаний з визначеною партією, сировиною і використовуваними виробничими ресурсами. Надалі до нього легко приєднуються специфікації матеріалів, переліки запасних частин, креслення, CAD-документи, історія сервісу тих виробів, що вимагають посляпродажного обслуговування.

Для різних секторів, а також виробництв процессного типу система IFS Applіcations пропонує два бізнес-рішення: керування основними фондами (Enterprise Asset Management), сервісне обслуговування (Service Management).

Обидва бізнес-рішення будуються як бізнес-моделі, що конфігуруються з модулів додатку системи IFS/Технічне обслуговування. Структурно бізнес-рішення являє собою ієрархічний набір моделей бізнес-процесів, що враховують кращу практику застосування системи для рішення задач даного класу. На термінальних рівнях бізнес-процесів описані детальні технології використання конкретних екранних форм, що належать різним компонентам додатку IFS/Технічне обслуговування і ремонти. Таким чином, повний функціонал додатку IFS/Технічне обслуговування і ремонти, володіючи апріорною надмірністю для окремих задач керування технічним обслуговуванням у різних сферах бізнесу, може бути гнучко зконфігурований відповідно до потреб конкретного підприємства.

Додаток IFS/Технічне обслуговування і ремонти являє собою програмну систему, призначений для автоматизації планування, керування й обліку діяльності по технічному обслуговуванню і ремонту обладнання. Додаток базується на всеосяжній концепції технічного обслуговування й особливо затребуваний на підприємствах зі значною кількістю обладнання і високих вимог до його готовності. На таких підприємствах у силу необхідності обробки великих обсягів даних значно ускладнюються задачі з планування, підготовки й обліку ремонтної діяльності і без автоматизації цих задач вже важко обійтися.

Додаток "IFS/Технічне обслуговування і ремонти" підтримує всі види планового обслуговування:

- огляди;

- профілактичне обслуговування;

- профілактичні ремонти.

Система надає можливості для оперативного і простого оформлення звітів про виявлені несправності, відмовлення, дефекти з вказівкою строків їх усунення і робіт, які необхідно виконати.

Глибина і якість пророблення рішень системи IFS Applіcations по керуванню виробничою діяльністю підприємств і діяльністю по технічному обслуговуванню і ремонту вивели систему, за визнанням ряду міжнародних консалтингових компаній, у число світових лідерів ERP-ринку.

Основний економічний ефект застосування EAM-систем досягається в скороченні витрат на обслуговування обладнання і підвищення його продуктивності (коефіцієнта готовності). Типовим є скорочення на 20% і більше витрат на ремонтні роботи.

Таким чином, інвестиційні проекти, спрямовані на використання сучасних інформаційних технологій в області керування основними фондами підприємств різних галузей сьогодні успішно конкурують із традиційними інвестиційними проектами по вдосконалюванню обладнання і технологій за критеріями їхньої економічної ефективності.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Операційний менеджмент - це термін, що походить від англійського Production and Operations Management, що в перекладі означає управління виробництвом.

Американські професори Річард Чейс та Ніколас Аквілано визначають операційний менеджмент як управління всіма ресурсами, необхідними для виробництва продукції та надання послуг організацією. Інші американські дослідники: Сег Лі та Марк Шнай-дер'янс визначають операційний менеджмент як науку про концепції, методи, процедури, технологію, які використовуються управлінцями в процесі створення та функціонування операційної системи

Російські професори З.П.Румянцева та Н.А.Саломатін визначають виробничий менеджмент як систему взаємозв'язаних елементів, що характеризують виробництво, його організацію, технічне обслуговування, а також управління виробничою стратегією, програмою, виробництвом в оперативному режимі, матеріальним забезпеченням виробництва, ціноутворенням, витратами у виробництві144. Кожний із визначених елементів стосується управління виробництвом і вимагає відповідного розгляду у їх взаємозв'язку та взаємодії.

Отже, можна зробити висновок, що управління операціями стосовно підприємства - це процес проектування, планування, узгодження, контролю всіх засобів, процесів і видів діяльності, необхідних для перетворення праці, капіталу, матеріалів, енергії та професійних навичок в товари та послуги для задоволення потреб зовнішнього середовища.

Правові основи діяльності окремих суб'єктів господарювання перш за все базуються на конституційних нормах. Конституція України є важливим джерелом права і віддзеркалює у концентрованому вигляді правовий простір, в якому здійснюється розвиток підприємництва в нашій країні. Конституцією України регламентується право громадян на здійснення будь-якого виду підприємницької діяльності, не забороненого законом. Водночас держава забезпечує розвиток конкуренції в підприємницькій діяльності, здійснює антимонопольне, кредитне, бюджетне та податкове регулювання, захищає права споживачів, контролює якість і безпеку продукції і всіх видів послуг та робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Конституція України формує правовий простір для розвитку вільного підприємництва в країні й водночас створює передумови для використання операційного менеджменту як системи управління діяльністю суб'єктів господарювання в економіці ринкового типу.

Правовим забезпеченням операційного менеджменту є чинні закони України, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України, накази та положення міністерств та відомств, установчі договори та статути підприємств.

Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. Згаданий вище кодекс має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

Загалом показники діяльності ВАТ «Володарка» свідчать про досить високий рівень росту прибутків підприємства, що відображається на кількості робочих місць, чистому прибутку підприємства, заробітній платі, фонду оплати праці, рентабельності, продуктивності праці та інших показниках, які характеризують фінансовий стан підприємства, його економічний потенціал.

Так, у порівнянні 2007-2009 рр. обсяг продукції збільшився на 21,7%, що свідчить про збільшення обороту продукції, запровадженні системі знижок, що дозволяють користуватися послугами та товарами саме цього підприємства; урізноманітненні товарів, що знаходяться на реалізації; збільшенні експорту товарів.

Чистий дохід від реалізації на протязі 2007-2009 рр. збільшився на 21,55%. Даний показник свідчить, що ВАТ «Володарка» на протязі аналізованого періоду збільшило свій чистий дохід за рахунок збільшення обсягу реалізованої продукції, а не за рахунок безпідставного підняття цін.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування на протязі 2007-2009 рр. поступово зменшувалась і досягла 0.

На 31,8% зменшилась кількість працівників на протязі 2007-2009 рр., що свідчить про те, що на підприємстві проводиться модернізація та переоснащення виробництва. Оскільки обсяг продукції та чистий дохід на ВАТ «Володарка» зростають, а кількість працівників зменшується, що свідчить про модернізацію і технічне удосконалення виробничого процесу.

Фонд оплати праці зріс на 17,42%, що свідчить про зростання заробітних плат на ВАТ «Володарка».

Зросла середня продуктивність праці на 40,68%, що свідчить про впровадження новітніх методик удосконалення організації праці, модернізації виробництва та комп'ютеризації процесу виробництва.

Середньорічна заробітна плата зросла на 37,38%, як наслідок зростання фонду оплати праці та продуктивності праці на ВАТ «Володарка».

З кожним роком зростає рентабельність підприємства.

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити за допомогою системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище ВАТ «Володарка».

Таким чином, проаналізувавши фінансову стійкість та залежність підприємства можна зробити висновки, що підприємство є фінансово стійким та майже не залежить від короткострокових позичальників.

Заголом ВАТ «Володарка» досить на високому рівні відновила виробничі потужності. Так, загалом від вищеперерахованих досить багато було зроблено для ремонту приміщень, встановлення безперебійних блоків живлення нового покоління, які дозволяють на більш високомі рівні використовувати нове обладнання. Адже, при збої в живлення, невідповідності проводки для роботи обладнання має досить важливе значення. При порушенні вимог необхідних для роботи обладнання можливе його збій чи вихід із робочого стану.

На ВАТ «Володарка» для більш повної та ефективної роботи нового обладнання, яке відповідає сучасним вимогам технологічного виробництва. Доцільним є використання комп'ютерних технологій та систем на які на протязі 2007 року було витрачено із коштів ВАТ «Володарка» 200,8 тис.грн.

Дані витрати уже в 2008 році стали причиною того, що при зменшенні числа робітників збільшилась продуктивність праці як підприємства загалом, так і кожного робітника окремо, збільшився чистий дохід підприємства та кількість виготовлених швейних виробів.

Підприємство ВАТ «Володарка» досить активно запозичує та реалізує у виробничому процесі виробничі технології, що застосовуються за кордоном. Цей проце є можливим через співпрацю та експортом швейних виробів за кордон.

На протязі 2008-2009 років підприємство зменшило кількість амортизаційних відрахувань, але не зменшило їх зовсім. Так, з кожним роком підприємство здійснює ремонтні та амортизаційні роботи, але не на досить кардинальному рівні.

Як показують дані, підприємство кожні 5 років здійснює масштабну модернізацію усіх виробничих потужностей. Дана стратегія пов'язана з тим, що даний термін є таким, що дозволяє новому обладнанню зноситись і зменшити свою продуктивність. Зміна обладнання, яка полягає в одночасній зміні досить великої кількості обладнання пов'язане з тим, що часткова зміна обладнання може стати причиною некоректної чи не досить ефективної роботи. Так, наприклад, встановлення новітніх закрійних станків дає можливість швидше й точніше виконувати даний вид операції, а при роботі старих швейних машинок, які є повільнішими, простій закрійного стану буде досить частий і не відповідатиме продуктивності самого станка.

Як показують досвід країн з розвинутою економікою і передовий вітчизняний досвід, ефективний менеджмент великими підприємствами і корпораціями сьогодні неможливий без використання сучасних інформаційних технологій (ІТ). Сьогодні ІТ дозволяють застосовувати ефективні методології менеджменту, охоплюючи весь життєвий цикл продукції та послуг від їх маркетингу, через логістику, виробництво із забезпеченням якості, до збуту та післяпродажної підтримки (PLM -- Product Lifecycle Management). Сучасні системи управління ресурсами підприємств (ERP -- Enterprise Resource Planning) дозволяють менеджерам усіх рівнів управління підприємством приймати оптимальні рішення на основі повної достовірної інформації у режимі «реального часу» в матеріальній сфері, операційному менеджменті та управлінні людськими ресурсами. Передові компанії використовують ІТ для стратегічного менеджменту (наприклад, DW - Data Warehouse - сховища даних, BSC - Balanced Scorecard - систему збалансованих показників) та інші технології, які відносять до класу інтелектуальних засобів підтримки бізнесу (BI - Business Intelligence). Максимальний ефект отримують при інтеграції всіх цих технологій, що забезпечує підтримку всіх складових менеджменту підприємствами.

Нині в Україні доступні сучасні методології, програмне забезпечення, засоби обчислювальної та інформаційно-комунікаційної техніки для впровадження таких систем. У той же час серйозних успіхів у цьому напрямку, як у державному, так і в приватному секторі економіки, ще мало.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України. - К.: Україна, 1996.

2. Закон України “Про економічну самостійність України” від 3 серпня 1990 року.

3. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від від 18 вересня 1991 року.

4. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України.-- 1991.-- №29.

5. Закон України “Про єдиний митний тариф” від 5 лютого 1992 року.

6. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року.

7. Декрет Кабінету Міністрів України “Про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності” від 11 січня 1993 року.

8. Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Програми стимулювання експорту продукції” від 26 жовтня 2001 року.

9. Алпаттов А.А. Управление реструктуризацией предприятий/А.А. Алпатов. - М.: Высшая школа, 2000.

10. Аистова М.Д. Реструктуризация предприятия: вопросы управления. Стратегии, координация структурных параметров, снижение сопротивления преобразованиям/ М.Д. Аистова. - М. Высшая школа приватизации и предпринимательства, 2003.

11. Бабанский А.В. Система непрерывного улучшения продуктов и процессов. - М.: Экоперспектива, 2005.-237с.

12. Басовский А.Е., Протасьев В.В. Управление качеством: Учебник. - М.: Инфра-М, 2004. - 212 с.

13. Белінський Л.В., Довгань Л.Є. Менеджмент виробництва та операцій: Підручник.- К.: 2005. - 624 с

14. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством.Навчальний посібник. К.: ЦУЛ, 2003. - 504 с.

15. Василенко В. О. Виробничий (операційний) менеджмент: навч. посібник / В. О. Василенко, Т. І. Ткаченко. - 532 с. К. : ЦУЛ, 2003.

16. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шкапова О.М. Менеджмент в організаціях: Навчальний посібник. - К.: «Кондор» - 2004. - 598 с.

17. Веснин В.Р. Основы менеджмента: Учебник.-- М.: Триада ЛТД, 2006.--384с.

18. Воробьев Л.А. Основы управления производством.-- Минск: НПЖ «Финансы, учет, аудит», 2008.-- 195 с.

19. Водачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии/ Л. Водачек, О.Водачкова. - М.:Экономика, 2007.

20. Гевко І.Б. Операційний менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. -- К.: Кондор, 2005. -- 228с.

21. Герчикова И. Н. Менеджмент : учебник. - 501 с. М. : ЮНИТИ, 2003.

22. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. Принципы и практика. -- СПб.: Питер, 2005. -- 320 с.

23. Гончаров В.В. Менеджмент в рамках основных фаз управленческого цикла. - М.: МНИИПУ, 2006. - 96 с.

24. Гончаров В.В. Специфика управления важнейшими ресурсами. -М.: МНИИПУ, 2008. - 176 с.

25. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. Принципы и практика. - СПб.: Питер, 2002. - 320 с.

26. Деордица Ю.С., Нефёдов Ю.М. Исследование операций в планировании и управлении. - К.: Вища шк., 2001. - 270 с.

27. Економіка транспорту. За редакцією док.екон.наук, проф.Коби В.Г., Навч.пос., К., КДАВТ,КМУЦА, 2005, с-257.

28. 3авадський И.С. Менеджмент. Том 1. - К.: УФИМБ, 2007. -543с.

29. Ильенкова С.Д. Управление качеством: Учебник для вузов. -М.: ЮНИТИ, 2006. - 199 с.

30. Иозайтис B.C., Львов Ю.А. Экономико-математическое моделирование производственных систем. - М.: Вища шк., 2001. -192с.

31. Козловский В.А., Маркина Т.В., Макаров В.М. Производственный и операционный менеджмент: Учебник. - СПб.: «Специальная литература», 2008. - 365 с.

32. Колесников С. Управление ресурсами предприятия. // Логистика, 2004. - № 2. - с.34-40.

33. Котляров С.А. Управление затратами: Учеб. пособие. - СПб.: Питер, 2001.-160 с.

34. Курочки А.С. Операционный менеджмент: Учеб. пособие. -- К.: МАУП, 2005. -- 144 с.

35. Лісовал В.П., Старосельський М.І. Операційний менеджмент: Конспект лекцій / Національний авіаційний ун-т. -- К.: НАУ, 2004. -- 61 с.

36. Мазур И.И. Реструктуризация предприятий и компаний/ И.И. Мазур, В.Д. Шапиро. - М.: Экономика, 2007.

37. Макаренко М.В., Махалина О.М. Производственный менеджмент: Учеб. пособие для вузов. - М.: ПРИОР, 2008. - 384 с

38. Н. М. Мартыненко. Основы менеджмента : учебник. К. : Каравелла, 2003.

39. Менеджмент организации: Учеб. пособие / Под ред. З.П. Румянцева, Н.А. Саломатин. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 432 с.

40. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. -М.: Дело, 2002.

41. Мескон М. Основы менеджмента/ М. Мескон, М.Альберт, Ф. Хедоури. - М.: Дело, 2008.

42. Моисеева Н.К. Организация гармоничного производства (теорія и практика) : учеб. Пособие / Н.К. Моисеева, А.И. Клевлин. - М.; Омега-Л, 2003.

43. Ноздрева Р.Б., Цыгичко Л.И. Как побеждать на рынке. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 204 с.

44. Огвоздин В.Ю. Управление качеством. Основы теории и практики: Учебное пособие.-М.: ДИС, 2004. -160с.

45. Одинцов М.В. Корпоратизация и реструктуризация как две стороны реформирования предприятия/ М.В. Одинцов, Л.В Ежкин// Менеджмент в России и за рубежом. - 2003. - №6.

46. Пивоваров К.В. Планирование на предприятии: учеб. пособие. - с. 232 с. М.: Дашков и К, 2004.

47. Плоткін Я.Д., Пащенко І.Н. Виробничий менеджмент. - Львів: ІВЦ «ШТЕЛЕКТ+», 2007.

48. Производительность труда «белых воротничков»: Пер. с англ. -М.: Прогресс, 2003.

49. Прыкин Б.В., Прыкина Л.В., Эриашвили Н.Д., Усман З.А. Общий курс менеджмента в таблицах и графиках: Учебник. - М.: _:,ЮНИТИ, 2007.

50. Пушкар Р. М. Менеджмент: теорія та практика : підручник. Т. : Карт-бланш, 2003.

51. Радионов А.Р., Радионов Р.А. Управление производственными запасами. // Менеджмент в России и за рубежом, 2005.-№1.-с.49-54.

52. Саати Т., Керне К. Аналитическое планирование: Организация системы. - М.: Радиосвязь, 2001. - 223 с.

53. Сетков В. И. Основы общего менеджмента : крат. курс : учебник. М. : ИНФРА-М, 2003.

54. Соснін О.С., Казарцев В.В. Виробничий і операційний менеджмент: Навч. посіб. / Європейський ун-т. -- 2-ге вид. -- К.: Видавництво Європейського ун-ту, 2002. -- 147 с.

55. Сумець О.М. Основи операційного менеджменту: підручник . - 416 с. К.: Професіонал, 2004

56. Тренев В.Н. Реформирование и реструктуризация предприятий. Методика и опыт/ [В.Н. Тренев, В.А. Ирков, С.В. Ильдеменов и д.р.]. - М.: ПРИОР, 2006.

57. Управление качеством: Учебник. - М.: ЮНИТИ, 2007. -199 с.

58. Управление организацией: Учебник / Под ред. В.П. Азоева. -М.: ИНФРА-М, 2004.-669 с.

59. Фатхутдинов Р.А. Система менеджмента. - М.: АО «Бизнес-школа», 2006.-358с.

60. Фонотов А.Г. Ресурсный потенциал: планирование и управление.-М.: Экономика, 2005.

61. Френкель А.А. Прогнозирование производительности труда: методы и модели. - М.: Экономика, 2008.

62. Яременко О. Управление материальными ресурсами // Бизнес-Информ, 2007. - № 22. - с.54-59.